open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1308/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника позивача - Пустяк А .В .,

представника відповідача - Шимка М.І.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою /з урахуванням уточненої позовної заяви/ до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування:

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001721403 (форма "Р") про визначення збільшення грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" (111708,50 грн за основним платежем та 27927,10 грн за штрафними санкціями);

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001701403 (форма "Р") із збільшення податкового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (15162,60 грн за основним платежем та 3790,60 грн за штрафними санкціями);

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001711403 (форма "Р") про визначення податкового зобов`язання за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств)" в сумі 381670,90 грн за основним платежем та 95417,00 грн за штрафними санкціями;

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001961403 (форма "Д") про визначення збільшення грошового зобов`язання з податків і зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені (2152,30 грн за основним платежем, 629,90 грн за штрафними санкціями та 841,25 грн пені відповідно до пп.129.13 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України);

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001941403 (форма "Д") про визначення збільшення суми грошового зобов`язання з податків і зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені (25829,90 грн за основним платежем, 6457,48 грн за штрафними санкціями та 10096,03 грн пені відповідно до пп.129.13 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України);

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001781403 (форма "Н") про застосування штрафних санкцій в розмірі 10% в сумі 1743,78 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 та згідно із ст. 120 Податкового кодексу України, затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 17250,51 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001791403 (форма "Н") про застосування штрафних санкцій в розмірі 50% в сумі 7581,28 грн за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом 2 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, на суму ПДВ 15162,55 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001931403 (форма "ПС") про застосування штрафних санкцій в сумі 510,00 грн за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати";

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001671403 (форма "ПС") про застосування штрафних санкцій в сумі 510,00 грн за платежем "адмін. штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДФС)";

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001641404 (форма "С") про застосування штрафних санкцій та/або пені, в тому числі за порушення строку розрахунку в сфері ЗЕД на суму 58264,30 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001821403 (форма "Ш") про застосування штрафних санкцій в сумі 21544,05 грн за затримку на 13 календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в сумі 215440,50 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001881403 (форма "Ш") про застосування штрафних санкцій в сумі 1197,88 грн за затримку на 32 календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем "рентна плата за спец. використання лісових ресурсів в частині деревини, заготівлі в порядку рубок голов кор" в сумі 5989,40 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001891403 (форма "Ш") про застосування штрафних санкцій в сумі 243,81 грн за затримку на 28 календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем "рентна плата за спец. використання лісових ресурсів в частині деревини, заготівлі в порядку рубок голов кор" в сумі 2438,10 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001861403 (форма "Ш") про застосування штрафних санкцій в сумі 1183,88 грн за затримку на календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем "рентна плата за спец. використання юсових ресурсів в частиш деревини, заготівлі в порядку рубок голов кор" в сумі 5919,40 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001871403 (форма "Ш") про застосування штрафних санкцій в сумі 2741,80 грн за затримку на 41 календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем "рентна плата за спец. використання лісресурсів (крім рентн. плати за спец. використання лісових ресурсів в частині дерев" в сумі 13709,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001901403 (форма "Ш") про застосування штрафних санкцій в сумі 842,80 грн за затримку на 18 календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем "рентна плата за спец. використання лісресурсів (крім рентн. плати за спец. використання лісових ресурсів в частині дерев" в сумі 8428,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001911403 (форма "Ш") про застосування штрафних санкцій в сумі 2202,20 грн за затримку на 86 календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем "рентна плата за спец. використання лісресурсів (крім рентн. плати за спец. використання лісових ресурсів в частині дерев" в сумі 11011,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001921403 (форма "Ш") про застосування штрафних санкцій в сумі 907,20 грн за затримку на 13 календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем "рентна плата за спец. використання лісресурсів (крім рентн. плати за спец. використання лісових ресурсів в частині дерев" в сумі 9072,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001851403 (форма "Ш") про застосування штрафних санкцій в сумі 23,16 грн за затримку на 66 календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості" в сумі 115,80 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001811403 (форма "Ш") про застосування штрафних санкцій в сумі 8999,65 грн за затримку на 2 календарних дні сплати грошового зобов`язання за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських операцій (державних унітарних підприємств)" в сумі 89996,50 грн;

- рішення № 0001691403 від 13 лютого 2019 року про застосування штрафних санкцій в сумі 22,56 грн за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 42,12 грн;

- підпункту 2 пункту 1 (стор. 11 Акту) "списання витрат без первинних бухгалтерських документів" щодо завищення значення інших операційних витрат за 2016 рік на загальну суму 620286,00 грн;

- пункту 2 "списання витрат на утримання, ремонт та експлуатацію легкових автомобілів за договорами оренди, які не посвідчені нотаріально" щодо завищення витрат на загальну суму 118258 грн. (стор. 12-15 Акту перевірки);

- підпункту 3.1.1.2 2 " висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток" щодо його заниження за період з 01 січня 2015 року по 29 грудня 2018 року на загальну суму 126922 грн., крім того завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування по податку на прибуток за 1 квартал 2017 року на 25892,00 грн;

- пункту 3.1.1.4 "частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями", де встановлене заниження частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за період з 01 січня 2015 року по 29 грудня 2018 року на загальну суму 419414,00 грн та завищення показник декларації чистий прибуток (доход), що відраховується до державного бюджету в розмірі 159609,80 грн, в тому числі за 1 квартал 2017 року в розмірі 159609,80 грн (стор. 17-18 Акту перевірки);

- пункту 3.1.2.1 "податкові зобов`язання" пп.3.2.1. "Податок на додану вартість" щодо заниження: податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 22291,47 грн (стор. 19 Акту перевірки);

- підпункту 3.1.2.3. "висновок щодо повноти декларування податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню" (стор. 21-22 Акту перевірки);

- підпункту 3.1.4.2.1. "відображення в податковій звітності сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку (стор. 24 Акту перевірки);

- підпункту 3.1.4.2.2. "визначення бази оподаткування, повнота нарахування, утримання та своєчасність сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (стор. 25-28 Акту перевірки);

- підпункту 3.1.4.4. "правильність нарахування, обчислення та сплати військового збору" (стор. 30-31 Акту перевірки);

- пункту 3.1.6. "дотримання законодавства щодо обчислення рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування" (стор. 31-32 Акту перевірки);

- пункту 17 розділу 4 "висновки" акта перевірки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1308/19 за позовом Державного підприємства "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та акта, а також призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою від 22 квітня 2019 року роз`єднано поєднані в одне провадження позовні вимоги у справі № 440/1308/19 шляхом залишення у провадженні цієї справи позовних вимог Державного підприємства "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування:

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001701403 (форма "Р") із збільшення податкового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (15162,60 грн за основним платежем та 3790,60 грн за штрафними санкціями);

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001961403 (форма "Д") про визначення збільшення грошового зобов`язання з податків і зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені (2152,30 грн за основним платежем, 629,90 грн за штрафними санкціями та 841,25 грн пені відповідно до пп.129.13 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України);

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001941403 (форма "Д") про визначення збільшення суми грошового зобов`язання з податків і зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені (25829,90 грн за основним платежем, 6457,48 грн за штрафними санкціями та 10096,03 грн пені відповідно до пп.129.13 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України);

- податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року №0001931403 (форма "ПС") про застосування штрафних санкцій в сумі 510,00 грн за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати";

- рішення № 0001691403 від 13 лютого 2019 року про застосування штрафних санкцій в сумі 22,56 грн за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 42,12 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві від 22 березня 2019 року зазначив про помилковість висновків відповідача щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України при веденні податкового обліку.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву /а.с. 173-177 т. 2/ зазначив, що позивачем не здійснено нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість на вартість бензину, списаного на автомобілі, які знаходились в користуванні ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" на підставі нотаріально непосвідчених договорів, укладених з фізичними особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Також підприємством занижено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір внаслідок неоподаткування доходів, отриманих фізичними особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як компенсація за витрати, понесені у зв`язку з використанням автомобілю за відповідним договором. Окрім цього, позивачем невірно обраховано єдиний соціальний внесок у сумі 45,12 грн, що відображений у рядку 4 звіту за лютий 2017 року.

У відповіді на відзив на позовну заяву /а.с. 1-3 т. 3/ позивач зазначив, що підприємством правомірно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у зв`язку з придбанням пального, адже автомобілі використовувалися в господарській діяльності підприємства. Компенсації вартості пального працівникам не відбувалось, а відтак відсутні підстави для донарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Зміст заперечень на відповідь на відзив відповідача /а.с. 10-13 т. 3/ ідентичний за змістом відзиву на позовну заяву.

У додаткових поясненнях /а.с. 28-31 т. 3/ відповідач додатково вказав на те, що підзвітними особами були надані документи, які не можуть розцінюватися як розрахункові документи встановленої форми та змісту, а тому кошти, видані під звіт на господарські потреби згідно з нормою підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України є додатковим благом, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Також в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (перелік яких наведений на сторінці 28 акта перевірки), містяться помилки, за які до позивача застосовано штраф на суму 510, 00 грн.

У додаткових поясненнях /а.с. 47-50 т. 3/ позивач, серед іншого, зазначив, що відповідачем були досліджені не всі документи позивача та додаткові документи у позивача не витребовувалися. Автомобілі працівників використовувалися підприємством в своїй господарській діяльності. Компенсація за використання автомобіля в сумі 200,00 грн виплачувалася кожному працівнику одночасно із заробітною платою та відповідним чином оподатковувалася податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Заправка автомобілів пальним здійснювалася за рахунок коштів підприємства та списувалася останнім на підставі подорожніх листів. Компенсації вартості пального працівникам не відбувалось, а тому підстави для донарахування сум ПДФО та військового збору відсутні. Податковим кодексом України не надано фіскальному органу повноваження тлумачити зміст правочинів платника податків, встановлювати дійсність чи недійсність окремих правочинів. Згідно з судовою практикою Верховного Суду за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи повинні звертатися до суду з позовом про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочину, здійсненому з метою, що свідомо суперечить інтересам держави та суспільства , посилаючись на його нікчемність, а не класти власний висновок про нікчемність в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов`язання. По господарським операціям зі списання витрат на утримання, ремонт та експлуатацію легкових автомобілів за договорами використання власного автомобіля у виробничих цілях жодна з подій, зазначених в частині першій статті 187 ПК України, не відбулася, а відтак відсутні підстави для застосування статей 53, 58 ПК України. Витрати на утримання автомобілів (технічне обслуговування, паливно-мастильні матеріали) не є доходами фізичних осіб та їх додатковими благами та не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Оскільки застосування до позивача штрафу в сумі 510,00 грн обумовлено висновком контролюючого органу про нікчемність укладених позивачем договорів використання власного автомобіля в виробничих цілях, то безпідставність такого висновку органу ДФС тягне за собою безпідставність застосування до позивача штрафу у вказаній сумі.

У запереченнях на додаткові пояснення /а.с. 59-62 т. 3/ відповідач вказав, що довід позивача про те, що тлумачення змісту договорів виходить за межі компетенції органу фіскальної служби, є неаргументованим, адже як такого тлумачення фактично не відбувалося, а факт відсутності нотаріального посвідчення договорів позивачем не заперечується. У ході проведення перевірки встановлено, що до авансових звітів додано документи, які не відповідають вимогам чинного законодавства, або взагалі не додано фіскальних касових чеків. В лютому 2017 року позивачем самостійно проведено коригування єдиного внеску, а саме: донараховано суму єдиного внеску на 45,12 грн у зв`язку з виправленням помилки, допущеної в травні місяці 2016 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги заявленого позову, а представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Дослідивши письмові докази та заслухавши вступне слово представників учасників справи, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Державне підприємство "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом - 31758362 та знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов`язкових платежів) в ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області.

У період з 10 грудня 2018 року по 29 грудня 2018 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" з питання дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01 січня 2015 року по 29 грудня 2018 року та законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 29 грудня 2018 року.

За результатами перевірки складено акт № 28/16-31-14-03-14/31758362 від 09 січня 2019 року /а.с. 181-220 т. 2/, в якому зафіксовано порушення ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс", зокрема, вимог: статті 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 22291,47 грн; пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.2 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством недоутримано та неперераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 33903,30 грн; пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено військовий збір в сумі 2825,30 грн; пункту 2 статті 6, пункту 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у зв`язку з невірним обчисленням єдиного внеску в сумі 45,12 грн у звіті за лютий 2017 року.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області винесені податкові повідомлення - рішення:

- від 13 лютого 2019 року №0001701403, яким збільшено ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 18953,20 грн (в тому числі за основним платежем - 15162,60 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 3790,60 грн);

- від 13 лютого 2019 року №0001961403, яким збільшено ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3623,45 грн (в тому числі за основним платежем - 2152,30 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 629,90 грн, пенею - 841,25 грн);

- від 13 лютого 2019 року №0001941403, яким збільшено ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 42383,41 грн (в тому числі за основним платежем - 25829,90 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 6457,48 грн, пенею - 10096,03 грн);

-від 13 лютого 2019 року №0001931403, яким застосовано до ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" штрафну (фінансову) санкцію в сумі 510,00 грн;

- та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідальним фіскальним органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску від 13 лютого 2019 року № 0001691403, яким застосовано до ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" штрафну (фінансову) санкцію в сумі 22,56 грн /а.с. 233- 242 т. 2/.

Не погодившись із прийняттям цих податкових повідомлень-рішень та рішення, ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" звернулося до суду з цим позовом.

Правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та військового збору унормовані Податковим кодексом України /у відповідних редакціях, далі - ПК України/, а єдиного внеску Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, позивач не нарахував податкові зобов`язання з податку на додану вартість по факту використання придбаних паливно-мастильних матеріалів (ПММ) для заправки транспортних засобів, отриманих у користування від фізичних осіб за непосвідченими нотаріально договорами оренди.

Так, між ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" та працівником ОСОБА_2 01 грудня 2015 року укладено договір використання власного автомобіля в виробничих цілях б/н /а.с. 125-126 т. 2/, відповідно до умов якого працівник використовує власний автомобіль Mitsubishi Outlender в виробничих цілях підприємства /пункт 1/; автомобіль, що використовується, вводиться в експлуатацію для потреб підприємства протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору шляхом видачі відповідного наказу про порядок використання автомобіля, належного працівникові в службових цілях /пункт 3.1/; термін використання складає 11 місяців з дати підписання даного договору /пункт 4.1/; підприємство має право вимагати використання автомобіля лише в цілях, передбачених пунктом 2.1 даного договору /пункт 5.1/; підприємство зобов`язується здійснювати за власний рахунок заправлення автомобіля ПММ у період використання автомобіля за даним договором /пункт 5.2/.

Згідно з наказом від 25 листопада 2015 року № 92/1-В /а.с. 127 т. 2/ директором ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" Волошиним Ю. В. наказано ОСОБА_2 використовувати легковий автомобіль з виплатою компенсації за використання особистого автомобіля в службових цілях; використання автомобіля оформляти подорожніми листами; придбання паливно-мастильних матеріалів для заправки автомобіля і його технічного обслуговування здійснювати за грошові кошти підприємства; компенсація виплачується одночасно із заробітною платою за другу половину місяця на підставі щомісячного наказу на виплату суми компенсації.

Також між ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" та працівником ОСОБА_4 01 вересня 2016 року укладено договір використання власного автомобіля в виробничих цілях б/н /а.с. 102 т. 1/, відповідно до умов якого працівник використовує власний автомобіль марки ВАЗ моделі 211440 в виробничих цілях підприємства /пункт 1/; автомобіль, що використовується, вводиться в експлуатацію для потреб підприємства протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору шляхом видачі відповідного наказу про порядок використання автомобіля, належного працівникові в службових цілях /пункт 3.1/; термін використання складає 11 місяців з дати підписання даного договору /пункт 4.1/; підприємство має право вимагати використання автомобіля лише в цілях, передбачених пунктом 2.1 даного договору /пункт 5.1/; підприємство зобов`язується здійснювати за власний рахунок заправлення автомобіля ПММ у період використання автомобіля за даним договором /пункт 5.2/.

Згідно з наказом від 07 серпня 2016 року № 75-В /а.с. 103 т. 1/ директором ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" Волошиним Ю.В. наказано ОСОБА_4 використовувати легковий автомобіль з виплатою компенсації за використання особистого автомобіля в службових цілях; використання автомобіля оформляти подорожніми листами; придбання паливно-мастильних матеріалів для заправки автомобіля і його технічного обслуговування здійснювати за грошові кошти підприємства; компенсація виплачується одночасно із заробітною платою за другу половину місяця на підставі щомісячного наказу на виплату суми компенсації.

Того ж дня, 01 вересня 2016 року, ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" укладено договір використання власного автомобіля в виробничих цілях б/н /а.с. 46 т.2/ з працівником ОСОБА_3 .

Відповідно до умов цього договору працівник використовує власний автомобіль марки ВАЗ моделі 21104 в виробничих цілях підприємства /пункт 1/; автомобіль, що використовується, вводиться в експлуатацію для потреб підприємства протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору шляхом видачі відповідного наказу про порядок використання автомобіля, належного працівникові в службових цілях /пункт 3.1/; термін використання складає 11 місяців з дати підписання даного договору /пункт 4.1/; підприємство має право вимагати використання автомобіля лише в цілях, передбачених пунктом 2.1 даного договору /пункт 5.1/; підприємство зобов`язується здійснювати за власний рахунок заправлення автомобіля ПММ у період використання автомобіля за даним договором /пункт 5.2/.

Згідно з наказом від 23 серпня 2016 року № 78-В /а.с. 47 т. 2/ директором ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" Волошиним Ю. В. наказано ОСОБА_3 використовувати легковий автомобіль з виплатою компенсації за використання особистого автомобіля в службових цілях; використання автомобіля оформляти подорожніми листами; придбання паливно-мастильних матеріалів для заправки автомобіля і його технічного обслуговування здійснювати за грошові кошти підприємства; компенсація виплачується одночасно із заробітною платою за другу половину місяця на підставі щомісячного наказу на виплату суми компенсації.

Відповідно до частин першої та другої статті 798, частини другої статті 801 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Витрати, пов`язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Порівняльний аналіз змісту вказаних договорів з наведеними положеннями Цивільного кодексу України дає суду підстави погодитися з доводом відповідача, що між позивачем та фізичними особами ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 фактично склалися цивільні відносини з приводу найму (оренди) транспортного засобу, а тому в силу вимог частини третьої статті 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від тих положень Цивільного кодексу України, які є обов`язковими для сторін, що уклали договір найму транспортного засобу. При цьому суд визнає право позивача на свободу договору та можливість відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, втім суд вважає, що така свобода договору не повинна суперечити положенням актів цивільного законодавства та особа повинна користуватися своїми цивільними правами в межах, наданих їй актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 799 ЦК України встановлено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, а відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Враховуючи той факт, що договори використання власного автомобіля між позивачем та фізичними особами ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 оформлені без нотаріального посвідчення, такі договори є нікчемними в силу частини першої статті 220 ЦК України та недійсними в силу частини другої статті 215 цього ж Кодексу.

З огляду на це, всі первинні документи, які складені у зв`язку з укладанням та виконанням цих договорів, на переконання суду, є також недійсними та не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліків.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 808/358/17.

Довід представника позивача про те, що встановлення актом перевірки нікчемності правочину знаходиться за межами компетенції податкового органу, суд вважає в даному випадку неспроможним, адже вищевказані договори є нікчемними в силу норми частини першої статті 220 Цивільного кодексу України, а не через самостійне визнання (тлумачення) їх такими контролюючим органом. У постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі № 2а-3925/12/2170, на яку посилалася представник позивача на підтвердження свого доводу, Верховним Судом також зазначено, що підстави нікчемності правочину встановлюються законом. У цій справі підстава нікчемності встановлена частиною першою статті 220 ЦК України, а саме: недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору.

Продовжуючи надавати оцінку аргументам позивача, зокрема аргументу, що договори використання власного автомобіля не є договорами найму (оренди) транспортного засобу, а є змішаними договорами та такими, що укладені на підставі статті 125 Кодексу законів про працю України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 125 Кодексу законів про працю України працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію).

Отже, наведена норма жодним чином не змінює суті цивільних правовідносин, які склалися між позивачем та фізичними особами з приводу використання автомобілів, та не вказує на будь-який інший вид цивільно-правового договору, що укладений між позивачем та фізичними особами.

Також представник позивача в судовому засіданні не змогла пояснити (змішаним) ознакам яких саме цивільно-правових договорів відповідають укладені позивачем договори.

При цьому варто наголосити, що відповідно до частини четвертої статті 828 ЦК України договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, до договору позички транспортного засобу, укладеного з фізичною особою, законодавцем також висунута вимога щодо нотаріального посвідчення договору.

Таким чином, відповідачем правомірно донараховано позивачу податок на додану вартість у зв`язку зі списанням палива на автомобілі, що використовувалися позивачем на підставі нотаріально непосвідчених договорів.

Окрім цього, відповідачем донараховано позивачу податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на дохід, отриманий фізичними особами у вигляді компенсації та палива.

Так, відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

За змістом пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: 164.2.17) дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах; б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств; в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув`язненими; г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом; ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу); д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Пунктом 167.1 статті 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно з пунктом 164.5 статті 164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу, а відповідно до підпункту 168.1.4 цього пункту якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Підпунктом «а» пункту 171.2 статті 171 ПК України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Також позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб з сум, виданих під звіт та не підтверджених підзвітними особами розрахунковими документами встановленої форми та змісту у відповідності до вимог Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за N 220/28350.

Перелік підзвітних осіб, реквізити авансових звітів та зведені дані щодо сум, непідтверджених розрахунковими документами, наведено в акті перевірки та таблиці /а.с. 206-207 т. 2, а.с. 66-68 т. 3/.

Зауважень до акту перевірки від 09 січня 2019 року № 28/16-31-14-03-10/31758362 в частині повноти та достовірності викладених в ньому фактів щодо вказаного порушення у позивача не було /а.с. 81-85 т. 1/.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У ході судового розгляду справи встановлене перевіркою порушення підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України позивачем не спростовано жодними доказами та відповідних доводів з приводу нього не наведено.

Відповідно до підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПК України податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Таким чином, позивачу правомірно збільшено грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб податковими повідомленнями-рішеннями від 13 лютого 2019 року № 0001961403 та № 0001941403.

Перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено, що підприємство надавало податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, з помилками, зведені дані яких наведено у таблиці /а.с. 36-40 т.3/, чим порушило підпункт 176.2 «а» пункту 176 статті 176 ПК України.

Зауважень до акту перевірки від 09 січня 2019 року № 28/16-31-14-03-10/31758362 в частині повноти та достовірності викладених в ньому фактів щодо вказаного порушення у позивача не було /а.с. 81-85 т. 1/.

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У ході судового розгляду справи наявність помилок у податкових розрахунках позивачем не спростована жодними доказами та будь-яких доводів з приводу цих помилок не наведено.

Таким чином, до позивача правомірно застосовано штраф в сумі 510,00 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2019 року № 0001931403.

Перевіркою також встановлено, що в звіті про нарахування єдиного внеску за лютий 2017 року від 19 березня 2017 року № 9044441614 /а.с. 63-65 т.3/ ДП "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" самостійно проведено коригування єдиного внеску в сумі 45,12 грн внаслідок помилки, допущеної в травні 2016 року.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 вказаного Закону встановлено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

У ході судового розгляду справи виявлене перевіркою порушення пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивачем не спростовано та будь-яких доводів з приводу нього не наведено.

За таких обставин підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001701403 від 13 лютого 2019 року, №0001961403 від 13 лютого 2019 року, №0001941403 від 13 лютого 2019 року, №0001931403 від 13 лютого 2019 року та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001691403 від 13 лютого 2019 року відсутні.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Понесені позивачем витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Повністю відмовити у задоволенні позову Державного підприємства "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" (вул. Шведська, буд. 2, м.Полтава, Полтавська область, 36008, ідентифікаційний код 31758362) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Полтавській області №0001701403 від 13 лютого 2019 року, №0001961403 від 13 лютого 2019 року, №0001941403 від 13 лютого 2019 року, №0001931403 від 13 лютого 2019 року та рішення №0001691403 від 13 лютого 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23 вересня 2019 року.

Суддя Н.І. Слободянюк

Джерело: ЄДРСР 84424611
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку