ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2019 року м. Дніпросправа № П/811/1002/17Суддя І інстанції - Берегей Р.І.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі № П/811/1002/17 за позовом ОСОБА_1 до військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , командира військової частини полковника ОСОБА_2 , начальника відділення бойової підготовки військової частини полковника Пархомовича В.М. про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , командира військової частини полковника ОСОБА_2 , начальника відділення бойової підготовки військової частини полковника Пархомовича В.М. в якому, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати протиправними дії командира військової частини полковника Мойсюка Є.Г. (далі відповідач-1) по затвердженню акта службового розслідування з приводу отримання позивачем травми;

- визнати протиправними дії начальника відділення бойової підготовки військової частини полковника ОСОБА_3 (далі відповідач-2) по проведенню службового розслідування з приводу отримання травми позивачем в липня 2016 року;

- зобов`язати військову частину-польова пошта НОМЕР_1 (далі відповідач-3) видати позивачу довідку про обставини травми (поранення, контузії) щодо травми правого колінного суглобу, яка мала місце 18.05.2015 року, згідно додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року позов задоволено частково.

Суд, визнав протиправною бездіяльність військової частини-польова пошта НОМЕР_1 стосовно проведення службового розслідування за фактом спричинення тілесного ушкодження правого колінного суглоба військовослужбовцем ОСОБА_1 , отримання якого зафіксовано у Книзі запису хворих зенітної ракетно-артилерійської батареї 18 травня 2015 року та зобов`язав військову частину-польова пошта НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом спричинення тілесного ушкодження правого колінного суглоба військовослужбовцем ОСОБА_1 , отримання якого зафіксовано у Книзі запису хворих зенітної ракетно-артилерійської батареї 18 травня 2015 року, з урахуванням висновку комісійної судово-медичної експертизи від 03 жовтня 2018 року №55, котру провели експерти КЗ «Кіровоградське обласне бюро СМЕ» ДОЗ Кіровоградської обласної державної адміністрації. У задоволенні іншої частини позову відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що військова частина не провела належним чином службове розслідування, за наслідком якого була повинна видати довідку про обставини травми. Висновок суду в частині необхідності зобов`язання відповідача-3 провести службове розслідування не призводить до відновлення порушеного права позивача. При цьому, зазначає про те, що Інструкція, яка регулює порядок проведення службового розслідування регулює відносини стосовно військовослужбовців, які допустили порушення, в той час як позивач звільнений з військової служби.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що наказом військової частини від 15 березня 2015 року №58 позивача зараховано до списку особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення (том 1 а.с.210).

ОСОБА_1 проходив військову службу у відділенні управління командира зенітної ракетно-артилерійської батареї (далі батарея).

Згідно з планом військової частини навчання батареї відбулись 13 травня 2015 року з виїздом на місцевість (том 1 а.с.168-172).

18 травня 2015 року позивач звернувся за наданням медичної допомоги до медичної частини військової частини, що доводиться записом в Книзі запису хворих батареї (далі Книга) (том 1 а.с.22-23).

20 травня 2015 року позивач повторно звернувся за наданням медичної допомоги, що відображено у Книзі (том 1 а.с.22-23).

Наказом військової частини від 05 вересня 2015 року №213 ОСОБА_1 вибув у щорічну основну відпустку до 02 жовтня того ж року (том 1 а.с.21).

Наказом військової частини від 05 жовтня 2015 року №240 ОСОБА_1 визнаний таким, що не прибув з відпустки та знаходиться на лікуванні у шпиталі м.Кіровоград (том 1 а.с.20).

Наказом військової частини від 09 листопада 2015 року №276 позивач прибув з шпиталю м.Ірпінь Київської області та зарахований на продовольче забезпечення з 08 числа того ж місяця і року (том 1 а.с.19).

05 листопада та 24 грудня 2015 року і 26 січня, 25 лютого, 15 березня 2016 року військово-лікарські комісії видали ОСОБА_1 довідку, що захворювання правого колінного суглоба пов`язане з проходженням військової служби (том 1 а.с.24-28).

У всіх довідках зазначено, що не надавалась довідка про обставини травми.

Наказом військової частини №86 від 04 квітня 2016 року позивача звільнено з військової служби (том 1 а.с.211-212).

04 серпня 2016 року ОСОБА_1 експерти КЗ «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи», котрі встановили втрату 20% професійної працездатності внаслідок травми, яка пов`язана з проходженням військової служби (том 1 а.с.31-32).

27 червня 2016 року ОСОБА_4 (бабуся позивача) звернулась до Генеральної прокуратури України з заявою про проведення перевірки щодо встановлення факту отримання травми її внуком під час військових навчань, які мали місце 13 травня 2015 року (том 1 а.с.173-176).

Міністерство оборони України направило звернення до військової частини (том 1 а.с.201).

Міністерством зазначено, що за необхідності провести службове розслідування (том 1 а.с.201).

29 липня 2016 року командир військової частини затвердив акт службового розслідування (том 1 а.с.17-18).

У акті зазначено, що проведено службове розслідування за фактом звернення ОСОБА_4 .

У висновку зазначено, що військовослужбовець ОСОБА_1 не виявляв бажання служити в лавах Збройних Сил України і міг отримати травму перебуваючи у відпустці.

Акт позивач отримав у Кропивницькому військовому комісаріаті 04 квітня 2017 року, оскільки військова частина не направила йому копію (том 1 а.с.30).

Не погодившись із діями відповідача щодо не проведення та затвердження акта службового розслідування з приводу отримання позивачем травми та ненадання позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії) щодо травми правого колінного суглобу, позивач звернувся із позовом до суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27 червня 2016 року ОСОБА_4 (бабуся позивача) листом звернулася до військового прокурора, в якому просила призначити повторну перевірку встановлення факту отримання позивачем травми 13.05.2015 року на війському полігоні в/ч НОМЕР_2 та призначити судово-медичну експертизу для встановлення часу, факту отриманої травми (т.1 а.с.173-176).

З матеріалів справи вбачається, що першим заступником командувача високомобільних десантних військ Збройних Сил України доручено командиру військової частини польова пошта В75157 відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» провести перевірку з приводу звернення ОСОБА_4 (за необхідності провести службове розслідування за фактами викладеними у зверненні (т.1 а.с.178).

Начальником відділення бойової підготовки полковником Пархомович В.М. проведено службове розслідування за фактом звернення громадянки ОСОБА_4 , результати якої оформлено актом службового розслідування (т.1 а.с.17-18).

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідачами було проведено службову перевірку в рамках звернення громадянки ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».

Інструкція Про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затверджена наказом № 82, 15.03.2004 Міністерства оборони України визначає підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) (далі Інструкція №82).

Враховуючи те, що зазначена Інструкція №82 визначає підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення, а також те, що по зверненню громадянки ОСОБА_4 , яке надійшло в рамках вимог Закону України «Про звернення громадян» було здійснено перевірку не в рамках службового розслідування порядок якого передбачено цією інструкцією, суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо помилковості доводів позивача з посиланням на Інструкцію №82 про наявність недоліків в акті службового розслідування, зокрема, таких як відсутність дати, номеру та наявність суперечностей у фактів службового розслідування.

Як наслідок вимоги позивача звернені до відповідача-1 та відповідача-2 щодо проведення та затвердження акта службового розслідування з приводу отримання позивачем травми задоволенню не підлягають.

При цьому, суд апеляційної інстанції як додатковою підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог зазначає про те, що звернення громадянки ОСОБА_4 надійшло в рамках вимог Закону України «Про звернення громадян», а отже наслідки його розгляду не порушують права позивача, оскільки не встановлюють для нього нових обов`язків та не несуть ніяких правових наслідків.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання відповідача-3 видати позивачу довідку про обставини травми (поранення, контузії) щодо травми правого колінного суглобу, яка мала місце 14.05.2015 року, згідно додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Питання проведення військово-лікарських експертиз врегульовані «Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за № 1109/15800.

Пунктом 6.2 цього Положення визначений перелік документів, які подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час. Зокрема, на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтва, одержаних у період проходження ними військової служби, надається оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва). Форма такої довідки встановлена в додатку 5 до даної Інструкції.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями і військовозобов`язаними, які призвані на збори (далі - військовослужбовці), професійних захворювань, отриманих ними під час проходження військової служби (зборів), та аварій, що сталися у військових частинах, військово-навчальних закладах, установах, організаціях Збройних Сил України, структурних підрозділах центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України (далі - військові частини) врегульовано «Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 року № 36, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 року за № 169/5360 (Інструкція № 36).

Пунктом 1.6 розділу 1 цієї Інструкції передбачено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, що сталися під час виконання ним обов`язків військової служби, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень (заподіяних іншою особою), гострого професійного захворювання і гострого професійного* та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також випадки смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Положеннями пунктів 2.1, 2.2, 2.11 Інструкції № 36 було передбачено, що розслідування нещасного випадку призначається командиром підрозділу на підставі повідомлення потерпілого, очевидця події чи військового лікувального закладу, до якого потерпілий звернувся за медичною допомогою.

Так, згідно з планом військової частини навчання батальйону відбулись 14 травня 2015 року з виїздом на місцевість (том 1 а.с.168-172).

Як вбачається з матеріалів справи, 18 травня 2015 року позивач звернувся за наданням медичної допомоги до медичної частини військової частини та йому було діагностовано забій правого колінного суглоба та звільнено на три дні від несення служби (том 1 а.с.22-23).

Враховуючи те, що позивачу діагностовано забій правого колінного суглоба та звільнено на три дні від несення служби, при цьому таку травму було діагностовано під час несення позивачем служби, суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо протиправної бездіяльності відповідача, яка полягає у не призначенні та не проведенні службового розслідування за фактом спричинення тілесного ушкодження позивача.

Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Інструкції №36 за результатами розслідування нещасних випадків складається акт. Нещасні випадки, на які складається акт про нещасний випадок, реєструються у журналі реєстрації потерпілих від нещасних випадків.

Відповідно до п. 18 Розділу ІІ Інструкції №36 (в редакції чинній на теперішній час) за результатами розслідування командир військової частини видає наказ. На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402.

Таким чином, виданню військовослужбовцю довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передує певна процедура, передбачена законодавством, та її оформлення належить до виключної компетенції спеціально уповноваженого на те органу, відповідно до висновків, зазначених в акті комісією з розслідування нещасного випадку.

При цьому, надання зазначеної довідки належить до дискреційних повноважень відповідача.

Коли суб`єкт владних повноважень наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції зробив висновок, про те, що суд першої інстанції правильно зобов`язав військову частину-польова пошта НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом спричинення тілесного ушкодження правого колінного суглоба військовослужбовцем ОСОБА_1 , отримання якого зафіксовано у Книзі запису хворих зенітної ракетно-артилерійської батареї 18 травня 2015 року, з урахуванням висновку комісійної судово-медичної експертизи від 03 жовтня 2018 року №55, котру провели експерти КЗ «Кіровоградське обласне бюро СМЕ» ДОЗ Кіровоградської обласної державної адміністрації.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції враховуючи те, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяВ.В. Мельник

суддяС.В. Сафронова