ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 вересня 2019 року № 640/10209/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до заступника директора Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації Шейка Вадима Володимировича,

заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича,

першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Поворозника Миколи Юрійовича,

Голови Київської міської державної адміністрації Кличка Віталія Володимировича,

заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Білошицького Руслана Миколайовича,

Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна Миколи Олександровича,

заступника директора установи «Урядовий контактний центр» - начальника управління організації прийому звернень ОСОБА_2 ,

першого заступника директора державної установи «Урядовий контактний центр» Антоненко Олени Олександрівни,

директора державної установи «Урядовий контактний центр» Холомєєвої Ольги Анатоліївни

Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

Виконавчого органу Київської міської ради - Київська міська державна адміністрація

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до заступника директора Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації Шейка Вадима Володимировича (надалі - відповідач 1), адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича (надалі - відповідач 2), адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Поворозника Миколи Юрійовича (надалі - відповідач 3), адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, Голови Київської міської державної адміністрації Кличка Віталія Володимировича (надалі - відповідач 4), адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, Заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Білошицького Руслана Миколайовича (надалі - відповідач 5), адреса: 01601, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 55а, Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна Миколи Олександровича (надалі - відповідач 6), адреса: 01601 , м. Київ, вул. О . Гончара, буд. 55а, Заступника директора установи «Урядовий контактний центр» - начальника управління організації прийому звернень ОСОБА_2 (надалі - відповідач 7), адреса: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 8/10 , Першого заступника директора державної установи «Урядовий контактний центр» Антоненко Олени Олександрівни (надалі - відповідач 8), адреса: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 8/10, Директора державної установи «Урядовий контактний центр» Холомєєвої Ольги Анатоліївни (надалі - відповідач 9), адреса: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 8/10 , Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач 10), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Хрещатик, 32а, код ЄДРПОУ 26199097, Виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації (надалі - відповідач 11), адреса: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527, в якій позивач просить:

- визнати бездіяльність заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича (який виконував обов`язки на час відсутності ОСОБА_6 ), заступника директора Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації ОСОБА_7 , що проявилася у невиконанні вимог Закону України «Про звернення громадян» при розгляді звернення ОСОБА_1 від 07.11. 2018р. № НОМЕР_1 та наданні відповіді від 0712.2018р. протиправною;

- визнати бездіяльність першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Поворозника Миколи Юрійовича (який виконував обов`язки на час відсутності ОСОБА_6 ), заступника директора Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації ОСОБА_7 , що проявилася у невиконанні вимог Закону України «Про звернення громадян» при розгляді звернення ОСОБА_1 від 11.12. 2018 р. № НОМЕР_2 та наданні відповіді від 28.12.2018р. протиправною;

- зобов`язати голову Київської міської державної адміністрації Кличка Віталія Володимировича надати відповідь на всі питання, викладені у заявах ОСОБА_1 від 07.11.2018р. №КА-8708387 та від 11.12.2018р. №КА-8835293 впродовж строків, визначених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», з моменту набрання рішенням суду законної сили;

- визнати бездіяльність голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві Чечоткіна Миколи Олександровича та заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Білошицького Руслана Миколайовича , що проявилася у невиконанні вимог Закону України «Про звернення громадян» при розгляді звернень ОСОБА_1 від 16.01.2019р. №КА-8955537 та від 07.02.2019р. №КА-9035381 та наданні відповідей від 31.01.2019р., а також від 12.02.2019р. протиправною;

- зобов`язати голову Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна Миколу Федоровичу надати відповідь на всі питання, викладені у зверненнях ОСОБА_1 від 16.01.2019р. № КА-8955537 та 07.02.2019р. №КА-9035381 впродовж строків, визначених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» з моменту набрання рішенням суду законної сили;

- визнати бездіяльність першого заступника директора (на час відповідних фактів виконувала обов`язки директора) державної установи «Урядовий контактний центр» ОСОБА_9 , заступника директора державної установи «Урядовий контактний центр» - начальника управління організації прийому звернень ОСОБА_2 , що проявилася у невиконанні вимог Закону України «Про звернення громадян» при розгляді звернень ОСОБА_1 від 22.01.2019р., від 28.01.2019р., від 06.02.2019р. та наданні відповідей від 05.02.2019р., а також від 19.02.2019р. протиправною;

- зобов`язати директора державної установи «Урядовий контактний центр» Холомєєву Ольгу Анатоліївну надати відповідь на всі питання, викладені у заявах ОСОБА_1 від 22.01.2019р., від 28.01.2019р. та від 06.02.2019р. впродовж строків, визначених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» з моменту набрання рішенням суду законної сили.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

18.07.2019р. від представника відповідачів 5 та 6 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів 5, 6 також просив здійснювати розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження за його участю.

Крім того, 19.07.2019р. на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про продовження строку для подання відповідачем 1 відзиву на позовну заяву, у зв`язку з тим, що ухвала про відкриття провадження в даній адміністративній справі надійшла на адресу Департаменту 02.07.2019р., тобто, останній днем подачі відзиву на позовну заяву є 17.07.2019р., проте, відповідно до витягу з наказу про надання відпустки від 03.07.2019р. №272-к заступника директора Департаменту ОСОБА_7 надано частину щорічної основної відпустки з 15.07.2019р. по 04.08.2019р., що унеможливлює вчасне подання останнім відзиву.

Також, представником Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано заяву про заміну неналежної сторони, мотивуючи її тим, що ОСОБА_7 , як заступник директора Департаменту, у відповідності до статті 8 Закону України «Про державну службу» зобов`язаний виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, виконувати також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

При цьому, представник Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначив, що позивач звертався з заявою саме до органу державної влади, а не посадової особи виключно, у зв`язку з чим відповідь позивачу була надана від імені Департаменту за підписом особи, на яку покладено відповідні функціональні обов`язки, а тому, за доводами представника Департаменту, не є відповідальною стороною даних публічно-правових відносин.

У зв`язку з чим просив замінити неналежного відповідача 1 на належного - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

До того ж, на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва представником виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано відзиви на позовну заяву від відповідачів 2 та 3, в яких представник, у тому числі, просив замінити неналежного відповідача першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Поворозника Миколи Юрійовича та неналежного відповідача 3 заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича на належного відповідача - виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В обґрунтування вказаних клопотань зазначені аналогічні обставини, на які й посилався представник Департаменту під час обґрунтування заяви про заміну неналежного відповідача 1, зокрема, на те, що позивач звертався з заявою саме до органу державної влади, а не посадової особи виключно, у зв`язку з чим відповідь позивачу була надана від імені органу виконавчої влади за підписом особи, на яку покладено відповідні функціональні обов`язки, а тому не є відповідальною стороною даних публічно-правових відносин.

У зв`язку із цим, 23.07.2019р. Окружним адміністративним судом ухвалено:

-відмовити у задоволенні клопотання представника Заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Білошицького Руслана Миколайовича, Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна Миколи Олександровича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

-продовжити строк заступнику директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шейку Вадиму Володимировичу на подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі № 640/10209/19 до 12 серпня 2019 року.

-залучити до участі у справі в якості співвідповідача у адміністративній справі № 640/10209/19 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, місто Київ, вулиця Хрещатик, 32а, код ЄДРПОУ 26199097);

-залучити до участі у справі в якості співвідповідача у адміністративній справі 640/10209/19 виконавчий орган Київської міської ради - Київську міську державну адміністрацію (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527).

Підставою позову вказано протиправна бездіяльність відповідачів щодо неналежного розгляду заяв та ненадання належних відповідей на них.

Відповідач 1, відповідач 2, відповідач 3, відповідач 5, відповідач 6, відповідач 7, відповідач 8, відповідач 9 та відповідач 10 надали відзиви на позовні заяви, у яких зазначають, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем в свою чергу надано відповідь на відзиви та клопотання.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Листування позивача із Київською міською державною адміністрацією

1. 07.11.2018р. позивач за допомогою урядової гарячої лінії через веб-сайт ДУ «Урядовий контактний центр» подав до Київської міської державної адміністрації заяву з проханням надати копію Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.07.1998р. № 1428 (реєстраційний №: КА-8708387). У заяві позивач зазначив, що на підставі розпорядження, що запитується, гаражному кооперативу «Деміївський яр» по вул. Деміївська, 37 у м. Києві у постійне користування надано земельну ділянку площею 2,087 га. У розділі заяви «Зміст» позивач зазначив, що є інвалідом війни, прирівняного до інвалідів Великої Вітчизняної Війни.

У відповідь на заяву позивач отримав лист від Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 057-057/К-2665-5286 від 07.12.2018р. До зазначеного листа додано копію Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.07.1998р. № 1428, що запитувалась позивачем, а також інші документи, проінформовано про причини неможливості надання плану земельної ділянки та поради щодо його отримання. Також у листі було зазначено, що відповідно до статті 14 Закону України «Про звернення громадян» звернення особи з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій особисто, натомість до звернення не надано підтверджуючі документи.

Зазначений лист підписаний заступником директора Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Шейком Вадимом Володимировичем.

2. У зв`язку із цим, 11.12.2018р. позивач за допомогою урядової гарячої лінії через веб-сайт ДУ «Урядовий контактний центр» подав до Київської міської державної адміністрації заяву з проханням повідомити, яким саме Законом України чи нормою якого Закону України передбачено його обов`язок як громадянина долучати до своїх звернень, направлених органам влади, будь-які «підтверджуючі документи» про свій статус (реєстраційний №: НОМЕР_2 ).

У відповідь на заяву позивач отримав лист від Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 057-057/К-2836-5617 від 28.12.2018р. У зазначеному листі Департамент повідомив, що відповідно до ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» до скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину. Таким чином, встановити статус інваліда війни, прирівняного до інвалідів Великої Вітчизняної Війни при наданні Департаментом відповіді на звернення не вбачалось можливим у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують цей статус.

Зазначений лист підписаний заступником директора Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Шейком Вадимом Володимировичем.

Листування позивача із Державною службою України з надзвичайних ситуацій

1. 22.12.2018р. позивач відповідно до Законів України «Про інформацію», «Про звернення громадян» та «Про захист прав споживачів» звернувся до ТОВ «ЛК-Транс» з вимогою надати певну інформацію та копії дозвільних документів на відкриття та роботу магазину «ЛотОК» за адресою м. Київ, пров. Коломийський, 17/31-А.

За інформацією позивача, ТОВ «ЛК-Транс» листом № 1/2 від 08.01.2019р. відмовило у наданні йому інформації та документів, пославшись на те, що інформація та документи, що запитуються, є конфіденційною інформацією.

2. 10.01.2019р. позивач направив зі своєї електронної адреси 1komandor@i.ua на офіційну електронну адресу Державної служби України з надзвичайних ситуацій oper@mns.gov.ua, gromad@mns.gov.ua з проханням:

- провести перевірку додержання ТОВ «ЛК-Транс» вимог Закону України «Про звернення громадян» при розгляді його заяви від 22.12.2018р. та при наданні відповіді на неї;

-повідомити його про виявлені порушення;

-притягнути до адміністративної відповідальності винних осіб;

-у разі погодження із тим, що окрема із інформації, що запитувалась позивачем у ТОВ «ЛК-Транс» є конфіденційною, чітко зазначити яка саме.

16.01.2019р. в телефонному режимі ( +38 ( 044 ) 247-31-78 - реєстрація письмових та електронних звернень громадян і запитів на публічну інформацію) посадові особи Державної служби України з надзвичайних ситуацій повідомили позивачу про те, що його звернення від 10.01.2019р. офіційно у службі не реєструвалось, оскільки на нього вже надано відповідь листом № 01-517/261 від 14.01.2019р.

3. У зв`язку із цим, 16.01.2019р. позивач за допомогою урядової гарячої лінії через веб-сайт ДУ «Урядовий контактний центр» подав до Державної служби України з надзвичайних ситуацій заяву (реєстраційний №: КА -8955537) з проханням повідомити причини не реєстрації його звернення від 10.01.2019р., зареєструвати його, повідомивши номер вхідної кореспонденції та дату реєстрації, а також надати на нього відповідь, а також надати на нього відповідь, оскільки у листі Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 01-517/261 від 14.01.2019р. жодної відповіді на вищевказані питання не надано.

У розділі заяви «Зміст» позивач зазначив, що є інвалідом війни, прирівняного до інвалідів Великої Вітчизняної Війни.

У відповідь на заяву позивач отримав лист від Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 03-1567/261 від 31.01.2019р. «Про розгляд звернення» яким служба повідомила, що звернення позивача щодо реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки та надання копій відповідних документі на приміщення магазину «ЛотОК» за адресою м . Київ, пров. Коломийський, 17 / 31-А у м. Києві до служби та її територіальних органів не надходило.

Також у зазначеному листі зазначено, що листом за підписом Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 01-517/261 від 14.01.2019р. позивачу надано відповідь із порушених питань.

Лист № 03-1567/261 від 31.01.2019р. «Про розгляд звернення» підписаний Заступником Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Р. Білошицьким.

4. Оскільки при направленні Державною службою України з надзвичайних ситуацій позивачу листа № 03-1567/261 від 31.01.2019р. «Про розгляд звернення» на думку останнього було порушено вимоги Закону України «Про звернення громадян», звернення повно та об`єктивно розглянуто не було, а відповідь надано не за підписом керівника Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а Заступника Голови, позивач повторно звернувся до служби, а саме.

07.02.2019р. 07.11.2018р. позивач за допомогою урядової гарячої лінії через веб-сайт ДУ «Урядовий контактний центр» подав до Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернення з вимогою повторно розглянути зазначену заяву, надати відповідь, а також притягнути до відповідальності Заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Білошицького Р.М . за порушення вимог законодавства про звернення громадян, про що також повідомити позивача з направленням копії відповідного наказу (реєстраційний № КА-9035381).

Направлення позивачем цього звернення було обумовлено тим, що він не отримав обґрунтованої відповіді на свої питання, викладені у його заяві № КА-8955537 від 16.01.2019р.

У відповідь на заяву позивач отримав лист від Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 01-2226/115 від 12.01.2019р. «Про розгляд звернень», у якому зазначено, що:

-служба з межах свої повноважень надала на попередні звернення позивача вмотивовані відповіді, а саме: стосовно реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки та надання копії відповідних документів , зазначених у зверненнях, на приміщення магазину « Лоток » за адресою: пров. Коломийський, 17 / 31-А у м. Києві ;

-інші питання, порушені у зверненнях позивача, не належать до компетенції служби, для їх отримання служба порадила звернутися до розпорядників цієї інформації за напрямком діяльності згідно до ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

-служба не вбачає порушень вимог чинного законодавства при наданні відповідей за результатами розгляду звернень позивача.

Лист № 01-2226/115 від 12.01.2019р. «Про розгляд звернень» підписаний Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій М. Чечоткіним.

Листування позивача із ДУ «Урядовий контактний центр»

1. 22.01.2019р. позивач за допомогою урядової гарячої лінії через веб-сайт ДУ «Урядовий контактний центр» подав звернення (реєстраційний №: КА – 8978482) з проханням повідомити, до якого органу виконавчої влади скеровано його звернення:

1)Реєстраційний №: КА - 8708387 Надіслано: 07.11.2018р. (КМДА щодо гаражного кооперативу «Деміївський гай»;

2)Реєстраційний №: КА - 8835293 Надіслано: 11.12.2018р. (КМДА щодо Закону України чи норми Закону України, якими передбачено обов`язок заявника як громадянина долучати до своїх звернень, направлених органам влади, будь-які «підтверджуючі документи» про свій статус.

3)Реєстраційний №: КА – 8932727 Надіслано: 09.01.2019р. (не є предметом розгляду цієї справи).

У відповідь на звернення позивач отримав лист Державної установи «Урядовий контактний центр» № 0249 від 05.02.2019р. у якому зазначено, що:

-автоматизована реєстрація звернень позивача, що надійшли на урядову «гарячу лінію» через веб-сайт Центру 07.11.2918р. за №: КА - 8708387, 11.12.2018р. за №: КА - 8835293 та 09.01.22019р. за № КА - 8932727, здійснена в установленому законом порядку. Зазначені звернення розподілені Центром відповідно до компетенції органу виконавчої влади та направлені через програмно-технічний комплекс Національної системи опрацювання звернень для розгляду по суті порушеного питання Київській міській державній адміністрації;

-моніторингом розгляду звернень №: КА - 8708387, №: КА - 8835293 та № КА - 8932727 встановлено, що до бази даних Центру Київською міською державною адміністрацією долучені електронні копії листів, якими поінформувала позивача про результати розгляду зазначених звернень. Посилання на електронні копії листів відображені в особистому кабінеті на веб-сайті Урядового контактного центру у вигляді скріпки та доступні для перегляду.

Лист Державної установи «Урядовий контактний центр» № 0249 від 05.02.2019р. підписаний Заступником директора - начальником управління організації прийому звернень В.М. Сінельніченко.

2. 28.01.2019р. позивач за допомогою урядової гарячої лінії через веб-сайт ДУ «Урядовий контактний центр» подав звернення (реєстраційний №: КА – 8998153 ) з проханням повідомити чи відображається у суб`єктів, яким направляється звернення позивача через веб-сайт ДУ «Урядовий контактний центр» інформація, розміщена на вкладці «Особисті данні» про те, що заявник належить до категорії «Особа з інвалідністю внаслідок Великої Вітчизняної Війни».

У відповідь на звернення позивач отримав лист Державної установи «Урядовий контактний центр» № 0250 від 05.02.2019р. у якому зазначено, що інформація, яка була внесена заявником при реєстрації на веб-сайті Урядового контактного центру (прізвище, імя по батькові, категорія, соціальний стан тощо), відображається в його електронній реєстраційній картці звернення. Отже, категорія «Особа з інвалідністю внаслідок Великої Вітчизняної Війни, яка була зазначена Позивачем при реєстрації на веб-сайті, відображається в реєстраційних картках звернень, які направлені органам виконавчої влади.

Лист Державної установи «Урядовий контактний центр» № 0250 від 05.02.2019р. підписаний Заступником директора - начальником управління організації прийому звернень В .М. Сінельніченко.

3. Оскільки у відповідях Державної установи «Урядовий контактний центр» № 02489 від 05.02.2019р. та № 0250 від 05.02.2019р. зазначено, що інформація про заявника, яку внесено при реєстрації на їхньому веб-сайті відображається в електронній реєстраційній картці, а відтак інформація про категорію «Особа з інвалідністю внаслідок Великої Вітчизняної Війни» відображена в реєстраційних картках усіх заяв позивача від 22.01.2019р. та 28.01.2019р., натомість відповіді були надані позивачу не за підписом керівника ДУ «Урядовий контактний центр», а за підписом його заступника.

У зв`язку із цим, позивач 06.02.2019р. за допомогою урядової гарячої лінії через веб-сайт ДУ «Урядовий контактний центр» подав звернення (реєстраційний №: КА – 9028768) з вимогою повідомити причини, чому відповіді на його заяви надані не за підписом адресата, а за підписом його заступника, а також вимагав надати відповідь за підписом уповноваженої на те законом особи.

У відповідь на звернення позивач отримав відповіді від:

-Державної установи «Урядовий контактний центр» № 0342-19 від 19.02.2019р. «Про розгляд звернення», у якій зазначив, що під час поданих позивачем звернень Центром порушень не допущено із нормативним обґрунтуванням такої позиції.

-Апарату Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 009-292 від 25.02.2019р., у якій навів розклад виконання обов`язків Голови Київської міської державної адміністрації та осіб, які виконували обов`язки Голови Київської міської державної адміністрації за період з 06.11.2018р. по 10.01.2019р., тобто за період, коли позивач направляв;

-Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 28-4595/282 від 26.03.2019р. «Про розгляд звернення», у якій повідомив про період знаходження Голови служби у щорічній відпустці та про особу, на яку були покладені виконання тимчасових обов`язків Голови служби.

Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо неналежного розгляду заяв та ненадання належних відповідей на них протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи Позивача

У позовній заяві Позивач зазначає, що заступник директора Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації Шейко Вадим Володимирович при підписанні та направленні йому листів від 07.12.2018р. № 057-057/К-2665-5286, від 28.12.2018р. № 057-057/К-2836-5617 та заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Білошицький Руслан Миколайович при підписанні та направленні йому листа від 31.01.2019р. № 03-1567/261, а також заступник директора Державної установи «Урядовий контактний центр» ОСОБА_2 при підписанні та направленні йому листів від 05.02.2019р. № 0249, від 05.02.2019р. № 0250-19 та від 19.02.2019р. № 0342-19 порушили його права та не виконали обов`язки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Таке твердження позивач обґрунтовує наступним.

За Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач належить до категорії осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується відповідним посвідченням, виданим 22.02.2002р. № 523680 та довідкою від 25.02.2016р. № 64.

Оскільки Державною установою «Урядовий контактний центр» заяви позивача від 07.11.2018р. (реєстраційний №: КА-8708387) та від 11.12.2018р. (реєстраційний №: КА-8835293) направлено до Київської міської державної адміністрації, відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» їхній розгляд та надання відповіді мав здійснювати перший керівник органу особисто.

Згідно вимог ст. 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» та ст.4. Закону України «Про місцеві державні адміністрації» Київська міська державна адміністрація є самостійною юридичною особою, яка виконує функції державної виконавчої влади в місті Києві. Відповідно до Указу Президента України від 25.06.2014р. № 556/2014 Головою Київської міської державної адміністрації є ОСОБА_6 .

На думку позивача, за таких обставин згідно з вимогами ст. 15 Закону України «Про звернення громадян`відповіді на його заяви від 07.11.2019р. № КА-8708387 та 11.12.2018р. № КА-8835293 мав підписувати Голова Київської міської державної адміністрації або особа, яка виконувала його обов`язки, але у жодному разі не заступник Директора Департаменту ОСОБА_7 .

Крім цього, позивач вважає, що так само заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Білошицький Р.М. не мав жодних прав на підписання йому відповідей за результатами розгляду звернень особи з інвалідністю внаслідок війни, що було здійснено ним при направленні листа від 31.01.2019р. № 03-1567/261.

Також позивач зазначає, що аналогічним чином, не уповноважено на підписання йому відповідей за результатами розгляду звернень і заступника директора департаменту Державної установи «Урядовий контактний центр» ОСОБА_2 , оскільки відповіді на звернення позивача від 22.01.2019р., 28.01.2019р. та 06.02.2019р. мав підписувати виконувач обов`язків директора ДУ «Урядовий контактний центр» ОСОБА_9 .

В позовній заяві позивач звертає увагу суду, що інформація про належність позивача до осіб з інвалідністю внаслідок війни містилась у реєстраційних картках кожної його заяви, поданої на урядову «гарячу лінію» через веб-сайт Державної установи «Урядовий контактний центр», а також зазначалася безпосередньо позивачем у тексті відповідних звернень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 92 Конституції України, якою передбачено, що виключно закони визначають обов`язки громадянина, а відтак позивач робить висновок, що на нього як на громадянина жодним Законом України не покладено обов`язок при зверненні із заявами до органів влади підтверджувати свій статус інваліда війни.

Позивач вважає, що за необхідності відповідачі мали можливість запросити інформацію про статус адвоката в органах соціального захисту населення, або ж безпосередньо у нього, чого не було зроблено. Отже, у випадку коли відповідачами цього зроблено не було, а на позивача відповідного обов`язку не покладено, а тому відсутні підстави не довіряти громадянину України, який сам у зверненні зазначає свій статус також відображено у реєстраційних картках звернень, - відповідачі відповідно до ст. 19 Конституції України зобов`язані були виконувати вимоги чинного законодавства, а саме ст. ст. 15, 18, 19,20 Закону України «Про звернення громадян».

На виконання вимог ухвали суду від 14.06.2019р. відповідачі подали відзиви на позовну заяву, у яких заперечують проти позову, вимоги позивача вважають такими, що не підлягають задоволенню та зазначають наступне.

Доводи відповідача 1

Відповідач 1 не погоджується з твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві щодо його протиправної бездіяльності під час розгляду звернень та вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне:

-відповідно до ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» до скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його рішенням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину. Згідно п.2. Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМУ від 12.05.1994р. № 302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації. Таким чином, встановити статус інваліда війни, прирівняного до інвалідів Великої Вітчизняної Війни не вбачалось за можливе у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують цей факт;

-відповідно до ст. 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно ст. 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Ветеранам війни та інших осіб, на яких поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» надаються відповідні пільги і компенсації. Проте без підтвердження пільгового статусу особи, надана безпідставна пільга може вважатись порушенням принципу рівності, що закріплений у Конституції України;

-для визначення бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані є порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи. Між тим, відповідачем 1 було надано відповідь на звернення позивача, в даній відповіді відображено інформацію по суті поставлених запитань в межах компетенції відповідача 1, а відтак бездіяльності при розгляді звернення позивача відповідачем 1 допущено не було. Будь яких обґрунтувань порушень закону відповідачем 1 саме при розгляді звернення у зв`язку із його неповнотою, несвоєчасністю або недостовірністю наданої відповіді на звернення як в позові, та і в повторному зверненні не наведено. Матеріалами справи підтверджено, що в порядок і строк, визначений Законом України «Про звернення громадян», відповідачем 1 надано відповіді, отримання яких позивачем не заперечується.

-відповідачем 1 під час надання відповіді на звернення позивача вперше повідомлялось, що встановити статус інваліда війни, прирівняного до інвалідів Великої Вітчизняної Війни не вбачалось за можливе у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують цей статус. Натомість позивач проігнорував вказане повідомлення та чергово надіслав звернення, до якого не долучено жодного документу, який би підтверджував статус інваліда війни, прирівняного до інвалідів Великої Вітчизняної Війни, так і копій документів відповіді відповідача 1 на попереднє звернення. На думку відповідача 1 такі дії позивача мають про вокативний характер з метою оформлення безпідставного позову, спір в якому має очевидно штучний характер;

-позивач не надав жодних належним та допустимих доказів, що підтверджували б бездіяльність відповідача 1. Також відповідач 1 звертає увагу суду на те, що позивач не обґрунтував, в чому полягає шкідливість бездіяльності для його прав та інтересів.

Доводи відповідача 2

Відповідач 2 не погоджується з твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві щодо його протиправної бездіяльності під час розгляду звернень та вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне:

-відповідно до п.6. Порядку взаємодії органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та державної установи "Урядовий контактний центр", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2009р. № 898 Інформацію про внесені до бази даних звернення Центр у той же день надсилає в електронному вигляді органу виконавчої влади, до компетенції якого належить розгляд порушених у зверненнях питань. Згідно п. 9. Зазначеного Порядку у разі коли питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органу виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, він не пізніше наступного дня переадресовує звернення іншому органу виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, про що вносить до бази даних відповідну інформацію. У зв`язку із цим, відповідач 2 зазначає, що за результатами опрацювання звернення позивача, адресованих до Київської міської державної адміністрації, Центром визначено інший орган виконавчої влади, до компетенції якого належить розгляд порушених у зверненні питань, та з метою забезпечення оперативного реагування вказані запити позивача направлено за належністю. Таким чином, на адресу Київської міської державної адміністрації не надходили письмові звернення позивача від 07.11.2018р. №№ УК - 48998/1, УК - 48999/1 та від 12.12.2018р. № УК - 5756/1, у зв`язку з чим Київська міська державна адміністрація відсутня можливість розгляду та надання відповіді на вказані запити;

-позивач не надав жодних належним та допустимих доказів, що підтверджували б бездіяльність відповідача 2. Також відповідач 2 звертає увагу суду на те, що позивач не обґрунтував, в чому полягає шкідливість бездіяльності для його прав та інтересів.

Доводи відповідача 3

Відповідач 3 не погоджується з твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві щодо його протиправної бездіяльності під час розгляду звернень та вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне:

-відповідно до п.6. Порядку взаємодії органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та державної установи "Урядовий контактний центр", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2009р. № 898 Інформацію про внесені до бази даних звернення Центр у той же день надсилає в електронному вигляді органу виконавчої влади, до компетенції якого належить розгляд порушених у зверненнях питань. Згідно п. 9. Зазначеного Порядку у разі коли питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органу виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, він не пізніше наступного дня переадресовує звернення іншому органу виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, про що вносить до бази даних відповідну інформацію. У зв`язку із цим, відповідач 3 зазначає, що за результатами опрацювання звернення позивача, адресованих до Київської міської державної адміністрації, Центром визначено інший орган виконавчої влади, до компетенції якого належить розгляд порушених у зверненні питань, та з метою забезпечення оперативного реагування вказані запити позивача направлено за належністю. Таким чином, на адресу Київської міської державної адміністрації не надходили письмові звернення позивача від 07.11.2018р. №№ УК - 48998/1, УК - 48999/1 та від 12.12.2018р. № УК - 5756/1, у зв`язку з чим Київська міська державна адміністрація відсутня можливість розгляду та надання відповіді на вказані запити;

-позивач не надав жодних належним та допустимих доказів, що підтверджували б бездіяльність відповідача 3. Також відповідач 3 звертає увагу суду на те, що позивач не обґрунтував, в чому полягає шкідливість бездіяльності для його прав та інтересів.

Доводи відповідача 5 та відповідача 6

Відповідач 5 та відповідач 6 не погоджуються із твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві щодо їх протиправної бездіяльності під час розгляду звернень та вважають їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне:

-відносно запиту позивача № КА-8955537 - свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посилаючись на те, що «звернення повно та об`єктивно розглянуто не було», «відповідь надано не за підписом керівника ДСНС України». Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги. Позивач не визначає у якій частині розгляд його звернень було здійснено ДСНС нібито «неповно» та «необ`єктивно» і не наводить будь-яких доказів. 03.01.2019р. до ДСНС надійшло електронне звернення позивача вх. № 5/115 з питань діяльності магазину «Лоток». Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015р. № 1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. У той же час ряд питань, порушених в електронному зверненні, виходили за межі компетенції ДСНС. В свою чергу Голова ДСНС листом від 14.01.2019р. у межах компетенції надав інформацію, що запитувалась та проінформував позивача про те, що на виконання доручення ДСНС йому відповідь із порушених питань надано листом від 02.01.2019р. № 65/1/26 за підписом Начальника ГУ ДСНС у м. Києві. Зазначене не оспорюється позивачем. Відповідь ДСНС та його територіального органу була надана повно відповідно до меж компетенції (про що відзначено у листах) (дотримано вимог статті 19 Закону України "Про звернення громадян»), а підписом керівників (дотримано вимог ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» та із дотриманням строків, встановлених ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». В свою чергу позивач звернувся із запитом КА - 8955537, у якому було порушено ті ж самі питання, що і в електронному зверненні. Відповідно до ч.2. ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Під час розгляду запиту КА - 8955537 ДНСН було враховано ці вимоги та особу позивача і вирішено поінформувати його про розгляд його попередніх звернень Головою ДСНС у межах компетенції ДСНС. Враховуючи те, що питання сфери компетенції ДСНС, порушені у запиті КА-8955537 були аналогічними тим, що і в електронному зверненні, заступник Голови ДСНС Білошицький Р.М. поінформував позивача про те, що листом за підписом Голови ДСНС від 14.01.2019р. № 01-517/261 позивачу надано відповідь із порушених питань. Таким чином, відповідачі 5 та 6 роблять висновок про те, що ними якщо і було допущено порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» то лише у частині повторного розгляду звернення одного і того ж та від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо воно було вирішено до цього по суті;

-відносно запиту позивача КА - 9035381 - у запиті КА - 903538 позивач просив розглянути повторно запит КА-8955537 та притягнути до відповідальності заступника Голови ДСНС України Білошицького Р.М. На думку відповідачів зазначене не відповідає дійсності, оскільки листом від 12.02.2019р. № 01-2226/115 (додається до відзиву) Голова ДСНС України у межах термінів, визначених в ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» проінформував позивача про результати розгляду звернення та, зокрема, про те, що «ДСНС не вбачає порушень вимог чинного законодавства при наданні відповідей за результатами розгляду Ваших звернень». Це визнає і сам позивач, про що зазначено у позовній заяві (абзац 4 сторінки 4). Відповідно до ч. 1. ст. 78 КАС України обставини, які визначаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Отже, зазначена обставина, у частині належного та своєчасного (на 5 - ий день після отримання звернення) розгляду Запиту КА - 9035381 та надання на нього відповіді ДСНС України не потребує доведення, оскільки не заперечується стороною. Таким чином, зазначене позивачем «порушення» під час розгляду ДСНС Запиту КА - 9035381 не відповідає фактичним обставинам справи, а значить, на думку відповідачів вимоги позивача 1 та 2 у частині розгляду Запиту КА - 9035381 не підлягають задоволенню. Посилання позивача на «неповноту» та «необ`єктивність» розгляду його звернень не підтверджене належними і допустимими доказами та спростовується зазначеними вище доводами та матеріалами, долученими до відзиву. Також, відповідачі зазначають, що посадові особи ДСНС, зокрема Голова ДСНС Чечоткін М.О. та його заступник Білошицький Р . М. під час розгляду звернень позивача діяли об`єктивно, неупереджено, всебічно розглянули та у межах компетенції і визначені терміни надали відповіді по суті порушених питань, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки дії зазначених посадових осіб ДСНС були аргументованими та вчиненими в межах наданих повноважень та у спосіб, встановлений законом, а відтак підстави для задоволення позову відсутні. Щодо повноважень представника, то відповідачі звертають увагу на те, що Голова ДСНС України Чечоткін Микола Олександрович своєю довіреністю від 22.12.2018р. № 01-19599/08 уповноважив у якості представника Ігнатенка Володимира Івановича .

Доводи відповідача 7, відповідача 8 та відповідача 9

Відповідач 7, відповідач 8 та відповідач 9 не погоджуються із твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві щодо їх протиправної бездіяльності під час розгляду звернень та вважають їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне:

-відповідач 7, відповідач 8 та відповідач 9 не є органом виконавчої влади, не уповноважені розглядати по суті звернення, адресовані органам виконавчої влади і не несуть відповідальності за повноту та об`єктивність розгляду звернень. Зазначене відповідач 7, відповідач 8 та відповідач 9 обґрунтовують наступним. Згідно п.3. Порядку № 898 Центр приймає і реєструє звернення, розподіляє відповідно до компетенції органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та здійснює моніторинг їх розгляду. З цією метою у відповідачів створюється і діє електронна база даних звернень, яка забезпечує доступ до інформації органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, що міститься у цій базі. Пунктом 6 Порядку № 898 встановлено, що інформацію про внесені до бази даних звернення відповідачі у той же день надсилають в електронному вигляді органу виконавчої влади, до компетенції якого належить розгляд порушених у зверненнях питань. Отже, звернення позивача від 2201.2019р., 28.01.2019р. та 06.02.2019р. за №№ КА - 8978482, КА - 8998153 та КА - 9028768 надішли на веб-сайт відповідача 7 та відповідача 8 в порушення вимог Порядку № 898 оскільки в них не містилися питання, розгляд яких належить до компетенції органів виконавчої влади. Абзацом 3 пункту 5 Порядку № 898 встановлено, що звернення, в якому не викладено суті порушеного питання (зауваження, пропозиції, прохання або вимоги до органів виконавчої влади, не розглядаються, про що повідомляється заявникові. Відтак, відповідач 7, відповідач 8 та відповідач 9, які не є органом виконавчої влади, мали право взагалі не приймати, не реєструвати і не розглядати дані звернення. Проте, з метою реалізації конституційного права громадянина звернення, відповідач 7, відповідач 8 та відповідач 9 опрацювали всі подані позивачем звернення та в установленому порядку та строки надали відповіді (роз`яснення), про що свідчать додані позивачем копії реєстраційної картки звернення КА - 9028768 та відповідей відповідача 7, відповідача 8 та відповідача 9 від 05.02.2019р. № 0249-19, від 05.02.2019р. № 0250-19, від 19.02.2019р. № 0342 -19;

-відповідач 7, відповідач 8 та відповідач 9 вважають, що позивач помилково сприймає та трактує норму статті 92 Конституції України, оскільки саме Законами України визначається обов`язок громадянина надавати підтверджуючі документи для реалізації визначених прав та пільг. Зокрема, право на пенсію за віком на пільгових умовах за списками № 1 та 2 визначається відповідно до ст. ст. 13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», для призначення якої необхідно подати відповідному органу пенсійного забезпечення документи, що підтверджують пільговий стаж. Так само, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» для надання відповідного статуту су необхідна наявність певного переліку документів (висновки медико-соціальної експертизи, клопотання про надання статуту су тощо). Відповідач 7 та відповідач 8 зазначають, що позивачем здійснено хибне трактування ст. 92 Конституції України, оскільки відповідні права та обов`язки громадян можуть визначатись не лише законами, а й підзаконними нормативно-правовими актами. Так, п. 1 ст. 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина. Статтею 57 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право знати свої права і обов`язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. Отже, відповідач 7, відповідач 8 та відповідач 9 роблять висновок, що положення ст. ст. 57, 92 Конституції України визначають, що лише основні обов`язки громадян, визначаються законами, однак іншими нормативно-правовими актами (якими є підзаконні нормативно-правові акти) також можуть визначатись обов`язки громадян;

-встановити статус інваліда війни, прирівняного до інвалідів Великої Вітчизняної Війни, як повідомлялось у зверненнях позивача, під час надання відповідачем 7, відповідачем 8 та відповідачем 9 відповідей на подані звернення не вбачалось можливим через відсутність підтверджуючих документів, можливість доручення яких передбачена програмно-технічним комплексом Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади (користувачем якої є позивач, про що сам свідчить у позовній заяві) шляхом прикріплення скан-копій відповідних документів (посвідчення, довідки). Отже, у відповідача 7, відповідач 8 та відповідача 9 була відсутня можливість перевірити статус позивача як інваліда війни, прирівняного до інвалідів Великої Вітчизняної Війни, та відповідно були відсутні правові підстави для застосування до позивача пільг / привілеїв, передбачених ч.2 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», оскільки застосування таких привілеїв лише зі слів позивача могло призвести до вчинення порушення ст. ст. 21, 24 Конституції України.

Доводи відповідача 10

Відповідач 10 не погоджується із твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві щодо їх протиправної бездіяльності під час розгляду звернень та вважають їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне:

-за результатами опрацювання звернень позивача, адресованих до КМДА, Державною установою «Урядовий контактний центр» визначено, ймовірно, інший орган виконавчої влади, до компетенції якого належить розгляд порушених у зверненнях питань, та з метою забезпечення оперативного реагування запити позивача направлено за належністю. Таким чином, на адресу КМДА не надходили письмові звернення позивача від 07.11.2018р. №№ УК - 48998/1, УК - 48999/1 та від 12.12.2018р. № УК - 57561/1, у зв`язку із чим у КМДА відсутня можливість розгляду та надання відповіді на вказані запити;

-відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі , підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи це, відповідач 10 звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували б бездіяльність органу виконавчої влади. Крім цього, відповідач зазначає, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та / або іншого нормативно - правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, бути об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/ або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи. При цьому позивачем не обґрунтовано, в чому полягає шкідливість бездіяльності для його прав та інтересів.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

НОРМИ ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України "Про звернення громадян". Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 Закону, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Вимоги до звернення закріплені в ст. 5 Закону, відповідно до якої звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Згідно абз. 1,2 ст. 7 Закону України «Про звернення громадянин», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Таким чином, обов`язковими умовами розгляду заяв (клопотань) є: 1)перевірка викладених фактів; 2) прийняття рішення про задоволення заяви (клопотання) чи її відмову; 3)у разі прийняття рішення про задоволення заяви (клопотання) забезпечити його виконання; 4) повідомити заявника про наслідки розгляду; 5) у разі прийняття рішення про відмову заяви (клопотання) повідомити заявнику мотиви такого рішення з посиланням на Закон; 6) у разі прийняття рішення про відмову заяви (клопотання) роз`яснити заявнику порядок оскарження прийнятого рішення.

Згідно ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» до скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Стаття 18 Закону України «Про звернення громадян» встановлює, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

- знайомитися з матеріалами перевірки;

- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Механізм взаємодії органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та державної установи "Урядовий контактний центр" із забезпечення оперативного розгляду звернень громадян, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців, органів місцевого самоврядування (далі - заявники), що надходять на урядову "гарячу лінію" за допомогою засобів телефонного зв`язку та через веб-сайт Урядового контактного центру, а також на Єдиний веб-портал органів виконавчої влади (далі - Урядовий портал) та Урядову телефонну довідку з питань отримання інформації про адміністративні послуги та порядок їх надання визначений Порядком взаємодії органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та державної установи "Урядовий контактний центр" із забезпечення оперативного реагування на звернення, які надходять на урядову "гарячу лінію", Єдиний веб-портал органів виконавчої влади та Урядову телефонну довідку, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2009р. № 898.

Відповідно до п.6. зазначеного Порядку інформацію про внесені до бази даних звернення Центр у той же день надсилає в електронному вигляді органу виконавчої влади, до компетенції якого належить розгляд порушених у зверненнях питань.

Пунктом 7 цього ж Порядку у кожному органі виконавчої влади визначається посадова особа на рівні заступника керівника, яка відповідає за забезпечення оперативного розгляду звернень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997р. № 348 затверджено Інструкцію з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації.

Відповідно до абз.1. п.2 зазначеної Інструкції усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження, а ті, що надійшли у неробочий день та час, - наступного після нього робочого дня та реєстраційно-контрольних картках, придатних для оброблення персональними комп`ютерами (додаток № 1), або в журналах (додаток 2). Конверти (вирізки з них) зберігаються разом з пропозицією, заявою, скаргою. Облік особистого прийому громадян ведеться на картках, у журналах (додаток № 3) або за допомогою електронно-обчислювальної техніки. За відсутності в організації системи електронного документообігу письмове звернення, отримане за допомогою Інтернету, засобів електронного зв`язку (електронне звернення), перед реєстрацією роздруковується на папері.

Відповідно до ст. ст. 7, 18 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», порядок надання статуту особи з інвалідністю внаслідок війни визначаються Кабінетом Міністрів України.

Учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни та постраждалим учасникам Революції Гідності, які одночасно є особами, на яких поширюється чинність цього Закону згідно зі статтею 10 цього Закону, видається одне посвідчення за їхнім вибором, у якому робиться відмітка про встановлення іншого правового статусу.

Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 р. № 302 регулює правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни.

Згідно п. 2. зазначеного Положення посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Отже, документом, на підставі якого Київська міська державна адміністрація, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та ДУ «Урядовий контактний центр» могли б перевірити статус позивача як інваліда війни, з метою недопущення дискримінації по відношенню до інших громадян та, відповідно, дотримання ст. ст. 21. 24 Конституції України, та правомірно застосувати до позивача привілеї, передбачені ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» є відповідне посвідчення.

Згідно матеріалів справи, позивач звертався до Київської міської державної адміністрації, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та ДУ «Урядовий контактний центр» за допомогою урядової гарячої лінії через веб-сайт ДУ «Урядовий контактний центр» шляхом створення «особистого кабінету», процедура реєстрації якого передбачає самостійне внесення заявником передбачених формою анкетних даних та заповнення інформації про статус та пільги.

На підтвердження зазначеного позивачем статусу як «Особа з інвалідністю внаслідок Великої Вітчизняної Війни» відповідні копії документів, при направленні усіх звернень, що є предметом цього спору жодного разу позивачем долучені не були, що унеможливило підтвердження його статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, натомість у відповідях позивачу надавались відповідачами відповідні роз`яснення стосовно необхідності надання такого підтвердження. Однак, позивач кожного разу ігнорував відповідні зауваження та роз`яснення та повторно направлялись звернення, до якого не долучались підтверджуючі документи стосовно його статусу інваліда війни.

Відтак, встановити статус інваліда війни, прирівняного до інвалідів Великої Вітчизняної Війни, як повідомлялось у зверненнях позивача, під час надання йому відповідей Київською міською державною адміністрацією, Державною службою України з надзвичайних ситуацій та ДУ «Урядовий контактний центр» на подані звернення не вбачалось за можливе у зв`язку із відсутністю підтверджуючих документів, можливість доручення яких передбачена програмно-технічним комплексом Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади (користувачем якої є позивач), про що сам зазначає у позовній заяві) шляхом прикріплення скан-копії відповідних документів (посвідчення, довідки).

Отже, у Київської міської державної адміністрації, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та ДУ «Урядовий контрактний центр» при підготовці та наданні відповідей була відсутня можливість перевірити статус позивача як інваліда війни, прирівняного до інвалідів Великої Вітчизняної Війни, та відповідно були відсутні правові підстави для застосування до позивача пільг / привілеїв, передбачених ч.2. ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», оскільки застосування таких привілеїв лише зі слів позивача могло призвести до вчинення зазначеними державними органами ст. ст. 21, 24 Конституції України.

Крім цього, згідно принципів адміністративного судочинства, під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та / або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визначення бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані є порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Між тим, Київською міською державною адміністрацією, Державною службою України з надзвичайних ситуацій та ДУ «Урядовий контактний центр» було надано відповіді на звернення позивача, у всіх відповідях було відображено інформацію по суті поставлених питань в межах компетенції відповідачів, а відтак бездіяльності при розгляді звернень позивача відповідачами допущено не було.

Будь яких обґрунтувань порушень закону відповідачами саме при розгляді звернень у зв`язку із їх неповнотою, несвоєчасністю або недостовірністю наданих відповідей на звернення як в позові, та і у повторних зверненнях позивача не наведено. Матеріалами справи підтверджено, що в порядок і строк, визначений Законом України «Про звернення громадян», відповідачами надано відповіді, отримання яких позивачем не заперечується.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

В той же час, відповідачем надано належні докази на обґрунтування своїх тверджень та доведення факту непорушення прав позивача.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Частиною другої статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1. статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2. ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість їхніх дій при наданні відповідей позивачу на його чисельні звернення.

Натомість, позивачем надано недостатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ВИСНОВКИ ЩОДО НАЯВНОСТІ/ВІДСУТНОСТІ ПОРУШЕНЬ

З огляду на викладене, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Внаслідок викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Судові витрати стягненню за цих обставин, не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 до заступника директора Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації Шейка Вадима Володимировича, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Поворозника Миколи Юрійовича, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, Голови Київської міської державної адміністрації Кличка Віталія Володимировича, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, Заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Білошицького Руслана Миколайовича, адреса: 01601, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 55а, Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна Миколи Олександровича, адреса: 01601 , м. Київ, вул. О . Гончара, буд . 55а , Заступника директора установи «Урядовий контактний центр» - начальника управління організації прийому звернень Сінельніченко Валентини Михайлівни, адреса: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 8/10 , Першого заступника директора державної установи «Урядовий контактний центр» Антоненко Олени Олександрівни, адреса: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 8/10, Директора державної установи «Урядовий контактний центр» Холомєєвої Ольги Анатоліївни , адреса: 01001, м. Київ, вул . Еспланадна, буд. 8/10 , Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) адреса: 01601, місто Київ, вулиця Хрещатик, 32а, код ЄДРПОУ 26199097, Виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації, адреса: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова