Ухвала

11 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 303/7334/16-ц

провадження № 61-23525св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - іноземне підприємство «Петро Карбо Хем-Мукачево»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Кожух О. А., Куштана Б. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Угрудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до іноземного підприємства «Петро Карбо Хем-Мукачево» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позов мотивовано тим, що відповідно до наказу від 20 листопада 2010 року № 128/ос він був прийнятий на посаду менеджера з персоналу та адміністративної діяльності іноземного підприємства «Петро Карбо Хем-Мукачево».

Надалі на підставі наказу військового комісара Берегівського об`єднаного міського військового комісаріату від 08 липня 2016 року № 90 його було прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу до Збройних Сил України до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Згідно з наказом від 21 листопада 2016 року № 165-ос його було звільнено з іноземного підприємства «Петро Карбо Хем-Мукачево» на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП Україниу зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом. При цьому вважає, що звільнений без законної підстави, оскільки на час винесення оскаржуваного наказу була чинною норма закону про те, що за працівниками, призваними на військову службу в особливий період, зберігається місце роботи, посада та середній заробіток.

Уточнивши позовні вимоги, просив скасувати наказ директора іноземного підприємства «Петро Карбо Хем-Мукачево» від 21 листопада 2016 року № 165-ос «Про припинення трудового договору», поновити його на посаді менеджера з персоналу та адміністративної діяльності іноземного підприємства «Петро Карбо Хем -Мукачево» та стягнути з іноземного підприємства «Петро Карбо Хем-Мукачево» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення по день ухвалення судом рішення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 березня 2017 року у складі судді Заболотного А. М. позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано наказ директора іноземного підприємства «Петро Карбо Хем-Мукачево» від 21 листопада 2016 року № 165-ос «Про припинення трудового договору». Поновлено ОСОБА_1 на посаді менеджера з персоналу та адміністративної діяльності іноземного підприємства «Петро Карбо Хем-Мукачево».

Стягнуто з іноземного підприємства «Петро Карбо Хем-Мукачево» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без відрахування податків та платежів за період з 22 листопада 2016 року по 02 березня 2017 року в розмірі 18 295 грн 99 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що частинами першою та другою статті 119 КЗпП України, чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Таким чином, звільнення позивача проведено з порушенням вимог статті 119 КЗпП України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу іноземного підприємства «Петро Карбо Хем-Мукачево», задоволено. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що на момент укладання контракту з позивачем мобілізація не проводилася, так як закінчилась 17 серпня 2015 року, особливий стан не був запроваджений, як не був оголошений і воєнний стан, а отже, на позивача не поширюються гарантії, встановлені частиною третьою статті 119 КЗпП України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що 30 червня 2016 року позивач уклав контракт на проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу Збройних Сил України до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію. Таким чином, звільнення позивача проведено з порушенням вимог частини третьої статті 119 КЗпП України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року справу за позовом ОСОБА_1 до іноземного підприємства «Петро Карбо Хем-Мукачево» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів.

Відповідно до пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі, виходячи з наступного.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2019 року справу № 813/402/17 (провадження № 61-609апп19) за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі - управління ДСНС), третя особа - Мостиський районний військовий комісаріат, про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середньомісячного заробітку,за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Таке рішення касаційного суду мотивоване необхідністю відступити від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 липня 2018 року (справа № 355/1218/17).

У зазначеному судовому рішенні, ухваленому за результатами розгляду трудового спору щодо оскарження з підстав незастосування визначених частиною третьою статті 119 КЗпП гарантій наказу роботодавця про звільнення працівника на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України, суд, проаналізувавши положення статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII), дійшов висновку про неправомірність звільнення особи, адже рішень про повну демобілізацію усіх призваних під час мобілізації військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав, а тому на працівника поширюються гарантії щодо збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку на підприємстві, встановлені статтею 119 КЗпП України та частиною другою статті 39 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

На переконання Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначений у статті 1 Закону № 3543-XII особливий період, за відсутності воєнного стану в Україні та воєнних дій, розпочинається з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації та завершується після закінчення строку проведення мобілізації, визначеного відповідним Указом Президента України, його завершення не потребує додаткового рішення про демобілізацію. Після завершення строку проведення мобілізації, визначеного відповідним Указом Президента України, норми частини другої статті 39 Закону № 2232-XII та частин третьої, четвертої статті 119 КЗпП України не підлягають застосуванню до наведених у цих нормах категорій працівників.

Справа прийнята Великою Палатою Верховного Суду до розгляду

(провадження № 11-609апп19).

Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом

10 частини першої статті 252 ЦПК України цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, то суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи

№ 813/402/17 (провадження № 61-609апп19).

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 303/7334/16-ц (провадження № 61-23525св18) за позовом ОСОБА_1 до іноземного підприємства «Петро Карбо Хем-Мукачево» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 813/402/17 (провадження № 61-609апп19) за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі - управління ДСНС), третя особа - Мостиський районний військовий комісаріат, про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середньомісячного заробітку, за касаційною скаргоюГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк