-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
УХВАЛА
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 265/3027/17
провадження № 61-38551св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Маріупольська первинна профспілкова організація № 141-2 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність», Всеукраїнська профспілка «Народна солідарність»,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», подану його представником - адвокатом Лактіоновою Ларисою Олександрівною, на постанову апеляційного суду Донецької області від 26 червня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Гаврилової Г. Л., Зайцевої С. А., Пономарьової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - ПрАТ «МК «Азовсталь»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Маріупольська первинна профспілкова організація № 141-2 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» (далі - Маріупольська ППО № 141-2 ВП «Народна солідарність»), Всеукраїнська профспілка «Народна солідарність» (далі - ВП «Народна солідарність»), про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначив, що з 2015 року працював у ПрАТ «МК «Азовсталь» на посаді інженера відділу розробки регламентуючих документів Управління мотивації персонала.
10 квітня 2017 року його звільнено з займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України - у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці.
Вважає своє звільнення незаконним, оскільки роботодавець не дотримав вимог статей 43, 252 КЗпП України.
Вказав, що 4 січня 2017 року став членом Маріупольської ППО № 141-2 ВП «Народна солідарність», а 21 січня 2017 року його обрано до складу виборного органу цієї первинної профспілки.
ПрАТ «МК «Азовсталь» звернулася до Маріупольської ППО № 141-2 ВП «Народна солідарність» із поданням про розірвання з ним трудового договору, за результатами розгляду якого профспілка надала мотивовану відмову у погодженні звільнення. Згоди від вищого виборного органу цієї професійної спілки на звільнення відповідач також не отримав.
Незважаючи на це, наказом № 108/к від 10 квітня 2017 року ПрАТ «МК «Азовсталь» звільнило позивача з займаної посади, що суперечить вимогам законодавства про працю.
За таких обставин ОСОБА_1 просив скасувати наказ № 108/к від 10 квітня 2017 року про звільнення, поновити його на посаді інженера відділу розробки регламентуючих документів Управління мотивації персонала ПрАТ «МК «Азовсталь» з 10 квітня 2017 року і стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 березня 2018 року, ухваленим у складі судді Міхєєвої І. М., Кольцову О. О. у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з передбаченої законодавством про працю підстави і з дотриманням встановленої КЗпП України процедури. Також суд дійшов висновку, що відмова Маріупольської ППО № 141-2 ВП «Народна солідарність» у наданні згоди на розірвання трудового договору із позивачем є необґрунтованою, тому правильно не врахована роботодавцем. Твердження ОСОБА_1 про незвернення відповідача до вищого виборного органу ВП «Народна солідарність» щодо погодження його звільнення суд вважав безпідставними, оскільки встановив, що відповідне подання направлялося на юридичну адресу профспілки, проте повернулося до ПрАТ «МК «Азовсталь» без вручення.
Постановою апеляційного суду Донецької області від 26 червня 2018 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 березня 2018 року скасовано і ухвалено нове про задоволення позову.
Визнано незаконним і скасовано наказ ПрАТ «МК «Азовсталь» № 108/к від 10 квітня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера відділу розробки регламентуючих документів за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності та штату.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера відділу розробки регламентуючих документів Управління мотивації персоналу ПрАТ «МК «Азовсталь».
Стягнено з ПрАТ «МК «Азовсталь» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 102 267,76 гривень і 1 167,08 гривень судового збору.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допущено до негайного виконання.
Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що роботодавець не може надавати оцінку мотивам відмови профспілкового органу у погодженні розірвання трудового договору із працівником, тому, враховуючи обґрунтованість наданої Маріупольською ППО № 141-2 ВП «Народна солідарність» відмови, звільнення позивача проведено з порушенням законодавства про працю. Також суд апеляційної інстанції послався на те, що у порушення статті 252 КЗпП України ПрАТ «МК «Азовсталь» не отримало згоди вищого виборного органу ВП «Народна солідарність» на звільнення ОСОБА_1 , оскільки вказане питання ВП «Народна солідарність» узагалі не розглядала.
У червні 2018 року ПрАТ «МК «Азовсталь» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить постанову апеляційного суду Донецької області від 26 червня 2018 року скасувати і залишити в силі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 березня 2018 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням процесуального права.
Заявник, крім іншого, зазначає, що для належного виконання вимог статті 252 КЗпП України товариство направило подання про погодження розірвання трудового договору із ОСОБА_1 на адресу ВП «Народна солідарність», зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте на час прийняття оскаржуваного наказу відповідь не надійшла, тому роботодавець керувався частиною п`ятою статті 43 КЗпП України і вважав, що профспілкова організація надала згоду на розірвання трудового договору. У подальшому це поштове відправлення повернулося до ПрАТ «МК «Азовсталь» без вручення, проте заявник вважає, що належним чином виконав вимоги статті 252 КЗПП України, оскільки відповідно до вимог законодавства звернувся до вищого виборного органу профспілкової організації із відповідним поданням, а його нерозгляд зумовлений діями ВП «Народна солідарність».
Ухвалою Верховного Суду від 7 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі і зупинено виконання постанови апеляційного суду Донецької області від 26 червня 2018 року в частині стягнення з ПрАТ «МК «Азовсталь» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за виключенням виконання постанови в частині стягнення середнього заробітку за один місяць, до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 8 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 є членом виборного органу первинної профспілкової організації ВП «Народна солідарність», тому його звільнення підлягає погодженню також з вищим виборним органом профспілки. Проте ВП «Народна солідарність» подання про надання згоди на розірвання трудового договору із ОСОБА_1 не розглядала і своєї згоди на його звільнення не надала, оскільки направлене роботодавцем на її юридичну адресу поштове відправлення повернулося без вручення.
Встановивши такі обставини, суди у відповідності до визначеного частиною дев`ятою статті 43 КЗпП України порядку провадження у справі не зупинили і згоди ВП «Народна солідарність» на звільнення позивача не запитали. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову і задовольняючи позов, виходив, зокрема, з того, що попереднє неотримання роботодавцем згоди вищого виборного органу професійної спілки на звільнення ОСОБА_1 свідчить про проведення звільнення з порушенням законодавства про працю і є безумовною підставою для поновлення позивача на роботі.
Ухвалою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року з підстав, передбачених частиною другою статті 403 ЦПК України, передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 336/5828/16 за позовом ОСОБА_2 до КП «Титан», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: директор КП «Титан» ОСОБА_3 , первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» працівників КП «Титан», Всеукраїнська професійна спілка «Захист справедливості», про визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
В ухвалі від 26 червня 2019 року у справі № 336/5828/16 Верховний Суд дійшов висновку, що при виявленні у ході розгляду справи факту звільнення працівника без згоди виборного органу профспілкової організації, суд не вправі поновити його на роботі, якщо немає інших порушень трудового законодавства, які дають підстави на поновлення на роботі, а повинен зупинити провадження у справі, запитати згоду виборного органу відповідної профспілкової організації і після її одержання або відмови в дачі згоди на звільнення працівника розглянути спір по суті. За таких обставин Друга судова палата Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права, висловленого Верховним Судом у справі № 333/5300/17-ц, згідно з яким попередня згода вищого виборного органу професійної спілки, членом якої є вивільнюваний працівник, є обов`язковою, і суд може не зупиняти провадження у справі, якщо відсутнє клопотання відповідача про це.
Таким чином, постанова апеляційного суду Донецької області від 26 червня 2018 року, яка є предметом перегляду у цій справі, прийнята щодо правовідносин, які є подібними до правовідносин у справі № 336/5828/16.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.
За таких обставин касаційний суд дійшов висновку про зупинення провадження у цій справі з власної ініціативи до розгляду об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 336/5828/16.
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Зупинити касаційне провадження у справі позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Маріупольська первинна профспілкова організація № 141-2 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність», Всеукраїнська профспілка «Народна солідарність», про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 336/5828/16.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. О. Кузнєцов В. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов
скопійовано
-
скопійовано
-
