ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2019 року

Київ

справа №440/1222/19

адміністративне провадження №К/9901/18422/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 440/1222/19

за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавський області третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді - Єресько Л.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Чалого І.С., суддів: Присяжнюк О.В. , Перцової Т.С.), -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 03 квітня 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі - відповідач, УДВС ГТУЮ у Полтавській області), де просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення виконавчих дій;

- зобов`язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на виконання постанови Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 816/301/16 негайно вчинити всі можливі, у тому числі примусові виконавчі дії, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження" спрямовані на повне фактичне виконання означеного судового рішення;

- зобов`язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області притягнути до відповідальності службових осіб Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, яка передбачена статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" у виді штрафу;

- стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну моральну шкоду у розмірі 5000,00 гривень.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що державним виконавцем при виконанні виконавчого листа, виданого на виконання постанови Верховного Суду від 18.12.2018 у справі 816/301/16, жодних виконавчих дій не проведено, службові особи боржника до відповідальності не притягнуті, що є істотним порушенням Закону України "Про виконавче провадження", що призводить до порушення права позивача на отримання грошових коштів, визначених судовим рішенням. Пояснював, що внаслідок триваючої бездіяльності державного виконавця, йому завдано моральної шкоди через виникнення душевних хвилювань та необхідність обмежувати себе матеріально, розмір якої оцінює у 5000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області в частині не застосування заходів впливу на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області як боржника у виконавчому провадженні ВП № 58172769, передбачених ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Зобов`язано Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області вжити заходи примусового виконання у виконавчому провадженні ВП № 58172769, передбачені ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що нормами статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктами 1, 2 розділу ІХ Інструкції № 512/5 визначений алгоритм виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, за якими виконавчі дії здійснюються в порядку, визначеному ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" та застосовуються інші заходи, передбачені цим Законом. Суд першої інстанції дійшов висновку про допущення державним виконавцем бездіяльності у ході виконання ВП № 58172769, що є порушення норм ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області - залишено без задоволення, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 по справі № 440/1222/19 - залишено без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. 02 липня 2019 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (касатор) подало касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі відповідач просить:

Скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року в частині задоволення позовних вимог та відмовити у задоволені позову в цій частині.

У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.

9. 18 липня 2019 року позивачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, розгляд справи провести без його участі.

Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема в обґрунтування касаційної скарги представник ТУ ДСА України в Полтавській області вказав, що умовою застосування заходів впливу на боржника, які передбачені статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження", є невиконання судового рішення без поважних причин. Судове рішення в частині виплати коштів управлінням невиконано по причині відсутності відповідного бюджетного фінансування. Крім того боржник є державним органом, розпоряджається бюджетними коштами, які виділяються на конкретно визначені цілі, та разом з тим не має бюджетних призначень на виконання рішень судів. З метою виконання рішення суду управлінням був направлений лист про виділення додаткових коштів до вищестоящого органу - Державної судової адміністрації України, та запити про роз`яснення порядку (механізму) нарахування сум, щодо можливості здійснення яких управління мало сумніви. Боржник, не маючи можливості самостійно виконати рішення суду в частині виплати коштів, усвідомлюючи обов`язковість виконання судових рішень, вживав та вживає заходи для забезпечення його належного виконання, сумлінно виконує обов`язки боржника при здійсненні виконавчого провадження, проте суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, не врахував пояснення представника третьої особи щодо обґрунтування поважності причин невиконання судового рішення.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 816/301/16, якою скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2016, позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені повністю.

Визнані протиправними дії та бездіяльність ТУ ДСА у Полтавській області, що полягали у непроведенні нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за період з 02.06.2004 по 31.12.2005 включно, за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 включно та за період з 22.05.2008 по 31.12.2010 включно у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України "Про статус суддів".

Зобов`язано ТУ ДСА України в Полтавській області:

- нарахувати та виплатити за період з 02.06.2004 по 31.12.2005 включно, за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 включно та за період з 22.05.2008 по 31.12.2010 включно надбавку за вислугу років в розмірі визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавок 25 та 30 відсотків суддям, різниці окладу, президентської надбавки, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань;

- нарахувати та виплатити за період з 02.06.2004 по 31.12.2005 включно, за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 включно та за період з 22.05.2008 по 31.12.2010 включно заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди;

- нарахувати та виплатити на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 02.06.2004 по 31.12.2005 включно, за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 включно та за період з 22.05.2008 по 31.12.2010 включно індексацію відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення";

- нарахувати та виплатити на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 02.06.2004 по 31.12.2005 включно, за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 включно та за період з 22.05.2008 по 31.12.2010 включно компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

13. На виконання даної постанови Полтавським окружним адміністративним судом 09.01.2019 видано виконавчий лист у справі № 816/301/16.

14. Постановою від 24.01.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмаслом М.М. за наслідками розгляду заяви стягувача ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження ВП № 58172769.

15. Супровідним листом від 24.01.2018 № 1801 постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2018 ВП № 58172769 направлено стягувачу та боржнику, та отримано останнім 01.02.2019, що підтверджується штампом вхідної реєстрації ТУ ДСА у Полтавській області.

16. У відповідь листом від 14.02.2019 № 03/689/2019-Вих на № 1801 від 24.01.2019 (надійшов до відповідача 15.02.2019, що підтверджується даними вхідної реєстрації) ТУ ДСА у Полтавській області повідомлено державному виконавцю, що частково постанова Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 816/301/16 виконана управлінням ще до отримання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 58172769. За результатами перегляду по справі № 816/301/16 ще в апеляційному порядку Харківським апеляційним адміністративним судом у серпні 2016 надбавка за вислугу років за вказані періоди позивачу була нарахована та виплачена (ВП № 52348215).

17. У листі від 14.02.2019 № 03/689/2019-Вих на № 1801 від 24.01.2019 ТУ ДСА в Полтавській області пояснювали, що на виконання постанови Верховного Суду від 18.12.2018 управлінням донараховані суми недоплаченої надбавки за вислугу років (з урахуванням індексації, додаткового посадового окладу, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань), заробітної плати за час відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років та компенсація на донараховані вище суми:

- сума донарахованої надбавки становить 4 408,52 грн (нарахований ЄСВ - 370,76 грн),

- сума донарахованої заробітної плати за час відпустки та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань становить 4 159,26 грн (нарахований ЄСВ - 349,79 грн),

- сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати становить 36 175,75 грн (нарахований ЄСВ - 3 042,38 грн.).

18. Всього нараховано до виплати стягувачу за вказаним судовим рішенням (без врахування виплачених у 2016 році сум) - 44 743,53 грн (з них 671,16 грн - військовий збір, 8 053,84 грн - податок на дохід фізичних осіб) та 3 762,93 грн нараховано єдиний соціальний внесок.

19. Одночасно боржник повідомив, що у зв`язку із відсутністю бюджетних асигнувань, виділених на цілі виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів на 2019 рік на момент надання цієї відповіді не має можливості виконати вказане рішення в частині виплати коштів самостійно. Тому 12.02.2019 управлінням направлено лист до Державної судової адміністрації України про виділення додаткових асигнувань для виконання вказаного судового рішення в частині виплати коштів, розрахунок по яким проведено.

20. 21 березня 2019 ТУ ДСА в Полтавській області направлено головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області лист № 03/931/2019, де повідомили про надання управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавські області та Міністерством соціальної політики України роз`яснень, за якими управління зверталося із вищевказаними запитами.

Так, згідно роз`яснення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавські області від 15.02.2019 № 01-08-383 донарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв`язку із перерахунками складових заробітної плати за минулий період є неможливим.

Згідно роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 04.03.2019 № 13/0/216-19 проведення індексації донарахованих частин заробітної плати не передбачена нормативно-правовим актом, відповідно до положень якого за вказаний період позивачу проводилася індексація.

21. Одночасно у цьому ж листі ТУ ДСА у Полтавській області повідомили державному виконавцю, що 14.03.2019 на адресу управління з ДСА України надійшла відповідь від 12.03.2019 № 11-6192/1 на запит від 12.02.2019 про виділення додаткових асигнувань для забезпечення виконання постанови Верховного Суду, де ДСА України роз`яснено, що виконання вказаного судового рішення повинно здійснюватися за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" Державною казначейською службою України.

22. На підставі наведеного, ТУ ДСА в Полтавській області зазначили у листі від 21.03.2019 № 03/931/2019, що належне виконання вказаного вище рішення можливе у разі встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом списання нарахованої боржником суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є ДСА України, у порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і постановою КМУ від 03.08.2011 № 845 за заявою державного виконавця.

23. Суд першої інстанції встановив, що 09.04.2019 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява про зміну способу виконання рішення суду по виконавчому провадженню № 58172769. Ухвалою суду від 10.04.2019 у справі № 816/301/16 заява залишена без руху у зв`язку із несплатою судового збору, а ухвалою суду від 22.04.2019 дане подання повернуто державному виконавцю у зв`язку із неусуненням вищевказаних недоліків.

24. Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу правомірності дій державного виконавця під час фактичного виконання судового рішення в рамках виконавчого провадження ВП № 58172769 щодо застосування заходів впливу на боржника, передбачені ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

25. Конституція України від 28 червня 1996 року

25.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25.1. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

26. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV

26.1. Відповідно до частини другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

27. Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII)

27.1. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

27.1. Положеннями пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

27.3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

27.4. За змістом частин 1, 2 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником (ч. 1 ст. 63 № 1404-VIII).

27.5. Згідно ч. 6 ст. 26 цього ж Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

27.6. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 № 1404-VIII).

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.

29. Як правильно зазначив суд першої інстанції зі змісту постанови Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 816/301/16 дана постанова в частині встановлення способу відновлення порушених прав позивача носить зобов`язальний характер.

30. Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм права, умовою застосування відповідних заходів реагування, які передбачені ч. 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII, є невиконання судового рішення без поважних причин.

Отже, в межах розгляду цієї справи необхідно встановити чи допущено відповідачем протиправну бездіяльність, яка полягає у незастосуванні до боржника заходів впливу, передбачених ч. 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII, таких як штраф та попередження про кримінальну відповідальність. Одночасно дослідженню підлягають обставини, які підтверджують поважність причин невиконання судового рішення, про що наголошує ТУ ДСА України в Полтавській області в апеляційній скарзі.

31. Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

32. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

33. З матеріалів справи слідує, що на виконання постанови Верховного Суду від 18.12.2018 ТУ ДСА України в Полтавській області нараховано до виплати стягувачу за вказаним судовим рішенням - 44 743,53 грн (з них 671,16 грн - військовий збір, 8 053,84 грн - податок на дохід фізичних осіб) та 3 762,93 грн нараховано єдиний соціальний внесок. Водночас виплату вказаної суми не проведено через відсутність бюджетного фінансування, про що повідомлено державного виконавця.

34. Висновок суду першої інстанції, підтриманий судом апеляційної інстанції про протиправну бездіяльність ґрунтуються на тому, що протягом двох місяців від дати отримання вказаної відповіді боржника про здійснення нарахування належних до виплати сум на користь стягувача, державний виконавець не вчиняв жодних дій, спрямованих на те, щоб виконати судове рішення, за яким розпочато виконавче провадження. Такий висновок колегія суддів Верховного Суду вважає правильним.

35. Так, постанову державного виконавця від 24.01.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП № 58172769 було отримано 01.02.2019. Відповідь від 14.02.2019 № 03/689/2019-Вих на № 1801 від 24.01.2019 з повідомленням про часткове виконання постанови Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 816/301/16 та про неможливість самостійного виконання управлінням в частині проведення виплат коштів за здійсненими управлінням перерахунками на виконання означеної постанови через відсутність коштів та звернення до ДСА України про виділення додаткових асигнувань була зареєстрована у відповідача 15.02.2019. Тобто відповідь божником надана на наступний день після закінчення встановленого строку для добровільного виконання рішення суду терміном у 10 робочих днів.

36. Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій правильно вказано, що ані нормами ст. 63 Закону № 1404-VIII, ані розділом ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін`юста від 02.04.2012 № 512/5 (із змінами), зареєстрованої в Мін`юсті 02.04.2012 за № 489/20802 (надалі - Інструкція № 512/5), не містять детальної регламентації яким саме чином оформлюються результати перевірки державним виконавцем виконання боржником судового рішення.

37. Пунктом 6 розділу І вищевказаної Інструкції визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

38. Водночас, як правильно зазначено в оскаржуваних судових рішеннях до судів першої та апеляційної інстанцій не надано жодних документів інформаційного характеру з приводу того, до яких висновків щодо поважності /неповажності причин невиконання судового рішення боржником в зазначеній частині дійшов державний виконавець.

Крім того, з моменту отримання листа від ТУ ДСА в Полтавській області від 14.02.2019 № 03/689/2019-Вих на № 1801 від 24.01.2019, жодних виконавчих дій державним виконавцем не проводилося до отримання листа ТУ ДСА в Полтавській від 21.03.2019 № 03/931/2019, де боржником з посиланням на відповідь ДСА України від 12.03.2019 повідомлено, що належне виконання вказаного вище рішення можливе у разі встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом списання нарахованої боржником суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є ДСА України, у порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і постановою КМУ від 03.08.2011 № 845 за заявою державного виконавця.

39. При розгляді справи у суді апеляційної інстанції учасниками справи не оспорювалося, що 09.04.2019 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява про зміну способу виконання рішення суду по виконавчому провадженню № 58172769. Ухвалою суду від 10.04.2019 у справі № 816/301/16 заява залишена без руху у зв`язку із несплатою судового збору, а ухвалою суду від 22.04.2019 дане подання повернуто державному виконавцю у зв`язку із неусуненням вищевказаних недоліків.

40. Оскільки державний виконавець не позбавлений можливості повторно звернутися до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду по виконавчому провадженню № 58172769 (на відміну від боржника, який такого права не має), але повторно цього не зробив, колегія суддів Верховного Суду вважає правильним висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в частині не вжиття всіх можливих заходів, спрямованих на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

41. Щодо доводів заявника касаційної скарги про те, що невиконання судового рішення в частині виплати коштів управлінням по причині відсутності відповідного бюджетного фінансування, є поважною причиною, яке виключає можливість застосування до боржника заходів впливу, передбачених ст. 63 Закону № 1404-VIII, Верховний Суд вважає за доцільне зазначити наступне.

42. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

43. Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

44. Європейський суд з прав людини у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

45. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

46. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

47. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна самостійно займатись ініціюванням виконавчих процедур.

48. За таких обставин, Верховний Суд звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції правильно вказано, що рішення суду, яке набрало законної сили, має бути виконано без зволікань та належним чином. Крім того в даному випадку у виконавчому провадженні ВП 58172769 не порушується питання про стягнення коштів з державного органу. За змістом постанови Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 816/301/16 дана постанова в частині встановлення способу відновлення порушених прав позивача носить зобов`язальний характер, а тому має виконуватися з особливостями, визначеними ст. 63 Закону № 1404-VIII.

49. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що оскільки на момент винесення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року, державним виконавцем не вирішено питання про звернення до суду із заявою про зміну способу виконання судового рішення, до спірних правоводносин мають та повинні бути застосовані приписи ст. 63 Закону № 1404-VIII.

50. Нормами статті 63 Закону № 1404-VIII та пунктами 1, 2 розділу ІХ Інструкції № 512/5 визначений алгоритм виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, за якими виконавчі дії здійснюються в порядку, визначеному ст. 63 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до ст. 75 Закону № 1404-VIII та застосовуються інші заходи, передбачені цим Законом.

51. При цьому, за змістом ст. 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що державний виконавець у випадку не виконання боржником рішення суду повинен кілька разів з періодичністю у 10 днів проводити перевірку виконання рішення боржником. Матеріалами справи підтверджується, що такі перевірки державним виконавцем не проводилися після отримання листа боржника від 14.02.2019, як і оцінка поважності/неповажності невиконання боржником в частині постанови Верховного Суду. Крім того, до суду не було надано доказів повторного звернення до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

52. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області зводиться до обґрунтування підстав поважності невиконання судового рішення у справі №816/301/16 саме зі сторони боржника, в той час як предметом розгляду у цій справі є бездіяльність відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавський області щодо невжиття всіх передбачених Законом № 1404-VIII заходів з метою своєчасного і повного виконання судового рішення.

53. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

54. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

55. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

56. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

57. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

58. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області - залишити без задоволення.

2. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Жук А.В.

судді Мартинюк Н.М.

Мельник-Томенко Ж.М.