ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

2009 року листопада 13 дня місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Іщук Л.П.,

при секретарі – Козак С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку подання державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про заборону виїзду за межі України,

в с т а н о в и в :

Державний виконавець другого відділу ДВС Луцького МУЮ звернувся в суд з поданням про заборону виїзду за межі України ОСОБА_1.

Подання обґрунтовує тим, що на виконанні у Другому відділі ДВС Луцького МУЮ перебуває судовий наказ Луцького міськрайонного суду від 22.06.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» 12346,74 грн. заборгованості та 105,48 грн. судових витрат по справі. 15.10.2009 року державним виконавцем Мартинюк О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, однак ОСОБА_1 ухиляється від покладених на нього судовим рішенням зобов’язань, добровільно не сплачує заборгованість. Враховуючи наведене, вважає, що наявність в особи невиконаних зобов’язань перед ЗАТ КБ «ПриватБанк» є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Судом встановлено, що наказом Луцького міськрайонного суду від 22.06.2009 року вирішено стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ЗАТ КБ «ПриватБанк» 12346,74 грн. заборгованості за кредитним договором та 105,48 грн. судових витрат по справі.

15.10.2009 року державним виконавцем другого відділу ДВС Луцького МУЮ Мартинюк О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику ОСОБА_1 строк для добровільного виконання зобов’язання перед ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов’язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів подання, в ньому не зазначено доказів на ствердження тих обставин, що державний виконавець здійснив всі необхідні заходи для своєчасного і повного виконання рішення. Зокрема, державним виконавцем не встановлено, чи проживає боржник за даною адресою, чи отримав він копію постанови про відкриття виконавчого провадження, не вирішено питання про порядок виконання наказу.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Крім того, суд вважає, що вказаний у поданні спосіб забезпечення виконання зобов’язання боржника порушує право ОСОБА_1 на свободу пересування, встановлену статтею 33 Конституції України, відповідно до якої, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.

Таким чином, державним виконавцем у відповідності до п. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» не використано надані йому права у точній відповідності із законом та допущено порушення прав та законних інтересів боржника, не надано доказів на ствердження всіх обставин, а тому, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання про заборону виїзду за межі України ОСОБА_1 слід відмовити.

Цивільно-процесуальний кодекс України, Закон України «Про виконавче провадження» не передбачають право державного виконавця звертатися до суду із поданням про заборону виїзду за межі України боржника, як гарантію виконання рішення.

Статтею 217 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Керуючись 10, 11, 119, 210 ЦПК України, на підставі ст. 33 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження, суд

у х в а л и в :

В задоволенні подання державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про заборону виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.П. Іщук

Ў Ст..7 п.1 Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йо му права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або

залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені

державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону.

Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі-документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Державний виконавець, починаючи виконувати рішення,повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановленийпостановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

П.2 У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого

провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник

був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у

встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою

боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної

постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих

дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює

боржнику строк для добровільного виконання рішення. ( Частина

друга статті 30 в редакції Закону N 1095-IV ( 1095-15 ) від

10.07.2003 )

Ст.. 32п.1За наявності обставин, що перешкоджають провадженню

виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів

виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені

можливості використати надані їм цим Законом права, державний

виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за

заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про

відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець

виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або

інший орган, який видав виконавчий документ.