РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2019 року

м. Рівне

№460/1160/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису.

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” (далі іменується – позивач) до Державної служби геології та надр України (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис №473-14/06 від 21.03.2019.

Заяви по суті справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення з боку позивача вимог чинного законодавства (визначені у пунктах 1-3 оспорюваного Припису), які на момент проведення перевірки не існували. Позивач вказує, що обов`язок встановлення меж зон санітарної охорони покладений законодавством не на підприємства, а виключно на органи влади, відтак, пункт 4 оспорюваного Припису є безпідставним та необґрунтованим; пункт 5 оспорюваного Припису не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить вимоги посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень, а лише встановлює факт порушення, здійсненого позивачем у минулому під час зупинення дії дозволу. Вважає, що оспорюваний припис винесений відповідачем всупереч чинному законодавству, а тому підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що предметом дослідження в даному провадженні є дотримання чинного законодавства відповідачем саме станом на дату прийняття оскаржуваного Припису, можна дійти висновку про наявність підстав для винесення зазначеного Припису, оскільки факти порушень було встановлено актом перевірки і підтверджено самим позивачем. Відтак, за наявності підстав даний припис не є протиправним, а отже, не може бути скасованим. Особисте ставлення позивача до норм чинного законодавства не може розцінюватися як відсутність встановлених актом порушень. Оскільки позивачем не доведено сам факт відсутності зазначених в акті порушень, відповідачем було правомірно зафіксовано дані порушення позивачем вимог законодавства, то і правомірність оскаржуваного Припису не викликає сумніву. Відповідно підстав для визнання його протиправним та скасування немає. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач повністю підтримав позицію, викладену в адміністративному позові.

Ухвалою суду від 22 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 13 червня 2019 року підготовче судове засідання відкладено.

9 липня 2019 року судом постановлено ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження. Разом з тим, відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 1 серпня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

12 вересня 2019 судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

У 2015 році ПрАТ “Рівнеазот” надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 24.06.2015 №6059 з метою видобування технічних підземних вод, строком на 20 років (а.с. 23).

Наказом т.в.о. голови Державної служби геології та надр України від 28.11.2018 №450 «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік» затверджено Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік, зокрема, щодо перевірки ПрАТ “Рівнеазот” (№147 Річного плану) (а.с. 20, 21).

Наказом голови Державної служби геології та надр України від 06.02.2019 №45 «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у березні 2019 року» наказано провести планові перевірки діяльності надрокористувачів, зазначених у Переліках надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у березні 2019 року (а.с. 22).

У період з 20.03.2019 по 21.03.2019, на підставі направлення від 07.03.2019 №412-14/06 (а.с. 24), контролюючим органом проведено планову перевірку надрокористувача ПрАТ “Рівнеазот”, за наслідками якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні) від 21.03.2019 №06-04/25/2019-12/п (63) (далі іменується – Акт перевірки) (а.с. 25-30).

Акт перевірки підписаний представником позивача із зауваженням: «З висновками по акту не погоджуємось. Вважаємо, що перевірка проведена упереджено. Протягом встановленого чинним законодавством терміну буде надано письмові зауваження до акту».

26 березня 2019 року (вих. №877) позивачем надіслано контролюючому органу зауваження до акту (а.с. 31-32).

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено Припис від 21.03.2019 №473-14/06 (далі іменується – Припис) про усунення порушень, шляхом надання у строк до 26.04.2019 до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріалів, які підтверджують факт усунення порушень (а.с. 33).

Вважаючи Припис протиправним, ПрАТ “Рівнеазот” звернулося до суду з відповідним позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення – Припису, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною першою статті 61 Кодексу України про надра, державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначається Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі іменується – Закон України №877-V). Дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, та не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення (стаття 2).

Статтею 1 Закону України №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до положень статті 7 Закону України №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб`єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред`являють керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб`єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

Положеннями статті 7 Закону України №877-V також встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (ч.6). У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч.7).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що Держгеонадра уповноважене здійснювати державний геологічний контроль суб`єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Результати яких оформлюються у формі акта, а у разі необхідності вжиття інших заходів – у вигляді припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.07.2018 у справі №815/3305/17 (№К/9901/49827/18).

Як вбачається з припису відповідача від 21.03.2019 №473-14/06, в ході перевірки виявлені такі порушення вимог законодавства у сфері надрокористування:

1) відсутній акт про передачу розвіданої ділянки «Рубче» Хотинського родовища для промислового освоєння відповідно до запасів, затверджених протоколом ДКЗ України від 06.05.2014 № 3173, чим порушено статтю 40 Кодексу України про надра та вимоги Порядку передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 №114 (далі іменується – Порядок №114);

2) не виконується вимоги п.5.3 Угоди про умови користування надрами від 24.06.2015 №6059 в частині дотримання стандартів, правил, норм виконання робіт пов`язаних з користуванням надрами, забезпечення безпеки навколишнього природного середовища, а саме не проведено обов`язкової оцінки впливу на довкілля під час видобування корисних копалин (технічних підземних вод) ділянки «Рубче» Хотинського родовища, чим порушено статтю 24 Кодексу України про надра та вимоги Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі іменується – Порядок №615);

3) технологічна схема розробки технічних підземних вод ділянки «Рубче» (свердловина №1ф) Хотинського родовища, розроблена ТОВ «ЕКОГЕОС» у 2015 році, не погоджена з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чим порушено статтю 51 Кодексу України про надра;

4) межі зон санітарної охорони не встановлені органами місцевого самоврядування та не погоджені з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчений та раціонального використання надр, чим порушено статтю 93 Водного кодексу України;

5) надрокористувач (ПАТ «Рівнеазот») після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами №6059 від 24.06.2015 (дія дозволу зупинена з 15.05.2018 відповідно до наказу Держгеонадр від 15 05.2018 №174 та поновлена з 02.08.2018 відповідно до наказу Держгеонадр від 02.08.2018 №266). Відповідно до Звітного балансу використання підземних вод за 2018 рік (Звітність за формою 7-гр) та довідок про кількість видобутої технічної підземної води з артезіанської свердловини №1ф відвалу фосфогіпсу цеху СМД за травень, червень, липень, серпень 2018 року видобуток у період з 16.05.2018 по 01.08.2018 склав 57,604 тис. м3, чим порушено статтю 24 Кодексу України про надра та пункт 22 Порядку №615.

Відповідно до статті 40 Кодексу України про надра, розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 6 та 7 Порядку №114 визначено, що передача родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії. До акта додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені в пункті 3 цього Порядку. Наявність суперечностей між членами міжвідомчої комісії фіксується актом.

Акт міжвідомчої комісії є підставою для віднесення запасів корисних копалин розвіданого родовища у державному фонді родовищ корисних копалин на баланс підприємства, яке прийняло родовище для промислового освоєння.

З матеріалів справи вбачається, що акт передачі родовища для промислового освоєння було підготовлено та складено ще 27.10.2016 (а.с. 34-38), в той час як державний геологічний контроль здійснювався у березні 2019 року. Відтак, порушення зазначене в пункті 1 Припису не відповідає дійсності, оскільки на момент проведення геологічного контролю не існувало.

Щодо порушення, зазначеного в пункті 2 Припису, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Разом з тим, проведення оцінки впливу на довкілля визначається Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 №2059-VIII (далі іменується – Закон України №2059-VIII). Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 якого, планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 17 Закону України №2059-VIII регламентовано, що дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

Відповідно до пункту 22 частини другої статті 3 Закону України №2059-VIII, перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 14 частини третьої статті 3 Закону України №2059-VIII, друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оскільки позивач на момент прийняття та набирання чинності вказаним законом (18.12.2017) вже здійснював вказану діяльність, а не лише планував її здійснення, то сфера застосування Закону України №2059-VIII не поширюється на ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» в частині необхідності проведення оцінки впливу на довкілля експлуатації водозаборів підземних вод.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 17 Закону України №2059-VIII, висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Так, Закон України «Про екологічну експертизу» від 09.02.1995 №45/95-ВР (далі іменується – Закон України №45/95-ВР), який був чинним до прийняття Закону України №2059-VIII, передбачав, що об`єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища (частина перша статті 7).

Відповідно до статті 9 Закону України №45/95-ВР, суб`єктами екологічної експертизи є: 1) Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії; 3) інші державні органи, місцеві ради і місцеві органи виконавчої влади відповідно до законодавства; 4) громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування; 5) інші установи, організації та підприємства, в тому числі іноземні юридичні і фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи; 6) окремі громадяни в порядку, передбаченому цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України №45/95-ВР, державна екологічна експертиза організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших органів виконавчої влади. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, проводить державну екологічну експертизу щодо об`єктів, які стосуються території зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та/або рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається Кабінетом Міністрів України. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"

За змістом частини другої статті 14 Закону України №45/95-ВР відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об`єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2014 Державною екологічною інспекцією у Рівненській області після розгляду матеріалів поданих позивачем з метою узгодження отримання спеціального дозволу на користування надрами для видобування технічних підземних вод ділянки Рубче Хотинського родовища (свердловина №1ф), була підготовлена та затверджена «Екологічна картка» вказаної ділянки (свердловина №1ф водозабору відвалу фосфогіпсу ПАТ «Рівнеазот») (а.с. 40-41).

Саме на підставі даної картки 17.09.2014 комісія з питань погодження надання надр у користування Мінприроди України прийняла рішення щодо підтвердження можливості надання спеціального дозволу на користування надрами ПАТ «Рівнеазот», яке надіслано на адресу позивача листом №5/3-6/11363-14 від 17.09.2014 (а.с. 39).

Оскільки суб`єктами проведення екологічної експертизи не було зазначено у необхідності проведення такої експертизи на існуючому та діючому об`єкті - водозабір відвалу фосфогіпсу ПАТ «Рівнеазот», то Екологічну картку ділянки Рубче Хотинського родовища підземних вод (свердловина №1ф водозабору відвалу фосфогіпсу ПАТ «Рівнеазот») є висновком експертизи.

Крім того, Держгеонадрами при наданні позивачу спеціального дозволу на користування надрами від 24.06.2015 №6059 та проведенні геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів корисних копалин та затверджені їх не було надано зауважень щодо екологічної карти як висновку експертизи чи його відсутності.

Більше того, пункт 5.3 Угоди про умови користування надрами від 24.06.2015 №6059 (а.с.42-44), не передбачає обов`язку позивача проводити оцінку впливу на довкілля під час видобування корисних копалин (технічних підземних вод) ділянки «Рубче» Хотинського родовища. Не передбачено проведення такої оцінки і Програмою робіт, яка є додатком 2 до вказаної угоди (а.с.45).

Таким чином, у позивача відсутні підстави для проведення оцінки впливу на довкілля під час видобування корисних копалин (технічних підземних вод) ділянки «Рубче» Хотинського родовища.

Щодо порушення, зазначеного в пункті 3 Припису, суд зазначає наступне.

Статтею 51 Кодексу України про надра передбачено, що розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр. Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2019 позивачем надіслано Держгеонадрам листом за №447 заяву щодо погодження технологічної схеми розробки технічних підземних вод ділянки «Рубче» (свердловина № 1ф) Хотинського родовища, розробленої ТОВ «ЕКОГЕОС» у 2015 році (а.с.46).

Листом від 11.03.2019 №4460/03/10-19 (а.с.47) повідомлено позивача, що вищевказаний Проект направлений для розгляду та надання пропозицій щодо його погодження до Українського державного геологорозвідувального інституту.

Тобто, на момент проведення перевірки проект розробки родовища вже перебував на розгляді та погодженні у відповідача.

Крім того, 18.04.2019 позивачем укладено з Українським державним геологорозвідувальним інститутом договір № 0818-00 про надання консультаційних послуг з розгляду проекту «Технологічна схема розробки технічних підземних вод ділянки «Рубче» (свердловина № 1ф) Хотинського родовища» на предмет додержання вимог законодавства про надра (а.с.48-54).

Оскільки на момент проведення заходу екологічного контролю вказаний проект розробки родовища вже знаходився на розгляді у відповідача, то зазначення в якості порушення непогодження позивачем з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, технологічної схеми розробки технічних підземних вод ділянки «Рубче» (свердловина №1ф) Хотинського родовища, розробленої ТОВ «ЕКОГЕОС» у 2015 році, є безпідставним та не обгрунтованим. Адже саме відповідач є тим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, який здійснює таке погодження.

При цьому, ПрАТ “Рівнеазот” було вжито всіх залежних від нього заходів щодо погодження вказаної технологічної схеми ще до початку проведення відповідачем заходу екологічного контролю, що спростовує наявність у нього порушення, зазначеного у пункті 3 оскаржуваного припису.

Щодо порушення, зазначеного в пункті 4 Припису, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 93 Водного кодексу України, межі зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Аналіз даної правової норми дає підстави для висновку, що обов`язок встановлення меж зон санітарної охорони покладений не на підприємства, а виключно на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Відтак, у відповідача були відсутні правові підстави для твердження про наявність з боку позивача порушення законодавства щодо не встановлення меж зон санітарної охорони та не погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчений та раціонального використання надр.

Крім того, слід зазначити, що право постійного користування земельною ділянкою, де розташована свердловина №1ф (ділянка «Рубче» Хотинського родовища підземних вод) власного водозабору ПрАТ «РІВНЕАЗОТ», та межі зон санітарної охорони свердловини №1ф (перший пояс) встановлені «Технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками Публічному акціонерному товариству «РІВНЕАЗОТ» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області» (м.Рівне 2012), погоджені з Городоцькою сільською радою та управлінням Держземагенства у Рівненському районі. Технічна документація із землеустрою затверджена розпорядженням Голови обласної державної адміністрації від 26.12 2012 №771 (а.с.52).

Перший пояс зон санітарної охорони свердловини №1ф знаходиться в межах земельної ділянки, яка надана позивачу в постійне користування та встановлена на місцевості відповідно до вказаної Технічної документації.

На даний час «Проект зон санітарної охорони свердловини №1ф ПрАТ «РІВНЕАЗОТ», який був погоджений Рівненською комплексною геологічною партією ДП «Українська геологічна компанія», Головним управлінням Держсанепідслужби у Рівненській області, Департаментом екології та природних ресурсів Рівненської ОДА, Державним агентством водних ресурсів України, направлений на затвердження до Рівненської обласної ради (лист №506 від 19.02.2019), пройшов слухання в Постійній комісії з питань екології, природокористування, охорони навколишнього середовища та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Рівненської обласної ради на засіданні 11.03.2019, на якому надані рекомендації винести питання затвердження даного проекту на розгляд наступної сесії Рівненської обласної ради (лист від 14 03.2019 №15-442/01) (а.с.55-57).

Відповідно до частини першої статті 93 Водного кодексу України, з метою охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.

Другий та третій пояси зони санітарної охорони власного водозабору ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» (де розташована свердловина №1ф (ділянка «Рубче» Хотинського родовища технічних підземних вод) фактично виходять за межі земельних ділянок, відведених для постійного користування ПрАТ «РІВНЕАЗОТ», охоплюють територію Городоцької сільської ради та не відводилися у постійне користування позивачу.

Однак, не дивлячись на це, Держгеонадрами Наказом №174 від 15.05.2018 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та внесення змін до наказів», зупинено дію спеціального дозволу №6059 від 24.06.2015 та надано 30 календарних днів для усунення порушень (а.с.58).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №2024 від 18.12.1998 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів» та згідно зі статті 34 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», межі зон санітарної охорони та поясів особливого режиму встановлюються органами місцевого самоврядування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та органами державної санітарно- епідеміологічної служби.

Згідно зі статтею 47 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб (підпункт «д»).

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про землеустрій», замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Відповідно до положень статті 37 Закону України «Про питну воду, водопостачання та водовідведення», режим зони санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання встановлюється Кабінетом Міністрів України, а забезпечення дотримання режиму поясів особливого режиму санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання покладається: у межах першого поясу зон - на підприємства питного водопостачання; у межах другого та третього поясів зон - на місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, а також підприємства, установи, організації та громадян, які є власниками або користувачами земельних ділянок у межах цих зон.

У 2012 році документацією із землеустрою щодо складання документів для посвідчення права постійного користування земельною ділянкою, земельна ділянка, на якій розташована свердловина №1ф власного водозабору ПАТ «РІВНЕАЗОТ», надана підприємству в постійне користування. Документація погоджена з Городоцькою сільською радою Рівненського району Рівненської області та Управлінням Держземагенства у Рівненському районі, затверджена розпорядженням голови Рівненської облдержадміністрації від 26.12.2012 №771.

Зазначеною документацією межі першого поясу зони санітарної охорони свердловин встановлені та винесені в натуру. Перший пояс свердловини №1Ф спланований та огороджений. Правовий режим першого поясу зони санітарно, охорони особливого режиму санітарної охорони свердловин підприємством, суворо дотримується.

Перша зона санітарної охорони земельної ділянки встановлена ПрАТ земельних ділянках, що не належать підприємству та не знаходяться ні у його власності, ні у його користуванні.

Відтак, ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» позбавлене юридичних підстав та можливостей для виготовлення проектів землеустрою на територіях, які йому не належать.

У пункті 5 Припису відповідач зазначає, що надрокористувач (ПАТ «Рівнеазот») після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами №6059 від 24.06.2015 (дія дозволу зупинена з 15.05.2018 відповідно до наказу Держгеонадр від 15 05.2018 №174 та поновлена з 02.08.2018 відповідно до наказу Держгеонадр від 02.08.2018 №266). Відповідно до Звітного балансу використання підземних вод за 2018 рік (Звітність за формою 7-гр) та довідок про кількість видобутої технічної підземної води з артезіанської свердловини №1ф відвалу фосфогіпсу цеху СМД за травень, червень, липень, серпень 2018 року видобуток у період з 16.05.2018 по 01.08.2018 склав 57,604 тис. м3, чим порушено статтю 24 Кодексу України про надра та пункт 22 Порядку №615.

Статтею 24 Кодексу України про надра визначено загальні права та обов`язки користувачів надр.

Разом з тим, пунктом 22 Порядку №615 врегульовано порядок зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.

Як вбачається з матеріалів справи, дія спеціального дозволу на користування надрами від 24.06.2015 №6059 зупинялася у період з 26.04.2018 по 02.08.2018 (а.с.67, 71-72), про що зазначено у самому пункті 5 оскаржуваного припису.

На момент проведення відповідачем заходу державного нагляду дія спеціального дозволу на користування надрами від 24.06.2015 №6059 не була зупинена.

Частиною восьмою статті 7 Закону України №877-V визначено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Тобто, припис, як розпорядчий документ, є вимогою щодо усунення порушень вимог законодавства суб`єктом господарювання.

Всупереч викладеному пункт 5 оспорюваного припису не містить вимоги посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства, а лише встановлює факт порушення, здійсненого позивачем у минулому під час зупинення дії дозволу.

Крім того, у самому приписі зазначено, що дія дозволу була зупинена 15.05.2018 та поновлена 02.08.2018, в той час як захід екологічного контролю проведений відповідачем у період з 20.03.2019 по21.03.2019.

Таким чином, пункт 5 Припису не відповідає вимогам частини восьмої статті 7 Закону України №877-V.

Наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на те, що у відповідача були відсутні підстави для винесення оспорюваного припису від 21.03.2019 №473-14/06.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, відповідач не довів правомірності оскаржуваного Припису в порядку статті 77 КАС України, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено суму судового збору у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.04.2019 №43109 (а.с.3), а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” (місто Рівне-17, Рівненська область, 33017; код ЄДРПОУ 05607824) до Державної служби геології та надр України (вулиця Антона Цедіка, 16, місто Київ, 03057; код ЄДРПОУ 37536031) про визнання протиправним та скасування припису – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України від 21 березня 2019 року №473-14/06.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства “Рівнеазот” (код ЄДРПОУ 05607824) суму судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 (гуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Державної служби геології та надр України (код ЄДРПОУ 37536031).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 18 вересня 2019 року.

Суддя Недашківська К.М.