ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 вересня 2019 року м. Житомир справа №240/10481/19

_{категорія 108020200}

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення і карти відмови,

встановив:

ОСОБА _1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати видане Житомирською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів № UA 101000/2019/200231/2 від 17.07.2019;

- визнати протиправною і скасувати видану Житомирською митницею ДФС Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 101070/2019/00580 від 17.07.2019.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

У відповідності до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Статтею 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом позовної заяви позивач просить визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації та визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

В свою чергу, рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість, за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі. Відповідно рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта.

Враховуючи все вищенаведене, безпосереднім наслідком оформлення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA 101000/2019/200231/2 від 17.07.2019 є зміна майнового стану позивача, а відтак, наведена позовна вимога про скасування такого рішення за своїм змістом являється вимогою майнового характеру.

Вищевикладена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду в ухвалі від 04.12.2018 по справі №815/913/18 (К/9901/63097/18).

Стосовно розміру судового збору за подання позивачем до адміністративного суду позову із заявленою вимогою майнового характеру, суд зазначає таке.

Статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову, зокрема, майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1 921,00 грн.

При цьому, загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених контролюючим органом та позивачем. Такий висновок судді відповідає позиції Верховного Суду в ухвалі від 21.01.2019 по справі №826/5126/18 (К9901/983/19).

Зі змісту оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що розрахована декларантом митна вартість товару становить 4 200 євро (121 758,00 грн.), однак відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації та скориговано митну вартість товару, яка склала 8 451 євро (247 603,59 грн). Таким чином, різниця показників митної вартості, визначених митним органом та позивачем у гривневому еквіваленті на день коригування складала - 125 845,59 грн.

З огляду на вказаний розрахунок, один відсоток ціни позову складає 1 258,46 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що є вимогою немайнового характеру.

Таким чином, позивачем у позовній заяві об`єднано позовні вимоги майнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару) та немайнового (визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації) характеру.

Позиція щодо визначення кількості позовних вимог у справах про оскарження рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації висловлено Верховним Судом у справах № 826/4715/16 від 21 березня 2019 року, 813/713/18 від 20 лютого 2019 року.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, сума, яка підлягає до сплати позивачем за позовну вимогу немайнового характеру складає 768,40 грн.

Отже, за подання до адміністративного суду даного позову розмір судового збору становить 2 026,86 грн (1 258,46 грн за вимогу майнового характеру та 768,40 грн за вимогу немайнового характеру).

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 грн про що свідчить квитанція №0.0.1462980249.1 від 13.09.2019.

Відтак йому необхідно доплати судовий збір у розмірі 490,06 грн за такими реквізитами: рахунок отримувача №34310206084009; отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача - 38035726, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету (код платежу) - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), 22030101; наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди; призначення платежу "Судовий збір", за позовом (назва позивача, код ЄДРПОУ/РНОКПП), Житомирський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34854954.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду належного доказу сплати судового збору у розмірі 490,06 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Шуляк