Постанова

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 465/11445/13-ц

провадження № 61-30949св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Адвокатське об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія»,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , на рішення Франківського районного суду міста Львова від 17 березня 2017 року у складі судді Гулієвої М. І. та рішення Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2017 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Адвокатського об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 був представником відповідача ОСОБА_4 у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу частки будинку недійсним.

У ході розгляду даної справи ОСОБА_2 вдався до використання інформації про приватне життя позивача, звернувся до певних установ і організацій Канади із запитами, вимагаючи інформацію про її особисте життя, матеріальне становище, при цьому надав неправдиву інформацію, вказавши про наявність у неї нерухомого майна в Україні, з якого вона отримує нефіксовані прибутки, приховуючи від уряду, громадських і благочинних організацій матеріальну допомогу на своє утримання та неповнолітньої дочки. У зв`язку з наведеним, організації, в які звернувся відповідач, вимагали від ОСОБА_1 надання правдивої інформації, змусили її надати в суді заяву під присягою, а також звернулись в певні установи в Україні, в судові органи щодо надання відомостей, які б підтверджували або спростовували отриману інформацію.

Оскільки позивач вимушена була доказувати свою чесність і порядність, у зв`язку з тим, що інформація, розповсюджена відповідачем, є неправдивою, ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд: визнати дії відповідачів такими, що опорочили чесне ім`я, чесність, гідність та репутацію ОСОБА_1 , дії відповідачів такими, що незаконно втручалися в приватне життя ОСОБА_1 ;зобов`язати відповідачів надати через представника ОСОБА_1 письмове спростування неправдивої інформації про те, що ОСОБА_1 володіла нерухомим майном в Україні та отримувала дохід в Україні з вибаченням за свої дії для подальшого направлення цього документа в установи і організації Канади, куди були подані запити - United Ukrainian Credit Union та Hamilton East Kiwanis Non Profit Homes Inc;зобов`язати Адвокатське об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія» підписати документи, що спростовують неправдиву інформацію, та вибачитись перед ОСОБА_1 та установами і організаціями Канади - United Ukrainian Credit Union та Hamilton East Kiwanis Non Profit Homes Inc;стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Адвокатського об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія» на користь ОСОБА_1 200 000 грн моральної шкоди;стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Адвокатського об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія» на користь ОСОБА_1 100 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 17 березня

2017 року, з урахуванням ухвали Франківського районного суду міста Львова від 28 березня 2017 року про виправлення описки (у складі судді

Гулієвої М. І.), позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано Адвокатське об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія» надати через представника ОСОБА_1 письмове спростування неправдивої інформації відносно ОСОБА_1 щодо володіння нею нерухомим майном на території України та отримання доходу на Україні, зазначеної у запитах на адресу UnitedUkrainian CreditUnion та Hamilton East Kiwanis Non Profit Homes Inc.

Стягнуто з Адвокатського об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що поширена у запитах Адвокатського об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія»

від 23 червня 2004 року інформація в установи та організації Канади щодо володіння ОСОБА_1 нерухомим майном та отримання доходу на Україні є недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність і репутацію позивача, ряд питань, поставлених у запитах щодо особистого життя позивача та її матеріального стану є такими, що свідчать про незаконне втручання у приватне життя. Зазначена у запитах інформація не мала відношення до справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції,

ОСОБА_1 та Адвокатське об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія» оскаржили його в апеляційному порядку.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Адвокатське об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія» також оскаржило її в апеляційному порядку.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2017 року рішення Франківського районного суду міста Львова від 17 березня 2017 року та ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 28 березня

2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що право відповідачів збирати відомості, зазначені у зверненні від 23 червня 2004 року в установи та організації Канади були передбачені діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством і таке звернення виконувалося в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання угоди недійсною. Отже, таке звернення виконувалось з метою захисту інтересів відповідача ОСОБА_4 за вказівками останнього і розцінюється як правова позиція адвоката у даній справі.

Разом з тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами протиправність дій ОСОБА_2 як адвоката та Адвокатського об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія», оскільки відсутня вина відповідачів у заподіянні шкоди, а також причинний зв`язок між діями відповідачів та заподіянням шкоди ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 ,

в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом порушені права ОСОБА_1 при розгляді клопотання останньої про призначення почеркознавчої експертизи. Апеляційний суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання та не навів обґрунтованих підстав для такої відмови.

Крім того, відповідачі, не маючи жодних правових підстав, зробили незаконні запити, які містили неправдиву та недостовірну інформацію, чим було порушено право позивача на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції, яке передбачене, статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи інших учасників справи

У жовтні 2017 року Адвокатське об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія» подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для його скасування відсутні.

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що у квітні 2003 року ОСОБА_1

в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Лунь А. В., про визнання недійсною угоди купівлі-продажу Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 , укладеної 22 липня 2002 року між покійним чоловіком ОСОБА_1 - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 01 лютого 2006 року у справі № 2-442/2006, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17 квітня 2006 року та ухвалою Верховного суду України від 16 жовтня 2006 року, у задоволенні позову ОСОБА_1

в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання угоди недійсною відмовлено.

На момент звернення з позовом до суду (квітень 2003 року) позивачі не проживали в Україні, оскільки ОСОБА_1 після розлучення з чоловіком ОСОБА_6 разом з донькою ОСОБА_5 переїхали до Канади і з 1998 року проживають там.

Інтереси відповідача ОСОБА_4 у суді у даній справі представляло Адвокатське об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія».

23 червня 2004 року у рамках розгляду зазначеної справи щодо представлення інтересів відповідача ОСОБА_4 Адвокатським об`єднанням «Західноукраїнська юридична колегія» направлено в установи і організації Канади, зокрема, United Ukrainian Credit Union та Hamilton East Kiwanis Non Profit Homes Inc запити англійською мовою, в яких зазначено, що Адвокатське об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія» (Україна, місто Львів) бере участь в судовому спорі, розпочатому колишньою громадянкою України, а зараз - громадянкою Канади ОСОБА_1 .

Під час судового засідання, нею було подано інформацію про її місце роботи у компанії United Ukrainian Credit Union та Hamilton East Kiwanis Non Profit Homes Inc.

Також Адвокатське об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія» зазначало, що ОСОБА_1 до моменту виїзду в Канаду, і під час перебування в Канаді, володіла нерухомим майном в Україні, яким розпоряджалась на власний розсуд, у зв`язку з чим у агентства є сумніви стосовно законності продажу нею цього майна, які належали спільно їй та її колишньому чоловікові ОСОБА_6 , що загинув в грудні 2002 року.

Тому агентство просило надати запитувану інформацію щодо

ОСОБА_1 та її доньки ОСОБА_5

ОСОБА_1 вважала, що питання, поставлені у запиті для установ та організацій Канади опорочили її чесне ім`я, чесність, гідність та репутацію незаконним втручанням у приватне життя.

У листі Hamilton East Kiwanis Non Profit Homes Inc. від 08 липня 2004 року, який адресований ОСОБА_1 , зазначено, що Kiwanis Homes отримав кореспонденцію від Спілки Адвокатів України із запитом інформації стосовно оренди квартири ОСОБА_1 Також у листі вказано, що діючі правила про приватність вимагають, щоб орендарі видали дозвіл власнику будинку на розкриття особистої інформації, або ця інформація не розкривається. Якщо ОСОБА_1 бажаєте видати дозвіл KiwanisHomes на розкриття цієї інформації, вона повинна вказати це у письмовому вигляді. Якщо інформація не буде одержана або вважатиметься недостатньою, згідно з акту про захист орендарів, їй будуть подані документи про закінчення оренди квартири сім`ї ОСОБА_1 у Kiwanis Homes у зв`язку з приховуванням доходу.

Разом з тим, у листі Hamilton East Kiwanis Non Profit Homes Inc. від 15 липня 2004 року, який адресований ОСОБА_1 , Kiwanis Homes підтверджував, що жодна інформація не буде розкрита Спілці Адвокатів України без письмової згоди ОСОБА_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Згідно з частиною четвертою статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Частиною першої статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до вимог чинного законодавства при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що право ОСОБА_2 та Адвокатського об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія» збирати відомості, зазначені у запиті від 23 червня 2004 року в установи та організації Канади, було передбачено діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством і таке звернення виконувалося в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання угоди недійсною.

Апеляційний суд установив, що у квітні 2003 року ОСОБА_1

в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Лунь А. В., про визнання недійсною угоди купівлі-продажу Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 , укладеної 22 липня 2002 року між покійним чоловіком ОСОБА_1 - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 01 лютого

2006 року у справі № 2-442/2006, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17 квітня 2006 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5 відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду України від 16 жовтня 2016 року рішення Залізничного районного суду міста Львова від 01 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 17 квітня 2006 року залишено без змін.

Разом з тим, на момент звернення із запитом від 23 червня 2004 року ОСОБА_2 брав участь у вищевказаній справі в якості представника відповідача ОСОБА_4 , що підтверджується копією довіреності

від 24 травня 2006 року, яка видана строком на три роки і дійсна до 24 травня 2009 року.

Отже, ОСОБА_2 був законним представником інтересів

ОСОБА_4 у справі та мав право вчиняти усі процесуальні дії, направлені на захист свого довірителя.

Професійна діяльність адвоката в Україні на момент виникнення спірних правовідносин, регулювалась Законом України від 19 грудня 1992 року

№ 2887-ХІІ «Про адвокатуру», який втратив чинність 19 листопада 2012 року на підставі Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-17).

Відповідно до статті 6 Закону України від 19 грудня 1992 року № 2887-ХІІ «Про адвокатуру» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні професійної діяльності адвокат має право: представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських справах, справах про адміністративні правопорушення, а також у кримінальному провадженні, зокрема: запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об`єднань, а від громадян - за їх згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях; з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опитувати громадян; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; виконувати інші дії, передбачені законодавством.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 19 грудня 1992 року № 2887-ХІІ «Про адвокатуру» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні своїх професійних обов`язків адвокат зобов`язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Гарантії адвокатської діяльності передбачені статтею 10 Закону України

від 19 грудня 1992 року № 2887-ХІІ «Про адвокатуру» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Професійні права, честь і гідність адвоката охороняється законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об`єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки.

Документи, пов`язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди. Забороняється прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв`язку з оперативно-розшуковою діяльністю без санкції Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Республіки Крим, області, міста Києва.

Не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо правової позиції адвоката у справі.

Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу.

Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Республіки Крим, області, міста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв`язку з поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно законом.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи у відносинах з адвокатами зобов`язані дотримуватися вимог Конституції України та законів України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, практики Європейського суду з прав люди.

Разом з тим, у жовтні 1988 року на пленарному засіданні у Страсбурзі делегацією дванадцяти країн-учасниць було прийнято Загальний кодекс правил для адвокатів Європейського Співтовариства (далі - Кодекс).

Відповідно до статті 1.1 Кодексу на адвоката покладено цілий комплекс зобов`язань як юридичного, так і морального характеру, які часто вступають у взаємну суперечність. Зобов`язання умовно поділяють на такі категорії:перед клієнтом; перед судом та іншими органами влади, з якими адвокат контактує, виступаючи як довірена особа клієнта або від його імені; перед іншими представниками даної професії в цілому і перед будь-ким з колег зокрема; а також перед суспільством, для членів якого існування свободної незалежної професії поряд з додержанням правових норм є найважливішою гарантією захисту прав людини перед державною владою та іншими інтересами суспільства.

Згідно зі статтею 2.1.1 Кодексу завдання, що виконуються адвокатом у процесі професійної діяльності, вимагають його абсолютної незалежності і відсутності будь-якого впливу на нього, пов`язаного, в першу чергу, його особистою заінтересованістю або з тиском зовні. Незалежне становище адвоката сприяє зміцненню в суспільстві довіри до процедур правосуддя і неупередженості суддів. Таким чином, адвокату необхідно уникати будь-яких ущемлень власної незалежності і не поступатися принципам обов`язку інтересів клієнта, суду або інших осіб.

Статтею 3.1.1 Кодексу зазначено, що при здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний керуватися вказівками клієнта.

Отже, встановивши, що відповідачі мали право збирати відомості, зазначені у зверненні від 23 червня 2004 року в установи та організації Канади, оскільки такі повноваження останніх були передбачені законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, та врахувавши, що вказане звернення виконувалось з метою захисту інтересів відповідача ОСОБА_4 , за вказівками останнього і розцінюється як правова позиція адвоката у справі про визнання угоди недійсною, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Інформація, яка була запитувана у листі від 23 червня 2004 року чи відповіді на неї були використані відповідачами лише в межах справи № 2-442/2006 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 до

ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Лунь А. В., про визнання угоди купівлі-продажу частки житлового будинку недійсною, та не була розповсюдженою.

Таким чином, позивачем не доведено протиправність дій ОСОБА_2 як адвоката та Адвокатського об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія», відсутня вина відповідачів у заподіянні шкоди, а також відсутній причинний зв`язок між діями відповідачів та заподіянням шкоди ОСОБА_1

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки вони є похідними від позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, колегія суддів не бере до уваги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2017 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв представник ОСОБА_9 , звернулася до апеляційного суду з клопотанням про відкладення розгляду справи на інше число та призначення у справі почеркознавчої експертизи.

Проте, апеляційний суд установив, що запити від 23 червня 2004 року в установи та організації Канади виконувалися від імені Адвокатського об`єднання «Західноукраїнська юридична колегія» з метою захисту інтересів ОСОБА_4 , їх підписи не оспорювались відповідачами, а тому підстави для відкладення розгляду справи, оскільки така перебуває у провадженні судів з серпня 2006 року, як і підстави для призначення почеркознавчої експертизи відсутні.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідачі, не маючи жодних правових підстав, зробили незаконні запити, які містили неправдиву та недостовірну інформацію, є необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, позивач повинен довести факт поширення недостовірної інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Як вбачається із запиту від 23 червня 2004 року, він не містить будь-якої стверджувальної інформації, яка була б визнана неправдивою та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та листів Hamilton East Kiwanis Non Profit Homes Inc. від 08 та 15 липня 2004 року, Kiwanis Homes зазначало, що особиста інформація не буде розкрита Спілці Адвокатів України без письмової згоди ОСОБА_1

Позивачем відповідно до вимог статей 10, 60 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій) не доведено, що інформація, яка міститься у запитах є недостовірною, та як наслідок принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Посилання позивача в касаційній скарзі та заявах, доданих до касаційної скарги, про незаконність дій колегії суду апеляційної інстанції під час ухвалення рішення, є безпідставними, оскільки колегією суддів Верховного Суду перевірено застосування норм матеріального права та не виявлено порушень норм процесуального права при ухваленні рішення суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року).

Рішення суду апеляційної інстанції є достатньо мотивованим та таким, що відповідає нормам закону.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення апеляційного суду необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська