Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарях - Чуб Н.С., Красновій І.В., Юдицькому К.О., Кравченко А.С.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_36

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач , ОСОБА_1 , звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: визнати недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , наступну інформацію поширену ОСОБА_3 , а саме: «Ми знайшли плагіат в тих роботах, які подавала ОСОБА_4 . Часом плагіат становив 100%. Перша робота «ІНФОРМАЦІЯ_9» Закарпатські правові читання, матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів. Зокрема там бралися повністю текси із джерела ОСОБА_6 , ОСОБА_5, ОСОБА_7 і так далі. Наступна робота, яка була вказана ОСОБА_4 в її декларації про академічну доброчесність була також повністю сплагіачена - це «ІНФОРМАЦІЯ_12. Актуальні питання розвитку держави і права: традиції і новації, збірник матеріалів міжнародної юридичної науково-практичної Інтернет конференції «Актуальна юриспруденція». Тут зокрема і не коректно зазначено авторство. В CV зазначено одноосібне авторство, в той час коли дана публікація здійснювала у співавторстві із ОСОБА_8 - старший викладач юридичного інституту Національного авіаційного університету. Окрім того також плагіат знайдено у роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_7» наукові праці Національного авіаційного університету. Серія Юридичний вісник. Тут некоректно зазначено авторство також. В CV зазначено одноосібне авторство в той час, як публікація здійснювалася з ОСОБА_10 і також є прояви не доброчесності у досить високому відсотковому співвідношенні. Також в роботі ОСОБА_4 і ОСОБА_10 «ІНФОРМАЦІЯ_8» Науковий вісник Ужгородського національного університету Серія Право також зазначено і видно прояви плагіату. Також в роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_4» Юридична наука і практика: виклики часу: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Т. III, м. Київ, Національний авіаційний університет, аналогічно не зазначено повне авторство. У CV зазначено одноосібне авторство, в той час коли публікація здійснювалася у співавторстві із ОСОБА_9. І також аналізована робота має тексти запозичення із результатів дослідження ОСОБА_11 , що також перебувають у вільному доступі у мережі Інтернет з якими Ви можете звірити. Також плагіат знайдений в роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_5» Правова реформа в сучасних умовах: досягнення і перспективи: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, Національний авіаційний університет, аналогічно некоректно зазначене авторство і попри наявність посилань використані текстові формати не є цитатами, а узагальненими позиціями відповідних авторів, які осмислені автором першоджерела ОСОБА_12 , однак посилання на її роботи в аналізованій роботі чомусь відсутні. Також плагіат зазначено в роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_21» з дослівними або мінімальними стилістичними правками тексти без належного посилання. Також плагіат зазначений в роботі ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6» Молодіжний науковий Юридичний форум, аналізована публікація містить дослівне, або стилістичне видозмінені текстові запозичення із статті ОСОБА_13 , при чому посилання певних сторінок на цю статтю, яке трапляється виключно 1 раз не може вважатися належним посиланням і має характер фальсифікованого посилання. Також окрім цього всього ви можете ознайомитися із даними плагіаторськими роботами у мережі Інтернет, ви можете звернутися до організаційно - номінаційної комісії і ми вам також надамо аналіз даних сплагіачених робіт. Нам дуже прикро, що довідка, яка надавалася за бажанням про академічну доброчесність більша частина в ній текстів просто сплагіачена, тому організаційно - номінаційний комітет, а зокрема організаційний комітет за для того, щоб ситуація у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти не повторювалася і дане агентство ніколи не стикалося із плагіатом не може рекомендувати з`їзду обрати дану особи. Так ми її дійсно допустили, але після проведеної роботи ми не можемо ніяк рекомендувати дану особу, оскільки особа має роботи, які 100% скатані із інших джерел і фактаж у нас є. Тому на рішення з`їзду, однак організаційний комітет не може рекомендувати ОСОБА_4 як кандидата до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.» (Запис на відео з 1.21 год по 1.27 год)». Зобов`язати ОСОБА_3 у десятиденний строк після набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію поширену нею про ОСОБА_1 шляхом вербального проголошення перед ОСОБА_1 в приміщенні актового залу Національного авіаційного університету за адресою проспект Космонавта Комарова, 1, корпус 1 наступного тексту спростування: «Я, ОСОБА_3 , заявляю, що інформація, яка була поширена мною ІНФОРМАЦІЯ_22 року на третьому всеукраїнському з`їзді представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів, стосовно наявності плагіату в наукових роботах ОСОБА_1 є недостовірною». Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 106000,00 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_22 року, у період часу приблизно з 14 год. 21 хв. по 14 год. 27 хв. в приміщенні актового залу Національного авіаційного університету (м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1, корпус 1) під час третього Всеукраїнського з`їзду представників органів студентського самоврядування, в рамках якого проводилися вибори члена Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти з числа здобувачів вищої освіти, ОСОБА_3 , яка була головуючою на засіданні, прилюдно озвучила наступну недостовірну інформацію: «Ми знайшли плагіат в тих роботах, які подавала ОСОБА_4 . Часом плагіат становив 100%. Перша робота «ІНФОРМАЦІЯ_9» Закарпатські правові читання, матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів. Зокрема там бралися повністю текси із джерела ОСОБА_6 , ОСОБА_5, ОСОБА_7 і так далі. Наступна робота, яка була вказана ОСОБА_4 в її декларації про академічну доброчесність була також повністю сплагіачена - це «ІНФОРМАЦІЯ_12. Актуальні питання розвитку держави і права: традиції і новації, збірник матеріалів міжнародної юридичної науково-практичної Інтернет конференції «Актуальна юриспруденція». Тут зокрема і не коректно зазначено авторство. В CV зазначено одноосібне авторство, в той час коли дана публікація здійснювала у співавторстві із ОСОБА_8 - старший викладач юридичного інституту Національного авіаційного університету. Окрім того також плагіат знайдено у роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_7» наукові праці Національного авіаційного університету. Серія Юридичний вісник. Тут некоректно зазначено авторство також. В CV зазначено одноосібне авторство в той час, як публікація здійснювалася з ОСОБА_10 і також є прояви не доброчесності у досить високому відсотковому співвідношенні. Також в роботі ОСОБА_4 і ОСОБА_10 «ІНФОРМАЦІЯ_8» Науковий вісник Ужгородського національного університету Серія Право також зазначено і видно прояви плагіату. Також в роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_4» Юридична наука і практика: виклики часу: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Т. III, м. Київ, Національний авіаційний університет, аналогічно не зазначено повне авторство. У CV зазначено одноосібне авторство, в той час коли публікація здійснювалася у співавторстві із ОСОБА_9. І також аналізована робота має тексти запозичення із результатів дослідження ОСОБА_11 , що також перебувають у вільному доступі у мережі Інтернет з якими Ви можете звірити. Також плагіат знайдений в роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_5» Правова реформа в сучасних умовах: досягнення і перспективи: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, Національний авіаційний університет, аналогічно некоректно зазначене авторство і попри наявність посилань використані текстові формати не є цитатами, а узагальненими позиціями відповідних авторів, які осмислені автором першоджерела ОСОБА_12 , однак посилання на її роботи в аналізованій роботі чомусь відсутні. Також плагіат зазначено в роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_21» з дослівними або мінімальними стилістичними правками тексти без належного посилання. Також плагіат зазначений в роботі ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6» Молодіжний науковий Юридичний форум, аналізована публікація містить дослівне або стилістичне видозмінені текстові запозичення із статті ОСОБА_13 , при чому посилання певних сторінок на цю статтю, яке трапляється виключно 1 раз не може вважатися належним посиланням і має характер фальсифікованого посилання. Також, окрім цього всього, ви можете ознайомитися із даними плагіаторськими роботами у мережі Інтернет, ви можете звернутися до організаційно - номінаційної комісії і ми вам також надамо аналіз даних сплагіачених робіт. Нам дуже прикро, що довідка, яка надавалася за бажанням про академічну доброчесність більша частина в ній текстів просто сплагіачена, тому організаційно - номінаційний комітет, а зокрема організаційний комітет задля того, щоб ситуація у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти не повторювалася і дане агентство ніколи не стикалося із плагіатом не може рекомендувати з`їзду обрати дану особи. Так ми її дійсно допустили, але після проведеної роботи ми не можемо ніяк рекомендувати дану особу, оскільки особа має роботи, які 100% скатані із інших джерел і фактаж у нас є. Тому на рішення з`їзду, однак організаційний комітет не може рекомендувати ОСОБА_4 як кандидата до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.».

Наведений уривок промови був проголошений ОСОБА_3 під час представлення нею, як головуючим засідання, кандидатів на обрання членом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з числа осіб, які здобувають вищу освіту. Викладена інформація під час її проголошення була адресована, почута та сприйнята всіма делегатами з`їзду, число яких не було оголошено на початку з`їзду - 127 осіб, а також іншими особами, які перебували в актовому залі. В тому числі особами, що обіймають високі посади в органах державної влади та в Національному авіаційному університеті, а саме: заступник міністра освіти і науки України ОСОБА_17 , виконуючий обов`язки ректора Національного авіаційного університету ОСОБА_18 , директор Департаменту вищої освіти МОН України ОСОБА_19 ., заступник Голови Національного агентству із забезпечення якості вищої освіти ОСОБА_20 Відео трансляція з`їзду відбувалась у прямому ефірі в мережі Інтернет, зокрема на ресурсі YOUTUBE.COM та на сторінці Online NAU Live, а також відбувалася трансляція у соціальній мережі FACEBOOK. Отже, наведена інформація поширена на широке коло осіб. Відеозапис засідання вказаного з`їзду і на даний час розміщений на багатьох ресурсах в мережі Інтернет. Окрім того, ОСОБА_3 після проголошення опублікувала інформацію щодо плагіату на власній сторінці соціальної мережі FACEBOOK шляхом цитування та посилань. Очевидно, що проголошуючи наведену недостовірну інформацію ОСОБА_3 мала за мету переконати делегатів з`їзду, а також інших осіб, що в усіх наукових роботах кандидата в члени НАЗЯВО - ОСОБА_4 наявний плагіат, що було зроблено з метою дискредитування позивача як кандидата. В практиці застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції, наводиться визначення терміну «плагіат» (лат. plagio - викрадаю) - навмисне привласнення авторства на чужий твір науки, літератури та мистецтва у повному обсязі або у значній частині. Наявність плагіату в наукових роботах завжди критично та негативно сприймається суспільством, особливо науковими колами, викликає сумніви у доброчесності автора цих робіт, підриває його авторитет як науковця та викликає сумніви у його етичних якостях. ОСОБА_3 в освітній сфері є відомим громадським діячем, оскільки у даний час очолює відому Громадську організацію «Українська асоціація студентів», є її президентом. Завдяки своїй посаді ОСОБА_3 користується певним авторитетом та довірою до себе. Тому, інформація, яка поширюється ОСОБА_3 з високим ступенем вірогідності може сприйматися у суспільстві як достовірна і не викликати істотних сумнівів. Наведена недостовірна інформація була проголошена ОСОБА_3 безпосередньо перед голосуванням за кандидатів у члени НАЗЯВО. Терміново перевірити цю інформацію будь-якої можливості у делегатів не було. Відповідач посилалась на проведену нею роботу та наявні друковані матеріали, які не були нікому надані для ознайомлення. Проголошуючи недостовірну негативну інформацію щодо позивача, як кандидата в члени НАЗЯВО, ОСОБА_3 скористувалась своїм авторитетом, як громадський діяч, керівник відомої всеукраїнської громадської організації, з розрахунком на відсутність будь-яких можливостей негайно перевірити поширену нею інформацію.

Поширена ОСОБА_3 інформація є недостовірною, неправдивою, не відповідає дійсності. В жодній з наукових роботах позивача плагіату немає. Незалежною агенцією оцінки рівня академічної доброчесності здійснена фахова аудиторська перевірка наукових праць, назви яких було озвучено в промові ОСОБА_3 , щодо наявності фактів спів падань, допущених автором, і зроблено висновок про відсутність фактів прямих запозичень без посилання на джерела інформації. Поширення наведеної негативної недостовірної інформації про позивача принижує її гідність, честь та ділову репутацію, тобто порушує її особисті немайнові права. На погляд позивача та за думкою її рідних, близьких, друзів, колег, а також широкого кола оточуючих для її віку (позивачу наразі 22 роки), на своєму рівні вона має беззаперечну ділову репутацію в освітніх і наукових колах. За весь час свого навчання в школі та в університеті позивач завжди відповідально ставилась до створення наукових робіт. Середній бал атестату про повну середню освіту - 198, вона має червоний диплом магістра права, здобула другу вищу освіту за спеціальністю «Фінанси та кредит» та отримала диплом із відзнакою. За період навчання в Національному авіаційному університеті позивач зарекомендувала себе в першу чергу як людина, яка займається науковою діяльністю, вона є автором понад 40 наукових публікацій щодо актуальних питань сучасної правової системи, чинного законодавства, забезпечення та захисту прав людини і громадянина, 5 з яких у фахових наукових виданнях, співавтором 2-х колективних монографій іноземною мовою. Для продовження кола своїх наукових інтересів, написання та захисту кандидатської і докторської дисертації, вступила до аспірантури Національного авіаційного університету, де зараз працює над темою наукового дослідження «Електронне урядування: сучасні моделі та правове забезпечення». За період навчання позивач була учасником Всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференцій, є автором наукових публікацій, за час навчання в університеті нагороджена грамотами, сертифікатами та подяками за наукові досягнення, приймала участь у наукових конкурсах та правничих школах, як учасниця правничих шкіл була нагороджена сертифікатами за участь. За наукові досягнення та наукову діяльність була відзначена іменними стипендіями: у 2013 р. стипендіатка Верховної Ради України, у 2014 р. стипендіатка Кабінету Міністрів України, у 2015 р. стипендіатка Президента України. За час навчання в Національному авіаційному університеті позивач виявляла величезний інтерес до наукової діяльності, брала активну участь у Всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях, круглих столах, науково-методичних семінарах, наукових турнірах, була неодноразовою учасницею наукових конкурсів та олімпіадах, правничих шкіл. У 2016 році стала переможцем Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з юридичних наук (м. Харків, 31.03.2016 р.), а магістерська робота була визнана однією із кращих в конкурсі огляді на кращу дипломну роботу і номінована дипломом 2-го ступеня, що вкотре підтверджує досить позитивну репутацію в науковому середовищі. На сьогоднішній день відбувається становлення позивача як науковця, зокрема в колективі Навчально-наукового юридичного інституту Національного авіаційного університету, де позивач навчається в аспірантурі та працює над дисертаційним дослідженням для здобуття наукового ступеню доктора філософії в галузі права. Також є членом Наукового товариства студентів аспірантів докторантів молодих вчених НАУ, що об`єднує молодих вчених університету, в якому вона виконує функції заступника Голови з юридичних питань. В рамках діяльності зазначеного товариства бере участь у всеукраїнських та міжнародних наукових заходах, конференціях, форумах, на яких виступає з доповідями, а за результатами публікуються у збірниках матеріалів конференцій, наукових журналах, фахових виданнях, колективних монографіях та інше, про що свідчить характеристика надана Науковим товариством аспірантів докторантів молодих вчених НАУ. Поширена відповідачем недостовірна інформація про наявність плагіату в наукових роботах позивача стосується її академічної (наукової) доброчесності та вкрай негативно впливає на відношення до неї її колег, як може вплинути у майбутньому.

Позивач є публічною особистістю в громадській сфері, особливо серед студентської молоді, так як очолюю Первинну профспілкову організацію студентів та аспірантів Національного авіаційного університету, яка об`єднує більше 10000 студентів, що свідчить про велике коло соціальних зв`язків, в першу чергу з іншими студентськими профспілковими організаціями ВНЗ України, іншими об`єднаннями, громадськими організаціями та інше. Позивач входить до керівного органу управління - Президії Всеукраїнської спілки авіапрацівників України, є активним членом молодіжної ради Федерації профспілок України, а також є заступником голови Ради Всеукраїнської незалежної профспілки працівників транспорту. За період своєї наукової та громадської діяльності позивач працювала в тісній співпраці з різними науковими керівниками та громадськими діячами, які завжди виключно позитивно відгукувались про їх співпрацю як в науковій, так і в громадській сфері, про що свідчать характеристики, які ними надані та ті неодноразові рекомендаційні листи та характеристики наукової, громадської та організаційної діяльності, які надавались їй протягом останнього періоду як необхідні умови для участі у різних проектах та програмах обміну і стажування в Україні та за її межами. Отже, безсумнівно, що поширення відповідачем недостовірної інформації про наявність плагіату в наукових роботах позивача негативно вплинуло на її ділову репутацію, що здобувалась важкою працею та відповідальним навчанням протягом багатьох років. Ця негативна недостовірна інформація принижує честь і гідність позивача. Поширена відповідачем недостовірна інформація дублюється іншими особами, зокрема, в мережі FACEBOOK, що спричинило значне занепокоєння серед наукової та громадської спільноти Національного авіаційного університету та за його межами. Позивач отримує численні телефонні дзвінки та повідомлення щодо даної інформації, вимушена всім пояснювати та доводити неправдивість поширеною відповідачем недостовірної інформації. Окрім того, озвучена відповідачем неправдива інформація призвела до негайних негативних наслідків прямо під час з`їзду, а саме могла вплинути на рішення кожного делегата з`їзду щодо голосування за кандидатів на обрання членом НАЗЯВО від здобувачів вищої освіти. Так, наведена недостовірна інформація була озвучена відповідачем безпосередньо перед самим голосуванням. Зазначене мало вплив на волевиявлення делегатів під час голосування, які не мали змоги перевірити озвучену інформацію щодо позивача як кандидата в члени Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти, що в свою чергу вплинуло на результати головування. А тому, внаслідок протиправного поширення відповідачем недостовірної інформації було порушено право позивача бути обраною до складу НАЗЯВО.

Поширення недостовірної інформації було вчинено відповідачем свідомо, навмисно, з розрахунком на конкретний ефект, а саме становлення у делегатів з`їзду негативної думки про позивача, як кандидата в члени НАЗЯВО. Отже, дії відповідача є винними. Під час поширення недостовірної інформації ОСОБА_3 виконувала функції головуючого на засіданні третього Всеукраїнського з`їзду представників органів студентського самоврядування. Цей з`їзд не є юридичною особою, а тому ОСОБА_3 , як головуючий з`їзду не є посадовою особою Отже, ОСОБА_3 діяла від свого імені як фізична особа. Складність поновлення прав позивача полягає в неможливості спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Оскільки Всеукраїнський з`їзд представників органів студентського самоврядування не має чітко визначених дат проведення чи, навіть, чітко визначеного системного характеру проведення. До того ж участь ОСОБА_3 у наступному з`їзді не є гарантованою. Як фізична особа ОСОБА_3 не має можливості спростувати поширену нею неправдиву інформацію у найбільш подібний спосіб, так, що б спростування поширилось на відповідне коло осіб. Тому, відповідним способом спростування позивач вважає зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію поширену нею про ОСОБА_1 шляхом вербального проголошення перед ОСОБА_1 в приміщенні актового залу Національного авіаційного університету за адресою проспект Космонавта Комарова, 1, корпус 1 наступного тексту спростування: «Я, ОСОБА_3 , заявляю, що інформація, яка була поширена мною ІНФОРМАЦІЯ_22 року на третьому всеукраїнському з`їзді представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів, стосовно наявності плагіату в наукових роботах ОСОБА_1 є недостовірною».

Окрім того, поширенням неправдивої негативної інформації ОСОБА_3 було порушено особисті немайнові права позивача, завдано моральну шкоду, що полягає у приниженні її честі, гідності, а також ділової репутації. Поширена відповідачкою неправдива інформація щодо наявності плагіату в наукових роботах позивача, передається з вуст в уста, розповсюджується в мережі Інтернет у соціальній мережі FACEBOOK та іншим чином. Ця інформація викликає у інших людей сумніви у академічній (науковій) доброчесності та загальнолюдській порядності позивача. Запитання щодо правдивості озвученої ОСОБА_3 інформації змушують позивача надавати багато пояснень та виправдовуватись, при тому, що немає будь-якої її провини. Все це спричиняє істотний дискомфорт в житті позивача, у спілкуванні з колегами, з студентами та громадськими діячами, з іншими науковцями та іншими людьми. Наведеними діями відповідач завдала позивачу моральну шкоду, розмір якої вона оцінює у 106000,00 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації та призначено справу до судового розгляду.

28 листопада 2017 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення предмету позову, в якій просила: п. 2 прохальної частини позову викласти наступним чином: «Зобов`язати ОСОБА_3 у десятиденний строк після набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію поширену нею про

ОСОБА _1 шляхом вербального проголошення перед ОСОБА_1 в присутності

будь-яких інших осіб та з можливістю відео-фіксації (відео-зйомки) в приміщенні актового залу Національного авіаційного університету за адресою проспект Космонавта Комарова, 1, корпус 1 наступного тексту спростування: «Я, ОСОБА_3 , заявляю, що інформація, яка була поширена мною ІНФОРМАЦІЯ_22 року на третьому всеукраїнському з`їзді представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів, стосовно наявності плагіату в наукових роботах ОСОБА_1 є недостовірною».

Цієї ж дати від позивача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, в яких остання зазначає, що в проголошеній інформації відповідачкою названо вісім наукових робіт ОСОБА_1 , які начебто мають ознаки плагіату. Проголошення недостовірної інформації відповідачка розпочала наступною фразою: « Ми знайшли плагіат в тих роботах, які подавала ОСОБА_4 . Часом плагіат становив 100%». Зміст цієї фрази виражає узагальнений факт начебто виявленої наявності плагіату в усіх наукових роботах ОСОБА_4 і окрім того уточнюючи характеризує, що деякі роботи є повним (стовідсотковим) плагіатом. Далі, відповідачка проінформувала по кожній науковій роботі окремо. Відповідачка проголошувала повні назви наукових робіт та вказувала які саме ознаки плагіату начебто виявлених в цих роботах. А саме: 1. «ІНФОРМАЦІЯ_9» Закарпатські правові читання, матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів. Відповідачка промовила: «Зокрема там бралися повністю текси із джерела ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і так далі». Цією фразою Відповідачкою стверджується факт оприлюднення (опублікування) позивачкою, повністю або частково, чужого твору під своїм іменем без відповідного посилання. 2. «ІНФОРМАЦІЯ_12. Актуальні питання розвитку держави і права: традиції і новації, збірник матеріалів міжнародної науково-практичної Інтернет конференції «Актуальна юриспруденція» відповідачка промовила: «Наступна робота, яка була вказана ОСОБА_4 в її декларації про академічну доброчесність була також повністю сплагіачена. [назва роботи 2]. Тут зокрема і не коректно зазначено авторство. В CV зазначено одноосібне авторство, в той час коли дана публікація здійснювала у співавторстві із ОСОБА_8 - старший викладач юридичного інституту Національного авіаційного університету.». Цією фразою стверджується, що слід вважати фактом повного плагіату зазначення позивачкою про те, що вона є автором у вказаній науковій роботі, без зазначення іншого співавторства. 3. «ІНФОРМАЦІЯ_7» наукові праці Національного авіаційного університету. Серія Юридичний вісник. Відповідачка промовила: «Окрім того також плагіат знайдено у роботі ОСОБА_4 [назва роботи 3]. Тут некоректно зазначено авторство також. В CV зазначено одноосібне авторство в той час, як публікація здійснювалася з ОСОБА_10 і також є прояви не доброчесності у досить високому відсотковому співвідношенні». Цією фразою також стверджується, що слід вважати фактом повного плагіату зазначення позивачкою про те, що вона є автором у вказаній науковій роботі, без зазначення іншого співавтора. 4. «ІНФОРМАЦІЯ_8» Науковий вісник Ужгородського національного університету Серія Право відповідачка промовила: «Також в роботі ОСОБА_4 і ОСОБА_10 [назва роботи 4] зазначено і видно прояви плагіату». Цією фразою відповідачка без будь-яких пояснень та обґрунтувань стверджує про наявність плагіату в роботі, не зазначаючи якого характеру цей плагіат. 5. «ІНФОРМАЦІЯ_4» Юридична наука і практика: виклики часу: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Т.ІІІ, м. Київ, Національний авіаційний університет, відповідачка промовила: «Також в роботі ОСОБА_4 [назва роботи 5] аналогічно не зазначено повне авторство. У CV зазначено одноосібне авторство, в той час коли публікація здійснювалася у співавторстві із ОСОБА_9. І також аналізована робота має тексти запозичення із результатів дослідження ОСОБА_11 , що також перебувають у вільному доступі у мережі Інтернет з якими можете звірити.». Цією фразою, в розрізі змісту вступної фрази та цілісного змісту промови, відповідачка стверджує, що вважати фактом плагіату зазначення позивачкою про те, що вона є автором у вказаній науковій роботі, без зазначення іншого співавтора. Окрім того, відповідачкою стверджується факт оприлюднення (опублікування) позивачкою, повністю або частково, чужого твору під своїм іменем без відповідного посилання. 6. «ІНФОРМАЦІЯ_5» Правова реформа в сучасних умовах: досягнення і перспективи: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, Національний авіаційний університет відповідачка промовила: «Також плагіат знайдений в роботі ОСОБА_4 [назва роботи 6]. Аналогічно некоректно зазначене авторство і попри наявність посилань використані текстові формати не є цитатами, а узагальненими позиціями відповідних авторів, які осмислені автором першоджерела ОСОБА_12 , однак посилання на її роботи в аналізованій роботі чомусь відсутні.». Аналогічно до попередньої роботи, цією фразою, в розрізі змісту вступної фрази та цілісного змісту промови, відповідачка стверджує, що вважати фактом плагіату зазначення позивачкою про те, що вона є автором у вказаній науковій роботі, без зазначення іншого співавтора. Окрім того, відповідачкою стверджується факт оприлюднення (опублікування) позивачкою, повністю або частково, чужого твору під своїм іменем без відповідного посилання. 7. «ІНФОРМАЦІЯ_21» відповідачка промовила: «Також плагіат зазначено в роботі ОСОБА_4 [назва роботи 7] з дослівними або мінімальними стилістичними правками тексти без належного посилання.». Цією фразою відповідачкою стверджується про наявність в науковій роботі плагіату у виді оприлюднення (опублікування) позивачкою, повністю або частково, чужого твору під своїм іменем без відповідного посилання. 8. ІНФОРМАЦІЯ_6» Молодіжний науковий Юридичний форум відповідачка промовила: «Також плагіат зазначений в роботі ОСОБА_4 [назва роботи 8]. Аналізована публікація містить дослівне, або стилістичне видозмінені текстові запозичення із статті ОСОБА_13 , при чому посилання певних сторінок на цю статтю, яке трапляється виключно 1 раз не може вважатися належним посиланням і має характер фальсифікованого посилання». Цією фразою відповідачка стверджує про неправильне або неповне здійснення посилання, що слід вважати фактом плагіату у виді фальсифікації посилання. Далі відповідачка промовила підсумовуючу фразу, що була спрямована на посилення у слухачів враження про дійсну наявність плагіату в наукових роботах позивачки: «Також окрім цього всього ви можете ознайомитися із даними плагіаторськими роботами у мережі Інтернет, Ви можете звернутися до організаційно-номінаційної комісії і Ми вам також надамо аналіз даних сплагіачених робіт. Нам дуже прикро, що довідка, яка надавалася за бажанням про академічну доброчесність більша частина в ній текстів просто сплагіачена, тому організацінйо-номінаційний комітет, а зокрема організаційний комітет за для того, щоб ситуація у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти не повторювалася і дане агентство ніколи не стикалося із плагіатом не може рекомендувати з`їзду обрати дану особи. Так ми її дійсно допустили, але після проведеної роботи ми не можемо ніяк рекомендувати дану особу, оскільки особа має роботи, які 100% скатані із інших джерел і фактаж у нас є. Тому на рішення з`їзду, однак організаційний комітет не може рекомендувати ОСОБА_4 як кандидата до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.»

Проаналізований цілісний зміст та дослівний текс промови відповідачки свідчить, що поширена нею недостовірна інформація не є її особистим чи інших осіб оціночними судженнями, думками, переконаннями, критичною оцінкою певних фактів і недоліків, які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності. Навпаки, відповідачка наполягала, що проголошені нею факти є встановленими та істинними, і можуть бути перевірені будь-ким. Тобто, відповідачкою в стверджувальній формі повідомлено конкретну інформацію про те, що в названих конкретних наукових роботах позивачки наявний плагіат. Про цю інформацію відповідачка повідомила як про факти які за її твердженням беззаперечно мають місце, тобто є доведеними та істинними, такими що не підлягають сумніву. Отже, поширена Відповідачкою недостовірна інформація є такою, що надає право позивачу на захист в порядку ст. 277 ЦК України. Крім того, твердження про плагіат в науковій роботі не є суб`єктивною оцінкою цієї роботи. Факт плагіату або наявний або відсутній і може бути перевірений відповідно до критеріїв визначених законом. Автор не повинен доводити своє авторство. Натомість авторство може бути оспорено в порядку та спосіб встановлені законодавством, наприклад відповідно до розділу V ЗУ «Про авторське право та суміжні права». Окрім того, презумпція доброчесності громадянина є загальноправовою презумпцією та означає, що кожна людина, яка вступає у правові відносини з іншими суб`єктами права, вважається доброчесною (добросовісною). Доброчесною відповідно до правових вимог може вважатися особа, яка не здійснює дій, що завдають шкоди іншим людям, їхнім інтересам, суспільству та державі, та здійснює певні дії (або утримується від них), коли закон цього вимагає. Загальноправові презумпції діють у всіх без винятку галузях права, перетворилися у свого роду загальноправові принципи. Відповідно до змісту ЗУ «Про вищу освіту», запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових роботах відноситься до компетенції та зобов`язань закладів вищої освіті створених ними спеціалізованих вчених рад, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та утвореного в його складі Комітету з питань етики. Виявлення плагіату в наукових роботах має наслідком передбачені законом заходи відповідальності, як то відмови у присудженні відповідного наукового ступеня або скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплома, притягнення до дисциплінарної відповідальності. Виявлення плагіату та застосування заходів відповідальності здійснюється у встановленому порядку та може бути оскаржене відповідно до законодавства. В зазначених відповідачкою наукових роботах позивачки у встановленому порядку жодною компетентною установою не було виявлено плагіату, а тому такі твердженні відповідачки очевидно є безпідставними. Позивачка не має будь-якого обов`язку за власною ініціативою передавати свої роботі на перевірку щодо відсутності плагіату. Названі роботи були опубліковані в спеціалізованих професійних виданнях, приймали участь в конференціях, конкурсах, форумах. Заклади вищої освіти, видавництва та інші відповідні заінтересовані установи мали та мають можливість у відповідному порядку ініціювати перевірку названих творів. До того ж, будь-якою особою не оспорене авторство названих творів повністю або в частині. Для вирішення цього спору немає необхідності в призначенні судової експертизи для визначення відсутності плагіату, оскільки предметом даного позову не є захист позивачкою своїх авторських прав, а відповідачка взагалі не є суб`єктом авторського права щодо наукових робіт позивачки. Отже, стверджувати про наявність плагіату в наукових творах позивачки, у відповідачки не будо жодної підстави, оскільки будь-яким уповноваженим органом чи установою не було виявлено плагіату в наукових творах позивачки і відсутні будь-які докази наявності плагіату в названих творах. В разі ненадання відповідачкою належних та допустимих доказів наявності плагіату в названих наукових творах позивачки, слід визнати, що поширена відповідачкою інформація є недостовірною. Складність поновлення прав позивачки полягає в неможливості спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Оскільки Всеукраїнський з`їзд представників органів студентського самоврядування відбувається раз в декілька років, не має чіткого врегулювання щодо часу та порядку скликання. До того ж, участь ОСОБА_3 в наступному з`їзді не є гарантованою. Як фізична особа ОСОБА_3 не має можливості спростувати поширену нею неправдиву інформацію у найбільш подібний спосіб, так, щоб спростування поширилось на відповідне коло осіб. Обраний спосіб спростування недостовірної інформації має бути найбільш наближеним до умов її поширення відповідачкою. Тому спростування має відбутися в приміщенні актового залу Національного авіаційного університету за адресою проспект Космонавта Комарова,1, корпус 1 шляхом особистого вербального проголошення ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 , в присутності будь-яких інших осіб та з можливістю відео-фіксації (відео-зйомки) наступного тексту спростування: «Я, ОСОБА_3 , заявляю, що інформація, яка була поширена мною ІНФОРМАЦІЯ_22 року на третьому всеукраїнському з`їзді представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів, стосовно наявності плагіату в наукових роботах ОСОБА_1 є недостовірною».

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п.9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Станом на день набрання чинності Законом України №2147-VIII від 03.10.2017 року, розгляд справи по суті не розпочався.

19 січня 2018 року від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просить: відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації; розподілити судові витрати між сторонами відповідно до ст. 141 ЦПК України. Свої заперечення обґрунтовує тим, що поширена нею інформація є достовірною, тобто відповідає дійсності. У цитованому виступі вона оголосила інформацію щодо наявності плагіату у наступних наукових роботах (творах), автором або співавтором яких була ОСОБА_1 : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9, Закарпатські правові читання: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів, 9-10 квітня 2012 р./За заг. ред. ОСОБА_37, ОСОБА_38 . - Ужгород: ЗакДУ, 2012. - С. 77-81; ОСОБА_22 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12. Актуальні питання розвитку держави і права: традиції і новації: Збірник матеріалів Міжнародної юридичної науково-практичної Інтернет конференції «Актуальна юриспруденція», м. Київ, 17 травня 2012 року. Тези наукових доповідей. - К., 2012.-С. 28-33; ОСОБА_23 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_16, Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія Юридичний вісник «Повітряне і космічне право» 36. Наук.пр. К.:НАУ, 2012. № 4(25) -С. 30-35; ОСОБА_23 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 / Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. Вип. 26, 2014. С. 40-43; ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, Юридична наука і практика: виклики часу: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Т. III, м.Київ, Національний авіаційний університет, 12 березня 2015 р.-С. 171-175; ОСОБА_25 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5, Правова реформа в сучасних умовах: досягнення і перспективи: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, м.Київ, Національний авіаційний університет, 25 лютого 2016 р. - С. 45 - 48; ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_19 (2014) (ІНФОРМАЦІЯ_10); ОСОБА_1 Електронне урядування на місцевому рівні: поняття, принципи та передумови / Молодіжний науковий юридичний форум: [Матеріали Всеукраїнської науково - практичної конференції до Дня науки, м. Київ, Національний авіаційний університет, 18 травня 2017 р.] Том 1. - Тернопіль: Вектор. - С. 210-213.

Основною ознакою плагіату є часткове або повне відтворення творів особою, яка не є автором цього твору. З метою визначення того, чи було відтворено у згаданих вище творах ОСОБА_1 твори інших авторів, Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України у порядку ст. 106 ЦПК України було підготовлено висновок експертів № 287/17 за результатами дослідження у сфері інтелектуальної власності від 18 січня 2018 р. Згідно із цим висновком: у тексті твору ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_9» частково відтворено твір ОСОБА_26 , ОСОБА_27 « ІНФОРМАЦІЯ_11» без дотримання правил належного цитування; у тексті твору ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_12» частково відтворено твір ОСОБА_28 «ІНФОРМАЦІЯ_15» без дотримання правил належного цитування; у тексті твору ОСОБА_23 , ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_16» частково відтворено твори: ОСОБА_29 . Верховенство права: ідея, доктрина, принцип, автореф. дис... д-ра юрид. наук; «ІНФОРМАЦІЯ_17» без дотримання правил належного цитування; у тексті твору ОСОБА_23 , ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_8» частково відтворено твір ОСОБА_30 «ІНФОРМАЦІЯ_8» без дотримання правил належного цитування; у тексті твору ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_4» частково відтворено твір «ІНФОРМАЦІЯ_18» без дотримання правил належного цитування; у тексті твору ОСОБА_25 , ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_5» частково відтворено твір ОСОБА_31 «ІНФОРМАЦІЯ_5» без дотримання правил належного цитування; у тексті твору ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_19» частково відтворено твір ОСОБА_32 , ОСОБА_33 «ІНФОРМАЦІЯ_13» без дотримання правил належного цитування; у тексті твору ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6» частково відтворено твір ОСОБА_34 «ІНФОРМАЦІЯ_14» без дотримання правил належного цитування.

Оголошена нею інформація щодо наявності плагіату (як він визначений чинним законодавством) у роботах позивача є достовірною, що підтверджується належними і допустимими доказами у справі. Більш того, у зазначеному вище виступі вона вказала щодо некоректного зазначення авторства ОСОБА_1 у її життєписі - CV (Curriculum Vitae). Достовірність цих відомостей підтверджується копіями відповідних статей (творів) із зазначенням авторів та копією CV, поданою ОСОБА_1 для участі у виборах члена Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на III Всеукраїнському з`їзді представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів.

19 березня 2018 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просила: визнати, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності плагіату в наукових творах позивача, а позивачу немає необхідності самостійно доводити відсутність плагіату в її наукових роботах. Її роботи є результатом аналізу різних наукових праць того чи іншого автора щодо певного предмету дослідження чи теми, яка розкривається, в її роботах містяться посилання на джерела запозичення тієї чи іншої інформації. Твір наукового характеру не може бути створений без глибокого дослідження праць інших вчених у певній галузі знань, відповідно, наявність у творі окремих фрагментів, що мають текстові збіги з фрагментами твору іншого автору, не є свідченням використання чужого твору. В її роботах посилання є виконані відповідно до запозичень та використаної літератури в кожному творі. Відповідачем не наведено які саме частини текстів інших наукових творів були відтворені позивачем у наукових роботах та які саме правила цитування були при цьому порушені. Твердження відповідача залишаються непідтвердженими вказівкою на конкретні уривки наукових робіт та не доведено, що при цитуванні були порушені визначені правила. Відповідач не наводить обґрунтувань наявності плагіату в наукових роботах, порядку його встановлення та установи, якою плагіат був встановлений. Тексти наукових робіт позивача та інших наукових творів не доводять наявність плагіату в роботах позивача та або відтворень частин текстів без дотримання визначених правил цитування. Суд не є установою до компетенції якої належить встановлення наявності плагіату в наукових роботах, а тому позбавлений можливості самостійно перевіряти ці наукові роботи на предмет наявності ознак плагіату.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року закінчено підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації. Справу призначено до судового розгляду по суті, встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі.

В судовому засіданні 29 листопада 2018 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав викладене у заявах по суті справи, просив позов з урахування змін предмету позову задовольнити, зазначив, що відповідач підтверджує проголошення промови того змісту, як зазначено стороною позивача. Була подія, була промова, її зміст не оспорюється. Позивач була кандидатом на посаду члена НАЗЯВО. Відповідач була головуюча на з`їзді, її промова з трибуни була звернута до усіх делегатів з`їзду. Це була її власна промова, яка не є оціночним судженням, це було її ствердження, викладено як факт. Відповідач мала мету переконати делегатів про наявність в роботах позивача плагіату. Відповідач є громадським діячем, 3-4 роки очолює громадську організацію Українська асоціація студентів, є її президентом, а тому у суспільстві (у людей в цій сфері) існує довіра до правдивості її слів враховуючи її посаду, і саме це впливає на ділову репутацію, честь і гідність позивача. Момент, в який проголошено недостовірні відомості - перед голосуванням за кандидатів, основними з яких є позивач та представник відповідача. Таким чином, відповідач не просто так підірвала репутацію про позивача, а зробила це на користь іншого кандидата. У людей не було часу перевірити інформацію, а у позивача - спростувати таку інформацію. Поширена відповідачем інформація є недостовірною і негативною. В жодній роботі позивача не має плагіату і це не підтверджено доказами. Факт, характер поширеної інформації, спосіб спростування та моральна шкода підлягають встановленню. Названо вісім робіт позивача у яких начебто є плагіат. Ціллю поширення такої інформації було дискредитування кандидата в члени НАЗЯВО на користь іншого кандидата. Особа, яка стверджує про плагіат, повинна посилатися на рішення органів, які мають право зробити висновки про наявність плагіату.

В судовому засіданні 29 листопада 2018 року позивач підтримала позовні вимоги з урахування змін предмету позову, просила суд їх задовольнити, пояснила суду, що вона все життя навчалася, на сьогодні вона є викладачем.

В судовому засіданні 29 листопада 2018 року представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_36 повністю заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначив, що вибачення не передбачено Постановою Пленуму Верховного Суду України, оскільки це примушування. Відповідач не заперечує зміст своїх висловів.

В судовому засіданні 04 вересня 2019 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги, надав пояснення в порядку дослідження доказів та додатково зазначив, що позов пред`явлено до ОСОБА_3 як до фізичної особи. Посилання відповідача про наявність підстав для солідарної відповідальності з членами організаційного комітету Всеукраїнського з`їзду, є безпідставним, оскільки такої юридичної особи не існує, та відповідач жодних доказів, які б свідчили, що оголошена нею промова була спільним рішенням, не надала. Академічний плагіат може бути підтверджено документами, визначеними в ЗУ «Про освіту», а не якоюсь перевіркою, проведеною незрозуміло як створеною організацією.

В судовому засіданні 04 вересня 2019 року відповідач ОСОБА_3 заперечила проти позову та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві та підтримала пояснення надані її представником ОСОБА_36 Додатково зазначила, що вона не є належним відповідачем, оскільки очолює громадську організацію «Українська асоціація студентів», була головуючим на засіданні Всеукраїнського з`їзду представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів, тому оголошена нею інформація на адресу ОСОБА_1 не є її особистим висловлюванням, а висновком колегіального органу, оскільки оголошений нею як посадовою особою, головою організаційного комітету, за результатами поведеної перевірки.

Суд вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, ІНФОРМАЦІЯ_22 року, у період часу приблизно з 14 год. 21 хв. по 14 год. 27 хв. в приміщенні актового залу Національного авіаційного університету (м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1, корпус 1) під час третього Всеукраїнського з`їзду представників органів студентського самоврядування, в рамках якого проводилися вибори члена Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з числа здобувачів вищої освіти, ОСОБА_3 , яка була головуючою на засіданні, прилюдно озвучила наступну інформацію: «Ми знайшли плагіат в тих роботах, які подавала ОСОБА_4 . Часом плагіат становив 100%. Перша робота «ІНФОРМАЦІЯ_9» Закарпатські правові читання, матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів. Зокрема там бралися повністю текси із джерела ОСОБА_6 , ОСОБА_5, ОСОБА_7 і так далі. Наступна робота, яка була вказана ОСОБА_4 в її декларації про академічну доброчесність була також повністю сплагіачена - це «ІНФОРМАЦІЯ_12. Актуальні питання розвитку держави і права: традиції і новації, збірник матеріалів міжнародної юридичної науково-практичної Інтернет конференції «Актуальна юриспруденція». Тут зокрема і не коректно зазначено авторство. В CV зазначено одноосібне авторство, в той час коли дана публікація здійснювала у співавторстві із ОСОБА_8 - старший викладач юридичного інституту Національного авіаційного університету. Окрім того також плагіат знайдено у роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_7» наукові праці Національного авіаційного університету. Серія Юридичний вісник. Тут некоректно зазначено авторство також. В CV зазначено одноосібне авторство в той час, як публікація здійснювалася з ОСОБА_10 і також є прояви не доброчесності у досить високому відсотковому співвідношенні. Також в роботі ОСОБА_4 і ОСОБА_10 «ІНФОРМАЦІЯ_8» Науковий вісник Ужгородського національного університету Серія Право також зазначено і видно прояви плагіату. Також в роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_4» Юридична наука і практика: виклики часу: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Т. III, м. Київ, Національний авіаційний університет, аналогічно не зазначено повне авторство. У CV зазначено одноосібне авторство, в той час коли публікація здійснювалася у співавторстві із ОСОБА_9. І також аналізована робота має тексти запозичення із результатів дослідження ОСОБА_11 , що також перебувають у вільному доступі у мережі Інтернет з якими Ви можете звірити. Також плагіат знайдений в роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_5» Правова реформа в сучасних умовах: досягнення і перспективи: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, Національний авіаційний університет, аналогічно некоректно зазначене авторство і попри наявність посилань використані текстові формати не є цитатами, а узагальненими позиціями відповідних авторів, які осмислені автором першоджерела ОСОБА_12 , однак посилання на її роботи в аналізованій роботі чомусь відсутні. Також плагіат зазначено в роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_21» з дослівними або мінімальними стилістичними правками тексти без належного посилання. Також плагіат зазначений в роботі ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6» Молодіжний науковий Юридичний форум, аналізована публікація містить дослівне, або стилістичне видозмінені текстові запозичення із статті ОСОБА_13 , при чому посилання певних сторінок на цю статтю, яке трапляється виключно 1 раз не може вважатися належним посиланням і має характер фальсифікованого посилання. Також окрім цього всього ви можете ознайомитися із даними плагіаторськими роботами у мережі Інтернет, ви можете звернутися до організаційно - номінаційної комісії і ми вам також надамо аналіз даних сплагіачених робіт. Нам дуже прикро, що довідка, яка надавалася за бажанням про академічну доброчесність більша частина в ній текстів просто сплагіачена, тому організаційно - номінаційний комітет, а зокрема організаційний комітет за для того, щоб ситуація у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти не повторювалася і дане агентство ніколи не стикалося із плагіатом не може рекомендувати з`їзду обрати дану особи. Так ми її дійсно допустили, але після проведеної роботи ми не можемо ніяк рекомендувати дану особу, оскільки особа має роботи, які 100% скатані із інших джерел і фактаж у нас є. Тому на рішення з`їзду, однак організаційний комітет не може рекомендувати ОСОБА_4 як кандидата до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.».

Крім того, поширена ОСОБА_3 інформація щодо наявності плагіату в наукових роботах позивача, була опублікована відповідачем в мережі Інтернет у соціальній мережі FACEBOOK на власній сторінці, а саме: «У кандидатки ОСОБА_4 виявили плагіат в більшості роботах та був помічений факт використання адміністративного ресурсу задля власної адаптації (але і це не допомогло) і ряд інших порушень. Як на мене, після такого, про представництво (незалежне!)студентів даною особою у НАЗЯВО говорити не варто.».

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було звинувачено у плагіаті восьми наукових робіт, автором або співавтором яких вона є, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9, Закарпатські правові читання: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів, 9-10 квітня 2012 р. / За заг. ред. ОСОБА_37, ОСОБА_38. - Ужгород: ЗакДУ, 2012. - С. 77-81; ОСОБА_22 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12. Актуальні питання розвитку держави і права: традиції і новації: Збірник матеріалів Міжнародної юридичної науково-практичної Інтернет конференції «Актуальна юриспруденція», м. Київ, 17 травня 2012 року. Тези наукових доповідей. - К., 2012.-С. 28-33; ОСОБА_23 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_16, Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія Юридичний вісник «Повітряне і космічне право» 36. Наук.пр. К.:НАУ, 2012. № 4(25)-С. 30-35; ОСОБА_23 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 / Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. Вип. 26, 2014. С. 40-43; ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, Юридична наука і практика: виклики часу: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Т. III, м. Київ, Національний авіаційний університет, 12 березня 2015 р.-С. 171-175; ОСОБА_25 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5, Правова реформа в сучасних умовах: досягнення і перспективи: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, Національний авіаційний університет, 25 лютого 2016 р. - С. 45 - 48; ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_19 (2014) (ІНФОРМАЦІЯ_10); ОСОБА_1 Електронне урядування на місцевому рівні: поняття, принципи та передумови / Молодіжний науковий юридичний форум: [Матеріали Всеукраїнської науково - практичної конференції до Дня науки, м. Київ, Національний авіаційний університет, 18 травня 2017 р.] Том 1. - Тернопіль: Вектор. - С. 210-213.

Обґрунтовуючи заперечення щодо позовних вимог, відповідач посилається як на доказ у справі на висновок експертів за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності № 287/17 від 18 січня 2018 року.

Як вбачається з наданого стороною відповідача висновку експертів за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності № 287/17 від 18 січня 2018 року, у тексті твору ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_9» частково відтворено твір ОСОБА_26 , ОСОБА_27 « ІНФОРМАЦІЯ_11» без дотримання правил належного цитування; у тексті твору ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_12» частково відтворено твір ОСОБА_28 «ІНФОРМАЦІЯ_15» без дотримання правил належного цитування; у тексті твору ОСОБА_23 , ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_16» частково відтворено твори: ОСОБА_29 . Верховенства права: ідея, доктрина, принцип. автореф. дис… д-ра юрид. наук; «ІНФОРМАЦІЯ_17» без дотримання правил належного цитування; у тексті твору ОСОБА_23 , ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_8» частково відтворено твір ОСОБА_30 «ІНФОРМАЦІЯ_8» без дотримання правил належного цитування; у тексті твору ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_4» частково відтворено твір «ІНФОРМАЦІЯ_18» без дотримання правил належного цитування; у тексті твору ОСОБА_25 , ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_5» частково відтворено твір ОСОБА_31 «ІНФОРМАЦІЯ_20» без дотримання правил належного цитування; у тексті твору ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_19» частково відтворено твір ОСОБА_32 , ОСОБА_33 «ІНФОРМАЦІЯ_13» без дотримання правил належного цитування; у тексті твору ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6» частково відтворено твір ОСОБА_34 «ІНФОРМАЦІЯ_14» без дотримання правил належного цитування (а.с.172-173 Том 1).

Відповідно до ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1, 2 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За вимог ч.ч. 1, 2 ст. 102 Цивільного процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

В той же час, висновок експертів за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності № 287/17 від 18 січня 2018 року, не приймається судом як належний та допустимий доказ, оскільки на вирішення експертів були поставлені питання щодо вірності наведених у вищенаведених восьми роботах позивача, цитувань, та відповідно, експерти надаючи висновок, проводили дослідження в межах поставлених на вирішення експертів питання. Такі питання, та відповідно відповіді експертів, не входять до предмету доказування в межах розгляду даної справи, оскільки проголошена відповідачем інформація, про спростування якої звернулася до суду позивач, стосується наявності у восьми роботах позивача плагіату, а не дотримання позивачем правил цитування.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_3 , що вона є неналежним відповідачем, оскільки доказів створення будь - якої юридичної особи від імені якої та на підставі перевірки якої, на думку відповідача, остання проголошувала на третьому Всеукраїнському з`їзду представників органів студентського самоврядування промову щодо робіт позивача, суду не надано. У зв`язку з викладеним, суд вважає, що проголошена відповідачем інформація про особу позивача та її роботи, є особистим висловлюванням відповідача, а не висновком колегіального органу, оголошений нею як посадовою особою.

Стороною позивача було надано суду копію звукозапису виступу відповідача під час третього Всеукраїнського з`їзду представників органів студентського самоврядування, в рамках якого проводилися вибори члена Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з числа здобувачів вищої освіти, що був досліджений в судовому засіданні, де з 2 год. 41 хв. по 2 год. 48 год. прослуховується, що ІНФОРМАЦІЯ_22 року під час третього Всеукраїнського з`їзду представників органів студентського самоврядування відповідач ОСОБА_3 , яка була головуючою на засіданні, прилюдно озвучила інформацію щодо позивача ОСОБА_1 , яка є предметом спростування за поданим позовом. При цьому, відповідач ОСОБА_3 не заперечила зміст висловленої неї інформації на адресу ОСОБА_1

Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім`ї, і рівних та невід`ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності».

Ці ідеї відображені й у Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини - головним обов`язком держави (ст. 3 Конституції України), кожен має право на повагу до його гідності (ч. 1 ст. 28 Конституції України).

Конституція України як Основний Закон закріплює в Україні засади державної політики, спрямованої, насамперед, на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя. Основний Закон України заклав серйозне підґрунтя для розвитку і зміцнення демократичної, соціальної і правової держави, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. В Конституції України відображається надзвичайно цінна ідея про те, що саме держава функціонує для людини, відповідає перед нею за свою діяльність, а не навпаки.

На забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини направлені норми Конституції України про розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, а також на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, як результат порушених прав фізичних та юридичних осіб.

Частина 1 ст. 34 Конституції України визначає, що кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

За приписами ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У законодавстві при цьому робиться чітке розмежування між інформацією фактичного характеру, яка має бути доведена й оціночними судженнями, які не підлягають доведенню і спростуванню (ст. 30 Закону України «Про інформацію»).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» (в редакції 01.01.2017 року), оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 Цивільного кодексу України (в редакції від 04.06.2017 року), спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідно до ч. 7 ст. 277 Цивільного кодексу України (в редакції від 04.06.2017 року), спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. (абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1).

Захист честі, гідності і ділової репутації - право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації (відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво), яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам.

Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Зміст цивільно-правового захисту честі, гідності та ділової репутації становлять правовідносини, за яких морально потерпіла сторона наділяється правом вимагати через суд спростування відомостей, які порочать її честь, гідність та ділову репутацію, а друга сторона, яка такі відомості поширила, зобов`язана дати спростування, якщо не доведе, що відомості відповідають дійсності.

Позов про спростування відомостей, що порочать честь і гідність, може бути пред`явлений особою, про яку поширено такі відомості, а також її близькими родичами, якщо відомості прямо чи посередньо їх порочать. Заінтересована особа має право на судовий захист у зазначеному порядку й у разі поширення таких відомостей щодо члена її сім`ї або іншого родича, який помер.

Зобов`язаними суб`єктами названих правовідносин є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій. Таким чином, відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача.

Особа, стосовно якої поширені відомості, що не відповідають дійсності і завдають шкоди її інтересам, честі, гідності або діловій репутації, має право крім спростування таких відомостей вимагати також відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди, завданої їх поширенням.

За положенням ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Таким чином, відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 Цивільного кодексу України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 30 Закону України «Про інформацію») у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформації, висловленої відповідачем ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_22 року в приміщенні актового залу Національного авіаційного університету (м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1, корпус 1) під час третього Всеукраїнського з`їзду представників органів студентського самоврядування, в рамках якого проводилися вибори члена Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з числа здобувачів вищої освіти, щодо плагіату восьми творів позивача ОСОБА_1 .

Крім того, складову предмету спору становить вимога позивача ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача ОСОБА_3 спростувати інформацію, яка є предметом оскарження, протягом десяти днів з дня набрання рішенням суду законної шляхом вербального проголошення перед ОСОБА_1 в присутності будь-яких інших осіб та з можливістю відео-фіксації (відео-зйомки) в приміщенні актового залу Національного авіаційного університету за адресою проспект Космонавта Комарова, 1, корпус 1, тексту спростування.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст.10 Конвенції.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 15, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», однією із складових правопорушення, наявність якої може бути підставою для задоволення позову, є поширення недостовірної інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно роз`яснень п. 19 цієї ж Постанови, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно роз`яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1, задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.

Під час розгляду справи позивачем доведено факт поширення інформації відповідачем невизначеному колу осіб, проти чого не заперечує відповідач, внаслідок чого було порушено особисті немайнові права позивача. При цьому, відповідачем не доведено суду, що поширена нею інформація є достовірною.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права» (надалі - Закон) (в редакції від 26.04.2017 року), автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; похідний твір - твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами інших аудіовізуальних творів).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України, об`єктами авторського права є твори, а саме: літературні та художні твори, зокрема: романи, поеми, статті та інші письмові твори.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про авторське право та суміжні права» (в редакції від 26.04.2017 року), суб`єктами авторського права є автори творів, зазначений у ч.1 ст. 3 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права» (в редакції від 26.04.2017 року), також визначено, що об`єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме: літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Використанням твору є, серед іншого, його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі (ст. 441 ЦК України). Воно здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених Цивільним кодексом України та іншими законами (ст. 443 ЦК).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону, використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.

При цьому пунктом 3 ч. 1 ст. 21 Закону визначено, що без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов`язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається: відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором.

Крім того, допускається без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право , відтворення уривків з опублікування письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті (п.1 ч. 1 ст. 23 Закону).

У п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 4 червня 2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» судам роз`яснено, що позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причино-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції автора (ч. 1 ст. 435 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Зокрема, первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена, як автор на оригіналі примірнику твору (презумпція автора). Відповідач, який заперечує проти позову, зобов`язаний довести виконання вимог Закону №3792-ХІІ при використанні ним об`єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (ст. ст. 614, 1166 ЦК України).

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права» (в редакції від 26.04.2017 року), плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

За змістом ч. 6 ст. 69 Закону України «Про вищу освіту» (в редакції від 16.04.2017 року), вищі навчальні заклади здійснюють заходи із запобігання академічному плагіату - оприлюдненню (частково або повністю) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворенню опублікованих текстів інших авторів без відповідного посилання.

Відповідно до ст. 421 Цивільного кодексу України, суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 Цивільного кодексу України, первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Отже, об`єктом авторського права є лише той результат, який створено творчею працею і доки не доведено інше, результат інтелектуальної дільності вважається створеним творчею працею його автора.

Таким чином, автор не повинен доводити своє авторство. Натомість, авторство може бути оспорено в порядку та спосіб, встановлені законодавством.

Стороною відповідача суду не надано доказів виявлення в роботах позивача ОСОБА_1 плагіату закладами вищої освіти, як це передбачено нормами Закону України «Про вищу освіту».

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги письмові заяви учасників справи по суті позву, керуючись положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача ОСОБА_1 інформації поширеної ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_22 року в приміщенні актового залу Національного авіаційного університету (м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1, корпус 1) під час третього Всеукраїнського з`їзду представників органів студентського самоврядування, оскільки зазначені твердження, висловлення та поширення яких визнано відповідачем, містять звинувачення позивача у плагіаті, однак такі факти не відповідають дійсності, з огляду на недоведеність стороною відповідача використання плагіату у наукових творах позивача, відсутність виявлення академічного плагіату у наукових роботах позивача закладами вищої освіти, тому зазначені відповідачем відомості є недостовірною інформацією, яка не відповідає дійсності, тому така інформація підлягає спростуванню у спосіб, яким вона була поширена, тобто шляхом зобов`язання ОСОБА_3 у десятиденний строк після набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію поширену нею про ОСОБА_1 шляхом вербального проголошення перед ОСОБА_1 в присутності будь-яких інших осіб та з можливістю відео-фіксації (відео-зйомки) в приміщенні актового залу Національного авіаційного університету за адресою проспект Космонавта Комарова, 1, корпус 1 наступного тексту спростування: «Я, ОСОБА_3 , заявляю, що інформація, яка була поширена мною ІНФОРМАЦІЯ_22 року на третьому всеукраїнському з`їзді представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів, стосовно наявності плагіату в наукових роботах ОСОБА_1 є недостовірною».

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог в цій частині виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, відповідно до ст.137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Разом із тим, суд визнає, що протиправні винні дії відповідача дійсно завдали позивачу моральної шкоди, оскільки особисті немайнові права позивача були порушені, в тому числі приниженням її честі, гідності та ділової репутації, і природно, що будь-яка особа у такій ситуації зазнає моральної шкоди, що виражається у душевних стражданнях, яких особа зазнає в зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Отже, з урахуванням принципів розумності, справедливості та співмірності, з огляду на ступінь вини відповідача, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог стосовно розміру шкоди заявленого до відшкодування, як завдання моральної шкоди, шляхом зменшення відповідної суми до 1 000,00 грн.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір, що був сплачений позивачем при звернені до суду у розмірі 640,00 грн. та 1600,00 грн. відповідно до квитанцій про сплату № 54128 та № 54285 від 20 червня 2017 року, а всього - 2240, 00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 30 ЗУ «Про інформацію», ст.ст. 1, 7, 8, 15, 21, 32, 50 ЗУ «Про авторське право та суміжні права», ст.ст. 277, 421, 433, 435, 441, 443 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82,141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , гурт. ) про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити частково.

Визнати недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , наступну інформацію поширену ОСОБА_3 , а саме: «Ми знайшли плагіат в тих роботах, які подавала ОСОБА_4 . Часом плагіат становив 100%. Перша робота «ІНФОРМАЦІЯ_9» Закарпатські правові читання, матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів. Зокрема там бралися повністю текси із джерела ОСОБА_6 , ОСОБА_5,

ОСОБА _7 і так далі. Наступна робота, яка була вказана ОСОБА_4 в її декларації про академічну доброчесність була також повністю сплагіачена - це «ІНФОРМАЦІЯ_12. Актуальні питання розвитку держави і права: традиції і новації, збірник матеріалів міжнародної юридичної науково-практичної Інтернет конференції «Актуальна юриспруденція». Тут зокрема і не коректно зазначено авторство. В CV зазначено одноосібне авторство, в той час коли дана публікація здійснювала у співавторстві із ОСОБА_8 - старший викладач юридичного інституту Національного авіаційного університету. Окрім того також плагіат знайдено у роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_7» наукові праці Національного авіаційного університету. Серія Юридичний вісник. Тут некоректно зазначено авторство також. В CV зазначено одноосібне авторство в той час, як публікація здійснювалася з ОСОБА_10 і також є прояви не доброчесності у досить високому відсотковому співвідношенні. Також в роботі ОСОБА_4 і ОСОБА_10 «ІНФОРМАЦІЯ_8» Науковий вісник Ужгородського національного університету Серія Право також зазначено і видно прояви плагіату. Також в роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_4» Юридична наука і практика: виклики часу: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. Т. III, м. Київ, Національний авіаційний університет, аналогічно не зазначено повне авторство. У CV зазначено одноосібне авторство, в той час коли публікація здійснювалася у співавторстві із ОСОБА_9. І також аналізована робота має тексти запозичення із результатів дослідження ОСОБА_11 , що також перебувають у вільному доступі у мережі Інтернет з якими Ви можете звірити. Також плагіат знайдений в роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_5» Правова реформа в сучасних умовах: досягнення і перспективи: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, Національний авіаційний університет, аналогічно некоректно зазначене авторство і попри наявність посилань використані текстові формати не є цитатами, а узагальненими позиціями відповідних авторів, які осмислені автором першоджерела ОСОБА_12 , однак посилання на її роботи в аналізованій роботі чомусь відсутні. Також плагіат зазначено в роботі ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_21» з дослівними або мінімальними стилістичними правками тексти без належного посилання. Також плагіат зазначений в роботі ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6» Молодіжний науковий Юридичний форум, аналізована публікація містить дослівне, або стилістичне видозмінені текстові запозичення із статті ОСОБА_13 , при чому посилання певних сторінок на цю статтю, яке трапляється виключно 1 раз не може вважатися належним посиланням і має характер фальсифікованого посилання. Також окрім цього всього ви можете ознайомитися із даними плагіаторськими роботами у мережі Інтернет, ви можете звернутися до організаційно - номінаційної комісії і ми вам також надамо аналіз даних сплагіачених робіт. Нам дуже прикро, що довідка, яка надавалася за бажанням про академічну доброчесність більша частина в ній текстів просто сплагіачена, тому організаційно - номінаційний комітет, а зокрема організаційний комітет за для того, щоб ситуація у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти не повторювалася і дане агентство ніколи не стикалося із плагіатом не може рекомендувати з`їзду обрати дану особи. Так ми її дійсно допустили, але після проведеної роботи ми не можемо ніяк рекомендувати дану особу, оскільки особа має роботи, які 100% скатані із інших джерел і фактаж у нас є. Тому на рішення з`їзду, однак організаційний комітет не може рекомендувати ОСОБА_4 як кандидата до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.».

Зобов `язати ОСОБА_3 у десятиденний строк після набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію поширену нею про

ОСОБА _1 шляхом вербального проголошення перед ОСОБА_1 в присутності будь-яких інших осіб та з можливістю відео-фіксації (відео-зйомки) в приміщенні актового залу Національного авіаційного університету за адресою проспект Космонавта Комарова, 1, корпус 1 наступного тексту спростування: «Я, ОСОБА_3 , заявляю, що інформація, яка була поширена мною ІНФОРМАЦІЯ_22 року на третьому всеукраїнському з`їзді представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів, стосовно наявності плагіату в наукових роботах ОСОБА_1 є недостовірною».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1 000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2240 (дві тисячі двісті сорок) гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Повне судове рішення складено 13 вересня 2019 року.

Суддя: