ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/12326/18 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова Асоціація "Альфа" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов від 19 липня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова Асоціація "Альфа" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просило суд

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 19 липня 2018 року №111/18/10/26-2/1907/02/2;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 19 липня 2018 року №112/18/10/26-2/1907/02/2;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДАБІ на користь Позивача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що спірне рішення про притягнення до відповідальності не відповідає пунктам 7, 9, 13 Постанови Кабінет Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», як наслідок постанови про накладення штрафу є незаконними.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року вказаний адміністративний позов задоволено повністю.

Приймаючи таке рішення, суд погодився з позицією позивача та зазначив, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України не забезпечила проведення перевірки у присутності суб`єкта містобудування або його уповноваженої особи, що, у свою чергу, порушило гарантоване право останнього вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства та бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Таким чином, відповідачем було перевищено повноваження та порушено норми містобудівного законодавства. Наведене свідчить про передчасність прийняття відповідачем оскаржуваних постанов про накладення на позивача штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенні суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Позиція апелянта обґрунтована тим, що відповідачем дотримана процедура винесення постанов про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності позивачем, а тому вони є правомірними і законними, а позовні вимоги позивача є недоведеними та безпідставними. Так, позивач не виконав вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16 травня 2018 року.

Позивач, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, наполягав на протиправності оскаржуваного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, з 26 квітня 2018 року по 16 травня 2018 року відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, назва та місце об`єкта будівництва «Ремонтно-реставраційні роботи басейну «Зорі та сузір`я» з фонтанами та декоративним оздобленням Київського палацу дітей та юнацтва на вул. Івана Мазепи,13 у Печерському районі міста Києва» (далі - Об`єкт).

16 травня 2018 року позивачу вручено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

29 травня 2018 року за результатами позапланової перевірки та розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акту, протоколу) прийнято постанову про накладання штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 68/18/10/26-10/2905/02/2 та 67/18/10/26-11/2905/0/2, якими позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч.3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Зазначені постанови про накладання штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності позивач не оскаржує. В подальшому позивач повідомив відповідача про усунення виявлених порушень.

Надалі 06 липня 2018 року телефоном відповідач повідомив про необхідність прибути керівника позивача у приміщення ДАБІ для підписання та отримання акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Того ж дня представник позивача з`явився за зазначеною адресою для з`ясування обставин справи.

06 липня 2018 року відповідачем вручено представникові позивача, який здійснював свої повноваження на підставі довіреності, під особистий підпис - акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № б/н на Об`єкті.

Також 06 липня 2018 року позивачу вручено протокол правопорушення у сфері містобудівної діяльності (порушення пункту 4.30. ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення»), яким виявлено та встановлено невиконання позивачем вимог припису від 16 травня 2018 року. У зв`язку з цим позивачем порушено п. «а» п.3 ч.3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

19 липня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкіним Б.Л. винесено постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №111/18/10/26-2/1907/02/2 та №112/18/10/26-2/1907/02/2.

Постановою №111/18/10/26-2/1907/02/2 позивача визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого п.8 ч.3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 165690,00 грн.

Постановою №112/18/10/26-2/1907/02/2 позивача визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 27615,00 грн.

Позивач, вважаючи такі постанови відповідача необґрунтованими та незаконними, а свої права порушеними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається апелянт в своїй скарзі.

Відповідно до норм статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Також зі змісту п. 7 Порядку № 553 вбачається, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

За правилами ч. ч. 1-3 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч.7 статті 7 Закону).

Згідно п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Крім того, відповідно до п. 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно п. 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (далі - Департамент) на підставі звернення Управління захисту економіки у місті Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 12 квітня 2018 року № 2333/39/125/04-18 відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком № 553 було здійснено виїзд на об`єкт «Ремонтно-реставраційні роботи басейну «Зорі та сузір`я» з фонтанами та декоративним оздобленням Київського палацу дітей та юнацтва на вул. Івана Мазепи, 13 у Печерському районі міста Києва».

За результатами перевірки посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 16 травня 2018 року, в якому зафіксовано встановлені порушення, а також 16 травня 2018 року позивачу особисто вручено припис про усунення порушення до 16 червня 2018 року, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про що свідчить підпис представника за довіреністю позивача.

Крім того, 29 травня 2018 року за результатами позапланової перевірки та розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акту, протоколу) прийнято постанови про накладання штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 68/18/10/26-10/2905/02/2 та 67/18/10/26-11/2905/0/2, якими позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Вказані постанови позивачем не оскаржувались.

Згідно п. 4 ч.1 статті 41 «Про регулювання містобудівної діяльності» підставою для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до Наказу про проведення позапланової перевірки від 15 червня 2018 року № 193 посадових осіб Департаменту зобов`язано провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: «Ремонтно-реставраційні роботи басейну «Зорі та сузір`я» з фонтанами та декоративним оздобленням Київського палацу дітей та юнацтва на вул. Івана Мазепи, 13 у ІІечерському районі міста Києва». Предмет перевірки: перевірка виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16 травня 2018 року, виданого ТОВ «ПА «Альфа».

Відповідно до Направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 21 червня 2018 року головний інспектор ГІодкін Б .Л . направляється для здійснення позапланової перевірки на об`єкті «Ремонтно-реставраційні роботи басейну «Зорі та сузір`я» з фонтанами та декоративним оздобленням Київського палацу дітей та юнацтва на вул. Івана Мазепи, 13 у Печерському районі міста Києва» щодо дотримання суб`єктом містобудування - ТОВ «ПА «Альфа» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу Департаменту № 193 від 15 червня 2018 року та перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16 травня 2018 року, виданого ТОВ «ПА «Альфа».

Відповідно до ч.3 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Під час безпосереднього виїзду відповідача на Об`єкт встановлено, що позивачем не виконано вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16 травня 2018 року. Зокрема, особи, які перебували на будівельному майданчику не забезпечені сигнальними жилетами, чим порушено пункти 4.30. ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення».

Під час проведення перевірки здійснювалась фотофіксація, яка підтверджує всі виявлені порушення.

Між тим, за твердженням позивача згідно Загального журналу робіт, які виконує товариство на Об`єкті, з 19 червня 2018 року до 07 липня 2018 року припинені будь-які роботи у зв`язку з узгодженням технологічної картки та підтвердження змін матеріалів. Тобто, позивачем підтверджена відсутність уповноважених осіб з його боку в ході проведення позапланової перевірки у період з 21 червня 2018 року по 06 липня 2018 року.

Однак, відповідно до п. 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» усі особи, що перебувають на будівельному майданчику, зобов`язані носити захисні каски, сигнальні жилети.

Крім того, відповідно до ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» допуск на будівельний майданчик сторонніх осіб або працівників, що не зайняті на роботах на даній території, а також осіб, що перебувають у стані алкогольного, токсичного або наркотичного сп`яніння забороняється.

Під час зведення будівельних об`єктів повинні бути вжиті заходи для запобігання впливу на працівників та населення, яке перебуває на прилеглій до будівельного об`єкта території, небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Отже, законодавство не передбачає обов`язку встановлення що саме за особа перебуває на будівельному майданчику, чи є вона співробітником підрядника та інше та чи виконуються нею будівельні роботи. Безпеку на будівельному майданчику має забезпечувати відповідний підрядник, на нього покладено дотримання будівельних норм та правил, в тому числі і щодо недопущення сторонніх осіб на майданчик та охорони майданчика.

Позивач, якого підтримав суд першої інстанції, зазначає, що перевірка була проведена без фізичної присутності уповноваженої особи (законних представників) ТОВ «ПА «АЛЬФА». одночасно наголошуючи на тому, що представник ТОВ «ПА «АЬБФА» Тимченко А.В., який був присутній під час перевірки не був наділений повноваженням представляти інтереси під час проведення перевірки.

Між тим, відповідно до довіреності від 16 травня 2018 року ТОВ «ПА «АЛЬФА» уповноважила Тимченко А.В. представляти інтереси ГТОВ «ПА «АЛЬФА» в Державній архітектурно-будівельній інспекції України, а саме: підписувати від імені Товариства документи, необхідні для виконання цієї довіреності, в тому числі заяви, акти, тощо. Подавати заяви та інші документи, отримувати довідки та документи, а також вчиняти всі інші дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності.

Відповідно до п.21 Порядку №553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Однак, акт перевірки був підписаний Тимченком А.В. без зауважень, а розділ VII Перелік питань щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю) заповнений неуважно та не вдумуючись у зміст написаного. Так, зокрема, стоїть відмітка, що суб`єкта господарювання не попереджено про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) не менш ніж за 10 календарних днів до його початку. При цьому, посадовою особою Департаменту проводилась планова перевірка.

Також слід зазначити, що Порядок № 553 не містить норми про заборону проведення перевірки при невстановленні або відсутності суб`єкта містобудування чи його представників. Відмова особи від підписання акта перевірки не свідчить про неправомірність встановлення факту порушення.

Крім акта перевірки, посадовою особою складено протокол та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Всі зазначені документи були складені відповідно до форм, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240 та отримані представником позивача за довіреністю Тимченком А. В .

В протоколі та надісланому листі від 09 липня 2018 року № 10/26-16/0907/02/2 було зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 19 липня 2018 року о 10 год. 30 хв.

Відповідно до п. 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

При цьому згідно п. 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Дійсно, відповідач виконав свій обов`язок, заздалегідь повідомив позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення та надіслав поштою позивачу постанови по накладення штрафу.

За результатами розгляду зазначених документів посадовою особою Департаменту винесено оскаржувані постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19 липня 2018 року:

- № 111/18/10/26-2/1907/02/2, якою постановлено визнати ТОВ «Промислова асоціація «Альфа» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та із застосуванням ч.9 ст.2 цього Закону та накласти штраф у сумі 165690 (сто шістдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто) грн.;

- № 112/18/10/26-3/1907/02/2 , якою постановлено визнати ТОВ «Промислова асоціація «Альфа» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накласти штраф у сумі 27615 (двадцять сім тисяч шістсот п`ятнадцять) грн.

Відтак, з наведених обставин вбачається, що судом першої інстанції безпідставно зазначено про те, що головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Подкіним Б.Л. було проведено перевірку за відсутності уповноваженої особи суб`єкта містобудування та без належних на те правових підстав.

Крім того, навіть якщо посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю і були б можливо допущені певні неточності, то, на думку колегії суддів, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо ж за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі, стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Таким чином, посадовими особами Департаменту під час перевірки правомірно встановлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та відхилення від вихідних даних.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваних постанов як таких, що ухвалені за результатами перевірки, яка проведена всупереч вимог чинного законодавства з порушенням прав суб`єкта містобудування та без дотримання гарантованого права особи на участь у розгляді справи щодо неї.

Згідно с.1,2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, на переконання суду, було доведено правомірність свого рішення, а також зазначено мотиви протиправності оскаржуваного рішення суду першої інстанції. На думку колегії, апелянтом у скарзі було наведено аргументи, яким не було надано оцінку судом першої інстанції щодо правомірності постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи було з`ясовані неповно, та як наслідок було прийняте необґрунтоване судове рішення, що є підставою для його скасування апеляційним судом та прийняття нового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова Асоціація "Альфа" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов від 19 липня 2018 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 16 вересня 2019 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Є.В. Чаку