open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 480/263/19
Моніторити
Постанова /05.02.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /25.10.2019/ Касаційний цивільний суд Постанова /16.09.2019/ Миколаївський апеляційний суд Постанова /11.09.2019/ Миколаївський апеляційний суд Ухвала суду /30.07.2019/ Миколаївський апеляційний суд Ухвала суду /29.07.2019/ Миколаївський апеляційний суд Рішення /21.06.2019/ Миколаївський районний суд Миколаївської області Рішення /21.06.2019/ Миколаївський районний суд Миколаївської області Ухвала суду /10.06.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.05.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /15.04.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /15.04.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /09.04.2019/ Миколаївський районний суд Миколаївської області Ухвала суду /20.03.2019/ Миколаївський районний суд Миколаївської області Рішення /04.03.2019/ Сумський окружний адміністративний суд Ухвала суду /25.01.2019/ Сумський окружний адміністративний суд
emblem
Справа № 480/263/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /05.02.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /25.10.2019/ Касаційний цивільний суд Постанова /16.09.2019/ Миколаївський апеляційний суд Постанова /11.09.2019/ Миколаївський апеляційний суд Ухвала суду /30.07.2019/ Миколаївський апеляційний суд Ухвала суду /29.07.2019/ Миколаївський апеляційний суд Рішення /21.06.2019/ Миколаївський районний суд Миколаївської області Рішення /21.06.2019/ Миколаївський районний суд Миколаївської області Ухвала суду /10.06.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.05.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /15.04.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /15.04.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /09.04.2019/ Миколаївський районний суд Миколаївської області Ухвала суду /20.03.2019/ Миколаївський районний суд Миколаївської області Рішення /04.03.2019/ Сумський окружний адміністративний суд Ухвала суду /25.01.2019/ Сумський окружний адміністративний суд

16.09.19

22-ц/812/1434/19

Справа № 480/263/19

Провадження № 22ц/812/1434/19 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участю: позивачки - ОСОБА_1 її представника - ОСОБА_2 , представника відповідача - Каліч Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2019 року, ухваленого під головуванням судді - Терентьєва Г.В. в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (надалі - відділ освіти Нечаянської сільської ради) про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до відділу освіти Нечаянської сільської ради про скасування наказу про дисциплінарне стягнення та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову, позивачка зазначала що на підставі контракту, укладеного між нею та відділом освіти Нечаянської сільської ради 7 вересня 2018 року призначена на посаду керівника Іванівського закладу ЗЗСО І-ІІ ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївської області.

21 січня 2019 року на підставі наказу №10-к начальника відділу освіти Нечаянської сільської ради, О.М. Кащишеним на неї було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме за неналежну організацію та неналежний контроль за діяльністю підлеглих працівників, що призвело до залишення без догляду у шкільному автобусі учня 5-го класу під час святкування концерту в обласному будинку культури, яке сталося 28 грудня 2018 року, за неналежне виконання обов`язків, передбачених Статутом Іванівської ЗЗСО 1-11 ступенів, та Контракту від 07 вересня 2018 року, безпідставне невиконання доручень органу, уповноваженого управлінням майном, безпідставну відмову від проведення службового розслідування та надання пояснень.

Посилаючись на викладене та незаконність вказаного наказу, оскільки в її діях відсутня суб`єктивна сторона проступку, перед притягненням до дисциплінарної відповідальності не були відібранні пояснення, позивачка просила суд визнати незаконним та скасувати наказ відділу освіти Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , яким накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани № 10-к від 21 січня 2019 року.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2019 року у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що при притягненні ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани відділом освіти Нечаянської сільської ради були дотримані вимоги трудового законодавства. Відповідачем не було порушено порядку застосування дисциплінарного стягнення, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким її позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в рішенні суду не зазначено в чому саме полягає неналежна організація та контроль ОСОБА_1 за діяльністю підлеглих, не взято до уваги, що нею були відібрані та надіслані пояснення педагога-організатора, класного керівника, дідуся дитини, самого учня, крім того, проведення нею службового розслідування її контрактом, Статутом навчального закладу Законом України «Про освіту» не передбачено.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.

Згідно із статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до положень статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку (висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17).

Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами першою та другою статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Відповідно до статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За положеннями статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Відповідно до ст. ст. 150, 233 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава ХV цього Кодексу). Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про загальну середню освіту», керівництво закладом загальної середньої освіти здійснює директором, повноваження якого визначаються законом, статутом закладу освіту та трудовим договором.

Статтею 26 Закону України «Про освіту» передбачено, що керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти.

10 липня 2018 року рішенням Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області №13 було затверджено Статут Іванівської ЗЗСО 1-11 ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, засновником якої є Нечаянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області (а.с. 76-99).

Згідно п. 4.1.4.2. Статуту управління закладом загальної середньої освіти здійснюється засновником та уповноваженою ним особою - відділом освіти, молоді спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області. Безпосереднє керівництво закладом здійснює його керівник, з яким при призначенні на посаду укладається строковий трудовий договір (контракт).

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що 07 вересня 2018 року між відділом освіти Нечаянської сільської ради, як органом уповноваженим управляти майном та ОСОБА_1 як з директором Іванівського закладу загальної середньої освіти 1-11 ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області укладено контракт строком до 07 вересня 2024 року (а. с. 7-10).

Наказом від 21 січня 2019 року №10-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за порушення трудової дисципліни (за неналежну організацію та неналежний контроль за дальністю підлеглих працівників, безпідставне невиконання доручень органу, уповноваженого управляти майном безпідставну відмову від проведення службового розслідування ОСОБА_1 оголошено догану (а.с.4).

Вирішуючи питання щодо законності наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, колегія суддів виходить з наступного.

У своїй діяльності директор Іванівського закладу загальної середньої освіти 1-11 ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області керується Законом України «Про освіту», Законом України «Про загальну середню освіту», Статутом закладу в якому передбачено повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіту визначаються законом та установчими документами закладу освіти, а також контрактом.

Так, відповідно до п. 1.1., 1.5 Контракту, керівник за цим контрактом зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію закладу здійснювати поточне управління (керівництво) закладом, забезпечувати його діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за закладом майна, а Орган управління майном зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення та організації прав керівника. Керівник підзвітний органу управління майном у межах встановлених чинним законодавством, Статутом закладу та цим Контрактом.

Пунктами 2.2.13 Контракту та пунктом 4.3. Статуту керівник закладу призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки.

Згідно наказу від 21 січня 2019 року № 10-к підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності це неналежна організація та неналежний контроль за діяльністю підлеглих працівників, що призвело до залишення без догляду у шкільному автобусі учня 5-го класу Іванівської ЗЗСО 1-11 Ступенів під час святкового концерту в обласному Будинку художньої творчості учнів, яке сталося 28 грудня 2018 року, неналежне виконання обов`язків, передбачених Статутом Іванівського ЗЗСО 1-11 ступенів та Контрактом від 07 вересня 2018 року, безпідставне невиконання доручень органу, уповноваженого управляти майном, безпідставна відмова від проведення службового розслідування та надання пояснень.

Так, 29 грудня 2018 року № 422 керівнику Іванівського ЗЗСО 1-11 ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, відділом освіти Нечаянської сільської ради було направлено листа в якому вимагалося від керівника Іванівського ЗЗСО 1-11 ступенів ОСОБА_1 провести службове розслідування та доповісти про його результати з письмовим поясненням до 12-00 год. 03 січня 2019 року у зв`язку з тим, що 28 грудня 2018року стався відомий факт, що педагог-організатор Івановського ЗЗСО 1-11 ступенів ОСОБА_5 , яка була супроводжуючим дітей закладу на святковий концерт до обласного Будинку художньої творчості учнів, залишила без догляду в автобусі учня 5-го класу ОСОБА_6 про який повідомив водій (а.с.60).

Відповідно до актів, складених начальником відділу освіти Нечаянської сільської ради, секретарем сільської ради та провідним спеціалістом 21 січня 2019 року, було виявлено факт відсутності запису в журналі реєстрації наказів Іванівського ЗЗСОЛ 1-11 ступенів з основної діяльності про створення комісії з проведення службового розслідування призначення відповідального за супроводження дітей під час поїздки 28 грудня 2018 року. Заходів щодо проведення службового розслідування директором не виживались, акту про результати проведення розслідування немає, ОСОБА_1 відмовилась від надання пояснень з приводу невжиття заходів щодо проведення службового розслідування, а також відмовилась від підпису наказу про оголошення їй догани (а.с.61-62, 65).

За положеннями статті 12 ЦК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як на підставу задоволення своїх вимог позивачка посилається на те, що в її діях відсутня суб`єктивна сторона проступку, перед притягненням до дисциплінарної відповідальності не були відібранні пояснення та на обґрунтування яких надані наступні докази.

Так, на виконання наказу відділу освіти Нечаянської сільської ради від 26 грудня 2018 року №74 «Про надання дозволу на використання шкільного автобуса Нечаянської сільської ради з метою святкування Нового року та проведення дозвілля учнів, директором закладу ОСОБА_1 було видано наказ «Про відрядженні учнів закладу на виставу до м. Миколаєва 28 грудня 2018 року» від 27 грудня 2018 року №179 (а.с. 103-104).

У вказаному наказі було зобов`язано заступника директора з НВР ОСОБА_7 . сформувати список учнів в кількості 15 учнів, призначено відповідальну особу за збереження життя і здоров`я дітей під час поїздки та у зворотньому напрямку - ОСОБА_5 , провести бесіди-інструктажі про безпеку поводження у громадянському транспорті та громадських місцях 28 грудня 2018 року.

На виконання цього наказу було сформовано список учнів у кількості 15 осіб, визначено супроводжуючу особу - педагога-організатора ОСОБА_5

Згідно посадової інструкції №33, затвердженої 14 вересня 2018 року педагог - організатор підпорядковується безпосередньо заступнику директора шкоди з виховної роботи та основними напрямами діяльності, зокрема, є організація дозвілля учнів, турбується про здоров`я і безпеку довірених йому учнів дотримується норм і правил охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту (а.с.122-127).

Відповідно до Інструкції №33 з охорони праці при перевезенні організованих груп дітей автомобільним і залізничним транспортом, затвердженої 03 вересня 2018 року (надалі- Інструкція) було з учнями та супроводжуючою особою були проведені бесіди-інструктажі що підтверджується копією журналів реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів, студентів, курсантів, слухачів (а.с.107- 115).

Отже, наведене свідчить про те що директором закладу ОСОБА_1 було організовано відрядження учнів закладу на виставу до м. Миколаєві 28 грудня 2018 року належним чином та у відповідності до нормативних актів.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача як на неналежну організацію та неналежний контроль за діяльності підлеглих, в суді апеляційної інстанції посилався на те, що директор закладу в супереч п.4.1 Інструкції №33 не вимагала, а відтак і не отримала від керівника групи доповіді про випадок що стався з учнем 5го класу під час відрядження 28 грудні 2018 року.

Між тим, відповідно до п. 4.1. Інструкції, після закінчення екскурсії керівник групи повинен привезти учнів на місце, звідки починалася екскурсія, пересвідчитись у наявності всіх учнів, нагадати правила дорожнього руху, відпустити учнів додому і доповісти дирекції шкоди про закінчення екскурсії.

Отже, Інструкцією не передбачено допит та витребування директором закладу від супроводжуючої особи про порядок проведення екскурсії після її закінчення, а відтак підстави як неналежної організації та неналежного контролю за діяльністю підлеглих для застосування дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 відсутні.

Що стосується безпідставного невиконання ОСОБА_1 доручень органу, уповноваженого управляти майном та безпідставну відмову від проведення службового розслідування, колегія суддів виходить з наступного.

Представник відповідача, під час апеляційного розгляду, пояснював що направлення пояснень це первинна дія, не має результатів службового розслідування, директор не зробила висновку за результатами розслідування і не надала жодної письмової інформації та відповіді.

Так, листом відділу освіти Нечаянської сільської ради від директора шкільного закладу вимагалося проведення службового розслідування та доповіді про його результати з письмовим поясненням до 12 год 03 січня 2019 року.

На вимогу відділу освіту Нечаянської сільської ради ОСОБА_1 були відібранні пояснення у класного керівника 5 класу, супроводжуючої особи, дідуся учня та самого учня ОСОБА_6 та електронною поштою о 9год 32 хв. 03 січня 2019 року направлені до відділу освіти.

Як пояснила ОСОБА_1 , під час апеляційного розгляду, оскільки у листі відділу освіти не визначено порядок та процедуру проведення розслідування, а також про це не зазначено й в нормативних актах якими вона керується як директор закладу позивачка вважала що нею було виконано вимоги щодо надання пояснень з приводу випадку який стався 28 грудня 2018 року під час відрядження учнів на виставу в м. Миколаїв. Крім того, вважає, що оскільки заява про випадок який стався 28 грудня 2018 року під час відрядження учнів, була надана водієм автобусу відділу освіти Нечаянської сільської ради то й службове розслідування повинно бути проведене саме відповідачем.

Починаючи з 03 січня 2019 року й до 21 січня 2019 року ніяких листів з вимогами щодо неправильного проведення службового розслідування від відділу освіту не надходило.

Встановлене свідчить про те, що відсутнє безпідставне невиконання з боку позивачки доручень відділу освіти та не проведення службового розслідування.

Посилання на відмову позивачки надати пояснення 21 січня 2019 року щодо проведення службового розслідування є безпідставні оскільки в акті зазначено про надання пояснень про випадок який стався 21 грудня 2018 року, а не 28 грудня 2018 року (а.с.61).

Інших доказів на підтвердження відмови позивачки від надання пояснень матеріали справи не містять.

Отже, встановлене свідчить про те, що порушення про які зазначаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 не можна пов`язувати з невиконанням її обов`язків як керівника Іванівського ЗЗСО 1-11 ступенів Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, а тому наказ про застосування дисциплінарного стягнення до позивачки у вигляді догани є незаконним та підлягає скасуванню.

На зазначене суд належної уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки вирішуючи спір суд не з`ясував в чому саме конкретно полягало невиконання позивачкою своїх трудових обов`язків, а саме неналежна організація та неналежний контроль за діяльністю підлеглих та чи було безпідставне невиконання доручень відділу освіти та відмова від проведення службового розслідування позивачкою.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин рішення суду на підставі п.1, 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення позову, яким визнати наказ № 10-к від 21 січня 2019 року відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » незаконним та скасувати.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1152, 60 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення - задовольнити.

Визнати наказ № 10-к від 21 січня 2019 року відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » - незаконним та скасувати.

Стягнути з відділу освіти, молоді, спорту та культури Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області код ЄДРПОУ 41527468, місце знаходження: селище Благодарівка, Миколаївського району, Миколаївської області вул. Центральна, 49 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Миколаївським РВ УМВС України в Миколаївській області 31 березня 2004 року, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1 152, 60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного її тексту до Верховного Суду у порядку та випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

В.І. Темнікова

Повний текст постанови складено 16 вересня 2019 року.

Джерело: ЄДРСР 84281642
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку