ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/4529/17 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого : Бєлової Л.В.

суддів: Пилипенко О.Є.,

Кучми А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій-профілакторій «Діброва» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій-профілакторій «Діброва» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року позивач, Державна служба геології та надр України, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- припинити право користування надрами шляхом анулювання Спеціального дозволу на користування надрами № 5196, що виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Санаторій-профілакторій «Діброва» 11 жовтня 2010 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11 жовтня 2010 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Санаторій профілакторій «Діброва» спеціальний дозвіл на користування надрами № 5196 для видобування радонових вод для лікувальних цілей терміном дії 20 (двадцять) років (а.с.72-73).

На виконання вимог пункту 12 Порядку надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 № 596, між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та відповідачем укладено Угоду № 5196 від 11.10.2010 про умови користування надрами з метою видобування, яка є невід`ємною частиною Спеціального дозволу та регулює і конкретизує передбачені чинним законодавством України та Спеціальним дозволом технічні, технологічні, організаційні, фінансові, економічні, соціальні, екологічні аспекти користування надрами (а.с. 74-82). Складовою частиною Угоди є Програма робіт.

Наказами Державної служби геології та надр України «Про затвердження Плану проведення перевірок надрокористувачів у ІV кварталі 2016 року» від 19.10.2016 року № 312 (а.с.87-88) та «Про проведення планових перевірок надрокористувачів у ІV кварталі 2016 року» від 21.09.2016 №323 (а.с.85-86) затверджений План та прийнято рішення, відповідно, про проведення перевірок надрокористувачів у ІV кварталі 2016 року, у тому числі і Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій профілакторій «Діброва».

Повідомлення про проведення планової перевірки від 21.09.2016 № 17824/13/14 (а.с.83) отримано відповідачем, що підтверджується копією повідомлення про вручення (а.с.84).

Перевірку відповідача здійснено Центральним міжрегіональним відділом Державної служби геології та надр України на підставі направлення на проведення перевірки від 30.09.2016 № 1194-14/06 (а.с.89).

За результатами проведеної перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні) складений акт №07-09/22/2016-04/п (204) від 07.10.2016 (далі - Акт перевірки) (а.с.90-99) із зазначенням відповідного переліку порушень законодавства.

Обставини відображені в обумовленому акті перевірки щодо виявлених порушень вимог законодавства у сфері надрокористування відповідачем не заперечувались.

На підставі Акта перевірки, Центральним міжрегіональним відділом Державної служби геології та надр України винесено припис від 07.10.2016 за №1227-14/06 за яким відповідача зобов`язано у строк до 07.11.2016 усунути виявлені порушення законодавства та надіслати документи, які підтверджують їх усунення (а.с.100-101).

Акт перевірки та припис від 07.10.2016 за №1227-14/06 надіслані відповідачеві листом від 07.10.2016 № 1229-14/06 (а.с.102).

02 грудня 2016 року начальником Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України Овчаровим Г.В. внесено подання про зупинення Спеціального дозволу на користування надрами № 5196 від 11.10.2010 у зв`язку з не усуненням порушень відповідачем (а.с.103-104).

Наказом позивача від 30.12.2016 за № 505 «Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень», відповідачеві установлений строк для усунення виявлених порушень законодавства - до 01.03.2017 (а.с.105-106).

У січні 2017 року відповідач був повідомлений позивачем (а.с.107) про прийняття наказу від 30.12.2016 за № 505 про необхідність усунути виявлені порушення законодавства у строк до 01.03.2017 та повідомити про це у письмовому вигляді позивача, а також попереджений про можливий розгляд питання щодо подальшої дії спеціального дозволу на користування надрами у встановленому законодавством порядку. Згідно повідомлення про вручення (а.с.108), відповідачем отриманий вказаний лист 07.02.2017.

Згідно наявного в матеріалах справи подання Центрального міжвідомчого регіонального відділу Державної служби геології та надр України за № 188-14/06 від 01.03.2017, станом на 01.03.2017, відповідачем не усунуті порушення, виявлені перевіркою, а саме: пункти 1, 2, 5, 6 зауважень (а.с.109-110).

Наказом позивача від 19.04.2017 за № 176 «Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та про встановлення термінів для усунення порушень» зупинено дію Спеціального дозволу на користування надрами №5196 від 11.10.2010 та відповідачеві надано 30 календарних днів для усунення порушень (а.с.111-112).

Листом від 15.05.2017 позивач повідомив відповідача про зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами № 5196 від 11.10.2010, про зобов`язання протягом 30 календарних днів усунути порушення та письмово повідомити про це Центральний міжвідомчий регіональний відділ Державної служби геології та надр України (а.с.113). Згідно повідомлення про вручення, вказаний лист отриманий уповноваженою особою відповідача (а.с.114).

Згідно наявного в матеріалах справи подання Центрального міжвідомчого регіонального відділу Державної служби геології та надр України від 31.07.2017 № 390-14/06, станом на 31.07.2017, відповідачем не виконано пункти 1, 2, 5, 6 зауважень (а.с.115-116).

Листом від 14.09.2017 позивач запропонував відповідачеві протягом 15 днів надати власну позицію (згоду/незгоду) на припинення Спеціального дозволу на користування надрами № 5196 від 11.10.2010 у зв`язку із не усуненням виявлених під час перевірки порушень законодавства у сфері надрокористування (а.с.117). Згідно повідомлення про вручення, вказаний лист отриманий відповідачем 18.09.2017 (а.с.56).

Відповіді про згоду/незгоду відповідача на припинення його Спеціального дозволу у встановлені строки не було отримано.

У зв`язку з відсутністю відповіді про згоду/незгоду відповідача на припинення його Спеціального дозволу, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо порушення позивачем вимог законодавства у сфері надрокористування, які встановлені актом перевірки, і незважаючи на неодноразовість надання строку для їх усунення, порушення не були усунуті відповідачем в добровільному порядку в установлені строки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра, останні надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Зі змісту частини другої статті 24 Кодексу України про надра слідує, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Згідно з положеннями частини першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Пунктом 23 Порядку № 615 передбачено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченомуКодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Оскільки, відповідач не надав відповіді на лист позивача від 14.09.2017 про згоду/незгоду на припинення його Спеціального дозволу на користування надрами № 5196 від 11.10.2010, то є наявними підстави для вирішення даного питання у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні) складений акт №07-09/22/2016-04/п (204) від 07.10.2016 (далі - Акт перевірки) (а.с.90-99).

Згідно Акта перевірки, під час державного геологічного контролю виявлені такі порушення вимог законодавства:

1) відсутній дозвіл на спеціальне водокористування (термін дії дозволу на спеціальне водокористування від 22.11.2011 № 297/17 закінчився 01.01.2015), чим порушено вимоги статті 49 Водного кодексу України (далі - пункт 1 зауважень);

2) в проекті розробки (технологічній схемі) родовища корисних копалин відсутній розділ «Оцінка впливу на навколишнє природне середовище», що є порушенням вимог статті 51 Кодексу України «Про надра» та статті 19 Закону України «Про курорти»(далі - пункт 2 зауважень);

3) не проводиться авторський нагляд за реалізацією проекту розробки (технологічної схеми) родовища (далі - пункт 3 зауважень);

4) відсутній паспорт радіаційної якості води (далі - пункт 4 зауважень);

5) межі зон санітарної охорони не встановлені органами місцевого самоврядування та не погоджені з державними органами земельних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології, у зв`язку з чим порушено вимоги статті 93 Водного кодексу України, статей 30, 31 Закону України «Про курорти», статей 34, 35, 36 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», постанови Кабінету Міністрів України «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів» від 18.12.1998 № 2024 (далі - пункт 5 зауважень);

6) не проведено повторну державну експертизу та оцінку запасів ділянки «Голендерня» Білоцерківського родовища, що не відповідає пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (пункт 6 зауважень);

7) надрокористувач після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами, а саме, відповідно до довідки ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» від 07.10.2016, у період зупинення дії спеціального дозволу (з 28.11.2014 до 19.05.2015), видобуток склав 132 м3 мінеральних радонових вод (далі - пункт 7 зауважень).

На підставі вищевказаного Акта перевірки, Центральним міжрегіональним відділом Державної служби геології та надр України винесено припис від 07.10.2016 за №1227-14/06 за яким відповідача зобов`язано у строк до 07.11.2016 усунути виявлені порушення законодавства та надіслати документи, які підтверджують їх усунення (а.с.100-101).

Колегія суддів звертає увагу, що докази визнання протиправним та скасування припису від 07.10.2016 за №1227-14/06 відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання виявлених порушень, відповідачем надано наступні підтвердження:

- паспорт радіаційно-гігієнічної оцінки якості води, виданий 01.12.2016 (вих.. № 339), із додатком до нього - результатами радіаційно-гігієнічної оцінки якості води, відповідно до якого проба води, відібрана та представлена відповідачем , має перевищення контрольного рівня радону, тому її використання для потреб господарсько-питного постачання можливе тому при узгодженні з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду (а.с. 203);

- титульна сторінка Звіту про результати моніторингових спостережень у свердловинах ТОВ « Санаторій - профілакторій «Діброва» на ділянці «Голендерня» Білоцерківського родовища радонових підземних вод у 2016 році , зробленого ТОВ НВП «Геоцентр» (м. Умань, 2016 рік) (а.с. 205);

- проект зон санітарної охорони для свердловин № 1, 2, 3 ділянки «Голендерня» Білоцерківського родовища радонових підземних вод, м. Біла Церква Київської області, погоджений ТОВ НВП «Укргеологстром» та затверджений директором відповідача 13.05.2015 (а.с. 206);

- клопотання відповідача до позивача № 238 від 04.11.2016 про реєстрацію робіт геолого - економічної переоцінки із захистом запасів в ДКЗ України (а.с. 207);

- клопотання відповідача до позивача від 24.02.2017 № 47 про надання додаткового терміну у 90 календарних днів для проведення державної експертизи та оцінки запасів мінеральних радонових вод, запланована здача яких згідно з договором підряду - до 01.06.2017 (а.с. 208).

Окрім того, до апеляційної скарги відповідачем було додано копію дозволу на спеціальне водокористування № 783/КВ/49д-19 від 16.05.2019 року.

Дослідивши вищевказані докази, надані апелянтом на підтвердження усунення порушень, виявлених позивачем, колегія суддів дійшла висновку, що незважаючи на неодноразовість надання строку для усунення порушень, тривалість розгляду даної справи, відповідачем так і не були усунені в повній мірі всі порушення в добровільному порядку.

Так, колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи відсутні, а апелянтом не надано жодних підтверджень усунення наступних порушень: в проекті розробки (технологічній схемі) родовища корисних копалин відсутній розділ «Оцінка впливу на навколишнє природне середовище», що є порушенням вимог статті 51 Кодексу України «Про надра» та статті 19 Закону України «Про курорти»; межі зон санітарної охорони не встановлені органами місцевого самоврядування та не погоджені з державними органами земельних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології, у зв`язку з чим порушено вимоги статті 93 Водного кодексу України, статей 30, 31 Закону України «Про курорти», статей 34, 35, 36 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», постанови Кабінету Міністрів України «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів» від 18.12.1998 № 2024 (п. 2, 5 зауважень Акту).

Отже, припис від 07.10.2016 за №1227-14/06, за яким відповідача зобов`язано у строк до 07.11.2016 усунути виявлені порушення законодавства та надіслати документи, які підтверджують їх усунення, станом на дату розгляду даної апеляційної скарги є невиконаним у повному обсязі.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, що є підставою для застосування наслідків передбачених пунктом 5 статті 26 Кодексу України про надра щодо припинення права користування надрами.

Окрім того, колегія суддів заперечує твердження апелянта про неврахування судом першої інстанції змін у законодавстві в частині внесення змін до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, оскільки в оскаржуваному рішенні Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року вищезазначену норму було викладено у редакції, чинній на момент здійснення перевірки позивачем та складення за її результатами Акту перевірки №07-09/22/2016-04/п (204) від 07.10.2016.

Колегія суддів також вважає безпідставним посилання апелянта на п. 5.3 ст. 5 Угоди № 5196 від 11.10.2010 про умови користування надрами з метою видобування, згідно з яким Угода припиняє свою дію з моменту анулювання Дозволу, або закінчення строку його дії, оскільки статтею 8 відповідної Угоди № 5196 визначено Порядок здійснення контролю за виконанням умов Дозволу та, зокрема, право відповідних органів ініціювати питання зупинення Дозволу у разі виявлення порушень.

До того ж, як вже зазначалось, згідно з пунктом 23 Порядку № 615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченомуКодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Відповідно до частини сьомої статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не було належними доказами підтверджено усунення виявлених позивачем порушень в повній мірі, незважаючи на тривалий час та триваючий характер відповідних порушень.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак не є підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій-профілакторій «Діброва» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій-профілакторій «Діброва» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Повний текст постанови складено 12.09.2019.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді О.Є. Пилипенко,

А.Ю. Кучма