open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
57 Справа № 761/10732/16-ц
Моніторити
Постанова /06.11.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /21.10.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /27.09.2019/ Касаційний цивільний суд Постанова /09.09.2019/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /15.07.2019/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /03.06.2019/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /04.03.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /21.01.2019/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /18.10.2018/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /16.10.2018/ Київський апеляційний суд Постанова /19.09.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /03.09.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /03.11.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /19.10.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /18.08.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /18.08.2017/ Апеляційний суд міста Києва Рішення /10.05.2017/ Шевченківський районний суд міста Києва Рішення /10.05.2017/ Шевченківський районний суд міста Києва Ухвала суду /13.04.2016/ Шевченківський районний суд міста Києва Ухвала суду /13.04.2016/ Шевченківський районний суд міста Києва
emblem
Справа № 761/10732/16-ц
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /06.11.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /21.10.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /27.09.2019/ Касаційний цивільний суд Постанова /09.09.2019/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /15.07.2019/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /03.06.2019/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /04.03.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /21.01.2019/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /18.10.2018/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /16.10.2018/ Київський апеляційний суд Постанова /19.09.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /03.09.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /03.11.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /19.10.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /18.08.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /18.08.2017/ Апеляційний суд міста Києва Рішення /10.05.2017/ Шевченківський районний суд міста Києва Рішення /10.05.2017/ Шевченківський районний суд міста Києва Ухвала суду /13.04.2016/ Шевченківський районний суд міста Києва Ухвала суду /13.04.2016/ Шевченківський районний суд міста Києва

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 761/10732/16-ц

провадження №22-ц/824/1297/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді

Лапчевської О.Ф.,

суддів

Желепи О.В., Кулікової С.В.

за участю секретаря судового засідання

Потапьонок К.В.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

представник третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5

на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2017 року /суддя Волошин В.О./

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Шевченківський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Відділ опіки та піклування Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вимогами про визнання його батьківства щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; внесення змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований у Книзі реєстрації народжень Шевченківського РАЦС м. Києва за № 948 від 18 травня 2012 р. в графу дані про батька - батьком дитини зазначити позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 / т. 1 а.с. 206-207/

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2017 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. /т. 2 а.с. 19-21 /

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити /т. 2 а.с. 27-36/.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року апеляційну скаргу відхилено, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2017 року залишено без змін. /т. 2 а.с. 101-104/

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції /т. 2 а.с. 113-122/.

Постановою Верховного Суду від 19.09.2018 року касаційну скаргу задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19.10.2017 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судом касаційної інстанції вказано на те, що встановлення факту кровного споріднення між батьком і дитиною не може вважатись об`єктивним за відсутності висновку судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи, навіть у випадку визнання позову про визнання батьківства відповідачем.

При новому розгляді, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, ОСОБА_4 посилалася на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що позивач не бажає юридично оформлювати свої обов`язки по відношенню до дитини. Зокрема при подачі спільної заяви до органу РАЦС про визнання батьківства, позивач відмовився визначити умови утримання дитини та участь батьків у вихованні. Зазначала, що фактично спір щодо встановлення батьківства відсутній, оскільки факт порушення прав позивача ним не доведений. Окрім того, вказувала і на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у застосуванні строку позовної давності, встановленого ч. 2 ст. 129 СК України, оскільки про народження дитини позивачу було добре відомо з моменту народження.

Додатково в процесі розгляду справи апеляційним судом, ОСОБА_4 надано пояснення 30.11.2018 р. та аналогічні пояснення 12.07.2019 р., які вона просила враховувати при розгляд справи, та в яких було вказано, що позивач не надав будь-яких доказів того, що запис про батька дитини вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, оскільки в суді першої інстанції вона таких заяв не робила. Вказувала, що відсутність спільної заяви про визначення походження дитини не є достатньої підставою для прийняття судом рішення про встановлення батьківства. Також зазначала, що існують обґрунтовані підстави відступити від правової позиції, викладеної у висновку ВСУ у справі №6-617цс17 і застосувати строк позовної давності. Звертала увагу на те, що позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, який підтверджував би факт кровного споріднення між ним та дитиною, зокрема:

- надані позивачем копії фотографій не можуть розглядатися як належні та допустимі докази батьківства, оскільки зображення на фотографіях двох чи більше осіб поруч не означає кровне споріднення між ними;

- надана позивачем копія свідоцтва про хрещення дитини не може розглядатися як належний та допустимий доказ, оскільки це свідоцтво не є офіційним документом, а є документом, виданим органом, який не уповноважений встановлювати факт кровного споріднення / батьківства і не має будь-яких повноважень у сфері сімейних відносин;

- надані позивачем копії документів (квитанцій), що підтверджують його витрати на придбання іграшок, продуктів харчування тощо не можуть розглядатися як належні та допустимі докази, оскільки вони не містять інформації про призначення витрат і не підтверджують факт кровного споріднення / батьківства;

- надана позивачем довідкова інформація про послуги мобільного зв`язку (роздруківки телефонних розмов та текстових повідомлень) не може розглядатися як належний та допустимий доказ, оскільки факт обміну текстовими повідомленнями та дзвінками лише демонструє їх спілкування, але не підтверджує факт кровного споріднення / батьківства.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 звернулася з запереченнями на апеляційну скаргу, в яких зазначала про безпідставність та необґрунтованість її доводів. Вказувала, що відповідач неодноразово підтверджувала, що ОСОБА_1 є батьком дитини, проте, за відсутності спільної заяви батьків, запис про батька у книзі реєстрації було проведено за прізвищем матері. ОСОБА_1 не відмовлявся від прав на батьківство, а тому довод про те, що він добровільно відмовився від реєстрації його батьком дитини не відповідають дійсності. В частині строків позовної давності вказувала, що положення ч. 2 ст. 129 СК України, яке є спеціальним, не може бути поширене на положення про визнання батьківства, передбачені у ст. 128 СК України.

ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про час та дату судового розгляду повідомлена належним чином. Звернулась до суду з клопотанням про перенесення розгляду справи, оскільки у період з 04 по 09 вересня 2019 року вона буде перебувати на території Польщі і не зможе з`явитись у судове засідання. Також просила при проведенні судового засідання за її відсутності, враховувати її письмові пояснення від 30.11.2018 р. та письмові пояснення від 12.07.2019 р. і додані до них документи.

Зважаючи на те, що це не перша неявка ОСОБА_4 в судове засідання, зокрема ОСОБА_4 не з`являлась в судові засідання 03.12.2018 р., 21.01, 15.07, 09.09.2019 р., наявність її письмових пояснень, які вона просить враховувати, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Відповідно до Указу Президента України від 29.12.2017 р. ліквідовано Апеляційний суд м. Києва та Апеляційний суд Київської області і утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду від 2 жовтня 2018 року № 3 днем початку роботи Київського апеляційного суду визначено 3 жовтня 2018 року.

Таким чином, розгляд справ та матеріалів, що знаходились у провадженні Апеляційного суду м. Києва та Апеляційного суду Київської області, з урахуванням нового автоматичного розподілу справи, здійснюється Київським апеляційний судом.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що із жовтня 2011 року і до 24 квітня 2012 року позивач ОСОБА_1 перебував із відповідачем ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах, протягом певного часу сторони проживали разом без реєстрації шлюбу, при цьому кожна із сторін не перебувала в іншому зареєстрованому шлюбі /т. 1 а.с. 1-3, 70-71/.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_6 .

Згідно копії актового запису та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00018790687 щодо актового запису про народження № 948 від 18 травня 2012 року, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини записаний ОСОБА_9 , запис зроблено на підставі заяви матері від 18 травня 2012 року /т. 2 а.с. 86-90/.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався ч. 1 ст. 61 ЦПК України /в ред. діючій на момент ухвалення рішення суду/ про те, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як встановлено судом першої інстанції, і визнано в судовому засіданні сторонами, відповідно до їх пояснень, біологічними батьками малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач та відповідачка. Батьківство також підтверджуються приєднаними до матеріалів справи фотографіями, що між позивачем ОСОБА_1 і відповідачкою ОСОБА_4 в минулому існували фактично тривалі сімейні стосунки, вони багато часу проводили разом, а з часу народження дитини спільно виховували та утримували сина, з ним відпочивали в різних місцях, відвідуючи при цьому знайомих та своїх родичів. Також за поясненнями ОСОБА_4 , судом першої інстанції встановлено, що в актовому записі про народження сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проведено відповідно до ст. 135 СК України, тобто з прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

На підтвердження батьківства, у справі апеляційним судом 21.01.2019 р. було призначено судово-медичну експертизу методом ДНК, яка повернулась без виконання, оскільки ОСОБА_4 не з`явилась у призначені експертом дати для відібрання біологічних зразків.

12.07.2019 р. ОСОБА_4 надала письмові пояснення, в яких наголошувала на тому, що призначення експертизи відбулось з порушенням ст.ст. 197, 365 ЦПК України які передбачають розгляд такого питання до початку розгляду справи судом. Не було при призначенні експертизи враховано її доводів, викладених у письмових поясненнях від 30.11.2018 р. та 17.01.2019 р.

Щодо явки до судового експерта, повідомила, що апеляційним судом не постановлялось окремих ухвал про дати проведення експертизи, відсутнє також і повідомлення судом сторін про ці дати. Зазначала, що повідомлення на 28.03.2019 р. їй не надходило, було повернуто до апеляційного суду без вручення та не є належним повідомленням. Повідомлення про проведення експертизи на 19.04.2019 р. нею було отримано 26.04.2019 р., що також не є належним повідомленням. Телефонограми у матеріалах справи щодо повідомлення її представників не є належним повідомленням, оскільки вони вже не представляють її інтересів, особисто вона таких повідомлень не отримувала. У будь-якому разі повідомлення телефонограмою не є належним у розумінні ЦПК України. Додатково вказувала, що її син ОСОБА_10 хворів і був звільнений від занять у школі в період з 16.04 по 02.05.2019 року, а тому існувала об`єктивна неможливість проведення експертизи.

Підсумовуючи зазначала, що у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для застосування ст. 109 ЦПК України для визнання факту, для з`ясування якого призначалась експертиза, оскільки вона не ухилялась від участі у її проведенні, тому суд повинен керуватись наявними у справі доказами.

Однак з такими доводами погодитись не можна з наступних підстав.

21.01.2019 р. Київським апеляційним судом, на виконання вказівок касаційного суду, викладених у Постанові Верховного Суду від 19.09.2018 року, за клопотанням представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8 призначено судово-медичну експертизу методом ДНК на встановлення чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4

Експертом були призначені дати для відбору зразків крові - 28.03.2019 р. та 19.04.2019 р.

ОСОБА_4 не отримала повідомлення на 28.03.2019 р., лист повернувся за закінченням терміну зберігання.

У зв`язку зі строками призначення експертом другої дати відбору зразків, ОСОБА_4 та її представників ОСОБА_5 , ОСОБА_7 повідомлено телефонограмою, що в розумінні ч. 9 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням.

Жодних повідомлень про те, що ОСОБА_5 , ОСОБА_7 не представляють інтереси ОСОБА_4 до суду не надходило, не було повідомлено і секретаря під час здійснення виклику, тому доводи ОСОБА_4 про неналежність повідомлень є неспроможними.

Водночас, ОСОБА_4 проігноровано виклики на судову експертизу, справу повернуто без виконання.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про визнання факту батьківства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Доводи ОСОБА_4 про те, що позивач не надав будь-яких доказів того, що запис про батька дитини вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, оскільки в суді першої інстанції вона таких заяв не робила, спростовуються поясненнями Відділу реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, наданими на апеляційну скаргу, про те, що 18.05.2012 року відділом зареєстровано народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено актовий запис № 948. Державна реєстрація народження проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Відомості про матір записані на підставі медичного свідоцтва про народження № 2327/2522 від 30.04.2012 року, виданого Київським міським пологовим будинком № 2. Відомості про батька записані на підставі заяви матері від 18.05.2012 року. /т. 2 а.с. 244/

Доводи апеляційної скарги, про пропуск строку позовної давності, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до статті 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.

У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, позовна давність застосовується судом відповідно до ЦК України), якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

У частині другій цієї статті закріплено, що до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

На підставі викладених норм сімейного права можна зробити наступні висновки. Законодавець у частині першій статті 20 СК України закріпив вичерпний перелік статей цього Кодексу і відповідно вимог, що випливають із сімейних відносин, до яких застосовується позовна давність. До цього переліку належить у відповідності до частини другої статті 129 СК України вимога про визнання батьківства особою, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком. Тому положення частини другої статті 129 СК України, яке є спеціальним, не може бути поширене на положення про визнання батьківства, передбачені у статті 128 СК України.

Відповідна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2017 року у справі № 6-617цс17, яка з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для застосування судами України.

Доводи ОСОБА_4 про наявність підстав відступлення від правової позиції, колегія суддів відхиляє, як такі, що ґрунтуються на її власних припущеннях.

Доводи ОСОБА_4 про те, що позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, який підтверджував би факт кровного споріднення між ним та дитиною, зокрема, не є такими доказами надані позивачем фотографії, копія свідоцтва про хрещення дитини, копії документів (квитанцій), та довідкова інформація про послуги мобільного зв`язку (роздруківки телефонних розмов та текстових повідомлень) не може розглядатися як належний та допустимий доказ, оскільки факт обміну текстовими повідомленнями та дзвінками лише демонструє їх спілкування, але не підтверджує факт кровного споріднення / батьківства, колегія суддів відхиляє, оскільки при розгляді справи встановлено факт кровного споріднення з огляду на ухилення ОСОБА_4 від проведення експертизи.

Окремо слід зазначити, що справа в судах розглядається з 21.03.2016 р. Четвертий рік ОСОБА_1 намагається довести своє батьківство відносно своєї дитини, водночас мати дитини ОСОБА_4 , визнаючи позовні вимоги в суді першої інстанції, оскаржує рішення, як таке, що не ґрунтується на вимогах закону, по суті не заперечуючи, що ОСОБА_1 є батьком дитини, однак перешкоджає у встановленні батьківства шляхом оскарження та затягування розгляду справи. Тобто, фактично спір між сторонами щодо батьківства дитини відсутній, однак, відповідач чинить перешкоди в документальному оформленні ОСОБА_1 батьком дитини.

Тому, з огляду на викладене, першочерговому врахуванню при вирішенні справи підлягають інтереси дитини, а не самих сторін спору.

Принцип «забезпечення якнайкращих інтересів дитини», закріплений у Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02. 1991 р.), вимагає, щоб в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділялась якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст. 3).

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що не підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції з формальних підстав, а доводи, заявлені апелянтом при повторному розгляді апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2017 року - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 травня 2017 року - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді:

Джерело: ЄДРСР 84181369
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку