Постанова

Іменем України

09 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 174/780/16-ц

провадження № 61-34732св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Об?єднана гірничо-хімічна компанія»,

третя особа - профспілка гірничо-металургійного комплексу,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Об?єднана гірничо-хімічна компанія» на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року в складі судді Борцової А. А. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Макарова М. О.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Об?єднана гірничо-хімічна компанія», третя особа - профспілка гірничо-металургійного комплексу, про стягнення невиплаченої премії та скасування наказу.

Позовна заява мотивована тим, що наказом директора філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПАТ «Об?єднана гірничо-хімічна компанія» від 22 вересня 2016 року № 48 до ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, внаслідок чого йому не нарахували премію за місяць. Вважає даний наказ незаконним та необґрунтованим, оскільки відсутні фактичні підстави для оголошення йому догани. Крім того, наказ було видано без погодження з виборним органом профспілки, членом якої він є.

Позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ від 22 вересня 2016 року № 48 про накладення дисциплінарного стягнення (догани) майстру виробництва ВТБ РМУ ОСОБА_1 директора філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» та стягнути з ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» на його користь незаконно ненараховану премію за вересень 2016 року в розмірі 1 607,27 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 22 вересня 2016 року № 48 «Про накладення дисциплінарного стягнення (догани) майстру виробництва ВТБ РМУ ОСОБА_1 » директора філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія».

Стягнуто з ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» на користь ОСОБА_1 незаконно ненараховану премію за вересень 2016 року в розмірі 1 607,27 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що позбавлення позивача премії за вказаний місяць, було пов`язано саме з його притягненням до дисциплінарної відповідальності, оскільки в обґрунтування прийнятого рішення відповідач посилається на статті 147, 151 КЗпП України, не зазначаючи при цьому конкретні норми положення про преміювання, хоча пунктом 12 даного нормативного документу передбачено можливість позбавлення робітника премії у такому випадку, тому позбавлення позивача ОСОБА_1 премії за вересень 2016 року було пов`язано саме з притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності, а не з іншими обставинами, що фактично підтверджено в судовому засіданні відповідачем, поясненнями про те, що позовні вимоги позивача про стягнення премії є похідними від основної - про застосування догани. Послідуючі внесення відповідачем під час судового розгляду справи зміни до оскаржуваного наказу, суд вважав такими, що не мають правового значення для вирішення даного спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 174/780/16-ц та витребувано її Вільногірського міського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки» призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

13 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що в наказі від 22 вересня 2016 року № 48 про накладення дисциплінарного стягнення (догани) майстру виробництва ВТБ РМУ ОСОБА_1 директора філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» відповідачем самостійно до ухвалення оскаржуваного рішення, були вже внесені зміни, а отже на момент винесення рішення суду першої інстанції вже було відновлено порушене право позивача і не існувало вищезазначеного наказу, а існував наказ від 22 вересня 2016 року «Про ненарахування премії повністю за вересень 2016 року майстру виробництва ВТБ РМУ ОСОБА_1 »

У касаційній скарзі зазначається, що відсутні підстави для скасування наказу від 22 вересня 2016 року № 48 про накладення дисциплінарного стягнення (догани) майстру виробництва ВТБ РМУ ОСОБА_1 .

Доводи інших учасників справи

Інші учасники не надсилали заперечення (відзиву) на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що на підставі доповідної записки від 06 вересня 2016 року виконувача обов`язків головного інженера ОСОБА_2 на ім`я начальника РМУ ОСОБА_3 про те, що майстер виробництва ОСОБА_1 порушив пункт 2.19 посадової інструкції, а також не виконав пункти протоколів виробничих нарад, наказом директора філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» від 22 вересня 2016 року № 48, майстру виробництва ОСОБА_1 оголошено догану та позбавлено преміальних виплат за вересень 2016 року.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем до вищевказаного наказу внесено зміни.

Відповідно до наказу від 07 березня 2017 року № 77 про внесення змін до наказу від 22 вересня 2016 № 48 про оголошення догани, не нарахування премії за місяць та винагород майстру виробництва ВТБ РМУ ОСОБА_1 директора філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (а.с. 135), назву наказу викладено в наступній редакції «Про ненарахування премії повністю за вересень 2016 року майстру виробництва ВТБ РМУ ОСОБА_1 », викладені абзац 8 констатуючої частини наказу та пункт 1 розпорядчої частини наказу в інший редакції: зазначено посилання на пункт 13 положення про преміювання працівників філії «Вільногірського гірничо-металургійного комбінату» ПАТ «Об?єднана гірничо-хімічна компанія», в розпорядчій частині наказу виключено вказівку на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Наказом від 27 березня 2017 року № 98 «Про внесення змін та доповнень до наказу від 07 березня 2017 року № 77 директора філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (а.с.143), майстра виробництва ВТБ РМУ ОСОБА_1 . слід вважати таким, що не притягувався до дисциплінарної відповідальності згідно наказу від 22 вересня 2016 року № 48.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про філію «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», остання є відокремленим структурним підрозділом ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», не являється юридичною особою, структура та штатний розклад філії затверджується генеральним директором підприємства. Трудовий колектив філії складають усі особи, які знаходяться у трудових відносинах з філією підприємства (а.с. 70).

Згідно витягу з протоколу № 29/08/16-1 зборів первинної профспілки «Свободу праці» ДП «Об?єднана гірничо-хімічна компанія» від 29 серпня 2016 року (а.с. 60), ОСОБА_1 є членом виконавчого комітету первинної профспілки «Свободу праці» ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, первинна профспілка «Свободу праці» ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» було перейменовано на профспілку гірничо-металургійного комплексу, що є юридичною особою, її внесено до ЄДРПОУ 07 серпня 2015 року (а.с. 47-49).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у вигляді догани (стаття 147 КЗпП України).

Частиною другою статті 252 КЗпП України передбачено, що зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Позивач був притягнений до дисциплінарної відповідальності, що підтверджується доповідною запискою від 06 вересня 2016 року виконуючого обов`язки головного інженера ОСОБА_2 . на ім`я начальника РМУ ОСОБА_3 та наказом № 48 від 22 вересня 2016 року про накладення дисциплінарного стягнення (догани) майстру виробництва ВТБ РМУ ОСОБА_1 директора філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПАТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія».

Під час судового розгляду справи відповідачем до вказаного наказу внесено зміни.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За змістом частини другої статті 2 цього Закону, у структурі заробітної плати передбачена додаткова заробітна плата, яка є винагородою за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість i за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні i компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань i функцій.

Згідно з пунктами 12, 13 Положення про преміювання працівників філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ДП «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» за поточний місяць, введеного в дію з 01 квітня 2015 року (а.с. 114-116), у випадку застосування до працівника дисциплінарного стягнення (догани), працівнику не нараховується та не виплачується премія повністю протягом строку чинності цього стягнення (догани), про що обов`язково прописується в наказі про застосування до працівника дисциплінарного стягнення (догани). Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення (догана) може бути зняте до закінчення одного року наказом за клопотанням адміністрації, погодженим з цеховим комітетом підрозділу, і в подальшому премія нараховується та виплачується згідно з положенням. Працівникам, які допустили порушення або недогляд, які наведені в додатку № 6 до положення, премія не нараховується і не виплачується повністю або нараховується і виплачується частково. Ненарахування та невиплата премії повністю або виплата премії частково провадиться за місяць, у якому були скоєні або виявлені порушення, недогляди в роботі не пізніше шести місяців з дня скоєння порушення або недогляду.

Згідно з вимогами статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Відповідно до частини першої, другої статті 148 КЗпП Українидисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень передбачений статтею 149 КЗпП України, згідно з якою до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Відповідно до частини другої статті 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (частина третя статті 149 Кодексу).

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (частина четверта статті 149 Кодексу).

Відповідно до статті 151 КЗпП України, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Згідно з частиною другою статті 252 КЗпП України зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Згідно усталеної судової практики при вирішені спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок i доплат, необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках i за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів, у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Згідно статті 10, частини першої статті 60 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності здійснено відповідачем без згоди профспілкового органу, членом виборного органу якого є позивач, що є порушенням вимог статті 252 КЗпП України, так як реалізувати своє право на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач міг лише за наявності попередньої згоди виборного профспілкового органу, членом якого є позивач ОСОБА_1

Позбавлення позивача премії за вказаний місяць було пов`язано саме з його притягненням до дисциплінарної відповідальності, оскільки в обґрунтування прийнятого рішення відповідач посилається на статті 147, 151 КЗпП України, не зазначаючи при цьому конкретні норми положення про преміювання, хоча пунктом 12 даного нормативного документу передбачено можливість позбавлення працівника премії у такому випадку, тому позбавлення позивача премії за вересень 2016 року було пов`язано саме з притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності, а не з іншими обставинами, що було підтверджено відповідачем, зазначаючи, що позовні вимоги позивача про стягнення премії є похідними від основної - про застосування догани.

Наступні внесення відповідачем під час судового розгляду справи зміни до оскаржуваного наказу не мають правового значення для вирішення даного спору.

Зокрема, дисциплінарне стягнення може бути зняте лише у разі, якщо протягом року з дня накладення стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, а до закінчення року - якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник.

Іншого порядку зняття дисциплінарних стягнень закон не містить, тому внесення відповідачем до оскаржуваного наказу наступних змін (накази від 07 березня 2017 року № 77, від 27 березня 2017 року № 98), якими відповідачем вилучено пункт про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та уточнено підстави позбавлення його премії з посиланнями на пункт 13 Положення про преміювання, не прийнято судами як доказ зняття з позивача накладеного дисциплінарного стягнення.

Згідно частин першої та другої статті 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Аналогічні за змістом положення також закріплено у статті 97 КЗпП України.

Таким чином, оскільки до дисциплінарної відповідальності у виді догани позивач ОСОБА_1 , який є членом виборного профспілкового органу, притягнутий без згоди останнього, що є порушенням вимог статті 252 КЗпП України, тому наказ від 22 вересня 2016 року № 48 скасовано судом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Об?єднана гірничо-хімічна компанія»залишити без задоволення.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький В. В. Сердюк І. М. Фаловська