open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ОКРЕМА ДУМКА

22 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/458/19

Провадження № 11-860ав19

суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю. щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2019 року, прийнятої за наслідком розгляду апеляційної скарги кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 18 серпня 2019 року у справі № 9901/458/19 за позовом кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ЦВК, у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 14 серпня 2019 року № 1871 «Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах» у частині реєстрації ОСОБА_2 , 1963 року народження, народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69;

- визнати протиправними дії та рішення ЦВК із встановлення результатів голосування в межах одномандатного виборчого округу № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року;

- визнати протиправними дії відповідача зі складання протоколу від 5 серпня 2019 року про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 69;

- визнати недійсними позачергові вибори народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69;

- зобов`язати ЦВК опублікувати в офіційних друкованих виданнях публікацію про спростування інформації щодо обрання ОСОБА_2 , 1963 року народження, народним депутатом України в одномандатному виборчому окрузі № 69;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про проведення повторного голосування з позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69 у строки, визначені частиною третьою статті 103 Закону України від 17 листопада 2011 року№ 4061-VI «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-VI), обчислюючи їх з дня набрання рішенням у цій справі законної сили.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18 серпня 2019 року повернув позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалюючи таке рішення, Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду керувався тим, що позивач подав до адміністративного суду позовну заяву, в якій об`єднав в одне провадження позовні вимоги щодо рішень, дій або бездіяльності ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів (охоплюються пунктами 4-7 прохальної частини позовної заяви), які належать до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції, з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування постанови ЦВК від 14 серпня 2019 року № 1871 «Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах» у частині реєстрації ОСОБА_2 , 1963 року народження, народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69, а також визнання протиправними дій та рішення ЦВК із встановлення результатів голосування в межах одномандатного виборчого округу № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року (пункти 2, 3 прохальної частини позовної заяви), які не віднесені КАС України до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції, а в силу вимог статей 22, 273 цього Кодексу належать до виключної підсудності апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції. За цих обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що роз`єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом Верховним Судом як судом першої інстанції з урахуванням вимог частини шостої статті 172 КАС України є неможливим.

Не погодившись із постановленим у справі судовим рішенням з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 18 серпня 2019 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ОСОБА_1 не погоджувався з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога щодо визнання протиправною та скасування постанови ЦВК від 14 серпня 2019 року № 1871 «Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах» у частині реєстрації ОСОБА_2 , 1963 року народження, народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69, не відноситься до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції. На думку скаржника, виборчий процес охоплює усі без винятку виборчі процедури, що передбачені Законом № 4061-VI. Із цього випливає, що будь-яка із виборчих процедур, що передбачена цим Законом, належить до одного із етапів виборчого процесу, які визначені частиною п`ятою статті 11 Закону № 4061-VI. Реєстрація обраних депутатів належить саме до етапу встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційного оприлюднення (пункт 9 частини п`ятої статті 11 Закону № 4061-VI).

На переконання ОСОБА_1 , Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду внаслідок неправильного висновку про те, що рішення ЦВК про реєстрацію обраних депутатів саме по собі є лише фіксуванням факту та приймається після завершення такого етапу виборчого процесу як встановлення результатів виборів, протиправно повернув позовну заяву позивачеві, чим порушив його конституційне право на доступ до правосуддя, що гарантоване частиною третьою статті 8 Конституції України.

На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 послався на те, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року адміністративну справу № 855/366/19 за позовом кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_1 до ЦВК про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 14 серпня 2019 року № 1871 «Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах» у частині реєстрації ОСОБА_2 народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69 передано на розгляд Верховного Суду.

ВИСНОВКИ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 серпня 2019 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду визнала вірними висновки суду першої інстанції про те, що позовна вимога щодо визнання протиправними дій та рішення ЦВК із встановлення результатів голосування у межах одномандатного виборчого округу № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року (пункт 3 прохальної частини позовної заяви) не віднесена КАС України до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції, а в силу вимог статей 22, 273 цього Кодексу належить до виключної підсудності апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції, а рішення ЦВК про реєстрацію обраних осіб народними депутатами України, що приймається після офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур`єр», не є рішенням ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів.

Отже позивач об`єднав у позові кілька позовнихвимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, для яких Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у такому поєднанні не є судом, встановленим законом.

На думку Великої Палати Верховного Суду, аналіз статей 2, 169, 172 КАС України дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Проте таке роз`єднання може мати місце лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги.

КАС України імперативно врегульовує питання підсудності адміністративних справ, встановлюючи певні категорії справ, які підлягають розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції та не підлягають розгляду іншими адміністративними судами у разі об`єднання у позові вимог, що хоча і пов`язані між собою, але їх розгляд віднесено до підсудності інших адміністративних судів як судів першої інстанції.

ОСОБА_1 . при визначенні змісту своїх позовних вимог не проявив необхідної ретельності, тому негативні наслідки цих помилок покладаються саме на нього. Згідно з принципом правової визначеності позивач мав знати наслідки об`єднання нею кількох позовних вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, для яких Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у такому поєднанні не є судом, встановленим законом.

Метою обмеження Верховним Судом у складі судді Касаційного адміністративного суду праваОСОБА_1 було забезпечення дотримання цим судом вимог процесуального закону щодо розгляду справи належним судом задля ефективного виконання завдання адміністративного судочинства, визначеного КАС України.

Внаслідок власних помилок і допущених порушень норм процесуального права об`єднанням в одному позові вимог, які у такому поєднанні непідсудні Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду, жодне розумне очікування на розгляд такого позову не могло виникнути у ОСОБА_1

Також, на думку Великої Палати Верховного Суду, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні доводи апеляційної скарги про передачу ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року на розгляд Верховного Суду адміністративної справи № 855/366/19 за позовом кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_1 до ЦВК про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 14 серпня 2019 року № 1871 «Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах» у частині реєстрації ОСОБА_2 народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69.

ПІДСТАВИ І МОТИВИ ДЛЯ ВИСЛОВЛЕННЯ ОКРЕМОЇ ДУМКИ

Вважаємо, що висновки Великої Палати Верховного Суду є помилковими, а апеляційну скаргу слід було задовольнити, ухвалу від 18 серпня 2019 року скасувати, направивши справу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду, з таких міркувань.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

До виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції належить розгляд позовних вимог, що стосуються скасування протоколу про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.

Стосовно оскарження інших дій ЦВК при організації підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року їх виключної підсудності Верховному Суду як суду першої інстанції КАС України не передбачає.

Відповідно до частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (частина п`ята статті 172 КАС України).

Пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

За частиною шостою статті 172 КАС України суд вправі за клопотанням учасника або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

На думку Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові, системний аналіз наведених вище норм КАС України, зокрема, про повноваження суду з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, вказує на те, що таке роз`єднання може мати місце лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги.

Тобто, в іншому випадку позовна заява, в якій порушено правила об`єднання позовних вимог (в тому числі з порушенням виключної підсудності), завжди підлягає поверненню позивачу за правилами статті 169 КАС України.

Вважаємо, що такий висновок не ґрунтується на положеннях частини шостої статті 172 КАС України, адже в ній йдеться про подальший розгляд роз`єднаних позовних вимог тим самим суддею. Отже, розглядаючи роз`єднані позовні вимоги, суддя не позбавлений можливості передати одну чи кілька з них на розгляд належного суду, як це передбачено пунктами 2 та 3 частини першої статті 29 КАС України.

Інститут повернення позовної заяви позивачу передбачений для усунення недоліків позовної заяви і таке повернення не позбавляє позивача права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом після усунення недоліків.

Статтями 270, 273 КАС України встановлені особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, в тому числі особливості обчислення процесуальних строків у відповідній категорії справ.

Так, позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п`ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності (частина шоста статті 273 КАС України), позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничої виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності (частина восьма статті 273 КАС України).

За правилом, передбаченим частиною п`ятою статті 270 КАС України, ці строки не може бути поновлено і позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Натомість частиною дев`ятою статті 273 КАС України передбачено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії або бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, процесуальне законодавство, яке регулює провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій спрямоване на урівноваження застосованих обмежень у строках здійснення такого оскарження спрощенням умов відкриття провадження у такій справі у випадках, коли недоліки в оформленні позовних матеріалів можуть бути самостійно врегульовані судом з метою забезпечення права позивачів на доступ до суду.

Вважаємо, що такий підхід має бути застосований і при вирішенні питання про можливість розгляду Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду позовних вимог, які належать до його виключної підсудності, навіть у разі об`єднання їх з вимогами, які до виключної підсудності Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не належать.

Адже в тому випадку, коли Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду поверне позовну заяву на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України після спливу строку, визначеного частиною шостою статті 273 КАС України, можливість реалізації позивачами їх права на повторне звернення з позовними вимогами, які в силу закону належали до підсудності Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду, встановленого законом, буде втрачена.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Саме для досягнення таких результатів повинні використовуватись повноваження судом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд у разі, якщо незастосування повноважень щодо роз`єднання позовних вимог може призвести до неможливості забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, зобов`язаний застосувати власну ініціативу та роз`єднати позовні вимоги, виділивши вимоги, що підлягають розгляду в іншому суді та забезпечити своєчасний розгляд вимог, які належать до виключної підсудності Верховного Суду.

З огляду на те, що внаслідок постановлення ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 серпня 2019 року про повернення позову поставлене під загрозу виконання завдання адміністративного судочинства щодо своєчасного розгляду у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача зі складання протоколу від 5 серпня 2019 року про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 69, визнання недійсними позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69; зобов`язання ЦВК опублікувати в офіційних друкованих виданнях публікацію про спростування інформації щодо обрання ОСОБА_2 , 1963 року народження, народним депутатом України в одномандатному виборчому окрузі № 69; зобов`язання відповідача прийняти рішення про проведення повторного голосування з позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69 у строки, визначені частиною третьою статті 103 Закону України № 4061-VI, вважаємо, що, пред`явивши у межах передбаченого частиною шостою статті 273 КАС України строку зазначені вимоги, позивачі мають право на доступ до суду (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та на справедливий судовий розгляд зазначеної вимоги судом, встановленим законом, яким і є Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Отже, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в оскаржуваній ухвалі від 18 серпня 2019 року дійшов неправильного висновку про повернення позовної заяви на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України, не застосувавши у цій справі з огляду на необхідність забезпечення своєчасності розгляду вищевказаної вимоги частину шосту статті 172 КАС України.

Судді Великої Палати Верховного Суду Н. О. Антонюк С. В. Бакуліна Ю. Л. Власов В. І. Данішевська О. Р. Кібенко Л. І. Рогач В. Ю. Уркевич

Джерело: ЄДРСР 84031856
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку