Провадження № 1-кп/311/13/2019

01.08.2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року м. Василівка

Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

суддів: Пушкарьової С.П.

Носик М.А.,

при секретарі Осінцевій Л.А.

за участю прокурора Вигівського В.В.

захисників - адвокатів Макаренка О.М., Молоткової В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Василівка кримінальне провадження відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Комишуваха Оріхівського району Запорізької області, громадянина України, який має вищу освіту, не працюючого, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12015080310001575 від 30.12.2015 року, затвердженого прокурором Оріхівського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області від 28.12.2016 року, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень при наступних обставинах:

Згідно з рішенням Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області від 10.11.2010 року № 01 «Про інформацію Комишуваської селищної виборчої комісії про результати виборів 31 жовтня 2010 року та обрання Комишуваського селищного голови» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обрано Комишуваським селищним головою, на посаді якого він перебував до 28 жовтня 2015 року.

Відповідно до посадової інструкції голови Комишуваської селищної ради до повноважень та посадових обов`язків ОСОБА_1 входило: забезпечення в межах, наданих законом, повноважень органам місцевого самоврядування, виконавчої влади на території сільської ради, дотримання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організація в межах, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», роботи сільської ради та її виконавчого комітету; підписання рішення ради та її виконавчого комітету; внесення на розгляд ради пропозицій про кількісний і персональний склад виконкому селищної ради; внесення на розгляд ради пропозицій щодо структури і штатів виконавчого комітету та органів ради; скликання сесії ради, внесення пропозицій та формування порядку денного сесій і головування на пленарних засіданнях селищної ради; забезпечення підготовки та розгляду проектів програм соціально - економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її повноважень, оприлюднення затверджених радою програм, бюджету та звіту про їх виконання; призначення на посади та звільнення працівників селищної ради, ведення обліку робочого часу (табеля); забезпечення виконання рішень селищного референдуму, селищної ради та виконавчого комітету; розпорядження бюджетними, позабюджетними цільовими коштами, використання їх лише за призначенням, визначеним радою; звернення до суду щодо визначення незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, установ, підприємств та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; укладення від імені територіальної громади, селищної ради та виконавчого комітету договорів відповідно до законодавства; ведення особистого прийому громадян, забезпечення на території ради дотримання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань; складання і засвідчення нотаріальних дій у відсутності секретаря селищної ради; видання розпоряджень у межах своїх повноважень; скликання загальних зборів громадян за місцем проживання; здійснення інших повноважень місцевого самоврядування, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до компетенції її виконавчих органів.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, здійснював функції представника місцевого самоврядування, при цьому виконував організаційно-розпорядчі функції, в силу чого, згідно з приміткою до ст.364 КК України, був службовою особою.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 16.03.2011 року в період часу з 08-00 години до 18-00 години, ОСОБА_1 , перебуваючи на робочому місці, у приміщенні ради за адресою: вул.Богдана Хмельницького, 49, смт.Комишуваха, Оріхівський район, Запорізька область, будучи службовою особою, діючи умисно, з метою реалізації нежитлової будівлі - будинку побуту, загальною площею 660.8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що засідання шостої сесії шостого скликання Комишуваської селищної ради за участю квотної кількості депутатів не розглядало питання щодо реалізації вищевказаної нежитлової будівлі, безпідставно, одноосібно вніс пункт 1 та пункт 2 до рішення Комишуваської селищної ради від 16.03.2011 року № 26 «Про затвердження звіту про незалежну оцінку нежитлової будівлі» наступним змістом: «1.Затвердити Звіт про незалежну оцінку нежитлової будівлі, будинку побуту, виготовлений експертом-оцінювачем ОСОБА_3 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , і величина вартості якого, отримана в результаті оцінки, становить: 39220,00 гривень. без ПДВ. 2.Доручити селищному голові Комишуваської селищної ради здійснити продаж вищезазначеної нежитлової будівлі через аукціон не нижче затвердженої цим рішенням величини вартості.

Того ж дня, як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що складений ним вищезазначений документ містить неправдиві відомості щодо його прийняття депутатами Комишуваської селищної ради, підписав його та завірив гербовою мокрою мастичною печаткою Комишуваської селищної ради, яка в силу службових повноважень перебувала в його віданні. В результаті цих дій ОСОБА_1 надав рішенню Комишуваської селищної ради «Про затвердження звіту про незалежну оцінку нежитлової будівлі» від 16.03.2011 року № 26 ознаки офіційності та законності.

В подальшому, на підставі вказаного документа між територіальною громадою смт.Комишуваха в особі Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, в особі селищного голови ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_4 26.05.2011 року укладено договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, будинку побуту, загальною площею 660,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на загальну суму 43142,00 гривень, фактична вартість якого, згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 18.04.2016 року № 55-16 станом на день реалізації, а саме 26.05.2011 року складала 811981,00 гривень.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.366 КК України як службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Також, як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на розтрату ввіреного в силу службових обов`язків комунального майна, займаючи посаду сільського голови Комишуваської селищної ради, здійснюючи функції представника місцевого самоврядування, будучи при цьому службовою особою, та виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, з метою подальшої розтрати комунального майна за заниженою вартістю, ОСОБА_1 самостійно, одноособово, замовив у експерта-оцінювача ОСОБА_3 звіт «Про незалежну оцінку «Нежитлової будівлі «будинку побуту», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у якому запропонував експерту-оцінювачу ОСОБА_3 , без отримання останнім винагороди, провести оцінювання будинку побуту за заниженою вартістю, а саме у розмірі 39 000,00 гривень, хоча фактична його вартість згідно із висновком судової будівельно-технічної експертизи від 18.04.2016 року № 55-16 станом на день реалізації, а саме 26.05.2011 року складала 811981,00 гривень.

За пред`явленим обвинуваченням, в подальшому ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, заправлений на розтрату ввіреного йому в силу службових обов`язків комунального майна, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що складений експертом-оцінювачем документ, а саме звіт «Про незалежну оцінку «Нежитлової будівлі «будинку побуту», містить неправдиві відомості щодо вартості відчужуваного об`єкта нерухомості, самостійно, в порушення п.30 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування», без обговорення серед депутатів Комишуваської селищної ради, одноособово, виніс питання затвердження звіту про незалежну оцінку на шосту сесію шостого скликання Комишуваської селищної ради і, як наслідок, самостійно склав рішення Комишуваської селищної ради від 16.03.2011 року № 26, яке містило неправдиві відомості щодо його затвердження та подальшої реалізації, шляхом голосування на сесії депутатами Комишуваської селищної ради.

Далі, як вказано в обвинувальному акті, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, а саме головою Комишуваської селищної ради шостого скликання, зловживаючи своїм службовим становищем, завірив особистим підписом та гербовою мокрою мастичною печаткою Комишуваської селищної ради, надавши рішенню Комишуваської селищної ради від 16.03.2011 року № 26 «Про затвердження звіту про незалежну оцінку нежитлової будівлі» статусу офіційного документа, та в подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу щодо реалізації, розтрати нежитлової будівлі, будинку побуту, загальною площею 660.8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за загальною сумою 39220,00 гривень, направив до приватного підприємства «Фірма СОМГІЗ» для проведення аукціону з реалізації нерухомого майна.

17.05.2011 року протоколом № 01-08 щодо проведення аукціону з реалізації майна продаж зазначеного об`єкта визначено в сумі 43142,00 гривень. У подальшому між територіальною громадою смт. Комишуваха, в особі Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, в особі селищного голови ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_4 26.05.2011 року укладений договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, будинку побуту, загальною площею 660,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за загальною сумою 43142,00 гривень, фактична вартість якого, згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 18.04.2016 року № 55-16 станом на день реалізації, а саме 26.05.2011 року, складала 811981,00 гривень.

За пред`явленим ОСОБА_1 обвинуваченням, внаслідок протиправних дій Комишуваського селищного голови ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди Комишуваській селищній раді Оріхівського району Запорізької області на вказану суму, яка у 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, чим завдав матеріальну шкоду селищній раді в особливо великих розмірах.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.5 ст.191 КК України як розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.

Далі, як вказано в обвинувальному акті, перебуваючи на посаді Комишуваського селищного голови ОСОБА_1 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, здійснюючи функції представника місцевого самоврядування, будучи при цьому службовою особою, діючи з корисливих мотивів, з метою подальшої розтрати комунального майна за заниженою вартістю, самостійно, одноособово, замовив у експерта-оцінювача ОСОБА_3 звіт «Про незалежну оцінку «Нежитлової будівлі «будинку побуту», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у якому запропонував експерту-оцінювачу ОСОБА_3 провести оцінювання будинку побуту за заниженою вартістю, а саме у розмірі 39000,00 гривень, хоча фактична вартість якого, згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 18.04.2016 року № 55-16 станом на день реалізації, а саме 26.05.2011 року складала 811981,00 гривень.

За пред`явленим обвинуваченням, у подальшому ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що складений експертом-оцінювачем документ, а саме звіт «Про незалежну оцінку «Нежитлової будівлі «будинку побуту», містить неправдиві відомості щодо вартості відчужуваного об`єкта нерухомості, самостійно, в порушення п.30 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування», без обговорення серед депутатів Комишуваської селищної ради, використав указаний звіт, а саме одноособово виніс питання «Про затвердження звіту про незалежну оцінку» на шосту сесію шостого скликання Комишуваської селищної ради і, як наслідок, самостійно склав рішення Комишуваської селищної ради від 16.03.2011 року №26, яке містило неправдиві відомості щодо його затвердження та подальшої реалізації. У подальшому, між територіальною громадою смт.Комишуваха, в особі Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, в особі селищного голови ОСОБА_1 , та покупцем ОСОБА_4 26.05.2011 року укладений договір купівлі - продажу нежитлової будівлі, будинку побуту, загальною площею 660.8 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на загальну суму 43142,00 гривень.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

23.02.2017 року Токмацькою місцевою прокуратурою Запорізької області в інтересах держави, а особі Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 811981 (вісімсот одинадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок (том 1 а.с.89-95а).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України, не визнав у повному обсязі, та суду пояснив, що він дійсно був головою Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області в період часу 2010 - 2015 років. У вказаний період дійсно виносилися на сесії та голосуванням приймалися рішення щодо відчуження об`єктів нерухомого майна Комишуваської селищної ради. Зокрема, 16.03.2011 року на засідання сесії ним виносилося питання щодо реалізації будинку побуту, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , Особисто з експертом-оцінювачем ОСОБА_3 він знайомий не був та з ним не зустрічався. Особисто звіт у даного оцінювача він не замовляв, та занизити вартість вказаної будівлі не пропонував. Власноручно протоколи та рішення сесій не виготовляв, адже не має навиків роботи з комп`ютером. Питання про затвердження звіту про незалежну оцінку будинку побуту виносилося на обговорення депутатів на проведеній сесії та озвучувалася визначена експертом вартість. При цьому ні йому, ні присутнім депутатам вказана вартість не здавалася заниженою та відповідала цінам на нерухоме майно на той період часу в даному населеному пункті. Виготовленням протоколу та рішень сесії займалася секретар. Зміст рішення №26 від 16.03.2011 року повністю відповідав рішенню, прийнятому на сесії. Зокрема, рішення про продаж будинку побуту було викликане необхідністю заміни вікон в дитячому садку, коштів на які бракувало. Особисто йому жодної вигоди від продажу будівлі за заниженою ціною не було. Та взагалі особистої користі від відчуження будинку побуту він не мав. Продаж об`єкта нерухомості проводилася на торгах, на яких він присутній не був та впливу на проведення торгів не мав. Цивільний позов прокурора в інтересах Комушуваської селищної ради про стягнення шкоди в сумі 811981,00 грн. не визнає у повному обсязі, посилаючись на те, що ніяких грошових коштів він не привласнював та ними не заволодівав. Просить суд визнати його невинуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та виправдати.

В судовому засіданні представник потерпілого Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області ОСОБА_5 пояснив, що з листопада 2015 року він є головою Комишуваської селищної ради. При вступі на посаду ним було створено комісію з інвентаризації майна. Під час інвентаризації було виявлено ряд фактів відчуження нерухомого майна селищної ради. Зокрема, було відчужено будинок побуту, що розташований по АДРЕСА_2 . На сесії він запитав всіх депутатів, чи голосували вони за це питання і всі депутати повідомили, що за це питання не голосували. Особисто він ніколи не був присутній на сесіях, коли вирішувалося питання про продаж нерухомого майна. Ніяке нерухоме майно взагалі не продавалось. І при цьому також пояснив, що особисто він також придбав нерухоме майно, що належало Комишуваській селищній раді. Чи голосували депутати за затвердження переліку об`єктів для відчуження він не цікавився. Крім того, представник потерпілої сторони не зміг пояснити чи надходили кошти від продажу будинку побуту до бюджету селищної ради, та коли саме будинок побуту перейшов у комунальну власність, так як цими питаннями не цікавився.

Допитана в судовому засіданні у даному кримінальному провадженні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що була депутатом 6-го скликання, на шостій сесії присутня не була. Голова Комишуваської селищної ради ОСОБА_1 . жодного разу не набрав жодного документа власноручно.

Свідок ОСОБА_7 пояснила в судовому засіданні, що була депутатом 6-го скликання, чи була присутня на шостій сесії не пам`ятає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8суду пояснив, що він був депутатом 6-го скликання та можливо голосував за продаж будинку побуту. Проте, взагалі не пам`ятає, щоб на сесіях хтось із депутатів головував проти якогось питання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що був депутатом 6-го скликання, в його присутності питання щодо відчуження майна не піднімалось. Чи був присутній на 6-й сесії не впевнений.

Свідок ОСОБА_10 надала суду показання про те, що вона була депутатом 6-го скликання, чи виносились питання про продаж нерухомого майна на сесії, не пам`ятає. Питання про продаж будинку побуту в її присутності на сесію не виносилось.

В судовому засідання свідок ОСОБА_11 пояснила, що про продаж будинку побуту дізналась від слідчого, це питання на сесіях не чула та за нього не голосувала.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив суду, що був депутатом 6-го скликання, пам`ятає, що питання про продаж будинку побуту піднімалось.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив суду, що був депутатом 6-го скликання, в його присутності на сесіях виносились питання про продаж об`єктів нерухомості. Він часто пропускав сесії, за продаж будинку побуту не голосував. Коли був присутній на сесії, то по всім питанням завжди голосував «за».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що був депутатом 6-го скликання та пам`ятає, що на сесії обговорювалося питання про продаж будинку побуту, та не пам`ятає, чи за це питання голосували. Чи був присутній на 6-й сесії не пам`ятає.

В судовому засідання свідок ОСОБА_15 пояснив, що на 6-й сесії 6-го скликання, яка відбувалась 16.03.2011 року присутній не був.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила суду, що працювала секретарем селищної ради до 16.12.2010 року. За її діяльності об`єкти нерухомості не відчужувались. Чи була присутня на 6-й сесії 6-го скликання не пам`ятає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що була депутатом 6-го скликання, сесії намагалась ігнорувати. В її присутності рішення про продаж нерухомості ніколи не приймались, за затвердження звіту про незалежну оцінку будинку побуту не голосувала. Зазвичай на сесіях утримувалась від голосування.

В судовому засідання свідок ОСОБА_18 пояснила, що була депутатом 6-го скликання, питання про відчуження об`єктів нерухомого майна в її присутності не обговорювалось та рішення про затвердження звіту про оцінку майна в її присутності не приймалося.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив суду, що був депутатом 6-го скликання та за відчуження будинку побуту не голосував.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, що був депутатом 6-го скликання, чи обговорювалося питання про продаж об`єктів нерухомості смт.Комишуваха він не пам`ятає, його це не цікавило. Останній має проблеми зі слухом та практично не чув питань, які виносилися на сесію. Піднімав руку «за», не чуючи при цьому питань, «за компанію».

В судовому засідання свідок ОСОБА_21 пояснила, що була депутатом 6-го скликання, працювала в селищній раді землевпорядником. Добре пам`ятає сесію, де приймалось рішення про затвердження переліку об`єктів для відчуження. В цьому переліку було багато об`єктів, у тому числі і будинок побуту. Чи виносилося питання про продаж будинку побуту на сесію вона не пам`ятає. На сесіях всі присутні депутати голосували «за» по всім питанням, в тому числі вона також жодного разу не голосувала «проти».

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив суду, що був депутатом 6-го скликання. Саму сесію, де приймалось рішення про відчуження будинку побуту, не пам`ятає. Але на всіх сесіях всі депутати від партії «Регіонів» (яких було більшість) голосували одностайно «за» по всім питанням. Іноді він знайомився з матеріалами сесій. Невідповідностей викладених обставин в рішеннях з фактичними подіями, які відбувалися на сесіях, ніколи не було. Він взагалі не допускає ситуації, що сесії не було, а рішення приймалось. Включати до протоколу питання, яке насправді на сесію не виносилось сенсу не було, адже більшість депутатів завжди голосувала «за».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив, що був депутатом 6-го скликання, та пам`ятає що питання про відчуження будинку побуту обговорювалося, але чи на сесії чи на засіданні комісії, членом якої він був не пам`ятає. Особисто сесії відвідував майже завжди. На якійсь із сесій обговорювалось питання про проведення оцінки будівлі - будинку побуту, але на якій саме сесії не пам`ятає. Впевнений, що якщо було виготовлене рішення, значить сесія відбулася і питання на обговорення виносилось.

В судовому засідання свідок ОСОБА_24 пояснив, що був депутатом 6-го скликання, на 6-й сесії був присутній та доповідав по двом питанням, також пам`ятає, що на вказаній сесії був присутній представник Оріхівської районної ради Баглер, та чи був останній до кінця сесії, він не пам`ятає. При розгляді питання про затвердження звіту про оцінку будинку побуту, було озвучено суму оцінки, і всі депутати затвердили цей звіт на голосуванні. Особисто він також голосував за затвердження звіту та продаж будинку побуту. На якусь із попередніх сесій також виносилося питання про затвердження переліку об`єктів, які підлягають відчуженню. Також пояснив суду, що особисто ОСОБА_1 жодного разу не працював за комп`ютером, або друкарською машинкою.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснила суду, що була депутатом 6-го скликання та головним бухгалтером Комишуваської селищної ради. Знаходилася на лікарняному з березня по вересень 2011 року. Процедуру продажу об`єктів, що перебували у власності селищної ради, завжди дотримувалися. Було продано декілька об`єктів і всі за однією процедурою. На сесіях жодних заперечень від депутатів щодо продажу жодного об`єкта, крім Одарівського клубу, не було. За яку ціну був проданий будинок побуту вона не пам`ятає. Однак, всі кошти, отримані від продажу нерухомості були оприбутковані бухгалтерією та витрачені згідно затверджених кошторисів - це перевірялось казначейством району.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснив, що був депутатом 6-го скликання. Також пояснив, що на сесії виносилось питання про продаж приблизно 5 об`єктів нерухомості. Перед продажем необхідно було замовити оцінку кожного об`єкта. Продаж безпосередньо будинку побуту здійснювалася через аукціон, в якому він також приймав участь. Жодної таємниці з продажу об`єктів, які були в комунальній власності Комишуваської селищної ради не було. Кожен об`єкт з переліку продавався окремо, перед цим на голосування виносилось питання кому доручити продаж. Процедура продажу кожного разу додержувалась. Жодного разу не було випадку, щоб по якомусь питанню, яке виносилось на голосування не було прийняте рішення. Особисто він голосував «за» продаж об`єктів. Вартість будинку побуту, за яку він був проданий, відповідала тій, що була на аукціоні та на той час була реальною.

В судовому засідання свідок ОСОБА_27 пояснила, що з 2009 року по грудень 2011 року працювала в Комишуваській селищній раді спочатку юристом, потім секретарем. На сесіях Комишуваської селищної ради завжди збирався кворум. На 6-й сесії питання про затвердження звіту про незалежну оцінку нежитлової будівлі будинку побуту доповідав голова селищної ради ОСОБА_1 . Підготовкою та збором документів для продажу будинку побуту займалася особисто вона. На яку суму було оцінено об`єкт не пам`ятає. Жодного разу не було випадку, щоб якесь питання не виносилось на голосування, а було включено до протоколу.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив суду, що про продаж будинку побуту він дізнався з оголошення в газеті та зі слів жителів смт.Комишуваха. Об`єкт був в поганому стані, не було підлоги, перестінків, опалення, стіни були обшарпані. Вказаний об`єкт нерухомості він придбав на торгах, за яку ціну та в якому році не пам`ятає, однак всі, визначені договором кошти він перерахував. Після придбання, він частково відремонтував будинок побуту.

В судовому засідання свідок ОСОБА_28 пояснив, що працював експертом-оцінювачем та робив рецензію на звіт експерта-оцінювача ОСОБА_3 Також пояснив, що звіт, виконаний ОСОБА_3 , повністю відповідав національним стандартам.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснив, що він працював директором філії підприємства «СОМГІЗ». Дана фірма займалася проведенням аукціонів з продажу нерухомого майна, зокрема будинку побуту Комишуваської селищної ради. Пакет документів, наданий селищною радою, для проведення аукціону, був ретельно вивчений юристами їхньої фірми, потім були призначені торги. Процедура проведення торгів була зазначена в протоколі за результатами торгів, який він підписував особисто. Вплинути на результати торгів він не міг та з цього питання до нього ніхто не звертався.

В судовому засідання свідок ОСОБА_30 пояснив, що в період 2010-2011 років орендував будинок побуту в смт. Комишуваха. Його запрошували на сесію, де вирішувалось питання про розірвання договору оренди та продаж будинку побуту. На сесії голова селищної ради ОСОБА_1 підняв питання, що будинок побуту збитковий та його треба продати. В приміщенні вказаного об`єкта нерухомості проводилися дискотеки та бенкети. За яку ціну було продано будинок побуту, йому невідомо. Рішення селищної ради він не оскаржував. На сесії він також повідомляв, що має намір придбати цей об`єкт, але про аукціон не знав та заяву на участь в ньому не подавав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що був експертом - оцінювачем та в 2011 році на прохання голови Комишуваської селищної ради ОСОБА_1 виготовив звіт про незалежну оцінку нежитлової будівлі - будинку побуту, розташованого в смт.Комишуваха. При цьому ОСОБА_1 попрохав його вказати вартість в рамках 30-40 тисяч гривен, що він і виконав. Більша чи менша була на той час дійсна ринкова вартість об`єкта, сказати не може, можливо в звіті зазначив і завищену вартість. Його розмову з ОСОБА_1 ніхто не чув та присутніх при розмові не було. За виготовлення цього звіту він був притягнутий до кримінальної відповідальності.

Також в судовому засіданні під час розгляду даного кримінального провадження були допитані наступні свідки сторони захисту.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 пояснила, що була депутатом Оріхівської районної ради 5-го скликання. Будинок побуту на той час знаходився у власності Комишуваської селищної ради. Була присутня на сесії, де вирішувалось питання про продаж будинку побуту. Заперечень з цього питання зі сторони депутатів не було. їй відомо, що всі протоколи і рішення після сесій направлялися до прокуратури та прискіпливо перевірялися.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснила суду, що була завідуючою дошкільного закладу «Казка» Комишуваської селищної ради. Дитячий садок потребував заміни 70 вікон, що було виконано за сприяння голови селищної ради ОСОБА_1 . Також був зроблений ремонт музичної зали, опалення. Вартість проведених ремонтних робіт та за яку ціну було продано будинок побуту їй невідомо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 пояснила, що являється директором будинку дитячої та юнацької творчості Комишуваської селищної ради. Пам`ятає, що будинок побуту був у занедбаному стані, перший поверх був майже зруйнований. В зв`язку з цим, та необхідністю проведення ремонту дитячого садка, було вирішено продати цей об`єкт.

Також в судовому засідання 26.11.2018 року в режимі відеоконференцзв`язку був допитаний експерт ОСОБА_34 , який пояснив, що експертом він працює з лютого 2015 року. За постановою слідчого у даному кримінальному провадженні він проводив оціночно-будівельну експертизу, проте за висновком вказано будівельно-технічна експертиза, так як зазначено у постанові слідчого про призначення експертизи. При проведенні експертизи він вираховував вартість заміщення, хоча такого питання слідчим у постанові не ставилося. Проведено ним експертне дослідження за витратним методом. За висновком було підраховано коефіцієнт фізичного зносу. Також пояснив, що при проведенні дослідження за витратним та дохідним методами висновок за сумою буде різним. Під час візуально-інструментального огляду будівлі побуту ним виконувалися відповідні заміри та досліджувався лише перший поверх вказаного об`єкту нежитлового приміщення, оскільки не було доступу до другого поверху у зв`язку із зачиненими дверима, проте експертну оцінку у висновку він надавав щодо всієї будівлі, коефіцієнт при цьому використовувався як задовільний. Під час проведення експертизи Звіт ОСОБА_3 не використовувався ним, оскільки даний документ йому не надавався. Складений ним висновок судової будівельно-технічної експертизи №55-16 від 18.04.2016 року підтримує у повному обсязі.

Судовий розгляд у даному кримінальному провадженні проведено в межах пред?явленого ОСОБА_1 обвинувачення, відповідно до вимог ст.337 КПК України.

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_1 , представника потерпілого Карапєтяна Ю.В., свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_35 , ОСОБА_30 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та експерта ОСОБА_36 , колегією суддів у даному кримінальному провадженні ретельно та безпосередньо були досліджені докази сторони обвинувачення.

Стороною обвинувачення в якості доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 надані суду такі докази, які оголошені та досліджені в судовому засіданні, зокрема:

- рішення Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області шостого скликання першої сесії від 10.11.2010 року за №01 про інформацію Комишуваської селищної виборчої комісії про результати виборів 31 жовтня 2010 року та обрання Комишуваського селищного голови, яким вирішено інформацію голови Комишуваської виборчої комісії ОСОБА_38 про результати виборів 31 жовтня 2010 року та обрання Комишуваським селищним головою ОСОБА_1 взято до відома (т.№ 2 а.с.237);

- звіт про незалежну оцінку «Нежитлова будівля, будинок побуту» за адресою: АДРЕСА_2 , складений експертом-оцінювачем ОСОБА_3 , за висновкам якого вбачається, що вартість нежитлової будівлі, будинку побуту до складу якого входить: будинок побуту інв..№10310005 літ. «А» загальною площею 660,8 кв.м., ганок літ. «кр», ганок літ «кр», на земельній ділянці площею 1779 кв.м. по АДРЕСА_2 , власником якого є Територіальна громада смт.Комишуваха в особі Комишуваської селищної ради, станом на дату оцінки 11 березня 2011 року складає 39220,00 гривень (т.№2 а.с.110-114, т.№3 а.с.69-88);

- протокол № 06 пленарного засідання Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області шостого скликання шостої сесії від 16.03.2011 року, яким затверджено звіт про незалежну оцінку нежитлової будівлі (т.№3 а.с.64-67);

- висновок почеркознавчої експертизи № 64 від 04 березня 2016 року, яка проведена головним судовим експертом сектору дактилоскопічних видів досліджень та обліків відділу криміналістичних видів досліджень та обліків Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_39 , та з висновків якої вбачається, що: підпис в графі селищний голова в рішенні №26 від 16.03.2011 року «Про затвердження звіту про незалежну оцінку нежитлової будівлі» 6 (шостої) сесії 6 (шостого) скликання Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області виконаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; підпис в графі селищний голова в протоколі №6 від 16.03.2011рроку пленарного зсідання Комишуваської селищної ради 6 (шостої) сесії 6 (шостого) скликання виконаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.№2 а.с.156-161);

- рішення Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області шостого скликання третьої сесії за № 10 від 30 грудня 2010 року про затвердження переліку об`єктів, комунальної власності Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області .які підлягають відчуженню, з Додатком до рішення (т.3 а.с.30.31);

- рішення Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області шостого скликання шостої сесії за № 26 від 16 березня 2011 року про затвердження звіту про незалежну оцінку нежитлової будівлі, яким затверджено Звіт про незалежну оцінку нежитлової будівлі, будинку побуту, виготовлений експертом-оцінювачем ОСОБА_3 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , і величина вартості якого, отримана в результаті оцінки становить 39220,00 гривень (т.№2 а.с.108, т.№3 а.с.32,68);

- заявка № 02 від 12 квітня 2011 року до Договору № 120411/02-08 на продаж об`єктів права комунальної власності, реалізація яких здійснюється на підставі Рішення Комишуваської селищної ради за № 10 від 31.12.2010 року (т.2 а.с.90);

- протокол № 01-08 аукціону з реалізації майна від 17 травня 2011 року, відповідно до якого переможцем аукціону по Лоту: нежитлова будівля, будинку побуту, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , - визначено ОСОБА_4 . Продажна ціна майна - 43142,00 грн. (том 2 а.с.86-91);

- висновок судової будівельно-технічної експертизи № 55-16 від 18 квітня 2016 року, яка проведена судовим експертом Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_36 , та з висновків якої вбачається, що: вартість нежитлової будівлі Будинку побуту «літ.А», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 визначена витратним підходом, без урахування земельного компоненту станом на 26.05.2011 року складає 811981,00 гривень; вартість нежитлової будівлі Будинку побуту «літ.А», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , визначена витратним підходом без урахування земельного компоненту станом на час проведення експертизи (з округленням) складає: 1370904,00 гривень (т.№2 а.с.164-178);

- ухвала слідчого судді Оріхівського районного суду Фісун Н.В. від 21.12.2016 року, якою накладено у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР від 30.12.2015 року під №12015080000001575 арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме на об`єкт нерухомості: нежитлову будівлю «будинок побуту» за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 та визнано об`єкт нерухомості: нежитлову будівлю «будинок побуту» за адресою: АДРЕСА_2 речовим доказом (т.№2 а.с.187-188);

- договір купівлі-продажу від 26.05.2011 року, укладений між Територіальної громадою смт.Комишуваха в особі Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , за умовами якого продавець передав у власність покупця нежитлову будівлю будинок побуту, загальною площею 660,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який належить продавцю на праві комунальної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Комишуваською селищною радою Оріхівського району Запорізької області 05.04.2011 року за №б/н та розташований на земельній ділянці площею 0,1779 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2323955400:09:007:0228 , згідно довідки про правовий статус земельної ділянки, виданою відділом Державного комітету із земельних ресурсів України в Оріхівському районі Запорізької області 30.12.2010 року за №2984 (т.№2 а.с.242-244);

- постанова старшого слідчого слідчого відділення Оріхівського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області Резніченко ОМ. Від 28.01.2016 року, якою визнано речовими доказами у кримінальному провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080310001575 від 30.12.2015 року: протокол першої сесії Комишуваської селищної ради від 10.11.2010 (про результати виборів 31.10.2010 року та обрання Комишуваського селищного голови Літвінова О.І. та про обрання депутатів Комишуваської селищної ради; посадову інструкцію селищного голови Комишуваської селищної ради ОСОБА_1 ; інформацію про депутатів Комишуваської селищної ради; договір купівлі-продажу об`єкту комунальної власності, а саме будинку побуту, загальною площею 660 м.кв., розташованого за адресою АДРЕСА_2 27 від 26.05.2011 року укладеного між Територіальною громадою Комишуваської селищної ради в особі ОСОБА_1 . ОСОБА_4 ; рішення та протоколи шостої сесії шостого скликання Комишуваської селищної ради від 16.03.2016 року;

- ухвала Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.11.2016 року, якою задоволено клопотання прокурора Оріхівського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області Вигівського В.В. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.2 ст.358 КК України, відомості про який внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080310001271 від 08.11.2016 року та ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності (т.№3 а.с.114-116).

Колегія суддів, оцінивши у сукупності вказані письмові докази дійшла наступного висновку, що жоден із вищеперерахованих доказів жодного доказового значення для підтвердження чи спростування вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не несе.

Також судом були досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення, а саме потерпілою стороною, зокрема: - матеріали технічної документації з інвентаризаційної справи на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 (т.3 а.с.2-15);

- рішення виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області № 08 від 31 березня 2011 року про оформлення права власності не нежитлову будівлю, будинок побуту, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (т.3 а.с.16);

- копію договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, будинку побуту, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 660,8 кв.м., укладений між територіальною громадою смт.Комишуваха в особі Комишуваської селищної ради та ОСОБА_4 , який посвідчений 26 травня 2011 року приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області Студенцовою О.О., за реєстровим номером 559 (т.3 а.с.21);

- аналіз регуляторного впливу регуляторного органу Комишуваської селищної ради (т.3 а.с.24);

- Положення про порядок відчуження майна комунальної власності територіальної громади селища Комишуваха, затверджене рішення сесії Комашуваської селищної ради від 23 листопада 2009 року № 1 (том 3 а.с.25-28).

Проте,жодного доказового значення у даному кримінальному провадженні вказані дослідженні документи не мають.

Крім того, вказані докази є недопустимими, оскільки відповідно до положень ч.12 ст.290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів іншій стороні, суд не має права допустити відомості, що містяться в них як докази безпосередньо під час судового провадження. Проте, всупереч вказаним положенням ч.12 ст.290 КПК України стороні захисту не були відкриті зазначені вище документи, надані потерпілою стороною наприкінці судового розгляду.

Колегією суддів досліджені вказані вище докази, проте потерпілою стороною не зазначено, наявність чи відсутність яких фактів вони встановлюють, наявність чи відсутність яких обставин, що мають значення для кримінального провадження, та які підлягають доказуванню.

Основним письмовим доказом, на думку прокурора, та на якому побудоване обвинувачення ОСОБА_1 , є Висновок судової будівельно-технічної експертизи № 55-16 від 18.04.2016 року (.т.2 а.с.164-186), відповідно до якого вартість нежитлової будівлі, будинку побуту, станом на день реалізації, а саме на 26.05.2011 року складала 811981,00 грн.

Проаналізувавши в сукупності досліджений в судовому засіданні вищевказаний Висновок судової будівельно-технічної експертизи № 55-16 від 18.04.2016 року та надані в судовому засіданні експертом ОСОБА_36 пояснення по суті проведення експертного дослідження, колегія суддів приходить до висновку про наявність ознак недопустимості Висновку судової будівельно-технічної експертизи №55-16 від 18.04.2016 року, та як наслідок, обґрунтованих сумнівів у його об`єктивності та достовірності.

Зокрема, відповідно до методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003 року та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року (в редакції наказу Міністерства юстиції України №1950/5 від 26.12.2012 року) для визначення вартості окремого індивідуально визначеного майна, що приватизується шляхом продажу на аукціоні (конкурсі), застосовується ринкова вартість. Окрім того, питання щодо визначення ринкової вартості майна розглядається при проведенні оціночно-будівельної судової експертизи, проте в ході досудового розслідування була призначена та проведена будівельно-технічна експертиза, яка призначається для вирішення зовсім інших питань, до переліку яких визначення дійсної (ринкової) вартості об`єкта не входить. Також при призначенні даної судової експертизи слідчим було поставлене питання: «яка вартість нежитлового приміщення...» без конкретизації, яку саме вартість необхідно було визначити експерту. При цьому сам експерт на початку допиту в суді пояснив, що ним визначалася ринкова вартість будівлі, в подальшому в ході допиту експерт повідомив, що він визначив вартість заміщення, та згодом зупинився та тому, що ним у висновку визначена вартість відтворення, що не є тотожними поняттями.

Також під час допиту експерта з`ясовано, що ним при проведенні експертизи інформація щодо балансової вартості об`єкта взагалі не використовувалася, для проведення експертного дослідження йому було надано слідчим 12 договорів купівлі-продажу аналогічного нерухомого майна на території Комишуваської селищної ради, при необхідності мінімум трьох, тому дослідження проведено лише за витратним методом. При цьому результати досліджень одного об`єкта за різними методами будуть різнитися. Відомості для проведення дослідження експертом були взяті з технічної літератури, а саме Укрупнених показників відновної вартості. Також від експерта була отримана інформація щодо відсутності до висновку експерта додатка №3, оскільки експертом у висновку ним було зроблено описку. Також експерт не зміг відповісти яким чином йому було надано доступ для візуального-інструментального огляду об`єкта дослідження. Також у Висновку не вказано які прилади та засоби були використані експертом при проведені дослідження, як того вимагає Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та не зазначені дані, які були отримані під час візуально-інструментального огляду об`єкту будівлі, доступ до якої він мав лише частково, другий поверх будівлі ним залишився не дослідженим у зв`язку з відсутністю до нього доступу, проте висновок складений за проведення експертного дослідження всієї будівлі, будинку побуту.

Також не надав чіткої відповіді експерт і стосовно застосування формули підрахунку вартості саме враховуючи об`єми, а не площу об`єкту оцінки, що арифметично значно збільшує показник вартості.

На підставі вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку про те, що Висновок судової будівельно-технічної експертизи №55-16 від 18.04.2016 року, виконаний з порушенням Закону України «Про судову експертизу», Методики оцінки майна, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, та жодним чином не спростовує Звіт про незалежну оцінку «Нежитлової будівлі «будинку побуту» від 11.03.2011 року, виконаний експертом-оцінювачем ОСОБА_3 , адже цими документами було визначено зовсім різні вартості об`єкта дослідження, вартість відтворення - у висновку та відповідно, ринкову вартість - у Звіті.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження будь-яких клопотань про призначення повторних, додаткових експертиз стороною обвинувачення не заявлено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів про заподіяння злочином шкоди в особливо великому розмірі та взагалі доказів заподіяння шкоди. Виходячи з цих вимог, необхідним засобом доказування розміру матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, є Висновок експерта. Всупереч наведеним законодавчим приписам у даному кримінальному провадженні не проведено оціночно-будівельної судової експертизи для встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої Комишуваській селищній раді в результаті дій обвинуваченого ОСОБА_1 , хоча розмір такої шкоди є обов`язковою кваліфікуючою ознакою інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Крім того, суд вказує на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України, є злочином з матеріальним складом, тобто вважається закінченим з моменту заволодіння майном, що є предметом викрадення та отриманням реальної можливості розпорядитися ним.

Тому, відповідно, визначальним у кримінальних правопорушеннях з матеріальним складом є визначення заподіяної потерпілій особі матеріальної шкоди. Проте, вказана обставина стороною обвинувачення не підтверджена належними та допустимими доказами.

Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

В ході судового розгляду прокурором було долучено та судом досліджено ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за строком давності (т.3 а.с.114-116). Колегія суддів вважає, що вказана ухвала не може визнаватись належним, допустимим та беззаперечним доказом заниження вартості нежитлової будівлі - будинку побуту експертом оцінювачем ОСОБА_3 , оскільки судове слідство по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_3 не проводилось, будь-які докази не досліджувались. Звіт про незалежну оцінку, виготовлений експертом ОСОБА_44 не спростований жодним висновком експерта. Саме ж по собі визнання вини особи у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення не може визнаватись беззаперечним доказом вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи надані суду докази сторони обвинувачення, які були безпосередньо досліджені в ході судового розгляду, колегія суддів вважає, що обставини, які підлягають доказуванню і які зазначені в обвинувальному акті, не були доведені стороною обвинувачення.

Суд не вважає достатньою сукупністю доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України таку сукупність, яка складається лише з показань потерпілого та показань свідків та яка об`єктивно не підтверджується іншими належними, допустимими та достовірними доказами, зібраними у спосіб, передбачений Законом.

Крім того, з допитаних в ході судового розгляду кримінального провадження свідків обвинувачення та захисту, жодний зі свідків не повідомив фактів самостійного виготовлення головою Комишуваської селищної ради ОСОБА_1 . жодного документа, що повністю спростовує доводи обвинувачення про те, що обвинувачений «самостійно склав рішення Комишуваської селищної ради від 16.03.2011 року №26, яке містило неправдиві відомості тощо».

Колегія суддів, проаналізувавши покази свідків сторони обвинувачення та сторони захисту встановила, що переважна більшість допитаних свідків були депутатами Комишуваської селищної ради 6-го скликання. Виходячи з наданих суду свідчень, переважна більшість свідків безпосередньо чули на сесії питання про продаж будинку побуту, голосували за це питання або не виключають того, що голосували за це питання, зокрема: свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , ОСОБА_30 та ОСОБА_35 Іншій свідки не пам`ятають чи виносилося дане питання на голосування на сесії, зокрема це свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_22 . Крім того, свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 не були на шостій сесії, або не пам`ятають чи були на вказаній сесії. Також, з допиту свідків ОСОБА_41 , ОСОБА_43 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 вбачається .що останні не чули на сесії питання про продаж будинку побуту.

Таким чином, більшість свідків підтвердила винесення питання про продаж об`єкта нерухомості - будинку побуту на сесію Комишуваської селищної ради, що спростовує доводи обвинувачення, що «засідання шостої сесії шостого скликання Комишуваської селищної ради за участю квотної кількості депутатів не розглядало питання щодо реалізації нежитлової будівлі будинку побуту», як зазначено в обвинувальному акті.

Обставини, викладені в обвинувальному акті, мають характер припущень.

Крім того, жодний із допитаних свідків обвинувачення та захисту не повідомив фактів самостійного виготовлення головою Комишуваської селищної ради ОСОБА_1 . жодного документа, що повністю спростовує доводи обвинувачення про те, що обвинувачений «самостійно склав рішення Комишуваської селищної ради від 16.03.2011 року №26, котре містило неправдиві відомості тощо».

Допитані ж в суді свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_29 пояснили процедуру проведення аукціону та порядок придбання нежитлової будівлі - будинку побуту на вказаному аукціоні, підтвердивши законність та додержання порядку його проведення.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_28 пояснили процедуру та порядок виготовлення звіту про незалежну оцінку будинку побуту.

Аналізуючи надані суду докази сторони обвинувачення, які були безпосередньо досліджені в ході судового розгляду даного кримінального провадження, колегія суддів також приймає до уваги доводи сторони захисту та надає їм оцінку з урахуванням вимог ст.85 КПК України.

Відповідно до положень ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст.94 КПК України, слідчій, прокурор, слідчій суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Проаналізувавши всі надані стороною обвинувачення докази з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, а також взаємопов`язаності між собою, колегія суддів приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення по всім епізодам є недоведеним.

При цьому, відповідно до вимог ст.86 КПК України докази мають бути допустимими.

Відповідно до ст.23 КПК України судом безпосередньо досліджені всі надані сторонами докази на засадах змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Про вичерпне надання суду всіх зібраних своїх доказів підтвердили сторони кримінального провадження.

Проте, всі письмові докази, надані стороною обвинувачення та досліджені під час судового розгляду даного кримінального провадження не можуть бути взяті судом до уваги, так як отримані з порушенням порядку, встановленого Законом та не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, та на них не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ст.86 КПК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно п.2 ч.5 ст.216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досуудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 стосовно працівників юридичних осіб публічного права, 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 КК України, якщо наявна умова, що розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, орган} місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує п`ятдесят відсотків).

Як вбачається з обвинувального акту, кримінальне правопорушення було вчинене головою Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області ОСОБА_1 , тобто службовою особою місцевого самоврядування, та шкода, завдана ним складає 811 981 грн., що у 600 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину, отже, відповідно до ч.5 ст.216 КПК України досудове розслідування у даному кримінальному провадженні мали здійснювати детективи НАБ України.

Однак, в порушення вказаних вимог Закону, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проводилось слідчим відділенням Оріхівського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області під процесуальним керівництвом Оріхівського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області.

Відповідно до ч.5 ст.36 КІІК України заборонено доручати проведення досудового слідства у злочинах, підслідних детективам НАБ України, іншим правоохоронним органам, у тому числі слідчим Національної поліції та прокуратури.

В супереч вимогам ст.216 КІІК України, вказане кримінальне провадження не було своєчасно передано за підслідністю компетентному органу досудового розслідування.

Окрім цього, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, відповідно до вимог ч.5 ст.8 Закону України «Про прокуратуру» є єдиним самостійним структурним підрозділом Генеральної прокуратури України, уповноваженим здійснювати нагляд за дотриманням законів НАБ України при проведенні оперативно-розшукової діяльності га досудового слідства.

Згідно положень ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і. за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (рішення у справах: «Тейксейр де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року; «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визначеним Конвенцією.

Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Аналіз положення ч.3 ст.62 Конституції України, в якій зазначено, що «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина: з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою (рішення КСУ у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини 3 статті 62 Конституції України від 20.10.2011 року №12-рп/2011).

Порушення зазначених вимог КПК позбавляють доказового значення відомості, які були отримані та роблять доказ недопустимим. Такий доказ не може бути покладений в основу підозри, обвинувачення, використаний для доказування інших значущих у кримінальному провадженні обставин.

Відповідно до ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст.25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них Законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст.9 КПК України.

Відповідно до ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст.91 КПК України, покладається на прокурора.

Суд же, відповідно до ст.26 КПК України, у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.

Відповідно до положень ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Тобто обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні під час розгляду даного кримінального провадження стороною обвинувачення не доведено, що кримінальні правопорушення в яких обвинувачується ОСОБА_1 , вчинено обвинуваченим.

Провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримавшись принципу диспозитивності, тобто, діючи виключно у межах своїх повноважень та компетенції, суд вирішив лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи при цьому об`єктивність та неупередженість та створивши при цьому необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків, та дійшов до висновку про те, що рівність перед законом і судом виключає будь-які привілеї у сторін кримінального провадження в ході судового розгляду, саме тому суд не приймає до уваги жоден із викладених вище досліджених доказів, оскільки завданнями кримінального провадження є не тільки захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а й неупереджений судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

В ході судового розгляду встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України стороною обвинувачення не доведена, в тому числі «поза розумним сумнівом», тому, відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України колегія суддів приходить до висновку про необхідність ухвалення у даному кримінальному провадженні виправдувального вироку, у зв`язку із тим, що не доведено, що дані кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим ОСОБА_1 .

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду за наслідками всебічного повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий як стороною обвинувачення так і стороною захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_1 обвинувачення за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду сукупністю належних, допустимих, достовірних доказів, яких було б достатньо поза розумним сумнівом для доведення його участі у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Таких доказів органом досудового розслідування не здобуто, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, у зв`язку із чим, в силу презумпції невинуватості, закріпленого у ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України, суд вважає необхідним виправдати ОСОБА_1 у зв`язку із недоведеністю вчинення ним інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 червня 2018 року у справі № 712/13361/15, провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387).

Тобто, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суд керувався стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445).

Крім того, відповідно до ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Так, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину: обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain).

Пункт 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. (Рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п.161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v.Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому суспільно небезпечних діянь не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який також знайшов свій вияв і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», рішенні від 14 лютого 2008 року «Кобець проти України» (заява №16437/04) , рішенні від 04 вересня 2014 року «Рудяк проти України» (заява №40514/06) , в яких зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду за наслідками всебічного повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий як стороною обвинувачення так і стороною захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_1 обвинувачення за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду сукупністю належних, допустимих, достовірних доказів, яких було б достатньо поза розумним сумнівом для доведення його участі у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Таких доказів органом досудового розслідування не здобуто, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, у зв`язку із чим, у силу презумпції невинуватості, закріпленого у ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України, колегія суддів вважає необхідним виправдати ОСОБА_1 у зв`язку із недоведеністю вчинення ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України.

У відповідності до ч.3 ст.129 КПК України, у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Цивільний позов прокурора Оріхівського відділу Токмацької місцевої прокуратури Вигівського В.В. в інтересах держави, а особі Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 811981,00 гривень (т.1 а.с.89-95 а) - колегія суддів, на підставі ч.3 ст.129 КПК України, вважає необхідним залишити без розгляду.

Долю речових доказів колегія суддів вважає необхідним вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів для проведення почеркознавчої експертизи №64 від 04.03.2016 року в розмірі 879,60 гривень, судової будівельно-технічної експертиза №55-16 від 18.04.2016 року в розмірі 4404,00 грн., стягненню з ОСОБА_1 не підлягають у зв`язку з його виправданням, а тому їх слід віднести на рахунок держави.

В ході досудового розслідування відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, згідно ухвали слідчого судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2016 року (т.№3 а.с.51-54). Та у зв`язку зі спливом 09.01.2017 року строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , колегія суддів питання стосовно запобіжного заходу не вирішує.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.369 - 371, 373, 374, 129 ч.3 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

ОСОБА _1 визнати невинуватим у пред?явленому йому обвинуваченні за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України та виправдати у зв`язку із недоведеністю вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень.

Цивільний позов прокурора Оріхівського відділу Токмацької місцевої прокуратури Вигівського В.В. в інтересах держави, а особі Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 811981 (вісімсот одинадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів для проведення почеркознавчої експертизи №64 від 04.03.2016 року в розмірі 879,60 гривень, судової будівельно-технічної експертиза №55-16 від 18.04.2016 року в розмірі 4404,00 грн. - віднести на рахунок держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2016 року, на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме на об`єкт нерухомості: нежитлову будівлю «будинок побуту» за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН № НОМЕР_2 - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 28 листопада 2016 року, на нерухоме та рухоме майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН № НОМЕР_4 , а саме: екскаватор марки ЕО - 2621 LEX , номерний знак НОМЕР_6 , заводський номер НОМЕР_7 , двигун № НОМЕР_8 , рік випуску 1993, свідоцтво № НОМЕР_9 ; автомобіль марки ГАЗ 330210, державний реєстраційний номер ЗПС НОМЕР_10 ; двигун № НОМЕР_11 ; шасі № НОМЕР_12 ; кузов № НОМЕР_13 ; рік випуску 1999, серія № НОМЕР_14 ; земельну ділянку, площею 7,5798 га, кадастровий номер 2323955400:06:001:0143 , реєстраційний номер 300276423239, яка розташована на території Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області; земельну ділянку, площею 1,3057 га, кадастровий номер 2323955400:09:004:0437 , реєстраційний номер 134592723239, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 ; столярний цех, загальною площею 284,9 кв.м., із земельною ділянкою площею 13061 кв.м., реєстраційний номер 35292912, розташованої за адресою АДРЕСА_2 ; об`єкт нерухомості, загальною площею 511,2 кв.м., із земельною ділянкою площею 5132 кв.м., реєстраційний номер 18451988, розташованої за адресою АДРЕСА_4 ; будинок житловий одноквартирний, загальною площею 70,1 кв.м., із земельною ділянкою площею 684 кв.м., реєстраційний номер 18451988, розташованої за адресою АДРЕСА_1 - скасувати.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - нежитлову будівлю «Будинок побуту», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (т.№2 а.с.187-188) - залишити за належністю на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_2 ).

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - протокол першої сесії Комишуваської селищної ради від 10.11.2010 (про результати виборів 31.10.2010 року та обрання Комишуваського селищного голови Літвінова О.І. та про обрання депутатів Комишуваської селищної ради (т.№2 а.с.246), який знаходиться в матеріалах кримінального провадження №323/25/17-к - залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - посадову інструкцію селищного голови Комишуваської селищної ради ОСОБА_1 (т.2 а.с.246), яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження №323/25/17-к - залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - інформацію про депутатів Комишуваської селищної ради, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження №323/25/17-к - залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - примірник договору купівлі-продажу об`єкту комунальної власності, а саме: Будинку побуту, загальною площею 660 м.кв., розташованого за адресою АДРЕСА_2 від 26.05.2011 року, укладеного між Територіальною громадою Комишуваської селищної ради в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який знаходиться в матеріалах кримінального провадження №323/25/17-к (т.№2 а.с.246), - залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - рішення та протоколи шостої сесії шостого скликання Комишуваської селищної ради від 16.03.2016 року(т.№2 а.с.246), які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №323/25/17-к - залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Головуючий - суддя: Ю.В. СИДОРЕНКО

Суддя : С.П. ПУШКАРЬОВА

Суддя : М.А. НОСИК