ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3099/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом адвоката Мозолєва Олега Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Мозолєва Олега Олександровича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку), в якій представник позивача просить суд:

1) визнати неправомірними дії УПФУ в м. Сєвєродонецьку щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 періоду навчання, військової служби та роботи;

2) зобов`язати УПФУ в м. Сєвєродонецьку зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу за Списком № 1, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах:

- період навчання в Стахановському гірничому технікумі з 01.09.1979 по 13.06.1983;

- період строкової військової служби з 30.10.1983 по 13.11.1985;

- періоди роботи: з 03.03.1982 по 08.07.1982 учень горноробочого шахтної поверхні з повним робочим днем під землею шахта імені Чеснакова виробничого об`єднання «Стахановвугілля»; з 16.09.1982 по 17.11.1982 учень підземного горноробочого І розряду з повним робочим днем під землею шахта «Аненська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля»;

з 30.03.1983 по 23.09.1983 підземний горний майстер з повним робочим днем під землею шахта «Вергульовська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля», з 23.01.1986 по 02.06.1994 підземний горний майстер з повним робочим днем під землею шахта «Вергульовська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля»;

з 18.11.2003 по 10.02.2004 - підземний горний майстер з повним робочим днем під землею шахта «Слов`яносербська» ДП «Луганськвуглебудреструктуризація».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 19.03.2019 звернувся до співробітників відповідача з заявою про роз`яснення, у зв`язку з чим йому не зараховано періоди навчання, строкової служби та періоди роботи до пільгового стажу за Списком № 1. Відповіддю відповідача від 04.04.2019 № 8221/02-22 позивачу відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи по Списку № 1 з 03.03.1982 по 08.07.1982, з 16.09.1982 по 17.11.1982, з 30.03.1983 по 23.09.1983, з 23.01.1986 по 02.06.1994, з 18.11.2003 по 15.02.2004.

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови в зарахуванні пільгового стажу за Списком №1 незаконними, оскільки довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21.08.1992 основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних періодів.

З посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництва, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, практику ЄСПЛ, статтю 14 Конвенції щодо заборони дискримінації представник позивача зазначив, що позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах. Позивач надано уточнюючі довідки про характер робіт на накази про підтвердження атестації робочого місця та віднесення його професії до пільгового стажу.

На підставі викладеного представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 17.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відстрочено сплату судового збору, вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк.спр.1-2).

Ухвалою суду від 01.08.2019 вирішено подальший розгляд справи здійснювати з повідомленням (викликом) сторін та призначено відкрите судове засідання (арк.спр. 49).

07.08.2019 за вх. № 41640/2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк.спр. 73-75), у якому відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши наступне.

19.09.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, надавши паспорт серії НОМЕР_1 ; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру № НОМЕР_2 ; диплом НОМЕР_3 ; трудову книжку НОМЕР_4 ; військовий квиток НОМЕР_5 ; довідку ВПО № 616889 від 17.09.2018 та довідки, які визначають право на пільгову пенсію від 25.02.2016 б/н (2 шт.).

Необхідність надання довідки, що уточнює характер виконуваної роботи, обумовлена тим, що в трудовій книжці відсутня інформація про зайнятість протягом повного робочого дня в шкідливих умовах праці.

Згідно постанови КМУ від 07.11.2014 №595 до 1 грудня 2014 року всі державні бюджетні установи, підприємства та організації повинні були бути перереєстровані на території, підконтрольній українській владі. Документи, в тому числі уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами, які знаходяться в районах проведення антитерористичної операції, є недійсними і не створюють правових наслідків і відповідно не можуть бути враховані при призначенні пенсії. Тобто, у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, до пільгового стажу неможливо зарахувати спірні періоди роботи за Списком № 1.

Щодо зарахування вказаного в прохальній частині позову ОСОБА_1 періоду роботи з 03.03.1982 по 08.07.1982 шахта імені Чеснакова ВО «Стахановвугілля», відповідач зазначив, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача його трудова діяльність почалась лише з 03.06.1982, тому позивачем невірно вказано період.

Згідно наданих позивачем документів та даними з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ОК-5) пенсія була розрахована зі стажу 23 роки 7 місяців 04 дні, пільговий стаж склав повних 9 років.

Відповідно до пункту 5 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365, для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред`являється оригінал такої довідки.

Згідно із витягом з протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 23.10.2018 № 113 за наслідками розгляду подання про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, вирішено соціальні виплати позивачу призначити.

На підставі зазначеного та відповідно до зарахованого управлінням стажу позивачу було призначено та нараховано виплату пенсії з 19.09.2018, яка виплачується по теперішній час.

З огляду на наведене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач та його представник у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (арк.спр. 72, 84).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк.спр. 52), причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справи в порядку письмового провадження на підставі частини дев`ятої статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за довідкою від 17.09.2018 № 0000616889 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи АДРЕСА_2 (арк. спр. 16, 17, 18), 19.09.2018 звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (арк.спр. 76).

До заяви позивач додав військовий квиток НОМЕР_5 (арк.спр. 26-28), диплом про навчання НОМЕР_3 (арк.спр. 24), довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.09.2018 № 616889 (арк.спр. 18), довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру (арк.спр. 17), дві довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників від 25.02.2016 (арк.спр. 32-33), паспорт НОМЕР_1 (арк.спр. 16-17), трудову книжку НОМЕР_6 (арк.спр. 20-23), що підтверджується розпискою повідомленням (арк.спр. 76 зв.).

Відповідно до витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії ОСОБА_1 22.10.2018 призначено пенсію за віком на пільгових умовах (робота за Списком № 1) з 19.09.2018, страховий стаж (неповний) складає 32 роки 7 місяців 4 днів, страховий стаж до 01.01.2004 14 років 4 місяці 2 дні, страховий стаж після 01.01.2004 9 років 3 місяці 2 дні, додаткові роки за список 1 9 років 0 місяців 0 днів, в тому числі робота за списком № 1 9 років 1 місяць 15 днів (арк.спр. 77).

Також витягом з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії підтверджується, що до загального страхового стажу позивача включено періоди з 01.09.1979 по 02.06.1982 (навчання у вищих/середніх навчальних закладах) 2 роки 9 місяців 2 дні; з 03.06.1982 по 08.07.1982 0 років 1 місяць 6 днів; з 09.07.1982 по 15.09.1982 (навчання у вищих/середніх навчальних закладах) 0 років 2 місяці 7 днів; з 16.09.1982 по 17.11.1982 0 років 2 місяці 2 дні; з 18.11.1982 по 24.06.1983 (навчання у вищих/середніх навчальних закладах) 0 років 7 місяців 7 днів; з 30.10.1983 по 13.11.1985 (військова служба) 2 роки 0 місяців 14 днів; з 23.01.1986 по 02.06.1994 8 років 4 місяці 10 днів; з 18.11.2003 по 31.12.2003 0 років 1 місяць 14 днів; з 01.01.2004 по 22.01.2004 0 років 0 місяців 22 дні; з 01.02.2004 по 15.02.2004 0 років 0 місяців 15 днів; з 01.01.2005 по 25.01.2005 (Список № 1) 0 років 0 місяців 25 днів; з 01.02.2005 по 31.12.2005 (Список № 1) 0 років 11 місяців 0 днів; з 01.01.2006 по 31.12.2006 (Список № 1) 1 рік 0 місяців 0 днів; з 01.01.2007 по 20.12.2007 (Список № 1) 1 рік 0 місяців 0 днів; з 21.12.2007 по 31.12.2007 0 років 1 місяць 0 днів; з 01.01.2008 по 31.01.2010 (Список № 1) 2 роки 1 місяць 0 днів; з 01.02.2010 по 28.02.2014 (ст.14, пост. 202 підземні, сп.1, р.1, п-р 1, п.а-в) 4 роки 1 місяць 0 днів (арк.спр. 77 зв.).

19.03.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою довільної форми, в якій просив розглянути справу ОСОБА_1 з приводу нарахування пенсії, що не відповідає його підземному трудовому стажу. Його трудовий стаж становить 23 роки 11 місяців 6 днів. На підтвердження цього стажу є всі документи (ксерокопії) та довідка про нарахування пенсії, видана Стахановським ПФУ, датована 09.12.2014 з печатками Пенсійного фонду України. Просив надати письмову відповідь для розгляду справи в суді (арк.спр. 80 зв.).

Листом від 02.04.2019 № 8221/02-22 УПФУ в м. Сєвєродонецьку надано відповідь позивачу на його звернення від 19.03.2019, в якій зазначено, що пенсія розрахована зі стажу 23 роки 7 місяців 04 дні (список № 1 повних 09 років) та заробітку за період з 01.11.2003 по 28.02.2014. Розмір пенсійної виплати склав 3112,86 грн, а саме 9553,62 грн заробіток для обчислення пенсії х 0,32583 коефіцієнт стажу). Згідно п.2 п.п. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та уточнюючі довідки, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ віл 12.08.1993 № 637. У довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номера, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Тобто період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство шляхом надання уточнюючої довідки. Необхідність надання довідки, що уточнює характер виконуваної роботи, зумовлена, зокрема, тим, що в трудовій книжці відсутня інформація про зайнятість протягом повного робочого дня в шкідливих умовах праці. Документи, в тому числі уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами, які знаходяться в районах проведення антитерористичної операції, є недійсними і не створюють правових наслідків і відповідно не можуть бути враховані при призначенні пенсії.

Враховуючи вищезазначене, до пільгового стажу неможливо зарахувати періоди роботи по списку № 1 з 01.06.1982 по 08.07.1982 шахта імені І.В. Чеснокова ВО «Стахановвугілля», з 16.09.1982 по 17.11.1982 шахта «Стахановвугілля», з 30.03.1983 по 23.09.1983, з 23.01.1986 по 02.06.1994 шахта «Вергелевська», з 18.11.2003 по 15.02.2004 шахта «Слов`яносербська» ДП «Луганськвугілляметробудреструктуризація» (арк.спр. 19).

За твердженням позивача, до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, неправомірно не враховано:

- період навчання в Стахановському гірничому технікумі з 01.09.1979 по 13.06.1983;

- період строкової військової служби з 30.10.1983 по 13.11.1985;

- період роботи з 03.03.1982 по 08.07.1982 учнем горноробочого шахтної поверхні з повним робочим днем під землею шахта імені Чеснакова ВО «Стахановвугілля»;

- період роботи з 16.09.1982 по 17.11.1982 учнем підземного горноробочого І розряду з повним робочим днем під землею шахта «Аненська» ВО «Стахановвугілля»;

- період роботи з 03.03.1983 по 23.09.1983 підземним горним майстром з повним робочим днем під землею шахта «Вергульовська» ВО «Стахановвугілля»;

- період роботи з 23.01.1986 по 02.06.1994 підземним горним майстром з повним робочим днем під землею шахта «Вергульовська» ВО «Стахановвугілля»;

- період роботи з 18.11.2003 по 10.02.2004 підземним горним майстром з повним робочим днем під землею шахта «Слов`яносербська» ДП «Луганськвуглебудреструктуризація».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058), Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі Порядок № 18-1).

Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 44 Закону № 1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Закон № 1058 доповнено розділом XIV-1«Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно достатті 27та з урахуванням нормстатті 28цього Закону.

Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленогоабзацом першимчастини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановленийабзацом першимстатті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановленийабзацом першимпункту 1 частини другої цієї статті.

Як зазначалося вище, позивачеві призначено пенсію за віком (робота за Списком № 1) з 19.09.2018 на підставі його заяви про призначення пенсії від 19.09.2018 за № 3131, виходячи з загального страхового стажу 23 роки 7 місяців 4 дні, та пільгового стажу 9 років 0 місяців 0 днів, всього стаж для розрахунку 32 роки 7 місяців 4 дні.

Спірним питанням у даній справі є правильність обрахунку пільгового стажу позивача при призначенні пенсії, яке відбулося 22.10.2018 згідно з відомостями з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії (арк.спр. 77), та наявність чи відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача з зарахуванням певних періодів страхового стажу до пільгового з прийняттям відповідного рішення відповідачем за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.03.2019, викладеної у довільній формі.

Судом встановлено, що трудова книжка НОМЕР_6 , видана на ім`я позивача, містить наступні записи щодо спірних періодів навчання, військової служби та роботи ОСОБА_1 :

Шахта імені І.В. Чеснокова ВО «Стахановвугілля» (з приміткою, що до працевлаштування на цій шахті трудового стажу немає):

1.03.06.1982 прийнятий учнем гірничоробочого шахтної поверхні, наказ від 09.06.1982 № 225/к;

2.08.07.1982 звільнений у зв`язку з закінченням виробничої практики, наказ від 07.07.1982 № 263/к;

Шахтоуправління «Анненське» Стаханівського виробничого об`єднання:

3.16.09.1982 прийнятий підземним учнем гірничоробочого І розряду з повним робочим днем піл землею для проходження виробничої практики, наказ від 10.10.1982 № 155/к;

4.17.11.1982 звільнений з шахти у зв`язку з закінченням виробничої практики, наказ від 20.11.1982 № 184/к;

Шахта «Вергелевська» ВО «Стахановвугілля»:

5.30.03.1983 прийнятий підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею, від 01.04.1983 № 96/к;

6.23.09.1983 звільнений у зв`язку з призовом на військову службу за ч.3 ст. 36 КЗпП України, наказ від 02.11.1983 № 391/к;

7.30.11.1983 13.11.1985 служба в Радянській Армії;

8.23.01.1986 прийнятий підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею, наказ від 29.01.1986 № 22к;

9.02.06.1994 звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України, наказ від 02.06.1994 № 124к;

……

Шахта «Слов`яносербська» ДП «Луганськвуглебудреструктуризація»:

12. 18.11.2003 прийнятий підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею, наказ від 18.11.2003 № 318к;

13. 10.02.2004 звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, наказ від 13.02.2004 № 36-к (арк.спр. 20-23).

Разом з заявою про призначення пенсії від 19.09.2018 № 3131 позивачем надавалися, крім трудової книжки, диплом про навчання та військовий квиток, про що свідчить розписка повідомлення.

Згідно із дипломом НОМЕР_3 від 24.06.1983, виданим ОСОБА_1 , він в 1979 році вступив до Стахановського гірничого технікуму в 1983 році закінчив повний курс вказаного технікуму за спеціальністю «підземна розробка вугільних родовищ», і рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 24.06.1983 присвоєно кваліфікацію гірничого техніка (арк.спр. 24).

Довідкою від 20.08.2014 № 134, виданою Стахановським промислово економічним технікумом Міністерства освіти і науки України ОСОБА_1 , підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно навчався у Стаханівському гірничому технікумі з 01.09.1979 по 13.06.1983 на денному відділенні за спеціальністю «Підземна розробка вугільних родовищ», на підставі рішення Державної кваліфікаційної комісії від 13.06.1983 № 18-83 присвоєно кваліфікацію гірничого техніка та видано диплом серії НОМЕР_3 від 24.06.1983, реєстраційний номер НОМЕР_7 . Підстави: наказ № 222 від 21.08.1979 про зарахування до учнів з відривом від виробництва; наказ № 220 від 06.08.1983 про присвоєння кваліфікації з виданням диплому; протокол ДКК про присвоєння кваліфікації № 18-83 від 13.06.1983. Примітка: Стаханівський гірничий технікум перейменовано в Стаханівський промислово економічний технікум (наказ № 431 від 05.06.2001 Міністерства освіти і науки України) (арк.спр. 25).

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Записами у трудовій книжці ОСОБА_1 , дипломом НОМЕР_3 та довідкою від 20.08.2014 № 134 підтверджується факт проходження позивачем навчання у період з 01.09.1979 по 24.06.1983, та працевлаштування за набутою професією 30.03.1983, тобто до закінчення навчання, що у відповідності до вимог частини першої статті 38 Закону України «про професійну (професійно технічну) освіту» є підставою для зарахування всього періоду навчання до пільгового стажу.

При цьому, розрахунком стажу позивача з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії підтверджується, що періоди навчання з 01.09.1979 по 02.06.1982, з 03.06.1982 по 08.07.1982, з 09.07.1982 по 15.09.1982, з 16.09.1982 по 17.11.1982, з 18.11.1982 по 24.06.1983 зараховано відповідачем до загального страхового стажу ОСОБА_1 , тобто проходження останнім навчання у вищих/середніх навчальних закладах у період з 01.09.2979 по 24.06.1983 не заперечується відповідачем. Натомість зазначений період навчання не зараховано до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за Списком № 1, в той час як положення статті 38 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту обумовлюють зарахування часу навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти як до загального трудового стажу, так і до стажу, що дає право на пільги, при дотриманні однієї умови перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, і зазначена умова позивачем дотримана.

Таким чином, при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з 19.09.2018 відповідачем неправомірно було не зараховано до пільгового стажу період навчання у Стаханівському гірничому технікумі з 01.09.1979 по 24.06.1983, що вплинуло на розмір пенсії ОСОБА_1 .

При цьому суд зауважує, що періоди з 03.03.1982 по 08.07.1982 (учень гірничоробочого шахтної поверхні з повним робочим днем під землею на шахті імені Чеснакова ВО «Стахановвугілля») та з 16.09.1982 по 17.11.1982 (учень підземного гірничоробочого І розряду з повним робочим днем під землею шахта «Аненнська» ВО «Стахановвугілля») входять до періоду навчання ОСОБА_1 у Стахановському гірничому технікумі з 01.09.1979 по 13.06.1983, який за висновками суду підлягає включенню до пільгового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, а подвійне зарахування одних і тих же періодів роботи чинним законодавством не передбачено.

Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також згідно із військовим квитком НОМЕР_5 , виданим ОСОБА_1 29.10.1983, позивача призвано на військову службу та направлено до частини 30.10.1983, демобілізовано 13.11.1985 (арк.спр. 26-28).

Відомості про проходження військової служби у цей період містяться також у трудовій книжці позивача, запис № 7.

Матеріали справи не містять, а суд не знаходить підстав вважати записи у військовому квитку недійсними чи підробленими. Жодних зовнішніх ознак (витирання, виправлення, замазування тощо), які б указували на можливе підроблення цього запису, суд не знайшов. Записи завірені підписом командира військової частини та печаткою військової частини, а тому підстав ставити під сумнів відомості, що містяться у військовому квитку та трудовій книжці суд не знаходить.

Розрахунком стажу позивача з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії підтверджується, що період проходження ОСОБА_2 військової служби з 30.10.1983 по 13.11.1985 зараховано до загального страхового стажу, проте не зараховано до пільгового.

Разом з тим, законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу.

Так, статтею 56 Закону № 1788 передбачено, що у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно із положеннями частини першої статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України"Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Записами у трудовій книжці та у військовому квитку підтверджується, що на момент призову на строкову військову службу ОСОБА_1 працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею, та звільнений саме у зв`язку з призовом на військову службу, тому період з 30.10.1983 по 13.11.1985 відповідач повинен був зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з 19.09.2018.

Щодо спірних періодів роботи позивача з 03.03.1983 по 23.09.1983, з 23.01.1986 по 02.06.1994 підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею шахта «Вергелевська» ВО «Стахановвугілля», з 18.11.2003 по 10.02.2004 підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею шахта «Слов`яносербська» ДП «Луганськвуглебудреструктуризація», суд зазначає таке.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановленоЗаконом №1788(статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Відповідач не заперечує, що посади, на яких працював у спірні періоди позивач, віднесені до Списку № 1.

Тобто, записами у трудовій книжці підтверджується робота позивача у період з 03.03.1983 по 23.09.1983 та з 23.01.1986 по 21.08.1992 на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, повний робочий день під землею, і уточнюючі довідки в даному випадку не повинні додатково вимагатися, а зазначені періоди відповідач повинен був зарахувати до пільгового стажу при призначенні позивачу пенсії з 19.09.2018.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при зверненні позивача до УПФУ в м. Сєвєродонецьку з заявою від 19.09.2018 № 3131 було надано всі необхідні документи для зарахування періоду навчання з 01.09.1979 по 13.06.1983, періоду проходження військової служби з 30.10.1983 по 13.11.1985, періоду роботи з 03.03.1983 по 23.09.1983 та з 23.01.1986 по 21.08.1992 на посаді підземного гірничого майстра з повним робочим днем під землею на шахті «Вергелевська» ВО «Стахановвугілля» до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, що протиправно не було здійснено, чим допущено протиправну бездіяльність.

Щодо періодів роботи з 22.08.1992 по 02.06.1994 підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею шахта «Вергелевська» ВО «Стахановвугілля» та з 18.11.2003 по 10.02.2004 підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею шахта «Слов`яносербська» ДП «Луганськвуглебудреструктуризація», суд зазначає таке.

Записи у трудовій книжці за періоди з 22.08.1992 по 02.06.1994 та з 18.11.2003 по 10.02.2004 містять відомості щодо зайнятості повний робочий день під землею, проте відсутні відомості щодо атестації робочих місць, у зв`язку з чим суд погоджує доводи відповідача про необхідність надання уточнюючих довідок за ці періоди.

Судом встановлено, що разом з заявою про призначення пенсії від 19.09.2018 ОСОБА_1 надавалися відповідачу дві довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, від 25.02.2016, про що свідчить розписка-повідомлення.

В матеріалах пенсійної справи наявна довідки від 08.08.2014, видана та засвідчена печаткою ВП «Шахта «Вергелевська» ДП «Луганськвугілля», в якій містяться відомості про трудовий стаж позивача для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за періоди з 23.01.1986 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 28.03.1994, з 01.03.1994 по 02.06.1994, та про знаходження позивача у відпустках без збереження заробітної плати (арк.спр. 38), а також історична довідка щодо шахти «Вергелевська» за період з 1954 по 2016 роки, видана ВП «Шахта «Вергелевська» ДП «Луганськвугілля» (арк.спр. 37).

Надання позивача зазначених документів при зверненні з заявою про призначення пенсії підтверджується, зокрема, тим, що заява від 19.03.2019 довільної форми про розгляд справи ОСОБА_1 з приводу призначення пенсії не містить додатків (арк.спр. 81 зв.), а відповідачем у листі від 04.04.2019 № 8221/02-22 зазначено про неможливість зарахування до пільгового стажу саме періодів, в тому числі, з 23.01.1986 по 02.06.1994 та з 18.11.2003 по 14.02.2004, з тих підстав, що уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами, які знаходяться в районах проведення антитерористичної операції, є недійсними і не створюють правових наслідків і не можуть бути враховані при призначенні пенсії (арк.спр. 19).

Суд не погоджує зазначені доводи відповідача з огляду на таке.

Відповідно дост. 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на призначення пенсії з підстави знаходження підприємств та установ, які видали документи на підтвердження пільгового стажу роботи, на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був врахувати уточнюючу довідку від 08.08.2014, видану та засвідчену печаткою ВП «Шахта «Вергелевська» ДП «Луганськвугілля», відомості в якій, як встановлено судом, в повній мірі узгоджуються з відомостями, що містяться в трудовій книжці.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.10.2018 у справі № 235/2357/17.

Щодо періоду роботи з 18.11.2003 по 10.02.2004, судом встановлено, що ОСОБА_1 не надано уточнюючі довідки про пільговий характер роботи підземним гірничим майстром шахта «Слов`яносербська» ДП «Луганськвуглебудреструктуризація», запис у трудовій книжці містить відомості про зайнятість повний робочий день під землею, проте відсутній запис про проведення атестації робочих місць.

З огляду на наведене, у відповідача були відсутні підстави для зарахування періоду роботи позивача з 18.11.2003 по 10.02.2004 до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, і позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Заяву ОСОБА_1 від 19.03.2019 суд не розцінює як заяву про перерахунок раніше призначеної пенсії, оскільки вона складена у довільній формі, до неї не додано додаткових документів, і вона містить вимогу роз`яснити питання призначення пенсії. При цьому про підстави неврахування періодів роботи позивачу стало відомо з листа УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 04.04.2019 № 8221/02-22, направленому за наслідками розгляду зазначеної заяви позивача від 19.03.2019, тому шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, позивачем не пропущено.

Разом з тим, порушення прав позивача у вигляді неврахування певних періодів роботи до пільгового стажу відбулося не при розгляді звернення від 19.03.2019, а при призначенні пенсії ОСОБА_1 з 19.09.2018, тому відповідне право підлягає поновленню саме з дати призначення пенсії з 19.09.2018.

У зв`язку з наведеним, суд вважає за необхідне з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача визнати протиправною бездіяльність УПФУ в м. Сєвєродонецьку щодо незарахування до стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, який дає право на призначення пенсії за Списком № 1, періоду навчання позивача з 01.09.1979 по 13.06.1983 у Стаханівському гірничому технікумі, періоду проходження строкової військової служби з 30.10.1983 по 13.11.1985, періодів роботи позивача з 03.03.1983 по 23.09.1983, з 23.01.1986 по 02.06.1994 підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею Шахта «Вергелевська» Виробничого об`єднання «Стахановвугілля»; та зобов`язати УПФУ в м. Сєвєродонецьку здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії з 19.09.2018 з зарахуванням до стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 зазначених періодів, з врахуванням відомостей, що містяться в уточнюючій довідці від 08.08.2014, виданій та засвідченій печаткою ВП «Шахта «Вергелевська» ДП «Луганськвугілля».

Позовні вимоги щодо періодів з 03.03.1982 по 08.07.1982, з 16.09.1982 по 17.11.1982 та з 18.11.2003 по 10.02.2004 задоволенню не підлягають з підстав, наведених у мотивувальній частині рішення.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 17.07.2019 відстрочено сплату судового збору в розмірі 768,40 грн до ухвалення судового рішення (арк.спр.1-2).

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката адвоката Мозолєва Олега Олександровича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ 21792459, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо незарахування до стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, який дає право на призначення пенсії за Списком № 1, періоду навчання ОСОБА_1 з 01.09.1979 по 13.06.1983 у Стаханівському гірничому технікумі, періоду проходження строкової військової служби з 30.10.1983 по 13.11.1985, періодів роботи з 03.03.1983 по 23.09.1983, з 23.01.1986 по 02.06.1994 підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахті «Вергелівська» Виробничого об`єднання «Стахановвугілля».

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії з 19 вересня 2018 року з зарахуванням до стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 періоду навчання з 01.09.1979 по 13.06.1983 у Стаханівському гірничому технікумі, періоду проходження строкової військової служби з 30.10.1983 по 13.11.1985, періодів роботи з 03.03.1983 по 23.09.1983, з 23.01.1986 по 02.06.1994 підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахті «Вергелівська» Виробничого об`єднання «Стахановвугілля», з врахуванням відомостей, що містяться в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 08 серпня 2014 року, виданій та засвідченій печаткою відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» державного підприємства «Луганськвугілля».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя А.Г. Секірська