open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Постанова

Іменем України

29 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 641/7592/18

провадження № 61-3532св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

представник заявника - Сунцов Володимир Васильович ,

заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2018 року у складі судді Курганникової О. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у складі колегії суддів: Сащенко І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису.

Заява мотивована тим, що вона є матір`ю малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протягом тривалого часу її донька зазнає сексуального насильства з боку ОСОБА_3 , яке проявилося у вигляді домагань, інших дій сексуального характеру, а також у її розбещенні. Про цей факт повідомлено правоохоронний орган. Відомості за її заявою внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018220540001275 за правовою кваліфікацією частини першої статті 156 КК України.

У матеріалах кримінального провадження міститься висновок доцента, професора кафедри педагогіки та психології Харківського національного університету внутрішніх справ - ОСОБА_8, у якому в пунктах чітко зазначено, що ОСОБА_3 вчиняє незаконні, аморальні дії, спрямовані на розбещення неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 .

У зв`язку з тим, що минув значний проміжок часу з дня вчинення (та продовження) цього кримінального правопорушення наслідки його вчинення, ще не минули безслідно для її доньки, час від часу її донька зазнає психічних страждань через згадку та ймовірне настання жахливої події, яка асоціюється для неї з ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 не було надано належних, достатніх та переконливих доказів для оцінки ризиків вчинення насильства заінтересованою особою відносно дитини, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 22 січня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі немає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково зазначив у постанові про присутність заявника та її представника в судовому засіданні; суди не надали належної оцінки показам свідків та висновкам психолога.

У відзиві на касаційну скаргу Сунцов В. В. в інтересах ОСОБА_3 , зазначає, що скарга є безпідставною, оскільки місцевий суд та суд апеляційної інстанції не встановив випадків домашнього насильства стосовно заявниці та малолітньої дитини, а також ризиків настання насильства в майбутньому.

Просив суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення місцевого та апеляційного судів залишити без змін, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 800,00 грн.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди установили, що з 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, який рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 червня 2016 року розірвано.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 липня 2016 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 01 липня 2016 року і до повноліття дитини, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як на підставу для видачі обмежувального припису ОСОБА_1 посилалася на вчинення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 негативних дій по відношенню до малолітньої ОСОБА_6 та внесення за її заявами до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 156 КК України та частиною першою статті 382 КК України. Крім того, заявник посилалась на висновок психолога за результатами опитування малолітньої дитини,зазначала про наявність захворювань дитини, які, на її думку, могли стати наслідком негативних дій з боку батька дитини.

Суди встановили, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 після розірвання шлюбу склалися неприязні стосунки.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2016 року зобов`язано ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_3 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено ОСОБА_3 наступний спосіб його участі у вихованні доньки, визначивши час: 1 (перша), 3 (третя) суботи та 2 (друга), 4 (четверта) неділя місяця з 10.00 до 18.00 у присутності матері, ОСОБА_1 (а. с. 79-80).

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова 14 серпня 2017 року зобов`язано ОСОБА_1 не перешкоджати дідусю ОСОБА_5 , бабусі ОСОБА_4 брати участь у вихованні онуки та вільному спілкуванні з онукою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено дідусю ОСОБА_5 , бабусі ОСОБА_4 наступний спосіб їх участі у вихованні онуки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши час щочетверга кожного тижня з 16:00 год до 20:00 год. у присутності матері ОСОБА_1 (а. с. 171-172).

Всі зустрічі батька, бабусі, дідуся та малолітньої дитини мають проходити в присутності та за безпосередньої участі матері, яка має можливість запобігти негативним проявам з боку будь-кого з перелічених осіб.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2018 року внесено відомості за заявою ОСОБА_1 за № 12018220540001275 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 156 КК України (а. с. 38).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 липня 2018 року внесено відомості за заявою ОСОБА_3 за № 12018220540001604 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України (а. с. 39).

Відповідно до висновку за результатами опитування, наданого стосовно ОСОБА_6 , проведеного кандидатом психологічних наук, доцентом професором кафедри педагогіки та психології ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не одноразово переглядав разом з малолітньою дочкою ОСОБА_6 фільми, зміст яких не відповідав віку дитини, містив сцени за участю «оголених людей на ліжку», з впевненістю можливо стверджувати, що ці фільми не були спрямовані на психосексуальний розвиток дитини; ОСОБА_3 припускав дії сексуального характеру щодо малолітньої дочки ОСОБА_6 , а саме поглажування статевих органів, які викликали в дівчинки приємні відчуття. Поведінка ОСОБА_3 щодо його малолітньої доньки ОСОБА_6 має ознаки розбещення. (а. с. 36-37).

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона є кандидатом психологічних наук, доцент, професор кафедри педагогіки та психології Харківського національного університету внутрішніх справ до неї надійшов лист від 05 травня 2018 року № 62/1976 від начальника Слобідського відділу поліції ГУНП в Харківській області полковника поліції Торопова С. М., яким було поставлено питання: чи мав місце факт розпусних дій ОСОБА_3 у відношенні малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Попереджена про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України ОСОБА_8 не була, це була її особиста ініціатива, оскільки відповідний лист надійшов поза межами кримінального провадження, а тому вона за аналогією проведення відповідних опитувань в рамках кримінальних проваджень, зазначила це у висновку. Спілкувалась вона у зеленій кімнаті, яка розташована у Слобідському відділі поліції ГУ НП в Харківській області. Відеозапис спілкування з дитиною не здійснювався з технічних причини, про які їй не було відомо.

Суди установили, що звернення ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська дитяча поліклініка № 1» (далі - КЗОХ «Харківська міська дитяча поліклініка № 1») відбулося півтора роки тому з приводу психологічного розвитку дитини ОСОБА_6 , на підтвердження чого ОСОБА_1 надала для огляду медичну картку хворого.

Відповідно до висновку консультативної поліклініки від 11 січня 2018 року ОСОБА_6 має ряд захворювань, а саме синдром порушення психологічного розвитку, енурез, синдром ликворної гіпертензії (а. с. 42).

З довідки КЗОЗ «Харківська міська дитяча поліклініка № 1» від 29 березня 2018 року № 01-10/561 видно, що дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває під наглядом фахівців КЗОЗ «Харківська міська дитяча поліклініка № 1» з 19 квітня 2016 року.

У квітні 2016 року проведений диспансерний огляд дитини для оформлення в дитячий дошкільний заклад № 112.

Мати з дитиною зверталась за медичною допомогою: з 10 до 13 травня 2016 року - ринофарингіт, видана довідка в дитячий дошкільний заклад; з 03 до 16 червня 2016 року - лакунарна ангіна; 30 червня 2016 року консультована неврологом, 09 липня 2016 року обстежена в Комунальному закладі охорони здоров`я «Харківська міська дитяча лікарня № 5». Діагноз: мінімально мозкова дисфункція, 29 липня 2016 року видана довідка в дитячий дошкільний заклад; з 04 до 13 серпня 2016 року - назофарингіт, видана довідка в дитячий дошкільний заклад; з 12 до 24 вересня 2016 року - тонзилофарингіт, видана довідка в дитячий дошкільний заклад; з 05 до 17 жовтня 2016 року - трахеїт, видана довідка в дитячий дошкільний заклад; з 18 до 25 листопада 2016 року - трахеїт, видана довідка в дитячий дошкільний заклад; з 20 до 27 грудня 2016 року - назофаринготрахеїт, видана довідка в дитячий дошкільний заклад; з 10 до 21 квітня 2017 року - трахеїт, видана довідка в дитячий дошкільний заклад; 08 серпня 2017 року - проведена КПК, видана довідка в дитячий заклад; 29 травня 2017 року - оглянута ЛОР лікарем, діагноз: євстахеїт; 21 вересня 2017 року - консультована неврологом, рекомендована консультація дитячого психолога, психіатра; 21, 23 вересня та 25 жовтня 2017 року - вульвовагініт, лікування у дитячого гінеколога; з 23 жовтня до 01 листопада 2017 року - трахеїт, видана довідка в дитячий дошкільний заклад; 15 грудня 2017 року проведена Манту, 18 грудня 2017 року - видана довідка в дитячий дошкільний заклад; з 16 до 23 лютого 2018 року - ацетонемічний синдром; з 10 до 16 березня 2018 року - фарингіт, видана довідка в дитячий дошкільний заклад; 26 березня 2018 року - дитина оглянута вдома, діагноз - трахеїт; 27 березня 2018 року - дитина консультована гастроентерологом, діагноз - функціональний кетоз; 30 березня 2018 року видана довідка в дитячий дошкільний заклад.

З довідки наданої Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча поліклініка № 1» Харківської міської ради від 17 вересня 2018 року № 1718 вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в закладі охорони здоров`я. За період з 30 березня 2018 року до теперішнього часу зареєстровані наступні звернення за медичною допомогою: 24 квітня 2018 року проведено лабораторне дослідження крові та сечі, встановлено діагноз: анемія легкого ступеню; 21 червня 2018 року звернення до лікаря-педіатра, діагноз: диспепсія; 29 серпня 2018 року звернення до лікаря-педіатра, діагноз: гострий фарингіт; 07 вересня 2018 року звернення до лікаря-педіатра, діагноз: гостра респіраторна вірусна інфекція.

Відповідно до акта проведення оцінки рівня безпеки дитини Управлінням служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, рівень безпеки ОСОБА_6 був визначений, як безпечний.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Встановивши, що позивач не надала належних, допустимих переконливих доказів для оцінки ризиків вчинення насильства заінтересованою особою відносно дитини, настання тяжких та особливо тяжких наслідків його вчинення, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не надали належної оцінки показам свідків та висновкам психолога спростовуються встановленими судами обставинами та висновками, обґрунтовано викладеними в мотивувальних частинах судових рішень.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданий психологом ОСОБА_8 висновок є неналежним доказом, оскільки остання не була попереджена про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України, а опитування проводилося поза межами кримінального провадження.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про присутність заявника та її представника в судовому засіданні не є підставою для скасування судового рішення, оскільки не призвело до ухвалення незаконного рішення.

При вирішенні справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Вирішуючи питання про стягнення понесених ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку про те, що наявні у матеріалах справи довіреність від 22 січня 2019 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29 липня 2008 року № 632 Сунцова В. В. , акт приймання - передачі фактично наданих правових послуг за договором від 21 вересня 2018 року, розрахунок вартості правової допомоги щодо підготовки письмового відзиву на касаційну скаргу у розмірі 8 800,00 грн, квитанція до прибуткового касового ордера від 25 березня 2019 року № 25/03- 19 є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу.

З розрахунку вартості правової допомоги видно, що вартість однієї години роботи адвоката Сунцова В. В. щодо підготовки письмового відзиву на касаційну скаргу становить 2 200,00 грн. Загальна вартість правових послуг, яка полягала у вивченні касаційної скарги для подачі відзиву, вивченні судової практики Верховного Суду з аналогічних питань, підготовки письмового відзиву на касаційну скаргу, його комплектування, відправлення копій іншим учасникам, направлення до суду касаційної інстанції становить 8 800,00 грн (4*2 200,00).

Враховуючипринцип співмірності та розумності судових витрат, складність справи та обсяг виконаних робіт щодо підготовки відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про зменшення понесених ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 січня 2019 року залишити без змін.

Клопотання Сунцова Володимира Васильовича в інтересах ОСОБА_3 про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3 000,00 (три тисячі) грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу у зв`язку з підготовкою відзиву на касаційну скаргу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв Є. В. Петров В. М. Сімоненко

Джерело: ЄДРСР 83976534
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку