ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2019 року

м. Дніпро

справа № 280/4541/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року

у адміністративній справі № 280/4541/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.09.2018 №0028071305,-

ВСТАНОВИВ:

28.10.2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач або ФОП) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення – рішення відповідача №0028071305 від 12.09.2018 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 918306,25 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області №0028071305 від 12.09.2018 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 918306,25 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що 16.12.2016 року ОСОБА_1 був укладений договір №001 з компанією «Yatrus Shell LTD» (Румунія), щодо продажу на експорт малого рибальського траулера з кормовим траленням «САННИ» (бувший у використанні), тип риболовне МРТК, регістровий номер- 1-580038 рік та місце побудови-1982, Сосновка, Росія основний матеріал-сталевий, порт приписки-Маріупольський морський рибний порт, на суму 40000,00 доларів США у відповідності з п.4.1. Договору купівлі продажу судна №001 від 16.12.2016 року судно поставляється продавцем покупцеві на умовах РО в порт Маріуполь (Україна). Меморіальний ордер АТ «Сбербанк» №1879017 від 10.01.2017 року яким начебто підтверджується оплата за проданий товар не було надано до початку проведення перевірки, а тому контролюючий орган, враховуючи приписи статті 44 ПК України, обґрунтовано прийняв рішення про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 918306,25 грн. Апелянт звернув увагу, що меморіальний ордер АТ «Сбербанк» №1879017 від 10.01.2017 року не підтверджує взаєморозрахунок між ОСОБА_1 та компанією «Yatrus Shell LTD» (Румунія). ОСОБА_1 не було задекларовано дохід від операції з продажу на експорт малого рибальського траулера з кормовим траленням «САННІ» (бувший у використанні), тип риболовне МРТК, регістровий номер- 1-580038 рік та місце побудови- 1982, Сосновка,Росія основний матеріал-сталевий, порт приписки-Маріупольський морський рибний порт, на суму 40000,00 доларів США у відповідності з п.4.1. Договору купівлі продажу судна №001 від 16.12.2016 року.

Заявник апеляційної скарги вказував, що відповідно до п.69.2 статті 69 ПК України, банки та інші фінансові установи зобов`язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка. Згідно інформаційних баз даних використаних при проведенні перевірки, у ОСОБА_1 був відкритий рахунок у Маріупольській філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (м. Маріуполь, номер рахунку НОМЕР_1 , 980-УКРАЇНСБКА ГРИВНЯ, відкрито рахунок 07.04.2014, закрито рахунок 23.02.2017). Під час здійснення експортної операції та на момент проведення перевірки в ОСОБА_1 був відкритий тільки один валютний рахунок, в ІС «Податковий блок» відсутня інформація про відкриття валютного рахунку ОСОБА_1 в ПАТ «Сбербанк».

Апелянт вказував, що ФОП ОСОБА_1 в порушення частини першої ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не отримано виручка у іноземній валюті від експорту продукції на його валютні рахунки на загальну суму 40000 доларів СІІІА.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга в межах оскарження та її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що отримання виручки фізичною особою ОСОБА_1 в сумі 40000,00 доларів США за продане судно - малий рибальський траулер з кормовим траленням «САННІ» (бувший у використанні), тип риболовне МРТК, регістровий номер - 1-580038 відбулось 10 січня 2017 року, згідно меморіального ордеру АТ «Сбербанк» № 1879017 від 10.01.2017 на суму 40000,00 доларів США, тобто отримання виручки відбулось через 21 календарний день після здійснення експортної операції з продажу судна. Виписка АТ «СБЕРБАНК» «Рух коштів по рахунку з 10.01.2017 по 10.01.2017» на суму 40000,00 доларів по валютному, рахунку в доларах США № НОМЕР_2 , відкритому на ОСОБА_1 свідчить, про своєчасність отримання валютної виручку ОСОБА_1 без порушення 180 днів відведених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Суд першої інстанції вказував, що днем початку нарахування пені за прострочення проведення розрахунків по зовнішньоекономічному імпортному контракту № 001 від 16.12.16 повинно бути розпочато через 180 календарних днів з дати митного оформлення, яке відбулося 21.12.2016. Згідно меморіального ордеру АТ «Сбербанк» № 1879017 від 10.01.2017, датою отримання та зарахування валютної виручки за продане судно є 10.01.2017. В податковому повідомленні – рішенні від 12.09.2018 №0028071305, зазначений період нарахування пені з 22.03.2017 по 31.12.2017 при прострочці 285 днів, що не відповідає дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Матеріалами справи встановлено, що спеціалістами Головного управління ДФС у Запорізькій області з 20.08.2018 року по 22.08.2018 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово - господарської діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року з метою перевірки питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, та за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року дотримання законодавства, щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За результатами перевірки складений акт від 23.08.2018 року № 849/08-01 - 13-05/3270302170 в якому зафіксовано, що з 01.01.2015 року по 30.09.2016 року, згідно з наданими до ДПІ податковими деклараціями платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, ФОП ОСОБА_1 застосовував для здійснення підприємницької діяльності спрощену систему оподаткування (платник єдиного податку II групи), з 01.10.2016 року по 31.12.2017 року, згідно з наданими до ДПІ податковими деклараціями про майновий стан та доходи, ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування. Висновками акту зафіксовано порушення ОСОБА_1 . статті 1 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями внесеними пунктом 1 постанови Правління НБУ № 758 від 01.12.2014 року «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», а саме здійснення у 2016 році експортних поставок ТМЦ та не отримання виручки у іноземній валюті від експорту продукції на його валютні рахунки на загальну суму 40000,00 доларів США.

На підставі висновків акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.09.2018 року № 0028071305 про нарахування фізичній особі ОСОБА_1 пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 918306,25 грн.

Відповідно до матеріалів справи 16.12.2016 року між громадянином України фізичною особою ОСОБА_1 з компанією «Уаtrus Shell LTD» (Румунія) був укладений договір №001, щодо продажу на експорт малого рибальського траулера з кормовим траленням «САННІ» (бувший у використанні), тип риболовне МРТК, регістровий номер - 1-580038, рік та місце побудови - 1982, Сосновка, Росія, основний матеріал - сталевий, порт приписки - Маріупольський морський рибний порт, на суму 40000,00 доларів США.

Малий рибальський траулер з кормовим траленням «САННІ» належав позивачу, про що свідчить Свідоцтво № 76 від 20.12.2016 року про виключення судна з Державного суднового реєстру України.

Про здійснення експортної операції з продажу судна - малого рибальського траулера з кормовим траленням «САННІ» (бувший у використанні), тип риболовне МРТК, регістровий номер - 1-580038, як фізичною особою ОСОБА_1 свідчить вантажна митна декларація № 700120004/2016/000001 від 21.12.2016 року. Датою митного оформлення є 21.12.2016 року, що підтверджено вантажною митною декларацією №700120004/2016/000001 від 21.12.2016 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Кошти у розмірі 40000,00 доларів США отримано ОСОБА_1 10 січня 2017 року, згідно меморіального ордеру АТ «Сбербанк» № 1879017 від 10.01.2017 року на суму 40000,00 доларів США, отримання виручки відбулось через 21 календарний день після здійснення експортної операції з продажу судна.

В матеріалах справи наявна виписка АТ «СБЕРБАНК» «Рух коштів по рахунку з 10.01.2017 по 10.01.2017» на суму 40000,00 доларів по валютному рахунку в доларах США № НОМЕР_2 , відкритому на ОСОБА_1

Податковий орган у своїх доводах вказує, що меморіальним ордером не підтверджується отримання ОСОБА_2 коштів у розмірі 40000,00 доларів США 10.01.2017 року з підстави того, що такий меморіальний ордер не було надано під час перевірки, з нього неможливо встановити, що платником є «Уаtrus Shell LTD». Вказує, що рахунок, відкритий ОСОБА_1 у АТ «СБЕРБАНК» не є банківським рахунком куди мали б перераховуватись кошти від експортних операцій, податковій інспекції нічого не було відомо про відкриття такого рахунку та з виписки по рахунку також неможливо встановити, що кошти надійшли саме від «Уаtrus Shell LTD» та й на виконання договору №001 від 16.12.2016 року за продаж судна - малого рибальського траулера з кормовим траленням «САННІ» (бувший у використанні).

Також відповідач у своїх доводах вказує, що дохід у розмірі 40000,00 доларів США не був задекларований фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як дохід, у податкових деклараціях вказано меншу суму доходу.

Згідно пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Згідно п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п. 164.1, п. 164.2, п. 164.4 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу. Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Згідно пунктів 177.1 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1статті 167 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). Не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Судова колегія вказує, що у акті перевірки вказано порушення ОСОБА_1 . статті 1 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями внесеними пунктом 1 постанови Правління НБУ № 758 від 01.12.2014 року «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», а саме здійснення у 2016 році експортних поставок ТМЦ та не отримання виручки у іноземній валюті від експорту продукції на його валютні рахунки на загальну суму 40000,00 доларів США. Перевірка проводилась та податкове повідомлення-рішення винесено щодо фізичної особи ОСОБА_1 а не фізичної особи-підприємця. Зрештою, операція з продажу судна була здійснена ОСОБА_1 як фізичною особою та судно було у власності саме фізичної особи а не фізичної особи-підприємця.

Твердження Головного управління ДФС у Запорізькій області про недекларування фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 суми доходу від експортної операції не має відношення до справи та не предметом розгляду, проте таку обставину відповідач згадує у апеляційній скарзі.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України «Про валюту і валютні операції» «Про банки і банківську діяльність» та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» дозволено органам доходів і зборів за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню.

Доречно буде вказати, що заборона на застосування санкції визначена частиною 1 ст. 250 Господарського кодексу України не розповсюджується на нарахування податковим органом суми штрафу або пені відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (дійсного на час виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (дійсного на час виникнення спірних правовідносин) порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Згідно п. 2.5 Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні, затверджених постановою правління Національного банку України від 29.12.2007 року № 496, у редакції та з змінами згідно постанови правління Національного банку України від 15.07.2014 року № 423, іноземна валюта, переказана з-за кордону на користь фізичної особи-резидента і нерезидента для виплати готівкою без відкриття рахунку, може бути виплачена одержувачу в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті 150 000 гривень. Якщо сума переказу (переказів), що надійшов (надійшли) в один операційний (робочий) день, перевищує в еквіваленті 150 000 гривень, то банк такий переказ (перекази) у повній сумі зараховує на поточний рахунок в іноземній валюті отримувача.

Тобто для отримання з-за кордону фізичними особами коштів, навіть не обов`язкове відкриття банківського рахунку. Згідно пункту 1.1 Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні - Правила не поширюються на перекази, що пов`язані з підприємницькою та інвестиційною діяльністю фізичних осіб.

Судова колегія звертає увагу, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення, однак згідно ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Головним управлінням ДФС у Запорізькій області не надано висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку щодо перевищення ОСОБА_1 строків зарахування коштів на валютний рахунок, напевно, такий висновок і не отримувався. Про порушення строків зарахування коштів на валютний рахунок висновок відповідачем зроблено на власний розсуд.

Згідно ч. 3 ст. 6 вищевказаного Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.

Щодо тверджень відповідача щодо того, що з меморіального ордеру неможливо вставний, що кошти внесені саме «Уаtrus Shell LTD» та за продаж суд згідно договору купівлі-продажу, колегія суддів зазначає, що у призначенні платежу меморіального ордеру вказано, що кошти вносяться згідно контракту 001 (conract 001).

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи. Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Судова колегія вказує, що законодавчі норми не вимагають відкривати банківський рахунок особам продавцям для зарахування на них коштів з експортної операції. Кошти у розмірі 40000,00 доларів США були перераховані на банківський рахунок ОСОБА_1 , відкритий у АТ «СБЕРБАНК».

Згідно пунктів 2.1- 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136 (дійсної на час виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів (крім інвесторів (представництв іноземних інвесторів на території України) за угодами про розподіл продукції, контроль за своєчасністю розрахунків яких не здійснюється) підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше встановленого законодавством України строку з дати оформлення МД на продукцію, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних, страхових послуг - з моменту підписання акта, рахунка (інвойса) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг. Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг. Банк знімає експортну операцію резидента з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Отримання коштів фізичною особою ОСОБА_1 в сумі 40000,00 доларів США за продане судно - малий рибальський траулер з кормовим траленням «САННІ» підтверджується меморіальним орденом АТ «Сбербанк» № 1879017 від 10.01.2017 на суму 40000,00 доларів США. Отримання виручки відбулось через 21 календарний день після дати митного оформлення продажу судна.

ОСОБА_1 не було порушено ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та пункт 2.2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136 з огляду на перерахування коштів на його банківський рахунок у межах 180 днів від дати оформлення МД на продукцію, що експортується. Кошти було перераховано на банківський рахунок, як це передбачено вищевказаними нормами.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат, здійснених особою у разі відмови в задоволенні апеляційної скарги, також не передбачено повернення судових витрат, здійснених суб`єктом владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов