ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2019 року

Київ

справа №2040/7697/18

адміністративне провадження №К/9901/16211/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Калашнікової О.В.,

суддів Білак М.В., Губської О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 2040/7697/18

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року (прийняту одноособово суддею Єгупенко В.В.) та на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Мельнікової Л.В., суддів: Калитки О. М., Кононенко З.О.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ВЧ НОМЕР_1 про відмову у наданні довідки про вартість неотриманого речового майна, та виплати компенсації за неотримане речове майно;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 надати довідку про вартість неотриманого речового майна станом на 19.03.2018 року;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 провести розрахунок за неотримане речове майно станом на 19.03.2018 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Військової частини НОМЕР_1 від 08 серпня 2018 року за №225/11/679 про відмову в наданні довідки про вартість неотриманого речового майна, що належало ОСОБА_1 до видачі станом на 19 березня 2018 року. Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про вартість неотриманого речового майна станом на 19 березня 2018 року. Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 провести розрахунок за неотримане ОСОБА_1 речове майно станом на 19 березня 2018 року та виплати компенсацію за неотримане речове майно, що належало ОСОБА_1 до видачі станом на 19 березня 2018 року.

3. Рішення судів мотивовані тим, що військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

4. Суди зазначили, що відмовляючи позивачу у наданні довідки про вартість речового майна, що належала йому на момент звільнення та виплати компенсації за неотримане майно, відповідач діяв всупереч положенням чинного законодавства

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 07 червня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 .

6. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, та ухвалити нове рішення, який у задоволенні позову відмовити повністю.

7. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі):

8.1. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

8.2. Скаржник вказує, що позивачем пропущено строк на звернення до суду, оскільки він був звільнений зі військової служби у запас 28 лютого 2018 року, а відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 19 березня 2018 року виключений зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення. До суду ОСОБА_1 звернувся 13 вересня 2018 року, а тому на думку скаржника, позивачем пропущено строк встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

8.3. Також відповідач вказує, що позивач звернувся з заявою про надання довідки про вартість речового майна та виплату компенсації за неотримане речове майно лише 30 липня 2018 року уже не будучи військовослужбовцем, а звернення з такою заявою (рапортом) осіб, які звільнені зі служби не передбачено Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178.

9. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу (позивача у справі):

9.1. Позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року без змін.

9.2. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що на день виключення зі списків особового складу військової частини особа звільнена з військової служби має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, однак при його звільненні з військової служби відповідачам протиправно не було виплачено грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 18 березня 2008 року по 18 березня 2018 року проходив військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 .

11. Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 19 березня 2018 року позивач звільнений з військової служби у запас за пунктом «а» статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

12. При звільненні позивачу не виплачена компенсація за неотримане речове майно, а тому 30 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 із заявою про надання довідки про вартість неотриманого речового майна, що належало йому до видачі на момент звільнення 19 березня 2018 року та про виплату компенсації за неотримане речове майно під час проходження військової служби.

13. Листом від 08 серпня 2018 року № 225/11/679 позивача повідомлено про те, що у зв`язку з відсутністю рапорту про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно розрахунок за неотримане речове майно не проводився.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Частиною другою статті 24 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», встановлено , що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

16. Згідно з статтею 1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

17. Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

18. Частиною першою статті 91цього Закону встановлено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

19. Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16. Березня 2016 року № 178 (далі - Порядок № 178): виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

20. Згідно пункту 3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

21. Пунктом 4 Порядку № 178 встановлено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації .

22. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку № 178).

23. Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232 (далі -Інструкція № 232), встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку № 178. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

24. Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.грудня 2008 року № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

28. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

29. Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

30. На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.

31. Крім того не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо пропуску строку звернення до суду позивачем, оскільки частиною другою статті 122 КАС України встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод і інтересів.

32. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень норм процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

33. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VI. Судові витрати

34. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі №2040/7697/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська

Судді Верховного Суду