печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44003/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СІТІБАНК» про визнання незаконними та скасування рішень про припинення повноважень, наказів про звільнення, поновлення на посадах, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшли позовні заяви ОСОБА_1 , для розгляду якої визначено суддю у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), та передано, згідно з протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справах.

Ухвалою судді від 22 серпня 2019 року цивільні справи за ЄУН №№ 757/44003/19-ц, 757/44007/19-ц об`єднані на підставі пункту 1 частини другої статті 188 ЦПК України в одне провадження під ЄУН 757/44003/19-ц.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

І. Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Предметом спору за позовом є вимоги, що випливають з трудових відносин, котрі мали місце між сторонами, а саме:

- визнати незаконним рішення Наглядової ради АТ «СІТІБАНК», оформлене протоколом № 123 від 13 липня 2019 року, про припинення повноважень позивача;

- скасувати зазначене рішення Наглядової ради АТ «СІТІБАНК;

- визнати незаконним наказ начальника Департаменту по роботі з персоналом АТ «СІТІБАНК» Воропаєвої К. Ю. № к-133719-1 від 13 липня 2019 року про звільнення позивача, у зв`язку із припиненням повноважень посадової особи, згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України,

- скасувати вказаний наказ № к-133719-1 від 13 липня 2019 року;

- поновити позивача на посаді начальника Департаменту міжнародного банківського обслуговування комерційних операцій з 13 липня 2019 року;

- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 223 077, 24 грн;

- визнати незаконним рішення Наглядової ради АТ «СІТІБАНК», оформлене протоколом № 226 від 18 липня 2019 року, про припинення повноважень позивача;

- скасувати вказане рішення Наглядової ради АТ «СІТІБАНК», оформлене протоколом № 226 від 18 липня 2019 року;

- визнати незаконним наказ начальника Департаменту по роботі з персоналом АТ «СІТІБАНК» Воропаєвої К. Ю. № к-190719-1 від 19 липня 2019 року про звільнення позивача, у зв`язку із припиненням повноважень посадової особи, згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України;

- скасувати вказаний наказ начальника Департаменту по роботі з персоналом АТ «СІТІБАНК» ОСОБА_3 . № к-190719-1 від 19 липня 2019 року;

- поновити позивача на посаді начальника Департаменту міжнародного банківського обслуговування комерційних операцій з 19 липня 2019 року;

- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 223 077, 24 грн.

Зазначаючи про звільнення позивача від сплати судового збору, представник позивача посилається на норму пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі позивачі в усіх судових інстанціях звільняються.

З чим у повній мірі погодитися не можна, оскільки, як вбачається з чіткого формулювання пункту 1 частини першої статті 5 Закону, звільнення від сплати судового збору не поширюється на інші вимоги, окрім як вказаних, навіть у разі пов`язаності із трудовими відносинами, і розширенню перелік не підлягає.

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. На підставі вказаної статті Закону структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року N 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за N 114/8713, розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції N 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції N 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

Тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, майнового - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», у частині першій статті 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 1 921 грн.

Виходячи з наведеного, заявник мав сплатити суму судового збору, відповідно до встановлених Законом України «Про судовий збір» ставок та кількості позовних вимог, у розмірі 10 608, 74 грн ((768, 40 грн х 8)+(2 230, 77 грн х 2)).

20 серпня 2019 року від представника позивача Безмаль Д. І. до суду подано позовну заяву в уточненій редакції, до якої також подано квитанцію № 1-2703К від 20 серпня 2019 року про сплату судового збору на суму 3 767, 57 грн, що відповідає судовому збору майнового характеру у розмірі 1 % від ціни позову (2 230, 77 грн) та дві вимоги немайнового (768, 40 грн х 2).

Відповідно, при зверненні до Печерського районного суду м. Києва судовий збір у розмірі 6 841, 17 грн заявнику слід сплатити на реквізити: отримувач коштів: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні / Печерс. р-н; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31210206026007; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва.

Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СІТІБАНК» про визнання незаконними та скасування рішень про припинення повноважень, наказів про звільнення, поновлення на посадах, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. В. Литвинова