Справа № 199/13473/13-к

(1-кп/199/8/19)

В И Р О К

іменем України

22 серпня 2019 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючий суддя ОСОБА_1

За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4

ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

представників потерпілих ОСОБА_7

ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12012040630000379, за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бердянську, Запорізької області, громадянина України,із середньоюспеціальною освітою,раніше несудимого,офіційно непрацевлаштованого,одруженого,утримує двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177, ст. 232 КК України, та

ОСОБА_10 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпрі, Громадянки України, з вищою освітою, раніше не судимої, заміжньої, утримує двох неповнолітніх дітей, працює директором ТОВ «Еколит», зареєстрованої та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 177, ст. 232 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується у вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин:

В період часу з 25.11.2002 по 21.10.2004, а також з 22.11.2006 по 31.07.2008 ОСОБА_4 працював на посадах піскоструйщика та плавильника-розливальника металу та сплавів виробничого цеху ПНВПФ «Сітон» де займався виготовленням та виливанням чавунного посуду та знав технологію його виготовлення, де також в період часу з 17.11.2000 по 23.01.2012 працювала ОСОБА_5 на посадах інженера, начальника виробничого відділу, начальника відділу збуту ПНВПФ «Сітон» та мала доступ до технології виробництва і клієнтської бази вказаного підприємства.

Також встановлено, що 30.04.2010 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб.

Відповідно до угоди «Про нерозголошення комерційної таємниці підприємства» від 22.11.2006 між керівництвом ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_11 та співробітником підприємства ОСОБА_4 на останнього покладено обов`язок нерозголошення комерційної таємниці в тому числі на протязі 5 років з моменту звільнення з підприємства.

Також встановлено, що 12.12.2005 директором та засновником ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_11 подано заявку до ДП «Український інститут промислової власності» на отримання патенту України на промисловий зразок «Посуд».

Далі, а саме 15.11.2006 за вказаною заявкою ОСОБА_11 видано патент України № 13074, за яким захищається форма та колір посуду.

Окрім цього, 01.03.2011 між ОСОБА_11 та ПНВПФ «Сітон» укладено Ліцензійний договір №2, за яким виключне право на використання зазначеного патенту надано вказаному підприємству.

Відповідно до укладених договорів ПНВПФ «Сітон» здійснює виготовлення та реалізацію чавунного посуду в якому використовується промисловий зразок «Посуд» за патентом України №13074 від 15.11.2006.

Так встановлено, що приблизно на початку 2011 року у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка на той момент працювала на ПНВПФ «Сітон» виник злочинний намір спрямований на незаконне використання патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1 від 15.11.2006 на чавунній посуд, власником якого є ОСОБА_11 , а використання якого здійснює ПНВПФ «Сітон», при цьому останні вступили у злочинну змову.

В подальшому, а саме 27.04.2011 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка на той момент працювала на ПНВПФ «Сітон», з метою реалізації свого злочинного наміру, з корисливих спонукань, достовірно знаючи про існування патенту на промисловий зразок №13074 від 15.11.2006 на чавунний посуд власником якого є ОСОБА_11 , за попередньою змовою групою осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстрували ТОВ ПП «Берліка» основним видом діяльності якого в тому числі є лиття чавуну, а також виготовлення інших готових металевих виробів та відповідно до договору оренди нежитлового приміщення за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7 з корисливих мотивів, з використанням комерційної таємниці ПНВПФ «Сітон», організували виробництво чавунної продукції в порушення патенту на промисловий зразок №13074 від 15.11.2006 на чавунний посуд.

Встановлено, що після звільнення з ПНВПФ «Сітон», ОСОБА_5 почала офіційно працювати на ТОВ ПП «Берліка».

Після чого ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 , яка вже працювала на посаді начальника відділу збуту ТОВ «ПП Берліка», які достовірно знали про існування патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1 від 15.11.2006 на чавунний посуд, здійснили виготовлення, а в подальшому реалізацію ТОВ «ТНП КОМ» сковорід чавунних із дерев`яною ручкою в кількості 35 одиниць, а також чавунних жаровень в кількості 35 одиниць чим порушили право інтелектуальної власності, що належить ОСОБА_11 , а право на використання зазначеного патенту має ПНВПФ «Сітон», яке захищається Цивільним та Господарськими кодексами України, а також Законом України «Про охорону прав на промислові зразки».

Також встановлено, що 25.06.2012 в приміщенні магазину «500 дрібниць», за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 7-Б та належить ТОВ «ТНП КОМ» здійснена закупка в результаті якої придбано сковорід чавунних із дерев`яною ручкою в кількості 35 одиниць, а також чавунних жаровень в кількості 35 одиниць на загальну суму 12757,50 гривень.

Згідно висновку судового-експерта у сфері інтелектуальної власності від 19.09.2012 № 70/38-624 у наданих на дослідження виробах - 1 (жаровні чавунній) та 1 (сковороди чавунній гриль) які були відібрані з числа 70 одиниць посуду виробництва ТОВ «ПП «Берліка» використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006.

Далі ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 достовірно знаючи про існування патенту на промисловий зразок №13074 від 15.11.2006 на чавунний посуд, продовжуючи вчиняти злочин, використовуючи вищезазначений патент продовжили виготовляти та реалізовувати продукцію ТОВ ПП «Берліка».

Встановлено, що 27.09.2012 у ТОВ «ТНП КОМ» за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1 вилучено бухгалтерські документи, що підтверджують факт наявності господарських взаємовідносин між ТОВ ПП «Берліка» та ТОВ «ТНП КОМ» щодо постачання чавунного посуду.

Також встановлено, що 19.11.2012 у виробничому приміщенні ТОВ ПП «Берліка» за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7 відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено 170 одиниць (жаровня чавунна) та 377 одиниць (сковорода чавунна) виробництва ТОВ ПП «Берліка».

Згідно висновку судового-експерта у сфері інтелектуальної власності від 17.12.2012 № 70/38-777 в наданих на дослідження виробах 170 (жаровня чавунна) що були вилучені під час обшуку 19.11.2012 у ТОВ «ПП «Берліка» використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006.

Згідно висновку судового-експерта у сфері інтелектуальної власності від 28.01.2013 № 70/38-60 проведеного на підставі вилучених бухгалтерських документів у ТОВ «ТНП КОМ», ТОВ «ПП «Берліка» було виготовлено та поставлено для реалізації ТОВ «ТНП КОМ» 2550 одиниць чавунного посуду, а саме: 1425 одиниць виробів «жаровня чавунна» та 1125 одиниць виробів «сковорода чавунна (гриль)», в яких використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006.

Згідно висновку економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 23.01.2013 № 70/38-61 розмір матеріальної шкоди що була заподіяна внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразку за патентом України № 130/74 від 15.11.2006 у 170 виробах що були вилучені 19.11.2012 року в ході проведення обшуку у виробничому приміщенні ТОВ ПП «Берліка» за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7 становить 19 833,33 грн.

Згідно висновку судової-експертизи у сфері інтелектуальної власності №11235/11236/14-53 від 03.03.2015 у двох жаровнях чавунних, у двох сковорідках чавунних (гриль) з ручками які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014, Осмотр по проспекту Правды, 35 А Изъято: две жаровни, изъятые в ходе закупки» та на зворотній стороні: «25.06.2012 г. «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск Управление ГСБЕП ГУ МВД Украины в Днепропетровской области» та двох жаровнях чавунних які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по проспекту Правды, 35 А, Изъято: две жаровни, изъятые в ходе обыска», у одній жаровні чавунній та одній сковороді чавунній (гриль) з дерев`яною ручкою, що вилучені під час оперативної закупівлі від 25.06.2012 року (на зворотній стороні яких зазначено: «25.06.2012 г. «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск Управление ГСБЕП ГУ МВД Украины в Днепропетровской области») використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006.

Згідно висновку Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішній справ України №19/8-6/39(ІВ)-СЕ/17 від 16.02.2018 у жаровні чавунній (діаметр 28), закупленій 25.06.2012 та жаровні чавунній (діаметр 28), вилученій під час обшуку 19.11.2012, використані всі суттєві ознаки варіанту 1 промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006р.

Згідно висновку комісійної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №199/13473/13-к від 04.07.2018 у двох жаровнях чавунних (діаметр 28), відібраних «під час огляду речових доказів 24.01.2017 з числа предметів, які були вилучені під час обшуку 19.11.2012» (одна жаровня) та «закуплені 25.06.2012» (друга жаровня) використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України №13074 від 15.11.2006.

У сковорідці чавунній (діаметр 24) відібраній під час огляду речових доказів 24.01.2017 року з числа предметів, які були закуплені 25.06.2012 використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України № 13074 від 15.11.2006.

Згідно висновку додаткової експертизи Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №15/13.9/9 від 28.01.2019 розмір матеріальної шкоди що була заподіяна потерпілим ОСОБА_11 та ПНВПФ «Сітон» внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразку за патентом України №13074 від 15.11.2006 становить 296966 гривень 67 копійок.

На підставі вищевикладеного в результаті протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_11 та ПНВПФ «Сітон» спричинено майновий збиток на загальну суму 316800 грн.

За обвинувальним актом зазначені діяння ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 232, ч. 2 ст. 177 КК України, як умисне розголошенні комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця інформація відома у зв`язку з професійною або службовою діяльністю, вчинене з корисливих мотивів і завдало істотної шкоди суб`єкту господарської діяльності, а також незаконне використанні промислового зразка, що завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин:

В період часу з 17.11.2000 по 23.01.2012 ОСОБА_5 працюючи на посаді начальника виробничого відділу, начальника відділу збуту ПНВПФ «Сітон» мала доступ до технології виробництва та клієнтської бази, де також в період часу з 25.11.2002 по 21.10.2004, а також з 22.11.2006 по 31.07.2008 працював ОСОБА_4 на посадах піскоструйщика та плавильника-розливальника металу та сплавів виробничого цеху ЧНППФ «Сітон» де займався виготовленням та виливанням чавунного посуду та знав технологію його виготовлення.

Також встановлено, що 30.04.2010 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб.

Відповідно до угоди «Про нерозголошення комерційної таємниці підприємства» від 06.02.2003 між керівником ЧНППФ «Сітон» ОСОБА_11 та співробітником підприємства ОСОБА_5 на останню покладено обов`язок нерозголошення комерційної таємниці в тому числі на протязі 5 років з моменту звільнення з підприємства.

Також встановлено, що 12.12.2005 директором та засновником ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_11 подано заявку до ДП «Український інститут промислової власності» на отримання патенту України на промисловий зразок «Посуд».

Далі, а саме 15.11.2006 за вказаною заявкою ОСОБА_11 видано патент України №13074, за яким захищається форма та колір посуду.

Окрім цього, 01.03.2011 між ОСОБА_11 та ПНВПФ «Сітон» укладено Ліцензійний договір №2, за яким виключне право на використання зазначеного патенту надано вказаному підприємству.

Відповідно до укладених договорів ПНВПФ «Сітон» здійснює виготовлення та реалізацію чавунного посуду в якому використовується промисловий зразок «Посуд» за патентом України №13074 від 15.11.2006.

Так встановлено, що приблизно на початку 2011 року у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка на той момент працювала на ПНВПФ «Сітон» виник злочинний намір спрямований на незаконне використання патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1 від 15.11.2006 на чавунний посуд, власником якого є ОСОБА_11 , а використання якого здійснює ПНВПФ «Сітон», при цьому останні вступили у злочинну змову.

В подальшому, а саме 27.04.2011 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка на той момент працювала на ПНВПФ «Сітон», з метою реалізації свого злочинного наміру, з корисливих спонукань, достовірно знаючи про існування патенту на промисловий зразок №13074 від 15.11.2006 на чавунний посуд власником якого є ОСОБА_11 , за попередньою змовою групою осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстрували ТОВ ПП «Берліка» основним видом діяльності якого в тому числі є лиття чавуну, а також виготовлення інших готових металевих виробів та відповідно до договору оренди нежитлового приміщення за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7 з корисливих мотивів, будучи посадовими особами ТОВ ПП «Берліка» з використанням комерційної таємниці організували виробництво чавунної продукції в порушення патенту на промисловий зразок №13074 від 15.11.2006 на чавунний посуд.

Встановлено, що після звільнення з ПНВПФ «Сітон», ОСОБА_5 почала офіційно працювати на ТОВ ПП «Берліка».

Після чого ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 , яка працювала на посаді начальника відділу збуту ТОВ «ПП Берліка», які достовірно знали про існування патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1 від 15.11.2006 на чавунний посуд, здійснили виготовлення, а в подальшому реалізацію ТОВ «ТНП КОМ» сковорід чавунних із дерев`яною ручкою в кількості 35 одиниць, а також чавунних жаровень в кількості 35 одиниць чим порушили право інтелектуальної власності, що належить ОСОБА_11 , а право на використання зазначеного патенту має ПНВПФ «Сітон», яке захищається Цивільним та Господарськими кодексами України, а також Законом України «Про охорону прав на промислові зразки».

Також встановлено, що 25.06.2012 в приміщенні магазину «500 дрібниць», за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 7-Б та належить ТОВ «ТНП КОМ» здійснена закупка в результаті якої придбано сковорід чавунних із дерев`яною ручкою в кількості 35 одиниць, а також чавунних жаровень в кількості 35 одиниць на загальну суму 12757,50 гривень.

Згідно висновку судового-експерта у сфері інтелектуальної власності від 19.09.2012 № 70/38-624 у наданих на дослідження виробах - 1 (жаровні чавунній) та 1 (сковороді чавунній гриль) які були відібрані з числа 70 одиниць посуду виробництва ТОВ «ПП «Берліка» використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006.

Далі ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 достовірно знаючи про існування патенту на промисловий зразок №13074 від 15.11.2006 на чавунний посуд, продовжуючи вчиняти злочин, використовуючи вищезазначений патент продовжили виготовляти та реалізовувати продукцію ТОВ ПП «Берліка».

Встановлено, що 27.09.2012 у ТОВ «ТНП КОМ» за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1 вилучено бухгалтерські документи, що підтверджують факт наявності господарських взаємовідносин між ТОВ ПП «Берліка» та ТОВ «ТНП КОМ» щодо постачання чавунного посуду.

Також встановлено, що 19.11.2012 у виробничому приміщенні ТОВ ПП «Берліка» за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7 відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено 170 одиниць (жаровня чавунна) та 377 одиниць (сковорода чавунна) виробництва ТОВ ПП «Берліка».

Згідно висновку судового-експерта у сфері інтелектуальної власності від 17.12.2012 № 70/38-777 в наданих на дослідження виробах 170 (жаровня чавунна) що були вилучені під час обшуку 19.11.2012 у ТОВ «ПП «Берліка» використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006.

Згідно висновку судового-експерта у сфері інтелектуальної власності від 28.01.2013 № 70/38-60 проведеного на підставі вилучених бухгалтерських документів у ТОВ «ТНП КОМ», ТОВ «ПП «Берліка» було виготовлено та поставлено для реалізації ТОВ «ТНП КОМ» 2550 одиниць чавунного посуду, а саме: 1425 одиниць виробів «жаровня чавунна» та 1125 одиниць виробів «сковорода чавунна (гриль)», в яких використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15.11.2006.

Згідно висновку економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 23.01.2013 № 70/38-61 розмір матеріальної шкоди що була заподіяна внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразку за патентом України № 130/74 від 15.11.2006 у 170 виробах що були вилучені 19.11.2012 року в ході проведення обшуку у виробничому приміщенні ТОВ ПП «Берліка» за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7 становить 19 833,33 грн.

Згідно висновку судової-експертизи у сфері інтелектуальної власності №11235/11236/14-53 від 03.03.2015 у двох жаровнях чавунних, у двох сковорідках чавунних (гриль) з ручками які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014, Осмотр по проспекту Правды, 35 А Изъято: две жаровни, изъятые в ходе закупки» та на зворотній стороні: «25.06.2012 г. «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск Управление ГСБЕП ГУ МВД Украины в Днепропетровской области» та двох жаровнях чавунних які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по проспекту Правды, 35 А, Изъято: две жаровни, изъятые в ходе обыска», у одній жаровні чавунній та одній сковороді чавунній (гриль) з дерев`яною ручкою, що вилучені під час оперативної закупівлі від 26.06.2012 року (на зворотній стороні яких зазначено: «25.06.2012 г. «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск Управление ГСБЕП ГУ МВД Украины в Днепропетровской области») використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006.

Згідно висновку Державного науково-дослідного експертно- криміналістичного центру Міністерства внутрішній справ України №19/8-6/39(ІВ)-СЕ/17 від 16.02.2018 у жаровні чавунній (діаметр 28), закупленій 25.06.2012 та жаровні чавунній (діаметр 28), вилученій під час обшуку 19.11.2012, використані всі суттєві ознаки варіанту 1 промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006р.

Згідно висновку комісійної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 199/13473/13-к від 04.07.2018 у двох жаровнях чавунних (діаметр 28), відібраних «під час огляду речових доказів 24.01.2017 з числа предметів, які були вилучені під час обшуку 19.11.2012» (одна жаровня) та «закуплені 25.06.2012» (друга жаровня) використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України №13074 від 15.11.2006.

У сковорідці чавунній (діаметр 24) відібраній під час огляду речових доказів 24.01.2017 року з числа предметів, які були закуплені 25.06.2012 використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України № 13074 від 15.11.2006.

Згідно висновку додаткової експертизи Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №15/13.9/9 від 28.01.2019 розмір матеріальної шкоди що була заподіяна потерпілим ОСОБА_11 та ПНВПФ «Сітон» внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразку за патентом України №13074 від 15.11.2006 становить 296966 гривень 67 копійок.

На підставі вищевикладеного в результаті протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_11 та ПНВПФ «Сітон» спричинено майновий збиток на загальну суму 316800 грн.

За обвинувальним актом зазначенні діяння ОСОБА_5 кваліфіковані за ст. 232, ч. 3 ст. 177 КК України як умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця інформація відома у зв`язку з професійною або службовою діяльністю, вчинене з корисливих мотивів і завдало істотної шкоди суб`єкту господарської діяльності, а також незаконне використання промислового зразка вчинене службовою особою з використанням службового становища, що завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_4 в судовому засіданні в повному обсязі заперечив свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та показав, що він дійсно працював на підприємстві «Сітон», котре виготовляло чавунний посуд і коли звільнився, то вирішив організувати власну справу також з виготовлення чавунного посуду. Для цього разом з ОСОБА_12 і ОСОБА_13 приблизно в 2011 році заснували ТОВ «ПП «Берліка». ОСОБА_5 на той час засновником не була і увійшла до їх складу лише десь через рік-півтора, оскільки вона спочатку була вагітна, пізніше народила дитину, їздила по лікарням. На час створення товариства директором був ОСОБА_13 , який підписував всі документи. Він уважно вивчив патенти ОСОБА_11 і почав робити посуд таким, щоб він відрізнявся від посуду ОСОБА_11 . Довго проводив роботу над створенням власного товару. Його завданням було створити продукцію, котра відрізняється від продукції ОСОБА_11 . Відомості по патенту ОСОБА_11 він взяв в мережі «Інтернет». При цьому він консультувався з юристами, і йому сказали, що продукція повинна відрізнятися чим-небудь, не повинна бути ідентичною, тоді він нічого не порушить. За зразок він взяв сковорідку ОСОБА_11 та почав її видозмінювати: змінив кронштейн, інше кріплення ручки. На створення зразку сковороди він витратив декілька місяців. Окрім нього в процесі безпосереднього виготовлення зразка посуду ніхто участі не брав він самостійно виконав 95 % роботи. В подальшому в 2012 році він отримав патент на власний промисловий зразок. В подальшому для виготовлення посуду за розробленим ним зразком залучалися працівники, але їм про патенти ОСОБА_11 нічого відомо не було. За законом погоджується з легітимністю патенту ОСОБА_11 . З іншими засновниками та директором вони обговорювали, як буде виготовлятися посуд, звідки брати форми та чи буде вона відмінна від продукції інших виробників, але безпосередньо усім займався він, бо ці люди були далекі від виробництва посуду. Окрім нього на ТОВ «ПП «Берліка» ніхто не приймав рішень щодо форми посуду. Заперечує факт того, що ним була розголошена будь-яка комерційна таємниця а також те, що розроблений ним чавунний посуд порушує право ОСОБА_11 на промисловий зразок.

ОСОБА_5 в судовому засіданні також заперечила свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та показала, що пропрацювала на підприємстві «Сітон» 11 років і з 2000 до 2011 роки пройшла шлях від секретаря-референта до начальника відділу виробництва і відділу постачання, виконуючої обов`язки директора. Протягом роботи до неї не було ні претензій, ні якихось негативних рішень, всіх все влаштовувало і все було добре. Вона займалася саме збутом, виробництвом і практично всі питання вони з директором вирішували вдвох. 30 квітня 2010 року вона уклала шлюб із ОСОБА_4 . В січні 2012 року вона звільнилася оскільки була вагітна і переїхала у м. Бердянськ. З 2012 року, не пригадує з якого саме місяця, трудову книжку віддала в ТОВ «ПП «Берліка» і була там оформлена начальником відділу збуту, але фактично не працювала, оскільки у вересні вже народилася дитина. Коли створювалося ТОВ «ПП «Берліка», вона знаходилася в Дніпропетровську, працювала на підприємстві «Сітон» і ніякого відношення до «Берліки» не мала, а до складу засновників товариства увійшла набагато пізніше. Організувати дане підприємство було повністю рішенням ОСОБА_4 і вона йому в цьому не заважала та не допомагала, а займалася своєю роботою, оскільки на той момент їй потрібно було працювати і при рідких зустрічах у вихідні вони були зайняті своїми сімейними справами. ОСОБА_4 займався організацією підприємства, всіма цими сковорідками і збутом. Після того, як ТОВ «ПП «Берліка» почало виготовляти продукцію, вона бачила відмінність цієї продукції від продукції «Сітона», оскільки ОСОБА_4 видозмінив ручки, зробив друге вушко. Їй відомо про патенти ОСОБА_11 і вона безпосередньо приймала участь в розробці продукції «Сітона», тому може стверджувати, що продукція ТОВ «ПП «Берліка» є відмінною від продукції «Сітона». Щодо директора «ТНП.КОМ» ОСОБА_14 , то зазначає, що з останнім вона вперше зустрілася в 2012 році, коли піднялося питання щодо патентів, а до цього вона з останнім не зустрічалася і про постачання продукції ТОВ «ПП «Берліка» не домовлялася. Вона розміщувала інформацію про продукцію товариства на сайті «Пром.юа» і на сайті підприємства, але з червня 2011 року вона була в декретній відпустці. Їй відомо, що на той час вся продукції товариства відпускалася на ТОВ «ТНП.КОМ». Після того як їм стало відомо про наявність кримінального провадження, вони два найменування продукції, по яким були претензії, зняли з виробництва і після цього змінили їх дизайн, щоб вони ще більше відрізнялися від продукції «Сітона».

Потерпілий ОСОБА_11 показав суду, що він організував виробництво чавунного посуду ПНВПФ «Сітон», засновником та директором якого він є до цього часу. Ним за патентом № НОМЕР_1 було запатентовано права на промисловий зразок чавунного посуду, права за яким він передав власному підприємству «Сітон» і за використання патенту підприємство сплачує йому роялті залежно від кількості виготовленої продукції. ОСОБА_5 була прийнята на роботу в кінці 2000 року на посаду офіс-менеджера, а потім її просували по здібностям. Звільнилася вона з посади начальника виробництва побутового відділу. До її обов`язків входило: пошук клієнтів, організація збуту продукції, комерційна реклама. Ця посада передбачала ще обов`язки його заступника. ОСОБА_4 працював з перервою у виробничій дільниці. При прийнятті на роботу ОСОБА_5 і ОСОБА_4 підписали договір про нерозголошення комерційної таємниці. В 2010-2011 році вони виявили в Інтернеті продаж чавунного посуду дуже схожого на той посуд, який виготовляло їх підприємство. ОСОБА_5 за його дорученням придбала зразки такого посуду і вони виявили, що він є практично ідентичний з їхнім. Пізніше з`ясувалося, що посуд продає ТОВ «ТНП.КОМ». Представники останнього в 2010 році приходили до нього особисто, призначили зустріч з приводу співпраці, але ними були запропоновані не прийнятні їм умови, і він відмовився. Постачальником посуду до ТОВ «ТНП.КОМ» виявилося ТОВ «ПП «Берліка», засновниками якого є ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Тоді він звернувся до правоохоронних органів, оскільки вважає, що останні розголосили комерційну таємницю. Так, головною ознакою запатентованого ним промислового зразка є чорний насичений колір і такий саме колір був у продукції «Берліки». Хоча виготовити чавунний посуд такого ж зовнішнього вигляду ТОВ «ПП «Берліка» могло і за його патентом, який в загальному доступі, але досягнути чорного насиченого кольору можна було лише за запатентованою ним за іншим патентом № НОМЕР_2 технологією і він вважає, що саме ця технологія і була розголошена обвинуваченими. Ціни на їх чавунний посуд у прайс-листі є сталими. Є політика ціни, існує система знижок в залежності від об`єму закупок. Ціни на продукцію затверджуються особисто ним, як директором, і вони працюють як на зовнішній так і на внутрішній ринок. Він і на цей час підтримує висунуте ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обвинувачення. Він особисто участі в оперативній закупці чи проведенні обшуків в ТОВ «ПП «Берліка» не приймав. Оперативна закупка проводилась за його кошти, і закуплену продукцію в опечатаному вигляді співробітники міліції привезли на його підприємство для зберігання.

Згідно ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в даному кримінальному провадженні зроблено не було.

Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Суд виходить з того, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (п.п. 22-26 постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к).

Надаючи оцінку наданим стороною обвинувачення доказам, суд в першу чергу групує такі докази за елементами, які є важливими для правової кваліфікації діянь обвинувачених.

При цьому суду вважає за необхідне зауважити, що відповідні фактичні обставини кримінального провадження встановлюються судом виключно у межах висунутого обвинувачення та на підставі тих доказів, про дослідження яких суд просили учасники судового розгляду.

Зокрема, в частині обвинувачення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 177 та ч. 3 ст. 177 КК України відповідно, об`єктивна сторона таких кримінальних правопорушень полягає у незаконному використанні промислового зразка.

За ч. 2 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

За версією обвинувачення, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виготовили жаровні чавунні та сковороди із застосуванням запатентованого промислового зразка, частину з яких продали ТОВ «ТНП.КОМ», а частину зберігали за місцем виготовлення для подальшого продажу.

При цьому, визначення точної кількості таких чавунних виробів: виготовлених, проданих та таких, що зберігалися для продажу, має істотне значення для встановлення об`єктивної сторони злочину, обов`язковим елементом якої є матеріальна шкода у великому розмірі, тобто така, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (згідно примітки до ст. 176 КК України).

На підтвердження факту продажу ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ТОВ «ТНП.КОМ» жаровень чавунних та сковорідок, виготовлених із застосуванням запатентованого промислового зразка, стороною обвинувачення надані наступні докази:

Судом досліджено заяву директора ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_11 до начальника УДСБЕЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 12 червня 2012 року (т. 1 а.с. 3), за якою останній повідомляє про те, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ТОВ «ТНП.КОМ») за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 7-Б, реалізуються контрафактні чавунні вироби, котрі порушують патент № 13074 від 15 листопада 2006 року.

За копією наказу (т. 1 а.с. 192), ОСОБА_14 прийнятий на посаду директора ТОВ «ТНП.КОМ» з 27 серпня 2010 року.

ОСОБА_14 під час допиту в судовому засіданні у якості свідка показав, що він був директором ТОВ «ТНП.КОМ». Їх товариство займалися продажем непродовольчої продукції і у них була необхідність розширити асортимент напрямку кухонного чавунного посуду. Про продукцію «Сітона» він дізнався з реклами, після цього домовився про зустріч з ОСОБА_11 у останнього в офісі, де з ним і познайомився. ОСОБА_11 розповів про продукцію, провів презентацію, але вони не домовились з останнім, оскільки той не надав потрібної їм пропозиції по ціні і відмовився давати їм відстрочення по платежам, що із комерційної точки зору було їм не цікаво. Там же в офісі «Сітону» він перший раз побачив ОСОБА_15 , але з нею на той час особисто не спілкувався. Після цього у них відносин не було. Через деякий час вже ОСОБА_15 йому зробила пропозицію по чавунній продукції. Наскільки він пам`ятає, вона на виставці у м. Києві була у виставочному залі продукції, але її йому не представляли, тому він не знає, на якій посаді вона була на той час, але вона точно представляла не «Сітон». Коли саме це відбувалося, він сказати не може. Вони з ОСОБА_16 поговорили, що останні дійсно випускають чавунну продукцію і далі вже з`явились документи. Він особисто не приймав участь у перемовинах, всіма питаннями займався менеджер ОСОБА_17 , а до нього все вже дійшло у готовому вигляді. Договір був підписаний з ТОВ «ПП «Берліка», але з директором особисто він не спілкувався, листування було електронною поштою. ТОВ «ПП «Берліка» поставляло їм чавунний посуд, який вони реалізовували і через мережу, і в магазинах, і через дистриб`юторів. Також продавали продукцію в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Через деякий час вони отримали претензію з приводу порушення права на промисловий зразок від компанії «Сітон» та зупинили на якийсь час діяльність. Він зв`язався телефоном з ОСОБА_5 і повідомив їй про проблему. Та сказала, що з компанією все добре і може надати документи. Їм були надані патенти, сертифікати, санітарні висновки. Під час спілкування з ОСОБА_5 у нього склалося враження, що та є посередником, її посада та відношення до ТОВ «ПП «Берліка» йому були невідомі.

Свідок ОСОБА_18 під час допиту в судовому засіданні показала, що працює в ТОВ «ТНП.КОМ» головним бухгалтером. Може пригадати лише, що підприємство ТОВ «ПП «Берліка» було їх постачальником і з останніми ними укладався договір постачання. Вона, як головний бухгалтер, отримувала накладні на прихід товару і, виконуючи свої прямі обов`язки ведення бухгалтерського обліку, ставила на приход та ставила товар на реалізацію, тобто товар продавався. З 2010 року директором підприємства був ОСОБА_14 , після нього з 2014 року була ОСОБА_19 . Точно сказати період їхнього співробітництва з ТОВ «ПП «Берліка» вона не може, але з початку 2014 року вони припинили з останніми відносини і поставок від останніх не було. ТОВ «ПП «Берліка» постачало їм чавунні сковороди і фактично постачання відбувалося десь раз на три місяці. Особисто з обвинуваченими вона ніколи не спілкувалася. На той час у них був магазин « ІНФОРМАЦІЯ_3 », котрий знаходився в центрі, і через який вони здійснювали продаж товарів. Їй не відомо, хто саме підтримував контакт з ТОВ «ПП «Берліка».

Згідно заключення спеціаліста про встановлення факту використання об`єкта інтелектуальної власності за патентом України на промисловий зразок № 13074 в об`єкті господарчої діяльності (т. 1 а.с. 49-58), складеного 14 травня 2012 року патентним повіреним України, директором ТОВ «Патентно-правове бюро «СКТ» ОСОБА_20 , візуальне порівняння зовнішнього вигляду 3-го варіанту промислового зразка «Посуд» по патенту України № 13074 від 15 листопада 2006 року з першим та другим зразками виробу «Чавунний посуд», виробництва ТОВ «ПП «Берліка», а також данні співставного аналізу, дозволяють зробити висновок про те, що перший варіант патенту України на промисловий зразком «Посуд» № 13074 від 15 листопада 2006 року в зразку виробу № 1 та в зразку виробу № 2 «Чавунний посуд» виробництва ТОВ «ПП «Берліка» використано.

Під час допиту у якості свідка патентний повірений ОСОБА_20 показала суду, що ОСОБА_11 та ПНВПФ «Сітон» є постійними клієнтами її фірми. З «Сітону» вона оформлює дуже багато патентів і на винаходи, і на товарні знаки, і на промислові зразки і в Україні, і в других країнах, і міжнародні заявки. З приводу патенту № 13074 з назвою «посуд», на цей патент була подана заявка 12 грудня 2005 року і вона готувала документи по цьому патенту, включаючи опис промислового зразка. Пізніше вона робила висновок спеціаліста та підтверджувала, що у наданих на дослідження зразках чавунного посуду були використані всі суттєві ознаки промислового зразка за вищезазначеним патентом.

Також судом досліджено копії індивідуальних доставочних листів (т. 1 а.с. 37, 38) та фіскального чеку (т. 1 а.с. 40) на продаж ТОВ «ТНП.КОМ» 21 травня 2012 року сковороди чавунної (гриль) діаметр 24 см, та жаровні чавунної, діаметр 28 см.

На запит суду Управлінням захисту економіки в Дніпропетровській області було надано копію матеріалів проведення оперативної закупівлі чавунного посуду в ТОВ «ТНП.КОМ» (т. 9 а.с. 122-147).

Зазначені матеріали містять, зокрема, постанову оперуповноваженого УДСБЕЗ ОСОБА_21 від 20 червня 2012 року, затверджену начальником ГУМВС України в Дніпропетровській області та погоджену прокурором Дніпропетровської області, про проведення оперативної закупівлі контрафактного посуду з чавуну у кількості 70 одиниць у магазині «500 дрібниць» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 7-Б, у ТОВ «ТНП.КОМ» ОСОБА_14 без затримання останнього (т. 9 а.с. 123).

У відповідності до акту огляду (т. 1 а.с. 140-141, т. 9 а.с. 126-132), 25 червня 2016 року оперуповноваженим УДСБЕЗ ОСОБА_21 в присутності понятих ОСОБА_22 та ОСОБА_23 оглянуті грошові кошти у розмірі 12760 гривень 25 купюр номіналом по 500 гривень, 1 купюра номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 50 гривень, 1 купюра номіналом 10 гривень, які після огляду передані ОСОБА_24 для подальшого проведення оперативної закупівлі чавунного посуду в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ТОВ «ТНП.КОМ», за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, буд. 7б. Під час огляду з усіх грошових купюр виготовлені фотокопії, які були засвідчені підписами понятих та долучені до матеріалів кримінального провадження (т. 1 а.с. 142-146).

За актом огляду (т. 1 а.с. 147-148, т. 9 а.с. 124-125), 25 червня 2012 року оперуповноваженим УДСБЕЗ ОСОБА_21 в присутності понятих ОСОБА_22 та ОСОБА_23 оглянутий ОСОБА_24 , якому вручено вищезазначені грошові кошти у розмірі 12760 гривень для подальшого проведення оперативної закупівлі чавунного посуду в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ТОВ «ТНП.КОМ», за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, буд. 7б.

Згідно протоколу огляду (т. 1 а.с. 149-165, т. 9 а.с. 133-141), оперуповноваженим УДСБЕЗ ОСОБА_21 в присутності понятих ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , за участі директора ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_11 , 25 червня 2012 року, в період часу з 14:00 год. по 14:30 год. за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Ілліча, буд. 11, оглянуто 35 сковорід чавунних (гриль) діаметром 24 см та 35 жаровень чавунних діаметром 28 см, які були закуплені в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ТОВ «ТНП.КОМ», за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, буд. 7б. Вказана продукція була вилучена. Під час огляду відібрано 2 зразки, а саме: 1 сковороду чавунну діаметром 24 см та 1 жаровню чавунну діаметром 28 см. Із документів, що додавалися до товару, були оглянуті: фіскальний чек, копія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «ТНП.КОМ», копія довідки ЄДРПОУ по ТОВ «ТНП.КОМ», копія висновку державної санітарно-епідемічної експертизи, копія протоколу дослідження зразків сковороди, листи паперу з інформацією про товар, зазначенням виробника та продавця. Закуплений чавунний посуд був сфотографований.

Під час судового розгляду 24 січня 2017 року зазначені жаровні чавунні та сковорідки чавунні були оглянуті за місцем їх зберігання за участі всіх учасників судового розгляду і з їх числа були відібрані зразки для проведення експертного дослідження.

ОСОБА_22 і ОСОБА_23 під час допиту в судовому засіданні у якості свідків підтвердили, сам факт, перебіг та результати проведення оперативної закупки. При цьому, після огляду придбаного під час оперативної закупки чавунного посуду обидва свідка заявили, що оглянуті чавунні вироби є саме тими, які були закуплені і на бирках стоять їх підписи.

Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_21 показав, що станом на час описаних подій він обіймав посаду оперуповноваженого УДСБЕЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Саме ним проводилася дослідча перевірка у вказаному кримінальному провадженні, була проведена закупка продукції, після чого зібрані матеріали були передані до Амур-Нижньодніпровського відділку міліції, де була порушена кримінальна справа за ст. 177 ч. 3 КК України. У зв`язку з тим, що пройшло багато часу, він пам`ятає про обставини справи частково. Закупівля здійснювалася на підприємстві «ТНП.КОМ», яке розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 7б, в магазині «500 дрібниць», який знаходиться в підвальному приміщенні. Грошові кошти на проведення закупки надавав ОСОБА_11 . Ним було підшукано чоловіка, який дав згоду на проведення закупівлі, після цього було запрошено двох людей в якості понятих, ним було складено огляд грошових коштів, протокол огляду закупщика та вручення йому грошових коштів. Ці документи він складав у себе в робочому кабінеті в адміністративній будівлі Управління по боротьбі з економічними злочинами за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Ілліча, 11. Після цього вони поїхали за адресою розташування магазину. Ні закупника, ні понятих, до проведення закупки він не знав. Підбирав осіб, щоб вони були незаінтересовані в справі. Закупщик в присутності понятих та в його присутності закупили продукцію, після чого продукція була завантажена до автомобіля. Закуплено було продукцію виробництва «ПП «Берліка» двох видів: жаровні і сковороди чавунні. Далі зазначену продукцію завантажили в автомобіль. Також було надано якісь документи на продукцію, сертифікати, чеки. Вони після цього приїхали до адмінбудівлі управління, де було проведено огляд продукції, відібрано зразки, які в подальшому було направлено для проведення експертного дослідження. Решту посуду було опечатано та передано на відповідальне зберігання правовласнику ОСОБА_11 . Він особисто передавав цей посуд та складав відповідні документи. Під час огляду був присутній ОСОБА_11 , оскільки він був правовласником патентів.

Під час допиту в судовому засіданні у якості свідка оперативний покупець зі зміненими анкетним даними ОСОБА_24 показав, що до нього звернулися співробітники правоохоронних органів для того щоб він провів закупку товару, на що він дав згоду і залишив свій телефон. Десь через 5-6 днів йому передзвонили і він приїхав на пр. Ілліча, де його завели в кабінет. Там вже було два понятих та представники правоохоронних органів, які показали гроші. Ці гроші розклали, виготовили з них копії, перевірили, переписали в протокол та співробітник міліції передав їх йому. Точну суму пригадати не може, але було близько 12-15 тис. грн. Після цього він, представник міліції та двоє понятих на його автомобілі «Тойота Прадо» поїхали на вул. Ширшова м. Дніпропетровська в магазин «500 мелочей» купувати продукцію. Вони зайшли в магазин, співробітник міліції на стенді показав, що саме треба буде придбати це були сковороди. Вони це вибрали, проплатили, їм дали чеки. Їм вантажник виніс на вулицю товар та всі документи. На вулиці все перерахували, склали в машину та приїхали на пр. Ілліча. Там йому представили ОСОБА_11 і вони вивантажили товар. Потім товар описали в протоколі, під яким він поставив свій підпис. Все це було в обідній час, дату пригадати не може.

Відповідно до висновку експертизи у сфері інтелектуальної власності № 70/38-624 від 19 вересня 2012 року (т. 1 а.с. 224-228), здійсненої судовим експертом НДЕКЦ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_25 , у наданих на дослідження виробах одній «жаровні чавунній» та одній «сковороді чавунній (гриль)», які були відібрані з числа сімдесяти одиниць посуду виробництва ТОВ «ПП «Берліка», що був придбаний 25 червня 2012 року в ТОВ «ТНП.КОМ», використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року.

Згідно протоколу огляду місця події від 15 липня 2014 року, слідчим міліції за дорученням суду під час огляду складу комплектації № 2 за адресою пр. Правди, 35а, у м. Дніпропетровську, оглянуто та вилучено вісім виробів з чавуна, які були опечатані в чотири поліетиленові пакети (т. 6 а.с. 175), в тому числі жаровні чавунні (діаметр 28) та сковорідки чавунні (діаметр 24), з числа предметів, які були вилучені під час оперативної закупки 25 червня 2012 року.

Відповідно до висновку комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності № 11235/11236/14-53 від 03 березня 2015 року (т. 6 а.с. 198-225), складеного експертами Київського НДІСЕ ОСОБА_26 і ОСОБА_27 , у двох жаровнях чавунних, які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по пр. Правды, 35 А Изъято: две жаровни, изъятые в ходе закупки» та на сторонній стороні «25.06.2012 г. «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск, Управление ГСБЭП ГУ МВД Украины в Днепропетровской области» використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006 р. У двох сковорідках чавунних (гриль) з ручками, які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по пр. Правды, 35 А Изъято: две сковороды, изъятые в ходе оперативной закупки» та на зворотній стороні «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск, Управление ГСБЭП ГУ МВД Украины в Днепропетровской области» використано всі суттєві ознаки промислового зразка з патентом України №13074 від 15.11.2006 р. У одній жаровні чавунній та одній сковороді чавунній (гриль) з дерев`яною ручкою, що вилучені під час оперативної закупівлі від 25.06.2012 р. (на зворотній стороні яких зазначено: «25.06.2012 г. «ОПЕЧАТАНО» г. Днепропетровск, Управление ГСБЭП ГУ МВД Украины в Днепропетровской области» використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року.

Згідно висновку судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 19/8-6/39(ІВ)-СЕ/17 від 16 лютого 2018 року (т. 10, а.с. 207-232), складеного судовим експертом Державного НДЕКЦ МВС України ОСОБА_28 , у наданих на дослідження зразках посуду: жаровні чавунній (діаметром 28), закупленій 25 червня 2012 року, використані всі суттєві ознаки варіанту 1 промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року; у сковороді чавунній (діаметром 24), закупленій 25 червня 2012 року, не використані всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року.

За висновком комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 3108 від 04 липня 2018 року (т. 11 а.с. 36-48), складеного судовими експертами Львівського НДІСЕ ОСОБА_29 і ОСОБА_30 , у жаровні чавунній (діаметр 28), відібраній «під час огляду речових доказів 24.01.2017 року з числа предметів, які були «закуплені 25.06.2012р» використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року. У сковорідці чавунній (діаметр 24), відібраній «під час огляду речових доказів 24.01.2017 року з числа предметів, які були закуплені 25.06.2012 року» використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року.

Під час допиту в судовому засіданні судові експерти ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 і ОСОБА_31 підтвердили здійсненні ними висновки.

На підставі відповідної постанови слідчого (т. 2 а.с. 10) 24 вересня 2012 року в ТОВ «ТНП.КОМ» було здійснено виїмку копій договорів поставки від 08 грудня 2011 року та від 23 лютого 2012 року, копії видаткових накладних а також витяг з банківського рахунку на підтвердження оплати.

Судом досліджено додані до матеріалів кримінального провадження копію договору поставки № 6 (т. 2 а.с. 2), укладеного 08 грудня 2011 року, та копію договору поставки № 23/02 (т. 1 а.с. 198-199), укладеного 23 лютого 2012 року, між продавцем ТОВ «ПП «Берліка» в особі директора ОСОБА_32 та покупцем ТОВ «ТНП.КОМ» в особі директора ОСОБА_14 , за яким сторони домовилися про постачання продавцем покупцеві товару, який повинен відповідати загальним технічним умовам ТУ У28.7-37692590-001:2011.

З досліджених судом копій технічних умов ТУ У 28.7-37692590-001:2011 (т. 3 а.с. 30-56, т. 5 а.с. 122-148) вбачається, що зазначені технічні умови розроблені ТОВ «ПП «Берліка» на виготовлення чавунного посуду, в тому числі сковороди круглої з однією ручкою 240х40 та сковороди круглої з двома ручками 280х60.

Також судом досліджено копії видаткових накладних на постачання до ТОВ «ТНП.КОМ» від ТОВ «ПП «Берліка» сковорідок (т. 2 а.с. 15-27). Зокрема, поставлено за накладними:

- від 10 січня 2012 року 20 сковорідок 240х40 з ручкою гриль, та 20 сковорідок 280х60;

- від 15 березня 2012 року 200 сковорідок 240х40 з ручкою гриль, та 180 сковорідок 280х60;

- від 16 березня 2012 року 100 сковорідок 240х40 з ручкою гриль, та 160 сковорідок 280х60;

- від 23 березня 2012 року 140 сковорідок 240х40 з ручкою гриль, та 260 сковорідок 280х60;

- від 31 березня 2012 року 25 сковорідок 240х40 з ручкою гриль;

- від 05 квітня 2012 року 40 сковорідок 240х40 з ручкою гриль, та 80 сковорідок 280х60;

- від 19 квітня 2012 року 235 сковорідок 240х40 з ручкою гриль, та 100 сковорідок 280х60;

- від 10 травня 2012 року 60 сковорідок 240х40 з ручкою гриль, та 160 сковорідок 280х60;

- від 10 травня 2012 року 100 сковорідок 240х40 з ручкою гриль, та 100 сковорідок 280х60;

- від 05 липня 2012 року 80 сковорідок 240х40 з ручкою гриль, та 180 сковорідок 280х60;

- від 12 липня 2012 року 40 сковорідок 240х40 з ручкою гриль, та 20 сковорідок 280х60;

- від 02 серпня 2012 року 200 сковорідок 280х60;

- від 13 серпня 2012 року 100 сковорідок 240х40 з ручкою гриль;

Окрім цього, судом досліджено витяг по особовому рахунку ТОВ «ТНП.КОМ» в банківській установі (т. 2 а.с. 28-40), який містить відомості про перерахування грошових коштів ТОВ «ПП «Берліка» за поставлений товар.

На виконання доручення слідчого (т. 2 а.с. 106), співробітниками оперативного підрозділу витребувано та долучено до матеріалів кримінального провадження засвідчені копії офіційних прайс-листів на продукцію ПНВПФ «Сітон», за якими здійснювалася реалізація чавунного посуду станом на 19 листопада 2012 року та у період з 26 грудня 2011 року по 30 липня 2012 року (т. 2 а.с. 108-123).

Згідно висновку економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності № 70/38-60 від 28 січня 2013 року (т. 2 а.с. 127-131), здійсненої судовим експертом НДЕКЦ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_25 , згідно з бухгалтерськими документами, що були вилучені в ході виїмки 27 вересня 2012 року у ТОВ «ТНП.КОМ»; за винятком 70 (сімдесяти) одиниць посуду: 35 (тридцять п`ять) «жаровень чавунних» та 35 (тридцять п`ять) «сковорід чавунних (гриль)», що були вилучені в ході оперативної закупівлі 25 червня 2012 року у ТОВ «ТНП.КОМ»; ТОВ «ПП Берліка» було виготовлено та поставлено для реалізації ТОВ «ТНП.КОМ» 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) одиниць чавунного посуду: (1425 (одна тисяча чотириста двадцять п`ять) одиниць виробів «жаровня чавунна» та 1125 (одна тисяча сто двадцять п`ять) одиниць виробів «сковорода чавунна (гриль)»), в яких використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року. Розмір матеріальної шкоди, що була заподіяна внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразку за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року становить 289062 (двісті вісімдесят дев`ять тисяч шістдесят дві) гривні 50 копійок.

Під час допиту в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_25 підтвердив здійсненні ним висновки.

У відповідності до висновку додаткової економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності № 15/13.9/9 від 28 січня 2019 року (т. 11 а.с. 131-133), здійсненої судовим експертом Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_25 , розмір матеріальної шкоди, що була заподіяна внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року при виготовленні ТОВ «ПП «Берліка» та поставці для реалізації ТОВ «ТНП.КОМ» чавунного посуду згідно з бухгалтерськими документами, що були вилучені в ході виїмки 27 вересня 2012 року у ТОВ «ТНП.КОМ»:

- із врахуванням 70 (сімдесяти) одиниць посуду: 35 (тридцять п`ять) «жаровень чавунних» та 35 (тридцять п`ять) «сковорід, чавунних (гриль)», що були вилучені в ході оперативної закупівлі 25 червня 2012 року у ТОВ «ТНП.КОМ» становить 296966 (двісті дев`яносто шість тисяч дев`ятсот шістдесят шість) гривень 67 копійок;

- окремо по 70 (сімдесяти) одиницям посуду: 35 (тридцять п`ять) «жаровень чавунних» та 35 (тридцять п`ять) «сковорід чавунних (гриль)», що буди вилучені в ході оперативної закупівлі 25 червня 2012 року у ТОВ «ТНП.КОМ», становить 7904 (сім тисяч дев`ятсот чотири) гривні 17 копійок.

Суд враховує, що частину доказів було отримано на стадії перевірки повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи в результаті заходу, зазначеного в процесуальних документах як «оперативна закупка», і проведеного 25 червня 2012 року, тобто за чинності КПК України (1960 року).

За ч.ч. 1, 2 ст. 65 КПК України (1960 року), доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів.

Згідно ч. 5 ст. 97 КПК України (1960 року), заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності.

За ст. 2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (тут і далі в редакції, чинній станом на червень 2012 року), оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право … проводити оперативну закупівлю.

Оперативна закупівля є негласним оперативно-розшуковим заходом, відомості про зміст, організацію та результати якого, згідно п. 4.4.4 Звіду відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440 (в редакції, чинній станом на червень 2012 року), становлять державну таємницю.

З дослідженої судом копії матеріалів проведення оперативної закупівлі чавунного посуду в ТОВ «ТНП.КОМ» (т. 9 а.с. 122-147) вбачається, що всі документи, які складалися під час такої оперативної закупівлі, не містять грифу таємності, тобто такий захід проводився гласно.

Наведене доводить, що проведений оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_21 захід, зазначений ним у документах як «оперативна закупка» насправді не є передбаченим Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» негласним оперативно-розшуковим заходом оперативною закупкою, оскільки сам зміст та форма такого заходу були непоправно викривлені і його результати згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 65 КПК України (1960 року) не можуть бути використані судом як доказ у цьому кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, два акти огляду від 25 червня 2016 року оперативного покупця ОСОБА_24 та переданих йому грошових коштів (т. 1 а.с. 140-141, т. 9 а.с. 126-132, т. 1 а.с. 147-148, т. 9 а.с. 124-125), протокол огляду (т. 1 а.с. 149-165, т. 9 а.с. 133-141), під час якого 25 червня 2016 року були оглянуті і вилучені чавунні жаровні і сковорідки, придбані ОСОБА_24 , самі чавунні жаровні і сковорідки, придбані ОСОБА_24 , покази свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 і ОСОБА_23 щодо обставин проведення заходу, позначеного ОСОБА_21 як «оперативна закупка», визнаються судом недопустимими доказами та судом із справи усуваються.

Також визнаються недопустимими доказами з застосуванням концепції «плодів отруєного дерева» висновки експертиз, предметом яких були зразки посуду, отриманого під час зазначеної так званої «оперативної закупівлі», а саме:

-висновок експертизи у сфері інтелектуальної власності № 70/38-624 від 19 вересня 2012 року (т. 1 а.с. 224-228);

-висновок комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності № 11235/11236/14-53 від 03 березня 2015 року (т. 6 а.с. 198-225) в частині дослідження зразків зазначеного посуду;

-висновок судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 19/8-6/39(ІВ)-СЕ/17 від 16 лютого 2018 року (т. 10, а.с. 207-232) в частині дослідження зразків зазначеного посуду;

-висновок комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 3108 від 04 липня 2018 року (т. 11 а.с. 36-48) в частині дослідження зразків зазначеного посуду.

Досліджені судом копії видаткових накладних на постачання до ТОВ «ТНП.КОМ» від ТОВ «ПП «Берліка» сковорідок (т. 2 а.с. 15-27), а також витяг по особовому рахунку ТОВ «ТНП.КОМ» в банківській установі (т. 2 а.с. 28-40), який містить відомості про перерахування грошових коштів ТОВ «ПП «Берліка» за поставлений товар, визнаються судом допустимими доказами, однак ані самі по собі, ані в сукупності з іншими допустимими доказами не доводять той факт, що поставлений за вказаними документами ТОВ «ПП «Берліка» чавунний посуд був виготовлений із застосуванням запатентованого промислового зразка, оскільки зразки такого посуду у встановленому КПК України (1960 року) порядку не вилучалися та не були предметом відповідного експертного дослідження, досліджені судом документи містять лише загальний опис товару (сковорідка 240х40 з ручкою гриль та сковорідка 280х60), що виключає можливість ідентифікації виробів лише за таким описом, а пред`явлення зразків такого посуду для впізнання співробітникам як ТОВ «ТНП.КОМ», так і ТОВ «ПП «Берліка», причетним до його купівлі-продажу, не проводилося.

Суд враховує, що вищезазначеним висновком економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності № 70/38-60 від 28 січня 2013 року (т. 2 а.с. 127-131), експертом встановлено, що за винятком 70 одиниць посуду, що були вилучені в ході оперативної закупівлі 25 червня 2012 року, ТОВ «ПП Берліка» було виготовлено та поставлено для реалізації ТОВ «ТНП.КОМ» 2550 одиниць чавунного посуду: 1425 одиниць виробів «жаровня чавунна» та 1125 одна тисяча сто двадцять п`ять одиниць виробів «сковорода чавунна (гриль)», в яких використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року.

З мотивувальної частини висновку експерта та показів експерта ОСОБА_25 вбачається, що такий висновок експерта ґрунтувався на тому, що в 70 одиницях посуду, що були вилучені в ході оперативної закупівлі 25 червня 2012 року, використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року, а зазначені в бухгалтерських документах 1425 одиниць виробів «жаровня чавунна» та 1125 одна тисяча сто двадцять п`ять одиниць виробів «сковорода чавунна (гриль)» є саме такими виробами, які вилучені в ході оперативної закупівлі 25 червня 2012 року.

Як вже зазначено судом, докази, отримані в результаті оперативної закупівлі, в тому числі висновок експертизи у сфері інтелектуальної власності № 70/38-624 від 19 вересня 2012 року (т. 1 а.с. 224-228), на якій міститься посилання у вищевказаному висновку економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності, визнані судом недопустимими доказами.

Також, під час експертного дослідження ОСОБА_25 було використано протокол допиту свідка ОСОБА_14 , який зазначив, які позиції в накладних відповідають певним видав чавунних виробів, при тому, що під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 такі відомості суду не надав.

При цьому, сам по собі зміст видаткових накладних на постачання до ТОВ «ТНП.КОМ» від ТОВ «ПП «Берліка» сковорідок (т. 2 а.с. 15-27) не дозволяє однозначно ідентифікувати зазначені в них вироби.

Оскільки вихідні данні, на яких ґрунтується вказаний висновок експертизи у сфері інтелектуальної власності, частково визнані недопустимим доказом, а частково не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, відповідний висновок експерта в цій частині судом відхиляється.

З цих же підстав відхиляються судом і висновки:

-економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності № 70/38-60 від 28 січня 2013 року (т. 2 а.с. 127-131) в частині визначення розміру матеріальної шкоди;

-висновок додаткової економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності № 15/13.9/9 від 28 січня 2019 року;

оскільки такі висновки ґрунтуються на доведеності факту виготовлення ТОВ «ПП «Берліка» та постачання для реалізації в ТОВ «ТНП.КОМ» певної кількості одиниць чавунного посуду, в якому використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року, однак зазначені фактичні обставини в судовому засіданні належними та допустимим доказами не підтверджені.

На підтвердження факту зберігання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 жаровень чавунних та сковорідок, виготовлених із застосуванням запатентованого промислового зразка, для їх подальшого продажу, стороною обвинувачення надані наступні докази:

Згідно протоколу обшуку (т. 2 а.а. 82-84), 19 листопада 2012 року у АДРЕСА_3 , слідчим СВ Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_33 за участі понятих ОСОБА_34 та ОСОБА_35 на підставі постанови суду від 15 листопада 2012 року (т. 2 а.с. 86-87) у період з 14:55 год. до 16:25 год. було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_3 , та вилучено, в тому числі, сковороди діаметром 280х60 без ручки у кількості 170 штук та сковороди діаметром 240х40 гриль у кількості 377 штук. Для експертизи відібрано по 1 екземпляру вилучених сковорідок.

ОСОБА_36 і ОСОБА_37 під час їх допиту в судовому засіданні у якості свідків, підтвердили сам факт, перебіг та результати вказаної слідчої дії.

Постановою слідчого від 19 листопада 2012 року (т. 2 а.с. 88), вилучені під час зазначеного обшуку сковороди діаметром 280х60 без ручки у кількості 170 штук та сковороди діаметром 240х40 гриль у кількості 377 штук визнані речовими доказами та прийняте рішення про передачу їх на відповідальне зберігання до ПНВПФ «Сітон».

За актом приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання (т. 2 а.с. 89), директор ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_11 отримав на відповідальне зберігання вилучені під час обшуку сковороди діаметром 280х60 без ручки у кількості 170 штук та сковороди діаметром 240х40 гриль у кількості 377 штук.

Ухвалою слідчого сутті від 22 березня 2013 року (т. 2 а.с. 183, т. 6 а.с. 25-26) за результатами розгляду скарги директора ТОВ «ПП «Берліка» зобов`язано слідчого негайно повернути майно, яке було вилучено згідно протоколу обшуку від 19 листопада 2012 року за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7.

Після цього, 27 березня 2013 року слідчим суддею надано тимчасовий доступ до вилученого під час обшуку 19 листопада 2012 року в ТОВ «ПП «Берліка» чавунного посуду (т. 2 а.с. 189).

Відповідно до протоколу тимчасового вилучення речей та документів (т. 2 а.с. 190), 28 березня 2013 року слідчий міліції в приміщенні підприємства ПНВПФ «Сітон», за адресою пр. Правди, 35а, у м. Дніпропетровську, вилучила вироби з чавуну, а саме: 170 одиниць сковороди діаметром 280х60 мм. та 377 одиниць сковороди діаметром 240х40 мм.

Постановою слідчого від 28 березня 2013 року (т. 2 а.с. 151), вилучені у межах зазначеного тимчасового доступу сковороди діаметром 280х60 у кількості 170 штук та сковороди діаметром 240х40 гриль у кількості 377 штук визнані речовими доказами та прийняте рішення про передачу їх на відповідальне зберігання до ПНВПФ «Сітон».

За актом приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання (т. 2 а.с. 192), 28 березня 2013 року директор ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_11 отримав на відповідальне зберігання вилучені під час обшуку сковороди діаметром 280х60 без ручки у кількості 170 штук та сковороди діаметром 240х40 гриль у кількості 377 штук.

Під час судового розгляду 24 січня 2017 року зазначені жаровні чавунні та сковорідки чавунні були оглянуті за місцем їх зберігання за участі всіх учасників судового розгляду і з їх числа були відібрані зразки для проведення експертного дослідження.

Відповідно до висновку експертизи в сфері інтелектуальної власності № 70/38-777 від 17 грудня 2012 року (т.2 а.с. 97-101), здійсненої судовим експертом НДЕКЦ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_25 , в наданому на дослідження виробі «жаровня чавунна», який був відібраний з числа сто сімдесяти одиниць посуду, що були вилучені в ході обшуку 19 листопада 2012 року ТОВ «ПП Берліка», вул. Юннатів, 7, м. Бердянськ, Запорізької області, використані всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року. В наданому для дослідження виробі «сковорода чавунна», який був відібраний з числа трьохсот сімдесяти семи одиниць посуду, що були вилучені в ході обшуку 19 листопада 2012 року ТОВ «ПП Берліка», вул. Юннатів, 7, м. Бердянськ, Запорізької області, використані не всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року.

За протоколом огляду місця події від 15 липня 2014 року, слідчим міліції за дорученням суду під час огляду складу комплектації № 2 за адресою пр. Правди, 35а, у м. Дніпропетровську, оглянуто та вилучено вісім виробів з чавуна, які були опечатані в чотири поліетиленові пакети (т. 6 а.с. 175), в тому числі жаровні чавунні (діаметр 28) та сковорідки чавунні (діаметр 24), з числа предметів, які були вилучені під час обшуку 19 листопада 2012 року.

За висновком комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності № 11235/11236/14-53 від 03 березня 2015 року (т. 6 а.с. 198-225), складеного експертами Київського НДІСЕ ОСОБА_26 і ОСОБА_27 , у двох жаровнях чавунних, які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по пр. Правды, 35 А Изъято: две жаровни, изъятые в ходе обыска» використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006 р. У двох сковорідках без ручок, які містять супровідні тексти «Опечатано: 15.07.2014 Осмотр по пр. Правды, 35 А Изъято: две сковороды, изъятые в ходе обыска ПП «Берлика» не використано всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №13074 від 15.11.2006р.

Згідно висновку судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 19/8-6/39(ІВ)-СЕ/17 від 16 лютого 2018 року (т. 10 а.с. 207-232), складеного судовим експертом Державного НДЕКЦ МВС України ОСОБА_28 , у наданих на дослідження зразках посуду: жаровні чавунній (діаметром 28), вилученій під час обшуку 19 листопада 2012 року, використані всі суттєві ознаки варіанту 1 промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року; у сковороді чавунній (діаметром 24), вилученій під час обшуку 19 листопада 2012 року, не використані всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року.

У відповідності до висновку комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 3108 від 04 липня 2018 року (т. 11 а.с. 36-50), складеного судовими експертами Львівського НДІСЕ ОСОБА_29 і ОСОБА_30 , у двох жаровнях чавунних (діаметр 28), відібраних «під час огляду речових доказів 24.01.2017 року з числа предметів, які були «вилучені під час обшуку 19.11.2012 року» (одна жаровня) використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року. У сковорідці чавунній (діаметр 24), відібраній «під час огляду речових доказів 24.01.2017 року з числа предметів, які були вилучені під час обшуку 19.11.2012 року» не використано сукупність усіх суттєвих ознак промислового зразка «ПОСУД» за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року.

За висновком економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності № 70/38-61 від 23 січня 2013 року (т. 2 а.с. 134-136), здійсненої судовим експертом НДЕКЦ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_25 , розмір матеріальної шкоди, що була заподіяна внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразку за патентом України № 13074 від 15 листопада 2006 року, у ста сімдесяти виробах, що були вилучені 19 листопада 2012 року, в ході проведення обшуку у виробничому приміщенні ТОВ «ПП Берліка» за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7 становить 19833 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять три) гривні 33 копійки.

Під час допиту в судовому засіданні судові експерти ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 і ОСОБА_31 підтвердили здійсненні ними висновки.

Надаючи оцінку запереченням сторони захисту щодо допустимості в якості доказів результатів проведеного обшуку, суд враховує, що зазначений обшук був проведений слідчою ОСОБА_38 .

Кримінальна справа була порушена 23 серпня 2012 року слідчим СВ Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_39 , яка за цією ж постановою прийняла кримінальну справу до свого провадження (т. 1 а.с. 2).

06 вересня 2012 року, згідно відповідної постанови (т. 1 а.с. 220), кримінальну справу до свого провадження прийняла слідча СВ Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_40 .

Остання проводиланадалі всіслідчі дії,за виключенням обшуку у виробничому приміщенні ТОВ «ПП Берліка» за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7, який, як вже зазначено судом, 19 листопада 2012 року був проведений слідчою ОСОБА_38 .

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_39 показала, що вона дійсно проводила зазначений обшук, деталі якого пригадати не може. Стверджує, що оскільки проведення обшуку було пов`язане з виїздом в іншу область, мало бути відрядження і наказ про створення слідчо-оперативної групи. На обшук слідча ОСОБА_41 їздила разом з нею та проводила обшук в іншому приміщенні. Далі розслідувала справу ОСОБА_41 , яка спрямовувала справу в суд.

За ст. 119 КПК України (1960 року), якщо розслідування особливо складної справи доручається декільком слідчим, то про це зазначається в постанові про порушення справи або виноситься окрема постанова. Один з цих слідчих призначається старшим, він приймає справу до свого провадження і безпосередньо керує діями інших слідчих. Постанова про призначення в справі декількох слідчих оголошується обвинуваченому.

Згідно ч. 2 ст. 114 КПК України (1960 року), начальник слідчого відділу має право … передавати справу від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим.

У відповідності до ч. 2 ст. 38 КПК України, досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.

Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України, керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.

Таким чином, на час проведення обшуку слідчим, якому було доручено проведення досудового розслідування, була ОСОБА_41 , і ОСОБА_39 могла приймати участь у вказаній кримінальній справі лише в якості члена слідчої групи.

Як за чинного КПК України, так і КПК України (1960 року) здійснення досудового розслідування групою слідчих допускається на підставі відповідного рішення керівника органу досудового розслідування (слідчого відділу).

Матеріали кримінального провадження такого рішення не містять.

На запит суду щодо надання оригіналу постанови про створення відповідної групи слідчих (т. 11 а.с. 78), СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області було надано відповідь (т. 11 а.с. 83, 93) про те, що досудове слідство по кримінальній справі проводили старші слідчі ОСОБА_39 та ОСОБА_42 . Постанова про створення слідчої групи узгоджувалася керівництвом СВ АНД РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Вказана постанова про створення слідчої групи долучалася до матеріалів кримінальної справи.

Наведену обставину суд оцінює в сукупності з тим, що будь-які матеріали щодо включення ОСОБА_39 до групи слідчих стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України не відкривалися, за долученим до матеріалів кримінального провадження витягом з ЄРДР (т. 1 а.с. 1), єдиним слідчим у ньому зазначена ОСОБА_43 , а також тим, що після прийняття кримінальної справи до свого провадження слідчою ОСОБА_44 , ОСОБА_39 , окрім вказаного обшуку, участі в жодній іншій слідчій дії не приймала.

Окрім цього, під час допиту в суді ОСОБА_39 не висловила категоричних стверджень щодо наявності постанови про створення групи слідчих, а лише зазначила, що така постанова мала бути, що не є тотожнім фактичній наявності.

Враховуючи заінтересованість сторони обвинувачення в легітимізації своїх дій на стадії досудового розслідування, у суду наявні підстави для критичного ставлення до відомостей, викладених у листі СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 11 а.с. 83, 93), оскільки будь-якими іншими об`єктивними доказами такі відомості не підтверджені, і у суду наявні всі підстави для висновку про те, що у слідчої ОСОБА_39 були відсутні повноваження на проведення в межах цього кримінального провадження обшуку 19 листопада 2012 року.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, щодо недійсності доказів, здобутих під час проведення слідчих дій неповноважним слідчим (зокрема, постанова від 23 жовтня 2018 року у справі № 158/2313/15-к, провадження № 51-3021км18).

Оскільки обшук у виробничому приміщенні ТОВ «ПП Берліка» за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7, проведено неповноважною особою, фактичні данні, отримані в результаті такого обшуку, визнаються судом недопустимими доказами.

З огляду на викладене, протокол обшуку (т. 2 а.а. 82-84), згідно якого 19 листопада 2012 року у АДРЕСА_3 , виявлено та вилучено сковороди діаметром 280х60 без ручки у кількості 170 штук та сковороди діаметром 240х40 гриль у кількості 377 штук, самі вилучені під час обшуку сковороди, покази ОСОБА_39 , ОСОБА_34 і ОСОБА_35 щодо обставин проведення обшуку, визнаються судом недопустимими доказами та судом із справи усуваються.

Висновки експертиз, предметом яких були зразки посуду, отриманого під час зазначеного обшуку, а саме:

- висновок експертизи у сфері інтелектуальної власності № 70/38-777 від 17 грудня 2012 року (т.2 а.с. 97-101);

- висновок комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності № 11235/11236/14-53 від 03 березня 2015 року (т. 6 а.с. 198-225) в частині дослідження зразків зазначеного посуду;

- висновок судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 19/8-6/39(ІВ)-СЕ/17 від 16 лютого 2018 року (т. 10, а.с. 207-232) в частині дослідження зразків зазначеного посуду;

- висновок комісійної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності № 3108 від 04 липня 2018 року (т. 11 а.с. 36-48) в частині дослідження зразків зазначеного посуду;

- висновок економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності № 70/38-61 від 23 січня 2013 року (т. 2 а.с. 134-136);

та протокол тимчасового вилучення речей та документів від 28 березня 2013 (т. 2 а.с. 190), року, також визнаються недопустимими доказами з застосуванням концепції «плодів отруєного дерева».

Таким чином, жодного належного і допустимого доказу на підтвердження факту зберігання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 жаровень чавунних та сковорідок, виготовлених із застосуванням запатентованого промислового зразка, для їх подальшого продажу, стороною обвинувачення не надано.

Окрім цього, стороною обвинувачення надані докази, котрі стосуються предмету доказування за цією частиною обвинувачення:

Так, до матеріалів кримінального провадження долучено копію патенту на промисловий зразок № 13074 «Посуд», виданого 15 листопада 2006 року ОСОБА_11 на три варіанти чавунного посуду (т. 1 а.с. 28-30, 33-34).

За копією ліцензійного договору № 2, укладеного 01 березня 2011 року між ОСОБА_11 і ПНВПФ «Сітон», останнє отримало від ОСОБА_11 дозвіл у вигляді виключної ліцензії на використання, в тому числі, промислового зразка за патентом № 13074 від 15 листопада 2006 року, виготовлення виробів із застосуванням зазначеного патенту, використання такого виробу, в тому числі введення в господарський обіг.

Згідно копії статуту ТОВ «Промислове підприємство «Берліка» (т. 9 а.с. 90-105), зареєстрованого 27 квітня 2011 року, засновками товариства є ОСОБА_4 , ОСОБА_45 та ОСОБА_46 .

За копією статуту ТОВ «ПП «Берліка» (т. 1 а.с. 237-252), в новій редакції згідно зареєстрованих 28 квітня 2012 року змін, засновками товариства є ОСОБА_4 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 та ОСОБА_5 .

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованого 16 березня 2012 року (т. 1 а.с. 43), 27 квітня 2011 року в реєстрі зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислове підприємство «Берліка», і засновками підприємства є ОСОБА_4 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 та ОСОБА_5 . Основним видом діяльності товариства є лиття чавуну.

Згідно копії наказу по ТОВ «ПП «Берліка» (т. 1 а.с. 253) ОСОБА_4 прийнятий з 01 вересня 2011 року на посаду головного технолога.

На підставі окремого доручення слідчого (т. 2 а.с. 68, 138), витребувано та долучено до матеріалів кримінального провадження копію договору оренди нежилих приміщень (т. 2 а.с. 69, 144 - 146) з додатковою угодою (т. 2 а.с. 70, 147), за яким з 01 травня 2011 року ТОВ «ПП «Берліка» орендує приміщення складу для здійснення ливарних робіт за адресою: м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_48 показав, в березні 2011 року він познайомився зі ОСОБА_4 . Останній шукав, хто йому допоможе відкрити підприємство з виробництва чавунного посуду. ОСОБА_4 сказав, що в нього на той момент є технічна база та документація по технічним умовах, що в нього все готове і йому потрібно лише допомогти відкрити це підприємство. На той момент останній йому пояснив, що сам не може відкрити підприємство та звернувся до нього, оскільки не знає, куди рухатися та що робити. Він взяв на себе всю організаційну юридичну процедуру по оформленню вказаного підприємства і в квітні 2011 року вони разом з ОСОБА_49 зареєстрували ТОВ «ПП «Берліка». Влітку того ж року він познайомився з ОСОБА_5 , яка приїхала до них з Дніпропетровська. В подальшому остання увійшла до складу засновників товариства. На початковій стаді протягом близько пів року він був директором підприємства, ОСОБА_4 обіймав посаду головного технолога, а ОСОБА_5 була прийнята на посаду менеджера зі збуту. В подальшому він через конфлікти з ОСОБА_5 ті ОСОБА_4 перейшов на посаду начальника зовнішньоекономічного відділу, а директором став ОСОБА_50 . На підприємстві він працював до весни 2012 року. Вони випускали чавунну продукцію, в тому числі сковорідки різних діаметрів та форматів. Патентів у них на момент відкриття та початок роботи не було. В подальшому ОСОБА_4 почав оформлення та оформив на себе один чи два патенти, але це було не на підприємство, а особисто на ОСОБА_4 . З моменту відкриття підприємства та початку виробництва до моменту отримання патентів продукція не змінювалася. В подальшому відбулася заміна ручок із текстолітових на дерев`яні, форма не змінювалась а просто трохи додався асортимент. З самого початку у ОСОБА_4 були кокелі під сковорідки. Де той їх взяв, він не знає, оскільки на момент відкриття підприємства вони вже були. Ці кокелі були вживаними, не нові. Продукцію підприємства «Сітон» він бачив, оскільки цю продукцію привозів ОСОБА_4 на початку їхнього знайомства та показував йому. Той сам сказав, що це продукція «Сітона», а показав її з тією метою, що вони зможуть відкрити підприємство та виробляти кращу продукцію. На їх підприємстві креслення ніхто не малював, вони вже були у ОСОБА_4 . Виробництво чавунного посуду було єдиним виробництвом підприємства і фактично виготовляти його почали з липня 2011 року. Перші вироби заливалися в 5-6 кокелів, котрі привіз ОСОБА_4 , а потім їх замовляли, де саме він не знає. Співпрацювати з ТОВ «ТНП.КОМ» із Дніпропетровська вони почали приблизно восени 2011 року. Він особисто з представниками вказаного товариства не зустрічався, цим займалися ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Так, договір з ТОВ «ТНП.КОМ» на підпис йому приніс ОСОБА_4 , а перемовинами з ними займалася ОСОБА_5 . Весь посуд, що поставлявся на ТОВ «ТНП.КОМ», був ідентичним. Рішення щодо форми та зовнішнього вигляду чавунного посуду, котрий мав бути виготовлений їхнім підприємством офіційно не приймалося. З ним з приводу питань форму зовнішнього вигляду не радилися і всі рішення щодо внесення змін до форми виробів приймав ОСОБА_4 .

Окрім цього, за наданою стороною захисту копію висновку спеціаліста № 12/11-01, складеного патентним повіреним України ОСОБА_51 (т. 2 а.с. 153-164), у зовнішньому вигляді виробів та їх варіантів згідно заявок на промислові зразки № s201201144, № s201201145 та патенту на промисловий зразок № 23811 не використано усіх суттєвих ознак виробу та його варіантів щодо патенту на промисловий зразок № 13074.

Також судом досліджено надану стороною захисту копії патентів на промислові зразки № 23811 від 10 жовтня 2012 року «Посуд для готування їжі» (т. 5 а.с. 106-107), № 23883 віл 25 жовтня 2012 року «Посуд для готування їжі» (т. 5 а.с. 116-118) та № 23884 від 25 жовтня 2012 року «Посуд для готування їжі» (т. 5 а.с. 119-121).

З копії ліцензійного договору про передання майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок від 25 жовтня 2012 року (т. 5 а.с. 152-154) вбачається, що ОСОБА_4 передав ТОВ «ПП «Берліка» майнові права інтелектуальної власності на промислові зразки, що засвідчені патентами № 23811 від 10 жовтня 2012 року, № 23883 від 25 жовтня 2012 року та № 23884 від 25 жовтня 2012 року.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 26 червня 2013 року (справа № 2-282/13) за позовом ОСОБА_11 до Державної служби інтелектуальної власності України та ОСОБА_4 (т. 6 а.с. 75-77), яке набрало законної сили згідно ухвали Апеляційного суду міста Києва від 28 листопада 2013 року (т. 6 а.с. 78-80), та залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 лютого 2014 року (т. 6 а.с. 81-83), визнано недійсними патенти України на ім`я ОСОБА_4 № НОМЕР_3 від 10 жовтня 2012 року «Посуд для готування їжі», № 23883 віл 25 жовтня 2012 року «Посуд для готування їжі» та № 23884 від 25 жовтня 2012 року «Посуд для готування їжі».

Перелічені докази визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб та зафіксовані в належній просувальній формі.

Зазначені докази частково підтверджують викладені в обвинувальному акті фактичні обставини.

Зокрема, вони доводять, що за патентом на промисловий зразок № 13074 «Посуд» від 15 листопада 2006 року ОСОБА_11 запатентував три варіанти чавунного посуду та передав дозвіл на використання зазначеного промислового зразка ПНВПФ «Сітон».

При цьому, 27 квітня 2011 року ОСОБА_4 разом з двома іншими особами, яким в межах цього провадження не висувається обвинувачення, заснував ТОВ «Промислове підприємство «Берліка» (т. 9 а.с. 90-105), куди 01 вересня 2011 року був прийнятий на посаду головного технолога і до складу учасників якого 28 квітня 2012 року увійшла ОСОБА_5 .

З 01 травня 2011 року ТОВ «ПП «Берліка» орендувало приміщення складу для здійснення ливарних робіт за адресою: м. Бердянськ, вул. Юннатів, 7, де ОСОБА_4 організовував виготовлення чавунного посуду, на який зареєстрував право на промисловий зразок за відповідними патентами № 23811, № 23883 та № 23884 від 25 жовтня 2012 року «Посуд для готування їжі», майнові права інтелектуальної власності на які за ліцензійним договором 25 жовтня 2012 року передав ТОВ «ПП «Берліка», і які були в подальшому визнані недійсними через порушення авторських прав ОСОБА_11 на промисловий зразок рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 26 червня 2013 року.

Зазначені докази жодним чином не доводять сам факт виготовлення ТОВ «ПП «Берліка» певної (чітко визначеної) кількості чавунного посуду з порушенням прав будь-яких осіб на промислових зразок, його продаж чи зберігання з метою продажу, як не доводять і факт причетності ОСОБА_4 та/або ОСОБА_5 до такої діяльності.

Суд враховує, що за наданим стороною захисту висновком експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності № 8043 від 12 листопада 2013 року (т. 5 а.с. 2-49), здійсненого судовим експертом Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса ОСОБА_52 , у матеріальних об`єктах: одній «жаровні чавунній», одній «сковороді чавунній (гриль)», які були відібрані з числа сімдесяти одиниць посуду виробництва ТОВ «ПП Берліка», що були придбані 25 червня 2012 року у ТОВ «ТНП.КОМ», та одній «жаровні чавунній», яка була відібрана з числа ста сімдесяти одиниць посуду, що були вилучені в ході обшуку 19 листопада 2012 року ТОВ «ПП Берліка», вул. Юннатів, 7, м. Бердянськ, Запорізької області, та які надані для дослідження адвокатом юридичної консультації Жовтневого району м. Запоріжжя ОСОБА_53 , не використана сукупність всіх суттєвих ознак промислового патенту України № 1374 від 15 листопада 2006 року, права на який належать ОСОБА_11 . У матеріальних об`єктах зразків продукції, яка випускається згідно патентів України на промислові зразки № 23811 від 10 жовтня 2012 року, № 23883 від 25 жовтня 2012 року, № 23884 від 25 жовтня 2012 року «Посуд для приготування їжі» (права на які належать ОСОБА_4 ) не використана сукупність всіх суттєвих ознак промислового зразка за патентом України на промисловий зразок № 13074 від 15 листопада 2006 року (права на який належать ОСОБА_11 ). Промислові зразки за Патентами України № 23811 від 10 жовтня 2012 року, № 23883 від 25 жовтня 2012 року, № 23884 від 25 жовтня 2012 року (права на який належать ОСОБА_4 ), відповідають умовам патентоспроможності новизні.

Зазначений висновком експертного дослідження не є передбаченим ч. 2 ст. 84 КПК України джерелом доказів висновком експерта, оскільки під час такого дослідження експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Згідно вимог ч. 3 ст. 415 КПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Суд також враховує, що ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2016 року, якою скасовано раніше ухвалений у справі вирок та справу повернуто на новий судовий розгляд, було визначено:

-необхідність легалізації всіх документів, які стосуються проведення оперативної закупівлі чавунного посуду;

-встановити, чи входила слідча ОСОБА_39 в слідчу групу по даній справі;

-з`ясувати, чому чавунний посуд, який був вилучений у ОСОБА_54 і ОСОБА_55 не був опечатаний відповідно до вимог ч. 1 ст. 237 КПК України;

-залучити по справі судових експертів Харківського НДІСЕ ім. заслуженого професора Бокаріуса;

-розглянути цивільний позов, заявлений потерпілим, якщо такий буде;

-встановити, як так могло статися, що 19 листопада 2012 року були вилучені у Згібнєва чавунні вироби в м. Бердянську, копію ухвали вручили ОСОБА_56 19.11.2012 року приблизно о 20:00 і в цей же день потерпілий ОСОБА_57 прийняв на відповідальне зберігання речові докази чавунні вироби в м. Дніпропетровську.

Виконуючи зазначені вказівки суду апеляційної інстанції, суд зазначає наступне:

Щодо необхідності легалізації всіх документів, які стосуються проведення оперативної закупівлі чавунного посуду, як вже зазначив суд, такі документи не мали грифу таємності, у зв`язку з чим були надані суду без проведення процедури легалізації.

Щодо необхідності встановити, чи входила слідча ОСОБА_39 в слідчу групу по даній справі, як вже обґрунтовано судом вище, слідча ОСОБА_39 до слідчої групи по даній справі не входила, оскільки суду належних доказів на підтвердження призначення такої групи в межах цього провадження не надано.

Щодо з`ясування, чому чавунний посуд, який був вилучений у ОСОБА_54 і ОСОБА_55 не був опечатаний відповідно до вимог ч. 1 ст. 237 КПК України, суд враховує, що за приписами ч. 5 ст. 237 КПК України усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. Під час судового розгляду 24 січня 2017 року вилучені під час обшуку виробничого приміщення ТОВ «ПП «Берліка» жаровні чавунні та сковорідки чавунні були оглянуті за місцем їх зберігання та судом було встановлено, що зазначені вироби опечатані таким чином, що дозволяє поза всяким сумнівом провести їх ідентифікацію. Більше того, до проведення такого огляду судом було залучено ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , які приймали участь у відповідному обшуку в якості понятих. Останні під час подальшого допиту судом зазначили, що це саме ті чавунні жаровні та сковорідки, які були вилучені під час проведення обшуку. В той же час суд вважає за необхідне зазначити, що такі відомості суттєвого значення для вирішення справи по суті не мають, оскільки відповідні докази вже визнані судом недопустимими із наведенням відповідних мотивів.

Щодо залучення по справі судових експертів Харківського НДІСЕ ім. заслуженого професора Бокаріуса, суд враховує, що ухвала суду містила зазначення певної експертної установи, якій слід було доручити експертне дослідження. В той же час, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року в порядку ст. 380 КПК України було роз`яснено, що вказівка у вищезазначеній ухвалі на певні експертну установу не може обмежувати суд першої інстанції при прийнятті відповідних рішень. З огляду на викладене, на виконання зазначеної вимоги було призначено два експертні дослідження в інших експертних установах, результати яких при цьому на вирішення справи не вплинули, оскільки відповідні експертні висновки визнані судом недопустимими доказами із наведенням відповідних мотивів.

Щодо розгляду цивільного позову, заявленого потерпілим, якщо такий буде, суд враховує, що відповідний позов вже був предметом розгляду попереднім складом суду і за клопотанням представника потерпілого ухвалою суду від 20 липня 2015 року цивільний позов ОСОБА_11 залишено без розгляду (т. 7 а.с. 43). До початку судового розгляду судом обговорювалося питання подання цивільного позову і представник потерпілих ОСОБА_7 заявив, що потерпілі на цей час не бажають подавати цивільний позов в межах кримінального провадження.

Щодо встановлення, як так могло статися, що 19 листопада 2012 року були вилучені у ОСОБА_4 чавунні вироби в м. Бердянську, копію ухвали вручили ОСОБА_4 19 листопада 2012 року приблизно о 20:00 і в цей же день потерпілий ОСОБА_11 прийняв на відповідальне зберігання речові докази чавунні вироби в м. Дніпропетровську, суд виходить з того, що слідча ОСОБА_39 , поняті ОСОБА_36 і ОСОБА_37 , а також потерпілий ОСОБА_11 показали, що вилучені чавунні вироби були привезені до м. Дніпропетровськ до 24:00 год. 19 листопада 2012 року. З огляду на наявну в загальному доступі інформацію щодо відстані від м. Бердянська до м. Дніпра та час, необхідний для подолання автомобілем такої відстані (з урахуванням меншої завантаженості трафіку в нічний час) у суду відсутні підстави для сумніву в об`єктивній можливості передачі вилучених під час обшуку речей на зберігання ОСОБА_11 саме 19 листопада 2012 року. В той же час, зазначені обставини суттєвого значення для вирішення справи по суті не мають, оскільки відповідні докази, отримані під час обшуку, вже визнані судом недопустимими із наведенням відповідних мотивів.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.

Оскільки належними та допустимими доками в межах висунутого обвинувачення поза розумним сумнівом на доведено, що в діяннях ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 177 КК України, а в діяннях ОСОБА_5 ч. 3 ст. 177 КК України, обидва обвинувачені підлягають виправданню в повному обсязі за вказаною частиною обвинуваченням в порядку п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Щодо частини обвинувачення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні кожним з них кримінального правопорушення, передбаченого ст. 232 КПК України, об`єктивна сторона такого кримінального правопорушення полягає у розголошенні комерційної таємниці без згоди власника особою, якій ця таємниця відома у зв`язку з професійною або службовою діяльністю.

За версією обвинувачення, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 умисно розголосили комерційну таємницю без згоди її власника.

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що суд 13 травня 2016 року постановляв ухвалу про повернення обвинувального акту, в тому числі, у зв`язку з тим, що обвинувальний акт не містив зазначення того, яка саме комерційна таємниця була розголошена обвинуваченими та обставини її розголошення (час, місце, спосіб тощо). Оскільки відповідна ухвала була скасована судом апеляційної інстанції, суд обмежується оцінкою лише тих фактичних обставин, які зазначені в обвинувальному акті. У зв`язку з чим суд повторно зазначає, що висунуте ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в цій частині обвинувачення не конкретизоване та не містить зазначення того, яка саме комерційна таємниця була розголошена обвинуваченими та обставини її розголошення.

Під час допиту в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 зазначив, що досягнути чорного насиченого кольору чавунного посуду можна лише за запатентованою ним технологією за патентом № НОМЕР_2 і він вважає, що саме ця технологія і була розголошена обвинуваченими.

Представник потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданні також посилається на розголошення обвинуваченими технології виробництва чавунного посуду, в тому числі технічних умов його виготовлення.

В той же час, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не обвинувачуються у розголошенні інформації, захищеної вказаним потерпілим патентом, як не обвинувачуються і в розголошенні саме технології виробництва посуду, технічних умов тощо, тому такі твердження потерпілого і представника потерпілого судом не оцінюються і у суду, ґрунтуючись на аналізі змісту обвинувального акту, наявні підстави для висновку про те, що за версією обвинувачення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 розголосили комерційну таємницю стосовно промислового зразка за патентом України № 13074 «Посуд», виданого 15 листопада 2006 року ОСОБА_11 .

На підтвердження вчинення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 зазначеного злочину, стороною обвинувачення надані наступні докази:

До матеріалів кримінального провадження долучено копію наказу № 10/Кад від 17 листопада 2000 року, за яким ОСОБА_5 на підставі її заяви (т. 1 а.с. 62) прийнята на посаду інженера відділу маркетингу ПНВПФ «Сітон» з окладом відповідно до штатного розкладу (т. 1 а.с. 63).

Відповідно до наказу № 25/Кад від 01 грудня 2004 року, ОСОБА_5 призначено на посаду начальника виробничого відділу та начальника відділу збуту ПНВПФ «Сітон» з окладом відповідно до штатного розкладу (т. 1 а.с. 64).

Згідно з угодою «Про нерозголошення комерційної таємниці підприємства» від 06 лютого 2003 року між керівником ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_11 та співробітником підприємства ОСОБА_5 , на останню покладено обов`язок про нерозголошення комерційної таємниці в процесі трудової діяльності на ЧНППФ «Сітон», в тому числі протягом п`яти років з моменту звільнення з підприємства (т. 1 а.с. 65).

За заявою від 12 січня 2012 року, ОСОБА_5 зобов`язалась не розголошувати комерційну таємниці в процесі трудової діяльності на ПНВПФ «Сітон», в тому числі протягом п`яти років з моменту звільнення з підприємства, крім того зобов`язалась передати роботодавцю під час звільнення з підприємства всі наявні відомості конфіденційної інформації та комерційної таємниці, а також попереджена про кримінальну відповідальність за неправомірне розголошення комерційної таємниці (т. 1 а.с. 66).

Судом також досліджено копію посадової інструкції начальника відділу збуту ПНВПФ «Сітон» (т. 1 а.с. 67-68), з якою ОСОБА_58 була ознайомлена 03 січня 2005 року.

Відповідно до наказу № 3-к від 12 січня 2012 року, ОСОБА_5 , на підставі її заяви (т. 1 а.с. 80), звільнено з посади начальника виробничого відділу та начальника відділу збуту ПНВПФ «Сітон» за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України (т. 1 а.с. 81).

Згідно наказу № 18/кад від 27 листопада 2002 року, ОСОБА_4 , на підставі його заяви (т. 1 а.с. 82) прийнятий на посаду піскоструменника ПНВПФ «Сітон» з окладом відповідно до штатного розкладу з іспитовим строком на 1 місяць (т. 1 а.с. 83).

Угодою «Про нерозголошення комерційної таємниці підприємства» від 06 лютого 2003 року між керівником ПНППФ «Сітон» ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , на останнього покладено обов`язок про нерозголошення комерційної таємниці в процесі трудової діяльності на ПНВПФ «Сітон», в тому числі протягом п`яти років з моменту звільнення з підприємства (т. 1 а.с. 86).

Наказом № 21/кад від 23 жовтня 2004 року ОСОБА_4 , на підставі його заяви (т. 1 а.с. 84), звільнено з посади піскоструменника ПНВПФ «Сітон» за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України (т. 1 а.с. 85).

Відповідно до наказу № 06/кад/50 від 22 листопада 2006 року, ОСОБА_4 , на підставі його заяви (т. 1 а.с. 87), прийнятий на посаду плавильника металів і сплавів ПНВПФ «Сітон» з окладом відповідно до штатного розкладу з іспитовим строком на 1 місяць (т. 1 а.с. 88).

Угодою «Про нерозголошення комерційної таємниці підприємства» від 22 листопада 2006 року між керівником ПНВПФ «Сітон» ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , на останнього покладено обов`язок про нерозголошення комерційної таємниці в процесі трудової діяльності на ПНВПФ «Сітон», в тому числі протягом п`яти років з моменту звільнення з підприємства, незалежно від причини звільнення (т. 1 а.с. 94).

Судом також досліджено копію посадової інструкції плавильника металу і сплавів ПНВПФ «Сітон» (т. 1 а.с. 90-92), з якою ОСОБА_4 був ознайомлений 11 січня 2008 року.

Відповідно до наказу № 64 К від 01 серпня 2008 року, ОСОБА_4 , на підставі його заяви (т. 1 а.с. 95), звільнено з посади плавильника металів і сплавів ПНВПФ «Сітон» за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України (т. 1 а.с. 96).

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_59 показала, що працює в ПНВПФ «Сітон» з серпня 2005 року на посаді менеджера по адміністративній діяльності. Їй відомо, що під час відсутності директора товариства ОСОБА_11 безпосередньо всі його обов`язки виконувала ОСОБА_5 , у якої були повністю всі права керівника. ОСОБА_11 в свою відсутність повністю їх довіряв, у неї був доступ до всієї технічної документації. Також їй була відома вся база їхніх покупців, котрі закупали у них продукцію. Після звільнення ОСОБА_5 їм почали телефонувати їхні покупці і казати, що на ринку з`явилася продукція дуже схожа на їхню як по зовнішньому вигляду так і структурно. Особисто їй не відомо, щоб ОСОБА_5 чи ОСОБА_4 комусь розголосили комерційну таємницю. «Сітон» приймає участь у виставках, у них є певні нагороди. ОСОБА_5 їздила на виставку від імені «Сітона». Хто ще з нею був, вона не пам`ятає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_60 показала, що працює в ПНВПФ «Сітон» і була особисто знайома з ОСОБА_5 і ОСОБА_4 . Сонкін повністю довіряв ОСОБА_55 , вона була його правою рукою, залишалась замість нього за наказом в ті моменти, коли він був відсутній на підприємстві, мала доступ до всіх приміщень підприємства, їй оказувалась повна довіра. В момент коли особа приймається на роботу то людина заповнює особисту картку, отримує на роботу внутрішній розпорядок, підписує угоду про нерозголошення комерційної таємниці, отримує на руки пам`ятку що є комерційною таємницею на підприємстві, при звільнені людина підписує згоду що вона зобов`язується не розголошувати відомості котрі були отримані на підприємстві як мінімум протягом 5 років. В той момент вона на підприємстві вела відділ кадрів. Їй не відомо, які були відносини у ОСОБА_54 з ОСОБА_55 . До ОСОБА_55 з боку керівництва була повна довіра, були нормальні ділові відносини з повною довірою. ОСОБА_55 виконувала щоденний контроль виконаного завдання виробничого та звіт перед керівництвом, також збут, маркетинг та реклама і все, що з цим пов`язано. Згібнєв працював плавильником і бригадиром плавильної бригади та лив весь посуд по виробничому завданню. Згібнєв проходив навчання. Звільнені вони були за власним бажанням в різний час. Був якийсь конфлікт, але вона в той час була у відпустці і його зміст їй особисто не відомий. Вона не була присутня, щоб обвинувачені розголошували комерційну таємницю і такі відомості у неї відсутні. 05 листопада 2009 року було введено в дію наказ про встановлення режиму конфеденційної інформації, тобто це вже впорядкували і було видано в цей момент пам`ятка кожному працівнику, що є комерційною таємницею.

Перелічені докази є належними, допустимими і достовірними і в своїй сукупності та взаємозв`язку доводять, що як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_5 перебували з ПНВПФ «Сітон» у трудових відносинах, в силу своїх посадових обов`язків мали доступ до комерційної таємниці підприємства та зобов`язалися її не розголошувати протягом п`яти років з моменту звільнення з підприємства, незалежно від причини звільнення.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 1993 року № 611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці», не можуть бути віднесені до комерційної таємниці … відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Як визначено ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» об`єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

За п. 2.1 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 року № 290, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2001 року за № 378/5569, Реєстр патентів України на промислові зразки містить такі відомості ... зображення промислового зразка та вказівку відносно кольорів.

У відповідності до п. 4 вказаного Положення, після внесення відомостей про патент до реєстру Державна служба на клопотання будь-якої особи надає їй виписку з реєстру.

Зовнішній вигляд чавунного посуду, права на які були захищені патентом на промисловий зразок № НОМЕР_1 , не міг бути та не є комерційною таємницею, оскільки з часу реєстрації відповідного патенту відомості про нього підлягали оголошенню. Більше того, з часу випуску на товарний ринок, відомості про зовнішній вигляд відповідного посуду були розголошені необмеженому колу осіб (не тільки споживачів), отже такі відомості не охороняються законом, оскільки є загальнодоступними, що виключає будь-яку відповідальність за подальше розголошення таких відомостей.

Обвинувальний акт не містить відомостей про розголошення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 саме комерційної таємниці і в межах висунутого обвинувачення прокурором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження самого факту розголошення будь-якої конкретно визначеної комерційної таємниці, тобто не доведено сам факт вчинення такого кримінального правопорушення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.

На підставі викладеного, як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_5 підлягають виправданню в повному обсязі за висунутим їй в цій частині обвинуваченням в порядку п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому вони обвинувачуються.

Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню відповідно до приписів ст. 100 КПК України, зокрема:

-сковороди чавунні (гриль) діаметром 24 см та жаровні чавунні діаметром 28 см, закуплені 25 червня 2012 року в ТОВ «ТНП.КОМ», передати ОСОБА_11 як такому, що оплатив їх повну вартість, отже є власником зазначеного майна;

-сковороди чавунній (гриль), діаметром 24 см, вилучені під час обшуку 19 листопада 2012 року, повернути ТОВ «ПП «Берліка», як власнику;

-жаровні чавунні діаметром 28 см, вилучені під час обшуку 19 листопада 2012 року, знищити.

Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 100, 368, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_9 визнати невинуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 177 КК України, та виправдати його, оскільки не доведено, що в його діяннях є склад кримінального правопорушення.

ОСОБА_9 визнати невинуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 232 КК України, та виправдати його, оскільки не доведено що вчинено зазначене кримінальне правопорушення.

ОСОБА_61 визнати невинуватою в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 177 КК України, та виправдати її, оскільки не доведено, що в її діяннях є склад кримінального правопорушення.

ОСОБА_61 визнати невинуватою в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 232 КК України, та виправдати її, оскільки не доведено, що вчинено зазначене кримінальне правопорушення.

Речові докази:

-сковороди чавунні (гриль) діаметром 24 см та жаровні чавунні діаметром 28 см, закуплені 25 червня 2012 року в ТОВ «ТНП.КОМ», передати ОСОБА_11 ;

-сковороди чавунній (гриль), діаметром 24 см, вилучені під час обшуку 19 листопада 2012 року, повернути ТОВ «Промислове підприємство «Берліка» (ЄДРПОУ 37692590);

-жаровні чавунні діаметром 28 см, вилучені під час обшуку 19 листопада 2012 року, знищити.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.

Головуючий:

22.08.2019