open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.08.2019 Справа № 905/1159/19 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Доннік А.В. розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”

до Приватного акціонерного товариства “Красноармійський динасовий завод”

про стягнення заборгованості у розмірі 14150,99 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Добровольський А.Т. довіреність №188-4016 від 28.08.2018;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави спору.

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» про стягнення заборгованості у розмірі 14150,99 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконав грошові зобов`язання за договором поставки № 1307049 від 27.12.2013. Позивачем на виконання умов договору поставки було передано відповідачу продукцію, проте відповідач не розрахувався у повному обсязі за поставлений товар, у зв`язку із чим за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 14150,99 грн, яка визнана останнім, що підтверджується актом звіряння від за період з 01.11.2016 по 31.10.2017 по договору №1307049 від 27.12.2013 на суму 14150,99 грн. Позивач звертався до відповідача з претензією з вимогою сплатити заборгованості від 31.07.2018 №13/4016, яка залишена без відповіді та виконання.

Заперечення учасників процесу.

Відповідачем поданий відзив на позовну заяву, у якому останній просить застосувати позовну давність та у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідач заперечує проти акту звірки як доказу та вказує на те, що бухгалтер Приватного акціонерного товариства “Красноармійський динасовий завод” Степановська С.М.- не є посадовою особою відповідача, що уповноважена на підписання акту звіряння взаєморозрахунків з Акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів».

Крім того, з боку позивача на адресу відповідача виставлено попередній рахунок №198536 від 04.03.2015, який був частково сплачений. Враховуючи ту обставину, що відповідачем у якості вимог кредитора отримано рахунок №198536 від 04.03.2015 відповідно остаточний розрахунок за фактично отриману продукцію повинен бути здійснений не пізніше 12.03.2015, а оскільки з цього моменту сплинуло понад три роки, то відповідно й закінчився строк позовної давності. З огляду на викладене відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до позовної заяви та відмовити у задоволенні позову повністю.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній не погоджується з доводами відповідача з огляду на наступне.

Так, відповідачем у відзиві наведено обставини які підтверджують визнання заборгованості останнім, а саме «З боку відповідача виставлено попередній рахунок №198536 від 04.03.2015 який частково сплачений». Також позивач посилається на правову позицію Верховного суду викладену в постанові від 05.03.2019 справа №910/1389/18 стосовно того, що відповідно до вимог чинного законодавча бухгалтер, який підписав акт звірки має такі повноваження в межах здійснення ним бухгалтерського обліку та посадових обов`язків. Крім того позивач вважає, що акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2016 по 31.10.2017 по договору №1307049 від 27.12.2013 на суму 14150,99 грн підписаний з боку двох сторін, та в межах строку позовної давності є належним доказом.

Хід розгляду справи та процесуальні дії.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1159/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

У подальшому суд дійшов висновку про необхідність здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, задля забезпечення прав учасників справи на справедливий, повний та всебічний судовий розгляд справи; на подання пояснень щодо обставин, які підлягають встановленню, виходячи з характеру спірних правовідносин та предмету доказування

Ухвалою суду від 02.08.2019 постановлено здійснювати розгляд справи №905/1159/19 у судовому засіданні з викликом сторін; судове засідання призначено на 20.08.2019; запропонувати позивачу подати до суду належним чином завірені копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження виконання договору поставки №1307049 від 27.12.2013, а саме: заявки на поставку товару, видаткові накладні, товаросупроводжувальні документи, акти приймання-передачі товарної продукції, рахунки на оплату, зокрема, рахунок №198536 від 04.03.2015, банківські виписки, тощо; запропонувати відповідачу подати до суду належним чином завірений штатний розпис Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» у редакції станом 01.01.2016 - 01.12.2017; рахунок на оплату №198536 від 04.03.2015 за договором поставки №1307049 від 27.12.2013; протокол боржника від 30.04.2018.

Позивачем та відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 02.08.2019 до суду подані документи, які долучені до матеріалів справи.

У судове засідання 20.08. 2019 з`явилися представники позивача та відповідача.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи викладені у заявах по суті та просив суд задовольнити пред`явлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника не забезпечив, причин неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами.

Між Акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (постачальником, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Красноармійський динасовий завод» (покупець, відповідач) підписаний договір №1307049 від 27.12.2013, відповідно до п.11. якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити кварцитову продукцію виробництва Приватного акціонерного товариства «Товкачівський ГЗК» в асортименті за якістю, цінами та у кількості згідно специфікацій (додатків), що є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору, позивач протягом 30.01.2014 по 03.03.2015 здійснював поставку відповідачу товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме специфікаціями до договору, залізничними накладними, актами приймання передавання продукції, рахунками на оплату.

Спір між сторонами виник з приводу виконання специфікації № 8 до договору, оскільки поставки відбулась на суму більшу ніж зазначено у специфікації на 14150,99 грн. Поставка товару у кількості більшій ніж передбачено специфікації відповідає умовам договору, толеранс +/- 10%. Відповідач виконав умови специфікації та перерахував 1211088,00 грн. Разом з тим, оскільки сторонами погоджено відхилення від кількості товару у бік збільшення, то фактична поставка товару відбулась на суму 122523,99 грн. Різниця між сумою передбаченою у специфікації №8 та сумою на яку фактична була здійснена поставка, відповідач не оплатив.

Позивачем до матеріалів справи наданий акт звіряння взаємних розрахунків за договором №1307049 від 27.12.2013, що підписаний між Акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» та Приватним акціонерним товариством «Красноармійський динасовий завод» за період з 01.11.2016 по 31.10.2017 станом на 01.11.2017, у Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» наявне сальдо у сумі 14150,99 грн.

Відповідач заперечує проти наявності у бухгалтера відповідача, який підписав акт повноважень на вчинення таких дій. Також відповідач посилається на те, що протоколом від 30.04.2018 списана заборгованість, зокрема, за договором №1307049 від 27.12.2013. Протокол є в матеріалах справи.

Судом встановлено, що акт містить посилання на договір №1307049 від 27.12.2013.

Акт підписаний з боку Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» головним бухгалтером ОСОБА_1 та начальником фінансового відділу ОСОБА_2 , з боку Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» гл. Бухгалтером ОСОБА_3 , без зауважень та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до наявного в матеріалах справи штатного розпису Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» у спірний період на підприємстві відповідача рахувалося 8 посад у відділі бухгалтерії, у тому числі бухгалтер по обліку витрачання матеріальних цінностей.

Відповідачем до суду поданий наказ №15 від 04.03.2013 на прийняття на роботу ОСОБА_4 , на посаду бухгалтер з 04.03.2013. (а.с. 56)

З особової картки ОСОБА_4 встановлено, що остання в період з 04.03.2013 по 01.03.2018 працювала в «заводоуправлінні бухгалтерія» на посаді «бухгалтер», а з 01.03.2018 по 31.03.2018 «бухгалтером по обліку витрачання матеріальних цінностей».

Відповідачем також до суду подано посадову інструкцію бухгалтера Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» затверджену 17.09.2015, з якою ознайомлена ОСОБА_4 17.09.2015, про що свідчить підпис останньої на листі ознайомлення.

З п. 2.10. посадової інструкції вбачається, що функціональними обов`язками бухгалтера, є зокрема, «Контроль стану дебіторської та кредиторської заборгованості. Складання актів звіряння з контрагентами та підготовка юридичній службі підприємства матеріалів для пред`явлення претензій, позовів до постачальників та покупців та іншій реалізації з приводу порушення ними договірних зобов`язань».

На підставі заяви від 14.03.2018 ОСОБА_4 про звільнення її за угодою сторін з 01.04.2018, винесено наказ про припинення трудового договору та звільнено ОСОБА_4 з 01.04.2018 з посади бухгалтера.

За таких обставин, належними та допустимими доказами доведено те, що на підприємстві відповідача станом на 01.11.2017 працювала бухгалтером ОСОБА_4 , яка діяла на підставі посадової інструкції наявної в матеріалах справи.

Позивачем направлено претензію від 31.07.2018 №13/4016 відповідачу з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 14150,99 грн у добровільному порядку. Претензія отримана відповідачем 08.08.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №5320004530210.

Претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочини за своїм змістом та правовою природою містить елементи договору поставки, які підпадають під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не заперечує проти отримання товару на суму 14150,99 грн по специфікації №8 до договору, не заперечує проти наявності грошового зобов`язання по договору.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 14150,99 грн заборгованості по договору є правомірними та обґрунтованими.

Проте відповідач не погоджується з обов`язком сплати заборгованості та з тим, що поданий до суду позивачем акт звіряння взаємних розрахунків за договором №1307049 від 27.12.2013 складеного за період з 01.11.2016 по 31.10.2017 станом на 01.11.2017, може слугувати підставою для переривання строку позовної давності, як такий, що підписаний не уповноваженою на те особою.

Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача та зазначає наступне.

Посилання відповідача на неможливість доведення факту переривання строку позовної давності на підставі вказаного акту у зв`язку з тим, що відповідний акт підписано не уповноваженою особою зі сторони відповідача, базуються на довільному тлумаченні вимог чинного законодавства.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, однією з яких є введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.

За приписами ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, бухгалтер, зокрема, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Як встановлено судом вище, відповідно до п. 2.10. посадової інструкції бухгалтера Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод», що затверджена 17.09.2015, з якою ознайомлена ОСОБА_4 17.09.2015, п. 2.10. вбачається, що функціональними обов`язками бухгалтера, є зокрема, «Контроль стану дебіторської та кредиторської заборгованості. Складання актів звіряння з контрагентами та підготовка юридичній службі підприємства матеріалів для пред`явлення претензій, позовів до постачальників та покупців та іншій реалізації з приводу порушення ними договірних зобов`язань».

Таким чином, зі змісту вказаних законодавчих положень та наданих відповідачем посадових інструкцій бухгалтера вбачається наявність повноважень у бухгалтера на підписання актів звірки взаєморозрахунків.

Окрім того, на вказаному акті наявний відтиск печатки відповідача, однак жодних доказів втрати чи викрадення цієї печатки або неправомірного її використання не надані. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про те, що наявний в матеріалах справи акт звірки взаємних розрахунків підписаний уповноваженими представниками обох сторін

Цей висновок суду узгоджується із позицією відносно застосування відповідної норми матеріального права, викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2018 у справі №910/17344/17.

Заперечення відповідача про те, що позивачем не подано до суду жодного первинного документа в підтвердження заявленої до стягнення суми, судом відхиляються, оскільки на підтвердження заявленої до стягнення суми заборгованості підтверджені доказами наданими самим відповідачем, разом із відзивом на позовну заяву. Крім того позивачем до суду подані

первинні бухгалтерські документи, на підтвердження виконання зобов`язань за договором №№1307049 від 27.12.2013, зокрема, специфікації до договору, залізничні накладні, акти приймання передавання продукції, рахунки на оплату.

Окрім того, судом відмічається, що у постанові Верховного суду №910/1389/18 від 05.03.2019 робиться висновок про те, що акт звіряння взаємних розрахунків не може бути єдиним доказом здійснення поставки товару за договором купівлі - продажу за відсутності в матеріалах справи інших доказів поставки товару за зазначеним договором, в тому числі первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували вчинення господарських операцій. Разом з тим, як вже встановлено судом вище, матеріали цієї справи містять первинні документи, крім того самим відповідачем визнається заборгованість у розмірі 14150,99 грн, що встановлено протоколом №1 від 30.04.2018 та про що зазначено ним самим в заяві по суті.

Суд погоджується з твердження відповідача про те, що господарську операцію засвідчує первинний документ бухгалтерського обліку, яким акт звіряння взаємних розрахунків не є. Разом з тим, факт здійснення господарської операції, заборгованість з оплати якої становить предмет спору у даній справі, як зазначено вище, позивач підтверджує належними документами первинного бухгалтерського обліку, а акт звіряння взаємних розрахунків є документом, що засвідчує факт визнання відповідачем заборгованості за відповідною господарською операцією.

Враховуючи вищевикладене, судом приймається акт звіряння взаємних розрахунків за договором №1307049 від 27.12.2013 складеного за період з 01.11.2016 по 31.10.2017 станом на 01.11.2017 як такий, що підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками підприємств, та є належними та допустимим доказом.

Відповідно до приписів статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

У статті 260 Цивільного кодексу України зазначено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини 1, 5 статті 261 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач наполягає на застосуванні позовної давності до вимог про стягнення заборгованості.

Як було встановлено судом вище, відповідач зобов`язався здійснити оплату за поставлений товар до 12.03.2015.

Отже, відповідач вважається таким, що порушив строк виконання зобов`язання з оплати товару та відповідно строк позовної давності починається з 13.03.2015.

Статтею 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно роз`яснень наведених у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», зокрема в пунктах 4.4 та 4.4.1 встановлено, що правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 Цивільного кодексу України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі таке.

У дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (частина перша статті 264 Цивільного кодексу України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

З огляду на викладене, наявний в матеріалах справи акт звіряння взаємних розрахунків за договором №1307049 від 27.12.2013 підписаний між Акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» та Приватним акціонерним товариством «Красноармійський динасовий завод» за період з 01.11.2016 по 31.10.2017 є належними та допустимим доказом, що підтверджує визнання відповідачем боргу перед позивачем по договору у сумі 14150,99 грн.

Акт складений 01.11.2017. Тобто саме з цієї дати необхідно рахувати строк позовної давності з 01.11.2017, що в розумінні частини першої статті 261 Цивільного кодексу України є моментом початку перебігу строку позовної давності. За таких обставин, строк протягом якого позивач має право звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості закінчується 01.11.2020, а позивач звернувся до суду 15.04.2019.

З огляду на викладене, заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки позов поданий у строки передбачені нормами чинного законодавства.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 130, 231, 234, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» (вул. Шмідта, буд. 3, м. Покровськ, Донецька обл., 85300, код ЄДРПОУ 00191738) на користь Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (вул. Електрометалургів, 310, м. Нікополь, Дніпропетровська обл., 53200, код ЄДРПОУ 00186520) заборгованість у розмірі 14150 (чотирнадцять тисяч сто п`ятдесят) грн 99 коп та судовий збір 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.08.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 22.08.2019.

Суддя Д.М. Огороднік

Джерело: ЄДРСР 83789823
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку