open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
55 Справа № 160/1750/19
Моніторити
emblem
Справа № 160/1750/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /22.01.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /20.01.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /25.09.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /15.08.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Постанова /15.08.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Постанова /15.08.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.05.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.05.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Рішення /08.04.2019/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд Рішення /08.04.2019/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд Ухвала суду /22.02.2019/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 серпня 2019 року

м. Дніпро

справа № 160/1750/19

головуючий суддя І інстанції - Рябчук О.С.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 року в адміністративній справі № 160/1750/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 2661 від 11.06.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Довгинцівського ВП Криворізького ВП ГУ НП», яким було прийнято рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі службі в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головною управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 167 о/с від 18.06.2018 року, яким на підставі наказу № 2661 від 11.06.2018 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, старшого слідчого слідчого відділення Довгинцівського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1, за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, було звільнено зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого слідчого слідчого відділення Довгинцівського ВП Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення по дату прийняття судом відповідного рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що відповідачем не було обґрунтовано та підтверджено факт вчинення останнім дисциплінарного проступку, а тому оскаржувані накази були прийняті з порушенням приписів чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач та його представник в судовому засіданні просили задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.11.2015 року № 1 о/с ОСОБА_1 , як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, призначено на посаду слідчого Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з присвоєнням спеціального звання капітан поліції.

Наказом Головного управляння Національної поліції в Дніпропетровській області від 09.12.2016 року № 352 о/с капітана поліції ОСОБА_1 призначено старшим слідчим слідчого відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с.32).

27 квітня 2018 року до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація про те, що військовою прокуратурою Криворізького гарнізону Південного регіону України в рамках досудового розслідування за кримінальним провадженням № 42018040630000034, відкритим за ч. 3 ст. 368 КК України, спільно з Дніпропетровським управління ДВБ НПУ та УСБУ, задокументовано протиправну діяльність старшого слідчого СВ Довгинцівського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1, який вимагав від громадянина ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 10 000 доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження №12017040720001801, відкритого 27.10.2017 р. за ч. 2 ст. 190 КК України.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 28.04.2018 року № 2004 «Про організацію проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за інформацією про затримання 27.04.2018 р. посадовими особами військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України у рамках кримінального провадження № 42018040630000034 за ч. 3 ст. 368 КК України старшого слідчого СВ Довгинцівського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1

08 травня 2018 року військовою прокуратурою Криворізького гарнізону Південного регіону України ініційовано подання Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області в порядку ч. 3 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» щодо проведення службового розслідування, в якому зазначалось, що Військовою прокуратурою Криворізького гарнізону Південного регіону України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження № 42018040630000034 від 09.03.2018 за підозрою старшого слідчого Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_3 . у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

11 червня 2018 року затверджено висновок «Про результати службового розслідування за інформацією про затримання 27.04.2018 року в порядку ст. 208 КПК України у рамках кримінального провадження № 42018040630000034, розпочатого 09.03.2018 Військовою прокуратурою Криворізького гарнізону Південного регіону України за ч.3 ст. 368 КК України, старшого слідчого Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області ОСОБА_1».

Відповідно до вказаного висновку вирішено, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 40 КПК України, підпункту 6 пункту 3 Розділу VI Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2, 5, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у невжитті заходів щодо повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040720001801 від 27.10.2017, недотриманні принципів діяльності поліцейського, вчиненні дій несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та свідчать про його необ`єктивність та упередженість при виконанні службових обов`язків, накласти на старшого слідчого Слідчого відділення Довгинцівського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

11 червня 2018 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято наказ № 2661 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Довгинцівського ВП Криворізького ВР ГУНП».

Згідно з пунктом 1 наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 11.06.2018 року № 2661 за порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 40 КПК України, підпункту 6 пункту 3 Розділу VI Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2, 5, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у невжитті заходів щодо повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040720001801 від 27.10.2017, недотриманні принципів діяльності поліцейського, вчиненні дій несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та свідчать про його необ`єктивність та упередженість при виконанні службових обов`язків, накладено на старшого слідчого Слідчого відділення Довгинцівського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.106-107).

18 червня 2018 року з метою реалізації наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 11.06.2018 року №2661 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Довгинцівського ВП Криворізького ВР ГУНП» Головним управлінням національної поліції в Дніпропетровській області прийнято наказ № 167о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаних наказів, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 2661 від 11.06.2018 року в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі службі в поліції та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 167 о/с від 18.06.2018 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Приписам ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23.12.2015 № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Оскільки на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» не набрав чинності, при вирішенні питання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, слід керуватися саме приписами Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Згідно ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, службова дисципліна це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справи України визначено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно ст. 12 Дисицплінарного статуту органів внутрішніх справ, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Приписами ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що недотримання працівником Національної поліції службової дисципліни має наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення його до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та прийняття наказів № 2661 від 11.06.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Довгинцівського ВП Криворізького ВП ГУ НП» та від 18.06.2018 року № 167 о/с були висновки відповідача щодо недотримання позивачем вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 40 КПК України, підпункту 6 пункту 3 Розділу VI Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2, 5, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у невжитті заходів щодо повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040720001801 від 27.10.2017, недотриманні принципів діяльності поліцейського, вчиненні дій несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та свідчать про його необ`єктивність та упередженість при виконанні службових обов`язків.

Так, з висновку службового розслідування від 11.06.2018 року вбачається, що під час проведення працівниками військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України, Дніпропетровського управління ДВБ НП України та УСБУ у Дніпропетровській області негласних слідчих (розшукових) дій у рамках кримінального провадження від 09.03.2018 року № 42018040630000034, задокументовано протиправну діяльність ОСОБА_1 , який вимагав у ОСОБА_4 неправомірну вигоду в іноземній валюті у сумі 10 000 доларів США за не притягнення його відповідальності, шляхом винесення постанови про закриття кримінального провадження від 27.10.2017 року № 12017040720001801. Посередником у передачі грошових коштів слідчий ОСОБА_1 визначив свою довірену особу - адвоката Дубовиченка О.С.

27.04.2018 року під час проведення працівниками Дніпропетровського управління ДВБ НП України, військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України та УСБУ в Дніпропетровській області заходів застосуванням негласних слідчих (розшукових) дій у рамках кримінального провадження № 42018040630000034 від 09.03.2018 року, ОСОБА_2 зустрівся із адвокатом ОСОБА_3 та підконтрольно передав поліцейському неправомірну вигоду в іноземній валюті у сумі 10 000 дол. США, які останній вимагав раніше за не притягнення його до відповідальності. Після завершення зустрічі працівниками Дніпропетровського управління ДВБ НП України, військової прокуратури та УСБУ в Дніпропетровській області було затримано адвоката Дубовиченка О.С. У ході проведення слідчих дій грошові кошти, передані ОСОБА_2 у якості неправомірної вигоди для поліцейського ОСОБА_1 у визначеному законом порядку були вилучені у ОСОБА_3 Тієї ж доби, працівниками Дніпропетровського управління ДВБ НП України, військової прокуратури та УСБУ в Дніпропетровській області було затримано капітана поліції ОСОБА_1 .

Отже, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, фактичною підставою для такого звільнення були висновки відповідача щодо вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, які містять ознаки кримінального правопорушення та викладені в повідомленні про підозру від 28.04.2018 року (а.с. 46-51).

Втім, колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Суд зазначає, що вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи Присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Так, зі спірних наказів вбачається, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невжиття заходів щодо повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040720001801 від 27.10.2017 року, однак висновки службового розслідування не містять посилання на обставини, в чому саме ці дії полягали, якими доказами це підтверджується та до яких негативних наслідків призвело. В даному випадку відповідач обмежився лише переліком узагальнюючих термінів.

Що стосується посилань відповідача на звільнення позивача, з огляду на допущення останнім дій, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції та, як наслідок, обґрунтованості прийняття оскаржуваних наказів, то суд апеляційної інстанції зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивач заперечував обставини інкримінованого кримінального правопорушення, як і обставини будь-яких позаслужбових стосунків з фігурантами кримінального провадження, та зазначив, що діяв лише в межах повноважень слідчого, що передбачені нормами КПК України.

При цьому, при проведенні службового розслідування на підтвердження або спростування вказаних обставин, особи, які фігурують в даному кримінальному провадженні, членами комісії взагалі не опитувались, а у висновках останніх лише відтворено обставини, що зазначаються в пред`явленому позивачу повідомленні про підозру.

Таким чином, колегія суддів, приходить до висновку, що відповідачем при проведенні службового розслідування не було дотримано приписів ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, тому як не було з`ясовано всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Поряд з вказаним, за приписами ч.ч. 1, 5 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Згідно ст. 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

У рішенні від 10 лютого 1995 року в справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Відтак, з огляду на вказані правові приписи, позивач може вважатися винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України та вчиненні відповідних протиправних дій, лише після набрання законної сили вироком суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно вчинення позивачем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, вирок у кримінальному проваджені № 42018040630000034, судом не приймався.

Також, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що вчинення кримінального (корупційного) правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду - є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена п.10 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII, а тому наказ про звільнення позивача за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону "Про національну поліцію" є передчасним.

Відповідна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 802/522/16-а.

Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що п. 1 наказу № 2661 від 11.06.2018 року та наказ від 18.06.2018 року № 167 о/с підлягають визнанню протиправними та скасуванню з поновленням позивача на посаді старшого слідчого відділення Довгинцівського ВП Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 18.06.2018 року.

Поряд з вказаним, відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до п. 6 Розділу 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, зокрема у випадках вимушеного прогулу, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок № 100).

Відповідно до п. 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно абз. 3 п. 3 Порядку № 100, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 5 Порядку № 100 визначено, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз. 1 п. 8 цього порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з довідки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01.07.2019 року № 966, середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2018 року становило 194.67 грн.

Відтак, оскільки кількість днів вимушеного прогулу позивача за період з 19.06.2019 року по 15.08.2019 року становить 422 дні, то відповідно сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу буде становити 82150,74 грн. (422*194.67).

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 2661 від 11.06.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Довгинцівського ВП Криворізького ВП ГУ НП» щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 167 о/с від 18.06.2018 року «По особовому складу» щодо звільнення за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) капітана поліції ОСОБА_1 старшого слідчого слідчого відділення Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу поліції з 18.06.2018 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого слідчого відділення Довгинцівського ВП Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 18.06.2018 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 82150,74 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко

Джерело: ЄДРСР 83782913
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку