Справа № 503/1292/19

Провадження №3/503/443/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюк Б.С.,

при секретарі Клемпуш Ю.В.,

з участю прокурора Баюша В.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Трегубчака Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, одруженої, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2019 року відносно ОСОБА_1 складено протокол № 560 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідно до якого ОСОБА_1 , будучи звільненою з посади провідного спеціаліста відділу у Кодимському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, яка відноситься до посад державної служби категорії "В" та являючись суб`єктом декларування, у відповідності до підпункту "в" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", як особа, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави за власним бажанням, відповідно до ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, в порушення абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", несвоєчасно, без поважних причин подала 22.01.2019 року декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування типу "після звільнення" за 2017 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні, визнала частково. Пояснила, що не знала про необхідність подання даного виду декларації. Після отримання повідомлення від Національного агентства з питань запобігання корупції про неподання нею декларації та необхідністю подати декларацію, протягом строків зазначених у цьому повідомленні, подала таку декларацію. Також зазначила, що відомості які внесені до даної декларації не відрізняються від тих відомостей, які були внесені до попередньо поданої декларації, вважає, що цим підтверджується те, що вона не мала наміру приховати будь-які відомості.

Захисник - адвокат Трегубчак Ю.В. просив закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки вважає, що дане правопорушення характеризується умисною формою вини, тоді як ОСОБА_1 не мала умислу на вчинення даного правопорушення. Крім того вказав на закінчення строків притягнення її до адміністративної відповідальності.

Прокурор Баюш В.В. в судовому засіданні протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підтримав, вказуючи на наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Положеннями ст. 248 КУпАП передбачено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Що стосується дати виявлення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, по даній справі, то суд вважає, що нею слід вважати день, коли уповноважений орган об`єктивно мав можливість поза усяким сумнівом виявити ознаки правопорушення в діях особи, здійснюючи в розумні строки перевірку отриманої інформації щодо такої особи.

З матеріалів справи встановлено, що 13.04.2018 року, завідувачем сектору запобігання та виявлення корупції Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було направлено повідомлення на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції про встановлення факту неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2017 рік, ОСОБА_2 , яка працювала в Головному управлінні Держгеокадастру в Одеській області на посаді провідного спеціаліста відділу у Кодимському районі.

В судовому засіданні, з пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, було встановлено та не спростовано належними доказами, що в січні 2019 року на адресу ОСОБА_1 надійшло повідомлення від Національного агентства з питань запобігання корупції про неподання нею декларації та необхідністю подати декларацію, після отримання якого, ОСОБА_1 впродовж вказаного в повідомленні строку було подано декларацію та повідомлено посадову особу Національного агентства з питань запобігання корупції про подання декларації за телефоном вказаним у повідомленні.

Дані пояснення повністю узгоджуються з положеннями ч. 3 ст. 49 Закону України "Про запобігання корупції".

09.05.2019 року, Національним агентством з питань запобігання корупції повідомлено Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про встановлення факту несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та у зв`язку з відсутністю територіальних органів Національного агентства з питань запобігання корупції зобов`язано провести перевірку вказаного факту.

Таким чином, на момент розгляду справи, строк, передбачений ст. 38 КУпАП закінчився, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що судом не було допущено затягування розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки її автоматизований розподіл було проведено 12.08.2019 року та призначено до розгляду, у відповідності з вимогами ст.ст. 277, 277-2 КУпАП, на 20.08.2019 року.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у справі "Олександр Волков проти України", рішення від 9 січня 2013 року, (заява № 21722/11) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив: "Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними... Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень" (§137).

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення, таке тлумачення має бути виключно послідовним роз`ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (див.: OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia, §571).

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.

Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Згідно узагальненого науково-консультативного висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України від 07.11.2017 року, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 38 КУпАП вина особи не встановлюється. Вказаний висновок обґрунтовано тим, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття їх в одній постанові свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами ст. 284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Грабчук проти України" від 26 вересня 2006 року вказано, що у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не вирішується.

Керуючись ст. ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, особою щодо якої її винесено або її захисником, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Б.С. Сердюк