open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Справа № 631/1984/16-ц
справа № 631/1984/16-ц

провадження № 2/631/88/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Євсюкової О. В.

розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОХОЧЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,- «Про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину за законом»,-

в с т а н о в и в:

16.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Охоченської сільської ради «Про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину за законом» (вхідний № 6247/16-вх), мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся - ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_5 . Прізвище спадкодавця ОСОБА_4 у всіх документах, зокрема, в свідоцтві про смерть, паспорті громадянина України та ідентифікаційному номері,- записано як « ОСОБА_6 » замість « ОСОБА_7 », хоча в свідоцтві про народження (серії НОМЕР_1 ), виданого 28.12.1951 року, прізвище обох померлих зазначено однаково. Після смерті ОСОБА_4 залишився спадок - житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресом: АДРЕСА_1 . 10.08.2015 року приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. заведено спадкову справу № 89/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на підставі заяви спадкоємця за законом - дружини спадкодавця - ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини. Цього ж дня до справи долучено заяву доньки спадкодавця - ОСОБА_3 , 1979 року народження, про відмову від прийняття спадщини. Інших заяв про прийняття чи про відмову від спадщини до нотаріуса не надходило. Зазначив, що є спадкоємцем за законом та спадщину прийняв, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. 06.09.2016 року він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадковий житловий будинок, який прийняв у спадщину його батько (спадкова справа № 148/2014), але не встиг оформити свої спадкові права. Донька ОСОБА_4 - ОСОБА_8 - від прийняття спадщини відмовилась на користь ОСОБА_5 , про що подала заяву нотаріусу. Того ж дня приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкова Л. А. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із тим, що в правовстановлюючому документі на житловий будинок зазначено, що він дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 . Таким чином, колгоспний двір не є суб`єктом цивільних відносин, а тому нотаріус відмовив видати свідоцтво про право на спадщину. Просив встановити факт родинних відносин, а саме те, що він є рідним онуком ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті бабусі - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок, загальною площею 75,7 м2, житловою площею 47,0 м2, з надвірними будівлями, що розташований за адресом: АДРЕСА_1 ,- який складається з житлового будинку (літера «А-1»); прибудови (літера «а»); тамбуру (літера «а1»); літньої кухні (літера «Б»); сараю (літера «Б1»); гаражу (літера «В»); сараю (літера «в»); погребу (літера «Г»); сараю (літера «Д»); вбиральні (літера «г»); навісу (літера «Ж»); огорожі (літера «N») та воріт з хвірткою (літера «N1») (а. с. 2 - 5).

Листом судді Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновської Т. М., зареєстрованим за вихідним № 631/1984/16-ц від 05.12.2016 року витребувано у приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкової Л. А. копію спадкової справи № 56663503, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , долучено її до матеріалів справи та досліджено в ході судового розгляду (а. с. 36, 42, 43 - 70, 134 - 158).

Ухвалою , постановленою 24.01.2018 року Нововодолазьким районним судом Харківської області у складі судді Пархоменко І. О. в межах справи з єдиним унікальним № 631/1984/16-ц (провадження № 2/631/143/18) за позовом ОСОБА_1 до Охоченської сільської ради «Про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину за законом», до участі у справі залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача (а. с. 93 - 94).

Ухвалою , постановленою 24.01.2018 року Нововодолазьким районним судом Харківської області у складі судді Пархоменко І. О. в межах цієї ж справи, за ініціативою суду витребувано у приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області копію спадкової справи № 89/2015, заведеної після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , долучено її до матеріалів справи та досліджено в ході судового розгляду (а. с. 95, 107 - 134).

Розпорядженням керівника апарату суду Столяренка С. В. № 940 від 19.09.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл справи й згідно з відповідним протоколом, обліково-статистичною карткою справи та Контрольним журналом судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, справу передано на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (а. с. 180, 181).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак надав заяву, зареєстровану за вхідним № 6451/18-вх від 13.12.2018 року, з проханням справу розглянути за його відсутності, зазначивши, що просить позов задовольнити (а. с. 221).

Представник відповідача - Охоченської сільської ради - у судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки не повідомив, однак від сільського голови Шестакова М. В. надійшов лист, зареєстрований за вхідним № 6008/18-вх від 26.11.2018 року, з проханням справу розглянути за відсутності представника сільської ради (а. с. 214).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача - ОСОБА_2 у судове засідання теж не з`явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки не повідомила, однак надала заяву, зареєстровану за вхідним № 6449/18-вх від 13.12.2018 року, з проханням справу розглянути за її відсутності, зазначивши, що просить позов задовольнити (а. с. 219).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача - ОСОБА_3 у судове засідання також не з`явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки не повідомила, однак надала заяву, зареєстровану за вхідним № 6450/18-вх від 13.12.2018 року, з проханням справу розглянути за її відсутності, зазначивши, що просить позов задовольнити (а. с. 220).

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно частини 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Крім того, на підставі частини 3 статті 211 зазначеного нормативно-правового акту особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання учасниками справи особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об`єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з`ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які сторони та їх представники посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так , пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебуває на розгляді належного суду.

Крім того, згідно пункту 9 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями) справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання нею чинності.

Таким чином, ця цивільна справа підлягає розгляду за правилами, визначеними Цивільним процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже , суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно частини 2 статті 77 та частини 1 статті 82 цивільного процесуального кодифікованого закону України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже , у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Як убачається зі Свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_2 ), виданого Охоченською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 26.05.2014 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років в селищі міського типу Нова Водолага Харківської області, про що 26.05.2014 року складено відповідний актовий запис № 21 (а. с. 10, 48, 117, 138).

За життя померла ОСОБА_4 була документована паспортом громадянина України (серії НОМЕР_3 ), виданим 24.01.1997 року Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області), відповідно до відомостей якого вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Охоче Нововодолазького району Харківської області де й була зареєстрована до часу своєї смерті (а. с. 13).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 38657681, виданої 17.10.2014 року о 10 годині 51 хвилина приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Любов`ю Анатоліївною, за параметрами запиту: ОСОБА_4 ,- у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а. с. 52, 141).

Також відповідно до Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), виданих Нововодолазькою державною нотаріальною конторою 30.11.2016 року о 13 годині 12 хвилин під № 45981756 та 07.11.2017 року о 15 годині 23 хвилини під № 49767580, за параметрами пошуку: ОСОБА_4 , - у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а. с. 40, 84).

Отже , наведеним доведено, що спадкодавець ОСОБА_4 за життя будь-яких заповідальних розпоряджень на випадок своєї смерті не зробила, а тому спадкування щодо належної їй спадкової маси слід здійснювати за законом.

З Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданих Нововодолазькою державною нотаріальною конторою 30.11.2016 року о 13 годині 13 хвилини під № 45981769 та 07.11.2017 року о 15 годині 24 хвилини під № 49767605, за параметрами пошуку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - наявна інформація щодо спадкової справи № 56663503 (у нотаріуса № 148/2014), яка зберігається у приватного нотаріуса Нововодолазької нотаріальній контори Харківської області Крючкової Л. А., відносно цього спадкодавця (а. с. 39, 85).

Аналогічні відомості за параметрами запиту ОСОБА_4 містяться й в Інформаційній довідці зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданій 06.09.2016 року о 18 годині 09 хвилини приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Любов`ю Анатоліївною (а. с. 133).

Зі спадкової справи № 148/2014, заведеної приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка розпочата 17.10.2014 року та закінчена 10.08.2015 року у зв`язку із смертю спадкоємця до видачі свідоцтва (а. с. 42), вбачається, що:

-17.10.2014 року ОСОБА_8 звернулась до приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкової Л. А із заявою (бланк серії 57 АА № 0403139) про відмову від спадщини після смерті її матері ОСОБА_4 на користь сина тої - ОСОБА_5 (а. с. 47, 137);

-згідно довідки, виданої сільським головою Охоченської сільської ради Татарчук О . В. за вихідним № 310 від 19.09.2014 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , 1928 року народження, з 1978 року й по день своєї смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресом: АДРЕСА_1 . Разом із нею за цим адресом зареєстровані й проживають на час надання цієї довідки: син ОСОБА_5 , 1951 року народження; невістка ОСОБА_2 , 1957 року народження; онук ОСОБА_1 , 1980 року народження; онука ОСОБА_10 , 1982 року народження; правнука ОСОБА_11 , 2007 року народження (а. с. 49);

-зі свідоцтва про народження (серії НОМЕР_4 ), виданого 30.10.1953 року Сторовірівським районним Записом актів цивільного стану, громадянка ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Охоче Старовірівського району Харківської області, про що 30.10.1953 року в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 182, та її батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а. с. 54, 143);

-згідно зі свідоцтвом про народження (серії НОМЕР_1 ), виданого 28.12.1951 року Охоченським сільським Записом актів цивільного стану, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Охоче Старовірівського району Харківської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 24.12.1951 року зроблено відповідний запис за № 129, та його батьками є: мати - ОСОБА_4 , батько ОСОБА_14 (щодо інших відомостей стоїть прочерк) (а. с. 12, 57, 116, 146);

-відповідно до свідоцтва про народження (серії НОМЕР_5 ), виданого 09.04.1959 року Охоченським сільським Записом актів цивільного стану, ОСОБА_15 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Охоче Старовірівського району Харківської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 09.04.1959 року зроблено відповідний запис за № 17, та її батьками є: мати - ОСОБА_4 , батько ОСОБА_14 (щодо інших відомостей стоїть прочерк) (а. с. 13, 144);

-із записів актів про укладення шлюбу № 2 від 21.08.1976 року та № 5 від 01.04.1978 року убачається, що ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка села Охоче Старовірівського району Харківської області укладала шлюб із ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та із ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , змінюючи прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_18 та з ОСОБА_18 на ОСОБА_19 (а. с. 20, 21 - 22, 24, 25 - 26, 149, 150 - 151, 154, 155 - 156);

-зі свідоцтва про укладення шлюбу (серії НОМЕР_6 ), виданого 23.04.1992 року Мічайольською сільською радою Усинського району Комі РСР, ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженець селища міського типу Вай-Вож Сосногірського району Комі РСР, та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка села Охоче Нововодолазького району Харківської області, уклали 23.04.1992 року шлюб, про що в той же день в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 1. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_21 , дружині - ОСОБА_22 (а. с. 56, 145);

-згідно до свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_7 ), виданого Охоченською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 19.03.2015 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 63 років в селі Охоче Нововодолазького району Харківської області, про що в той же день складено відповідний актовий запис № 07 (а. с. 11, 69, 110, 157);

-за життя померлий ОСОБА_5 був документований паспортом громадянина України (серії НОМЕР_8 ), виданим 21.01.1998 року Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області), відповідно до відомостей якого він народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Охоче Нововодолазького району Харківської області де й був зареєстрований до часу своєї смерті (а. с. 59, 147).

Таким чином, з наведених документів суд вбачає, що на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 вона мала двох дітей: доньку ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка відмовилась від спадщини на користь брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також онуків - ОСОБА_1 , 1980 року народження, та ОСОБА_10 , 1982 року народження, які на час її смерті були зареєстровані та мешкали разом із бабусею.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок (домоволодіння), виданого 06.11.1991 року Виконавчим комітетом Охоченської сільської ради народних депутатів, жилий будинок (домоволодіння) з приналежними йому будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ,- належить на праві особистої власності колгоспному двору в цілому, головою якого є ОСОБА_4 на підставі рішення Виконавчого комітету Нововодолазької районної ради народних депутатів № 638 від 27.09.1991 року, й право власності на нього зареєстроване 06.11.1991 року Бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі за № 4 - 341 (а. с. 15, 167).

З технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовлений КП «Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро» станом на 27.07.2016 року у відповідності до інвентаризаційної справи № 392, вбачається, що власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 із однією цілою часткою, який складається з: житлового будинку (літера «А-1»), загальною площею 75,7 м2, з яких: житлова 47,0 м2, допоміжна 28,7 м2, - що був побудований у 1973 році; прибудови (літера «а»), що була побудована у 1973 році; тамбуру (літера «а1»), що був побудований у 1992 році; літньої кухні (літера «Б»), що була побудована у 1986 році; сараю (літера «Б1»), що був побудований у 1986 році; гаражу (літера «В»), що був побудований у 1987 році; сараю (літера «в»), що був побудований у 1987 році; погребу (літера «Г»), що був побудований у 1979 році; сараю (літера «Д»), що був побудований у 1990 році; вбиральні (літера «г»), що була побудована у 1979 році; навісу (літера «Ж»), що був побудований у 1992 році; огорожі (літера «N») , що була побудована у 2014 році та воріт з хвірткою (літера «N1»), що були побудовані у 2014 році (а. с. 16 - 19).

Згідно із довідкою про технічні показники об`єкта нерухомого майна, наявність (відсутність) нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, перепланування - для подання приватному нотаріусу Крючковій Л. А. з метою оформлення спадщини, виданою КП «Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро» та зареєстрованою за вихідним № 555 від 16.08.2016 року, власником із однією цілою часткою домоволодіння, яке складається з житлового будинку (загальна площа 75,7 м2, житлова площа 47,0 м2) з надвірними будівлями та знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 ,- є ОСОБА_4 . Самочинне будівництво, переобладнання, реконструкція не велися, інвентаризаційна вартість складає 224756 гривень (а. с. 20, 168).

Наведеним підтверджена наявність спадкової маси померлої ОСОБА_4 , яка складається саме з домоволодіння (житлового будинку із надвірними будівлями) АДРЕСА_1 , та належало померлій як голові колгоспного двору у одній цілій частині.

Відповідно до копії паспорта громадянина України (серії НОМЕР_9 ), виданого 27.01.1998 року Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області, ним документований позивач ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_13 в селі Охоче Нововодолазького району Харківської області й там же зареєстрований з 18.02.1998 року (а. с. 7 - 8, 127).

Згідно довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, Нововодолазька державна податкова інспекція повідомила, що ОСОБА_1 надано ідентифікаційний код № НОМЕР_10 (а. с. 9, 126).

Зі спадкової справи № 89/2015, заведеної приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , яка розпочата 10.08.2015 року, вбачається, що:

-10.08.2015 року ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкової Л. А із заявою про відмову від частки у спадщині після смерті її чоловіка ОСОБА_5 (а. с. 108);

-відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу (серії НОМЕР_11 ), виданого 13.01.1979 року Охоченським сільським Записом актів цивільного стану Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженець села Охоче Нововодолазького району Харківської області, та ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженка села М-Дубове Сахновщанського району Харківської області, уклали 13.01.1979 року шлюб, про що в той же день в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 1. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_25 , дружині - ОСОБА_6 (а. с. 118);

-з копії паспорта громадянина України (серії НОМЕР_12 ), виданого 21.01.1998 року Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області, убачається, що ним документована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженка села М-Дубове Сахновщанського району Харківської області, яка перебуває у шлюбі з 13.01.1979 року із ОСОБА_5 та зареєстрована у селі Охоче Нововодолазького району харківської області (а. с. 120 - 121);

-10.08.2015 року ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкової Л. А із заявою про відмову від частки у спадщині після смерті її батька ОСОБА_5 , посвідченою 07.08.2015 року головою Охоченської сільської ради Татарчук О. В. та зареєстрованою в реєстрі за № 75 (а. с. 109);

-згідно із свідоцтвом про народження (серії НОМЕР_13 ), повторно виданого 21.09.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_14 в селі Охоче Нововодолазького району Харківської області народилась ОСОБА_26 , про що Охоченською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 14.06.1979 року складено відповідний актовий запис № 15, та її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а. с. 122);

-з копії свідоцтва про одруження (серії НОМЕР_14 ), виданого 20.02.1999 року Охоченською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , уродженець села Охоче Нововодолазького району Харківської області, та ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , уродженка села Охоче Нововодолазького району Харківської області, одружились 20.02.1999 ІНФОРМАЦІЯ_16 , про що в цей же день в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 2. Прізвища після одруження: чоловіка - ОСОБА_28 , дружини - ОСОБА_29 (а. с. 123);

-згідно довідки, виданої сільським головою Охоченської сільської ради Татарчук ОСОБА_30 за вихідним № 367 від 23.07.2015 року, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , з дня народження й по день своєї смерті був зареєстрована та постійно проживав за адресом: АДРЕСА_1 . Разом із ним за цим адресом зареєстровані й проживають на час надання цієї довідки: дружина ОСОБА_2 , 1957 року народження; син ОСОБА_1 , 1980 року народження; невістка ОСОБА_10 , 1982 року народження; онука ОСОБА_11 , 2007 року народження (а. с. 111);

-з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданої 06.09.2016 року о 18 годині 08 хвилини під № 44985345 приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А., за параметрами запиту ОСОБА_5 є інформація про спадкову справу, заведену 10.08.2015 року за № 57791265 (у спадковому реєстрі) та № 89/2015 (у нотаріуса) (а. с. 132);

-з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), виданої 10.08.2015 року о 08 годині 51 хвилини під № 41170819 приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А., за параметрами запиту: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,- інформація відсутня (а. с. 114);

-відповідно до свідоцтва про народження (серії НОМЕР_15 ), виданого 30.09.1980 року Охоченським сільським Записом актів цивільного стану Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_13 в селі Охоче Нововодолазького району Харківської області, про що в книзі реєстрації актів про народження 30.09.1980 року зроблено запис за № 16, та його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а. с. 12, 124);

-06 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Нововодолазького нотаріального округу Крючкової Л. А. із відповідною заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями за адресом: АДРЕСА_1 , та на дві земельні ділянки (а. с. 131);

-відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 06.09.2016 року, виданих, посвідчених та зареєстрованих приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А., в реєстрі за № 1807 та № 1810, спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_5 , 1951 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем майна якої був її син ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив її, є його син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видані свідоцтва, складається із земельних ділянок із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), розташованих на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, площею 6,5832 гектарів (кадастровий номер НОМЕР_16 ) та площею 6,5755 гектарів (кадастровий номер НОМЕР_17 ) (а с. 174, 175);

-постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, прийнятою приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. 06.09.2016 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , оскільки в правовстановлюючому документі зазначено, що той є колгоспним двором із головою - ОСОБА_4 , що не є суб`єктом цивільних відносин (а. с. 21, 37, 178).

Таким чином, з наведених документів суд вбачає, що на час смерті спадкодавця ОСОБА_5 він мав дружину ОСОБА_2 та двох дітей: доньку ОСОБА_31 та сина ОСОБА_1 . При цьому дружина та донька відмовились від своєї частки у спадщині, а син прийняв її, отримавши свідоцтва на частину майна щодо якої у нотаріуса не має сумнівів.

Під час вирішення спірних правовідносин суд враховує, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями) та Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями).

Так , з огляду на приписи пункту 5 частини 2 статті 293 та частини 1 статі 315 Цивільного процесуального кодексу України - встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється судом в порядку окремого провадження.

Положення частини 1 статті 315 вказаного цивільного процесуального кодифікованого закону України передбачають перелік фактів, які підлягають встановленню в порядку окремого провадження.

Зміст пункту 1 частини 1 вказаної статті зазначає про те, що суд розглядає, зокрема, й справи про встановлення факт у родинних відносин між фізичними особами.

При цьому Пленум Верховного Суду України у пункті 1 своєї Постанови № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (із змінами та доповненнями) звертає увагу судів на те, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення юридичного факту родинних відносин між ним та його бабою необхідно йому для забезпечення можливості реалізації права на спадщину.

Абзаци 1 та 2 пункту 2 постанови Пленум Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» мовлять про те, що такі справи розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до положень статей 1 і 34 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (із змінами та доповненнями) видача свідоцтва про право на спадщину визнається нотаріальною дією, яка вчиняється нотаріусами.

На дату складання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті його батька ОСОБА_5 , який прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 , але не встиг оформити її, порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України регламентований відповідним Наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, підпункт 1.2. пункту 1 глави 10 розділу ІІ якого обумовлює, що при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин (підпункт 4.2. пункту 4 глави 10 розділу ІІ наведеного вище Порядку).

Як убачається з положень частини 1 статті 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

При цьому, на виконання вимог підпункт 4.1. пункту 4 глави 10 розділу ІІ того ж Порядку, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

Таким чином, встановлення факту родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_4 породжує юридичні наслідки у виді отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року (із змінами та доповненнями) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Аналізуючи причини звернення позивача до суду із вимогою про встановлення факту родинних відносин, суд переконався, що цей факт необхідний йому задля оформлення спадщини, яку за життя прийняв його батько після смерті своєї матері - бабусі позивача, однак не встиг оформити, так як сам помер.

При цьому, з огляду на зміст постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, прийнятої приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. 06.09.2016 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , з огляду на те, що у правовстановлюючому документі на це спадкове майно зазначено, що воно є колгоспним двором, що не є суб`єктом цивільних відносин, а не на те, що не доведений факт родинних відносин між ним та головою колгоспного двора - його бабою - ОСОБА_4 .

Більш того, вказаним приватним нотаріусом прийнятий цей факт як доведений та юридично значимий, оскільки нею видано, посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 1810 відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.09.2016 року, яким спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_5 , 1951 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем майна якої був її син ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив її, є його син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видані свідоцтва, складається із земельної ділянки із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), розташованої на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, площею 6,5755 гектарів (кадастровий номер НОМЕР_17 ).

Враховуючи наведене, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності з приводу встановлення факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_4 як між онуком та бабою, суд доходить до обґрунтованого висновку про те, що він не має необхідності у його встановленні, так як цей факт нотаріусом не оспорюється та від його встановлення у судовому порядку не залежить виникнення, зміна або припинення спадкових прав позивача, тобто встановлення цього факту не породжує безпосередньо юридичні наслідки та не має юридичного значення для нього, що виключає можливість суду задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Вирішуючи питання щодо визнання за позивачем права власності на домоволодіння що є колгоспним двором в порядку спадкування за законом, суд ураховує, що приписами статей 1216 та 1217 Цивільного кодексу України обумовлено, що спадкуванням, яке може здійснюватися за заповітом або за законом, є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з правилами частини 1 та 2 статті 1220 цього ж кодексу спадщина відкривається внаслідок смерті, а часом її відкриття вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, що виданий відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

При цьому, як зазначено у частині 1 статті 1222 вказаного кодексу, спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Отже , право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі його відсутності право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 Цивільного кодексу України (частини 1 та 2 статті 1223 зазначеного останнім нормативно-правового кодифікованого акту України).

Положення статті 1258 Цивільного кодексу України роз`яснюють, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до приписів статті 1261 зазначеного кодексу, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємиць, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, а саме шість місяців з часу відкриття спадщини, не заявив про відмову від неї.

При цьому, відповідно до приписів частини 5 цієї ж норми права, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Доказом постійного проживання позивача із спадкодавцем ОСОБА_5 є відповідна довідка компетентної установи.

Ретельно перевіривши матеріали спадкової справи № 89/2015 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , розпочатої 10.08.2015 року приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А., а також ураховуючи докази, зібрані в рамках цієї цивільної справи, суд достеменно встановив, що за життя померлий заповідального розпорядження на випадок своєї смерті не робив, а на час відкриття спадщини з осіб, які б відповідали вимогам, визначеним частиною 1 статті 1222 і статтею 1261 Цивільного кодексу України, та виявили бажання прийняти спадщину, був тільки позивач, оскільки дружина та донька у законний спосіб відмовились від неї.

Тому єдиним законним спадкоємцем щодо усього майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 є його син - ОСОБА_1 , який одержав право на спадкування за законом як спадкоємець першої черги та прийняв її як такий, що постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та у продовж шести місяців з цього моменту не заявив про відмову від неї й підстав для його усунення від спадщини, визначені статтею 1224 Цивільного кодексу України, судом не встановлені.

Частинами 1, 2 та 5 статті 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємиць за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємиць який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, відсутність якого не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частини 1 і 3 статті 1296 Цивільного кодексу України).

Однак вимоги частини 1 статті 1297 цього ж кодексу, зобов`язують спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, звернутись до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Доказом виконання ОСОБА_1 й цього припису закону є отримання ним свідоцтв про право на спадщину за законом від 06.09.2016 року, виданих, посвідчених та зареєстрованих приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А., в реєстрі за № 1807 та № 1810, відповідно до яких, спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем майна якої був її син ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив її, є його син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видані ці свідоцтва, складається із земельних ділянок із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), розташованих на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, площею 6,5832 гектарів (кадастровий номер НОМЕР_16 ) та площею 6,5755 гектарів (кадастровий номер НОМЕР_17 ), а також постанови цього ж нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, прийнятої 06.09.2016 року щодо відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 ,- як такий, що є колгоспним двором із головою - ОСОБА_4 , що не є суб`єктом цивільних відносин.

Вирішуючи питання щодо наявності у складі спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , 1951 року народження, домоволодіння, яке складається з житлового будинку (загальна площа 75,7 м2, житлова площа 47,0 м2) з надвірними будівлями та знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 , суд ураховує таке.

Норми права, які містяться у частині 1 статті 328 Цивільного кодексу України визначають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Як вже було зазначено вище, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України).

Приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. у свідоцтвах про право на спадщину за законом від 06.09.2016 року, виданих, посвідчених та зареєстрованих нею в реєстрі за № 1807 та № 1810, констатовано, що спадкоємцем зазначеного у них майна ОСОБА_5 , 1951 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем майна якої був її син ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив її, є його син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 .

Підстави виникнення права власності на нерухомість у суб`єкта власності кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час його виникнення.

Так , зі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок (домоволодіння), виданого 06.11.1991 року Виконавчим комітетом Охоченської сільської ради народних депутатів, жилий будинок (домоволодіння) з приналежними йому будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ,- належить на праві особистої власності колгоспному двору в цілому, головою якого є ОСОБА_4 на підставі рішення Виконавчого комітету Нововодолазької районної ради народних депутатів № 638 від 27.09.1991 року, й право власності на нього зареєстроване 06.11.1991 року Бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі за № 4 - 341 (а. с. 15, 167).

Таким чином, суд робить обґрунтований висновок про те, що вказана нерухомість відноситься до суспільної групи господарств - колгоспний двір, що складався з одного члена - голови - ОСОБА_4 , оскільки правильність зазначеного висновку жодним чином не оспорюється ані учасниками справи, ані посадовими особами, до компетенції яких віднесене це питання.

Правове регулювання зазначеної суспільної групи господарств на час реєстрації права власності на нього регламентується Цивільним кодексом Української РСР № 1540-VI від 18.07.1963 року (із змінами та доповненнями), який у своїй статті 120 (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) визначав, що колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Крім того, частиною 2 статті 123 зазначеного вище кодексу передбачено, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Правильність висновку про наявність на час реєстрації права власності на колгоспний двір ОСОБА_4 в її членах тільки одної особи - голови - свідчить й зазначення у свідоцтві про те, що житловий будинок належить їй на праві особистої власності колгоспному двору в цілому.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (із змінами та доповненнями), спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних ;

в) на витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що зберіглося на 15.04.1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

З огляду на таке роз`яснення, єдиною власницею спірного домоволодіння АДРЕСА_1 , з однією цілою часткою є померла ОСОБА_4 , оскільки відомостей щодо існування інших членів колгоспного двору ніж голови у суду не має, розмір її частки, визначений у відповідному свідоцтві, зареєстрованому в Бюро технічної інвентаризації, надає можливість зробити аналогічний висновок про це, й даних про те, що у будь-кого був або є спір щодо витребування частки з майна зазначеного колгоспного двору судові не надано.

Крім того, згідно змісту статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 01.07.2004 року право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Тобто, право власності на нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його виникнення, і є офіційним визнанням державою такого права.

Аналогічний висновок за своїм змістом міститься й у сформульованій правовій позиції Верховного Суду України, висловленої у своїй постанові від 13.06.2012 року при розгляді справи № 6-54цс12 та обов`язкової для застосування усіма судами нашої держави.

Так , відповідність правовстановлюючих документів визначається судом відповідно до законодавства, чинного на час набуття власності на житловий будинок, зокрема, Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Заступником Міністра комунального господарства Української РСР ОСОБА_32 . 31.01.1966 року, погодженої Заступником Голови Верховного суду Української РСР ОСОБА_33 15.01.1966 року та такої, що втратила чинності на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу № 56 від 13.12.1995 року.

Згідно пунктів 10, 18, 20, 30 вказаної Інструкції, а також пункту 16 додатку № 1 «Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» до неї, свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок (домоволодіння), виданого 06.11.1991 року Виконавчим комітетом Охоченської сільської ради народних депутатів, жилий будинок (домоволодіння) з приналежними йому будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ,- належить на праві особистої власності колгоспному двору в цілому, головою якого є ОСОБА_4 на підставі рішення Виконавчого комітету Нововодолазької районної ради народних депутатів № 638 від 27.09.1991 року, й право власності на нього зареєстроване 06.11.1991 року Бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі за № 4 - 341,- повністю відповідає вимогам тогочасного законодавства з цього питання.

Окрім того, відповідно до змісту пунктів 1 і 5 встановлюючої (описової) частини Постанови Ради Міністрів Української РСР № 105 від 11.03.1985 року «Про порядок державного обліку житлового фонду» встановлений єдиний порядок державного обліку житлового фонду, відповідно до якого державний облік житлового фонду, незалежно від його належності, здійснюється за єдиною для Союзу РСР системою на основі реєстрації і технічної інвентаризації житлового фонду, яка проводиться за рахунок коштів підприємств, установ, організацій і громадян, у віданні (власності) яких перебуває житловий фонд.

Таким чином, на виконання приписів цієї постанови у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків в Бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Зазначені норми тогочасного законодавства спадкодавець повністю виконала, а тому підстав задля обґрунтованого сумніву щодо наявності в неї права власності на спірне домоволодіння у суду не має.

Стаття 392 Цивільного кодексу України визначає, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 3.1. Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, обговореного на засіданні Пленуму 01.03.2013 року та надісланого відповідним листом № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, звернув увагу суддів нижчих інстанцій на те, що якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, а нотаріус в супереч приписам статті 67 Закону України «Про нотаріат» відмовляє в оформленні права й видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину, то виникає цивільно-правовий спір, який підлягає розгляду у позовному провадженні.

При цьому, суддям також слід пам`ятати, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Отже , ураховуючи приписи статті 1218 Цивільного кодексу України щодо входження до складу спадщини усіх прав та обов`язків, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок їх смерті, беручи до уваги, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку, перевіривши та проаналізувавши фактичні та правові підстави виникнення права власності ОСОБА_4 на жилий будинок (домоволодіння) АДРЕСА_1 , суд доходить до обґрунтованого висновку про те, що цей жилий будинок з надвірними будівлями належить їй на праві власності із однією цілою часткою, входить до спадкової маси та може буди успадкований спадкоємцем ОСОБА_1 як такий, що був успадкований його померлим батьком.

Ураховуючи , що за змістом статті 392 Цивільного кодексу України належним відповідачем у таких справах є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку, а згідно приписів частин 1 і 3 статті 1277 цього ж кодексу, у разі відсутності спадкоємців, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови в її прийнятті, суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування, суд вважає, що до участі у справі залучений належний відповідач.

Таким чином, проаналізував всі наявні докази у їх сукупності, наведені та встановлені у судовому засіданні факти та відповідні ним правовідносини, суд приходить до висновку про часткову законність та обґрунтованість вимог позивача та можливість задоволення його позову лише у частині визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , та померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , спадкоємцем майна якої був перший, який прийняв спадщину, але не оформив її, на житловий будинок (загальною площею 75,7 м2, житловою площею 47,0 м2), з надвірними будівлями, а саме: на житловий будинок (літера «А-1»); прибудову (літера «а»); тамбур (літера «а1»); літню кухню (літера «Б»); сарай (літера «Б1»); гараж (літера «В»); сарай (літера «в»); погріб (літера «Г»); сарай (літера «Д»); вбиральню (літера «г»); навіс (літера «Ж»); огорожу (літера «N»); ворота з хвірткою (літерою «N1»),- що розташований за адресом: АДРЕСА_1 ,- оскільки іншим шляхом, окрім судового, оформити це право не уявляється можливим.

Позивач , звертаючись до суду із цим позовом, не вимагає компенсації (відшкодування) понесених ним і документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 392, 1216 - 1218, 1220, 1222 - 1224, 1233, 1235 - 1236, 1241, 1254, 1258, 1261 - 1265, 1268 - 1270, 1277, 1296 і 1297 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями); статями 1 і 34 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (із змінами та доповненнями); статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 01.07.2004 року; пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Заступником Міністра комунального господарства Української РСР Романовим В . 31.01.1966 року, погодженої Заступником Голови Верховного суду Української РСР Сіденком Р. 15.01.1966 року та такої, що втратила чинності на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу № 56 від 13.12.1995 року; Постановою Ради Міністрів Української РСР № 105 від 11.03.1985 року «Про порядок державного обліку житлового фонду»; статтями 120 і 123 Цивільного кодексу Української РСР № 1540-VI від 18.07.1963 року (із змінами та доповненнями); Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (із змінами та доповненнями); Узагальненням судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, обговореним на засіданні Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року (лист № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року) та статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 23, 42, 48, 58, 60, 62, 65, 67, 76 - 83, 89, 128 - 131, 133, 141, 211, 214, 223, 227, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 293, 294, 315, 319, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 і підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОХОЧЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,- «Про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину за законом» задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, загальною площею 75,7 м2, житловою площею 47,0 м2, з надвірними будівлями, що розташований за адресом: АДРЕСА_1 ,- а саме на: житловий будинок (літера «А-1»); прибудову (літера «а»); тамбур (літера «а1»); літню кухню (літера «Б»); сарай (літера «Б1»); гараж (літера «В»); сарай (літера «в»); погріб (літера «Г»); сарай (літера «Д»); вбиральню (літера «г»); навіс (літера «Ж»); огорожу (літера «N»); ворота з хвірткою (літерою «N1»).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Нововодолазький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини (скорочене рішення) - в той же строк з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано, а у разі подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення , що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач : ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_2 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_10 ), паспорт громадянина України (серія НОМЕР_9 );

Відповідач : ОХОЧЕНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА, місцезнаходження (вулиця Заозерна, будинок № 52, село Охоче Нововодолазького району Харківської області, 63262), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (04398005);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача: ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_2 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_18 ), данні паспорта громадянина України не відомі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача: ОСОБА_3 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_2 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_19 ), паспорт громадянина України (серія НОМЕР_20 ).

Скорочене рішення було ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп`ютерного набору, підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику 12.02.2019 року.

Повне рішення складено за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику 15.02.2019 року.

Суддя: С. В. Мащенко

Джерело: ЄДРСР 83720865
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку