open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/440/19

Провадження № 11-816ав19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання Сороки Л. П.,

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - Краснощок А. І., Тарасюк Г. В.,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 198 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутого Політичною партією «Слуга народу», ОСОБА_2 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2019 року (суддя Жук А. В.) у справі № 9901/440/19 за позовом кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 198 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутого Політичною партією «Слуга народу», ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії та

ВСТАНОВИЛА:

Зміст позовних вимог

1. 10 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ЦВК, у якому просила:

- визнати протиправними дії та рішення ЦВК з установлення підсумків голосування в межах одномандатного виборчого округу № 198 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року;

- визнати протиправними дії ЦВК зі складання протоколу від 05 серпня 2019 року про результати виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в межах одномандатного виборчого округу № 198;

- визнати недійсними позачергові вибори народних депутатів України 21 липня 2019 року в межах одномандатного виборчого округу № 198;

- зобов`язати ЦВК опублікувати в офіційних друкованих виданнях повідомлення про спростування інформації щодо обрання ОСОБА_4 народним депутатом України в одномандатному виборчому окрузі № 198;

- зобов`язати ЦВК прийняти рішення про проведення повторного голосування з позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в межах одномандатного виборчого округу № 198 в строк, визначений частиною третьою статті 103 Закону України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-VI), обчислюючи його з дня набрання рішенням у цій справі законної сили.

Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції

2. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11 серпня 2019 року повернув позовну заяву ОСОБА_2 на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

3. Ухвалюючи таке рішення, Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду керувався тим, що позивачка подала до адміністративного суду позовну заяву, в якій об`єднала в одне провадження позовні вимоги щодо рішень, дій або бездіяльності ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів, що належать до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції, з позовними вимогами про визнання протиправними дій та рішення ЦВК з установлення підсумків голосування в межах одномандатного виборчого округу № 198 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, що не віднесені КАС України до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції, а в силу вимог статей 22, 273 цього Кодексу належать до виключної підсудності апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції. За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що роз`єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом Верховним Судом як судом першої інстанції з урахуванням вимог частини шостої статті 172 КАС України є неможливим.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

4. Не погодившись із постановленим у справі судовим рішенням з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2019 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. ОСОБА_2 зазначає, що належним способом захисту її порушених прав у контексті позовної заяви є визнання протиправними дій ЦВК зі складання протоколу від 05 серпня 2019 року про результати виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в межах одномандатного виборчого округу № 198 та встановлення результатів голосування в межах одномандатного виборчого округу № 198. Наведені вимоги в повній мірі підпадають під правила виключної підсудності Верховного Суду, встановленої положеннями частини третьої статті 273 КАС України. При цьому позовна вимога щодо визнання протиправними дій та рішення ЦВК з установлення підсумків голосування в межах одномандатного виборчого округу № 198 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року є технічною помилкою, допущеною позивачкою при формулюванні прохальної частини позовної заяви, що підтверджується змістом позовної заяви. До того ж відповідно до положень статті 99 Закону № 4061-VI до повноважень ЦВК не належить встановлення підсумків голосування в межах одномандатного виборчого округу, а тому така вимога не могла бути заявлена до вказаного відповідача.

6. На думку скаржника, застосування судом першої інстанції наслідків, передбачених пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України, з формальних підстав, а також незастосування положень частин першої та другої цієї статті КАС України позбавляє ОСОБА_2 права на доступ до правосуддя, оскільки в разі повернення позовної заяви повторне звернення до суду з тих же підстав стане неможливим через сплив строків, визначених частиною шостою статті 273 КАС України, що у свою чергу суперечить вимогам статті 55 Конституції України та прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, які є обов`язковими до застосування в спірних відносинах у силу положень статті 6 КАС України.

Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги

7. У судовому засіданні представник позивачки підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного судувід 11 серпня 2019 року та просив її задовольнити з наведених у ній мотивів.

8. Представник відповідача заперечив проти задоволення цієї апеляційної скарги і просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.

9. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Рух апеляційної скарги

10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 серпня 2019 року відкрила провадження за апеляційною скаргою кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 198 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутого Політичною партією «Слуга народу», ОСОБА_2 , на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2019 року та призначила справу до розгляду в судовому засіданні.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Установлені обставини справи, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

11. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

12. Згідно із частиною третьою статті 27 КАС України, норми якої регулюють питання виключної підсудності, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.

13. За приписами частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення ЦВК результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

14. Аналогічні приписи містяться і в частині третій статті 273 КАС України, якою передбачено, що рішення, дії або бездіяльність ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність ЦВК, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.

15. Як установлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи (а. с. 24), позивачка звернулася до суду з позовом до ЦВК з такими позовними вимогами:

- визнати протиправними дії та рішення ЦВК з установлення підсумків голосування в межах одномандатного виборчого округу № 198 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року;

- визнати протиправними дії ЦВК зі складання протоколу від 05 серпня 2019 року про результати виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в межах одномандатного виборчого округу № 198;

- визнати недійсними позачергові вибори народних депутатів України 21 липня 2019 року в межах одномандатного виборчого округу № 198;

- зобов`язати ЦВК опублікувати в офіційних друкованих виданнях повідомлення про спростування інформації щодо обрання ОСОБА_4 народним депутатом України в одномандатному виборчому окрузі № 198;

- зобов`язати ЦВК прийняти рішення про проведення повторного голосування з позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в межах одномандатного виборчого округу № 198 у строк, визначений частиною третьою статті 103 Закону № 4061-VI, обчислюючи його з дня набрання рішенням у цій справі законної сили.

16. Однак позовна вимога, що стосується визнання протиправними дій та рішення ЦВК з установлення підсумків голосування в межах одномандатного виборчого округу № 198 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, нормами КАС України до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції не віднесена.

17. Інші позовні вимогиналежать до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції.

18. За правилами частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

19. Водночас відповідно до частини п`ятої цієї статті не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

20. Пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

21. За частиною шостою статті 172 КАС України суд вправі за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

22. Отже, визначальною умовою для роз`єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз`єднання сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

23. Зазначений припис спрямований на те, щоб суб`єкт правовідносин міг з дотриманням принципів адміністративного судочинства і конкретних обставин скористатися правом на судовий захист.

24. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАСУкраїни).

25. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Проте таке роз`єднання може мати місце лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги.

26. Указаному кореспондує припис абзацу другого частини шостої статті 172 КАС України, згідно з яким розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

27. КАС України імперативно врегульовує питання підсудності адміністративних справ, встановлюючи певні категорії справ, які підлягають розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції та не підлягають розгляду іншими адміністративними судами у разі об`єднання у позові вимог, що хоча і пов`язані між собою, але їх розгляд віднесено до підсудності інших адміністративних судів як судів першої інстанції.

28. Згідно зі статтею 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) Високі Договірні Сторони зобов`язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу.

29. Стаття 3 Першого протоколу до Конвенції надає Договірним Сторонам широку свободу розсуду для обмежень зазначених прав без конкретизації переліку легітимних цілей такого обмеження. Договірні Сторони вільні виправдати застосування обмежень за умови, що відповідність такої мети принципу верховенства права та загальним цілям Конвенції доведено конкретними обставинами справи.

30. Оскарження результатів виборів народних депутатів України є частиною виборчого процесу, регламентованого Законом № 4061-VI.

31. Отже, Велика Палата Верховного Суду має оцінити, чи не є встановлені у КАС України та застосовані Верховним Судом у складі судді Касаційного адміністративного суду обмеження права позивача на звернення до суду свавільними, чи переслідує таке обмеження легітимну мету, чи не порушується пропорційність між метою, яка переслідується, та встановленим обмеженням.

32. На думку Великої Палати Верховного Суду, з огляду на приписи Закону № 4061-VI і КАС України право позивачки на доступ до суду для оскарження результатів виборів народних депутатів України в межах одномандатного виборчого округу № 198 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 рокуне є абсолютним. Це право підлягає дозволеним КАС України обмеженням, зокрема, щодо умов прийняття позовної заяви. Такі обмеження не можуть суперечити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

33. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 указує на те, що позовна вимога щодо визнання протиправними дій та рішення ЦВК з установлення підсумків голосування в межах одномандатного виборчого округу № 198 на позачергових виборах народних депутатів 21 липня 2019 року є технічною помилкою, оскільки відповідно до положень статті 99 Закону № 4061-VI до повноважень ЦВК не належить встановлення підсумків голосування в межах одномандатного виборчого округу, а тому така вимога не могла бути заявлена до вказаного відповідача. Внаслідок цього, на думку позивачки, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо заявлення позовної вимоги про визнання протиправними дій та рішення ЦВК саме з встановлення підсумків голосування та безпідставно застосував наслідки, визначені пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України.

34. Вирішуючи питання про те, чи є дії суду свавільними, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.

35. Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону № 4061-VI виборчий процес включає такі етапи: 1) висування кандидатів у депутати; 2) утворення виборчих комісій (крім ЦВК); 3) реєстрація кандидатів у депутати; 4) проведення передвиборної агітації; 5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення; 10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

36. Отже, законодавець розмежував такі етапи виборчого процесу, як встановлення підсумків голосування та встановлення результатів виборів депутатів.

37. Порядок встановлення підсумків голосування в одномандатному окрузі визначений статтею 96 Закону № 4061-VI, натомість порядок встановлення результатів виборів депутатів в одномандатних округах установлений статтею 99 цього Закону.

38. Згідно із частиною другою статті 96 Закону № 4061-VI відомості про підсумки голосування в одномандатному окрузі цифрами і прописом заносяться до протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в одномандатному окрузі, форму якого встановлено ЦВК.

39. Відповідно до частини першої статті 99 Закону № 4061-VI ЦВК на своєму засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в одномандатних округах, у тому числі з поміткою «Уточнений», не пізніш як на п`ятнадцятий день з дня голосування встановлює результати виборів депутатів у відповідних одномандатних округах, про що складає протоколи.

40. При цьому частиною п`ятою статті 97 Закону № 4061-VI визначено, що у разі ненадходження до ЦВК протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу або протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в одномандатному окрузі у строки, визначені цим Законом, ЦВК здійснює повноваження відповідної окружної виборчої комісії щодо встановлення підсумків голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу або в одномандатному окрузі.

41. Таким чином, доводи позивачки про те, що відповідно до положень статті 99 Закону № 4061-VI до повноважень ЦВК не належить встановлення підсумків голосування в межах одномандатного виборчого округу, а тому така вимога не могла бути заявлена до вказаного відповідача, спростовуються вказаними вище положеннями частини п`ятої статті 97 Закону № 4061-VI.

42. Крім цього, за приписами частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

43. Суд з`ясовує обставини справи та досліджує докази при розгляді справи по суті.

44. Як зазначено в апеляційній скарзі, позовна вимога щодо визнання протиправними дій та рішення ЦВК з установлення підсумків голосування в межах одномандатного виборчого округу № 198 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року є технічною помилкою, допущеною позивачкою при формулюванні прохальної частини позовної заяви.

45. Отже, ОСОБА_2 при визначенні змісту своїх позовних вимог не проявила необхідної ретельності, тому негативні наслідки цих помилок покладаються саме на неї.

46. До того ж Велика Палата Верховного Суду вважає, що згідно з принципом правової визначеності позивачка має знати наслідки об`єднання нею кількох позовних вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, для яких Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у такому поєднанні не є судом, встановленим законом.

47. Таким чином, метою обмеження Верховним Судом у складі судді Касаційного адміністративного суду права ОСОБА_2 було забезпечення дотримання цим судом вимог процесуального закону щодо розгляду справи належним судом задля ефективного виконання завдання адміністративного судочинства, визначеного КАС України.

48. Унаслідок власних помилок і допущених порушень норм процесуального права об`єднанням в одному позові вимог, які у такому поєднанні непідсудні Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду, жодне розумне очікування на розгляд такого позову у ОСОБА_2 виникнути не могло.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

49. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

50. Згідно з положеннями статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

51. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Висновки щодо судових витрат

52. Відповідно до частини дев`ятої статті 273 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

53. Згідно із частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI«Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

54. Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VIпередбачено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

55. Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 грн.

56. При поданні апеляційної скарги до Верховного Суду судовий збір позивачем не був сплачений.

57. Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2019 року без сплати нею судового збору у встановленому Законом № 3674-VIрозмірі, у зв`язку з цим з позивачки необхідно стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у розмірі 1921 грн.

Керуючись статтями 272, 273, 278, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 198 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутого Політичною партією «Слуга народу», ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2019 рокузалишити без змін.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Князєв

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко

Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов Л. І. Рогач

М. І. Гриців О. М. Ситнік

Д. А. Гудима О. С. Ткачук

В. І. Данішевська В. Ю. Уркевич

Ж. М. Єленіна О. Г. Яновська

Джерело: ЄДРСР 83692849
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку