ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/367/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (далі - позивач), звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати винесену заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Галиною Миколаївною постанову № ЧВ-940/18/426/НД/АВ-ЧВ-4/19П426/ТД-ФС/033 від 24 січня 2019 року про накладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 375570,00 гривень;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу адвоката.

1. Аргументи учасників справи.

1.1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 03 по 04 січня 2019 року посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування позивача, яка на думку відповідача здійснює господарську діяльність в м. Чернівці, вулиця Калинівська, № 13-А на МТК "Калинівський ринок" щодо контролю виконання вимог припису від 12.10.2018р. №ЧВ-940/18/426/НД/АВ/П. За наслідками відвідування, інспектором відповідача складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю, за №ЧВ- 940/18/426/НД/АВ-ЧВ-4/19/П-426/АВ від 04 січня 2019 року, на підставі якого винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, яку позивач вважає протиправною, та такою що прийнята не на підставі, не у межах повноважень та без урахування обставин, що мають значення для її прийняття, з огляду на наступне.

1.2. Посилаючись на пункти 2 та 5 Порядку державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295) позивач вважає, що державним інспектором порушено п.5 зазначено Порядку, оскільки у нього не було правових підстав, передбачених цим пунктом, для проведення інспекційного відвідування 03 січня 2019 року. Тобто, інспектор повинен був перевірити стан виконання раніше винесеного ним припису від 12 жовтня 2018 року, про що зазначено у направленні, зокрема, перевірити, чи здійснює позивач торговельну діяльність, натомість ним без належних підстав та повноважень проведено загальну перевірку дотримання вимог законодавства про працю фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

1.3. Крім того, на думку позивача під час інспекційного відвідування порушено процедуру проведення контролюючого заходу, зокрема всупереч вимогам пунктів 8 та 9 Порядку № 295 інспектором не повідомлено об`єкт відвідування - ФОП ОСОБА_1 , не пред`явлено службове посвідчення, не перевірено хто саме є власником магазину, хто саме орендує даний магазин та здійснює у ньому господарську діяльність. Оскільки ФОП ОСОБА_1 не здійснювала і не здійснює торгівлю у зазначеному магазині, так як не займалась підприємницькою діяльністю з 04 січня 2019 року офіційно її припинила.

Позивач звертав увагу суду на те, що торговельне місце № 281Р (як зазначив інспектор - контейнер) в торговому секторі № 4 МТК "Калинівський ринок" відповідно до біржового контракту купівлі-продажу майна серії ЧРВ № 091018/142 ЧН від 09 жовтня 2018 року на праві власності належить ОСОБА_2 .

1.4. На думку позивача, оскаржувана постанова є безпідставною, зокрема тому, що жодних письмових пояснень інспектором не відбиралось, особи фактично, які зазначені в постанові не встановлювались, оскільки документи, які посвідчують їх особи, не вимагались і не перевірялись, тому ці особи юридично ним встановлені не були і жодних доказів їх роботи у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 також немає, доказів того, що зазначені в постанові особи працювали, як наймані працівники ФОП ОСОБА_1 є безпідставним і не відповідає дійсності, зроблено тільки за особистими висновками інспектора бездоказово.

1.5. Окрім іншого, звертаючись до суду позивач звертав увагу суду, що оскаржувана постанова винесена на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не відносно позивача ОСОБА_1 , оскільки позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому всі інші дані, в тому числі ідентифікаційний номер, місце реєстрації та проживання, зазначені вірно.

1.6. 02.08.2019 року в судовому засіданні представником позивача подано заяву в порядку статті 139 КАС України, в якій остання просила стягнути з відповідача судові витрати в загальній сумі 23551,00 грн, у вигляді сплаченого судового збору і за подання заяви про забезпечення позову, а також витрати на правову допомогу.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов в обґрунтування якого щодо виявленого порушення законодавства про працю відображеного в акті за результатами інспекційного відвідування, зазначає наступне.

Всупереч вимогам пункту 1 припису № ЧВ-940/18/426/АВ/П від 12.10.2018 року, 03.01.2019 р. з відома та за дорученням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , обслуговування покупців під час перевірки здійснювали двоє найманих працівників, зокрема: громадянки ОСОБА_3 , яка згідно спілкування з державним інспектором, фото - та відеозапису працювала вже близько місяця, отримуючи заробітну плату "за ставкою і з окремою надбавкою від суми реалізованих товарів", і більш досвідчений продавець ОСОБА_4 ). Факт використання праці двох найманих працівниць магазину контейнеру НОМЕР_3 підтверджено попередньою розмовою з продавцем сусіднього контейнеру №281Б Катею, що також зафіксовано відеозаписами, з боді - камер працівників поліції. Крім того, щонайменше охорону магазину "Салон гардин "ІНФОРМАЦІЯ_4", розміщеного в контейнері НОМЕР_3, здійснював громадянин ОСОБА_5 . Відтак виявленні порушення, описано в акті інспекційного відвідування, базуються на встановлених фактах.

2.1. Посилаючись на норми Порядку № 295 та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" зазначив що, посадовими особами відповідача, зокрема головним державний інспектором Цуркан С.І., вручено для передавання позивачу направлення на проведення інспекційного відвідування в якому відображена вся необхідна інформація, тобто дотримано норм законодавства, що регулює спірні правовідносини.

3. Інші процесуальні дії в справі.

3.1. 01.04.2019 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду задоволено клопотання позивача про забезпечення позову - зупинено дію постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-940/18/426/НД/АВ-ЧВ-4/19П426/ТД-ФС/033 від 24 січня 2019 про накладення на фізичну особу - підприємця штрафу в розмірі 375570,00 гривень, до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

3.2. 09.07.2019 року усною ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду задоволено клопотання учасників справи про допит свідків в судовому засіданні, що відображено в журналі судового засіданні, та цього ж числа закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду по суті на підставі наявних матеріалів справи. (а.с.150)

4. Доводи учасників справи.

4.1. 02.08.2019 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. Подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

4.2. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.

4.3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

4.4. Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_6 , в судовому засіданні пояснив, що 03 січня 2019 року його знайомий ОСОБА_7 йому зателефонував та повідомив, що продав свій магазин, але оскільки до магазину підійшли працівники патрульної поліції треба підійти подивитись, що там відбувається, на що він погодився. Коли підійшов до магазину то побачив, що там проводиться перевірка і стоять дівчата. Він відкрив приміщення магазину, пояснивши хто він і контролював, що відбувається в середні магазину. Зазначив, що в даному магазині ніколи не працював, а ОСОБА_1 та ОСОБА_7 його знайомі. Йому відомо, що ОСОБА_7 продав магазин жінці на ім`я ОСОБА_8 . Крім того вказав, що коли він підійшов до приміщення магазину інспектор показав йому своє посвідчення, більше він нічого не бачив і нічого пояснити не може.

4.5. Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_9 , в судовому засіданні на запитання головуючого пояснив, що предметом перевірки 03.01.2019 року позивача було перевірка виконання вимог припису від 12.10.2019 року складеного за результатами попередньої перевірки, але перебуваючи на місці проведення інспекційного відвідування він поспілкувався з дівчатами на ім`я ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , які прізвища та анкетні дані надавити відмовились. Вказані особи пояснили, що працюють у даному магазині та отримують заробітну плату. Крім того, під час перевірки був присутній ОСОБА_6 , який йому пояснив, що власник попросив відкрити його магазин та здійснити його охорону. На підставі значених пояснень він зробив висновок про повторне порушення законодавства про працю ОСОБА_1 .

На запитання головуючого пояснив, що ОСОБА_1 під час проведення інспекційного відвідування не було. Окремо зазначив, що він все зазначив в акті інспекційного відвідування, крім того обставини перевірки зафіксовано працівниками поліції та відеозаписами.

На запитання представника позивача пояснив, що в телефонному режимі йому пояснили, що ОСОБА_11 або ОСОБА_1 доїжджають до місця проведення перевірки, однак він їх не дочекався, а лише зустрівся з ОСОБА_24 за межами об`єкту перевірки.

5. Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

5.1. Інспекційне відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності - вул. Калинівська, 13-А (МТК "Калинівський ринок"), м. Чернівці на предмет виконання вимог припису від 12.10.2018 року № ЧВ -940/18/426/НД/АВ/П тривалістю 2 (два) робочих дні у період з 03.01.2019 року по 04.01.2019 року - проведено на підставі наказу № 03 від 02.01.2019 року "Про проведення інспекційних відвідувань", та направлення на проведення інспекційного від 02.01.2019 року. (а.с.85, 109)

5.2. 04.01.2019 року за результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №ЧВ-940/18/426/НД/АВ-ЧВ-4/19П-426/АВ, яким встановлено у позивача порушення наступних норм законодавства:

- частини 3 статті 24 КЗпП України, зокрема всупереч вимогам п.1 припису № ЧВ-940/18/426/АВ/П від 12.10.2018 року, 03.01.2019 року з відома та за дорученням фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , обслуговування покупців, здійснювали двоє найманих працівників. А саме, громадянки ОСОБА_3 , яка згідно спілкування з державним інспектором (фото-відеозапису) працювала вже близько місяця, отримуючи заробітну плату "за ставкою і з окремою надбавкою від суми реалізованих товарів" і більш досвідчений продавець ОСОБА_4 ). Факт використання праці двох найманих працівниць магазину-контейнеру №281 підтверджено попередньою розмовою з продавцем сусіднього контейнеру № НОМЕР_2 ОСОБА_13 (дослівно згідно акту: та повторної, зафіксованої відеозаписами, в тому числі капрала поліції 1-ї роти ОСОБА_14 і рядового 2-ї роти ОСОБА_26 БУПП у Чернівецькій області).

Крім того, з відома та за дорученням співвласників, зокрема фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , - щонайменше охорону магазину "Салон гардин "ІНФОРМАЦІЯ_4", розміщеного в контейнері НОМЕР_3, в тому числі у присутності зазначених працівників національної поліції ОСОБА_14 і ОСОБА_25 з включеними відеокамерами, здійснював громадянин ОСОБА_5 . Будь-яких письмових доказів врегулювання відносин із вказаними громадянами в належний час не пред`явлено.

Зазначене є повторним порушенням ч.3 статті 24 КЗпП України - щодо допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

- постанови Кабінету Міністрів України № 413, а саме доказів повідомлення про прийняття подавців ОСОБА_4 ) і ОСОБА_17 та охоронця ОСОБА_5 на роботу власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою, ОСОБА_1 до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до 03.01.2019 р. у ході інспекційного повідомлення не пред`явлено. (а.с.16-29)

5.3. 04.01.2019 року складено припис про усунення виявлених порушень № ЧВ-940/18/426/НД/АВ-ЧВ-4/19/П-426/АВ/П. (а.с.33)

5.4. 14.01.2019 року представником ОСОБА_1 надано пояснення по факту інспекційного відвідування зі змісту яких встановлено, що остання протягом 2018 року господарську діяльність на МТК "Калинівський ринок" не здійснювала, діючих договорів оренди торгових площ не мала, трудових договорів з найманими працівниками не укладала, в трудових відносинах не перебувала та доходів від господарської діяльності не одержувала. Крім того, 04.01.2019 року ОСОБА_1 припинила свою підприємницьку діяльність. (а.с.40)

5.5. 24.01.2019 року посадовими особами відповідача на підставі статті 259 КЗпП України, статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", частини 3 статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України - винесено постанову № ЧВ-940/18/426/НД/АВ-ЧВ-4/19П426/ТД-ФС/033 про накладення штрафу на позивача в сумі 375570,00 грн. ( а.с.30-31)

5.6. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа - підприємець 21.06.2018 року № запису: 20290000000007148.

04.01.2019 року внесено відомості до реєстру про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 № запису 20290060002007148. (а.с.14-15)

5.7. Судом досліджені біржові контракти купівлі - продажу майна:

1.) від 04 липня 2012 року, серія ЧРВ №040712/338 ЧТ, згідно якого ОСОБА_18 - продавець та ОСОБА_1 - покупець, уклали цей контракт про продаж 1/2 павільйону від загальної площі 29,96 грн, який розташований за адресою: м.Чернівці, вул. Калинівська, 13 А, МТК "Калинівський ринок " торговий сектор № 4 , торговельне місце № НОМЕР_4. (а.с.96);

2/) від 09 жовтня 2018 року, серія ЧРВ № 091018/142 ЧН, згідно якого ОСОБА_18 - продавець та ОСОБА_2 - покупець, відповідно до Закону України "Про Товарну біржу" та правил біржової торгівлі, уклали цей контракт про продаж торговельного об`єкту - павільйон, який розташований за адресою: м.Чернівці, вул. Калинівська, 13 А, МТК "Калинівський ринок" торговий сектор № 4, торговельне місце № НОМЕР_4, площею 59,92 кв.м. на підставі Договору № 3222/4тс від 01.10.2017 року про надання в користування торговельного місця на території КП МТК "Калинівський ринок". (а.с.38)

5.8. Відповідно до припису про усунення виявлених порушень № ЧВ№ 940/18/426/АВ/П від 12.10.2018 року, зобов`язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 усунути порушення передбаченні частиною 3 статті 24 КЗпУ та постановою Кабінету Міністрів України № 413. (а.с.81)

5.9. Судом досліджені відеозаписи, які зафіксовані боді-камерою працівників патрульної поліції та мобільними телефоном інспектора ОСОБА_9 , на яких вбачається розмовf інспектора ОСОБА_9 та дівчини на ім`я ОСОБА_19 . Зокрема, інспектор задає їй питання, які стосуються господарської діяльності позивача та найманих працівників, яка у відповідь киває та відповідає, що їй не відомо про такі обставини. Також на відео зафіксовано, як до торгового місця на Калинівському ринку (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_4") прийшов чоловік ( ОСОБА_6 ) та відчинив приміщення магазину, з ним зайшли до магазину інспектор ОСОБА_9 та працівники поліції. При цьому, інспектор розпочав проводити інспекційне відвідування, на відео чітко вбачається, про відсутність у приміщенні магазину позивача, та будь-яких осіб жіночої статі. Також з досліджених в судовому засіданні відеозаписів не вбачається зафіксованих фактів здійснення господарської діяльності ОСОБА_1 за місцем проведення інспекційного відвідування та те, що у останньої працюють не оформленні працівники, а лише видно, як інспектор у невідомої дівчини консультується з приводу товару, який знаходиться в приміщенні невідомого магазину. Крім того, з відеозапису вбачається, що інспектором праці не встановлено анкетні дані осіб, належним чином не відібрані пояснення, загалом належним чином не встановлено фактичні обставини перевірки, які б могли підтвердити факт виявленого правопорушення. Разом з тим, на відео зафіксовано, як ОСОБА_9 ходить по Калинівському ринку розмовляє з іншими особами, з`ясовуючи при цьому невідомі обставини, та сам надає пояснення по факту виявленого порушення щодо використання праці позивачем найманих працівників без оформлення трудових договорів.

6. Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні положення законодавства, та робить висновки по суті спору.

6.1. Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідач у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю - визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні (чинний на момент виникнення спірних правовідносин)" (далі - Порядок №295).

Частиною 1 статті 6 Закону № 877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є (окрім іншого) перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин 1-4 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

- найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

- найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Відповідно до пункту 2 Порядку N 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено перелік підстав для проведення інспекційних відвідувань, серед яких вказується в тому числі: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Пунктом 25 Порядку № 295 передбачено, що стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об`єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави вважати, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала саме підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення заходу державного нагляду.

З огляду на встановлені судом обставини вбачається, що предметом інспекційного відвідування позивача була перевірка виконання вимог припису від 12.10.2018 року № ЧВ -940/18/426/НД/АВ/П, що узгоджується з наведеними вище нормами з питань проведення інспекційних відвідувань. Водночас суд звертає увагу на те, що відповідачем під час інспекційного відвідування вчинено дії, які свідчать про те, що предметом перевірки позивача являлись не тільки питання, які стали підставою для інспекційного відвідування, а і питання трудового законодавства в цілому. На думку суду, відповідач під час перевірки вдався до дій, які по своїй суті не узгоджуються з розпорядчими документами (наказом і направленням на перевірку), а саме вчинив інспекційне відвідування торгового місця неналежного позивачу без фактичної перевірки умов виконання припису, що власне і було підставою для такого відвідування.

Слід зазначати й те, що відповідно до частини 3 статті 6 Закону 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 5 статті 7 Закону 877-V встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Пунктами 8 та 9 Порядку № 295 встановлено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

В ході розгляду справи судом встановлено, що при проведенні перевірки відповідачем всупереч зазначеним вище нормам не пред`явлено позивачу направлення на проведення перевірки та службове посвідчення, оскільки на момент здійснення інспекційного відвідування позивач був відсутній за місцем проведення контрольного заходу, що також вбачається з досліджених в судовому засіданні відеозаписів та наданих показів свідків.

Крім того судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 відповідно до біржового контракту купівлі - продажу майна серії ЧРВ № 091018/142 ЧН від 09.10.2018 року торгівельне місце № 281Р, зокрема об`єкт відвідування (торговий павільйон) відчужила. Іншими словами, представником відповідача здійснено інспекційне відвідування не по місцю господарської діяльності позивача, а по місцю знаходження торгового павільйону, який належить на праві власності іншій особі - ОСОБА_2 , що останнім під час перевірки не з`ясовувалось.

Враховуючи, те що на момент інспекційного відвідування, позивач не був ознайомлений з наказом на проведення перевірки, не здійснював господарську діяльність, та йому не належить об`єкт відвідування на праві власності/оренди чи користуванні, суд дійшов до висновку, що у відповідач діяв поза межами повноважень та діяв не у спосіб визначений законодавством.

Аналіз наведених вище положень законодавства в контексті спірних правовідносин вказує на те, що позапланова перевірка суб`єкта господарювання має здійснюватися виключно з підстав, у порядку і спосіб, визначений законом.

Порушення процедури призначення та власне проведення перевірки має наслідком неправомірність остаточного акта реагування, прийнятого за наслідками цієї перевірки (як її результату).

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній в постановах № 805/420/17-а від 12.12.2018 року та № 809/799/17 від 31.01.2019 року в подібних правовідносинах, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що відповідачем при проведенні контролюючого заходу не в повній мірі дотримано вимоги Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

6.2. Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові суд окрім іншого зазначає таке.

Згідно встановлених обставин справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена відповідачем за неналежне оформлення трудових відносин позивача з працівниками (дослівно) ОСОБА_4 ), ОСОБА_17 та охоронця ОСОБА_5 , в порушення ч.3 ст.24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" зазначені працівники були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Частиною 3 статті 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас суд зазначає, що відповідачем ні в акті інспекційного відвідуванні ні в оскаржуваній постанові не наведено достатніх, належних та допустимих доказів, які б вказували на факт вчинення позивачем порушення у сфері трудового законодавства, зокрема щодо допуску працівників до роботи без укладання трудового договору, а за відсутності таких доказів не підтверджується фактичне допущення зазначених осіб до роботи.

В ході розгляду справи жодних інших доказів, які б вказували виконання невстановленими особами ОСОБА_20 та ОСОБА_21 функцій продавця в магазині належному позивачу - судом не встановлено. З показів свідка ОСОБА_6 у співставленні з фактичними обставинами, які зафіксовано на відео вбачається, що відповідач дійшов помилкових висновків виходячи із власних міркувань про те, що дії вказаного свідка являють собою трудові відносини, які стосуються охорони торгового павільйону, в якому позивач на думку відповідача здійснює господарську діяльність.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на обставини розмови з продавцем сусіднього контейнеру Катею, яка на думку останнього підтвердила використання праці позивачем двох найманих працівників, оскільки на переконання суду, зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в частині виконання невстановленими особами трудової функції продавців, що також підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом розмов.

Отже, відповідачем не надано, а судом під час розгляду справи не здобуто належних та допустимих, достовірних та достатніх в розумінні приписів статей 73-76 КАС України доказів того, що позивачем допущено порушення, які викладені в акті інспекційного відвідування, натомість позивачем допустимими доказами спростовано обставини викладені в акті.

Враховуючи те, що посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування позивача з істотним порушенням вимог чинного законодавства, а також те, що під час розгляду справи не підтверджено порушення, які встановлені інспекційним відвідуванням та за які накладено штраф, суд дійшов до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Поряд з іншим суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З аналізу норм абзацу 2 статті 265 КЗпП України вбачається, що законодавець у гіпотезі статті визначив окремі складові, які формують в кожному випадку окремий склад порушення. Метою такої відповідальності на думку суду є ціль: щодо належного впорядкування і оформлення трудових відносин між роботодавцем і працівником; забезпечення оплати праці; сплата в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Що ж стосується вказаного спору, то на позивача накладено штраф за допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору. Разом з тим, оцінюючи спірні правовідносин, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутня будь-яка складова абзацу 2 статті 265 КЗпП, а тому останній не може нести відповідальність у вигляді фінансових санкцій, які накладені спірним рішенням.

6.3. Звертаючись до суду, позивач окрім іншого також зазначав, що оскаржувана постанова винесена у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не у відношенні позивача - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Суд погоджуються з тією обставиною, що в досліджених документах містяться помилкові анкетні дані позивача, однак вказані описки/помилки по своїй суті не є визначальними при прийняті рішення по суті спірних правовідносин, виходячи із викладених вище висновків суду.

6.4. Враховуючи викладене, а також встановивши в судовому засіданні факт відсутності в діях позивача порушень визначених у акті інспекційного відвідування, суд вважає, що накладення відповідачем на позивача штрафу не може вважатись правомірним.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого рішення, а тому суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнятою не у відповідності до норм чинного законодавства, у зв`язку із чим підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

7. Розподіл судових витрати.

7.1. Як зазначалось вище, 02.08.2019 року в судовому засіданні представником позивача - адвокатом Кирилюк Тетяною Анатоліївною подано заяву про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат, зокрема які складаються з: сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 3755,70 грн, сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 576, 30 грн та витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 19219,00 грн, що разом складає - 23551,00 грн.

В обґрунтування заяви представник позивача посилаючись на норми КАС України зазначив, що надання правової допомоги позивачу здійснювалась на підставі договору про надання правової допомоги № 10/19 від 01.03.2019 року, укладеного між позивачем та АО "Кирилюк і партнери". Станом на день подачі заяви до суду підписаний сторонами звіт про виконанні роботи із детальним їх описом, визначено вартість послу адвоката, а також надані докази сплати витрат на рахунок АО "Кирилюк і партнери". Враховуючи наведене просив суд вирішити питання про стягнення понесених судових витрат.

Перевіривши доводи заяви представника позивача про стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 07 лютого 2019 року між ОСОБА_1 - (Клієнт) та адвокатським об`єднанням "Кирилюк і партнери" укладено договір №10/19 про надання юридичної (правової допомоги).

Пунктом 1.1. вказаного договору передбачено, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання "Кирилюк і партнери" приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору передбачено, що вартість послуг, що надаються адвокатським об`єднанням залежить від категорії її складності, що визначена в додатку №1 до даного Договору, та становить: 200 грн. за одну годину роботи - по І категорії складності; 400 грн. за одну годину роботи - по II категорії складності; 600 грн. за одну годину роботи - по III категорії складності; 800 грн. за одну годину роботи - по IV категорії складності, якщо інший порядок розрахунків не передбачений додатковою угодою Сторін.

В додатковій угоді до даного договору сторони можуть домовитись про фіксований розмір винагороди незалежно від витрат часу на виконання замовлених послуг, про оплату у відсотковому співвідношенні від задоволених до стягнення коштів або про будь-який змішаний спосіб оплати.

Послуги оплачуються на підставі наданого адвокатським об`єднанням звіту про надані юридичні послуги, який повинен містити інформацію про: вид наданої юридичної послуги; час, витрачений адвокатським об`єднанням, його партнерами, адвокатами та співробітниками на надання юридичної допомоги; понесені адвокатським об`єднанням, фактичні витрати які він зобов`язаний оплачувати відповідно до п. 3.1.3. даного договору.

Згідно з додатком №1 до Договору про надання правової допомоги № 10/19 від 07.02.2019 року визначається суть завдання та орієнтований час на виконання завдань, а саме:

Категорія І вартість становить 200 гривень за годину.

- контроль за отриманням відповідей на адвокатські запити, листи, отримання іншої інформації для клієнта (телефонні дзвінки) - 0:05-0:30 хв.

- контроль та отримання інформації про дату судового засідання, інформування клієнта - 0:05-0:15 хв.

- підготовка договору про надання правової допомоги та виготовлення копій (до 5 арк.) - 0:15-0:20 хв.

- подача документів до суду - від 30 хв.

- отримання ухвал, рішень, відповідей на запити та скарги - від 30 хв.

-отримання-відправлення пошти та посилок з документами в інтересах клієнта у поштових відділеннях міста (Укрпошта, Нова пошта і тд.)- 0:30-0:40 хв.

- підготовка додатків до клопотань, позовних заяв, скарг (копіювання документів в необхідній кількості, виписування ордера для підтвердження повноважень адвоката, витягу з договору тощо) - від 15 хв.

- копіювання, сканування документів для клієнта- від 15 хв.

- ознайомлення з матеріалами справи в суді чи з матеріалами кримінального провадження в правоохоронних органах шляхом виготовлення їх фото-, ксеро- і сканкопій - від 30 хв.

- робота з реєстрами для пошуку необхідної клієнту інформації, в т.ч. із реєстром судових рішень, стану розгляду справ, прав та обтяжень щодо рухомого і нерухомого майна, єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, реєстром боржників та багатьох інших - 0:10-1:00 год.

- час в дорозі з метою представництва інтересів клієнта у відповідних органах, державних та приватних установах - від 30 хв. (залежно від віддаленості від місця роботи адвоката).

Категорія ІІ вартість становить 400 гривень за годину.

- ознайомлення із відсканованими/сфотографованими матеріалами справи, записом з відеокамер та іншими матеріалами по справі, їх аналіз - 0:20-4:00 год. (залежно від обсягу)

- підготовка адвокатського запиту (без додатків) - 0:20-0:30 хв.

- підготовка клопотання про відкладання розгляду справи, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, ознайомлення, видачу копії документу, залишення без розгляду, про долучення доказів та інші невеликі - 0:20-0:40 хв.

- підготовка заяви про відкриття виконавчого провадження - 0:30-0:40 хв.

- виконання вимог ухвали про залишення без руху та підготовка відповідного супровідного листа - 0:20-1:00 год.

- юридичний супровід Клієнта молодшими юристами та юристами в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях (в т.ч. у нотаріуса, реєстратора, ЦНАП тощо) - 0:40-2:00 год.

- підготовка для суду звіту про виконану роботу, документів для компенсації витрат на правову допомогу - 0:15-0:40 хв.

- підготовка на вимогу клієнта звітів про виконану роботу за відповідний період - 0:10-0:40 хв.

- підготовка довіреностей, супровідних листів тощо - 0:20-0:45 хв.

Категорія ІІІ вартість становить 600 гривень за годину.

- підготовка (складення) в інтересах Клієнта листів, претензій та вимог, звернень, письмових пояснень в органи державної влади, місцевого самоврядування, на підприємства, установи, організації - 0:40-2:00 год.

- підготовка заяв про забезпечення позовів і доказів - 1:00-2:00 год.

- підготовка клопотань про призначення експертизи (в т.ч. визначення експертної установи та узгодження постановки питань експерту) - 1:00-2:30 год.

- підготовка клопотання про об`єднання/роз`єднання справ, про залучення третіх осіб, заміни сторони на належну - 0:30-1:00 год.

- підготовка клопотання про направлення матеріалів справи про адміністративні правопорушення на доопрацювання - 0:30-1:00 год.

- підготовка клопотання про визнання доказів недопустимими - 0:40-1:30 год.

- підготовка клопотання про виклик свідків та їх допит в цивільному, господарському, адміністративному, кримінальному процесі - 0:30-1:00 год.

- підготовка скарги на дії слідчого, прокурора (оскарження постанови про закриття кримінального провадження) - 1:00-3:00 год.

- підготовка скарги на дії державного виконавця - 1:00-3:00 год.

- підготовка заяви про злочин - 1:00-4:00 год.

- підготовка заяви про скасування судового наказу - 0:40-1:30 год.

- підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення, виправлення описки - 1:00-2:00 год.

- відібрання письмових пояснень у сторін, свідків по справі (усне опитування) - 1:00-1:30 год.

- підготовка розрахунку інфляційних, 3% річних та інших видів неустойки для позовних заяв - 0:40-1:30 год.

- підготовка пакету документів для реєстрації ЮО/ФОП, установчих документів, змін до них, торгової марки, інших прав інтелектуальної власності тощо - 3:00-6:00 год.

- підготовка (оформлення ) договорів або підготовка протоколу розбіжностей на запропоновану редакцію договору - 2:00 - 60:00 год.

- представництво інтересів клієнта старшими юристами та партнерами в органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях - 0:40-2:30 год.

- підготовка інформаційної довідки по НПА на задану клієнтом тему - 1:00 - 2:00 год.

- підготовка позовної заяви про розірвання шлюбу - 0:40-1:00 год.

Категорія ІV вартість становить 800 гривень година.

- представництво інтересів клієнта старшими юристами та партнерами під час виклику поліції, під час арешту, обшуку та в інших екстрених ситуаціях оперативного реагування - 1:00-12:00 год.

- позовні заяви - у сімейних спорах (аліменти, визначення місця проживання дитини, визнання батьківства/ позбавлення батьківських прав) (2:00-4:00), цивільні спори (стягнення заборгованості, невиконання і недійсність договорів, усунення перешкод, визнання права власності) (5:00-10:00), оскарження дій/бездіяльності чи незаконних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування в порядку КАС (5:00-10:00), цивільний позов у кримінальній справі (2:00-5:00), про відшкодування моральної шкоди, шкоди, завданої честі, гідності і діловій репутації Клієнта (6:00-12:00), підготовка клопотання про закриття справи про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адмінправопорушення (0:30-2:00), господарські спори (5:00-10:00).

- підготовка заяви про перегляд заочного рішення - 3:00-10:00 год.

- підготовка клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення - 2:00-6:00 год.

- підготовка відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення на відповідь - 2:00-6:00 год.

- апеляційні скарги - 4:00-8:00 год.

- касаційні скарги - 4:00-8:00 год.

- участь в судових засіданнях - 03:00-5:00 год.

- підготовка до судових засідань - 0:20-1:00 год.

- участь на допиті в органах досудового розслідування та в СІЗО - 2:00-4:00 год.

- підготовка свідка до допиту в судовому засіданні - 0:30-1:00 год.

- визначення правової позиції

- аналіз судової практики

- консультації

- заява про перегляд справи за нововиявленими обставинами - 4:00-8:00 год.

- заява про перегляд справи в ВСУ- 4:00-6:00 год.

- заява до Європейського суду з прав людини - 6:00-12:00 год.

- підготовка скарги до Вищої ради правосуддя - 2:00-4:00 год.

- підготовка проекту мирової угоди - 01:30-3:00 год.

- підготовка (оформлення) міжнародних договорів (контрактів) - 2:00-4:00 год.

- підготовка (оформлення) міжнародних договорів (контрактів) англійською мовою - 4:00-8:00 год.

Відповідно звіту до договору № 10/19 від 07.02.2019 року про надання правової допомоги (акт про надані послуги) від 02.02.2019 року встановлено, що на виконання п.4.2 договору №10/19 від 07.02.2019р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , код РНОКПП: НОМЕР_1 в період з 07.02.2019 року по 02.08.2019 року надано наступні послуги:

- 07.02.2019 року консультація замовника щодо оскарження постанови Держпраці про накладення штрафу (IV), час 1:30.

- 07.02.2019 року визначення та вивчення нормативно - правової бази, що необхідна для представництва прав та інтересів замовника (ІV) час 2:00;

- 19.02.2019 року ознайомлення з матеріалами перевірки в Управлінні Держпраці (І), час 1:30;

- 20.02.2019 року підготовка адвокатського запиту в поліцію щодо отримання записів з боді-камер поліцейських (IІ), час 0:30;

- 24.02.2019 року вивчення, підготовка та узгодження правової позиції замовником в справі (IV), час 2:30;

- 25.02.-28.02.2019 року підготовка проекту позовної заяви про скасування постанови Держпраці від 24.01.2019 року (ІV), час 5:00,

- 26.02.2019 року підготовка клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Держпраці (ІІІ), час 1:40;

- 01.03.-07.03.2019 року доопрацювання проекту позовної заяви про скасування постанови Держпраці від 24.01.2019 року (ІV), час 3:30 ;

- 31.05.2019 року судове представництво в підготовчому с/з по справі (ІV), час 0:40;

- 11.06.2019 року підготовка клопотання про відкладення с/з (ІІ) - час 0:20;

- 09.07.2019 року судове представництво в підготовчому с/з по справі, початок розгляду справи по суті, вступне слово, допит свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 (ІV) - час 1:30;

- 09.07.2019 року підготовка заяви про відшкодування судових витрат та звіту про виконанні роботи (ІІІ) - час 1:40;

- 02.08.2019 року підготовка та участь у судовому засіданні по справі в ЧОАС (ІV) - час 1:30.

Всього витраченого часу: за категорією IV - 20:40 х 800 грн./год. = 16536,00 грн; за категорією III - 3:25 х 600грн/год =2050,00 грн.; за категорією ІІ - 0:50 х 400 грн./год. = 333,00 грн.; за категорією І - 1:30 х 200 грн./год. = 300 грн. Всього 26 год. 25 хв. Всього до сплати 19219,00 грн.

Зі змісту замовлення № 1 встановлено, що ОСОБА_1 доручає Адвокатському об`єднанню "Кирилюк і партнери" відповідно до п.2.1. Договору про надання правової допомоги 10/19 від 07.02.2019 року виконати послуги, зокрема: підготувати позовну заяву, заяву про забезпечення позову, зібрати і вивчити необхідні документи, представляти інтереси в Чернівецькому окружному адміністративному суді.

Відповідно до квитанцій від 02.08.2019 року №1425896818.2 на суму 14999,00 та №1425908075.2 від 02.08.2019 на суму 4219,00 грн встановлено, що платником ОСОБА_1 сплачено АО "Кирилюк і партнери" за надані послуги згідно договору №10/19 від 07.02.2019 року вказані кошти.

Суд робить наступні висновки по суті заяви про стягнення судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частинами 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених вище норм, також дає підстави дійти висновку, що законодавець не визначив мінімальних та граничних меж, які стосуються витрат на правову допомогу. При цьому, законодавством також і не визначено будь-якого іншого порядку/методики, який давав би змогу суду дійти чітких висновків з посиланням на спеціальну норму щодо співмірності понесених витрат та відповідного виду і обсягу робіт.

Іншими словами, питання щодо понесених судових витрат на правову допомогу і розподіл таких витрат - пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження), яке має вирішуватись шляхом надання повної, всебічної та об`єктивної оцінки наданим доказам, з урахуванням внутрішнього переконання суду за результатами такої оцінки.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З наданого позивачем звіту (акту про надані послуги) вбачається, про ряд послуг, зокрема: підготовка проекту позовної заяви (8:00 год.);

- доопрацювання проекту позовної заяви (3:30 год.);

- підготовка клопотання про зупинення оскаржуваної постанови (заява про забезпечення позову) (1:40год.);

- підготовка клопотання про відкладення с/з (0:20 год.);

- підготовка заяви про відшкодування судових витрат та звіту про виконанні роботи (1:45год.);

- підготовка адвокатського запиту в поліцію щодо отримання записів з бодікамер поліцейських (0.30 год.);

- представництво в підготовчому засіданні (0:40)

- судове представництво в підготовчому с/з по справі, початок розгляду справи по суті, (вступне слово, допит свідків) (1:30 год.)

підготовка до судового засідання та участь у справі (1:30 год.);

Разом з тим, судом встановлено, що згідно протоколів судових засідань, загальний час участі представника позивача в судових засіданнях становить 2 год. 6 хв. 27 сек., ( а.с. 126-127; а.с. 150-125; а.с.168-169)

Згідно таблиці про диференціацію юридичних послуг, яка є додатком до договору №10/19, адвокатським об`єднанням та позивачем погоджено категорії складності послуг - І, ІІ, ІІІ, ІV. При цьому, сторонами в довільній формі визначено орієнтовний час на надання певної послуги, та фіксовану суму коштів за 1 годину по наданню послуги у відповідності до категорії складності.

В поданому клопотанні, а так само і в договорі про надання правової допомоги, учасниками цього договору не наведено жодних аргументів та не обумовлено будь-яких мотивів про віднесення тієї чи іншої послуги до певної категорії складності і визначення відповідних сум. Крім цього, представником позивача включено у звіти наданих послуг таку категорію послуг, як доопрацювання і доповнення того чи іншого документа, не визначивши при цьому, в чому полягало доопрацювання і доповнення. На думку суду, такі послуги, як доопрацювання і доповнення є необґрунтованими, оскільки встановлення їх обсягу, розміру та кількості є неможливим по своїй суті до визначення, в інтерпретації з наведеними категоріями складності.

Одним з основних прецедентів щодо угод про виплату адвокату гонорару в разі виграшу є справа "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга №31107/96, у якій ЄСПЛ узагальнив свою минулу практику з цього питання і сформулював основні положення стосовно таких угод. Суд зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 06.11.1980, скарга №6538/74), відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

Підсумовуючи викладене вище в призмі вимог національного законодавства (яке по суті не визначає чіткого врегулювання питань щодо відшкодування правової допомоги), та висновків Європейського суду з прав людини - суд дійшов висновку про те, що витрати представника позивача у відповідності до наданих доказів, та матеріалів справи слід обрахувати виходячи із реальних обставин, які стосуються складання цих документів, і реальної участі представника позивача в судових засіданнях. При цьому, суд вважає, що розумним і співмірним розміром таких витрат, є час витрачений на складання процесуальних документів з розрахунку 1 год. на складання одного аркушу документа, та з розрахунку вартості послуг адвокатського об`єднання - 200 грн. за 1 год. наданих послуг, що відповідатиме сумі, яка визначена в І категорії складності таблиці диференціації юридичних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи загальний обсяг процесуальних документів, які стосуються розгляду справи по суті (позовна заява, заява про забезпечення позову, клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання в порядку статті 139 КАС України, адвокатський запит) (а.с. 4-11; а.с. 39; а.с. 47-49; а.с. 135; а.с.156-158) становить 16 аркушів, що в грошовому виразі складає 3200,00 грн.

Загальний час участі представника позивача в судових засіданнях становить 2 год. 6 хв. 27 сек., та в грошовому виразі складає 418,33 грн.

В ході судового розгляду, обґрунтування і доводи, які зазначені в клопотанні представника позивача про відшкодування витрат на правову допомогу частково знайшли своє підтвердження, відтак таке клопотання підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3618,33 грн. з підстав наведених вище.

Необґрунтованим і безпідставним на думку суду є включення до звіту про надання правової допомоги від 02.08.2019 року таких послуг, як консультація замовника, визначення та вивчення нормативно - правової бази, ознайомлення з матеріалами перевірки, вивчення документів наданих замовником, вивчення та узгодження правової позиції замовника, оскільки вказаний перелік послуг не підтверджено жодним доказом, який давав би можливість визначити суду об`єм робіт, їх складність, відтак клопотання в цій частині не підлягає задоволенню.

7.2. Враховуючи приписи статті 139 КАС України та наявність підстав для задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, суму сплаченого судового збору у повному обсязі, що складає 3755,70 грн - судовий збір за подання позовної заяви та 576,30 грн за подання заяви про забезпечення позову, а також витрати на правову допомогу в розмірі 3618,33 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову № ЧВ-940/18/426/НД/АВ-ЧВ-4/19П426/ТД-ФС/033 від 24 січня 2019 року про накладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 375570,00 гривень.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 4332,00 грн.

4. Заяву представника позивача - адвоката Кирилюк Тетяни Анатоліївни, про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 3618,33 грн.

6. В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , код РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул. Зелена, 3, м. Чернівці, 58003, код ЄДРПОУ: 3888333)

Суддя Боднарюк О.В.