open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
91 Справа № 404/5203/19
Моніторити
Постанова /19.05.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /19.12.2019/ Касаційний цивільний суд Постанова /18.11.2019/ Кропивницький апеляційний суд Ухвала суду /12.11.2019/ Кропивницький апеляційний суд Ухвала суду /04.11.2019/ Кропивницький апеляційний суд Ухвала суду /09.10.2019/ Кропивницький апеляційний суд Ухвала суду /23.09.2019/ Кропивницький апеляційний суд Ухвала суду /09.09.2019/ Кропивницький апеляційний суд Рішення /09.08.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда Ухвала суду /05.08.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда Ухвала суду /05.08.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда Ухвала суду /01.08.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда Ухвала суду /29.07.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда Ухвала суду /25.07.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда Ухвала суду /23.07.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда Ухвала суду /23.07.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда
emblem
Справа № 404/5203/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /19.05.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /19.12.2019/ Касаційний цивільний суд Постанова /18.11.2019/ Кропивницький апеляційний суд Ухвала суду /12.11.2019/ Кропивницький апеляційний суд Ухвала суду /04.11.2019/ Кропивницький апеляційний суд Ухвала суду /09.10.2019/ Кропивницький апеляційний суд Ухвала суду /23.09.2019/ Кропивницький апеляційний суд Ухвала суду /09.09.2019/ Кропивницький апеляційний суд Рішення /09.08.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда Ухвала суду /05.08.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда Ухвала суду /05.08.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда Ухвала суду /01.08.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда Ухвала суду /29.07.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда Ухвала суду /25.07.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда Ухвала суду /23.07.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда Ухвала суду /23.07.2019/ Кіровський районний суд м.Кіровограда

Справа № 404/5203/19

Номер провадження 2-о/404/155/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Мохонько В.В. секретаря Коноваленко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 , управління з питань захисту прав дітей міської ради міста Кропивницького про видачу обмежувального припису, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить суд видати обмежувальний припис стосовно, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на строк 6 місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме заборонити наближення на 500 м. до місця реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , або місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , заборонити ОСОБА_3 особисто та/або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_3 та/або переслідувати їх і в будь-який спосіб спілкуватись з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Зазначає, що з 13 квітня 2016 року перебуває із ОСОБА_3 у шлюбі та раніше проживали разом однією сім`єю.

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_2 , 2016 року народження, яка на даний час проживає разом з нею.

З 21 листопада 2018 року на розгляді в Подільсьому районному суді міста Києва знаходиться позов заявниці про розірвання шлюбу. Вказує, що подружні відносини фактично припинені, разом не проживають та спільного господарства не ведуть.

Водночас, не зважаючи на фактичне припинення шлюбних відносин та спільного побуту ОСОБА_3 постійно переслідує їх з донькою, ображає, принижує, погрожує, залякує, на ґрунті ревнощів та матеріальних домагань, влаштував в сім`ї терор і створив нестерпні умови для їх спільного проживання. Образи, приниження честі та гідності, нецензурна лайка, слідкування, в тому числі й за телефонними розмовами, Інтернет спілкуванням, доповнилося рукоприкладством, погрозами відібрати дитину та погрозами вбивством. Весь цей негатив, відбувався і продовжує відбуватися з боку ОСОБА_3 у присутності малолітньої доньки ОСОБА_4 . Зазначає, що спілкування її чоловіка зводиться до вимог до неї сидіти біля нього, забезпечувати його та сім`ю грошовими коштами. При цьому взагалі не ураховуються її інтереси, а також не ураховуються інтереси дитини.

Таке ставлення ОСОБА_3 до неї як дружини та до сім`ї призвело до того, що заявниця втратила до нього почуття любові, проявилась неприязнь як до чоловіка і батька її дитини. Вказує, що майже два роки подружжя фактично не проживає однією сім`єю як чоловік і дружина, кожен з них порізно веде своє господарство, між ними втрачено взаємні права та обов`язки.

01.12.2018 р. біля 22 год. ОСОБА_3 приїхав навідати доньку ОСОБА_5 до м. Кропивницького. Заявниця не зважаючи на хворобу дитини та на пізню годину доби, із розумінням поставившись до батьківських почуттів, дозволила батькові побачити і поспілкуватися з донькою.

Проте, побачивши доньку і взявши її на руки, знаючи зі слів ОСОБА_1 , що дитина хвора, ОСОБА_3 різко змінився, став агресивним. Погрожуючи насильством та позбавленням можливості спілкуватися з дитиною, незважаючи на те, що ОСОБА_6 напівроздягнена і хвора бронхітом та ГРВІ, ОСОБА_3 вибіг з донькою з квартири на вулицю. Пробігши із ОСОБА_7 через весь двір, він насильно її закрив у холодному автомобілі, не зважаючи на те, що дитина кричала « ОСОБА_8 !» і простягала ручки до ОСОБА_1 , яка бігла за ними. Лише коли ОСОБА_1 викликала поліцію, ОСОБА_3 віддав їй дитину.

Однак, ОСОБА_3 наполягав, щоб дружина вийшла з ним знову на вулицю до авто щоб поговорити. ОСОБА_1 погодилась в надії, що ОСОБА_3 у подальшому не буде застосовувати до неї і донки насильницькі дії, але в авто, ОСОБА_3 вийняв пістолет та погрожував її пристрелити, якщо заявниця не забере позов про розірвання шлюбу із суду і не віддасть йому дитину. Боячись за своє життя, ОСОБА_1 вимушена була пообіцяти, що забере із суду позов. Так як від погроз вбивством була у стані шоку, ОСОБА_1 звернулася до міського відділу поліції із заявою про злочин тільки наступного дня.

Вказує, що погрози ОСОБА_3 вбивством, заявниця сприймала реально, переконана, що кривдник може їх здійснити з огляду на ті факти насильства, які він застосовував, а тому у неї були і є всі підстави боятися за своє життя та життя і здоров`я своєї дитини.

Результатом домашнього насильства, вчиненого ОСОБА_3 , які не узгоджуються з поняттям «батько» або «чоловік», стало те, що у ОСОБА_4 стався сильний нервовий стрес, вона була дуже налякана, а також ускладнення стану і перебігу бронхіту та ГРВІ через перебування на холоді в одній піжамі, що об`єктивно підтверджується долученими до заяви висновком психологічного обстеження ОСОБА_9 від 06.12.2018 р. та довідкою медичного закладу від 04.12.2018 р.

Заявниця в своїй заяві вказує, що така поведінка батька її дитини продовжується протягом року. Так, 06.02.2019 р. о 16 год. ОСОБА_3 разом із двома особами, з метою викрадення дитини, вдерся до квартири батьків заявниці. Саме в цей час в квартирі перебувала бабця, донька та сестра. Мати заявниці ОСОБА_10 викликала поліцію та працівників соціальних служб.

Але, бажаючи досягти злочинного результату і викрасти дитину, ОСОБА_3 нехтуючи проханнями працівників поліції і соціальних служб, застосовуючи силу, утримуючи перед собою доньку, яка від злочинних дій батька була налякана і плакала, прикриваючись дитиною, як щитом, наражаючи дитину на небезпеку, рухаючись прямо на працівників поліції, намагався вийти з квартири з роздягнутою дитиною на вулицю, на мороз. Працівники поліції відібрали дитину у ОСОБА_3 , а його доставили до відділу поліції.

Внаслідок протиправних дій кривдника постійно переживає за їх з донькою безпеку. Численні звернення з приводу законності дій ОСОБА_3 до поліції будь-якого позитивного результату не принесли. Вважає себе особою, яка постраждала від сімейного насильства. Крім того, є законним представником також постраждалої дитини.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Мохонько В.В. для розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження в судовому засіданні.

Ухвалою суду Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 серпня 2019 року до участі в справі залучено в якості заінтересованої особи управління з питань захисту прав дітей міської ради міста Кропивницького.

В судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали, відмови не подали, на її обгрунтування послались на обставини, які викладені у заяві та доданих до неї письмових доказах.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні проти заяви заперечив, вказані в заяві обставини не визнав, в задоволенні такої заяви просив суд відмовити.

Представник заінтересованої особи управління з питань захисту прав дітей Міської ради міста Кропивницького в судовому засіданні вказав на доцільність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_3 , що буде відповідати інтересам малолітньої ОСОБА_2 , 2016 року народження.

Заслухавши пояснення заявника, її представника, заінтересовану особу ОСОБА_3 , представника заінтересованої особи управління з питань захисту прав дітей Міської ради міста Кропивницького, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним задовольнити заяву частково, з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювальних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі.

Від шлюбу мають спільну доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає разом з заявницею.

З 21листопада 2018 року на розгляді в Подільсьому районному суді міста Києва знаходиться позов заявниці про розірвання шлюбу (справа №758/15310/18).

З 08.07.2019 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та разом з нею проживає її донька, ОСОБА_2 , 2016 року народження.

Власником квартири, за адресою АДРЕСА_2 , в якій зареєстровані заявниця та її малолітня донька є мати заявниці ОСОБА_10 .

Згідно довідки № 226 від 10 липня 2019 року, за підписом директора медичного центру «Універсальної клініки «Оберіг» ОСОБА_1 дійсно працює з 11.02.2019 року по теперішній час на посаді лікаря-хірурга дитячої поліклініки.

Малолітня ОСОБА_2 , 2016 року народження проживає разом з матір`ю за за адресою: АДРЕСА_2 .

В зверненнях від 04.12.2018 року, 06.02.2019 року, 15.07.2019 року до Кропивницького ВП ГУ НП у Кіровоградській області, заявниця просила притягнути до відповідальності її чоловіка ОСОБА_3 , який виражався в її бік нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою (вбивством), із яким в неї постійно виникають сварки. Вказані звернення зареєстровані до Єдиного реєстру судових розслідувань за №12019120020000977 від 07.02.2019 року, за №12018120020010054 від 04.12.2018 року, за №42019121010000069 від 15.07.2019 року.

З копій витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120191200200000977, № 1201812200200010054, № 42019121010000069, вбачається факт звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів за захистом своїх законних прав та інтересів, а також за захистом прав та законних інтересів своєї доньки ОСОБА_9 від домашнього насильства ОСОБА_3 .

Цими витягами з ЄРДР підтверджується, що захищаючись від домашнього насильства ОСОБА_3 , яке мало місце 01.12.2018 р. і 06.02.2019 р. заявниця зверталась до правоохоронних органів. В свою чергу, бездіяльність правоохоронних органів у захисті прав постраждалих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від протиправних дій кривдника ОСОБА_3 , спонукало заявницю звернутись за захистом своїх прав і законних інтересів до суду із заявою про видачу обмежувального припису.

З вказаних зареєстрованих повідомлень з пояснень заявниці зазначено, що ОСОБА_3 систематично вчиняє фізичне та психологічне насильство щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , погрожує вбивством, що призводить до психологічних страждань та розладів здоров`я.

В судовому засіданні заявниця пояснила, що крім фактів домашнього насильства, викладених в заяві до суду мали місце обставини 28.12.2019 р. коли ОСОБА_3 знову приїхав у м. Кропивницький, пояснивши, що хоче побачитися із дитиною. Заявниця впустила його до квартири. Однак, через деякий час, коли ОСОБА_1 тримала доньку на руках, ОСОБА_3 намагаючись її вирвати, діставши газовий балончик, погрожуючи випустити його вміст ОСОБА_1 в обличчя, у разі якщо вона не від дасть йому дитину. ОСОБА_6 знову того дня пережила сильний стрес від дій ОСОБА_3 . При цьому, протягом часу перебування в квартирі, ОСОБА_3 шляхом погроз вимагав від ОСОБА_1 забрати позов із суду про розірвання шлюбу.

В судовому засіданні наведене вище підтвердив і представник органу опіки і піклування ОСОБА_11 , який особисто був присутній під час подій які відбулися 06.02.2019 року.

В судовому засіданні були допитані свідки, які пояснили наступне.

Свідок ОСОБА_12 , яка проживає по сусідству із родиною ОСОБА_1 , в грудні 2018 р. приблизно о 21 год. почула стук в двері квартири родини ОСОБА_1 Коли виглянула на площадку, побачила, як ОСОБА_3 з роздягнутою дитиною побіг по сходах на вулицю. Свідок вийшла на балкон і побачила як ОСОБА_3 вибіг з під`їзду і побіг по двору. Через кілька хвилин прийшла її дитина і розповіла, що коли знаходилася біля будинку з під`їзду вибіг чоловік тримаючи в руках дитину.

Свідок ОСОБА_13 , пояснила що в кінці грудня 2018 р. до неї додому прийшла ОСОБА_1 зі своєю дитиною і попросилася деякий час пожити, пояснюючи тим, що її чоловік веде себе неадекватно. Протягом місяця ОСОБА_1 проживала у неї з дитиною, ховаючись від переслідувань ОСОБА_3 . Оцінюючи стан ОСОБА_1 і її доньки, коли вони в неї проживання, свідок зазначила, що ОСОБА_14 і ОСОБА_6 були знервовані, морально виснажені, дитина погано спала та постійно плакала.

Свідок ОСОБА_15 , яка в період перебування ОСОБА_1 в Парижі на стажуванні, була з нею, виконуючи обов`язки няні ОСОБА_4 пояснила що до заявниці часто телефонував її чоловік ОСОБА_3 . Під час розмов, які носили агресивний характер, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 сварилися, чоловік щось вимагав від ОСОБА_1 , висловлюючись нецензурною лайкою в присутності її і доньки. Вказує, що вона не витримувала таких розмов між подружжям тому забирала дитину і виходила з кімнати.

Свідок ОСОБА_10 , яка є матір`ю заявниці пояснила суду, що ОСОБА_1 проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 , в них народилась дитина ОСОБА_16 . Внаслідок психічного насильства, яке по відношенню до ОСОБА_1 вчиняв ОСОБА_3 їх сім`я розпалася. ОСОБА_1 подала до суду на розлучення. ОСОБА_3 , щоб утримати ОСОБА_1 біля себе і заставити проживати разом з ним, керується своїми матеріальними спонуканнями, так як ОСОБА_1 в силу свого професійного фаху могла і забезпечувала фінансами сім`ю, став її переслідувати.

Свідок ОСОБА_17 повідомила про обставини домашнього насильства, вчиненого ОСОБА_3 щодо своєї доньки ОСОБА_4 , намагання роздягнуту винести на вулицю на холод, використання її як щита для натиску на працівників поліції, які вживали заходи для припинення протиправних дій ОСОБА_3 та мали місце 06.02.2019 року в квартирі за місцем проживання ОСОБА_1 дала показання, аналогічні показанням постраждалої ОСОБА_1 , показанням свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_10 . При цьому свідок ОСОБА_17 пояснила, що по факту домашнього насильства, вчиненого ОСОБА_3 01.12.2018 р. і 06.02.2019 р. були засідання комісії з питань координації дій щодо попередження насильства в сім`ї міської ради м. Кропивницького. За результатами засідання комісії складені протоколи, намічено заходи, а постраждалій ОСОБА_1 надано відповідні рекомендації.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , які є працівниками патрульної поліції в Кіровоградській області суду дали покази, що 06.02.2019 р. за викликом стосовно незаконного проникнення до житла прибули в квартиру по АДРЕСА_4 . В квартирі побачили заінтересовану особу ОСОБА_3 , який тримав на руках роздягнену доньку і намагався вийти з нею квартири на вулицю на холод і відвезти до м. Києва. При цьому сам ОСОБА_3 був одягнутий. Вони пояснювали, що питання виховання дитини треба вирішити в суді, не вчиняти насильства і пропонували ОСОБА_3 залишити дитину. Такі ж пояснення дали йому в працівники соціальної служби, депутат Міської ради м. Кропивницького, які також прибули на виклик. Їх спілкування зі ОСОБА_3 продовжувалося тривалий час (біля 3 годин), протягом якого дитина була в нього на руках без їжі, води і природніх потреб (впісялась), була налякана і плакала. В цей час вони, спілкувалися з матір`ю дитини, яка була за кордоном, пояснила, що завтра приїде на Україну, просила не віддавати дитину, так як щодо чоловіка порушено кримінальну справу. При цьому, ОСОБА_3 погрожував працівникам поліції їх звільненням, а на прохання залишити дитину, не реагував. Коли ОСОБА_20 взяв дитину перед собою і використовуючи її як щит щоб нею розштовхувати працівників поліції, направився на них, не реагуючи на їх вмовляння не робити цього, не кривдити свою дитину та усвідомлюючи, що ОСОБА_3 наражає дитину на небезпеку, хоче роздягнути, винести на вулицю, на холод, ураховуючи, що дитина плакала, вони знешкодили кривдника, а дитину передали родичам.

Згідно з витягами з протоколів № 1 від 17.01.2019 р. і № 2 від 21.02.2019 р., вбачається, що комісія з питань координації дій щодо попередження насильства в сім`ї міської ради м. Кропивницького, розглядала заяви постраждалої ОСОБА_1 про факти домашнього насильства по відношенню до неї і малолітньої доньки ОСОБА_4 з боку чоловіка ОСОБА_3 .

За висновками психологічного обстеження ОСОБА_9 від 06.12.2018 р. та довідки медичного закладу від 04.12.2018 р., згідно яких в наслідок домашнього насильства, вчиненого ОСОБА_3 - 01.12.2018 р ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_9 стався сильний нервовий стрес, вона була дуже налякана, а також ускладнився стан і перебіг бронхіту та ГРВІ через перебування на холоді в одній піжамі;

З висновків психологічного обстеження від 07.02.2019 р., від 18.07.2019 р., консультативного висновку від 08.02.2019 р., протоколу медичного огляду від 12.02.2019 р. встановлено, що в наслідок домашнього насильства, вчиненого ОСОБА_3 06.02.2019 р. щодо ОСОБА_9 , згідно яких у неї виявлено психологічні відхилення, нервовий стрес, спостерігається енурез, «Гиперсинхронний тип ЭЭГ». Категорично не рекомендовано контакти з батьком для уникнення подальшої психологічної травматизації та загострення стресу.

У висновку виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького вказано, що батько під час відвідування доньки в м. Кропивницькому поводив себе агресивно, за результатами його поведінки відкрито кримінальне провадження. Така поведінка батька негативно впливає на психологічний стан дівчинки, що підтверджує висновок психологічного обстеження дитини від 07.02.2019.

В судовому засіданні допитані за клопотанням заінтересованої особи ОСОБА_3 свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 які пояснили наступне.

Свідкам ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 не відомі обставини, викладені в заяві ОСОБА_1 , що мали місце 01.12.2018 р. і 06.02.2019 р. Їх показання, стосовно передачі ОСОБА_3 квітів для ОСОБА_1 , що він люблячий батько і чоловік, не стосується предмету судового розгляду.

При цьому, свідок ОСОБА_27 пояснила, що була свідком сварок, під час яких ОСОБА_3 висловлювався на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою.

Свідок ОСОБА_26 не заперечувала, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 виникали сімейні сварки. ОСОБА_1 неодноразово їй скаржилася, що ОСОБА_3 застосовував до неї фізичну силу, у присутності дитини виражався нецензурною лайкою, як на неї, так і на свою матір, ОСОБА_1 висловлювала думку, у разі не зміни своєї поведінки і ставлення до неї, вона розведеться зі ОСОБА_3

Показання свідка ОСОБА_28 , що він 30.11.2018 р. був разом зі ОСОБА_3 в м. Кропивницькому і бачив, як донька ОСОБА_6 охоче йшла до свого батька, спростовано його ж показаннями, що в квартиру до батьків ОСОБА_1 він не заходив.

Також показання свідка ОСОБА_28 спростовано показаннями заявниці ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_10 , згідно яких свідка ОСОБА_28 у їх квартирі 30.11.2019 р. не було. 06.02.2019 р. до м. Кропивницького ОСОБА_3 приїздив з іншими особами.

Наданий суду заінтересованою особою ОСОБА_3 аудіо запис телефонної розмови із заявницею, як доказ позбавлення його можливості брати участь у вихованні дитини суд оцінює критично оскільки свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомила, що запис наданий не в повному обсязі, оскільки цій частині запису передувала інша частина розмови подружжя де ОСОБА_3 своїми погрозами, залякування відібрати дитину спровокував нервовий стрес заявниці.

Отже, доводи ОСОБА_3 , що ОСОБА_1 своїми діями позбавляє його права виконувати батьківські обов`язки, передбачені нормами СК України не відповідають дійсності та спростовується наступним.

Факт поваги ОСОБА_1 до батьківських почуттів ОСОБА_3 і наданні йому можливості виконувати свої батьківські обов`язки об`єктивно підтверджується не тільки її показаннями, даними суду, але й її діями, згідно яких під час приїзду в м. Кропивницький ОСОБА_3 вона пускали його в квартиру, батько дитини мав можливість спілкуватися із донькою, в тому числі разом з ним і дитиною ходила до ігрового залу торгівельного центру «Депот» м. Кропивницького.

Таким чином, в судовому засіданні ОСОБА_3 показаннями свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 не спростував доводи, викладені в заяві ОСОБА_1 про вчинення ним 01.12.2018 р. і 06.02.2019 р. домашнього насильства, і продовження ним цих протиправних дій у теперішній час.

Ці показання не спростував, а фактично підтвердив суду ОСОБА_3 .

За приписами п.п. 2, 3, 6, 7, 8, 14, 17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства. Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

У відповідності до ст.350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.

За змістом ч.2 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи) (ч. 3 ст. 26 цього Закону).

Звертаючись до суду, заявниця посилалась на те, що після неодноразових заяв до поліції погрози не припинялись. Чоловік постійно переслідує їх з донькою, ображає, принижує, залякує, що заявниця більше не побачить своєї дитини, погрожує заявниці фізично розправитись із нею спонукаючи в такий спосіб відмовитись від заяви про розірвання шлюбу.

Така триваюча поведінка ОСОБА_3 свідчить про те, що життя і здоров`я заявниці та її малолітньої дитини перебувають під постійною загрозою, що об`єктивно підтверджується прослуханим в судовому засіданні аудіозаписом, зробленим заявницею в травні-червні 2019 року, з якого суд почув про погрози ОСОБА_3 на адресу заявниці відібрати дитину в разі не відмови від позову про розірвання шлюбу. В судовому засіданні заявниця пояснила, що такі погрози є постійними, під час його зустрічей з дитиною, перебуваючи в судах під час розгляду справ про розлучення та місця визначення проживання дитини. Такий запис зі слів заявниці вдалося записати один раз під час їх телефонної розмови.

Систематичні випадки насильницьких дій заінтересованої особи щодо заявниці, малолітньої доньки впродовж останнього року, приниження, переслідування, залякування, а також неврівноваженість заінтересованої особи, свідчать про те, що станом на сьогодні призводить до душевних страждань та існують у постраждалих осіб побоювання за свою безпеку, емоційна їх невпевненість, нездатність захистити себе .

Так, відповідно до положень статті 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Розроблення законопроекту «Про запобігання та протидію домашньому насильству» було передбачене постановою від 15.05.2013 N341 Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної цільової соціальної програми підтримки сім`ї до 2016 року", пунктом 4 Плану заходів щодо забезпечення виконання положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) на 2015 - 2019 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року N 450-р. Проект Закону було спрямовано на реалізацію положень Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента України від 25.08.2015 року N 501/2015. Необхідність прийняття акта була зумовлена також підготовкою до ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція).

Метою цього Закону є узгодження положень чинного законодавства України у сфері протидії домашньому насильству та насильству стосовно жінок та адаптування його до Європейських стандартів, що забезпечують підготування бази для ратифікації передбаченої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 N450-p, Стамбульської конвенції.

Дослідженням наданих заявником доказів встановлено, що доводи заяви знайшли своє підтвердження, оскільки наявність неодноразових конфліктів між подружжям, що мало наслідком звернення заявниці із відповідною заявою до Кропивницького ВП ГУ НП в Кіровоградській області, відсутність бажання у ОСОБА_3 мирним шляхом вирішити питання щодо розлучення із заявницею, а також відсутність ознак щирого каяття у заінтересованої особи щодо своїх дій, дають суду підстави дійти висновку про наявність ризиків, щодо повторного вчинення домашнього насильства.

Дії ОСОБА_1 щодо захисту своєї дитини від батька, відповідають положенням ст. 154 СК України, згідно якої батьки мають право на самозахист своєї дитини. Дії ОСОБА_3 щодо вчинення домашнього насильства в період, коли спір про батьківські права та обов`язки знаходиться в суді, регулюються нормами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а не нормами СК України.

В порушення заборон, ОСОБА_3 своїми умисними, діями, зазначеними вище, виражав явну неповагу до доньки ОСОБА_4 , до її прав та людської гідності, а отже діяв з власних інтересів відстоюючи нібито свої батьківські права всупереч інтересам дитини, які мають пріоритет над інтересами ОСОБА_3 . Більше того, батько ставлячи свої батьківські інтереси вище прав та інтересів своєї дитини, своїми протиправними діями під час домашнього насильства спричинив шкоду здоров`ю власній дитині.

Таким чином, посилання ОСОБА_3 на рішення Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі № 756/2072/18 на обґрунтування своїх доводів, щодо відмови судом у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису з мотивів існування між батьками спору про визначення місця проживання, порядку та способу спілкування з дитиною та її виховання, оскільки регулюється нормами СК України є безпідставним.

Не заперечуючи правильність висновку Верховного Суду у даній справі, суд вважає, що цей висновок не може бути застосований до правовідносин, які встановлені в судовому засіданні по заяві ОСОБА_1 .

У справі Верховного Суду, на яку посилається ОСОБА_3 не доведено застосування домашнього насильства і ризику його продовження або повторення. При цьому, встановлено, що між батьками був спір про визначення місця проживання, порядку та способу спілкування з дитиною та її виховання, що регулюється нормами СК України, а не нормами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

В судовому засіданні під час розгляду заяви ОСОБА_1 , достовірно встановлено, що під час вирішення в судах спору щодо виховання дитини, відповідно до положень СК України, ОСОБА_3 застосовував домашнє насильство як до дружини, так і до дитини, такі протиправні дії підпадають під регулювання нормами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», оскільки нікому не дозволено вирішувати спори із захисту своїх прав шляхом застосування насильства.

Однак, щодо заборони наближення на 500 метрів суд не погоджується і вважає достатньо заборони наближення 100 м. з урахуванням дальності зору людини та можливості сприйняття через органи зору іншої людини.

Тому, наявні підстави для задоволення заяви частково.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що з метою запобігання ризиків повторного вчинення насильства у сім`ї слід задовольнити заяву ОСОБА_1 частково, видати обмежувальний припис яким заборонити ОСОБА_3 протягом 6 місяців наближатися на 100 м. до місця реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , або місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; - заборонити ОСОБА_3 особисто та/або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_3 та/або переслідувати їх і в будь-який спосіб спілкуватись з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У відповідності до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 141, 293, 294, 350-1-350-6, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_3 та управління з питань захисту прав дітей міської ради міста Кропивницького про видачу обмежувального припису задовольнити частково.

Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 та покласти на нього терміном на 6 місяців наступні заходи обмежувального припису: заборонити ОСОБА_3 протягом 6 місяців наближатися на 100 м. до місця реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 або місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Заборонити ОСОБА_3 особисто та/або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_3 та/або переслідувати їх і в будь-який спосіб спілкуватись з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В решті заяви відмовити.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Подільське управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, для взяття ОСОБА_3 , стосовно якого видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також Подільську районну м. Києві державну адміністрацію.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

заінтересована особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

заінтересована особа: управління з питань захисту дітей Міської ради міста Кропивницького, місцезнаходження: вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, код в ЄДРПОУ 42215510.

Повне судове рішення складено 09.08.2019 року.

Суддя Кіровського В. В. Мохонько

районного суду

м.Кіровограда

Джерело: ЄДРСР 83555341
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку