ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/304/19

Провадження № 11-579заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року (суддя Стародуб О. П.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання дій протиправними,

УСТАНОВИЛА:

Рух справи

1. 31 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом про визнання протиправними дій Президента України щодо видання 21 травня 2019 року Указу № 303/2019 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» (далі - Указ № 303/2019).

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових парламентських виборів порушує законні права позивача та суперечать Конституції України.

3. Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалою від 05 червня 2019 року відмовив у відкритті провадження у цій справі, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

4. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року, а справу направити до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.

5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25 червня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 КАС України.

6. 16 липня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній підтримує висновки суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року - без змін.

Висновки суду першої інстанції

7. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд виходив із того, що процедура дострокового припинення повноважень Верховної Ради України, призначення позачергових парламентських виборів та відповідні повноваження Президента України врегульовані виключно нормами Конституції України, мають конституційно-правову природу, відповідно такі конституційні повноваження Президента України не є формою реалізації публічно-владних управлінських функцій, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, суд виходив із того, що у своїй позовній заяві позивач не зазначає, які саме дії, крім видання відповідного Указу, вчиняв Президент України, реалізуючи в цій частині свої конституційні повноваження, водночас доводи позовної заяви свідчать про незгоду позивача саме з рішенням Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів.

Отже, посилання позивача на обґрунтування позовної заяви на те, що він оскаржує саме дії Президента України і не просить визнати протиправним і скасувати сам Указ, також є безпідставним, не змінює характер спірних правовідносин і не впливає на юрисдикційну належність цієї справи.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

8. На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що він оскаржував рішення Президента України - Указ № 303/2019, оскільки оскаржував дії Президента України і не просив визнати протиправним та скасувати зазначений Указ.

Також скаржник зазначає, що згідно з положеннями Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» він як громадянин України не є суб`єктом права на конституційне подання та конституційне звернення, а тому єдиним способом захисту порушеного права його як виборця та громадянина України є звернення до Верховного Суду із цим позовом. Крім того, скаржник звертає увагу, що предметом конституційної скарги не може бути визнання дій Президента України протиправними.

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

9. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та аргументи наведені в апеляційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1

10. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

11. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

12. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

13. Відповідно до положень пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

14. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

15. За пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

16. Водночас за змістом частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України.

17. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначені статтею 266 КАС України.

18. Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині другій статті 19 КАС України. За цією статтею такими є, зокрема, справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

19. Аналіз перелічених норм свідчить про те, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

20. Так, в порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть бути оскаржені тільки ті правові акти та/або дії чи бездіяльність Президента України, які виникли у правовідносинах, у яких він реалізовує свої владні (управлінські) повноваження, і які не вимагають перевірки на відповідність Конституції України за їх юридичним змістом і процедурою розгляду.

21. Отже, при розмежуванні підсудності адміністративних справ про оскарження правових актів, дій чи бездіяльності, зокрема, Президента України, визначальним є характер спірних правовідносин.

22. Правовий статус Президента України визначений відповідним розділом Конституції України.

23. Відповідно до положень статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією; припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією.

24. Відповідно до частин другої, третьої статті 90 Конституції України Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;

2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;

3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

25. Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.

26. Відповідно до зазначених конституційних положень Президент України наділений правом достроково припинити повноваження Верховної Ради України. Підстави для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України визначені у статті 90 Основного Закону України, і в цьому процесі (у цих правовідносинах) Президент України реалізує свої владні повноваження шляхом ухвалення відповідного акта (у формі указу).

27. Відповідно до пункту 7 статті 106 Конституції України Президент України призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією. Отже, на підставі його Указу № 303/2019 про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України виникають певні конституційно-правові наслідки.

28. В апеляційній скарзі скаржник наголошує, що у своїй позовній заяві він не просив визнати протиправним та скасувати Указ № 303/2019, оскільки оскаржує саме дії Президента України.

Водночас скаржник не зазначає, які саме дії, крім видання зазначеного Указу, вчиняв Президент України, реалізуючи в цій частині свої конституційні повноваження.

29. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу скаржника, що дії Президента України щодо припинення повноважень Верховної Ради України у випадках, передбачених Конституцією України, та призначення позачергових виборів до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією України, шляхом видання відповідного указу є реалізацією повноважень Президента України у сфері конституційних правовідносин, а не здійсненням ним управлінських функцій, тому такі дії не можуть підпадати під контроль суду адміністративної юрисдикції.

30. За таких обставин висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що його юрисдикція не поширюється на справи в публічно-правових спорах фізичних осіб із Президентом України щодо прийнятого ним Указу № 303/2019, є правильним.

31. Мотиви та твердження позивача в апеляційній скарзі не спростовують правильності висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в результаті розгляду його позовної заяви.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

32. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

33. Ураховуючи те, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допустив порушень норм процесуального права, а наведені скаржником доводи не спростовують викладених у судовому рішенні висновків, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

34. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

35. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-243, 266, 308, 311, 312, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв

С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов В. В. Пророк

М. І. Гриців Л. І. Рогач

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

В. І. Данішевська О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська