ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року

Справа № 160/4548/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Трайдук С.В.,

представника позивача Веснін ОСОБА_1 ,

представника відповідача Якимов Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ай пі джі кріспс продакшн» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 26, код ЄДРПОУ 41380470) до головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

20.05.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ай пі джі кріспс продакшн" (далі – ТОВ «Ай пі джі кріспс продакшн», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- постанову головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року про накладення штрафу у розмірі 1 210 170,00 грн.;

- постанову головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року про накладення штрафу у розмірі 4173,00 грн.;

- постанову головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН55/24/АВ/ІП-ФС/147 від 21.02.2019 року про накладення штрафу у розмірі 4173,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними постановами про накладення штрафу, оскільки не був обізнаний про дату та час розгляду справи про притягнення до відповідальності, а також через те, що ним було виконано вимоги припису, а тому в такому випадку заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються. Позивач зазначає, що висновки, викладені в акті інспекційного відвідування №ДН55/24/АВ від 30.01.2019 року та постанові №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року щодо недотримання у листопаді та грудні 2018 року частини заробітної плати у вигляді індексації не підтверджено фактичними обставинами справи, оскільки позивачем своєчасно була проведена індексація заробітної плати. Щодо підстав винесення постанови №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/147 від 21.02.2019 року то позивач зазначає, що повідомив відповідача про здійснений перегляд посадових окладів працівникам, у тому числі й вказаним в акті, на підтвердження чого надав відповідачу копію відповідного штатного розкладу, який не було враховано відповідачем під час винесення постанови про накладення штрафу.

На думку позивача, оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 18.06.2019 року.

В подальшому розгляд справи переносився на 21.05.2019, 28.05.2019, 21.06.2019, 04.07.2019.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 року подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання у справі було призначено на 25.07.2019 року.

Ухвалою суду від 25.07.2019 року закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні на 08.08.2019 року

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 року на адресу суду від відповідача 05.06.2019 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що інспекційним відвідуванням встановлено, що в порушення вимог трудового законодавства у листопаді 2018 року та грудні 2018 року 29 працівників ТОВ «Ай пі джі кріспс продакшн» не отримали частину заробітної плати у вигляді індексації. Оплата праці працівників позивача здійснювалась на основі штатних розкладів, які затверджувались директором підприємства. Зазначеними штатними розкладами деякі посадові оклади встановлено без врахування кваліфікаційних характеристик професій. Представник відповідача вважає, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. В листі Державної служби України з питань праці від 07.05.2018 року №3570/4.1/4.1-ДП-18 вказується, що не нарахування індексації заробітної плати за наявності підстав є порушенням ст. 95 КЗпП України та, відповідно, мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

02.07.2019 року представником позивача надано суду відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено правову позицію аналогічну, викладеній в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

На підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 17.01.2019 року №28, наказу від 09.01.2019 року №38-І у період з 17.01.2019 року по 30.01.2019 року інспектором праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області було проведено інспекційне відвідування ТОВ «Ай пі джі кріспс продакшн» за місцезнаходженням: 49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд.26, код ЄДРПОУ 40976752, за результатами якого складено акт від 30.01.2019 року №ДН55/24/АВ.

Актом інспекційного відвідування встановлені наступні порушення ТОВ «Ай пі джі кріспс продакшн»:

- ст. 96 КЗпП України, ч.ч.3,4 ст.6 Закону України «Про оплату праці», а саме: в акті зазначено, що оплата праці працівників позивача здійснювалась на основі штатних розкладів, які затверджувались директором підприємства. Зазначеними штатними розкладами деякі посадові оклади встановлено без врахування кваліфікаційних характеристик професій, що призводить до мінімізації заробітної плати;

- п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року №1078, ч.6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», а саме: у листопаді та грудні 2018 року 29 працівників позивача не отримали частину заробітної плати у вигляді індексації.

Вказаний акт було направлено на адресу позивача та отримано поштовим зв`язком 30.01.2019 року.

04.02.2019 року ТОВ «Ай пі джі кріспс продакшн» були подані заперечення на акт від 30.01.2019 року №ДН55/24/АВ.

07.02.2019 року на підставі акта інспекційного відвідування відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН55/247/АВ/П, яким зобов`язано позивача усунути вищезазначені порушення та письмово проінформувати про виконання вимог припису.

21.02.2019 року на підставі акта інспекційного відвідування відповідачем прийняті та направлені на адресу позивача оскаржувані постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами:

- №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146, якою накладено на позивача штраф у розмірі 4173 грн. за не нарахування індексації заробітної плати 29 працівникам;

- №ДН55/24/АВ/ІП-ФС/147, якою накладено на позивача штраф у розмірі 4173 грн. за неврахування кваліфікаційних характеристик професій у посадових окладах працівників.

Вказані постанови отримані позивачем 04.03.2019 року.

Також, 04.03.2019 року отримано позивачем рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН55/24/АВ/МГ/ІП від 06.02.2019 року, що підтверджується листом Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» від 24.06.2019 року №39-Ю-02-2019062110184/1358.

18.05.2019 року позивач отримав поштою лист від Індустріального ВДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вих. №10031 від 26.04.2019 року з:

- постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2019 року з виконання постанови № ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року;

- постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2019 року з виконання постанови № ДН55/24/АВ/ІП-ФС/146 від 21.02.2019 року;

- викликом державного/приватного виконавця за вих. №10048 від 26.04.2019 року;

- постановою про стягнення виконавчого збору від 26.04.2019 року у розмірі 417,30 грн.;

- постановою про арешт майна боржника від 26.04.2019 року.

Зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2019 року з виконання постанови № ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року, ТОВ «Ай пі джі кріспс продакшн» стало відомо, що стягненню підлягає штраф у сумі 1210170 грн., а не 4173 грн., як зазначено в постанові № ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року, що надійшла на адресу позивача 04.03.2019 року.

В додатках до відзиву представником відповідача надано суду копію постанови № ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року, якою накладено на позивача штраф в сумі 1210170 грн.

Таким чином, на момент розгляду справи судом наявні дві редакції постанови №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року, якими накладено на позивача штраф у розмірі 4173 грн. та 1210170 грн. З пояснень відповідача, вірною слід вважати постанову на суму 1210170 грн.

Не погоджуючись з прийнятими постановами, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 1 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до стати 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Пунктом 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМ України від 17.07.2013 року передбачено, що він визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 КЗпП та частинами 2-7 ст.53 Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно з пунктом 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (пункт 3 Порядку №509).

Пунктом 6 Порядку №509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до приписів пункту 7 Порядку №509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Таким чином, системний аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що уповноважена особа праві розпочати розгляд справи про накладення штрафу за умови встановлення факту повідомлення суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за 5 днів до дати такого розгляду в один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку №509.

За загальним правилом справа повинна розглядатися за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Можливість розгляду справи без їх участі чітко обмежена наявністю інформації про повідомлення вказаних осіб відповідно до п.6 Порядку №509 та відсутністю обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи.

В контексті зазначених норм, слід акцентувати увагу, що ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН» 04.03.2019 року отримало від відповідача рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН55/24/АВ/МГ/ІП від 06.02.2019р.

Зі змісту цього рішення позивачу стало відомо, що відповідач призначив розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на 21.02.2019 року на 11 год. 00 хв.

Тобто, ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН» дізналось про розгляд справи про накладення штрафу лише через 11 днів після дати такого розгляду, що свідчить про необізнаність позивача про розгляд справи стосовно нього та унеможливило його участь у розгляді такої справи.

Суд зазначає, що пункт 6 Порядку №509 визначає широкий спектр можливих способів повідомлення суб`єкта господарювання стосовно часу та місця розгляду справи про притягнення до відповідальності, в тому числі і шляхом надіслання телефонограм, телефаксів, телеграм.

Отже, відповідач фактично здійснив розгляд справи та відповідно прийняв рішення за відсутності позивача та за відсутності доказів, з яких вбачалось поінформованість позивача стосовно дати, часу, місце розгляду його справи в строки, що визначені Порядком №509.

Позивача не було повідомлено вчасно про розгляд справи про накладення на ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН» штрафу головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, а тому у зв`язку з прийняттям оскаржуваної постанови без участі представника позивача, встановлено порушення гарантованого чинним законодавством України права позивача, що є суттєвим порушенням встановленої Порядком 509 від 17.07.2013 року процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Щодо порушень трудового законодавства, що виразилося у несвоєчасному проведенні індексації заробітної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, з положень п.29 Порядку № 295 та абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України вбачається, що за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці юридичні особи несуть відповідальність у вигляді накладення штрафу, притягнення до якої вживається одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспектування.

Відповідач зазначає про порушення підприємством ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України «Про оплату праці».

Згідно з ст.95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці"та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Стаття 33 Закону України «Про оплату праці», від 24.03.95 № 108/95-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 108) передбачає, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Стаття 11 Закону № 108 мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою.

Стаття 12 Закону № 108 встановлює інші норми і гарантії в оплаті праці.

Згідно з вказаною статтею норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощовстановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальнимидержавними гарантіями.

При цьому, визначення «норми праці», наведені у ч.1 ст.85 КЗпП України, згідно з якою норми праці - норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності - встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

Гарантії і компенсації наведені, зокрема, у главі VІІІ КЗПП України.

Тобто з положень ст.ст.11, 12 Закону № 108 випливає, що мінімальними гарантіями в оплаті праці є мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, а також норми оплати праці і гарантії та компенсації працівникам.

Разом з тим, у Законі України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III наведено поняття «державні соціальні гарантії».

У ч.2 ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» наведені основні державні соціальні гарантії, до числа яких включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

У статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» вказано, що інші державні соціальні гарантії, відповідно до положень якої Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, передбачені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 №1078 (далі – Порядок № 1078).

Згідно з п.1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

У п.2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Стаття 2 Закону № 108, яка встановлює структуру заробітної плати, передбачає, що основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з п.п.2.2.7 п.2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказ Держкомстату України від 13.01.2004 № 5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713, Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять: суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець відрізняє поняття «мінімальні державні гарантії в оплаті праці» та «державні соціальні гарантії», відносячи, при цьому, мінімальний розмір заробітної плати і до основних мінімальних державних гарантій в оплаті праці, і до основних державних соціальних гарантій.

Разом з тим, індексація не є у розумінні ст.85 КЗпП України нормою оплати праці, не являється гарантією чи компенсацією для працівників, а входить до структури заробітної плати (до складу фонду додаткової заробітної плати), і застосується, як зазначено п.2 Порядку № 1078, до грошового доходу громадян у вигляді оплати праці, який включає гарантійні та компенсаційні виплати, а також, як вірно зазначено судом першої інстанції, індексація відноситься до інших державних соціальних гарантій, і не входить до числа мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Таким чином, враховуючи, що індексація не відноситься до мінімальних державних гарантій, визначених у ч.1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці», то і притягнення підприємства до відповідальності на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України є протиправним.

Отже, постанова №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року, винесена за не проведення індексації позивачем, підлягає скасуванню судом.

Крім того, судом встановлено, що оплата праці працівників ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН» в 2018 році здійснювалась на основі штатних розкладів, які затверджувались директором підприємства, зокрема, відповідно до штатного розкладу, який введено в дію з 01.01.2018 року.

В постанові №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року наведено, що:

- відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН» за листопад 2018 року не було нараховано індексацію заробітної плати пропорційно до відпрацьованого часу наступним працівникам підприємства: ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , ОСОБА_4 М, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ., Шевченко ІД, ОСОБА_30 ;

- відповідно до відомості нарахування та виплати заробітної плати ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН» за грудень 2018 року не було нараховано індексацію заробітної плати пропорційно до відпрацьованого часу наступним працівникам підприємства: ОСОБА_31 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ;

- у листопаді 2018 та грудні 2018 двадцять дев`ять працівників ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН» не отримали частину заробітної плати у вигляді індексації, а саме: ОСОБА_32 , ОСОБА_31 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_33 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_34 , ОСОБА_30 .

Вказані обставини не підтверджені в судовому засіданні, оскільки всім означеним працівникам відповідно до розрахункових відомостей за листопад та грудень 2018 року індексація було нарахована (виділена в окремий стовбець) та була виплачена разом із заробітною платою в строки, передбачені законодавством, що підтверджено відомостями на виплату грошей відповідно із підписами співробітників підприємства про отримання цих коштів.

Отже, фактично ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН» проведено індексацію заробітної плати у встановленому законодавством порядку та проведено компенсацію виплати сум індексації заробітної плати всім працівникам, що були зазначені в акті інспекційного відвідування та постанові №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року.

Щодо постанови №ДН55/24/АВ/ІП-ФС/147 від 21.02.2019 року, якою накладено на позивача штраф у розмірі 4173 грн. за неврахування кваліфікаційних характеристик професій у посадових окладах працівників, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про оплату праці» та статті 96 Кодексу законів про працю України системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

На підставі ч. 4 ст. 96 КЗпП України тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Згідно з ч.6 ст.96 КЗпП України мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

У відповідності до ч. 11 ст.96 КЗпП України колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної професійної організації (профспілковим представником), а у разі відсутності профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.

За приписами ч. 1 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною та іншими системами оплати праці.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про оплату праці» норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та КЗпП України, є мінімальними державними гарантіями.

Як було зазначено в оскаржуваній постанові, підставою для застосування штрафу, визначеного абзацом 8 ч.2 ст. 265 КЗпП України, є встановлення посадових окладів без врахування кваліфікаційних характеристик професій.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня у місячному розмірі становив 3723 гривні, у погодинному розмірі - 22,41 гривні.

В акті інспекційного відвідування встановлено, що фактично оплата праці працівників ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН» здійснювалась на основі штатних розкладів, які затверджувались директором підприємства.

Зазначеними штатними розкладами деякі посадові оклади встановлено без врахування кваліфікаційних характеристик професій, так наприклад: відповідно до штатного розпису, який введено в дію з 01.11.2018 року, налагоджувальнику технологічного устаткування (код за класифікатором професій 7442, класифікація «Інші кваліфіковані робітники з інструментом»), токарю (код за класифікатором професій 8211, класифікація «робітники, що обслуговують машини»), комірнику (код за класифікатором професій 9411, класифікація «найпростіші професії») встановлено однакові оклади 3740 грн.

Судом встановлено, що рівень встановленої заробітної плати, визначеним в акті інспекційного відвідування категоріям осіб ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН», перевищує законодавчо встановлений розмір мінімального доходу.

Посади налагоджувальника технологічного устаткування та токаря насамперед пов`язані з виконанням різноманітних функцій по роботі з обладнанням, інструментами, які в цілому схожі за своєю складністю та відповідальністю, вимоги за посадами вимагають наявності середньої спеціальної освіти, володіння певними навиками та вміннями, наявність певного технічного досвіду, тощо, а посада комірника хоча й не відноситься до вищевказаних посад, проте, за рівнем складності виконуваної роботи та відповідальності за її виконання не відрізняється від праці налагоджувальника чи токаря, а отже, встановлення для працівників різних категорій однакових окладів у розмірі 3740 грн., було доцільними та обгрунтованими.

Таким чином, висновки головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про порушення позивачем вимог трудового законодавства не підтверджені під час розгляду справи судом, а тому прийнята на підставі цих висновків постанова № ДН55/24/АВ/ІП-ФС/147 від 21.02.2019 року про накладення штрафу є не обґрунтованою і підлягає скасуванню.

Також, суд звертає увагу на колізію та не відповідність постанови №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року, що направлено позивачу та державній виконавчій службі.

Так, в постанові №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року, що направлена позивачу, визначена сума штрафу у розмірі 4173 грн., натомість постанова №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року, направлені відповідачем державному виконавцю місить суму штрафу у розмірі 1210170 грн.

Вказане свідчить про недотримання відповідачем принципу правової визначеності та зрозумілості рішення державного органу, а тому суд вважає, що при винесені оскаржуваної постанови, відповідач діяв не на підставі та не в межах повноважень, наданих чинним законодавством.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані постанови, діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без дотримання процедури винесення постанов про накладення штрафу, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 20 078,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1470 від 17.05.2019 року на суму 1925, 00 грн та платіжним дорученням № 1665 від 20.06.2019 року на суму 18 153,00 грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 20 078,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Про наявність витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката, зазначено в позовній заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 14000 грн. позивачем надано: додаток №2 від 20.05.2019 року до договору про надання правничої допомоги від 15.01.2019 року, рахунку АО «Адвіс» від 20.05.2019 року, акту наданих послуг від 03.07.2019 року за договором про надання правничої допомоги від 15.01.2019 року, платіжного доручення про сплату коштів в сумі 14000 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6 ст. 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу заявлених однією стороною тільки за відповідним клопотанням іншої сторони, у разі його обгрунтованості.

Відповідач, представники якого приймали участь у судовому засіданні з розгляду цієї справи, своїх заперечень щодо розміру заявлених витрат не надали, тому суд не має підстав оцінювати ці витрати стосовно їх співмірності з наданими послугами.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд робить висновок про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ай пі джі кріспс продакшн» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 26) до головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3) про визнання протиправними та скасування постанов - задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року про накладення штрафу у розмірі 1 210 170,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року про накладення штрафу у розмірі 4173,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН55/24/АВ/ІП-ФС/147 від 21.02.2019 року про накладення штрафу у розмірі 4173,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ай пі джі кріспс продакшн» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 26) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 20 078 грн. 00 коп.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ай пі джі кріспс продакшн» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 26) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3) витрати на правничу допомогу в розмірі 14000 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 08 серпня 2019 року.

Суддя

С.В. Ніколайчук