Постанова

Іменем України

05 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 212/8033/15-ц

провадження № 61-17667св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: засновник - благодійний фонд «Майбутнє Кривбасу» міста Кривого Рогу, редакція газети - Товариство з обмеженою відповідальністю «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі», автор статті - ОСОБА_2,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Соколан Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, заперечень на позов і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до засновника - благодійного фонду «Майбутнє Кривбасу» міста Кривого Рогу, редакції газети - Товариства з обмеженою відповідальністю «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі», автора статті - ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в інформаційно-аналітичному щотижневику «Пульс: новости, факты, комментарии» НОМЕР_1 на аркуші 26 розміщено та розповсюджено тиражем 34 096 примірників статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», автором якої є ОСОБА_2 . Цю статтю також розповсюджено у мережі Інтернет на сайті інформаційно-аналітичного щотижневика «Пульс: новости, факты, комментарии» за посиланням: http://puls-gazeta.dp.ua. Зазначаючи, що він є депутатом Криворізької міської ради, підприємцем, заступником голови Дніпропетровської обласної федерації та заступником голови міської федерації футболу, головою громадської організації «Об`єднання «Самозахист», а стаття направлена на спаплюження його публічної діяльності та містить негативну і недостовірну інформацію про нього, просив:

- визнати недостовірною та такою що не відповідає дійсності інформацію, поширену в інформаційно-аналітичному щотижневику «Пульс: новости, факты, комментарии» від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» автора - ОСОБА_2 та у мережі Інтернет на сайті інформаційно-аналітичного щотижневика «Пульс: новости, факты, комментарии» за посиланням: http://puls-gazeta.dp.ua,

- зобов`язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію про нього та надрукувати у найближчому випуску інформаційно-аналітичного щотижневика «Пульс: новости, факты, комментарии» спростування недостовірної інформації тим же шрифтом під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» на тому ж місці, на якому розміщена стаття, яка спростовується - «ІНФОРМАЦІЯ_2»;

- стягнути моральну шкоду солідарно із засновника - благодійного фонду «Майбутнє Кривбасу» міста Кривого Рогу та редакції газети - Товариства з обмеженою відповідальністю «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі» у розмірі 10 000 грн, а з автора статті ОСОБА_2 - у розмірі 1 000 грн.

В запереченні на позовну заяву представник Товариства з обмеженою відповідальністю «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі» ОСОБА_7. зазначив, що жодної інформації, зокрема щодо персональних даних позивача, ним не розповсюджувалося. Позивач є публічною особою, депутатом Криворізької міської ради та інформація щодо його діяльності є загальновідомою. Позивач не звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі» з досудовими вимогами щодо спростування інформації, яку він вважає недостовірною, тому звернення до суду з цими вимогами є передчасним. Крім цього, опублікована інформація була взята із сайту в мережі Інтернет за посиланням: http://ukr.net/, тому оскаржувані дії не є поширенням недостовірної інформації.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 12 квітня 2016 року у складі судді Водоп`янова С. М., з урахуванням ухвали цього суду від 01 червня 2016 року про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недостовірною інформацію, поширену в інформаційно-аналітичному щотижневику «Пульс: новости, факты, комментарии» від 12 серпня 2015 року НОМЕР_1 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2»:

«- Лавры античного антигероя Герострата, поджегшего один из семи чудес света - храм Артемиды Эфесской уже несколько тысячелетий не дают покоя любителям «срубить пиар по легкому». Согласитесь, не имея особых талантов, дарований и способностей, посредственности трудно войти в историю путем созидания. Гораздо проще разрушить то, что уже создано другими людьми, развалив, облив грязью и засыпав пеплом результаты их многолетнего труда. Усилий минимум, зато на выходе «огого!» И след в историю вписан.

- Так решил и наш герой ОСОБА_1 (дабы не повторять ошибку античных законников, не станем далее лишний раз повторять его имя, тем паче, что оно, перефразируя героя небезызвестного ІНФОРМАЦІЯ_3, «слишком известное в узких кругах, чтоб его называть...»).

- В плане того, что там не тебе несут деньги отчаянные домохозяйки,

- А для того, чтобы такое «кидалово» выглядело со стороны как поступок приличного человека, необходимо облить грязью, разрушить, подобно Герострату, все, что делали и ныне делают твои бывшие «товарищи по партии». Тут, собственно, заново учиться ничему не надо умеющего спекулировать фенами и холодильниками не надо учить спекулировать словами.

- И польза от его деятельности для избравших его людей примерно равнялась количеству молока, получаемого от среднестатистического самца семейства жвачных полорогих. Чего нельзя сказать о личном бизнесе депутата - тут ему политическая деятельность пошла даже очень и очень впрок. Неконкурентоспособные ныне кухонные агрегаты уступили место широким ландшафтным просторам с водоемами. Личный гараж: пополнился новым чудом немецкого автопрома автомобилем BMW с «понтовым» госномером НОМЕР_2.

- Выбор сильной стороны. Вот, где жизнь дала трещину. Время действительно раскрыло геростратишке глаза. Он-то думал, когда «кидал» своих бывших соратников, что переходит под «сильное» крыло.

- Чем грязнее ложь, тем больше в нее поверят. И желтый Интернет запестрел громкими заявлениями. Причем заявлениями настолько громкими, насколько и абсурдными, что, впрочем, в очередной раз подтверждало неосведомленность их хозяина, каждый раз таким образом подтверждавшего свою некомпетентность как депутата, так и спортсмена, а к тому же беспринципность и полное отсутствие хотя бы зачатков совести.

- Иначе каким образом можно объяснить заявление депутата, договорившегося до того, что господа ОСОБА_5 с ОСОБА_8, будучи хозяевами ФК «Кривбасс», отнюдь не убили один из лучших футбольных клубов Украины?

- ... для искреннего депутата, вбивающего в головы «ученического и тренерского составов» и других криворожан, что оптимизация это ликвидация.

- А вот руководство «Кривбасса84», подстрекаемое неуемным депутатом, заявляет вслед за ним, что городская власть не только не помогает школе, а даже мешает. Какую нужно иметь совесть, чтобы глядя в глаза детям лгать им ради собственных преференций на политической арене? Глубоконеуважаемый депутат, зачем говорить детям, что город не дает денег на финансирование детского спорта,

- Хотите «Металлург» в аренду за одну гривну? А рыбки в вашем коммерческом пруду не сдохнут от зависти? - Зачем вы заставляете тренера и детей рассказывать, как плохо им играется на резиновом поле, мол, город, построй новое!

- Если вы мешать не будете, в угоду своим политическим игрищам. Спекулировать на проблемах детей, что более мерзкое может быть...».

Визнано недостовірною та такою що не відповідає дійсності поширену в інформаційно-аналітичному щотижневику «Пульс: новости, факты, комментарии» від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» автора - ОСОБА_2 та у мережі Інтернет на сайті інформаційно-аналітичного щотижневика «Пульс: новости, факты, комментарии» за посиланням: http://puls-gazeta.dp.ua.

Зобов`язано відповідачів: засновника - благодійний фонд «Майбутнє Кривбасу» міста Кривого Рогу, редакцію газети - ООО «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі» спростувати недостовірну інформацію про нього, поширену в інформаційно-аналітичному щотижневику «Пульс: новости, факты, комментарии» від 12 серпня 2015 року НОМЕР_1 у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» та у мережі Інтернет на сайті інформаційно-аналітичного щотижневика «Пульс: новости, факты, комментарии» за посиланням: http://puls-gazeta.dp.ua.

Зобов`язано відповідачів: засновника - благодійний фонд «Майбутнє Кривбасу» міста Кривого Рогу, редакцію газети - ООО «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі» у найближчому випуску інформаційно-аналітичному щотижневику «Пульс: новости, факты, комментарии» надрукувати спростування недостовірної інформації тим же шрифтом під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» на тому ж місці, де розміщувалася стаття «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Стягнуто на користь ОСОБА_1 солідарно із засновника - благодійного фонду «Майбутнє Кривбасу» міста Кривого Рогу та редакції газети Товариства з обмеженою відповідальністю «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі» моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 01 червня 2016 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності факту поширення недостовірної інформації відносно позивача, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, і наявності у зв`язку з цим підстав для захисту порушеного права у спосіб спростування такої інформації та відшкодування засновником - благодійним фондом «Майбутнє Кривбасу» міста Кривого Рогу і редакцією газети - Товариством з обмеженою відповідальністю «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі» моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. Оскільки автор статті - ОСОБА_2 є невстановленою особою, то вимоги про стягнення з нього грошових коштів на відшкодування моральної шкоди суд вважав такими, що не підлягають задоволенню.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2016 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі» та Благодійного фонду «Майбутнє Кривбасу» міста Кривого Рогу задоволено. Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 12 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до засновника - благодійного фонду «Майбутнє Кривбасу» міста Кривого Рогу, редакції газети - Товариства з обмеженою відповідальністю «РГ «Пульс: новини, факти, коментарі», автора статті - ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що місцевий суд не з`ясував питання про права та обов`язки сторін у спірних правовідносинах і неправильно застосував норми матеріального права. Позивач є депутатом Криворізької міської ради, тобто публічною особою, тому відкритий для критики і пильного нагляду громадськості й межа допустимої критики щодо такої особи є значно ширшою, ніж щодо окремої пересічної особи. Опублікована інформація є оціночним судженням, яке з огляду на положення статті 277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» не є предметом судового захисту і не підлягає спростуванню. Вимоги про відшкодування моральної шкоди суд вважав безпідставними та похідними від решти позовних вимог.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У січні 2017 року ОСОБА_6 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2016 року, а рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 12 квітня 2016 рокузалишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом розглянуто справу у складі колегії суддів, яка діяла упереджено та необ`єктивно. Розповсюджена в інформаційно-аналітичному щотижневику «Пульс: новости, факты, комментарии» та мережі Інтернет інформація про нього є негативною та недостовірною і відповідачі не надали будь-яких доказів на її підтвердження. Апеляційний суд не дослідив належним чином матеріали справи та не взяв до уваги, що він є депутатом Криворізької міської ради, підприємцем, заступником голови Дніпропетровської обласної федерації та заступником голови міської федерації футболу, головою громадської організації «Об`єднання «Самозахист», тобто публічною людиною, а стаття направлена на спаплюження його публічної діяльності та містить образи і звинувачення у злочинах, яких він не вчиняв.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

18 квітня 2018 року справу № 212/8033/15-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 28, частиною четвертою статті 32 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

За змістом частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Криворізької міської ради.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в інформаційно-аналітичному щотижневику «Пульс: новости, факты, комментарии» у НОМЕР_1 на аркуші 26 було розміщено та розповсюджено тиражем 34 096 примірників статтю «ІНФОРМАЦІЯ_2», автором якої є ОСОБА_2 , в якій зазначено: «- Лавры античного антигероя Герострата, поджегшего один из семи чудес света - храм Артемиды Эфесской уже несколько тысячелетий не дают покоя любителям «срубить пиар по легкому». Согласитесь, не имея особых талантов, дарований и способностей, посредственности трудно войти в историю путем созидания. Гораздо проще разрушить то, что уже создано другими людьми, развалив, облив грязью и засыпав пеплом результаты их многолетнего труда. Усилий минимум, зато на выходе «огого!» И след в историю вписан.

- Так решил и наш герой ОСОБА_1 (дабы не повторять ошибку античных законников, не станем далее лишний раз повторять его имя, тем паче, что оно, перефразируя героя небезызвестного ІНФОРМАЦІЯ_3, «слишком известное в узких кругах, чтоб его называть...»).

- В плане того, что там не тебе несут деньги отчаянные домохозяйки,

- А для того, чтобы такое «кидалово» выглядело со стороны как поступок приличного человека, необходимо облить грязью, разрушить, подобно Герострату, все, что делали и ныне делают твои бывшие «товарищи по партии». Тут, собственно, заново учиться ничему не надо умеющего спекулировать фенами и холодильниками не надо учить спекулировать словами.

- И польза от его деятельности для избравших его людей примерно равнялась количеству молока, получаемого от среднестатистического самца семейства жвачных полорогих. Чего нельзя сказать о личном бизнесе депутата - тут ему политическая деятельность пошла даже очень и очень впрок. Неконкурентоспособные ныне кухонные агрегаты уступили место широким ландшафтным просторам с водоемами. Личный гараж: пополнился новым чудом немецкого автопрома автомобилем BMW с «понтовым» госномером НОМЕР_2.

- Выбор сильной стороны. Вот, где жизнь дала трещину. Время действительно раскрыло геростратишке глаза. Он-то думал, когда «кидал» своих бывших соратников, что переходит под «сильное» крыло.

- Чем грязнее ложь, тем больше в нее поверят. И желтый Интернет запестрел громкими заявлениями. Причем заявлениями настолько громкими, насколько и абсурдными, что, впрочем, в очередной раз подтверждало неосведомленность их хозяина, каждый раз таким образом подтверждавшего свою некомпетентность как депутата, так и спортсмена, а к тому же беспринципность и полное отсутствие хотя бы зачатков совести.

- Иначе каким образом можно объяснить заявление депутата, договорившегося до того, что господа ОСОБА_5 с ОСОБА_8, будучи хозяевами ФК «Кривбасс», отнюдь не убили один из лучших футбольных клубов Украины?

- ... для искреннего депутата, вбивающего в головы «ученического и тренерского составов» и других криворожан, что оптимизация это ликвидация.

- А вот руководство «Кривбасса84», подстрекаемое неуемным депутатом, заявляет вслед за ним, что городская власть не только не помогает школе, а даже мешает. Какую нужно иметь совесть, чтобы глядя в глаза детям лгать им ради собственных преференций на политической арене? Глубоконеуважаемый депутат, зачем говорить детям, что город не дает денег на финансирование детского спорта,

- Хотите «Металлург» в аренду за одну гривну? А рыбки в вашем коммерческом пруду не сдохнут от зависти? - Зачем вы заставляете тренера и детей рассказывать, как плохо им играется на резиновом поле, мол, город, построй новое!

- Если вы мешать не будете, в угоду своим политическим игрищам. Спекулировать на проблемах детей, что более мерзкое может быть...».

Крім того, зазначена стаття була розповсюджена у мережі Інтернет на сайті інформаційно-аналітичного щотижневика «Пульс: новости, факты, комментарии» за посиланням: http://puls-gazeta.dp.ua.

Викладену у цій статті інформацію позивач вважав недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права (честь, гідність та ділову репутацію).

Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно з частинами першою, другою статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у згаданій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

Зі змісту статей 3, 4, 6 вищевказаної Декларації, оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

У своїй практиці Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року). Однак, навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення ЄСПЛ у справі «Де Хаес і Гійселс проти Бельгії» від 24 лютого 1997 року, § 47).

Слід зауважити, що журналістська свобода та громадська діяльність також включають можливість перебільшень або навіть провокацій. Повідомлення новин, засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства» (рішення ЄСПЛ у справі «Обсервер і Ґардіан проти Сполученого Королівства», від 26 листопада 1991 року). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» заява № 16695/04 від 15 липня 2010 року, остаточне 15 жовтня 2010 року).

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

ЄСПЛ 02 червня 2016 року (остаточне рішення - 17 жовтня 2016 року) ухвалив рішення у справі № 61561/08 «Інститут економічних реформ проти України», де розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції, існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес.

У цьому рішенні суд проводить відмінність між твердженнями про факти і оціночними судженнями. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню. Оціночне судження не може бути доведене, це порушує саму свободу думки, яка є основною частиною права, гарантованого статті 10 Конвенції.

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Враховуючи наведене, апеляційний суд правильно виходив з того, що зазначені у статті висловлювання, думки і переконання є вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідачів. Поширена інформація не містить жодних конкретних фактів, без їх обґрунтування та посилання на докази, у зв`язку з чим носить характер оціночних суджень, які не підлягають спростуванню, що виключає можливість доведення їх правдивості.

Відповідно до частини першої та пункту 4 частини другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи відсутність у діях відповідачів складу цивільного правопорушення, що може бути підставою для відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд обґрунтовано відмовив в задоволенні цієї позовної вимоги.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги про поширення відповідачами негативної та недостовірної інформації зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог вищевказаної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

ЄСПЛ вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Згідно з частиною третьою статті 401 та статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов