ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14772/19

провадження № 2-о/753/458/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Заставенко М.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Долі М.А.,

заявника - ОСОБА_1

заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи - ОСОБА_10.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про продовження строку дії обмежувального припису,

В С Т А Н О В И В:

25.07.2019 ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , заявник), діючи у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7. (далі по тексту - діти), звернулася до суду із заявою про продовження обмежувального припису строком на ність місяців відносно її колишнього чоловіка ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , заінтересована особа, разом - сторони) виданого постановою Київського апеляційного суду від 13.03.2019.

Заява обґрунтована такими обставинами. Постановою Київського апеляційного суду від 13.03.2019 у справі 753/23624/18 було видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 строком на 4 місяці, яким визначеного наступні заходи обмежувального припису, а саме: заборонено перебувати в місцях спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено наближатися на відстань 100 метрів до місця спільного проживання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою ОСОБА_3 . За весь період вказане рішення виконане не було. Вона подавала скарги на незаконні дії з боку ОСОБА_2 з приводу невиконання Постанови Київського апеляційного суду від 13.03.2019, яке пов`язане з перешкоджанням у проживанні за адресою АДРЕСА_1 , уважно розглянуті і матеріали зареєстровані до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальних правопорушень та інші події Дарнциького УП ГУНП у м. Києві за № 31111 від 06.05.2019, СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві за вказаними фактами аналогічні відомості внесено до ЄРДР № 12019100020003073; № 24806 від 11.04.2019 СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві за вказаними фактами аналогічні відомості внесено до ЄРДР №1201910002000. Вона як постраждала особа та їх спільні діти не можуть фактично знаходитись у місці їхнього проживання за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_2 не виконав Постанову щодо обмеження йому перебувати за вищевказаною адресою. Більше того він не допускав ані її ані дітей до приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що супроводжувалось нецензурною лайкою, погрозами, фізичною розправою, образами, штовханнями, свідками чого стали спільні діти. Після даних подій, спільні діти отримали психологічні травми. Внаслідок чого, Дарницькою службою у справах дітей взято на облік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6., як таких, що зазнали психологічного насильства та перебувають в складних життєвих обставинах. Таким чином ні вона на їх спільні діти не мають змоги знаходитись за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки там постійно проживає і перебуває ОСОБА_2 , який або зовсім не допускає до приміщення, або зі сварками та образами не дає змоги нормального проживати у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . Більше того ні вона ні спільні діти разом з ОСОБА_2 не можуть проживати, оскільки почуваються незахищеними та побоюються фізичною чи психологічної розправи від нього. Весь період дії обмежувального припису вона та діти проживають у Київському міському центрі соціально-психологічної допомоги з наданням тимчасового притулку. Крім того ОСОБА_2 не сплачує аліменти та має борг розмірі 96 693 грн. 50 коп., що є економічним насиллям відносно дітей, через, що в неї також фінансові труднощі, вона змушена самостійно утримувати дітей. По факту невиконання обмежувального припису відносно ОСОБА_2 відкрито кримінальне провадження № 12019100020003073 від 25.04.2019 в рамках якого її визнано потерпілою. Крім цього відносно ОСОБА_2 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та передано до суду, постановою суду від 27.06.2019 провадження у справі було закрито, а матеріали передані до органу досудового розслідування Дарницького УП ГУНП у м. Києві, оскільки в його діях вбачаються ознаки не адміністративного правопорушення, а кримінального.

В судовому засіданні заявник заяву підтримала пославшись на викладені у ній обставини, просила задовольнити. Додатково пояснила, що після прийняття рішення апеляційною інстанцією про видання обмежувального припису, вона разом з дітьми декілька разів приходила за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 з метою проживання там, але двері квартири ОСОБА_2 не відкрив, з приводу чого нею були викликана поліція і зафіксований даний факт. Крім того, не зважаючи на обмежувальний припис, ОСОБА_2 04.04.2019 прийшов в учбовий заклад де навчаються діти. Їй зателефонувала вчителька та повідомила, що батько має намір спілкуватися з дітьми. Заявниця прибула до школи, побачила ОСОБА_2 , який сидів в коридорі. Вважаючи ці дії порушенням обмежувального припису, ОСОБА_1 викликала поліцію, даний факт був зафіксований, а ОСОБА_2 покинув учбовий заклад з працівниками поліції. Також повідомила, що оскільки була зареєстрована разом з дітьми в квартирі ОСОБА_2 в період з 2012 по 2016 рік та проживала там, після розірвання шлюбу, з урахуванням кількості дітей, має право стати на квартирний облік, для отримання житла. На теперішній час існує заборгованість по аліментам, розмір якої оскаржується ОСОБА_2 .

Заінтересована особа в судовому засіданні заперечував факти вчинення ним насильницьких дій щодо заявника та дітей, наполягав, що ОСОБА_1 сама провокує конфліктні ситуації через особистий інтерес, а саме з приводу спора, щодо її права користування житлом, що належить йому на праві власності. Додатково пояснив, що після прийняття рішення про видачу обмежувального припису з метою його виконання в частині заборони перебувати в місцях спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , покинув дане житло, та став проживати за адресою: АДРЕСА_2 . З цього часу в його квартирі за усною домовленістю проживає ОСОБА_6 . Щодо відвідування школи, 04.04.2019 заінтересована особа пояснив, що прийшов відвідати дітей та з`ясувати їх побажання, щодо подарунків на день народження (05.04.2019). Не дочекавшись дітей, покинув учбовий заклад з працівниками поліції, які прибули за викликом ОСОБА_7 . Щодо проживання дітей в його квартирі він ніколи не заперечував, а ОСОБА_7 не має права користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 та вона не є спільним майном подружжя. Повідомив, що з приводу права користування квартирою, в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 . Щодо наявності заборгованості по аліментам, пояснив суду, що з урахуванням того, що він офіційно не працевлаштований, аліменти нараховуються виходячи з середнього заробітку по регіону, а він сплачує частину від фактично отриманих доходів, але намагається це робити щомісяця.

Представник заінтересованої особи, просив відмовити в задоволені заяви з причин її безпідставності та необґрунтованості. Зазначив, що виданий апеляційним судом обмежувальний припис оскаржується в касаційному порядку, також в судовому порядку оскаржується довідка про розмір заборгованості по сплаті аліментів. Посилався на те, що заявником не доведено застосування насильства щодо неї та дітей, а конфліктна ситуація, що склалась виникла з приводу спору щодо права проживання заявниці в квартирі власником якої є ОСОБА_2 .

Заслухавши учасників справи, допитавши свідка та дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заяві, суд встановив наступні обставини.

Постановою Київського апеляційного суду від 13.03.2019 у справі № 753/23624/18, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, скасовано рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10.12.2018, яким відмовлено в задоволенні заяви про видачу обмежувального припису, ухвалено нове рішення наступного змісту. Заяву ОСОБА_3 задовольнити частково. Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покласти на нього терміном на 4 місяці наступні заходи обмежувального припису. Заборонити перебувати в місцях спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонити наближатися на відстань 100 метрів до місця спільного проживання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою ОСОБА_3 . В іншій частині заяви відмовити.

Судом встановлені наступні обставини. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 04.04.2009. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.05.2016 шлюб між сторонами було розірвано. Від шлюбу сторони мають спільних дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявник має ще одного сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . В період з 08.05.2012 по 29.08.2016 місце проживання ОСОБА_3 та дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 14.07.2006. За результатами розгляду звернення ОСОБА_3 від 30.04.2016 до Дарницького управління поліції ГУ НП у м.Києві проведена перевірка, якою встановлено, що за місцем мешкання чоловік ОСОБА_2 вчинив словесний конфлікт, який виник з приводу подання ОСОБА_3 до суду позову про розірвання шлюбу. Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 05.11.2018 року, яка набрала законної сили 15.11.2018 року, встановлено, що 18.10.2018 близько 20:15 год. ОСОБА_2 , знаходячись за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сімейну сварку з колишньою дружиною ОСОБА_3 , в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим вчинив психологічне насильство в сім`ї. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. При розгляді цієї справи ОСОБА_2 суду пояснив, що конфлікт між колишнім подружжям виник з приводу проживання ОСОБА_3 разом з дітьми в його квартирі. Підтвердив, що міг висловлюватись нецензурною лайкою, в результаті чого ОСОБА_3 викликала поліцію. Актом від 31.10.2018 року зафіксовано результати обстеження умов проживання дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 проведеного працівниками служби у справах дітей за зверненням ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Діти ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в період з 2008 по 2016 роки відвідували відповідні їх віку дошкільні та шкільні навчальні заклади Дарницького району м.Києва. ОСОБА_4 , ОСОБА_8 за наказом навчального закладу від 31.08.2016 на підставі заяв батьків переведені до Зачепилівського ліцею Зачепилівської районної ради Харківської області. ОСОБА_3 зверталась за консультативною допомогою до спеціалістів Київського міського Центру роботи з жінками. 12.05.2016 надано консультацію юрисконсультом за темою «Домашнє насильство», «Сімейне законодавство», 12.06.2018 надано консультацію психологом за темою «Домашнє насильство». 14.11.2018 управлінням у справах сім`ї, молоді та спорту Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_3 направлена до Центру Сім`ї Дарницького району міста Києва з метою подолання кризової ситуації в сім`ї, а саме домашнього насильства. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 04.10.2018внесено заяву ОСОБА_3 відповідно до якої 02.10.2018 приблизно о 07:45 год., за адресою: АДРЕСА_1 , колишній чоловік ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження середньої тяжкості ОСОБА_3 . ОСОБА_2 повідомлено про підозру. Листом Дарницького управління поліції Національної поліції у м. Києві від 14.11.2018 рекомендовано ОСОБА_3 з метою недопущення вчинення систематичного домашнього насильства та інших протиправних дій з боку ОСОБА_2 звернутися до суду із заявою про видачу обмежуваного припису. При цьому, квартира у якій проживали сторони, за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 . Проте, ОСОБА_2 не звертався до уповноважених органів із заявою про усунення перешкод у користуванні належним йому майном.

З показань свідка ОСОБА_6 встановлено, що з березня 2019 року ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_4 , що пов`язано з прийняттям судом обмежувального припису, яким йому заборонено наближатись до власної квартири, та з цього часу в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 проживає сам свідок.

Сторонами визнано, що ОСОБА_2 04.04.2019 прибув до навчального закладу дітей, з метою спілкування з дітьми, заявниця прибула пізніше після повідомлення вчительки, про бажання батька побачитись з дітьми. ОСОБА_3 викликала поліцію, з якою ОСОБА_2 покинув приміщення.

Відповідно до довідки розрахунку заборгованості по аліментам від 05.07.2019, заборгованість ОСОБА_2 становить 96 693,50 грн., в 2017 сплачено 18 710 грн., в 2018 - 26 610, 00грн., в 2019 - 15 000 грн. Розмір заборгованості по аліментам оскаржується в судовому порядку ОСОБА_2 , що визнано сторонами в судовому засіданні.

Суд не приймає надані заявником письмові пояснення осіб, щодо проживання заявника в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 датовані 2018 роком, акт №119 оцінки потреб сім`ї/ особи, з додатками та висновок оцінки потреб сім`ї, акт обстеження житлово побутових умов складені в 2018 році, оскільки вони не містять інформацію щодо предмета доказування.

На підтвердження невиконання обмежувального припису заявник надала суду листи з Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 10.05.2019 та 11.05.2019, в яких зазначено, що СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві внесені відомості до ЄРДР за № 12019100020003073 від 25.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України з приводу невиконання Постанови апеляційного суду м. Києва ОСОБА_2 , які пов`язані з перешкоджанням у проживанні за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа Служби у справах дітей та сім`ї Дарницького районної в місті Києві Державної адміністрації від 10.07.2019 станом на 10.07.2019 на обліку у Службі перебувають діти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8., як такі, що зазнали психологічного насильства в сім`ї;

Згідно довідки від 25.03.2019 Київського міського центру соціально-психологічної допомоги, відповідно до якої ОСОБА_3 та її діти з 03.02.2019 є клієнтами даного Центру, з наданням тимчасового притулку.

Постановою Дарницького районного суду м. Києві від 27.06.2019 провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за обставинами порушення 04.04.2019 о 13-30 год. заходів тимчасового обмеження прав. Встановлених постановою Київського апеляційного суду, а саме: наблизився до місця, яке часто відвідує постраждала особа ОСОБА_3 - закрито, а матеріали справи постановлено передати органу досудового розслідування Дарницького УП ГУ НА у м. Києві.

Питання видачі обмежувального припису регулюється Цивільним процесуальним Кодексом України та Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» (далі - Закон № 2229-VIII).

Пунктами 3, 4, 6, 7, 8, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що:

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника (пункт 2 частини 1 статті 24 Закону 2229-VIII).

В ч.2 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, в тому числі: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Ч. 3 даної статті визначено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

За п. 9 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

За заявою осіб, визначених частиною першою цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті. (частини 2, 3, 5 статті 26 Закону 2229-VIII).

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до вимог ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ст. 8 Конвенції гарантовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Виходячи із змісту даного права, воно включає існування, як негативних так і позитивних обов`язків держави, які невід`ємні від реальної «поваги» до приватного та сімейного життя. (пункт 78 рішення Європейського Суду у справі «Мамчур проти України»).

Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснене «згідно із законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення Європейського Суду у справі «Хант проти України»).

Окрім цього, оцінюючи загальну пропорційність будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, потрібно ретельно оцінювати низки факторів.

Зокрема, в даній конкретні ситуації суд повинен виходити з «найкращих інтересів дитини».

Найбільш змістовий підхід для реалізації принципу «якнайкращих інтересів дитини» було вироблено Комітетом ООН з прав дитини на підставі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

У світлі цих міркувань Комітет вважає, що стосовно ситуації, яка розглядається доречними і такими, що підлягають врахуванню при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини є такі елементи: погляди дитини; індивідуальність дитини; збереження сімейного оточення і підтримання відносин; піклування, захист і безпеку дитини; вразливе положення; право дитини на здоров`я; право дитини на освіту.

Також Європейський Суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 згадуваного вище рішення у справі «Мамчур проти України»).

Таким чином, оцінка найкращих інтересів дитини повинна здійснюватися з врахування усіх вищенаведених елементів з оцінкою значимості кожного з них в порівнянні з іншими.

Ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Посилаючись на необхідність подовження обмежувального припису, заявник посилалась на те, що обмежувальний припис не виконується, оскільки ОСОБА_2 не надає їй та дітям можливості проживати в квартирі. Суд не приймає, доводи заявника, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 з моменту видачі обмежувального припису не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а протилежного заявником не доведено, тобто як і встановлено постановою апеляційного суду не наближався до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 04.04.2019 намагався відвідувати дітей в навчальному закладі, але доводи застосування домашнього насильства не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Відповідальність за умисне невиконання обмежувальних заходів, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена статтею 390-1 КК України, та не є підставою для подовження обмежувального припису.

Оцінюючи посилання заявника на наявність заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_2 на користь дітей, що ставить її в скрутне матеріальне становище та створює економічні проблеми та її залежність від ОСОБА_2 та свідчать про економічне насильство, суд зазначає наступне.

У судовому засіданні з`ясовано, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі Ѕ всіх видів його заробітку перебуває на примусовому виконані та на теперішній час існує заборгованість, розмір якої оскаржується в судовому порядку. Враховуючи вище наведене, а також те, що ОСОБА_2 майже щомісяця сплачує аліменти, хоча і в меншому розмірі ніж визначено судом, а ОСОБА_9 працює та має самостійні доходи, суд не вбачає ознак вчинення ОСОБА_2 економічного насильства щодо заявника.

Заявником не надано до суду переконливих доказів на підтвердження того, що вона та діти, є особами, що продовжують страждати від домашнього насильства, потребують захисту у порядку, передбаченому Законом 2229-VIII, а відтак суд не вбачає підстави для продовження обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81, 82, 263, 265, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про продовження строку дії обмежувального припису - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: М.О. Заставенко

Повний текст рішення складений 05.08.2019.