ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 р. м. Харків

Справа № 440/4599/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Гуцала М.І.,

Суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.

головного спеціаліста Шушпанова М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2019, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба (повний текст складено 05.04.19) по справі № 440/4599/18

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач , фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , звернувся до суду з вимогами до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови від 13.04.18 №№ 28-31, від 5.06.18 №№ 51-59 про накладення штрафних санкцій.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про накладення штрафних санкцій від 13.04.2018 №№ 28, 29, 30, 31 та від 5.06.2018 №№ 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій стверджує про невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає доводи щодо правомірності накладення на позивача штрафних санкцій.

В судовому засіданні представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали. Звернули увагу суду на дотриманні встановленої законодавством процедури притягнення позивача до відповідальності за наявності достатніх підстав. Вважають доводи позивача надуманими, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти заявлених вимог апеляційної скарги заперечував, запевняючи про порушення прав позивача оскарженими постановами, які були прийняті без участі та повідомлення позивача та з хибними висновками щодо фактичних обставин. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, залишивши без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області позивачу надіслано повідомлення від 19.02.2018 №01-27/858 про проведення у період з 27 по 28 березня 2018 року планового заходу (перевірки) характеристик продукції (а.с. 128-129 т. 1).

На лист позивача від 21.03.2018 вих. №6 із запереченнями щодо підстав проведення перевірки, у якому підтверджувалось про отримання повідомлення про проведення перевірки наприкінці лютого 2018 (а.с.130), відповідач надав відповідь у листі від 29.03.2018 вих. №01-27/1746 з роз`ясненнями підстав проведення перевірки (а.с. 131 т. 1).

Зважаючи на факт отримання позивачем повідомлення про проведення перевірки 27-28 березня 2018 року, 28.02.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області видано наказ №260-ОД "Про проведення планової перевірки", яким, окрім іншого, передбачено проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 за видами продукції: електронні та електричні іграшки, іграшки призначені для гри на воді, іграшки для дітей віком до 36 міс., розвиваючі іграшки, іграшки для стимулювання активності, дитячий одяг, дитяче взуття (а.с. 134 т. 1).

Того ж дня посадовим особам управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області видано направлення №26 на проведення перевірки саме 27-28.03.2018, що відповідає повідомленню від 19.02.2018 №01-27/858 (а.с. 135 т. 1).

Незважаючи на завчасне (за 1 місяць) повідомлення позивача про проведення планової перевірки у чітко визначені дати, її проведення здійснювалось 28.03.2018 у відсутність ФОП ОСОБА_3 . Така відсутність представником позивача в судовому засіданні обгрунтовувалась тим, що проведення перевірки очікувалось 27.03.2018, коли позивач була присутня у приміщенні магазину, проте 28.03.2018 була змушена займатися своєю діяльністю поза межами магазину.

За наслідками проведення перевірки було складено акт від 28.03.2018 №000017 (а.с. 136-138 т. 1), у якому зафіксовано факт реалізації позивачем продукції (іграшок), що не відповідає вимогам статті 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", пунктів 9, 11, 18, 19, 25, 34, 44, 45, 52 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.13 №515, пунктів 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1184 "Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення".

Копія акту перевірки, з огляду на відсутність позивача та відмову його працівників взяти участь у перевірці та надання будь-яких пояснень, була надіслана позивачу разом з супровідним листом від 30.03.2018 вих. №01-27/1772, одночасно з проектами рішень про вжиття обмежувальних корегувальних заходів (а.с. 145-158 т. 1) та пропозицією в 10-денний термін з дня одержання проектів надання документів, що дають змогу відстежити походження продукції та її подальший обіг, а також пояснення, заперечення щодо проекту рішень.

На підтвердження вручення ФОП Пузерей Ж.М. листа від 30.03.2018 вих. №01-27/1772 з додатками відповідач надав копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3600002198434, згідно якого документи отримані позивачем 02.04.2019 (а.с. 159 т. 1).

Оскільки в зазначений у листі відповідача 10-денний термін позивач не надав пояснення, заперечення та інформацію про вжиття заходів, спрямованих на усунення невідповідності продукції, 13.04.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області прийняті рішення №№ 156-167 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, якими ФОП ОСОБА_3 , відповідно до статей 29, 30 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", тимчасово заборонено надання продукції на ринку шляхом зняття із реалізації до приведення у відповідність із встановленими вимогами іграшок для дітей (а.с. 160-171 т. 1).

Одночасно 13.04.2019 відповідачем було винесені постанови №№ 28-31 про накладення штрафних санкцій, на підставі яких до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн.) за кожне порушення вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" в частині введення в обіг продукції, що не відповідає вимогам статті 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", пунктів 44, 45, 52 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №515, пунктів 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1184 "Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення" (а.с. 172-175 т. 1).

Копії прийнятих рішень та постанов від 13.04.2018 було направлено позивачу листом від 16.04.2018 вих. №01-27/2183, в якому Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області повідомило позивача, що підставою прийнятих постанов про притягнення його до відповідальності було відсутність документів, запитуваних листом від 30.03.2018 (отриманого позивачем 02.04.2018), про походження продукції, що зумовило визначення позивача особою, яка ввела продукцію в обіг. Також, позивача було зобов`язано надати інформацію про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (а.с. 176 т. 1).

На підтвердження надіслання та вручення ФОП Пузерей Ж.М. рішень від 13.04.2018 №№ 156-167 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, постанов від 13.04.2018 №№ 28-31 про накладення штрафних санкцій та листа від 16.04.2018 вих. №01-27/2183 відповідач надав копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №360000262483, згідно якого отримання документів відбулося 20.04.2018 (а.с. 177 т. 1).

Зважаючи на відсутність повідомлень з боку позивача про вжиті обмежувальні (корегувальні) заходи, 15.05.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області видано наказ №930-ОД "Про перевірку стану виконання рішення", яким доручено посадовим особам управління захисту споживачів Головного управління проведення перевірки стану виконання ФОП Пузерей Ж.М. рішень від 13.04.2018 №№ 156-167 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (а.с. 178 т. 1) та видані направлення №55 на проведення виїзної перевірки (а.с. 179 т. 1).

За результатами проведеної перевірки за відсутності позивача було складено акт від 25.05.2018 №000001, у якому зафіксовані факти невиконання позивачем рішень від 13.04.2018 №№ 156-158, 162-167 (а.с. 180-183 т. 1). Окрім працівників відповідача, участь у проведенні перевірки брав поліцейський роти №4 батальйону УПП м. Кремечук, підпис якого міститься в акті перевірки. Саме за участі поліцейського було складено акт відмови від підпису від 25.05.2018, в якому констатовано відмову від підпису в акті перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних заходів працівників позивача (а.с. 184).

На підставі висновків акту перевірки 05.06.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області складено постанови №№ 51-59, якими до ФОП Пузерей Ж.М. за кожне порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" в частині невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13.04.2018 №№ 156-158, 162-167 застосовано штрафні санкції у розмірі однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн), які були діслані позивачу цінним листом 05.06.2018 та отримані ним 08.06.2018 (а.с. 186 - 195 т. 1).

Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано процедуру проведення планового заходу, з чим не погоджується колегія суддів, зважаючи на вимоги діючого законодавства на час спірних правовідносин та фактичні обставини справи.

Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2012р. № 2735-ІV (далі - Закон № 2735- IV).

Відповідно до ст. 3 Закону № 2735-ІV законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Згідно з абз. 8 ст. 1 Закону № 2735-ІV державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч. 1 ст. 4 Закону № 2735-ІV).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 10 Закону № 2735-ІV ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону № 2735-ІV до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.

Законом № 2735-ІV встановлено загальний порядок проведення перевірок характеристик продукції, що визначається в ст. 23 цього закону. Частиною 3 ст. 23 Закону № 2735-ІV передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки (ч. 4 ст. 23 Закону № 2735-ІV).

Органи ринкового нагляду проводять планові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів згідно із секторальними планами ринкового нагляду (п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 2735-ІV).

Частиною 5 статті 23 Закону № 2735-ІV визначено, що перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка визначена центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Згідно п. 7 ч. 4 Положення, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду: організовує розроблення проектів секторальних планів ринкового нагляду, затверджує секторальні плани ринкового нагляду, здійснює моніторинг виконання та перегляд таких планів; проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування).

Як зазначено у наказі про проведення планової перевірки від 28.02.2018 та направленні на проведення такої перевірки (а.с. 134 -135 т. 1), перевірка характеристик продукції, які знаходились на реалізації у позивача, здійснювалася у відповідності до секторального плану на 2018 рік.

Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у ч. 7 ст. 23 Закону № 2735-ІV, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції (ч. 8 ст. 23 Закону № 2735-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону № 124-VIII у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, на продукцію та/або на інші об`єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам. Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об`єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 зазначеного вище Закону № 124-VIII знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.

Відповідно до Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1184 знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом. Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг. Знак відповідності може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що вказує на особливий ризик або використання. Знак відповідності супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, якщо такий орган був залучений на етапі контролю виробництва. Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності наноситься самим органом або за його вказівкою виробником чи уповноваженим представником.

Порядок визначення уповноваженого представника та його обов`язки визначені пунктами 16 та 17 Технічного регламенту № 1067.

Відповідно до п. 19 постанови КМУ № 1067 перед введенням електрообладнання в обіг імпортери пересвідчуються в тому, що виробник провів відповідну процедуру оцінки відповідності та склав технічну документацію, на це електрообладнання нанесено знак відповідності технічним регламентам, воно супроводжується необхідними документами, а також що виробник виконав вимоги, визначені у пунктах 11 і 12 цього Технічного регламенту.

Якщо імпортер вважає або має підстави вважати, що електрообладнання не відповідає цілям, пов`язаним з безпечністю, він не вводить таке електрообладнання в обіг до приведення його у відповідність з цими цілями. Якщо зазначене електрообладнання становить ризик, імпортер повідомляє про це виробнику та відповідному органу державного ринкового нагляду.

Пунктом 20 постанови КМУ № 1067 передбачено, що імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.

Відповідно до п. 41 постанови КМУ № 1067 знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленими законом.

Згідно з п. 42 постанови КМУ № 1067 знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи.

Пункт 43 постанови КМУ № 1067 передбачає, що знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням електрообладнання в обіг.

Відповідно до ч. 17 ст. 23 Закону № 2735-IV за результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Акт перевірки було складено відповідачем за наслідками проведеної перевірки у визначений секторальним планом та наказом строк, дата проведення та предмет якої були завчасно відомі позивачу. При цьому акцентується увага на відсутності заперечень з боку позивача про здійснення такої перевірки уповноваженими особами, з огляду на наявні у них направлення та наказу на проведення планової перевірки, пред`явлені працівникам позивача, які знаходились за заздалегідь визначеним місцем проведення перевірки, проте від участі у її проведенні не приймали з незалежних від відповідача причин.

Наведені обставини підтверджено поясненнями свідка, заступника начальника відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів - державного інспектора ОСОБА_7 , згідно яких у приміщенні магазину на момент прибуття інспекторів перебували три особи, які відмовились надати будь-які документи, позивач для проведення перевірки не з`явився, що зумовило проведення перевірки без її участі.

Доводи позивача про неможливість проведення перевірки без участі суб`єкта господарювання або уповноваженого ним представника є необгрнутованими, оскільки норми частини п`ятої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на яку посилається суд першої інстанції, передбачено лише право суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею. Відсутність позивача чи його представника на час проведення перевірки, зважаючи на завчасне повідомлення про час та місце, предмет її проведення, не може нівелювати правомірність її проведення та результати щодо виявлених порушень законодавства.

В апеляційній скарзі в обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що при проведенні перевірки та в подальшому на вимогу органу державного ринкового нагляду не надала документи на поставку, які б давали змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, який поставив відповідну продукцію, що було зафіксовано в акті перевірки характеристик продукції та стало підставою порушення позивачем норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта виходячи з наступного.

Частиною 7 статті 8 Закону № 2735-ІV встановлено, що у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 2735-IV під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об`єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.

При цьому, статтею 8 Закону №2735-VI вказано, що суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) будь-який суб`єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; 2) будь-який суб`єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону № 2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на те, що позивачем не надано жодних документів на підтвердження походження товару (накладні на поставлення товару тощо), то саме зазначена фізична особа-підприємець є такою, що ввела в обіг спірний товар, а отже вона є суб`єктом правопорушення, передбаченого нормами Закону № 2735-VI.

Крім того, апеляційний суд вважає, що відповідач під час перевірки правомірно дійшов висновку про порушення при введенні товару в обіг вимог Технічного регламенту безпечності іграшок. При цьому зауважується, що позивач в ході судового розгляду не заперечував проти самого факту виявлених порушень, наголошуючи лише на порушенні процедури притягнення його до відповідальності.

Приймаючи до уваги фактичні обставини виявлених порушень приписів Технічного регламенту № 1067, відповідачем правомірно оскарженими постановами від 13.04.2018 застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 8 500 гривень за кожне з виявлених порушень.

Доводи позивача про придбання товару, який не відповідає вимогам Технічного регламенту №1067, у 2016-2017 роках у ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_9 , на підтвердження чого лише під час судового розгляду були надані копії видаткових накладних від 19.12.2016 №164 та від 1.06.2017 №0000025, а також рахунків на оплату від 19.12.2016 №164 та від 1.06.2017 №0000025 (а.с. 84-95 т. 1), не можуть вплинути на правомірність визначення відповідачем на час прийняття оскаржених рішень та постанов позивача як особи, що ввела цю продукцію в обіг. При цьому колегія суддів звертає увагу на відсутність належних та допустимих доказів реальності виконання господарських операцій за такими документами первинного бухгалтерського обліку (на спростування ймовірності складання таких документів минулою датою), зокрема, щодо фактичного перерахування коштів, транспортування, придбання саме такої, а не аналогічної продукції, виявленої у позивача.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 30 Закону №2735-VI, обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону).

Частиною одинадцятою статті 33 Закону №2735-VI передбачено, що до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб`єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Суб`єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб`єкта господарювання /частина дванадцята статті 33 Закону №2735-VI/.

Доводи позивача, з якими помилково погодився суд першої інстанції, про відсутність доказів отримання ним поштових відправлень не можуть бути визнані обгрунтованими, зважаючи на відповідність їх вручення Правилам надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5.03.2009 № 270, абз. 27 пункту 2 яких визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, заповнюється відправником у двох примірниках.

Як вбачається з наданих розрахункових документів (а.с. 69, 73, 76, 78, т. 2) відповідачем на адресу було направлено поштові відправлення, які, згідно повідомлень (а.с. 70, 74, 77, 80 т. 2) були доставлені на адресу позивача у вказані вище строки, в тому числі за відповідним описом вкладень (а.с. 79 т. 2).

Ствердження позивача про неотримання певних поштових відправлень, про що свідчить невідповідність його підпису у наданих повідомленнях, не може слугувати достатніми та достовірними доказами дійсності таких обставин. Відсутність опису змісту окремих поштових відправлень не свідчить про їх неотримання позивачем, при цьому враховується зазначена у розрахункових документах за послуги поштового зв`язку вага такого відправлення.

При цьому заслуговують на увагу пояснення представників відповідача та покази свідка ОСОБА_7 щодо намагання налагодження шляхів комунікації з позивачем, в тому числі за допомогою телефонного зв`язку, з метою надання на ознайомлення та отримання у відповідь будь-яких документів, які стосуються виявлених порушень у результаті проведеної перевірки.

Крім того, як вбачається з листа позивача, отриманого відповідачем 31.07.2018 за вх. №16 (а.с. 19), рішення про вжиття обмежувальних заходів від 13.04.2018 були отримані ФОП ОСОБА_3 наприкінці квітня 2018 року, що відповідає записам поштового повідомлення про вручення таких рішень 20.04.2018 (а.с. 74 т. 2). У зазначеному листі позивач стверджував, що виконав у повному обсязі рішення про вжиття обмежувальних заходів.

Згідно ст. 34 Закону №2735-VI з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних заходів органи ринкового контролю проводять перевірки стану виконання цих рішень не пізніше 10 днів з дня одержання повідомлення суб`єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі його відсутності - не пізніше 10 днів з дня настання визначеного строку.

Як вбачається з оскаржених рішень, позивачу був встановлений строк вжиття обмежувальних заходів - до 21.05.2018, про що додатково зазначалося у супровідному листі до таких рішень, отриманих позивачем 20.04.2018.

Відповідно, зважаючи на відсутність повідомлення позивача про виконання рішень про вжиття обмежувальних заходів (про що зазначається у листі від 04.06.2018 - а.с. 75 т. 2), відповідачем було правомірно здійснено перевірку виконання законних вимог органу ринкового нагляду 25.05.2018 (в межах 10-денного терміну з настання визначеного у рішеннях строку - 21.05.2018). При цьому враховується проведення перевірки у відповідності до вимог ст. 23 Закону №2735-VI за наявними направленням та наказу від 15.05.2018.

В акті перевірки від 25.05.2018 (а.с. 180 -183 т. 1) зафіксовані обставини знаходження на реалізації продукції, відносно якої було прийнято 13.04.2018 рішення про вжиття обмежувальних заходів шляхом зняття її з реалізації. В свою чергу в ході судового розгляду справи позивачем не було надано належних та допустимих доказів на спростування таких обставин.

Виявлені під час проведення перевірки порушення встановлених обмежувальних заходів давали підстави відповідачу притягнути позивача до відповідальності, передбаченої п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI, розмір якої був визначений у мінімально можливій сумі - 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян = 25500 грн. (17 грн. х 1500).

Доводи позивача про неможливість притягнення його до такого розміру відповідальності за кожне окремо виявлене порушення є необгрунтованими, з огляду на правову конструкцію ст. 44 Закону №2735-VI про застосування штрафних санкцій за кожним окремим рішенням про вжиття обмежувальних заходів.

Щодо інших доводів позивача, висловлених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 41-46 т. 2), судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Підсумовуючи вищевикладену невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи, з огляду на приписи п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість доводів та вимог поданої відповідачем апеляційної скарги, що зумовлює наявність підстав для скасування оскарженого судового рішення та прийняття нового про відмову у задоволенні позову.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції та вимоги ст. 139 КАС України, у справі відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 238, 242, 243, 250, 271, 289, 308, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 по справі № 440/4599/18 скасувати.

Прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

(підпис)

М.І. Гуцал

Судді

(підпис) (підпис)

Л.О. Донець А.П. Бенедик

Повний текст постанови складено 06.08.2019.