ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.2019р. Справа №905/262/19

за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь в особі

Маріупольського регіонального виробничого управління комунального підприємства

"Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь

до відповідача Комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-

каналізаційного господарства", м.Маріуполь

про врегулювання розбіжностей при укладенні договору

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Паляниця Ю.О.

Суддя Говорун О.В.

при секретарі судового засідання Торголенко К.А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Дмитроняк А.С.

В засіданні суду брали участь:

1. Стислий зміст позовних вимог:

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь в особі Маріупольського регіонального виробничого управління Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м.Маріуполь, про прийняття неузгоджених пунктів п.2.1, п.2.2, 6.2.4, п.6.4.4 абз.1 п.1, абз.3, абз.4 п.1, п.7.3, п.7.4 договору №69 від 26.12.2018р. про надання послуг з централізованого питного водопостачання в редакції позивача.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на необхідність викладення умов спірних пунктів договору в запропонованій ним редакції, враховуючи норми ст.ст.19, 20, 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", ст.ст.11, 15, 16, 649 Цивільного кодексу України, ст.ст.181, 187 Господарського кодексу України, ст.201 Податкового кодексу України, ст.ст.2, 4, 5, 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2006р. №119 «Про порядок обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні».

2. Стислий зміст заперечень відповідача:

Відповідач у відзиві на позовну заяву №1123 від 29.03.2019р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ті обставини, що:

- припинення подачі питної води на адресу відповідача, а також можливість фізичного розриву трубопроводу, суперечать нормам чинного законодавства.

- вимоги про включення до договору пунктів, що стосуються реєстрації податкових накладних, в редакції позивача, є неправомірними, оскільки відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН призводить до заниження реєстраційного ліміту ПДВ, що істотно погіршує фінансовий стан відповідача.

- вимоги про викладення в редакції позивача спірних пунктів договору, які стосуються якості питної води, що має постачатися позивачем, не підлягають задоволенню з огляду на те, що вироблена позивачем вода повністю не відповідає санітарним нормам, тобто, не є питною водою в розумінні чинного законодавства.

3. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.02.2019р. відкрите провадження у справі №905/262/19, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 05.03.2019р. о 14.30 год.

У підготовче судове засідання 05.03.2019р. представник відповідача не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неотриманням позовної заяви. При цьому, відповідачем заявлене клопотання про зобов`язання позивача направити безпосередньо відповідачу позовну заяву та додані до неї документи.

Позивачем в судовому засіданні заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 05.03.2019р. відкладено підготовче засідання на 01.04.2019 року о 12:30 год.

01.04.2019р. від відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява.

У підготовче судове засідання 01.04.2019р. представник відповідача не з`явився, позивач повідомив про підготовку відповіді на відзив. Ухвалою від 01.04.2019р. продовжено строк підготовчого засідання по справі №905/262/19 на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 23.04.2019 року о 12:30 год. Крім цього, згідно з ухвалою від 01.04.2019р. зустрічну позовну заяву від 01.04.2019р. Комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м.Маріуполь до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь в особі Маріупольського регіонального виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь про внесення змін до договору та викладення спірних пунктів договору у запропонованій відповідачем редакції та додані до неї документи повернуто Комунальному підприємству "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м.Маріуполь.

23.04.2019р. від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив.

У підготовче судове засідання 23.04.2019р. представник відповідача не з`явився, позивач підтримав позовні вимоги. Ухвалою від 24.04.2019р. підготовче судове засідання призначене на 14.05.2019р. о 14:15 год.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 24.04.2019р. призначено судову колегію для розгляду справи №905/262/19 у складі головуючого судді Левшиної Г.В., суддів Паляниці Ю.О. та Шилової О.М.

У зв`язку з перебуванням судді Шилової О.М. у відпустці на дату судового засідання, 14.05.2019р. головуючий суддя Левшина Г.В. звернулась з доповідною про внесення змін до складу судової колегії для розгляду цієї справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями призначено наступну судову колегію у складі: головуючого судді Левшиної Г.В., суддів Паляниці Ю.О. та Огороднік Д.М.

Ухвалою від 14.05.2019р. призначено справу №905/262/19 за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь в особі Маріупольського регіонального виробничого управління Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь до Комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м.Маріуполь про прийняття неузгоджених пунктів договору №69 від 26.12.2018р. про надання послуг з централізованого питного водопостачання в редакції позивача до колегіального розгляду у складі: головуючого судді Левшиної Г.В., суддів Паляниці Ю.О., Огороднік Д.М., підготовче судове засідання призначено на 06.06.2019р.

14.05.2019р. від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

06.06.2019р. позивачем через систему "Електронний суд" подане клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання 06.06.2019р. з`явився представник відповідача, заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Представник позивача не з`явився.

Ухвалою від 06.06.2019р. відкладено підготовче судове засідання на 11.06.2019 року о 15:00 год.

У підготовче судове засідання 11.06.2019р. представники сторін не з`явились.

Ухвалою від 11.06.2019р. підготовче провадження закрите та призначено розгляд справи по суті на 11.07.2019 року о 14:15 год.

У зв`язку з перебуванням судді Огороднік Д.М. у відпустці на дату судового засідання, 11.07.2019р. головуючий суддя Левшина Г.В. звернулась з доповідною про внесення змін до складу судової колегії для розгляду цієї справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями призначено наступну судову колегію у складі: головуючого судді Левшиної Г.В., суддів Паляниці Ю.О. та Говорун О.В.

В судове засідання 11.07.2019р. з`явився представник позивача, підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача не з`явився.

Ухвалою від 11.07.2019р. оголошено перерву в судовому засіданні до 01.08.2019 року о 14:15 год.

11.07.2019р. від відповідача до суду надійшла заява про надання розрахунку судових витрат.

В судове засідання 01.08.2019р. з`явився представник відповідача, позивач не з`явився.

4. Встановлені судом та неоспорені сторонами обставини справи:

Супровідним листом №1341/12 від 27/12-2018р. позивачем на адресу відповідача направлено два примірники договору №69 від 26.12.2018р. про надання послуг централізованого питного водопостачання.

26.12.2018р. між сторонами підписано договір №69 про надання послуг централізованого питного водопостачання, за умовами якого позивач (постачальник) зобов`язується протягом дії договору надати послуги відповідачу (споживачу) з централізованого питного водопостачання, а споживач зобов`язується приймати та оплатити надані постачальником послуги.

Найменування (номенклатура, асортимент) послуги за ДК 016:2010: код 36.00.2 обробка та розподіл води трубопроводами (ДК 021:2015 код 65111000-4 розподіл питної води). Кількість послуг зазначається у додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (п.1.2 договору).

Згідно з відміткою відповідача договір №69 від 26.12.2018р. підписаний останнім з протоколом розбіжностей від 14.01.2019р.

Листом №99 від 14.01.2019р. відповідач повернув позивачу вищевказаний договір разом з двома примірниками відповідного протоколу розбіжностей.

Виходячи зі змісту позовної заяви, згідно протоколу узгодження розбіжностей позивач не погодився з редакцією договору №69 від 26.12.2018р., запропонованою споживачем, а саме з пунктами п.2.1, п.2.2, 6.2.4, п.6.4.4 абз.1 п.1, абз.3, абз.4 п.1, п.7.3, п.7.4 договору №69 від 26.12.2018р.

Таким чином, у зв`язку з тим, що сторони не дійшли згоди щодо окремих пунктів договору №69 від 26.12.2018р., позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про врегулювання розбіжностей при укладенні договору №69 від 26.12.2018р. шляхом викладення пунктів п.2.1, п.2.2, п.6.2.4, п.6.4.4 абз.1 п.1, п.6.4.4 абз.3, п.6.4.4 абз.4 п.1, п.7.3, п.7.4 договору №69 від 26.12.2018р. в редакції позивача.

5. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За приписами п.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, згідно із ст.181 Господарського кодексу України у разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Враховуючи надане до матеріалів справи листування сторін щодо укладання договору №69 від 26.12.2018р., за висновками суду, до моменту звернення позивача з відповідним позовом до суду сторонами було дотримано передбачений Господарським кодексом України порядок укладання відповідного договору та врегулювання розбіжностей до нього.

За змістом статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч.3 ст.184 ГК України).

Як встановлено, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо врегулювання переддоговірного спору щодо укладання спірних пунктів договору на послуги з централізованого питного водопостачання.

Згідно ст.19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів;власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання та/або водовідведення або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Тобто, укладання спірного договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання є обов`язковим для сторін в силу закону.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписом ст.20 Закону "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (в редакції, яка діяла на момент підписання спірного договору) істотними умовами договору про надання послуг питного водопостачання та/або водовідведення є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов`язки сторін договору; відповідальність сторін договору. У договорі про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання та/або водовідведення.

Як встановлено, сторонами не було досягнуто згоди щодо якості питної води, яка має постачатися позивачем відповідачу за договором №69 від 26.12.2018р.

Зокрема, п.2.1 договору №69 від 26.12.2018р. в редакції позивача викладений наступним чином: "Постачальник повинен надати споживачу послугу з централізованого водопостачання на умовах цього договору, що відповідає нормам ТУ У 41.0-00191678-002:2005 від 17.08.2010р., дозволів Мінздраву, дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері технічного регулювання, протягом всього періоду дії договору в межах погоджених розрахункових об`ємах відповідно до п.1.2 договору".

Пункт 2.2 договору, за думкою позивача, має бути викладений наступним: "Постачальник підтримує вміст залишкового хлору у воді на виході з очисних споруд відповідно до вимог ТУ У 41.0-00191678-002:2005 від 17.08.2010р. Споживач у разі необхідності збільшує вміст залишкового хлору у воді, що траспортується, в своїх водопровідних мережах".

Обгрунтовуючи необхідність викладення даних пунктів договору у такій редакцій, позивач посилається на висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, за яким вода Старо-Кримської фільтрувальної станції повинна відповідати вимогам даних технічних умов та виробляється у відповідності до технологічної інструкції, затвердженої у встановленому порядку, з виконанням санітарних норм та правил для підприємств - постачальників вод господарсько-питного призначення. Також, як вказує позивач, у вищезазначеному висновку передбачено можливість відхилення якості питної води від вимог стандартів за деякими показниками. Вимоги зазначених технічних умов є обов`язковими.

За поясненнями позивача, протягом багатьох років відповідач погоджувався з отриманням послуг питного водопостачання, відповідно до вказаних вище норм ТУ У 41.0-00191678-002:2005 від 17.08.2010р. "Вода господарсько-питного призначення Старо-Кримської фільтрувальної станції", розуміючи, що постачання питної води якістю згідно санітарних норм та гігієнічних вимогам, встановлених ДСанПіН 2.2.4-171-10 у місті Маріуполі не виявляється можливим через існування цілого ряду об`єктивних технологічних причин таких як:

- це маловодний район, в якому реально існує проблема питного забезпечення м.Маріуполя, так як водозабезпечення відбувається шляхом змішування води з джерел Старо-Кримського водосховища та каналу Сіверський Донець-Донбас, що в свою чергу, здатне покращити деякі показники води, зокрема жорсткість води.

- Маріупольське РВУ є одним з відокремлених підрозділів Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", який працює в єдиному циклі з іншими 30-ма відокремленими підрозділами по забору, перекиданню, виробництву та постачанню питної та технічної води у Донецькій області. Пошкодження будь-яких виробничих потужностей, що розташовані в інших адміністративних одиницях в Донецькій області (канал Сіверський Донець-Донбас, Північно-Донбаський водопровід і т.д.), унеможливлює функціонування Маріупольського РВУ. Таким чином, позивач має реальну можливість подавати послуги з питного централізованого водопостачання, якості, що відповідає нормам ТУ У 41.0-00191678-002:2005 від 17.08.2010р. «Вода господарсько-питного призначення Старо-Кримської фільтрувальної станції». Альтернативного джерела водопостачання на теперішній час немає в даному регіоні і цей фактор ніяк не залежить від позивача.

- в результаті проведення антитерористичної операції неодноразово пошкоджувалися насосні станції I i II підйому каналу Сіверський Донець-Донбас, що знаходиться на балансі позивача і була припинена подача води каналом, по якому отримує питне водопостачання і місто Маріуполь. Ремонтні бригади КП "Компанія "Вода Донбасу" не одразу допускаються до місця пошкодження. Зазначені обставини є непередбачуваними і невідворотними, тому згідно ст.263 Господарського кодексу України підпадають під поняття форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання належним чином договірних зобов`язань, що підтверджуються висновком Торгово-промислової палати № 2005/12.12.03 від 07.07.2014р. На звернення позивача була надана відповідь Державної санітарно-епідеміологічної служби України, згідно якої погоджено надання питної води споживачам Старо-Кримської фільтрувальної станції згідно висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.08.2010р. №05.03.02-07/58161 ТУ У 41.0-00191678-002:2005 "Вода господарсько-питного призначення Старо-Кримської фільтрувальної станції зі змінами №1 та №2" на період проведення антитерористичної операції.

В свою чергу, відповідач посилається на необхідність дотримання якості питної води вимогам наказу Міністерства охорони здоров`я України від 12.05.2010р. №400 "Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (СанПІН) питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати санітарним нормам та гігієнічним вимогам, встановленим зазначеним ДСанПІН 2.2.4-171-10. Крім цього, п.2.1 договору, за твердженням відповідача, має містити наступну умову: «Контроль якості приймання наданої послуги здійснюється відповідно до робочих програм лабораторії споживача та наданих відомостей постачальника".

При цьому, відповідач стверджує, що вироблена позивачем вода повністю не відповідає санітарним нормам, тобто, не є питною водою в розумінні чинного законодавства.

Дослідивши вказані обґрунтування сторін, щодо вказаних спірних умов договору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" питною водою є вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб, а також для виробництва продукції, що потребує її використання, склад якої за органолептичними, мікробіологічними, паразитологічними, хімічними, фізичними та радіаційними показниками відповідає гігієнічним вимогам. Питна вода не вважається харчовим продуктом в системі питного водопостачання та в пунктах відповідності якості питної води.

Згідно із ст.6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" одним із принципів державної політики у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є науково обгрунтоване нормування якості питної води, нормативів її споживання та формування тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

За змістом ст.27 Закону до системи стандартів у сфері питної води та питного водопостачання входять національні стандарти, міжнародні та регіональні стандарти, що визначають методики досліджень (випробувань) безпечності і якості питної води. Зазначені національні стандарти розробляються, затверджуються, переглядаються і змінюються відповідно до вимог закону України "Про стандартизацію".

Затвердження показників безпечності та окремих показників якості питної води здійснює центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров`я, який також затверджує перелік референс-методик вимірювання вмісту (рівнів) забруднюючих речовин, залишків пестицидів питної води. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров`я, з періодичністю один раз на п`ять років здійснює перегляд показників безпечності та окремих показників якості питної води з метою приведення їх у відповідність із вимогами цієї статті. У разі виникнення обставин, що обумовлюють необхідність такого перегляду, він здійснюється позачергово і негайно (ст.28 Закону).

Відповідно до ст.29 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" у сфері питної води та питного водопостачання встановлюються такі нормативи:

нормативи питного водопостачання;

екологічні нормативи якості води джерел питного водопостачання;

технологічні нормативи використання питної води;

технічні умови у сфері питної води та питного водопостачання.

Для оцінки екологічного стану джерел питного водопостачання, визначення водоохоронних заходів цих об`єктів встановлюється екологічний норматив якості води джерел питного водопостачання, який містить науково обгрунтовані допустимі значення забруднюючих речовин і показники якості води. Екологічний норматив якості води в джерелах питного водопостачання встановлюється з урахуванням вимог державних гігієнічних та протиепідемічних правил і норм, гігієнічних нормативів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері екологічної безпеки.

Для оцінки та забезпечення раціонального використання води встановлюються відповідно до закону поточні та перспективні технологічні нормативи використання питної води.

У технічних умовах зазначаються: а) найменування та адреса об`єкта, замовника, проектувальника, вид будівництва, нормативні терміни проектування і будівництва; б) відомості про джерела питного водопостачання; в) місце приєднання до водопровідних мереж, вимоги до обладнання, вузлів приєднання; г) основні розрахункові інженерні параметри системи питного водопостачання, що включають: гарантовану кількість і якість питної води; тиск у місці підключення; умови водовідведення. Порядок розроблення та затвердження технічних умов у сфері питної води та питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Таким чином, за умовами Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" показники якості питної води встановлюються саме в екологічних нормативах якості води джерел питного водопостачання.

В свою чергу, технічні умови містять, перш за все, відповідні проектувальні відомості підключення та розрахунки щодо можливої якості питної води з відповідного джерела питного водопостачання.

Тобто, вимоги технічних умов можуть визначати відповідні показники якості питної воду у відповідному джерелі водопостачання.

Проте, згідно вимог закону відповідні нормативи якості питної води незалежно від джерела водопостачання, загальні вимоги до якості питної води, визначаються у екологічних нормативах.

Згідно Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006р. №1542 (яке діяло до 11.10.2011р.), до повноважень останнього входило затвердження відповідно до законодавства державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів, встановлення державних стандартів якості питної води.

За змістом Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015р. №267, (тобто на момент укладання сторонами спірного договору) саме Міністерство охорони здоров`я України у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення затверджує державні санітарні норми і правила, санітарно-епідеміологічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти; показники якості питної води тощо.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 12.05.2010р. №400 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" було затверджено Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), що додаються.

Згідно п.1.1 ДСанПіН 2.2.4-171-10 державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10) обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов`язана з проектуванням, будівництвом та експлуатацією систем питного водопостачання, виробництвом та обігом питних вод, наглядом і контролем у сфері питного водопостачання населення, та громадянами.

Санітарні норми встановлюють вимоги до безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною, а також правила виробничого контролю та державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері питного водопостачання населення (п.1.2 ДСанПіН 2.2.4-171-10).

Згідно вказаних норм надане визначення води питної, зокрема, питною водою є вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

При цьому, вказаними нормами встановлено гігієнічні вимоги до безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною.

Таким чином, внаслідок видання Міністерством охорони здоров`я України наказу від 12.05.2010р. №400 з визначенням санітарних норм та правил до води питної, саме цим вимогам й має відповідати за якістю питна вода в незалежності від джерела водопостачання.

10.08.2005р. Державною санітарно-епідеміологічною службою було видано висновок №05.03.02-07/35808 експертизи нормативної документації ТУ У 41.0-00191678-002:2005 «Вода господарсько-питного призначення Старо-Кримської фільтрувальної станції» (дата чинності 18.11.2005р., чинний без обмежень).

Висновком Державної санітарно-епідеміологічної служби від 07.08.2007р. №05.03.02-04/40051 погоджено зміну №1 до ТУ У 41.0-00191678-002:2005 «Вода господарсько-питного призначення Старо-Кримської фільтрувальної станції».

Згідно висновку Державної санітарно-епідеміологічної служби від 17.08.2010р. №05.03.02-07/58161 встановлено, що за результатами санітарно-епідеміологічної експертизи ТУ У 41.0-00191678-002:2005 «Вода господарсько-питного призначення Старо-Кримської фільтрувальної станції» відповідає вимогам санітарного законодавства України й може бути погоджено. Вказаний висновок дійсний до 12.07.2015р. (на термін дії ТУ У 41.0-00191678-002:2005 «Вода господарсько-питного призначення Старо-Кримської фільтрувальної станції»).

Таким чином, на момент підписання спірного договору відповідний висновок Державної санітарно-епідеміологічної служби щодо погодження ТУ У 41.0-00191678-002:2005 втратив чинність.

З урахуванням викладеного, виходячи з того, що предметом договору №69 від 26.12.2018р. є надання послуг саме з централізованого питного водопостачання, суд дійшов висновку, що якість питної води, яка підлягає постачанню за спірним договором, обов`язково має відповідати Державним санітарним нормам та гігієнічним вимогам, встановленим ДСанПіН 2.2.4-171-10.

При цьому, посилання позивача на неможливість постачання питної води якістю згідно ДСанПіН 2.2.4-171-10 не приймаються до уваги, враховуючи відсутність наведення об`єктивних технологічних причин та їх існування.

З урахуванням викладеного, за висновками суду, п.2.1 договору №69 від 26.12.2018р. має бути викладений наступним чином:

"Постачальник повинен надати споживачу послугу з централізованого водопостачання на умовах цього договору, що відповідає наказу Міністерства охорони здоров`я України від 12.05.2010р. №400 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (СанПіН) питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати санітарним нормам та гігієнічним вимогам, встановленим зазначеним ДСанПіН 2.2.4-171-10, протягом всього періоду дії договору в межах погоджених розрахункових об`ємів відповідно до п.1.2 договору. Контроль якості приймання наданої послуги здійснюється відповідно до робочих програм лабораторії «Споживача» та наданих відомостей постачальника».

Пункт 2.2 договору, за висновками суду, має бути викладений в наступній редакції: "Постачальник підтримує вміст залишкового хлору у воді на виході з очисних споруд відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10. «Споживач» у разі необхідності збільшує вміст залишкового хлору у воді, що транспортується, в своїх водопровідних мережах.».

Пункт 6.2.4 договору №69 від 26.12.2018р., за твердженням позивача, має містити наступне: «Повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у п.4.2 Розділу 4 цього договору".

Одночасно, відповідач викладає даний пункт договору наступним чином: "Залишити без здійснення оплату рахунку або призупинити оплату рахунку постачальника в разі неналежного оформлення документів, зазначених у п.4.2 Розділу 4 цього договору, до вирішення питання Маріупольським регіональним управлінням КП "Компанія "Вода Донбасу". Споживач має право на відшкодування понесених збитків за нереєстрацію податкових накладних та їх стягнення з постачальника".

При врегулюванні спору щодо цих умов суд виходить з тих обставин, що даний пункт договору розміщений у розділі договору «Споживач має право». При цьому, п.4.2 договору містить у собі перелік документів, які мають бути додані до рахунку - акти наданих послуг, податкова накладна.

Порядок здійснення оплати регламентується ст.ст.691-695 Цивільного кодексу України. За погодженням сторін в договорі можуть бути застосовані сторонами інші правила здійснення оплати.

Статтею 666 Цивільного кодексу України визначні правові наслідки невиконання продавцем обов`язку передати документи, що стосуються товару, які можуть передаватися разом з товаром або в розумний строк для їх передання. ак, згідно ст.666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Таким чином, враховуючи встановлені законом певні наслідки невиконання продавцем обов`язку з передання документів, що стосуються товару, серед яких відсутній такий наслідок як нездійснення або затримання оплати, пукт 6.2.4 взагалі не підлягає включенню до договору. При цьому, судом також враховано, що право сторони на нарахування збитків жодним чином не обумовлене, його реалізація не залежить від включення відповідної умови до договору, у зв`язку з встановленням законом.

У пункті 6.4.4 договору №69 від 26.12.2018р. сторонами узгоджено інші права, зокрема, інші права постачальника.

Так, абзац 1 п.6.4.4 договору визначає випадки виникнення у постачальника права скоротити або повністю припинити подачу води, попередньо попередивши споживача. Одним із таких випадків визначено несвоєчасну оплату послуг водопостачання після закінчення строку, встановленого цим договором.

Відповідач не погоджується з наявністю даних умов як підстави для скорочення або припинення подачі води.

Абзац 3 п.6.4.4 договору сформулюваний наступним чином: «Припинення подачі води внаслідок несвоєчасної оплати послуг водопостачання може бути проведено з виконанням видимого розриву трубопроводу на межі балансової належності. Підключення споживача виконується після оплати послуг з водопостачання з відшкодуванням витрат постачальника на виконання робіт по видимому розриву і відновлення підключення".

В редакції відповідача вказана умова договору відсутня.

Одночасно, абзац 4 п.6.4.4 договору серед випадків виникнення у постачальника права тимчасово припинити або обмежити подачу води споживачу без попереднього узгодження містить такий випадок, як неможливість доведення якості питної води до вимог ТУ У 41.0-00191678-002:2005 від 17.08.2010р.

Редакція відповідача такої умови не місить.

Щодо даних умов договору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України згідно із статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, у яких закріплюються їхні права та обов`язки, що складають зміст договірного зобов`язання.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Відсутність обопільного волевиявлення сторін при узгодженні певної редакції умови договору може бути врегульована законодавчо встановленими нормами, які визначають поведінку сторін у певній ситуації.

Згідно ст.23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право, зокрема, у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання; обмежувати або припиняти роботу об`єктів централізованого питного водопостачання у разі виникнення необхідності оперативного реагування на погіршення якості води в джерелах питного водопостачання і неможливості доведення її до вимог державних стандартів з повідомленням про таке відключення та його причини органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також споживачів.

Статтею 16-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" визначено, що з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру через припинення питного водопостачання споживачам (крім населення) у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використану ними питну воду встановлюється екологічна броня питного водопостачання. Оплата питної води, використаної в межах встановленої екологічної броні питного водопостачання, здійснюється за рахунок коштів відповідних споживачів (крім населення). Порядок обмеження та складання переліку споживачів питної води, до яких застосовується обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №119 від 08.02.2006р. «Про затвердження Порядку обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні» визначено порядок обмеження питного водопостачання для споживачів (крім населення), які не внесли в установлені строки або внесли не в повному обсязі плату за використану ними питну воду (далі - споживачі), до рівня екологічної броні - мінімального рівня використання питної води (далі - обмеження) з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. За умови внесення в повному обсязі плати за використану питну воду і готовності споживачів до відновлення питного водопостачання на підставі їх звернення (заяви) підприємством питного водопостачання приймається рішення про зняття обмеження із зазначенням дати і часу з одночасним повідомленням про це органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування за місцем розташування споживачів.

Згідно п.2 постанови підприємство питного водопостачання надсилає споживачам письмове попередження про застосування обмеження не пізніше ніж за 14 календарних днів із зазначенням дати і часу з одночасним повідомленням про це органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування за місцем розташування споживачів.

Перелік споживачів, на яких поширюється обмеження, складається регіональними комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за погодженням з територіальними органами Мінприроди та МНС (п.6 постанови).

Таким чином, за висновками суду, оскільки законом не передбачено права підприємства питного водопостачання на власний розсуд скоротити або повністю припинити подачу води у випадку порушення строків оплати послуг споживачем, абз.3 п.6.4.4 договору має бути виключений з тексту договору.

Одночасно, абз.1 п.6.4.4 договору з урахуванням норми п.2 постанови Кабінету Міністрів України №119 від 08.02.2006р. «Про затвердження Порядку обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні», має бути викладений у наступній редакції: "Постачальник має право скоротити або повністю припинити подачу води до мінімального рівня використання питної води, не пізніше ніж за 14 календарних днів попередивши споживача, у випадку несвоєчасної оплати послуг водопостачання після закінчення строку, встановленого цим договором".

Згідно ст.23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" наявне право постачальника обмежувати або припиняти роботу об`єктів централізованого питного водопостачання у разі виникнення необхідності оперативного реагування на погіршення якості води в джерелах питного водопостачання і неможливості доведення її до вимог державних стандартів з повідомленням про таке відключення та його причини органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також споживачів.

Таким чином, з урахуванням висновків суду щодо обов`язкової відповідності якості питної води вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10, абз.4 п.6.4.4 договору має містити умову щодо виникнення у постачальника права тимчасово припинити або обмежити подачу води споживачу з попереднім погодженням у випадку виникнення необхідності оперативного реагування на погіршення якості води в джерелах питного водопостачання і неможливості доведення її до вимог державних стандартів з повідомленням про таке відключення та його причини органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також споживачів.

Пункт 7.3 договору №69 від 26.12.2018р. містить у собі розбіжності у викладенні абзацу другого цього пункту. Так, позивачем запропоновано викласти ці умови в наступній редакції:

«Постачальник не несе відповідальності за відхилення якості води ТУ У 41.0-00191678-002:2005 від 17.08.2010р., дозволів Мінздраву, дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері технічного регулювання, протягом всього періоду дії договору у водопровідних мережах споживача. Відповідальність за правильну роботу, своєчасну повірку пристроїв обліку, збереженість пломб, у тому числі на запірній арматурі несе споживач».

Відповідачем доповнено абзац 1 даного пункту договору наступною умовою: «У випадку не реєстрації податкової накладної в ЄРПН, сума простроченого платежу зменшується на суму незареєстрованого ПДВ за відповідний період».

Одночасно, абз.2 п.7.3 договору відповідач виклав так: «Постачальник несе відповідальність за відхилення якості води ДСанПІН 2.2.4-171-10 на протязі всього періоду дії договору у водопровідних мережах споживача. Відповідальність за правильну роботу, своєчасну повірку пристроїв обліку, збереженість пломб, у тому числі на запірній арматурі несе споживач».

Враховуючи вищевикладені висновки суду щодо відповідності якості води, абзац 2 п.7.3 підлягає викладенню в редакції відповідача. Одночасно, щодо доповнення абз.1 п.7.3 договору реченням щодо зменшення суми простроченого платежу, останнє не підлягає включенню до договору, оскільки такого роду відповідальність не передбачена законом.

Пункт 7.4 договору №69 від 26.12.2018р. в редакції позивача відсутній.

Відповідем п.7.4 договору викладено наступним чином: "Споживач звільняється від зобов`язань щодо сплати послуг, в разі невиконання постачальником п.4.2 у сумі не зареєстрованого податкового зобов`язання".

За висновками суду, вказаний пункт не підлягає включенню до договору №69 від 26.12.2018р. з огляду на таке.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим Кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Встановлення сторонами у договорі обов`язку однієї сторони здійснювати певним чином реєстрацію податкових накладних, визначення сторонами наслідків порушення вимог до форми, строків, порядку заповнення та/або реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної тощо є неправомірним, враховуючи, що визначення норм податкового законодавства, їх застосування та наслідки їх порушення, жодним чином не залежить від узгодження даної умови у підписаному між сторонами договорі, від волевиявлення сторін. Зокрема, саме норми ст.201 Податкового кодексу України регулюють відносини, пов`язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов`язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов`язки учасників податкових відносини, пов`язані зі складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов`язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.

Одночасно, як вже зазначалося вище, норми ст.666 Цивільного кодексу України не передбачють звільнення особи від оплати послуг за невиконання зобов`язання з передання документів, що стосуються товару.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами в рівних частинах, враховуючи, що, за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій обох сторін.

Позивачем у клопотанні, що надійшло до суду 23.04.2019р., також заявлено про віднесення на відповідача витрат на правничу допомогу та надано попередній розрахунок судових витрат на суму 49000,00 грн.

В судовому засіданні 11.07.2019р. до початку судових дебатів позивачем зроблено заяву в порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України щодо надання суду відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

За таких обставин, розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом справи відбуватиметься після надання позивачем відповідної заяви з доказами згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 165, 166, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь в особі Маріупольського регіонального виробничого управління Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь до Комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м.Маріуполь про врегулювання розбіжностей у договорі №69 від 26.12.2018р. про надання послуг з централізованого питного водопостачання в редакції позивача задовольнити частково.

Пункт 2.1 договору №69 від 26.12.2018р. викласти в наступній редакції: "Постачальник повинен надати споживачу послугу з централізованого водопостачання на умовах цього договору, що відповідає наказу Міністерства охорони здоров`я України від 12.05.2010р. №400 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (СанПіН) питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати санітарним нормам та гігієнічним вимогам, встановленим зазначеним ДСанПіН 2.2.4-171-10, протягом всього періоду дії договору в межах погоджених розрахункових об`ємів відповідно до п.1.2 договору. Контроль якості приймання наданої послуги здійснюється відповідно до робочих програм лабораторії «Споживача`та наданих відомостей постачальника».

Викласти п.2.2 договору №69 від 26.12.2018р. в наступній редакції: "Постачальник підтримує вміст залишкового хлору у воді на виході з очисних споруд відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10. «Споживач» у разі необхідності збільшує вміст залишкового хлору у воді, що транспортується, в своїх водопровідних мережах.».

Пункт 6.2.4 відсутній в договорі №69 від 26.12.2018р.

Абзац 1 п.6.4.4 договору №69 від 26.12.2018р. після слів «у випадках» доповнити реченням наступного змісту: "Постачальник має право скоротити або повністю припинити подачу води до мінімального рівня використання питної води, не пізніше ніж за 14 календарних днів попередивши споживача, у випадку несвоєчасної оплати послуг водопостачання після закінчення строку, встановленого цим договором".

Абзац 3 у п.6.4.4 договору №69 від 26.12.2018р. відсутній.

Абзац 4 п.6.4.4 договору №69 від 26.12.2018р. після слів «у випадку» доповнити реченням наступного змісту: «За попереднім погодженням у випадку виникнення необхідності оперативного реагування на погіршення якості води в джерелах питного водопостачання і неможливості доведення її до вимог державних стандартів з повідомленням про таке відключення та його причини органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також споживачів».

Абзац 2 п.7.3 договору №69 від 26.12.2018р. викласти наступним чином: «Постачальник несе відповідальність за відхилення якості води ДСанПІН 2.2.4-171-10 на протязі всього періоду дії договору у водопровідних мережах споживача. Відповідальність за правильну роботу, своєчасну повірку пристроїв обліку, збереженість пломб, у тому числі на запірній арматурі несе споживач».

В абазці 1 п.7.3 договору №69 від 26.12.2018р. речення «У випадку не реєстрації податкової накладної в ЄРПН, сума простроченого платежу зменшується на суму незареєстрованого ПДВ за відповідний період» відсутнє.

Пункт 7.4 договору №69 від 26.12.2018р. відсутній.

Стягнути з Комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (87501, м.Маріуполь, вул.Соборна, 7, рах.№ НОМЕР_1 в ПАТ «ВБР» м.Київ, МФО 380719, ЄДРПОУ 03361508) на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (87547, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта, 177а, ЄДРПОУ 00191678) в особі Маріупольського регіонального виробничого управління Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (87547, м.Маріуполь, вул.Митрополитська (К.Лібкнехта), 177а, ЄДРПОУ 35397832) судовий збір в сумі 960,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 01.08.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 02.08.2019р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя О.В. Говорун

Суддя Ю.О.Паляниця