ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2019 року

м. Ужгород

№ 260/772/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.,

при секретарі Копосович Е.О.

за участю: позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь", представник Піца М.М.

відповідача: Управління Держпраці у Закарпатській області ,представник Гончарук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області , яким просить:

1.Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК212/7/АВ/П/ПТ-ІП-82 від 07.05.2019 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 12519,00 грн.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК212/7/АВ/П/ПТ-ІП-83 від 07.05.2019 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 41730,00 гривень.

3.Стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 6921,00 гривень, в тому числі: 1921,00 грн. - сплачений позивачем судовий збір та 5000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

1. Позиції сторін

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що за результатами проведення інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТЯЗЬ» (позивач), яке відбулося за адресою: м.Ужгород, вул. Минайська, 16. посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області (відповідач) складено відповідний Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за №ЗК/212/7/АВ від 19.04.2019 року (надалі Акт).

Відповідно до Акту, відповідачем встановлено, то позивач порушив законодавство про працю, а саме: порушення строків оплати праці найманим працівникам за січень-лютий 2019 року; порушення строку проведення повного розрахунку при звільнені працівника. Розглянувши справу про накладення штрафу за порушення позивачем законодавства про працю на підставі вищевказаного Акту, першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області прийнято такі постанови:

постанова №ЗК212/7/АВ/П/ПТ-ІП-82 від 07.05.2019 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 12519,00 гривень на підставі абзацу 3 частини 2 ст.265 Кодексу Законів про працю України за порушення строків оплати праці найманим працівникам за січень-лютий 2019 року; постанова №ЗК212/7/АВ/П/ПТ-ІП-83 від 07.05.2019 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 41730,00 гривень на підставі абзацу 4 частини 2 ст.265 Кодексу Законів про працю України за порушення строку проведення повною розрахунку при звільнені працівника. Позивач не згідний з вищевказаними постановами відповідача та вважає їх незаконними та протиправними. Оскільки відповідач фактично здійснив невиїзне інспектування, хоча був направлений на інспекційне відвідування у відповідності до направлення від 12.04.2019р. №366, відповідач безпідставно та з порушенням Порядку №295 здійснив перевірку у формі інспекційного відвідування позивача з питань порушенням законодавства про працю. Крім того, зазначає, оскільки інспекційне відвідування проводилось на підставі постанови КМУ від 26.04.2017р. за №295, норми якої не відповідають нормам Закону №877-У та інших законів України, що підтверджено постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі №826/8917/17, оскаржувані постанови від 07.05.2019 року про накладення штрафу, які винесені за результатами розгляду порушень, виявлених під час такого інспекційного відвідування, є протиправними і підлягають скасуванню.

27 червня 2019 року, на адресу суду від представника Управління Держпраці у Закарпатській області надійшов відзив на даний адміністративний позов. Зазначає, що Управління Держпраці у Закарпатській області позов не визнає та вважає, що доводи та обґрунтування, які наведені позивачем не можуть бути прийняті судом як належні з наступних підстав. Так, вказано, щодо твердження Позивача про незаконність проведення інспекційного відвідування у зв`язку з визнанням нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року №295 згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №826/8917/17, то звертає увагу суду на ч.2 ст.265 КАС України, згідно якої нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Відтак, всі інспекційні відвідування проведені відповідно до Порядку контролю до 14 травня 2019 року є законними. А відтак, постанови про накладення штрафу №ЗК212/7/АВ/П/ПТ-ІП-82 та №ЗК212/7/АВ/П/ПТ- ІП -83 від 07.05.2019 винесені уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, та на підставі абзацу 3, 4 частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю, а отже є законними і скасуванню не підлягають.

05 липня 2019 року, від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому додатково зауважив, що відповідач повинен проводити перевірку виключно у межах повноважень та у спосіб передбачених законом, а не за підзаконними актами, а також забезпечити дотримання вищевказаних норм Закону №877. Проте, при проведенні перевірки (інспекційного відвідування) відповідач не забезпечив дотримання вимог вищевказаних та інших норм Закону №877. Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що оскаржувані постанови ЗК212/7/АВ/П/ПТ-ІП-82 від 07.05.2019 року та №ЗК212/7/АВ/П/ПТ-ІП-83 від 07.05.2019 року є незаконними, протиправними та такими, що прийняті в порушення норм матеріального права та без достатніх правових підстав, з огляду на що вони підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених вище.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечив щодо позову та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав наведених вище.

Заслухавши представників сторін, встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, констатує наступне.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, згідно Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь", зареєстровано за адресою: вул. Легоцького, буд.9, кв.14, м.Ужгород, Закарпатська область,88015, код ЄДРПОУ 13599852 (а.с.38-43).

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем видано наказ №79 від 11.04.2019р. «Про проведення інспекційних відвідувань», у якому зазначено, що підставою його видачі є інформація ГУ ПФУ в Закарпатській області №4315 від 29.03.2019 року, інформації служби у справах дітей Закарпатської ОДА №02-07/172 від 12.02.2019р., звернення ОСОБА_1 щодо перевірки серед інших обєктів -" ТОВ "Світязь" м.Ужгород, вул.Легоцького,9/14 щодо дотримання законодавства при оформленні трудових відносин, оплаті праці, звільненні працівників, праці неповнолітніх, робочого часу та часу відпочинку, а також додержання законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування, .п.п11.9,11.37 акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної (фізичної) особи, яка використовує найману працю.( а.с. 77-78)

На підставі наказу оформлено направлення від 12.04.2019 року №366 на проведення інспекційного відвідування зазначеного суб`єкта господарювання

"з метою перевірки додержання законодавства про працю на підставі п.п.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю щодо порушень трудового законодавства при оформленні трудових відносин та керуючись Конвенціями пор інспекцію праці питання оплати праці, дотримання мінімальних гарантій,. часу праці та відпочинку, використання праці неповнолітніх, а також додержання законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування. п.п. 11.9; 11.37;11.39 акту.

Строк дії направлення з 15 квітня 2019 року по 19 квітня 2019 року. Попереднє інспекційне відвідування проводилося 03.02.2017 року.( а.с.79).

На підтвердження підстави проведення інспекційного відвідування відповідач надав лист ГУ ПФУ від 29.03.2019 року за №4315/04.03 «Інформації щодо страхувальників, які порушують законодавство про оплату праці в звіті за січень 2019 року» з додатками , де в Додатку № 4 значиться позивач, як такий, що порушує законодавство про оплату праці , так як нараховує заробітну плату менше мінімальної.(а.с.191-201).

15.04.2019 року, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області за місцезнаходженням відповідача було направлено лист від 15.04.2019 року за №40. у якому відповідачем запропоновано підготувати визначений перелік документів та надати їх до відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Закарпатській області на 11 год.00 хв. 16.04.2019 року за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська. 16 (а.с.13)

Так , за результатами інспекційного відвідування інспектором праці Берником З.П. складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за №ЗК/212/7/АВ від 19.04.2019 року (а.с.14-21). : " Початок інспекційного відвідування- 15.04.2019 року, завершення- 19.04.2019 року. Дані пор останній проведений захід державного контролю- інспекційне відвідування не проводилося.

Відповідно до Акта інспекційного відвідування, інспектором серед інших порушень встановлено і порушення ч.1 та 2 ст.115 КзпП, ч.1 ст. 24 ЗУ « Про оплату праці- щодо строків оплати праці найманим працівникам за січень-лютий 2019 року та порушення вимог ч. 1 ст.116 КЗпП України - строку проведення повного розрахунку при звільнені працівника.

Судом встановлено, що 07.05.2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці в Закарпатській області ОСОБА_2 , відповідно до ст. 259 КЗпП України, ст.53 ЗУ «Про зайнятість населення», ч. 3 статті 34 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України», пункту 8 порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509, на підставі абз.3 частини 2 статті 265 КЗпП України, винесено постанову №ЗК212/7/АВ/П/ПТ-ІП-82 , якою вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 12519, 00 грн. (а.с.22-23).

Окрім того, 07.05.2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці в Закарпатській області ОСОБА_2 , відповідно до ст. 259 КЗпП України, ст.53 ЗУ «Про зайнятість населення», ч. 3 статті 34 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України», пункту 8 порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509, на підставі абз. 4 частини 2 статті 265 КЗпП України за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці винесено постанову №ЗК212/7/АВ/П/ПТ- ІП -83, якою вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 41730,00 грн. (а.с.24-25).

Судом в судовому засіданні досліджувалася Єдина справа проведення інспекційного відвідування ( а.с. 71-174)

Відповідачем 19 квітня 2019 року було винесено Припис про усунення вказаних порушень № ЗК 212/7/АВ/П, приписи якого були виконані, про що директор ТОВ "Світязь" проінформував відповідача листом від 25.04.2019 року.( а.с.154-156, 161).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення про Державну службу України з питань праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 (далі Положення №96).

Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п. 1 Положення № 96).

Пунктом 2 Положення № 96 передбачено, що Державна служба України з питань праці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 7 Положення № 96 Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підстави , порядок, процедура здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю фізичними особами встановлено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877-V), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою КМУ від 26.04.2017 року №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України" (далі - Порядок №295).

Відповідно до ст.1, ч.1 ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-У Управління Держпраці є органом державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом №877-У, при здійсненні контролю та перевірок Управління Держпраці в Закарпатській області зобовязаний керуватись вимогами вищезазначеного Закону.

Згідно ч.1 ст.6 Закону №877-У під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Статтею 259 Кодексу законів про працю України ( в редакції, яка була чинна на час спірних правовідносин) встановлено, що: Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. за № 295 затверджено ПОРЯДОК здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю ( далі Порядок 295), . який був чинним на час проведення інспекційного відвідування та який:

1. визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

2. Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

Держпраці та її територіальних органів;

виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

3. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Судом встановлено, що відповідачем не дотримана процедура проведення інспекційного відвідування, встановлена вищевказаним порядком.

Так, Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Пунктом 5 Порядку №295 визначено чіткий перелік підстав для проведення інспекційного відвідування, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Як вбачається з направлення на проведення інспекційного відвідування від 12.04.2019р. №366, метою перевірки є додержання законодавства про працю на підставі п.п.3 п.5 вищезазначеного Порядку №295 та керуючись Конвенціями про інспекцію праці питання оплати праці, дотримання мінімальних гарантій, часу праці та відпочинку, використання праці неповнолітніх, а також додержання законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, п.п. 11.9; 11.37; 11.39 акту.

Відповідно до вимог пп. .3 п.5 Порядку інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених підпунктах 1, 2, 47 цього пункту.

Натомість, 15.04.2019 року, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області за місцезнаходженням відповідача було вручено позивачу копію вищевказаного направлення від 12.04.2019р. №366 та лист від 15.04.2019 року за №40. у якому відповідачем запропоновано підготувати визначений перелік документів та надати їх до відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших пормативно-правових актів Управління Держпраці у Закарпатській області на 11 год.00 хв. 16.04.2019 року за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська. 16, Позивач падав всі необхідні документи відповідачу за вищезазначеною адресою, де і було проведено «інспекційне відвідування».

Частиною 15 Порядку № 295 за рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об`єктом відвідування, інспектори праці за наявності підстав, визначених підпунктами 1, 4-7 пункту 5 цього Порядку, можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об`єктом відвідування.

Судом встановлено, що і не заперечував відповідач, інспекційне відвідування проводилося у приміщенні за місцезнаходженням відповідача, хоча відповідне рішення не приймалося , що суперечить ч.15 Порядку № 295.

Частиною 16 Порядку № 295 встановлено , що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Отже , відповідач фактично здійснив невиїзне інспектування, хоча був направлений на інспекційне відвідування у відповідності до направлення від 12.04.2019р. №366. Актів щодо неможливості, відсутності або перешкоджання здійснювати інспекційного відвідування за місцезнаходженням позивача- відсутні, що суперечить ч. 16 Порядку№ 295.

Судом критично оцінюється невідповідність інформації у направленні від 12.04.2019 року №366 на проведення інспекційного відвідування, а саме: "Попереднє інспекційне відвідування проводилося 03.02.2017 року інформації, зазначеній у Акті інспекційного відвідування, де вказано:" Дані про останній проведений захід державного контролю- інспекційне відвідування не проводилося".

Частиною 10 Порядку № 295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами мікропідприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб`єктами малого підприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач підпадає ознаки малого підприємства, а отже термін інспекційного відвідування, яке було проведено протягом чотирьох днів суперечить ч. 10 Порядку 295.

Крім того, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-У.

Згідно ст.1 Закону №877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Як підстава для проведення інспекційного відвідування відповідачем зазначено лист ГУ ПФУ в Закарпатській області від 29.03.2019 року , що узгоджується з п.6 ч.5 Порядку № 295. Однак, дана підстава відсутня у Направленні на проведення інспекційного відвідування , оскільки в ньому зазначено пп.3 п.5, а саме: вказано підставу проведення інспекційного відвідування - рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, що суперечить також ч. 3 статті 7 Закону № 877-V.

Отже вищевказане порушення порушило право позивача, яке встановлено ч. 3 статті 6 Закону № 877-V, а саме: Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно ч. 2 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, що в даному випадку не було дотримано відповідачем і призвело до порушення прав та інтересів позивача під час проведення інспекційного відвідування, оскільки було порушено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, які встановлені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-У, де у статті 3 зазначено, що здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Крім того, постанова №ЗК212/7/АВ/П/ПТ-ІП-83, якою притягнуто до відповідальності відповідача за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці є протиправною з наступних підстав.

До мінімальних гарантій для працівників, встановлених державою, відносяться (ст. 12 Закону "Про оплату праці"):

- оплата щорічних відпусток (ст. 21 Закону "Про відпустки");

- оплата часу, протягом якого працівники були направлені для підвищення кваліфікації (ст. 122 КЗпП);

- оплата часу, протягом якого працівник був направлений на обстеження до медичного закладу (ст. 123 КЗпП);

- доплата до середнього заробітку при переведенні на нижчеоплачувану роботу за станом здоров`я (ст. 170 КЗпП);

- доплата до середнього заробітку при тимчасовому переведенні на іншу роботу в інших випадках (ст. 114 КЗпП);

- доплата до середнього заробітку для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, переведених відповідно до медичного висновку на легшу роботу (ст. 178 КЗпП);

- гарантійні виплати при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання з метою набуття нової спеціальності (Постанова Кабінету Міністрів "Про гарантії та компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншим професіям з відривом від виробництва");

- гарантійні виплати для донорів (ст. 124 КЗпП);

- гарантійні та компенсаційні виплати працівникам у разі переїзду до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах (ст. 120, 121 КЗпП);

Статтею 2 Закон України "Про оплату праці " визначена структура заробітної плати , що складається з :

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Стаття 12 ЗУ "Про оплату праці" ( Інші норми і гарантії в оплаті праці) дає перелік мінімальних державних гарантій:

- норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо)

- гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо),

- а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Статтею 8 Закон України "Про оплату праці" встановлено , що держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Відповідач встановив порушення позивачем ч.1 статті порушення вимог ч.1 ст. 117 КЗпП України, тобто за порушення строків розрахунків при звільнені звільненим працівникам не проведено нарахування та виплата середнього заробітку з дня звільнення по день фактичного розрахунку, що як вказав представник відповідача, на їх думку є порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Суд зауважує, що стаття 117 КЗпП України називається "Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні", тобто не може бути віднесена до поняття мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оскільки вже сама є санкцією за недотримання строків розрахунків при звільненні, тобто є одним із видів юридичної відповідальності за порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Юридична відповідальність - це різновид соціальної відповідальності, який закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов`язок правопорушника пізнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать. Іншими словами, це застосування до винної особи примусових заходів за вчинене правопорушення. Юридична відповідальність може бути : кримінальна, адміністративна, фінансова, дисциплінарна, майнова тощо.

Підставою відповідальності власника (підприємства) відповідно до вказаної статті, є склад правопорушення, який включає два юридичних факти - порушення власником строків розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП) та вина власника. В даному випадку статтею 117 встановлена фінансова (майнова) відповідальність роботодавця.

Так , п.8 ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.( ч.2 ст. 2КАСУ)

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам , про які вказано у ч.2 ст. 2КАСУ, а викладені в позовній заяві доводи позивача є знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

У відповідності до ст. 132 КАСУ. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

В даній справі інтереси позивача представляв адвокат Піца М.М., що стверджується довіреністю від 01/019 від 28 травня 2019 року ( а.с. 44) та Договором № 01/2019 року від 20 травня 2019 року про надання професійної правничої допомоги. ( а.с. 29- 30), у якому вказано, що винагорода адвоката становить суму у розмірі 5000 грн., яку замовник зобовязаний сплатити на банківський рахунок Адвоката протягом 5-ти банківських днів з дати укладення цього Договору , що і було виконано згідно наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 12 від 23 травня 2019 року ( а.с. 31).

В силу положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу- задовольнити.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК212/7/АВ/П/ПТ-ІП-82 від 07.05.2019 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь" штрафу у розмірі 12519.00 грн.

3.Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК212/7/АВ/П/ПТ-ІП-83 від 07.05.2019 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь" штрафу у розмірі 41730.00 гривень.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області ( вул. Минайська, буд. 16,м. Ужгород,Закарпатська область,88018 , код ЄДРПОУ 39795035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь"( вул. Легоцького, буд. 9, кв. 14,м. Ужгород,Закарпатська область,88015, код ЄДРПОУ 13599852)судові витрати, а саме:

- судовий збір в розмірі 1921,00 ( одна тисяча девятсот двадцять одна гривня 00 коп.) грн. згідно платіжного доручення №13 від 29 травня 2019 року .

- витрати за надану професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 (пять тисяч гривень 00 коп.) грн. згідно платіжного доручення Ат "Укрексімбанк"№ 12 від 23 травня 2019 року .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд.

Суддя

З.Б. Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02 серпня 2019 року.