ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

Київ

справа №806/1456/16

адміністративне провадження №К/9901/32504/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №806/1456/16

за позовом Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" до Державної екологічної інспекції у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, визнання неправомірним та скасування припису, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Гуріна Д.М., та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року, постановлену у складі: головуючого судді Зарудяної Л.О., суддів: Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.,

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року Багатопрофільне мале приватне підприємство "Сприяння" звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Житомирській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції Житомирській області №33-П від 27 квітня 2016 року про проведення з 29 квітня до 16 травня 2016 року позапланової перевірки БМП «Сприяння» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища;

- визнати неправомірними дії Державної екологічної інспекції у Житомирській області по проведенню позапланової перевірки та складанню акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними відходами, складеному за результатами перевірки БМПП «Сприяння» без дати та номеру;

- визнати неправомірним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Житомирській області №54/2 від 16 травня 2016 року.

Свої вимоги обґрунтовувало безпідставністю проведення відповідачем перевірки підприємства, оскільки ОСОБА_1 , за зверненням якого проводилась перевірка, є керівником ДП «Житомирське ПМК», з яким у них існує спір щодо земельної ділянки. Крім того вказує, що відповідачем був порушений порядок проведення перевірки та не враховано надані перевіряючим документи.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Судами встановлено, що у період з 5 травня 2016 року до 12 травня 2016 року Державною екологічною інспекцією у Житомирській області на підставі наказу від 27 квітня 2016 року №33-П, направлення на перевірку від 29 квітня 2016 року №196 та дозволу від 4 квітня 2016 року №2/1-3233 проведено позапланову перевірку БМПП "Сприяння» з дотримання вимог природного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Вказана перевірка було проведена за скаргою громадянина ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт, в якому зазначено, що на час проведення перевірки виявлено: відсутність наказів про призначення відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; відсутність плану організації роботи у сфері поводження з відходами; відсутність первинного поточного обліку кількості, типу, складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються; не вимагається дослідження наявності дозволів на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів; не визначені та не погоджені склад та властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища.

На підставі висновку акта перевірки, відповідачем винесено припис №54/2 від 16 травня 2016 року, яким Державна екологічна інспекція у Житомирській області приписує БМПП «Сприяння» усунути порушення вимог законодавства, виявлених під час перевірки з дотримання вимог природного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, а саме:

1) Призначити відповідальних осіб у сфері поводження з відходами - термін виконання - 15 червня 2016 року;

2) Розробити план організації роботи у сфері поводження з відходами - термін виконання - 15 червня 2016 року;

3) Завести та вести первинний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються - термін виконання - 15 червня 2016 року;

4) Визначити склад і властивості відходів) пил від процесів оброблення каменю), що утворюється, ступінь його небезпечності для навколишнього природного середовища - термін виконання - 15 липня 2016 року;

5) Укласти договір на видалення відходів (пил від процесів оброблення каменю) реалізації чи передачі його іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів - термін виконання - 15 червня 2016 року;

6) Розробити та затвердити в установленому порядку паспорт місця видалення відходів (пилу від процесів оброблення природного каменю - майданчика для обезводнення вологого шламу - термін виконання - 15 серпня 2016 року;

7) Подати до Центру надання адміністративних послуг декларацію про утворення відходів - термін виконання - 15 червня 2016 року.

Не погоджуючись з проведенням перевірки та її наслідками, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що відповідач при проведенні перевірки діяв правомірно, виявлені порушення мали місце та припис про усунення порушень є законним.

Позивач не погодився із вказаними судовими рішеннями і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що суди дійшли необґрунтованих висновків щодо правомірності проведеної перевірки, зокрема, щодо дотримання дводенного терміну її проведення та обґрунтованості скарги ОСОБА_1 .

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 5 квітня 2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності" (далі - Закон України №877-V), Законом України від 25 червня 1991 року №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон України №1264-XII), Законом України від 5 березня 1998 року №187/98-ВР «Про відходи» (далі - Закон України №187/98-ВР), Порядком організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року №464 (далі - Порядок №464, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 1 Закону України №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону України №877-V закріплені підстави для проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).

Зокрема, абзацом п`ятим частини 1 статті 6 Закону України №877-V серед підстав для проведення позапланових заходів зазначено також обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

У відповідності до положень пунктів 3.8, 3.9, 4.3, 4.13, 4.20, 4.23, 4.24 Порядку №464 позапланова перевірка проводиться за наказом органу Держекоінспекції та направленням на проведення перевірки керівника органу Держекоінспекції або його заступника.

Тривалість позапланової перевірки не повинна перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Перед початком перевірки державні інспектори зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Держекоінспекції, і надати копію направлення.

За результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.

В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб`єкта господарювання.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.

Як було зазначено вище, перевірка була проведена за скаргою громадянина ОСОБА_1 , у якій він просив вжити заходи щодо БМПП «Сприяння». 23 березня 2016 року вказана скарга була направлена до центрального органу виконавчої влади - Державної екологічної інспекції України про що було повідомлено заявника.

Після отримання даної скарги, 4 квітня 2016 року Державна екологічна інспекція України направила на адресу Державної екологічної інспекції у Житомирській області згоду №2/1-3233 на проведення позапланової перевірки.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника, що ОСОБА_1 звернувся як керівник юридичної особи, оскільки, як встановлено судами, останній звернувся до відповідача зі скаргою саме як громадянин та обґрунтував свою скаргу порушенням своїх прав.

Не заслуговують на увагу і доводи позивача про порушення термінів проведення перевірки, оскільки за встановлених у даній справі обставин перевірка проводилась 5 та 12 травня 2016 року.

За наведених вище обставин, необґрунтованими є доводи позивача щодо наявності порушень у діях перевіряючих щодо оформлення акту перевірки, направлення на перевірку та під час проведення перевірки БМПП «Сприяння».

Щодо визнання неправомірним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Житомирській області №54/2 від 16 травня 2016 року, то колегія суддів зазначає, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п`яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону України №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Нормами частини 9 статті 4 Закону України №877-V встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Положеннями, викладеними у пункті 4.26 Порядку №464 передбачено, що строк для усунення порушень законодавства, визначених у приписі, встановлюється державним інспектором залежно від того, яке порушення виявлено, але не може бути більшим, ніж 6 місяців.

Відносини, пов`язані з утворенням, збиранням і заготівлею, сортуванням, перевезенням, зберіганням, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, вивозяться з неї, а також з перевезенням, обробленням та утилізацією відходів, що ввозяться в Україну як вторинна сировина регулюються Законом України від 5 березня 1998 року №187/98-ВР «Про відходи» (далі - Закон України №187/98-ВР).

Статтею 17 Закону України №187/98-ВР встановлені обов`язки суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами.

Зокрема пунктами «в», «г», «й», «к», абзацами першим та третім пункту «т» частини 1 статті 17 Закону України №187/98-ВР встановлено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров`я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища; на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000, зобов`язані щороку подавати декларацію про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України; суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об`єкт утворення відходів.

Статтею 28 Закону України №187/98-ВР передбачено, що з метою повного обліку та опису функціонуючих, закритих та законсервованих місць видалення відходів, їх якісного і кількісного складу, а також здійснення контролю за впливом відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини ведеться реєстр місць видалення відходів. Реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Дані реєстру підлягають щорічному уточненню. Порядок ведення реєстру місць видалення відходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Абзацом другим статті 33 Закону України №187/98-ВР встановлено, що на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Відповідно до висновків, викладених в акті позапланової перевірки, у діяльності БМПП «Сприяння» були встановлені порушення приписів вищевказаних норм законодавства, а саме: пункти «в», «г», «й», «к», абзаци перший та третій пункту «т» частини 1 статті 17, статтю 28 та абзац другий статті 33 Закону України №187/98-ВР.

Так, на час проведення перевірки було виявлено відсутність наказів про призначення відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; відсутність плану організації роботи у сфері поводження з відходами; відсутність первинного поточного обліку кількості, типу, складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються; встановлено, що не вимагається дослідження наявності дозволів на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів; не визначені та не погоджені склад та властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища, Державною екологічною інспекцією у Житомирській області був складений припис про усунення вказаних порушень.

Дослідженими судами доказами встановлено, що на час розгляду справи в судах, позивачем частково виконані вимоги припису

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суди дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду