ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2019 року

Київ

справа №804/406/16

адміністративне провадження №К/9901/10033/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року (головуючий суддя - Сидоренко Д.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року (головуючий суддя - Круговий О.О., судді - Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Прокуратури Дніпропетровської області

про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 18 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про:

1.1. скасування наказу прокурора Дніпропетровської області № 2755к від 14 грудня 2015 року;

1.2. поновлення ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури Дніпропетровської області;

1.3. поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора прокуратури Центрально-Міського району м.Кривого Рогу;

1.4. виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу виходячи з розрахунку 8324 гривень за період часу з 14.12.2015р. по 31.12.2015р. та 17431 гривень на місяць з 01.01.2016р. до моменту фактичного поновлення на посаді.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звільнення з посади вважає незаконним та безпідставним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

3.1. Зобов`язано прокуратуру Дніпропетровської області змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади старшого прокурора прокуратури Центрально-Міського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області та з органів прокуратури на дату видачі йому трудової книжки - 21.12.2015р.

3.2. Стягнуто з прокуратури Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки з 15.12.2015р. по 21.12.2015р. у розмірі 1877,30 грн.

3.3. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

4. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції зазначив, що виходячи із положень статті 28 Закону №1697, де зазначено, що добір кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури здійснюється виключно на конкурсних засадах, позивач, зайнявши 45-е місце у рейтинговому списку, не може претендувати на одну із посад в Криворізькій місцевій прокуратурі №3 Дніпропетровської області. Суд врахував, що у позивача відсутнє переважне право на залишення на роботі, передбачене ст.42 КЗпП України. Можливостей залишення позивача на посаді прокурора прокуратури Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області після 15.12.2015р. також не існувало, оскільки штатний розпис цієї прокуратури, як і інших районних та прирівняних до них прокуратур в межах Дніпропетровської області, із цієї дати були виключені за наказом Генерального прокурора України №76ш від 23.09.2015р., а самі прокуратури припинили свою діяльність як суб`єкти владних повноважень. Твердження позивача про те, що відповідач зобов`язаний запропонувати вакантну посаду в апараті прокуратури Дніпропетровської області, суд визнав хибними, оскільки на орган прокуратури Дніпропетровської області не покладено обов`язку здійснювати добір посад до осіб, які підлягають звільненню відповідно до п. 1 ч.1 ст.40 КЗпП України та п.9 ч.1 ст.51 Закону №1697. Також суд зауважив, що позивач не ініціював питання щодо переведення на іншу посаду, зокрема до прокуратури Дніпропетровської області. Крім того, з отриманих пояснень свідків, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги трудового законодавства щодо видачі позивачу в день звільнення належно оформленої трудової книжки та видано позивачу його трудову книжку із затримкою лише 21.12.2015 року, у зв`язку з чим судом прийнято рішення про стягнення з прокуратури Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки з 15.12.2015р. по 21.12.2015р. у розмірі 1877,30 грн.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у справі №804/406/16 залишено без змін.

6. Підтримуючи висновки суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що оскільки Законом України «Про прокуратуру» та Порядком визначено умову призначення прокурора на посаду в реорганізовану прокуратуру - успішне проходження тестування, а така умова позивачем не виконана, відповідач був позбавлений правових підстав на переведення ОСОБА_1 на іншу посаду в новоутвореній місцевій прокуратурі. Щодо доводів позивача про його звільнення з посади 14.12.2015 року до введення в дію Наказу №76ш від 23.09.2015 року, що є порушенням вимог Закону суд вказав на те, що наказом Генерального Прокурора України № 76ш від 23.09.2015 у зв`язку з утворенням з 15.12.2015 місцевих прокуратур та припиненням діяльності шляхом реорганізації міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур внесено зміни до структури та штатного розпису прокуратури Дніпропетровської області. Тобто, з 15.12.2015 року є такими, що ліквідуються штатні посади в міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур та розпочинають роботу новостворені місцеві прокуратури.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

7. 01 грудня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року, в якій позивач просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що відповідно до оскаржуваного наказу реорганізація органів прокуратури не проводилась, істотні умови праці не змінились, а змінилась тільки назва підрозділу і частково - штат, однак правовий статус підрозділу, посада «прокурор» та покладені на особу, яка займає цю посаду, службові обов`язки не змінювались. Вказує, що його звільнення відбулось за відсутності подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Також посилається на наявність у нього переважного права на залишення на роботі. Вказує на те, що на момент винесення оскаржуваного наказу наказ про скорочення штату не діяв, адже його введено в дію лише 15.12.2015 року. Зазначає, що не був своєчасно ознайомлений з результатами рейтингових списків, що унеможливило оскаржити ці результати. Також посилається на здійснення судом першої інстанції невірного розрахунку суми середнього заробітку за період з 14.12.2015 року по 21.12.2015 року без застосування положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

9. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 обіймав посаду старшого прокурора прокуратури Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

11. Наказом Генерального прокурора України від 23.09.2015р. №76ш у зв`язку з утворенням з 15.12.2015р. місцевих прокуратур та припиненням діяльності шляхом реорганізації міських, районних, міжрайонних, прокуратур із штатного розпису прокуратури Дніпропетровської області виключено штатний розпис прокуратури Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та встановлено у штатному розписі Криворізької місцевої прокуратурі №3 Дніпропетровської області 31 посада прокурорів (керівник - 1, перший заступник керівника - 1, заступник керівника - 2, прокурор - 27).

12. 25.09.2015р. ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст. 49-2 КЗпП України та п.5-1 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру», попереджено про звільнення прокурором області. Позивач попереджена про звільнення з посади та органів прокуратури у зв`язку з ліквідацією органу прокуратури, у разі непроходження або неуспішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі.

13. ОСОБА_1 подав заяву для участі у тестуванні та проходив його, що ним не заперечувалось, однак за результатами тестування на заміщення посад прокурорів у місцевій прокуратурі позивач зайняв 45-е місце рейтингового списку, із загальним підсумковим балом 69, що підтверджується рейтинговим списком Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області. Рішення щодо результатів тестування позивачем оскаржено не було.

14. Наказом прокурора Дніпропетровської області №2755к від 14.12.2015 року ОСОБА_1 звільнений з посади старшого прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу з 14.12.2015 року у зв`язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України та п. 9 ч. 1 ст. 51 ЗУ «Про прокуратуру»

15. Свідок ОСОБА_2 показав, що 18.12.2015р. стало відомо про звільнення, проте копію наказу про звільнення 18 числа не було надано, трудова книжка разом із копією наказу була віддана 21.12.2015р. Вказав, що у період з 15.12.2015р.-17.12.2015р. зателефонував до відділу кадрів, проте відповіді щодо звільнення не отримав, співробітником відділу кадрів сказано, що наказу про звільнення немає, продовжуйте виконувати обов`язки. Пояснив, що ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_2 ставив підпис за отриману трудову книжку, проте не бачив чи була вона ним отримана.

16. Свідок ОСОБА_3 показав, що у період з 17.12.2015р.-18.12.2015р., коли фактично продовжували працювати, самостійно дізналися яким чином проходить звільнення та коли забирати трудові книжки. До прокуратури м. Кривого Рогу накази про звільнення не надходили. 18.12.2015р. хотів їхати за наказом про звільнення та трудовою, проте колеги повідомили, що копію наказу та трудову книжку можна буде забрали лише 21.12.2015р. 21.12.2015р. разом з позивачем приїхали до прокуратури, заповнили обхідні листи та отримали трудові книжки. Трудову книжку ОСОБА_1 не бачив. Пояснив, що при отриманні трудової книжки дату не ставив, після нього трудову отримував позивач.

17. Свідок ОСОБА_4 показав, що 21.12.2015р. разом з колегами приїхав до прокуратури за документами про звільнення. Зазначив, що їм пояснили, що вони звільнені 14.12.2015р., проте до 21.12.2015р. вони продовжували виконувати свої посадові обов`язки. 21.12.2015р. до обідньої перерви заповнювали обхідні листи, їх попросили звернутися за наказами про звільнення о третій годині. При отриманні трудової книжки відділ кадрів просив дату не ставити, в книзі обліку трудових книжок поставив лише підпис. Також показав, що у період з 14.12.2015р.-18.12.2015р. телефонували до відділу кадрів, ніхто нічого не говорив, казали, що можливо буде хтось звільнений, хто не зрозуміло.

18. Свідок ОСОБА_5 показав, що ознайомився з наказом про звільнення та отримав трудову книжку 21.12.2015р., при отриманні трудової книжки дату не ставив. Також показав, що бачив, як ОСОБА_1 отримав свою трудову книжку.

19. Свідок ОСОБА_6 показала, що при ознайомленні із наказом та отриманні трудової книжки працівники прокуратури заходили по одному. При отриманні трудової книжки у журналі дату не ставила.

20. За отриманих пояснень свідків, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу видано його трудову книжку із затримкою лише 21.12.2015 року.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

21. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) .

23. Частина 1 статті 81 Закону №1697-VII: Заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

24. Частина 3 статті 81 Закону №1697-VII: Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

25. Частина 1 статті 7 Закону №1697-VII: Систему прокуратури України становлять: 1) Генеральна прокуратура України; 2) регіональні прокуратури; 3) місцеві прокуратури; 4) військові прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

26. Частина 1 статті 12 Закону №1697-VII: У системі прокуратури України діють місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в Додатку до цього Закону.

27. Додаток до Закону №1697-VII: <…> Перелік і територіальна юрисдикція місцевих та військових прокуратур: Дніпропетровська область: Криворізька місцева прокуратура №3: Саксаганський район міста Кривий Ріг , Центрально-Міський район міста Кривий Ріг <…>.

28. Абзац 3 пункту 1 розділу ХІІ Закону №1697-VII: Цей Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім: статті 12 та Додатка до цього Закону щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, які набирають чинності з 15 грудня 2015 року.

29. Пункт 11 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII: До утворення місцевих прокуратур їх повноваження здійснюють міські, районні, міжрайонні, районні у містах прокуратури. На зазначений період за прокурорами та керівниками цих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури.

30. Підпункт "в" пункту 51 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII:До набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" цього Закону: прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування. Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України.

31. Пункт 9 частини 1 статті 51 Закону № 1697-VII: Прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

32. Умови і процедуру проведення тестування на посади прокурорів місцевих прокуратур визначає Порядок проведення тестування для зайняття посади прокурора, затверджений наказом Генеральної прокуратури України від 20.07.2015 № 98 (далі - Порядок № 98).

33. Пункт 1.2. Порядку № 98: На посади прокурорів місцевих прокуратур призначаються особи за результатами успішного проходження ними тестування.

34. Пункт 1.4. Порядку № 98: Прокурори та стажисти на посадах прокурорів, які на день набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, претендують на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, яка утворюється шляхом реорганізації прокуратури районного рівня, в якій вони працюють. Прокурори та стажисти на посадах прокурорів, які працюють у прокуратурах міст з районним поділом, претендують на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури в одній з місцевих прокуратур, що утворюються в межах відповідного міста.

35. Пункти 3.15,3.16 Порядку №98, <…> максимальна кількість балів, яку може набрати кандидат за результатами проходження двох тестувань, - 200, які враховуються рівними частинами (50 % - тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) та 50 % - тестування на загальні здібності). На підставі відомостей про результати тестування робоча група регіонального центру формує рейтинговий список по кожній місцевій прокуратурі окремо <…>.

36. Пункт 5.2. Порядку № 98: Працівник, який на день набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" працює в міській, районній, міжрайонній, районній у місті прокуратурі, подає заяву за формою, наведеною у додатку 3 цього Порядку, для участі в тестуванні на посаду прокурора тієї місцевої прокуратури, яка буде сформована шляхом реорганізації прокуратури районного рівня, в якій він працює.

37. Пункт 9.5 Порядку № 98: Керівник регіональної прокуратури після отримання рейтингового списку кандидатів на посади прокурорів конкретної місцевої прокуратури та рапорту працівника прокуратури (заяви для тих, хто не працює у прокуратурі), який успішно пройшов тестування, видає наказ про його призначення на посаду, враховуючи підсумковий бал кандидата (від вищого до нижчого) та кількість штатних одиниць у відповідній місцевій прокуратурі.

38. Пункт 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України): Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників

39. Частина 2 статті 40 КЗпП України: Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

40. Частина 1 статті 42 КЗпП України: При скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

41. Частина 1-3 статті 492 КЗпП України: Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

42. Стаття 222 КЗпП України: Особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

43. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

44. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

45. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

46. Враховуючи норми статті 222 КЗпП України, а також відповідно до постанови Верховного Суду України у справі №21-8а15 від 17 лютого 2015 року, Суд зауважує, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Суд зауважує, що в даних спірних правовідносинах спеціальним законом виступатиме Закон №1697-VII. Відтак, пріоритетними нормами щодо підстав, порядку та процедури призначення і звільнення осіб, на яких поширюється дія Закону №1697-VII, будуть саме норми даного Закону. Норми КЗпП будуть застосовуватися лише в тій частині, що не охоплена нормами Закону № 1697-VII.

47. Аналізуючи ст. 7 Закону № 1697-VII, Суд зазначає, що даною нормою змінено систему органів прокуратури, зокрема, запроваджено створення місцевих прокуратур.

48. Саме на виконання вимог ст.ст.7, 12, п.1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ст.ст. 9, 14, пп.6 п.5-1 розділу ХІІІ Закону України від 14.10.2014 "Про прокуратуру", у зв`язку з утворенням з 15 грудня 2015 року місцевих прокуратур та припинення діяльності шляхом реорганізації міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур наказом Генеральної прокуратури України внесені зміни до структури та штатного розпису прокуратури Дніпропетровської області, а саме виключено штатний розпис прокуратури Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та встановлено у штатному розписі Криворізької місцевої прокуратурі №3 Дніпропетровської області 31 посаду прокурорів (керівник - 1, перший заступник керівника - 1, заступник керівника - 2, прокурор - 27).

49. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, пройшовши етап тестування, посів 45 місце у підсумованому рейтинговому списку, що, зважаючи на норми пп."в" п. 51 Розділу ХІІІ Закону №1697-VII, унеможливило обіймання ним посади прокурора у новоутвореному органі місцевої прокуратури та слугувало підставою звільнення позивача з посади у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону №1697-VII.

50. Враховуючи викладене, Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про правомірність звільнення позивача та наявність для цього підстав.

51. Суд також вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги позивача в частині пропозиції йому вакантних посад, з огляду на наступне.

52. Приписами статті 49-2 КЗпП України передбачено, що пропозиція вакантних посад роботодавцем у разі звільнення працівника у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці можлива, коли ці посади стосуються тієї ж професії чи спеціальності, якими в спірних правовідносинах є посади прокурорів. Проте, нормами спеціального законодавства - Закону №1697-VII зазначено, що обіймання даних посад здійснюється на конкурсній основі шляхом успішного проходження тестування та з врахуванням кількості штатних одиниць у відповідній місцевій прокуратурі.

53. Відтак, вакантні посади ОСОБА_1 не пропонувалися, оскільки в Криворізькій місцевій прокуратурі №3 Дніпропетровської області, на роботу в якій претендував позивач, вакантних посад прокурорів не існувало, у зв`язку з тим, що вони заповнювалися у відповідності до Порядку проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури згідно рейтингового списку.

54. Щодо доводів позивача з приводу відсутності в законодавстві поняття "успішне проходження тестування" як підстави звільнення, Суд зауважує наступне.

55. Як зазначалося вище, у зв`язку з набранням чинності Законом №1697-VII в частині створення місцевих прокуратур та виключенням штатних розписів міських, міжрайонних та районних прокуратур, шляхом скорочення останніх, призначення в новостворені місцеві прокуратури відбувалося в порядку, регламентованому Законом №1697-VII, а саме - за результатами проходження тестування, про що зазначалося в попередженні про звільнення позивача.

56. З аналізу п.3.15, 3.16, 9.5 Порядку №98 вбачається, що критерій успішності проходження тестування, визначається виходячи з підсумкового балу кандидата за результатами даного тестування та відповідного місця в рейтинговому списку, а також кількості штатних одиниць у відповідній місцевій прокуратурі.

57. Зважаючи на те, що позивач набравши 69 балів посів 45 місце у рейтинговому списку Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області, а також те, що кількість штатних одиниць прокурорів у даному органі становить 31 одиниця, то, відповідно, ОСОБА_1 вважається таким, що не пройшов успішно тестування та позбавлений можливості обіймати посаду прокурора у Криворізькій місцевій прокуратурі №3 Дніпропетровської області відповідно до приписів спеціального законодавства - Закону №1697-VII.

58. Стосовно посилань скаржника на те, що його звільнення відбулось за відсутності подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів колегія суддів звертає увагу на наступне.

59. Згідно частини 1 статті 62 Закону №1697 подання про звільнення прокурора з посади вноситься Вищою радою правосуддя або Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів у визначених законом випадках.

60. В той же час згідно абзацу 3 пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону №1697 цей Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім статей 21, 28-38, 42, 44-50, 62-63, 65-79 цього Закону, які набирають чинності 15 квітня 2016 року.

61. Таким чином, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів на час виникнення спірних правовідносин не здійснювала своєї діяльності.

62. Також Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій щодо того, що застосування вимог трудового законодавства стосовно наявного у позивача переважного права у залишенні на роботі не може застосовуватись у спірних правовідносинах, оскільки місце позивача у рейтинговому списку не дає йому права конкурувати з іншими особами, які отримали вищий бал та претендували на зайняття посад в місцевій прокуратурі.

63. Щодо посилань скаржника на невірний розрахунок судом першої інстанції суми середнього заробітку за час затримки видачі йому трудової книжки без врахування положень ст. 81 Закону №1697-VII, Суд зазначає наступне.

64. За загальним правилом, конкуренція правових норм у часі повинна вирішуватися на користь норми, прийнятої пізніше, оскільки найновіше законодавство демонструє способи та форми правового регулювання, які на даний етап розвитку суспільства, на думку законодавця, є більш доцільними.

65. Закон України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та Закон України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" прийняті пізніше Закону України 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру", а тому у 2015 році норми і положення Закону України "Про прокуратуру" щодо заробітної плати прокурора застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а не статтею 81 цього Закону.

66. Аналіз наведених правових норм та обставин справи дає підстави для висновку, що відповідач не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати.

67. Аналогічні висновки відображені в постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справах №825/575/16, від 21 березня 2018 року №817/548/16 та від 31 січня 2018 року №810/1304/16.

68. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

69. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

70. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

71. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

72. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду , -

п о с т а н о в и в :

73. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

74. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року - залишити без змін.

75. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

Н.В. Шевцова