open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року Справа № 160/5823/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Дніпропетровський обласний територіальний центр Комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 24.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Дніпропетровський обласний територіальний центр Комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, в якій позивач просить суд:

- визнати Протокол Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05 квітня 2019 р. №41, протиправним та нечинним в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі не здійснення розрахунку Міністерством оборони під час звільнення з військової служби з органів МВС- ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок контузії та множинних поранень обличчя та руки, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в період 1981 року;

- зобов`язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, повторно розглянути документи щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок контузії та множинних осколкових поранень обличчя, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011 -XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 і прийняти відповідне рішення.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 24.06.2019 року вказана справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 26.06.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/5823/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Дніпропетровський обласний територіальний центр Комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 24.07.2019 року в порядку положень ст. 262 КАС України.

4. Ухвалою суду від 26.06.2019 року було витребувано у відповідача, належним чином засвідчені, докази по справі, а саме:

- протокол Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05 квітня 2019 року № 41 щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі не здійснення розрахунку Міністерством оборони під час звільнення з військової служби з органів МВС - ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала в наслідок контузії та множинних поранень обличчя та руки, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в період 1981 року;

- звернення позивача із заявою про направлення його документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для виплати одноразової грошової допомоги;

- всі наявні документи подані позивачем щодо призначення останньому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала в наслідок контузії та множинних осколкових поранень обличчя, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;

- лист про відмову у направленні документів для виплати одноразової грошової допомоги та всі матеріали щодо суті цього спору.

5. Також витребувано у третьої особи належним чином завірені копію:

- листа № 7/11177/7 від 24.04.2019 року та інші матеріали щодо суті спору.

6. 23.07.2019 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов по справі № 160/5823/19.

7. 24.07.2019 року третя особа надала письмові пояснення по справі №160/5823/19.

8. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

9. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

10. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

11. Отже, рішення у цій справі приймається судом 24.07.2019 року, тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

12. Позивач у період з 24.10.1979 року по 27.02.1982 року проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР, в тому числі з 21 лютого 1981 року по 17 лютого 1982 року приймав участь у бойових діях в республіці Афганістан що підтверджується довідкою Саксаганського районного військового комісаріату м.Кривого Рогу, військовим квитком і посвідченням учасника бойових дій.

13. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року №63 Афганістан входить в перелік держав, на території яких в період з квітня 1978 року по грудень 1989 року велись бойові дії.

14. У період проходження військової служби позивачем було отримано осколкові поранення обличчя, яке згідно з висновком судово-медичного експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 11.07.2017 року №1129ж, отримане у період 1981 року при участі в бойових діях в Афганістані.

15. Згідно з Витягом з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв отриманих позивачем під час проходження військової служби множинні вогнепальні осколкові поранення обличчя (контузія головного мозку - 1981), наслідком яких стали множинні рубці в атомічних ділянках та наступні захворювання згідно наданих медичних документів - після травматичний церебральний арахноїдит з вираженим лікворо - гіпертензивним синдромом, вираженим вестибуло - атактичним синдромом, центральною вестибулярною дисфункцією ІІІст. стійко вираженим цефалгічним синдромом. ГХ ІІст. Ангіопатія сітківки обох очей, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії ( в Афганістані).

16. Відповідно до довідки МСЕК серії 12 AAA № 731122 від 24 жовтня 2017 року позивачу з 01.09.2017 року було встановлено III група інвалідності, у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії/на території інших держав.

17. У зв`язку із вищезазначеним, позивачем до військового комісаріату було надано документ, що свідчить про причини та обставини множинних осколкових поранень обличчя, контузію, травми, оригінал газети «Соціалістична Харьківщина» -1986 року, зокрема в ній зазначено, про те. що зазначені поранення обличчя не пов`язане із вчиненням позивачем кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення позивачем дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

18. За таких обставин позивач вважає, що має маю право на отримання грошової одноразової допомоги відповідно до вимог п. 6 постанови КМУ №975 від 15 грудня 2013 року.

19. 09 грудня 2017 року позивач звернувся до Саксаганського районного військового комісаріату в м. Кривий Ріг із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності.

20. До заяви позивачем були долучені документи в двох примірниках: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те. що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження: сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів.

21. Заначив про те, що ці документи були направлені в Дніпропетровський обласний військовий комісаріат для розгляду та направлення до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 року №975.

22. 07 червня 2018 року з листа Дніпропетровського обласного військового комісаріату за вих. №7/10894/7, позивач дізнався про відмову в направленні його документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 року №975. Підставою відмови було посилання на п. 17 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби позивачу було рекомендовано звернутися до органів податкової міліції.

23. У подальшому позивач звернувся з відповідними документами до Головного управління державної Фіскальної служби у Дніпропетровській області до складу, якої входить податкова міліція, для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 року №975.

24. Листом Головного управління державної Фіскальної служби у Дніпропетровській області № 45606/10/04-360402 від 31.07.2018 року позивачу було відмовлено в отриманні одноразової грошової допомоги, з підстав того, що поранення, контузія, які привели до інвалідності були отримані саме під час проходження військової служби, а не в період проходження служби в підрозділах податкової міліції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області і тому немає законних підстав для здійснення розрахунку та виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

25. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 року, яке набрало законної сили, по справі № 160/8480/18 визнано протиправними дії Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо відмови в направленні до Міністерства оборони України висновку та документів для прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії та зобов`язано Дніпропетровський обласний військовий комісаріат направити до Міністерства оборони України висновок та документи для прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991року № 2011-ХІІ та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

26. 13.05.2019 року позивачем була отримана Виписка з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.04.2019 року за №41, затверджену Міністром оборони України від 08.04.2019 року, згідно якої позивачу було відмовлено в призначені одноразової грошової допомоги на підставі п. 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та ч. 6 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби. Міністерство оборони України не здійснювало розрахунок під час звільнення з органів МВС.

27. Позивач вважає, вказане рішення 05.04.2019 року, яке прийнято відповідачем у формі протоколу в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі не здійснення розрахунку Міністерством оборони під час звільнення з військової служби з органів МВС - ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала в наслідок контузії та множинних поранень обличчя та руки, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в період 1981 року, протиправним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

28. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивач не проходив військову службу в Збройних Силах України, Міністерство оборони України не здійснювало розрахунок під час звільнення позивача з органів МВС.

29. Таким чином, обов`язку Міністерства оборони України виплачувати -одноразову грошову допомогу колишнім військовослужбовцям, які проходили службу в органах МВС жодним керівним документом не передбачено.

Крім того, пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 передбачає:

- допомога, що не призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

30. Зазначили про те, що позивачу було встановлено інвалідність, пов`язану з виконанням обов`язків військової служби, 01.09.2017 року згідно довідки МСЕК серії 12ААА №731122.

31. На думку відповідача, питання про призначення йому одноразової грошової допомоги повинно розглядатись відповідно до підпункту 3 пункту 6 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, оскільки він проходив строкову військову службу:

- «військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше, ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві...».

32. Зазначили про те, що позивач був звільнений з строкової військової служби в 1982 році (про що зазначено в наданому військовому квитку, а інвалідність встановлена майже через 35 років після звільнення.

33. Крім того, на думку відповідача позивач не виконав вимоги Порядку та не надав документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, підстав для призначення допомоги не має.

ІV. ДОВОДИ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

34. Дніпропетровський ОТЦК та СП вважають вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 незаконними і необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що позивач був звільнений з строкової військової служби в 1982 році (про що зазначено в наданому військовому квитку), а інвалідність встановлена майже через 35 років після звільнення.

35. ОСОБА_1 не проходив військову службу в Збройних Силах України, Міністерство оборони України не здійснювало розрахунок під час звільнення позивача з органів МВС, таким чином, обов`язку Міністерства оборони України виплачувати одноразову грошову допомогу колишнім військовослужбовцям, які проходили службу в органах МВС жодним нормативно правовим документом не передбачено.

V.ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

36. Позивач, ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних силах Радянського Союзу у період з 24.10.1979 року по 27.02.1982 року, в тому числі, приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан у період з 21.02.1981 року по 27.02.1982 року, що підтверджується копією військового квитка серії ВЧ № НОМЕР_1 , яка міститься в матеріалах справи.

37. Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол № 2004 від 19.07.2017 року), комісією встановлено, що отримані ОСОБА_1 множинні вогнепальні осколкові поранення голови та лівої руки (контузії головного мозку 1981 року), наслідком яких стали множинні рубці на анатомічних ділянках, що в подальшому призвело до розвитку захворювань, як наслідку перенесеної контузії: «Стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ (контузі головного мозку-1981 року) у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії II ст., прогресуючий кризовий перебіг з вираженим церебростенічним синдромом, двобічною пірамідною симптоматикою, вегето-судинною дисфункцією, частими (1-2 р. на тиждень) судинними кризами змішаного характеру, лікворо-гіпертензивні, вертебро-базилярні), мнестичним зниженням емоційно-вольовою нестійкістю. Післятравматичний церебральний арахноїдит з вираженим лікворо-гіпертензивним синдромом, вираженим вестибуло-атактичним синдромом, центральною вестибулярною дисфункцією ІІІ ст., стійко вираженим цефалгічним синдромом. ГХ ІІ ст. Ангіопатія сітківки обох очей. Розповсюджений остеохондроз хребта, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с. 16).

38. Судом встановлено, що позивач, у зв`язку з отриманням вказаних поранень та контузії, з 01.09.2017 року є інвалідом війни ІІІ (третьої) групи, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК № 731122, та посвідченням інваліда війни серії НОМЕР_2 від 26.10.2017 року (а.с. 10,18).

39. У грудні 2017 року позивач звернувся до Саксаганського військового районного комісаріату м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про направлення документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому 01.09.2017 року третьої групи інвалідності від поранення, контузії, пов`язаних з участю в бойових діях і перебуванні на території інших країн.

40. Ця заява від 09.12.2017 року разом із документами, доданими до неї, були направлені Саксаганським військовим районним комісаріатом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дніпропетровського обласного військового комісаріату.

41. Судом встановлено, що документи були отримані Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом, про що також не заперечують учасники справи.

42. Листом Дніпропетровського обласного військового комісаріату від 02.04.2018 року за вих. №7/10894/7 позивачу було відмовлено в направленні документів для виплати одноразової грошової допомоги.

43. Підставою відмови було посилання на п. 17 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, а саме, що особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

44. Таким чином, позивачу було рекомендовано звернутися до органів податкової міліції.

45. У подальшому позивач звернувся із вищевказаними документами до Головного управління державної Фіскальної служби у Дніпропетровській області до складу, якої входила податкова міліція, для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 року №975.

46. Листом Головного управління державної Фіскальної служби у Дніпропетровській області № 45606/10/04-360402 від 31.07.2018 року позивачу було відмовлено в отриманні одноразової грошової допомоги, з тих підстав, що поранення, контузія які привели до інвалідності були отримані саме під час проходження військової служби, а не в період проходження служби в підрозділах податкової міліції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області і тому немає законних підстав для здійснення розрахунку та виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

47. Так, не погодившись із протиправними діями Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо відмови в направленні до Міністерства оборони України висновку та документів для прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.

48. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 року, яке набрало законної сили, по справі № 160/8480/18 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України, третя особа: Саксаганський військовий районний комісаріат м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, адміністративний позов було задоволено.

49. Визнано протиправними дії Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо відмови в направленні до Міністерства оборони України висновку та документів для прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

50. Зобов`язано Дніпропетровський обласний військовий комісаріат направити до Міністерства оборони України висновок та документи для прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991року № 2011-ХІІ та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

51. Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

52. На виконання вищевказаного рішення суду від 09.01.2019 року по справі №160/8480/18 Дніпропетровський обласний військовий комісаріат направив до Міністерства оборони України висновок та документи для прийняття останніми рішення про призначення або відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

53. Проте, у травні 2019 року позивачем була отримана Виписка з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.04.2019 року за №41, з якої вбачається про те, що розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги:

«Майору ОСОБА_2 (Дніпропетровський ОТЦКСП), якого 13.06.2005 року звільнено з органів МВС України та 01.09.2017 року під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серія 12АЛД № 73 1122 від 01.09.2017 року).

Згідно з пунктом 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та частиною 6 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" особам, звільненим з військовій' служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Міністерство оборони України не здійснювало розрахунок під час звільнення з органів МВС України.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи.

Зазначено, що витрати пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в МВС України мають здійснюватися Міністерством внутрішніх справ України».

54. Відповідачем було відмовлено позивачу в призначені одноразової грошової допомоги на підставі п. 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та ч. 6 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», особам, звільненим з військової служби.

55. Позивач вважає, що рішення від 05.04.2019 року, яке прийнято відповідачем у формі протоколу №41 в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі не здійснення розрахунку Міністерством оборони під час звільнення з військової служби з органів МВС - ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала в наслідок контузії та множинних поранень обличчя та руки, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в період 1981 року, протиправним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

56. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу № 2232-XII від 25.03.1992 року (далі - Закон України № 2232-XII).

57. Відповідно до статті 41 Закону України № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

58. Спірні правовідносини між сторонами в справі щодо порядку та підстав призначення та нарахування одноразової грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовців, як складової їх соціального захисту, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України № 2011-XII).

59. Відповідно до статті 1 Закону України № 2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

60. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України № 2011-XII, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

61. Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України № 2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

62. Частиною 2 статті 16 Закону №2011-XII встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п. 4 - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

63. При цьому розмір одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності третьої групи становить суму 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (п. б ч. 1 ст. 16-2 Закону України № 2011-XII).

64. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 (далі - Постанова № 975) затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту Порядок).

65. Зазначений Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

66. Так, згідно пункту 17 Порядку № 975, особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

67. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі № 288/349/17.

68. Так, військовий обов`язок в СРСР визначався ст. 132 Конституції СРСР як почесний обов`язок радянських громадян із зброєю в руках захищати соціалістичну Вітчизну і нести військову службу в рядах Збройних Сил СРСР. Порядок виконання цього обов`язку регулювався Законом СРСР «Про загальний військовий обов`язок» від 12.10.1967 року. Відповідно до цього закону всі чоловіки - громадяни СРСР - незалежно від расової і національної приналежності віросповідання, освіти, осілості, соціального і майнового положення зобов`язані проходити дійсну військову службу в рядах Збройних Сил СРСР.

69. Прикордонні війська структурно входили до складу Комітету державної безпеки СРСР (КДБ СРСР, до 1978 року - КДБ при Раді Міністрів СРСР) та були складовою частиною Збройних Сил СРСР у період з 01.09.1939 року по 21.03.1989 року.

70. На виконання постанови Ради Міністрів СРСР № 328-159сс від 28.03.1957 року спільним наказом МВС - КДБ СРСР № 0017/00161 від 02.04.1957 року прикордонні війська були переведені зі складу МВС СРСР до складу КДБ при РМ СРСР.

71. Законом СРСР від 12.10.1967 № 42 «Про загальний військовий обов`язок» у редакції, що діяла на момент проходження ОСОБА_3 військової служби, визначено, що Прикордонні війська КДБ СРСР вважалися складовою частиною Збройних Сил СРСР.

72. 31.07.1989 року головою ВР СРСР підписаний Закон СРСР N 304-I «Про затвердження Указів Президії Верховної Ради СРСР про внесення змін і доповнень до законодавчих актів СРСР», яким затверджений Указ Президії Верховної Ради СРСР від 21.03.1989 року «Про виведення із складу Збройних Сил СРСР прикордонних, внутрішніх і залізничних військ» і з цього часу прикордонні війська СРСР входили до системи КДБ СРСР. 03.12.1991 року КДБ СРСР був ліквідований на підставі Закону Президента СРСР № 124-Н «Про реорганізацію органів державної безпеки».

73. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 № 1431-ХІІ «Про військові формування» підпорядковано всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України. Утворено Міністерство оборони України. Уряд України приступив до створення Збройних сил України, республіканської гвардії та підрозділу охорони Верховної ради, Кабінету Міністрів України і Національного банку України.

74. Статтею 4 Закону України «Про правонаступництво України» від 12.09.1991 №1543-ХІІ встановлено, що органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.

75. Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02..01.1992 № 3 «Питання Державного комітету у справах охорони державного кордону» установлено, що Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником колишнього Управління військ західного прикордонного округу КДБ СРСР.

76. Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України.

77. Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міністерство оборони України є органом військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили.

78. Таким чином, прикордонні війська колишнього СРСР у період часу з 01.09.1939 року по 21.03.1989 року були складовою частиною Збройних Сил СРСР.

79. Згідно з пунктом 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та частиною 6 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" особам, звільненим з військовій' служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

80. Згідно зі статтею 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи.

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

81.Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних силах Радянського Союзу у період з 24.10.1979 року по 27.02.1982 року, в тому числі, приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан у період з 21.02.1981 року по 27.02.1982 року, що підтверджується копією військового квитка серії ВЧ № НОМЕР_1 , яка міститься в матеріалах справи.

82. Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол № 2004 від 19.07.2017 року), комісією встановлено, що отримані ОСОБА_1 множинні вогнепальні осколкові поранення голови та лівої руки (контузії головного мозку 1981 року), наслідком яких стали множинні рубці на анатомічних ділянках, що в подальшому призвело до розвитку захворювань, як наслідку перенесеної контузії: «Стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ (контузі головного мозку-1981 року) у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії II ст., прогресуючий кризовий перебіг з вираженим церебростенічним синдромом, двобічною пірамідною симптоматикою, вегето-судинною дисфункцією, частими (1-2 р. на тиждень) судинними кризами змішаного характеру, лікворо-гіпертензивні, вертебро-базилярні), мнестичним зниженням емоційно-вольовою нестійкістю. Післятравматичний церебральний арахноїдит з вираженим лікворо-гіпертензивним синдромом, вираженим вестибуло-атактичним синдромом, центральною вестибулярною дисфункцією ІІІ ст., стійко вираженим цефалгічним синдромом. ГХ ІІ ст. Ангіопатія сітківки обох очей. Розповсюджений остеохондроз хребта, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с. 16).

83. Судом встановлено, що позивач, у зв`язку з отриманням вказаних поранень та контузії, з 01.09.2017 року є інвалідом війни ІІІ (третьої) групи, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК № 731122, та посвідченням інваліда війни серії НОМЕР_2 від 26.10.2017 року (а.с. 10,18).

84. Так, на виконання рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 року, яке набрало законної сили, по справі № 160/8480/18 Дніпропетровський обласний військовий комісаріат направив до Міністерства оборони України висновок та документи для прийняття останніми рішення про призначення або відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

85. Проте, у травні 2019 року позивачем була отримана Виписка з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.04.2019 року за №41, з якої вбачається про те, що розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги:

«Майору ОСОБА_1 (Дніпропетровський ОТЦКСП), якого 13.06.2005 року звільнено з органів МВС України та 01.09.2017 року під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серія 12АЛД № 73 1122 від 01.09.2017 року).

Згідно з пунктом 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та частиною 6 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" особам, звільненим з військовій' служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Міністерство оборони України не здійснювало розрахунок під час звільнення з органів МВС України.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи.

Витрати, пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в МВС України мають здійснюватися Міністерством внутрішніх справ України».

86. Отже, відповідачем було відмовлено позивачу в призначені одноразової грошової допомоги на підставі п. 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та ч. 6 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», особам, звільненим з військової служби, з тих підстав, що витрати, пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в МВС України мають здійснюватися саме Міністерством внутрішніх справ України.

87. Так, слід зазначити про те, що позивач проходив службу саме у Збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому утриманні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, а отже перебував на обліку в органах Міністерства оборони України, а тому можна дійти висновку, що обов`язком Міністерства оборони в даних правовідносинах є призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які отримали інвалідність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії в розмірі встановленому ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

88. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїх численних постановах, зокрема, від 24 квітня 2019 року ( справа №754/5986/16-а), від 26.09.2018 року (справа №760/9113/17), від 18.10.2018 року (справа №820/3353/16), від 02.11.2018 року (справа №825/1558/18).

89. З урахуванням наведеного та встановленого факту проходження позивачем у період з 24.10.1979 року по 27.02.1982 року військової служби у складі військової частини Збройних Сил СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлений позовних вимог про визнання Протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05 квітня 2019 року №41, протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі не здійснення розрахунку Міністерством оборони під час звільнення з військової служби з органів МВС- ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала в наслідок контузії та множинних поранень обличчя та руки, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в період 1981 року.

90. Крім того, слід зазначити про те, що згідно зі ст.ст. 1, 2 Угоди між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей, яка набула чинності для України 14.02.1992 року, встановлено, що за військовослужбовцями, особами, які звільнились з військової служби і проживають на території держав-учасниць Співдружності, а також членами їхніх сімей зберігаються права і пільги, встановлені раніше законами та іншими нормативними актами колишнього Союзу РСР. Односторонні обмеження зазначених прав і пільг військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей не допускаються.

91. Держави Співдружності своїм законодавством встановлюють і забезпечують всю повноту політичних, соціально-економічних та особистих прав і свобод військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, та членам їхніх сімей відповідно до норм міжнародного права і положень цієї Угоди.

92. Статтею 4 зазначеної Угоди передбачено, що держави-учасниці Співдружності беруть на себе зобов`язання у 1992 році розробити і прийняти взаємопогоджені законодавчі акти про соціальний захист військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей.

93. Законом України "Про ратифікацію Протоколу до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14.02.1992 року", від 07.06.2001 року № 2495-ІІІ ратифіковано Протокол до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14.02.1992 року.

94. Відповідно до статті 1 даного Протоколу, на громадян, які проходили військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР та які переведені (зараховані) на військову службу в Збройні Сили, інші війська, інші військові формування та органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, при їх переїзді на постійне місце проживання з однієї Держави Співдружності до іншої поширюються права та пільги, гарантії та компенсації, встановлені законодавством та іншими нормативними правовими актами для військовослужбовців Держави Співдружності, обраної для постійного проживання.

95. Таким чином, наведеними вище міждержавними Угодами не встановлено порядок отримання одноразової грошової допомоги, однак, зазначеними актами гарантується кожному військовослужбовцю, який проходив військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР, право на отримання пільг, гарантій та компенсацій на території тієї держави Співдружності, на якій він проживає.

96. Відтак, громадяни України мають право, гарантоване Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю внаслідок захворювань, які пов`язані із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

97. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справа № 816/978/16.

98. Щодо доводів відповідача про відсутність у поданих матеріалах документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, слід зазначити про таке.

99. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол № 2004 від 19.07.2017 року), комісією встановлено, що отримані ОСОБА_1 множинні вогнепальні осколкові поранення голови та лівої руки (контузії головного мозку 1981 року), наслідком яких стали множинні рубці на анатомічних ділянках, що в подальшому призвело до розвитку захворювань, як наслідку перенесеної контузії: «Стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ (контузі головного мозку-1981 року) у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії II ст., прогресуючий кризовий перебіг з вираженим церебростенічним синдромом, двобічною пірамідною симптоматикою, вегето-судинною дисфункцією, частими (1-2 р. на тиждень) судинними кризами змішаного характеру, лікворо-гіпертензивні, вертебро-базилярні), мнестичним зниженням емоційно-вольовою нестійкістю. Післятравматичний церебральний арахноїдит з вираженим лікворо-гіпертензивним синдромом, вираженим вестибуло-атактичним синдромом, центральною вестибулярною дисфункцією ІІІ ст., стійко вираженим цефалгічним синдромом. ГХ ІІ ст. Ангіопатія сітківки обох очей. Розповсюджений остеохондроз хребта, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с. 16).

100. Матеріалами справи встановлено, що позивачу вперше з 01.09.2017 року встановлено 3 групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, про що видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №731122 від 24.10.2017 року у зв`язку з отриманням вказаних поранень та контузії, (а.с.18).

101. Згідно з п. 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

102. Подання зазначених у п. 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ст.16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.

103. При цьому, Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

104. Водночас, подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у п. 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

105. Відтак, у контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи, слід зазначити про те, що висновки спеціаліста у галузі медичної експертизи, які зазначені в витязі з протоколу № 2004 від 19.07.2017 року, вказують лише на характер і давність тілесних ушкоджень, тобто імовірність спричинення рубців на тілі пораненням, яке могло мати місце у 1981 році.

106. Між тим, з матеріалами справи вбачається, що у позивача встановлено поранення та захворювання.

107. Як зазначено вище, відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 в призначені одноразової грошової допомоги на підставі п. 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та ч. 6 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», особам, звільненим з військової служби, з тих підстав, що витрати, пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в МВС України мають здійснюватися саме Міністерством внутрішніх справ України.

108. Інших підстав для відмови не зазначено.

109. Проте, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум при розгляді питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги позивачу не досліджувала питання щодо виплати грошової допомоги з приводу захворювання позивача, що отримане ним під час виконання обов`язків військової служби в країнах, де велися бойові дії.

110. Отже, згідно матеріалів справи, встановлено, що Міністерство оборони України, приймаючи рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, не досліджувало питання призначення допомоги з приводу захворювання та рішення з цього приводу не приймало.

111. Інших підстав для відмови позивачеві у призначенні одноразової грошової допомоги Міністерством оборони України в рішенні, оформленому в протоколі № 41 від 05.04.2019 року не наведено.

112. Відтак, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, про те, що позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок контузії та множинних осколкових поранень обличчя, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

113. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Протокол Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05 квітня 2019 року №41 в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі не здійснення розрахунку Міністерством оборони під час звільнення з військової служби з органів МВС - ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок контузії та множинних поранень обличчя та руки, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в період 1981 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

114. Щодо вимоги позивача про зобов`язання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, повторно розглянути документи щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок контузії та множинних осколкових поранень обличчя, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

115. Судом встановлено, що відповідачем по справі є Міністерство оборони України, позовні вимоги ОСОБА_1 звернуті саме до останнього.

116. Таким чином, з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, а тому позовні вимоги останнього підлягають задоволенню та визнанню протиправним і скасуванню Протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05 квітня 2019 року №41 в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі не здійснення розрахунку Міністерством оборони під час звільнення з військової служби з органів МВС- ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок контузії та множинних поранень обличчя та руки, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в період 1981 року та зобов`язанню Міністерства оборони України повторно розглянути документи, які були подані на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок контузії та множинних осколкових поранень обличчя, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011 -XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновку суду.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

117. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

118. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (див. рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).

119. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (див. рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).

120. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

121. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

122. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

123. Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

124. У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany №71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

125. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

126. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

127. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

128. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Дніпропетровський обласний територіальний центр Комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

129. Отже, з урахуванням вищевикладеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого останнім оскаржуваного рішення.

130. Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Дніпропетровський обласний територіальний центр Комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню та визнанню протиправним та скасуванню Протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05 квітня 2019 року №41 в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі не здійснення розрахунку Міністерством оборони під час звільнення з військової служби з органів МВС- ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок контузії та множинних поранень обличчя та руки, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в період 1981 року, а також зобов`язанню Міністерства оборони України повторно розглянути документи, які були подані на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок контузії та множинних осколкових поранень обличчя, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011 -XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновку суду.

131.Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», Позивач звільнений від сплати судового збору.

132.За положеннямич. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

133. Доказів понесення судових витрат, не пов`язаних із сплатою судового збору, позивачем не надано.

134. Тобто, у разі задоволення позовних вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

135. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

136. Адміністративний позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Дніпропетровський обласний територіальний центр Комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

137. Визнати протиправним і скасувати Протокол Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05 квітня 2019 року №41 в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі не здійснення розрахунку Міністерством оборони під час звільнення з військової служби з органів МВС- ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок контузії та множинних поранень обличчя та руки, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в період 1981 року.

138. Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути документи, які були подані на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що настала внаслідок контузії та множинних осколкових поранень обличчя, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011 -XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновку суду.

139. Розподіл судових витрат не здійснювати.

140. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_3 ).

141. Відповідач: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 6, код ЄДРПОУ 00034022).

142. Третя особа: Дніпропетровський обласний територіальний центр Комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (49006, м.Дніпро, вул. Шмідта, 16, код ЄДРПОУ 08353525).

143. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

144. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

145. Повний текст рішення складено 24.07.2019 року.

Суддя В.В Ільков

Джерело: ЄДРСР 83264517
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку