ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/4057/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Васьковського О.В.

за участі секретаря судового засідання (помічника судді) Резніченко Н.О.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів»,

представник позивача - Лойфер А.О. (довіреність від 11.01.2019),

відповідач 1 - Бахмутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

представники відповідача 1 - Коваленко В.М. (довіреність 06.05.2019),

відповідач 2 - Державна казначейська служба України,

представник відповідача 2 - Олешко О.М. (довіреність № 528/130 від 04.01.2019),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чеський Експортний Банк (Ceska Exportni Banka a.s.),

представник третьої особи - Дикань П.О., адвокат (Договір про надання правової допомоги від 19.11.2007, Ордер КВ № 350176 від 05.07.2019),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1:

Міністерство юстиції України - Васіна І.О. (довіреність від 20.12.2018),

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» - Августова М.В. (довіреність від 24.05.2019),

за участю:

Прокуратура Запорізької області - Чирва О.О., прокурор відділу ГПУ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»,

Заступника прокурора м. Києва,

Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2019

у складі судді: Мандичева Д.В..

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019

у складі колегії суддів: Сотнікова С.В. (головуючий), Отрюха Б.В., Пантелієнка В.О.

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів» до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

про стягнення збитків у розмірі 11 663 600, 00 грн.

в межах справи про банкрутство

Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів"

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ТОВ "Артемівський завод скловиробів" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Лойфера А.Е. звернулося до господарського суду (справа № 908/4057/14) з позовом про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України в м. Артемівську Донецької області на користь ТОВ "Артемівський завод скловиробів" 11 663 600,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області.

1.1. Заява мотивована тим, що протиправними діями Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, під час здійснення примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.09.2007 № 1490, спричинено позивачу збитків у розмірі 11 663 600,00 грн., оскільки здійснена державною виконавчою службою сукупність дій була направлена на звернення стягнення та реалізацію шляхом продажу на прилюдних торгах нерухомого майна, яке в цьому виконавчому написі зазначено не було.

1.2. За твердженням ліквідатора, внаслідок вказаних дій ліквідаційна маса боржника - ТОВ "Артемівський завод скловиробів" зменшена, в результаті чого не має достатніх коштів та майна для задоволення вимог кредиторів, у тому числі й Ceska Exportni Banka a.s., оскільки в ліквідаційній процедурі задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника відповідно до черговості, встановленої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто в визначений Законом порядок.

1.3. Обґрунтовуючи свої вимоги, ліквідатор вважає, що належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є постанова Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012, якою зокрема, визнано протиправними дії відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження в частині примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.09.2007 року № 1490 шляхом звернення стягнення на майно та реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах майна товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів», яке не зазначене у виконавчому написі нотаріуса від 19.09.2007 року № 1490.

2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.08.2015 (залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015) у справі №908/4057/14 в позові відмовлено.

3. Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2016 скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.08.2015 у справі №908/4057/14, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

4. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.05.2016 справу передано до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю на підставі ч. 5 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2016 у справі №908/4057/14 відмовлено повністю у задоволенні позову.

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 скасовано повністю рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2016 у справі № 908/4057/14, прийнято нове рішення, яким припинено провадження у справі в частині вимог до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, у позовних вимогах до Державної казначейської служби відмовлено.

7. Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2017 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017, справу № 908/4057/14 направлено на розгляд до Київського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

8. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 замінено у справі № 908/4057/14 відповідача - Відділ державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області на його правонаступника - Бахмутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

9. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2016, справу № 908/4057/14 передано до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті спору в межах справи № 23/334-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів" (далі - ТОВ «Артемівський завод скловиробів».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

10. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі №908/4057/14, в межах справи № 23/334-б позов задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів" грошові кошти в розмірі 11 663 599,87 грн. у відшкодування завданої шкоди Бахмутським відділом ДВС, в іншій частині в позові відмовлено.

11. Судове рішення мотивоване тим, що боржник належними та допустимими доказами довів наявність всіх складових цивільного правопорушення в діях Бахмутського відділу ДВС, з якими законодавець пов`язує можливість застосування до останнього приписів ст. 1173 ЦК України, оскільки факт неправомірності дій державного виконавця встановлений постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012, Заводу, як власнику майна було завдано шкоду в розмірі 11 663 599,87 грн., причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що саме державним виконавцем було складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 22.11.2010 на підставі якого звернуто стягнення на комплекс нежилих будівель і споруд, частина яких не зазначена у виконавчому написі нотаріуса від 19.09.2007 за № 1490.

Одночасно, суд першої інстанції дійшов висновку, що Завод не пропустив трирічний строк на звернення із даним позовом до суду, оскільки такий строк сплив 06.12.2015 (через три роки після набрання законної сили постановою Донецького окружного адміністративного суду в справі № 2а/0570/6049/2012 від 22.10.2012 про встановлення факту неправомірних дій чи бездіяльності органу державної влади чи його посадових або службових осіб), у той час як із позовом ліквідатор боржника звернувся 14.10.2014.

12. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:

12.1. 17.07.2006 між Ceska Exportni Banka a.s. та ТОВ «Артемівський завод скловиробів» був укладений кредитний договір № 21030.

12.2. У відповідності до п. 2.1., 2.2 Кредитного договору Банк зобов`язався надати Заводу кредит у розмірі, що не перевищує 11 475 000, 00 євро з метою використання кредитних коштів для фінансування поставок згідно договору поставки від 29.03.2006 № 9934, що укладений між заводом та «Склострой Турнов ЧЗ, с.р.о». Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором перед заводом, надав кредит у розмірі 6 807 050,00 євро. двома платежами: 10.11.2006 на у 4 725 000,00 євро та 22.01.2007 на суму 2 807 050,00 євро.

12.3. З метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором, між Банком та Заводом 13.10.2006 був укладений Іпотечний договір, який цією ж датою було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободяном В.М. та зареєстрований у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1561. Договір іпотеки зареєстрований в реєстрі заборон за № 121. Згідно договору іпотеки Банку надано в іпотеку нерухоме майно Заводу, перелік якого наведений у додатку № 1 до договору іпотеки.

12.4. 15.08.2006 між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ТОВ «Артемівський завод скловиробів» було укладено іпотечний договір № 6806Z230, предмет іпотеки аналогічний предмету, який зазначено в іпотечному договорі між Сеskа Ехрогtnі Ваnка, а.s. та ТОВ «Артемівський завод скловиробів» (нерухоме майно заводу).

12.5. Виконавчими написами приватних нотаріусів Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж.О. та Левковою М.В. було здійснене звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно - імпортний банк України" в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, зокрема: Виконавчий напис № 1490 про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 19.09.2007 бланк /ВЕХ № 167006/, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж. О.;

Виконавчий напис № 1489 про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 19.09.2007 бланк /ВЕХ № 167021/, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж. О.;

Виконавчий напис № 1756 про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 19.12.2007 бланк № /ВКА № 798875/, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковою М. В.; Виконавчий напис № 112 про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 21.01.2008 бланк № /ВЕХ № 749623/, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковою М. В.; Виконавчий напис № 113 про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 21.01.2008 бланк /ВКС № 749624/, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковою М. В.;

Виконавчий напис про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 04.03.2008 бланк № /ВКЕ № 691961/, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж. О.

12.6. 20.09.2007 старшим державним виконавцем відділу ДВС Артемівського МРУЮ за заявою ВАТ «УКРСІББАНК» м. Харків відкриті виконавчі провадження з примусового виконання написів нотаріуса №№ 1487,1488,1489,1490, виданих 19.09.2007 приватним нотаріусом Сульженко Ж.О. про стягнення з ТОВ Артемівський завод скловиробів» на користь ВАТ «Державний експертно-імпортний банк» в особі філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Харків простроченої заборгованості за рахунок майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів» відповідно до кредитних угод № 6807У13 від 29.05.2007, № 6806К29 від 23.03.2006, № 6805К12 від 10.03.2005, № 6805К11 від 10.03.2005 у розмірі 1 919 254, 26 грн.

12.7. За результатами вчинених виконавчих дій , 19.07.2010 проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки, яке належить заводу, про що складено протокол № 0510321-2 від 19.07.2010. У звітах оцінювача Весторобського С. В . визначено вартість майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів», яке було продане в ході проведення аукціонів з реалізації арештованого майна спеціалізованою торгівельною організацією. 22.11.2010 державним виконавцем відділу складений акт про реалізацію предмета іпотеки при примусовому виконанні виконавчого напису № 1490 від 19.07.2007. Акт складений на підставі протоколу з реалізації нерухомого майна підприємства боржника, що є предметом іпотеки №0510269-1 від 22.06.2010 та №0510321-2 від 19.07.2010. Отримані кошти було розподілено на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», відповідно до процедури виконавчого провадження.

12.8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2007 за заявою ТОВ "Елітметал" порушено провадження у справі № 23/334-б про банкрутство ТОВ "Артемівський завод скловиробів", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

12.9. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Артемівський завод скловиробів", до якого включено також вимоги ВАТ "Державний експортно-імпортний банк", як такі, що забезпечені заставою майна боржника, на загальну суму 112 241 226,74 грн.

12.10. Постановою Господарського суду міста Києва від 18.08.2011 у справі № 23/334-б ТОВ "Артемівський завод скловиробів" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Лойфера А. Е.

12.11. Постановою Донецького окружного адміністративного суду в справі № 2а/0570/6049/2012 від 22.10.2012 (яка набрала законної сили згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012) визнані протиправними дії відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження в частині примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.09.2007 № 1490 шляхом звернення стягнення на майно та реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів», яке не зазначене у виконавчому написі нотаріуса від 19.09.2007 року № 1490.

При цьому, встановлено, що у виконавчому написі вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж.О. 19.09.2007 за № 1490 чітко зазначено перелік майна, на яке звернуто стягнення із зазначенням заставної вартості кожної одиниці переліченого майна, проте державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, в порушення вимог Законів України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» було складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 22.11.2010, зазначено, що згідно виконавчого напису нотаріусу від 19.09.2007 року за № 1490 стягнення звернуто на комплекс нежилих будівель і споруд, яких не зазначено у виконавчому написі взагалі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

13. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 апеляційні скарги Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Харкові, Заступника прокурора міста Києва залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі № 908/4057/14 (в межах справи № 23/334-б) залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. Не погодившись із ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.01.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", Бахмутський відділ ДВС, Заступник прокурора м. Києва звернулись із касаційними скаргами до Верховного Суду про скасування оскаржених судових актів, з вимогою прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/4057/14 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.05.2019.

16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019, зокрема, касаційні скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк України", Заступника прокурора м. Києва та Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області об`єднано в одне касаційне провадження, датою проведення судового засідання визначено 16.07.2019.

17. 02.07.2019 та 05.07.2019 до Верховного Суду від ТОВ «Артемівський завод скловиробів» надійшли Відзиви на касаційні скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк України", Заступника прокурора м. Києва та Бахмутського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з запереченнями проти вимог та доводів скаржників.

18. 04.07.2019 та 15.07.2019 до Суду від Чеського Експортного Банку (Ceska Exportni Banka a.s.) надійшли Відзиви на касаційні скарги, з запереченнями проти вимог та доводів скаржників.

19. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/4057/14 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2019.

20. Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2019, у визначеному складі суду, прийнято справу № 908/4057/14 Господарського суду м. Києва за касаційними скаргами АТ "Державний експортно-імпортний банк України", Заступника прокурора м. Києва та Бахмутського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на ухвалу Господарського суду м. Києва області від 23.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у раніше призначену дату (16.07.2019).

21. В судовому засіданні представники скаржників повністю підтримали вимоги касаційних скарг з підстав наведених у них, просили Суд скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.01.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у цій справі, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

22. Представники ТОВ «Артемівський завод скловиробів», Чеського Експортного Банку (Ceska Exportni Banka a.s.) в судовому засіданні, проти вимог та доводів скаржників заперечили, з підстав наведених у Відзивах на касаційні скарги, просили ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.01.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у цій справі залишити без змін.

23. Представники Державної казначейської служби України та Міністерства юстиції України повністю підтримали вимоги касаційних скарг, просили ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.01.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у цій справі скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржників

24. ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в обґрунтування заявлених вимог посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального (Закон України «Про іпотеку», Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») та процесуального права (ст.ст. 74, 86 ГПК України).

25. Бахмутський відділ ДВС в обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що судами попередніх інстанцій у повній мірі не досліджені та не проаналізовані надані сторонами матеріали та фактичні обставини справи, не оцінені надані письмові заперечення у їх сукупності, а також зроблено помилковий висновок, що позивачем належними доказами доведено причинно-наслідковий зв`язок між діями ВДВС та заявленим розміром шкоди.

26. Заступник прокурора м. Києва вказує на невірне застосування норм матеріального права (ст.ст. 1166, 1173, 1174 ЦК України, ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження») та порушення норм процесуального права (ст.ст. 13, 75, 86 ГПК України).

Доводи інших учасників судового процесу

27. ТОВ «Артемівський завод скловиробів» доводить:

- належним доказом протиправних (неправомірних) рішень державного виконавця є постанова Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012 про визнання дій Артемівського міськрайонного управління юстиції, відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області, яка набрала законної сили 06.12.2012 та, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України має, в даному випадку, преюдиційне значення для вирішення спору;

- у виконавчому написі, який вчинено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж.О. 19.09.2007 за № 1490 чітко визначено перелік майна, на яке звернуто стягнення;

- за актом державного виконавця від 22.11.2010 реалізація майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів» здійснювалась на виконання виконавчого напису, який вчинено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж.О. 19.09.2007 за № 1490, а не будь-якого іншого виконавчого документу;

- норми чинного законодавства не передбачають імперативних норм щодо необхідності визнання неправомірною або скасування самої процедури при виконанні або реалізації якої були вчинені та чи інші неправомірні дії органу чи його посадових або службових осіб. Факт того, що прилюдні торги 22.06.2010 та 19.07.2010 не скасовані та відбулися відповідно до чинного законодавства, про що вказано у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012, не виключає та не спростовує встановлений судом факт протиправності дій служби ДВС.

28. Чеський Експортний Банк (Ceska Exportni Banka a.s.) доводить:

- Банк є кредитором, вимоги якого були забезпечені заставою майна позивача, відповідно до ст.ст. 26, 31 Закону про банкрутство, має право першочергового задоволення вимог з коштів стягнутих позивачем за Рішенням у справі про стягнення збитків пропорційно сумі його вимог, затверджених судом у справі про банкрутство;

- позивач не пропустив трирічний строк на звернення із даним позовом до суду, оскільки такий строк сплив 06.12.2015, у той час як позивач звернувся до суду 14.10.2014, що підтверджується матеріалами справи;

- постановою адміністративного суду встановлено численні порушення законодавства під час здійснення ВДВС дій на всіх стадіях виконавчого провадження, а також встановлено порушення ВДВС ст. 12 Закону про банкрутство. В результаті встановлених порушень, адміністративним судом на адресу начальника відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області, за недодержання вимог Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення контролю за діями відповідача 1 винесено Окрему ухвалу;

- під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.09.2007 № 1490 було незаконно реалізоване нерухоме майно, що належало позивачу із завданням останньому шкоди.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

30. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом спору у даній справі є стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України в м. Артемівську Донецької області на користь ТОВ "Артемівський завод скловиробів" 11 663 600,00 грн. шкоди, завданої неправомірними, на думку заявника, діями Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону від 21.04.1999 № 606-XIV (на момент вчинення нотаріального напису 19.09.2007 за № 1490), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ст. 5 наведеного Закону державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст. 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Такі ж положення щодо відшкодування завданої шкоди містить і ст. 1173 ЦК України, яка визначає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 ЦК України), тобто саме держава як самостійний учасник цивільних відносин несе відповідальність за шкоду, завдану неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних органів та їх посадових і службових осіб.

Підставою для покладення на державу деліктної відповідальності за шкоду, задану особі, є факт неправомірних дій чи бездіяльності державного органу, його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).

Відповідно до ч. ч. 4 та 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Факти, передбачені наведеною нормою, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву законність судового акта, який вступив у законну силу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду в справі № 2а/0570/6049/2012 від 22.10.2012 (яка набрала законної сили згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012) позовні вимоги Ceska Exportni Banka (Чеська Експортні Банка, а.с.) про визнання неправомірними дій, противоправною бездіяльність та скасування рішень органів ВДВС - задоволено частково:

визнані протиправними дії відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в частині складання, затвердження та видачі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 22.11.2010;

визнані протиправним дії відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в частині внесення до акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 22.11.2010 напису, що реалізація предмету іпотеки відбулась із дотриманням вимог Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»;

визнано протиправними дії відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження в частині примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.09.2007 № 1490 шляхом звернення стягнення на майно та реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів», яке не зазначене у виконавчому написі нотаріуса від 19.09.2007 № 1490;

скасовано акт державного виконавця відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції про реалізацію предмета іпотеки від 22.11.2010;

визнано протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області в частині відсутності повідомлення Сеskа Ехрогtnі Ваnка, а.s. (Чеська Експортні Банка, а.с.) про накладення арешту на майно ТОВ «Артемівський завод скловиробів» згідно постанови від 10.07.2008 серія АА № 320132 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження;

визнані протиправними дії відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, вчинені під час здійснення виконавчого провадження шляхом звернення стягнення на рухоме майно ТОВ «Артемівський завод скловиробів» до проведення конкурсу між спеціалізованими організаціями та до укладення договору на реалізацію арештованого майна з ДП «Укррезерв»;

визнано протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в частині відсутності затвердження актів виконання робіт (послуг) по реалізації майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів», проведеної на підставі аукціону по реалізації рухомого майна згідно протоколу № 05026 від 16.04.2010 (організатор торгів - ДП «Укррезерв») згідно заявки від 19.02.2010 № 10832 на суму 1 310 000,00 грн. та на підставі аукціону з реалізації рухомого майна згідно протоколу № 05026 від 26.04.2010 (організатор торгів - ДП «Укррезерв») згідно заявки від 15.03.2010 № 18177 на суму 102 000,00 грн.;

у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

При цьому, встановлено, що у виконавчому написі вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж.О. 19.09.2007 за № 1490 чітко зазначено перелік майна, на яке звернуто стягнення із зазначенням заставної вартості кожної одиниці переліченого майна, проте державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, в порушення вимог Законів України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» було складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 22.11.2010, зазначено, що згідно виконавчого напису нотаріусу від 19.09.2007 року за № 1490 стягнення звернуто на комплекс нежилих будівель і споруд, яких не зазначено у виконавчому написі взагалі.

Відтак, постановою Донецького окружного адміністративного суду в справі № 2а/0570/6049/2012 від 22.10.2012 (яка набрала законної сили згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012) визнані протиправними дії відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження в частині примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.09.2007 № 1490, шляхом звернення стягнення на майно та реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів», яке не зазначене у виконавчому написі нотаріуса від 19.09.2007 року № 1490, що є належним доказом неправомірних дій державного виконавця.

Крім цього, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2007 за заявою ТОВ "Елітметал" порушено провадження у справі № 23/334-б про банкрутство ТОВ "Артемівський завод скловиробів", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону, чинній на момент порушення провадження у справі про банкрутство) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

За приписами ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство (у визначеній редакції) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Згідно ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону чинній станом на 19.09.2007) державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи - виконавчі написи нотаріусів.

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж.О., зокрема, було вчинено Виконавчий напис № 1490 про звернення стягнення на майно ТОВ "Артемівський завод скловиробів" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 19.09.2007 бланк /ВЕХ № 167006/.

20.09.2007 старшим державним виконавцем відділу ДВС Артемівського МРУЮ за заявою ВАТ «УКРСІББАНК» м. Харків відкриті виконавчі провадження з примусового виконання написів нотаріуса №№ 1487, 1488, 1489, 1490, виданих 19.09.2007 приватним нотаріусом Сульженко Ж.О. про стягнення з ТОВ Артемівський завод скловиробів» на користь ВАТ «Державний експертно-імпортний банк» в особі філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Харків простроченої заборгованості за рахунок майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів» відповідно до кредитних угод № 6807У13 від 29.05.2007, № 6806К29 від 23.03.2006, № 6805К12 від 10.03.2005, № 6805К11 від 10.03.2005 у розмірі 1 919 254, 26 грн.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса (від 19.09.2007 за № 1490), вживалися заходи з забезпечення його примусового виконання шляхом накладення арештів та здійснювався продаж майна боржника під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у випадках, зокрема, порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Всупереч наведеним вище нормам як Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у визначеній редакції) так і Закону України «Про виконавче провадження», за наявності мораторію на задоволення вимог кредиторів, органами державної виконавчої служби вчинялись дії (неправомірні) з арешту та продажу майна боржника, які призвели до зменшення ліквідаційної маси боржника, відповідно і до неможливості задоволення вимог кредиторів - як основної мети ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Означеним обставинам також була надана правова оцінка Донецьким окружним адміністративним судом у постанові від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012 під час розгляду позовних вимог Ceska Exportni Banka, a.s. щодо визнання протиправними дій відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, пов`язаних із здійсненням виконавчого провадження та реалізацією майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів» у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ТОВ «Артемівський завод скловиробів», введеному у справі про банкрутство № 23/334-6.

За таких обставин Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що неправомірними діями державного виконавця щодо арешту та реалізації майна боржника (під час дії мораторію, за відсутності майна у переліку наведеному у Виконавчому написі нотаріуса № 1490), завдали боржнику шкоду, а тому між ними наявний причинно-наслідковий зв`язок.

З огляду на встановлені судами обставини наявності усіх елементів складу правопорушення, наявність яких є необхідною умовою для відшкодування шкоди, завданої державним органом, Суд погоджується з правильністю висновків судів про наявність підстав для стягнення шкоди завданої ТОВ «Артемівський завод скловиробів».

31. Щодо застосування строків позовної давності

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України ).

В силу приписів ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у задоволенні позову.

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила - ч. 1 ст.261 ЦК України.

Частиною 7 ст. 261 ЦК України передбачено, що винятки з правила частини першої цієї статті можуть бути встановлені законом. Законом про банкрутство спеціальних норм про позовну давність не встановлено.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 8, 55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)".

Верховний Суд наголошує, що встановивши наявність порушеного права, суд повинен при прийнятті рішення враховувати мету звернення до суду та забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Предметом спору цієї справи є відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями ВДВС. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є, зокрема, встановлення фактів неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, які мають підтверджуватись відповідним судовим рішенням, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди.

Враховуючи дату прийняття постанови Донецького окружного адміністративного суду в справі № 2а/0570/6049/2012 від 22.10.2012 (яка набрала законної сили згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012) та дату звернення ліквідатора з даним позовом (14.10.2014), колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про що ТОВ «Артемівський завод скловиробів» в особі ліквідатора не пропустив трирічний строк на звернення із даним позовом.

32. Щодо суті касаційної скарги

Доводи касаційних скарг не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень, більш зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції визначені приписами ст. 300 ГПК України.

33. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Колегія суддів перевірила доводи касаційних скарг на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно ж із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржених рішень немає.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційних скарг та необхідність залишення ухвали Господарського суду м. Києва від 23.01.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у цій справі без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

34. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційних скарг ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», Заступника прокурора м. Києва, Бахмутського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та залишенням без змін оскаржених ухвали суду першої інстанції та постанови господарського суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявників.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Заступника прокурора м. Києва, Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.01.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі № 908/4057/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський