open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 681/720/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лабань Г.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

24 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправною постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненою позовною заявою до Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття постанови від 17.04.2019 ВП №57725113 та скасувати постанову відповідача від 17.04.2019 ВП №57725113.

Позивач вважає, що постанова від 17.04.2019 ВП №57725113 про накладення штрафу є протиправною, оскільки державний виконавець протиправно не взяв до уваги наявність поважних причин для невиконання рішення суду та не вчинив дій щодо відкладення проведення виконавчих дій.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення адміністративного позову. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначила про те, що приймаючи рішення у вигляді постанови, відповідачем безпідставно не взято до уваги те, що виконання судового рішення не відбулося з об`єктивних та поважних причин, а саме хвороби дитини, несприятливих погодних умов, що заважали здійснити побачення дитини із батьком на вулиці поза межами квартири, а також небажання стягувача здійснити побачення із дитиною у квартирі у якій проживає дитина.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 липня 2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 23 липня 2019 року від ОСОБА_2 на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Після оголошення перерви, сторони в судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим враховуючи п.2 ч.1 ст.311 КАС України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, яка з`явилась у судове засідання 23.07.2019, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням від 31.05.2018 по справі №681/142/18 Полонський районний суд Хмельницької області визначив для ОСОБА_2 такі способи участі у вихованні ним дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : здійснення побачень, спільне проведення часу у кожну другу суботу щомісячно з 11:30 год. до 19:00 год., а також додатково у кожен день народження дитини 09 листопада кожного року з 12:00 год. до 16:00 год. за місцем фактичного проживання дитини, яким на цей час є АДРЕСА_1 , зобов`язав ОСОБА_1 не чинити перешкод в участі ОСОБА_2 у вихованні дитини.

Постановою від 19.11.2018 відповідач відкрив виконавче провадження ВП №57725113 з примусового виконання вищевказаного рішення суду.

10.04.2019 позивачка звернулась до відповідача з заявою про забезпечення присутності державного виконавця та органів опіки і піклування під час зустрічі ОСОБА_2 з дитиною, яка відбудеться 13.04.2019.

13.04.2019 державним виконавцем складено акт, яким встановлено, що о 11:30 год за місцем виконання рішення суду в м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука, 179, №2 позивачка не надала дитину для спілкування з ОСОБА_2 , грубо чинила перешкоди під час виконання рішення суду, порушувала громадський порядок, та намагалась завдати фізичної шкоди для ОСОБА_2 , пошкодила легковий автомобіль стягувача. Таким чином, рішення суду не було виконано.

17.04.2019 головним державним виконавцем Полонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Вовженяком Р.А. винесено постанову про накладення штрафу ВП №57725113 на ОСОБА_1 за невиконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною в розмірі 3400,00 грн.

Вважаючи дії державного виконавця та спірну постанову протиправними, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позбавлення права батька на побачення з дитиною навіть під час її поганого самопочуття та несприятливих погодних умов, є не тільки порушенням його прав та невиконанням судового рішення без поважних причин, але є і порушенням прав дитини, оскільки вона позбавляється турботи за нею батьком.

Колегія суддів, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача та враховує наступне.

Так, у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).

Згідно ст. 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом пунктів 1, 16 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з статтею 64-1 Закону №1404-VIII виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, підставою для її прийняття стало те, що о 13.04.2019 під час виходу державного виконавця встановлено, що з 11:30 год. по 12:20 за місцем виконання рішення суду в м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука, 179, №2, Хмельницької області, стягувач ОСОБА_2 , не здійснив побачень, спільне проведення часу з дочкою ОСОБА_3 . Боржник ОСОБА_1 чинила перешкоди під час виконання даного рішення, порушувала громадський порядок в 11:30 год по 12:00 год.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначила про те, що приймаючи рішення у вигляді постанови, відповідачем безпідставно не взято до уваги те, що виконання судового рішення не відбулося з обєктивних та поважних причин, а саме хвороби дитини, несприятливих погодних умов, що заважали здійснити побачення дитини із батьком на вулиці поза межами квартири, а також небажання стягувача здійснити побачення із дитиною у квартирі у якій проживає дитина.

Так, у апеляційній скарзі апелянт зазначає, що факт захворювання дитини, який є перешкодою для здійснення побачення із батьком, на думку позивача, повною мірою доводиться листом від 08.05.2019 №298 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Полонської міської ради Полонської міської обєднаної територіальної громади» та листом від 03.07.2019 №428.

Слід зазначити, що листом від 08.05.2019 №298 КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Полонської міської ради Полонської міської об`єднаної територіальної громади" на запит від 03.05.2019 №46-С повідомило державного виконавця про те, що ОСОБА_3 10.04.2019 оглянути лікарем, дитині встановлений діагноз ГРВІ, гострий трахеїт, призначене амбулаторне лікування.

Листом від 03.07.2019 №428 КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Полонської міської ради Полонської міської об`єднаної територіальної громади" на запит від 03.06.2019 №11829 повідомило державного виконавця про запис №34 від 10.04.2019 щодо ОСОБА_3 про звернення за амбулаторною допомогою до лікаря-педіатра, запис №33 від 12.04.2019 щодо ОСОБА_3 про звернення за амбулаторною допомогою до лікаря-педіатра, запис №319 від 17.04.2019 щодо ОСОБА_3 про звернення за амбулаторною допомогою до лікаря-педіатра.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист КНП "Полонська центральна лікарня ім. Наталії Савеліївни Говорун" від 03.07.2019 №584 на запит від 24.06.2019, яким повідомлено державного виконавця, що ОСОБА_3 в період з 10.04.2019 по 19.04.2019 не зверталась. Інформація щодо амбулаторного лікування знаходиться в КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Полонської міської ради Полонської міської об`єднаної територіальної громади". (а.с.156).

Однак, колегія суддів зазначає, що призначення ОСОБА_3 амбулаторного лікування не перешкоджає останній провести зустріч з батьком. Доказів тяжкого захворювання, тяжкого стану дитини або медичних висновків щодо протипоказання дитині прогулянок позивачка суду не надала.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в довідках хвороби дитини не виключають право батька на побачення з нею. Позбавлення права батька на побачення з дитиною порушує не тільки його права, а і права дитини, оскільки вона позбавляється турботи за нею батьком.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, жодним нормативно правовим актом не передбачено усунення батька від виховання, турботи за дитиною внаслідок її хвороби чи несприятливих погодних умов.

Також, слід зазначити, що із наданого позивачем відеозапису (а.с.36) вбачається, що погода була ясною, світило сонце та після складання акта про невиконання рішення суду ОСОБА_1 пропонувала ОСОБА_2 зустріч з дочкою, однак не надала дитину для слікування з батьком, при цьому не посилаючись на хворобу дитини, чим спростовуються доводи апелянта щодо поважності причин невиконання рішення, а саме хвороби дитини та несприятливі погодні умови.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не містить обґрунтувань на спростування висновків суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача, здійснених в межах повноважень та на підставі чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи наведенні обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірна постанова про накладення штрафу ВП №57725113 від 17.04.2019 року є правомірною та скасуванню не підлягає.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.

Джерело: ЄДРСР 83216295
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку