ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року Справа № 160/5117/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної комісії Національної поліції України з розгляду питань пов`язаних з установленням статусу учасника бойових дій про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної комісії Національної поліції України з розгляду питань пов`язаних з установленням статусу учасника бойових дій, який в подальшому уточнив та просить:

- визнати дії Центральної комісії Національної поліції України з розгляду питань пов`язаних з установленням статусу учасника бойових дій щодо відмови в наданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу учасника бойових дій, протиправними.

- скасувати рішення Центральної комісії Національної поліції України з розгляду питань пов`язаних з установленням статусу учасника бойових дій про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції № 3/ІV/VІ/2 від 26.03.2019 року відносно ОСОБА_1 . Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.07.2017 року наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області його призначено на посаду поліцейського ізолятора тимчасового тримання № 6 ГУ НП в Дніпропетровській області. З 06.03.2018 року по 06.06.2018 року, згідно наказу ГУ НП в Дніпропетровській області № 889 від 26.02.2018 року «Про направлення поліцейських ГУ НП для проходження стажування до ГУ НП в Донецькій та Луганській областях» та службової телеграми від 27.03.2018 року, його було направлено для проходження стажування до ГУ НП в Донецькій області, а саме до Торецького ВП Бахмутського ВПГУ НП в Донецькій області. З 06.03.2018 року по 06.06.2018 року він проходив стажування на посаді помічника дільничного офіцера поліції сектору превенції Торецького відділення поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області. 28.08.2018 року, після закінчення стажування, позивачем направлено звернення до ГУ НП в Дніпропетровській області з копіями вищевказаних документів з проханням вирішити питання щодо надання йому статусу учасника бойових дій згідно ч. 1 п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 20.08.2014 року «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення», оскільки протягом періоду з 06.03.2018 року по 06.06.2018 року, він, під час проходження стажування на посаді помічника дільничного офіцера поліції сектору превенції Торецького відділення поліції Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області, перебуваючи на лінії розмежування в м. Торецьк Донецької області, безпосередньо приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, під час яких видавалася вогнепальна зброя, спеціальні засоби та засоби індивідуального захисту. 20.09.2018 року згідно листа ГУ НП в Дніпропетровській області за вих. № 18/17-Н-23, йому було відмовлено в порушенні питання щодо надання статусу учасника бойових дій, мотивуючи це відсутністю правових підстав для подання документів на розгляд комісії. 25.10.2018 року позивач звернувся до ГУ НП в Донецькій області з проханням надати належним чином оформлену довідку затверджену постановою КМУ № 413 від 20.08.2014 року, з метою отримання статусу учасника бойових дій. 09.11.2018 року листом ГУ НП в Донецькій області за вих. № 439 з/12/01-2018 позивачу було відмовлено в наданні вищевказаної довідки та роз`яснено, що правові підстави для порушення перед керівником Антитерористичної операції клопотання щодо включення його до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО та направлення клопотання до командувача об`єднаних сил щодо включення його до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій області, відсутні. 26.03.2019 року рішенням Центральної комісії Національної поліції України з розгляду питань пов`язаних з установленням статусу учасника бойових дій про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції № 3/ІV/VІ/2 позивачу було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій. Позивач вважає, що вказане рішення Комісії є протиправним і підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 р. відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 10.07.2019 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

08.07.2019 року від Комісії Національної поліції України з розгляду питань пов`язаних з установленням статусу учасника бойових дій надійшов відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що статтею 75 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України "Про вищу освіту", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і складається з: спеціалізації; перепідготовки; підвищення кваліфікації; стажування. Листом Національної поліції України № 8411/01/12-2017 від 03.08.2017 року визначено, що у разі виявлення бажання поліцейськими органів та підрозділів Національної поліції (середнього та вищого складу поліції), які раніше проходили службу в поліції та були звільнені зі служби в поліції за різними підставами, але не проходили атестування або які були звільненні зі служби в поліції через службову невідповідність та в подальшому були поновлені в судовому порядку або прийняті на службу в поліції в установленому порядку, а також поліцейськими, колишніми працівниками міліції, які службу в поліції не проходили та були прийнятті на службу до поліції в установленому законом порядку, продовжити подальше проходження служби на інших посадах чи апаратах у відділеннях та відділах ГУНП або міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, забезпечити відповідно до вимог розділу IX Положення №1625, їх направлення для проходження стажування на відповідних посадах у підрозділах ГУНП в Донецькій або Луганській областях. Зазначає, що зі змісту пункту 1 розділу III Положення про Комісію вбачається, що Комісія приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій поліцейським на підставі документів про: 1) безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення; 2) направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції; 3) перебування поліцейських у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення. При цьому позивача відповідно до наказу ГУ НП у Дніпропетровській області № 889 від 26.02.2018 року було відряджено з 06.03.2018 року по 06.06.2018 року до ГУ НП у Донецькій області для проходження стажування, а не у відрядження до району проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань, пов`язаних з безпосередньою участю в проведенні антитерористичної операції. Позивачем жодним чином не виконувались завдання, пов`язані із участю в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а тому ним помилково розглядається факт проходження стажування у зоні проведення АТО таким, що дає право йому вважатися учасником АТО. Відповідна довідка надається на підставі документів про безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції, які визначені у п. 4 Порядку від 20.08.2014 року № 413. Крім того, позивач відповідно до наказів керівництва антитерористичного центру при СБУ не перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції. Він не був наділений правами визначеними статтею 15 ЗУ «Про боротьбу з тероризмом» та здійснював основні повноваження поліції. З огляду на викладене відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

09.07.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що перебуваючи протягом періоду 06.03.2018 року по 06.06.2018 року на посаді помічника дільничного офіцера поліції сектору превенції Торецького відділення поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області він захищав незалежність та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи в районах антитерористичної операції у період її проведення в сукупності протягом 92 діб. Враховуючи заперечення Комісії Національної поліції з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників, стосовного того, що він направлявся наказом ГУ НП в Дніпропетровській області № 889 від 26.02.2018 року з 03.03.2018 по 06.06.2018 року до Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області для проходження стажування, а не для участі в АТО зазначає наступне. Пунктом 2 розділу IX Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС України № 1625 від 24.12.2015 року визначено вичерпний перелік працівників поліції, які згідно з законом зобов`язані пройти стажування, зокрема: працівники поліції, які зараховані до кадрового резерву, для просування по службі; працівники поліції, які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України, інші працівники поліції - при призначенні на нову посаду. Однак, позивач, як працівник поліції, не має відношення до жодного із підпунктів пункту 2 розділу IX Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, оскільки перебуваючи на посаді поліцейського ізолятора тимчасового тримання № 6 ГУ НП в Дніпропетровській області, він не зарахований до кадрового резерву для просування по службі, не призначався на посаду керівного складу (не подавав заяву про призначення), не призначався на нову посаду (не подавав заяву про призначення), крім того, вищої освіти не має, а тому проходити стажування, як форму підвищення кваліфікації післядипломної освіти, не повинен. Таким чином, його відрядження як поліцейського ізолятора тимчасового тримання № 6 ГУ НП в Дніпропетровській області до Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області жодним чином не пов`язане з післядипломною освітою, про що у своєму відзиві зазначає відповідач, а пов`язане з наданням ГУ НП в Донецькій області практичної допомоги пов`язаної з функціями поліцейських, направленої на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, прийнятті участі в антитерористичній операції шляхом попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, забезпечення безпеки населення, мінімізації наслідків терористичної діяльності перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення. Крім того, відповідачем, Комісією Національної поліції з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників зазначено, що на момент несення служби на посаді помічника дільничного офіцера поліції сектору превенції Торецького відділення поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно наказів ГУ НП в Дніпропетровській області № 889 від 26.02.2018 року «Про направлення поліцейських ГУ НП для проходження стажування до ГУ НП в Донецькій та Луганській областях», Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області № 208 від 30.03.2018 року «Про організацію стажування співробітниками Торецького відділення Бахмутського відділу поліції» у період з 06.03.2018 року по 06.06.2018 року в м. Торецьк Донецької області, під час проходження «стажування» він не був поліцейським, що спростовується вищевказаними наказами, контрактом про проходження служби в поліції від 13.07.2017 року. Також у відзиві відповідача, зазначено, що позивач був поінформований, про те, що згідно з п.13 ст.9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він, начебто, станом на 24.03.2017 року вже має статус учасника війни. Отримати вищевказаний статус учасника війни позивач не міг, оскільки на той час не працював в Національній поліції України, раніше, до 06.03.2018 року на території проведення АТО не перебував. На підставі вищевикладеного та на підставі наданих доказів, вважає, що в період з 06.03.2018 року по 06.06.2018 року під час несення служби на посаді помічника дільничного офіцера поліції сектору превенції Торецького відділення поліції Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області він захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, приймав участь в антитерористичній операції шляхом попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, забезпечення безпеки населення, мінімізації наслідків терористичної діяльності перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а тому, на підставі п.19 ст.6 ЗУ № 3551-XII від 22.10.1993 року має право на отримання статусу учасника бойових дій.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 13.07.2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського ізолятора тимчасового тримання № 6 ГУНП в Дніпропетровській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 26.02.2018 року № 889 ОСОБА_1 був направлений для проходження стажування до Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 06.03.2018 року по 06.06.2018 року.

Наказом Торецького відділення Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області від 30.03.2018 № 208 організовано проходження стажування старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді помічника дільничного офіцера поліції сектору поліції Торецького відділення поліції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області.

Після завершення стажування ОСОБА_1 28.08.2018 року звернувся з заявою про надання йому статусу учасника бойових дій.

20.09.2018 року згідно листа ГУ НП в Дніпропетровській області за вих. № 18/17-Н-23 йому було відмовлено в порушенні питання щодо надання статусу учасника бойових дій, мотивуючи це відсутністю правових підстав для подання документів на розгляд комісії

25.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ НП в Донецькій області з проханням надати належним чином оформлену довідку затверджену постановою КМУ № 413 від 20.08.2014 року, з метою отримання статусу учасника бойових дій.

09.11.2018 року згідно листа ГУ НП в Донецькій області за вих. № 439 з/12/01-2018 йому було відмовлено в наданні вищевказаної довідки та роз`яснено, що правові підстави для порушення перед керівником Антитерористичної операції клопотання щодо включення його до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО та направлення клопотання до командувача об`єднаних сил щодо включення його до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій області, відсутні.

Проте, 26.03.2019 року відбулось засідання Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників, на якому було розглянуто рапорт позивача про надання статусу учасника бойових дій.

Відповідно до протоколу № 3 засідання Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників від 26.03.2019 року Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій.

Вказана відмова обґрунтована відсутністю правових підстав для встановлення статусу учасника бойових дій згідно пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», абзацу 2 статті 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (зі змінами), а також абзацу 2 пункту 4 розділу II Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 23.05.2016 року № 405, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2016 за № 857/28987, а саме тим, що позивача було направлено до ГУ НП в Донецькій області для проходження стажування, а не з метою безпосередньої участі в АТО або ООС.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно положень статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно статті 72 Закону України «Про Національну поліцію», однією із форм професійного навчання поліцейських є післядипломна освіта.

Відповідно до підпункту «и» пункту 4 частини 4 розділу ХV Перехідних положень Закону України «Про вищу освіту», післядипломна освіта - це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її знань, умінь і навичок на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності) або професійно-технічної освіти (професії) та практичного досвіду.

Післядипломна освіта включає, зокрема, стажування як набуття особою досвіду виконання завдань та обов`язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Статтею 75 цього Закону визначено, що післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України «Про вищу освіту», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і складається з: 1) спеціалізації; 2) перепідготовки; 3) підвищення кваліфікації; 4) стажування. Післядипломна освіта поліцейських може здійснюватися безпосередньо в підрозділах поліції або в навчальних закладах, у тому числі на договірних умовах.

Порядок організації післядипломної освіти поліцейських установлює Міністерство внутрішніх справ України з урахуванням положень цього та інших законів.

Організаційно-правові засади організації післядипломної освіти працівників Національної поліції України (далі - поліція), що проходять службу (працюють) на посадах, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів, фахівців та робітничих кадрів (далі - працівники поліції) визначає Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ № 1625 від 24.12.2015 року (далі - Положення № 1625).

Відповідно до пункту 3 розділу І Положення № 1625 метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб працівників поліції в особистому професійному зростанні, забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати свої функції.

У відповідності до положень пункту 1 розділу ІІІ даного Положення, одним із видів післядипломної освіти є стажування, яке передбачає набуття працівником поліції досвіду виконання завдань і обов`язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Згідно з пунктом 1 розділу ІХ цього ж Положення, стажування працівників поліції здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенції, здобутих у результаті теоретичної підготовки.

Водночас пунктом 2 розділу ІХ Положення №1625 визначено вичерпний перелік працівників поліції, які зобов`язані пройти стажування, зокрема, працівники поліції, які зараховані до кадрового резерву, для просування по службі; працівники поліції, які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України; інші працівники поліції - при призначенні на нову посаду.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі в антитерористичній операції чи в забезпеченні її проведення, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Тобто, обов`язковою складовою для присвоєння статусу учасника бойових дій є залучення особи до проведення антитерористичної операції та її безпосередня участь в ній.

Згідно пункту 4 Порядку N 413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення: для осіб, які брали участь в антитерористичній операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, є відповідні документальні підтвердження вказаного, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення та довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Підставою для відмови у порушенні перед керівником Антитерористичного центру клопотання щодо включення ОСОБА_1 до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО, зазначено, що позивача було направлено до ГУ НП в Донецькій області для проходження стажування, а не з метою безпосередньої участі в АТО або ООС. Також було зазначено, що позивач не є суб`єктом боротьби із тероризмом, у зв`язку з тим, що його не було залучено до проведення АТО та ООС на території Донецької області та не було наділено правами відповідно до ст. 15 ЗУ «Про боротьбу з тероризмом», а відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» позивач здійснював основні повноваження поліції.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звертаючись до відповідача із рапортом щодо підготовки матеріалів для надання статусу учасника бойових дій та направлення їх на розгляд комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій, не надав при цьому документів, визначених пунктом 4 Порядку № 413.

Згідно з пунктом 6 цього ж Порядку, для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, які брали участь в антитерористичній операції, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.

Положенням про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2016 року № 405 (далі - Положення № 405) визначені особливості надання поліцейським, державним службовцям, іншим працівникам Національної поліції України статусу учасника бойових дій, учасника війни за участь в антитерористичній операції.

Так, у пункті 1 розділу ІІІ Положення № 405 визначено, що Комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій на підставі документів про: 1) безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення; 2) направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції; 3) перебування у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Тобто, для отримання особою відповідного статусу необхідна сукупність документів про безпосереднє залучення до виконання завдань АТО в районах її проведення:

- посвідчення (наказ) про відрядження в район проведення АТО;

- наказ керівництва АТО або керівництва АТЦ при СБУ про залучення до проведення АТО;

- наказ про підпорядкування (по стройовій частині) командирів ОТУ або керівників АТО.

Лише за наявності всіх вище перелічених документів видається довідка про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Включення до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань здійснюється на підставі СТ (ШТ) НПУ, наказів ГУНП про відрядження працівників у підпорядкування керівника АТО та посвідчення про відрядження.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 06.03.2018 року по 06.06.2018 року ОСОБА_1 був направлений саме для проходження стажування до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, що підтверджується наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 26.02.2018 року №889.

В свою чергу наказом Торецького відділення Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області від 30.03.2018 року № 208 організовано проходження стажування старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді помічника дільничного офіцера поліції сектору поліції Торецького відділення поліції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області.

Також матеріали справи не містять, серед іншого, відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про завершення позивачем виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення або інших документів, які б вказували на безпосередню участь позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Таким чином, жодних документів, які б свідчили про те, що уповноваженими особами були віддані розпорядження щодо залучення позивача до проведення антитерористичної операції ні відповідачу, ні суду не надано.

Надані позивачем документи, зокрема: наказ Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області № 208 від 30.03.2018 року «Про організацію стажування співробітниками Торецького відділення Бахмутського відділу поліції», звіт про проходження стажування в Торецькому ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області, погодженим керівником Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області від 06.06.2018 року, довідка-відгук, затверджена т.в.о. начальника Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області 06.06.2018 року, індивідуальний план стажування, затверджений т.в.о. начальника Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області 06.06.2018 року, графік несення служби з охорони публічної безпеки і порядку доданих сил Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області, лист т.в.о. начальника Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області № 21-зі/202/06.18 від 23.07.2018 року щодо проходження стажування у Торецькому ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області несуть лише інформацію про період проходження стажування позивачем та про інформацію несення служби на блок-постах, інформацію про термін перебування у відрядженні позивача, проте не підтверджують сам факт безпосередньої участі позивача в саме в антитерористичній операції.

Отже, в період проходження стажування позивач не був серед сил суб`єкта боротьби з тероризмом, оскільки не залучався до проведення антитерористичної операції на території Донецької області та не був наділений правами, які надаються особам у районні антитерористичної операції визначеними статтею 15 ЗУ «Про боротьбу з тероризмом», а здійснював відповідно до ст. 23 ЗУ «Про національну поліцію» основні повноваження поліції.

Тобто, у позивача відсутні дві обов`язкові ознаки для набуття ним статусу учасника бойових дій, а саме: 1) не є поліцейським, який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України; 2) не брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Направлення позивача на стажування та проходження ним стажування в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області не є тотожними із законодавчо визначеними поняттями як безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення та перебування у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, що чітко встановлено та передбачено чинним законодавством.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Статтею 5 цього Закону визначено повноваження суб`єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, зокрема, Міністерство внутрішніх справ України спільно з Національною поліцією організовує боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції Національної поліції; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.

Досліджені судом накази щодо направлення позивача для проходження стажування до ГУНП в Донецькій області та про організацію і проведення стажування не містять жодних відомостей про безпосередню участь ОСОБА_1 у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

При цьому, суд зазначає, що надані позивачем документи не є документами, що містять дані про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Вказані документи є лише підтвердженням виконання позивачем своїх службових обов`язків під час проходження стажування.

Отже, документи Торецького відділу поліції ГУНП в Донецькій області не містять жодних посилань на їх прийняття з метою виконання наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, або наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення.

Відтак, виконання службових обов`язків на території, що відносяться до району проведення антитерористичної операції, не підтверджує самого факту безпосередньої участі позивача у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Судом також не приймаються до уваги доводи позивача про те, що він не міг проходити стажування, оскільки не підпадає під дію вичерпного переліку осіб, що визначений п. 22 розділу IX Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції щодо яких можливо проведення стажування, у зв`язку з тим, що позивача було ознайомлено з наказом № 889 від 26.02.2018 року про направлення саме на стажування і цей наказ позивачем не оскаржувався та є чинним. Крім того, позивачем були складені та отримані всі необхідні документи за результатами проходження стажування (звіт про проходження стажування в Торецькому ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області, довідка-відгук від 06.06.2018 року, індивідуальний план стажування, лист т.в.о. начальника Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області № 21-зі/202/06.18 від 23.07.2018 року щодо проходження стажування у Торецькому ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області).

З аналізу наведеного та поданих документів випливає, що позивач не здійснював функцій та не виконував бойових завдань з організації боротьби з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції Національної поліції, а тому відповідач правомірно відмовив позивачу в наданні статусу учасника бойових дії.

Враховуючи вищевикладене, відповідач в даному випадку діяв у відповідності до положень Закону.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної комісії Національної поліції України з розгляду питань пов`язаних з установленням статусу учасника бойових дій про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна