open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 819/998/18
Моніторити
Ухвала суду /03.10.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /21.08.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /21.08.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /17.07.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /03.07.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /03.06.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /03.06.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /22.02.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /20.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Постанова /20.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /12.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /10.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /10.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /28.11.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /28.11.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /28.11.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.11.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.11.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /10.09.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.09.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд Рішення /30.08.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /26.06.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /11.06.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд
emblem
Справа № 819/998/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /03.10.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /21.08.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /21.08.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /17.07.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /03.07.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /03.06.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /03.06.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /22.02.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /20.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Постанова /20.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /12.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /10.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /10.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /28.11.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /28.11.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /28.11.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.11.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.11.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /10.09.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.09.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд Рішення /30.08.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /26.06.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /11.06.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 рокуЛьвів№ В-857/2028/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів:Гудима Л.Я., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з виключними обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року,

у справі за апеляційною скаргою Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області,

на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року (суддя Осташ А.В., час ухвалення 10:58, місце ухвалення м.Тернопіль, дата складання повного тексту 04.09.2018 року),

в адміністративній справі №819/998/18 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У червні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Тернопільського ОУПФ України Тернопільської області, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у відмові провести позивачу перерахунок пенсії по інвалідності ІІІ групи в розмірі відшкодування фактичних збитків внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як військовозобов`язаній особі, призваній на військові збори, у зв`язку зі зміною ч.3 ст.53 вказаного Закону, згідно із п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затв. постановою КМ України від 23.11.2011 р. №1210; 2) зобов`язати відповідача провести з 28.03.2018 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним рішення Тернопільського ОУПФ України Тернопільської області викладене у листі №153/Б-11 від 04.04.2018 року щодо відмови провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 28.03.2018 року, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Тернопільське ОУПФ України Тернопільської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 28.03.2018 року, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З цим рішенням суду першої інстанції від 30.08.2018 року не погодився відповідач Тернопільське ОУПФ України Тернопільської області та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній до 01.10.2017 р., було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами. Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» викладено у новій редакції ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Таким чином, ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній з 01.10.2017 р.) передбачає, що її дія поширюється на осіб, які відповідають таким критеріям: особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; особа має статус особи з інвалідністю; особа набула інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби. Враховуючи наведене, звертає увагу апелянт на те, що дія норми ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не поширюється на позивача, оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поза межами проходження ним дійсної строкової служби.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просив скасувати оскаржене рішення суду від 30.08.2018 року та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року апеляційну скаргу Тернопільського ОУПФ України Тернопільської області задоволено. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у справі №819/998/18 скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Тернопільського ОУПФ України Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачу як учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року є правомірною, оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, а тому пільги, визначені ч.3ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на нього не поширюються.

27.05.2019 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі №819/998/18.

Вказана заява обгрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. №1-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до п.1 ч.5 ст.361 КАС України підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами є, серед іншого, встановлена Конституційним Судом неконституційність (конституційність) закону, іншого нормативно-правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Тому, просить заявник ОСОБА_1 переглянути постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 року у справі №819/998/18 за виключними обставинами.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2019 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі №819/998/18.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2019 року витребувано із Тернопільського окружного адміністративного суду справу №819/998/18 та зупинено провадження до отримання цієї справи.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019 року поновлено провадження у справі і судове засідання призначено на 17.07.2019 року.

У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи чи їхні представники не з`явились, хоча про дату час і місце розгляду справи усі були повідомлені належним чином.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги заяви про перегляд за виключними обставинами постанови суду вважає, що заяву слід задоволити частково, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом (ч.5 ст.361 КАС України).

Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення (ч.2 ст.365 КАС України).

Так, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом ІІІ групи, у зв`язку з чим йому було призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи в розмірі відшкодування фактичних збитків внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 8, 9, 12зв.-13).

Відповідно до Довідок Тернопільського об`єднаного військового комісаріату №4/670 від 21.12.1990 р. та №965 від 04.06.2013 р. позивач проходив службу в ЗС України з 12.05.1975 р. по 06.05.1977 р.; приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 07 червня по 06 липня 1986 р. (а.с. 12, 24).

Також встановлено, що 28.03.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 10).

04.04.2018 року відповідач листом №153/Б-11 повідомив позивачу, що відповідно до постанови КМ України від 15 листопада 2017 року №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 жовтня 2017 року підлягали перерахунку розміри пенсій осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Оскільки, позивач під час перебування в зоні відчуження не проходив дійсної строкової служби, тому відсутні підстави для перерахунку пенсії у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (а.с.11).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду апеляційної інстанції, які містяться у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 року, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції від 05.10.2006 року), особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Тобто, частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції чинній до 01.10.2017 року), було визначено лише одну категорію військовослужбовців, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, зокрема, частину 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у новій редакції, згідно якої особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Відтак, з прийняттям згаданого вище Закону розширено в межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких розповсюджується дія ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Разом з тим, залишилась незмінною умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких поширюється стаття 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на викладене, дія ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають таким критеріям: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Отже, обов`язковою умовою для застосування положень ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є участь особи у ліквідації наслідків ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом в ухвалах від 08 травня 2018 року у справі № 820/1148/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/33/18), від 21 травня 2018 року у справі № 816/1159/18 (провадження № Пз/9901/37/18), від 11 червня 2018 року у справі №820/2589/18 (провадження № Пз/9901/39/18) тощо.

Разом з тим, вирішуючи дану справу, колегія суддів враховує Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 (справа №3-14/2019(402/19,1737/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

У Рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.

Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень ст. ст. 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Конституційний Суд України наголосив, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

Також Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов`язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.

Отже, військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов`язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.

Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

З огляду на наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, що поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, є такими, що суперечать Конституції України.

Враховуючи наведене, Конституційний Суд України визнав неконституційним словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Аналогічне правове положення передбачено також статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що словосполучення «дійсної строкової», що міститься в ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 25.04.2019 р. №1-р(ІІ)/2019 (справа №3-14/2019(402/19,1737/19), тобто з 25.04.2019 р. і не має зворотної сили.

Враховуючи наведене Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 (справа №3-14/2019(402/19,1737/19) не може бути застосовано до правовідносин з приводу виплати пенсії позивачеві, що виникли до 25.04.2019, а саме в період з 28.03.2018 року по 24.04.2019 року.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.11.2018 у справі № 755/4893/18.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача шляхом зобов`язання відповідача провести йому перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 25 квітня 2019 року.

Відносно вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у відмові провести позивачу перерахунок пенсії по інвалідності ІІІ групи в розмірі відшкодування фактичних збитків внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як військовозобов`язаній особі, призваній на військові збори, то у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити, з врахуванням наступного.

У зв`язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 справа №3-14/2019(402/19,1737/19) у позивача виникло право на здійснення перерахунку пенсії згідно ч.3 ст.59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і соціальний зaxист грoмaдян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, станом на момент ухвалення рішення суду першої інстанції від 30.08.2018 р. відмова відповідача у перерахунку пенсії була правомірною.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.368 КАС України, за результатами перегляду рішення за виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

З огляду на зазначені вище обставини та вказані правові норми, колегія суддів приходить до висновку про необхідність частково задоволити заяву позивача про перегляд за виключними обставинами, скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 року у зв`язку з наявністю виключних обставин та прийняти нову постанову про часткове задоволення вимог апеляційної скарги, скасувати рішення суду першої інстанції від 30.08.2018 р. та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити частково.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Згідно п.3 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, серед інших, справи, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Також, статтею 263 КАС України визначено, що справою незначної складності являється, зокрема, справа щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет спору, склад учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 361, 368, 369 КАС України, суд -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року задоволити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі №819/998/18 скасувати та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області задоволити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.

Зобов`язати Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 25 квітня 2019 року, обчисленої в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом строку визначеного статтею 329 КАС України.

Головуючий: В. В. Гуляк Судді: Л. Я. Гудим Р. Й. Коваль

Повний текст постанови складено 22.07.2019 року

Джерело: ЄДРСР 83175563
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку