ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

УХВАЛА

про забезпечення позову

22.07.2019

Справа №910/9530/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТЕРМИНАЛ»

про вжиття заходів забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТЕРМИНАЛ»

до Антимонопольного комітету України

про визнання незаконними дій, визнання недійсним та скасування розпорядження Антимонопольного комітету України,-

представники учасників справи: не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТЕРМИНАЛ» 18 липня 2019 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання незаконними дій, визнання недійсним та скасування розпорядження Антимонопольного комітету України.

19.07.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТЕРМИНАЛ» надійшла заява про долучення доказів.

19.07.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТЕРМИНАЛ» надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТЕРМИНАЛ» просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом:

- зупинення виконання Розпорядження Антимонопольного комітету України від 27.03.2019 року №08/115-р «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» до набрання законної сили рішенням по справі №910/9530/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТЕРМИНАЛ» до Антимонопольного комітету України про визнання незаконними дій Антимонопольного комітету України щодо початку розгляду справи за ознаками вчинення ТОВ «Євротерминал» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та визнання недійсним та скасування Розпорядження Антимонопольного комітету України від 27.03.2019 р. №08/115-р «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що оскаржуваним Розпорядженням розпочато розгляд справи за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТЕРМИНАЛ» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статі 50 та частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг, пов`язаних з обслуговуванням (обробкою) вантажних транспортних засобів, без оплати яких заїзд в Одеський морський торговельний порт є неможливим.

Оскільки АМКУ вже розглянута справа з тих же підстав та щодо того самого відповідача (ТОВ «Євротерминал»), Товариством вже понесено відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статі 50 та частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у добровільному порядку виконано вимоги рішення Антимонопольного комітету України від 21.12.2017 року № 720-р, а саме: сплачено значний штраф та розмежовано всі послуги і визначено їх вартість, задля вибору (наміру, бажання, потреби чи волевиявлення користування) замовниками, відтак дії Антимонопольного комітету України щодо початку розгляду справи за ознаками вчинення ТОВ «Євротерминал» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг, пов`язаних із обслуговуванням (обробкою) вантажних транспортних засобів, без оплати яких заїзд в Одеський морський торговельний порт є неможливим та винесення оскаржуваного розпорядження Антимонопольного комітету України від 27.03.2019 року № 08/115-р «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» - не можуть вважатись законними та обґрунтованими.

На думку заявника, при розгляді вищевказаного судового спору наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного Розпорядження від 27.03.2019 року № 08/115-р «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» до прийняття судового рішення по справі у зв`язку з тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених і оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТЕРМИНАЛ» про вжиття заходів забезпечення позову, суд вирішив задовольнити вказану заяву, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

За змістом п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Судом взято до уваги, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 у справі №911/2930/17.

Судом встановлено, що позивач належними доказами обґрунтував причини звернення із заявою про забезпечення позову. У свою чергу, заходи до забезпечення позову, заявлені у заяві, відповідають позовним вимогам, на забезпечення яких позивач просить вжити ці заходи.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Згідно з приписами статті 14 названого Закону адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, такі повноваження: приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

У частині першій статті 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Водночас , суд зазначає, що ані положення Законів України «Про захист економічної конкуренції» та «Про захист від недобросовісної конкуренції», ані положення Господарського процесуального кодексу України не забороняють заявнику, відповідачу, третій особі звертатися із заявами про забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення органу АМК, як не містять і заборони вживати заходи забезпечення позову шляхом зупинення виконання таких рішень.

Таким чином, обрані позивачем заходи до забезпечення позову, співвідносяться з предметом позову, а, отже, існує конкретний зв`язок між заходами до забезпечення позову і предметом позову, враховуючи викладене, суд вважає, що наведені заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/5916/18.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зауважити, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).

Рішення суду безумовно має бути виконаним і його невиконання загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №11-рп/2012 від 25.04.2012).

Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хорнсбі проти Греції» зазначено, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Враховуючи викладене, оскільки невжиття зазначених вище заходів до забезпечення позову у справі №910/9530/19 може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких звернулося до суду Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТЕРМИНАЛ», заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Враховуючи наведені вище положення закону та встановлені критерії щодо визначення способу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування зустрічного забезпечення не є доцільним у даному випадку.

Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено можливість розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст.ст. 136-140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТЕРМИНАЛ» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі:

- зупинити виконання Розпорядження Антимонопольного комітету України від 27.03.2019 року №08/115-р «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» до набрання законної сили рішенням по справі №910/9530/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТЕРМИНАЛ» до Антимонопольного комітету України про визнання незаконними дій Антимонопольного комітету України щодо початку розгляду справи за ознаками вчинення ТОВ «Євротерминал» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та визнання недійсним та скасування Розпорядження Антимонопольного комітету України від 27.03.2019 р. №08/115-р «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».

3. Дана ухвала має силу виконавчого документу відповідно до ст.3 Закону України «Про виконавче провадження».

4. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 22.07.2019, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання протягом строку встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

5. Стягувачем за даною ухвалою є - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТЕРМИНАЛ» (65006, Одеська область, м Одеса, Хаджибейська дорога, буд.4, код ЄДРПОУ 33507625).

6. Боржником за даною ухвалою є - Антимонопольний комітет України (03035, м.Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767).

7. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст.255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.Є. Блажівська