open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 127/2340/19

Провадження №11-кп/801/733/2019

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

засудженого ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2019 року, якою відмовлено в задовленні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, -

в с т а н о в и в :

До Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким у вигляді позбавлення волі на обмеження волі звернувся засуджений ОСОБА_7 , який відбуває покарання у Державній установі «Вінницькій виправній колонії (№86)». Клопотання мотивоване тим, що за період відбування призначеного покарання у «Вінницькій ВК №86», за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку має 10 заохочень від адміністрації установи, а тому в порядку ст. 82 КК України просить суд замінити невідбуту частину покарання більш м`яким.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким. Своє рішення суд мотивував тим, що засуджений ОСОБА_7 засуджений за вчинення умисного тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, в результаті вчинення якого, настала смерть потерпілого. Протягом строку відбування покарання у «Вінницькій ВК (№86)» ОСОБА_7 заохочувався 7 раз в 2017-2019 роках, проте в 2018 році, засуджений двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності за вживання спиртовмісних речовин та порушення розпорядку дня.

Не погоджуючись із рішенням суду, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про перегляд ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2019 року та застосуванні відносно нього ст. 82 КК України, пом`якшивши режим утримання з переведенням до колонії-поселення. Просить взяти до уваги те, що він позитивно характеризується, має 11 заохочень, два стягнення, які погашені.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши що погоджується із ухвалою суду першої інстанції, просив її залишити без змін. Прокурор зазначив, що ОСОБА_7 притягувався до кримінальної відповідальності, був засуджений за вчинення умисного тяжкого злочину проти життя таздоров`я особи, в результаті вчинення якого настала смертьпотерпілого. Неодноразово був судимий, раніше умовно-достроково звільнявся. Протягом строку відбування покарання двічі мав стягнення.

Заслухавши доповідача, засудженого та прокурора, перевіривши матеріали судового провадження, матеріали особової справи засудженого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків у період відбування покарання засвідчила успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м`якого виду покарання.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні засудженим вимог режиму, його участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вимог адміністрації установи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні засуджених.

Відповідно до ч.2 ст.67, ч.2 ст.103КВК Українивстановлено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 2, 17 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення (ч.3ст. 82 КК України). Суди під час судового засідання повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці та потреби в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії, слід зазначити, що висновок суду про виправлення засудженого повинен бути заснований на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.

Колегія судів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дотримався вказаних вимог.

На даний час ОСОБА_7 відбуває у «Вінницькій ВК (№86)» покарання за вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 30.06.2016 року за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 7 років позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_7 зараховано в строк покарання строк покарання строк попереднього ув`язнення з 08.02.2016 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вказаний вирок набрав законної сили на підставі ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 23.08.2016 року, згідно якої вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 30.06.2016 року щодо ОСОБА_7 залишено без змін.

Початок строку відбування покарання рахується з08.02.2016, кінець строку 24.07.2022 року.

Станом на час розгляду клопотання, а саме 24.01.2019 року рішенням комісії установи (протокол №4 від 19.02.2019 року) засудженому ОСОБА_7 відмовлено в заміні невідбутої частини строку покарання більш м`яким, за його власним бажанням.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким покаранням, суд першої інстанції виходив з того, що із характеристики засудженого та матеріалів провадження не вбачається, що засуджений став на шлях виправлення, а саме попри наявні у нього заохочення неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, що підтверджує відсутність на даний час підстав для задоволення клопотання засудженого і заміни йому покарання на більш м`яке.

Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції .

Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_7 неодноразово судимий, був двічі звільнений умовно-достроково, двічі звільнявся від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, однак щоразу вчиняв новий злочин, що свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість.

Впродовж строку відбування покарання, засуджений має 11 заохочень та 2 стягнення.

Згідно із ч. 8 ст. 131 КВК України, адміністрація колонії зобов`язана щоквартально проводити оцінювання поведінки особи, додержання нею правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, а також дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці та приймати вмотивоване рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів заохочення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №2 п. 13 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» визначено, що матеріали про умовно-дострокове звільнення, повинні містити характеристику, що відображає процес виправлення засудженого та стосується всього періоду відбування ним покарання, дані про попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.

Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому, висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставленні до праці за весь період відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує заміні невідбутої частини покарання на більш м`яке.

Отже, судом першої інстанції не встановлено таких ґрунтовних даних про поведінку засудженого та його особу, які свідчать, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним, та є можливим, наприклад, в умовах обмеження волі.

Колегія суддів переконана, що суд першої інстанції при вирішенні питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким ОСОБА_7 належним чином та в повному обсязі дослідив обставини справи, врахувавши поведінку засудженого за весь період відбування покарання, його попередні судимості, характеристику, прийшов до вмотивованого висновку про відсутність підстав вважати, що засуджений став на шлях виправлення, та обґрунтовано залишив без задоволення клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 82 КК України, ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст. 532 КПК України ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3

Джерело: ЄДРСР 83130505
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку