-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
УХВАЛА
18 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 1/106/52-Б
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.
розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019
у складі колегії суддів: Миханюк М. В. (головуючий), Коломис В. В. Дужич С. П.
та ухвалу Господарського суду Волинської області від 20.02.2019
у складі судді: Кравчук А. М.
за заявою Фермерського господарства "Бауер-плюс"
до Приватного підприємства "Імпалс"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
10.06.2019 ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 20.02.2019 у справі № 1/106/52-Б.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 1/106/52-Б визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді - Білоус В. В., Пєсков В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2019.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становить 1 921,00 грн.
Відтак, звертаючись у червні 2019 року до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019, прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Волинської області від 20.02.2019 у справі № 1/106/52-Б скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 1 921,00 грн, тобто виходячи із ставки судового збору як на ухвалу суду.
Проте, як убачається із матеріалів касаційної скарги, до неї не додано документів, які б підтверджували сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
При цьому, "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 20.02.2019 у справі № 1/106/52-Б підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - надати суду докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (1 921,00 грн).
При цьому, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що статтею 291 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, надіслати іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи.
Проте, до касаційної скарги не додано жодних доказів направлення копії касаційної скарги учасникам у справі.
Слід зазначити, що неповідомлення учасників справи про звернення із касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що зазначені недоліки не можуть бути підставою для залишення касаційної скарги без руху відповідно до статті 292 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зобов`язати скаржника надати такі докази протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали.
Принагідно суд доводить до відома скаржника, що у разі невиконання вимог суду щодо надання належних доказів надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів (у випадку їх долучення до скарги) іншим учасникам справи, до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу в порядку, передбаченому главою 9 розділу І Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 20.02.2019 у справі № 1/106/52-Б залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги - протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
4. Зобов`язати ОСОБА_1 надіслати учасникам у справі копії касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 20.02.2019 у справі № 1/106/52-Б, листом з описом вкладення протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Банасько
скопійовано
-
скопійовано
-
