Постанова

Іменем України

03 липня 2019 року

м. Київ

справа № 569/19474/17

провадження № 61-48845ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство «Рівненський експертно-технічний центр держпраці»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у складі суддів: Шимківа С . С., Боймиструка С. В., Гордійчук С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

18 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Рівненський експертно-технічний центр держпраці» (далі - ДП «Рівненський експертно-технічний центр держпраці») про стягнення заробітної плати (грошової премії).

Позов обґрунтовано тим, що 08 лютого 2011 року позивача прийнято на роботу в ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" на посаду провідного інженера з комп`ютерних систем.

Наказом ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" № 32 від 15 лютого 2016 року її притягнуто до дисциплінарної відповідальності: оголошено догану та позбавлено премії за лютий 2016 року.

15 липня 2016 року ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" винесено наказ № 101, згідно з яким наказ № 32 від 15 лютого 2016 року визнано недійсним. Оскільки всупереч вимог статті 252 КЗпП Українидо дисциплінарної відповідальності у виді догани її притягнуто незаконно, позбавлення премії за лютий місяць зумовлено саме притягненням її до дисциплінарної відповідальності, така премія підлягає до виплати у повному розмірі.

Із наведених підстав позивач просила суд стягнути з ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" на її користь незаконно ненараховану премію за лютий 2016 року в розмірі 1 057,14 грн з утриманням із зазначеної суми податків та інших обов`язкових платежів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 серпня 2018 року у позові ОСОБА_1 до ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" про стягнення заробітної плати відмовлено. Зобов`язано ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" розглянути питання щодо преміювання ОСОБА_1 за лютий 2016 року згідно із Положенням про преміювання та з врахуванням наказу № 101 від 15 липня 2016 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення премії за лютий 2016 року мотивовано тим, що позбавлення позивача премії зумовлено накладенням дисциплінарного стягнення у виді догани з підстав невиконання завдання, ігнорування виробничих завдань, як наслідок, порушенням трудової дисципліни, а відтак премія за лютий 2016 року позивачу призначена не була та стягненню в судовому порядку не підлягає.

Рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача розглянути питання щодо преміювання ОСОБА_1 у лютому 2016 року згідно із Положенням про преміювання та з урахуванням наказу № 101 від 15 липня 2016 року вмотивовано частиною другою статті 5 ЦПК України 2004 року, яка передбачає право суду у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Суд першої інстанції виходив з того, що лише керівник підприємства наділений повноваженнями щодо преміювання працівників згідно з пунктом 3 Положення про преміювання.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" про стягнення заробітної плати (грошової премії) закрито. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" судовий збір у сумі 826,80 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції вмотивована частиною першою статті 377, пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України та обґрунтована тим, що набрали законної сили рішення суду, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Апеляційним судом враховано, що суд першої інстанції, зобов`язавши ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" розглянути питання щодо преміювання ОСОБА_1 за лютий 2016 року згідно із Положенням про преміювання та з врахуванням наказу № 101 від 15 липня 2016 року, в порушення положень статті 19 Конституції Українита статті 13 ЦПК України вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки позивач просила стягнути з відповідача ненараховану премію за лютий 2016 року та не просила суд зобов`язати відповідача розглянути питання щодо свого преміювання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року та рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 серпня 2018 року, справу направити на новий розгляд.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

29 грудня 2018 року ухвалою Верховного Суду за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження на постанову Рівненського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року. У відкритті касаційного провадження на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 16 серпня 2018 року відмовлено.

Доводи, зазначені в касаційній скарзі

У касаційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають вимогам законодавства, є незаконними та необґрунтованими, ухваленими без повного та всебічного з`ясування обставин справи, а тому підлягають скасуванню.

Позивач вважає, що оскільки позбавлення її премії за лютий 2016 року зумовлено притягненням її до дисциплінарної відповідальності, а не іншими обставинами, наказ про таке притягнення визнаний відповідачем недійсним, тому премія підлягає до виплати в повному обсязі, адже притягнення її до дисциплінарної відповідальності є незаконним та суперечить вимогам статті 252 КЗпП України.

Судом встановлено, що позивач до дисциплінарної відповідальності не притягувалася, оскільки оголошення зауваження не є видом дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з чим відсутні підстави для не виплати їй премії.

Висновок суду апеляційної інстанції, що існує судове рішення, ухвалене про той самий предмет позову, із тих самих підстав та між тими самими сторонами не відповідає цивільному процесуальному закону. Рішенням Рівненського міського суду від 07 грудня 2016 року у позові відмовлено з тих підстав, що відповідач ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" під час судового розгляду справи визнав усі вимоги ОСОБА_1 та самостійно виніс наказ про визнання оспорюваного наказу недійсним, і саме у зв`язку з такою позицією відповідача судом відмовлено у задоволенні похідних позовних вимог. У вказаному спорі мають місце інші правовідносини та інші підстави заявленого позову, тому провадження у цій справі не може бути закрите.

Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

Відзиву на касаційну скаргу не надійшов.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 08 лютого 2011 року позивача ОСОБА_1 прийнято на роботу у ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" на посаду провідного інженера з комп`ютерних систем.

Наказом ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" № 32 від 15 лютого 2016 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме оголошено догану та позбавлено її премії за лютий 2016 року.

Позбавлення премії за лютий місяць зумовлено її притягненням до дисциплінарної відповідальності.

15 липня 2016 року ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" винесено наказ № 101, згідно з яким наказ № 32 від 15 лютого 2016 року визнано недійсним. Цим наказом вирішено не застосовувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани та обмежитися зауваженням щодо неналежного виконання посадових обов`язків.

Рішенням Рівненського міського суду від 07 грудня 2016 року у справі № 569/6024/16-ц у позові ОСОБА_1 до ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці" про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди, стягнення втраченого заробітку та невиплаченої щомісячної премії за лютий 2016 року у розмірі 1 057,14 грн відмовлено за безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

Вказане рішення набрало законної сили.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Позови вважаються тотожними тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави. Нетотожність одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованої особи за захистом порушеного права.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої він просить ухвалити рішення, а підставою - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У справі, що переглядається та у справі № 569/6024/16-ц спір виник між тими самими сторонами: позивач ОСОБА_1 , відповідач ДП "Рівненський експертно-технічний центр держпраці".

Матеріально-правова вимога позивача до відповідача полягає у стягненні незаконно ненарахованої премії за лютий 2016 року в розмірі 1 057,14 грн з утриманням із зазначеної суми податків та інших обов`язкових платежів (а. с. 3).

У справі № 569/6024/16-ц вимоги позивача ОСОБА_1 про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди, серед іншого, зводилися до стягнення з ДП "Рівненський експертно-технічний центр Держпраці" 1057,14 грн невиплаченої премії за лютий 2016 року.

У справі № 569/6024/16-ц позивач обґрунтувала свої вимоги про стягнення ненарахованої премії незаконним притягненням її до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу № 32 від 15 лютого 2016 року, який вона оспорювала (а. с.19-20).

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 грудня 2016 року у позові в цій частині відмовлено з тих підстав, що на час ухвалення рішення суду наказ № 32 від 15 лютого 2016 року відповідачем визнано недійсним, а тому відсутній предмет спору і підстави для задоволення позову в цій частині.

У вказаній справі позивач просила стягнути з відповідача ненараховану премію за лютий місць 2016 року з тих підстав, що позбавлення її премії зумовлено притягненням її до дисциплінарної відповідальності, проте надалі відповідач наказом № 101 від 15 липня 2016 року визнавнезаконним та скасував наказ № 32 від 15 лютого 2016 року, а тому позбавлення її премії є незаконним. Отже, позивач звернулася до суду про стягнення ненарахованої премії з тих підстав, що відповідач сам визнав оспорюваний нею наказ у справі № 569/6024/16-ц недійсним.

Таким чином, у справі, що переглядається та у справі № 569/6024/16-ц позов пред`явлено з різних підстав, тому підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, яке ухвалене з порушенням норм процесуального права, з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року скасувати, передати справу № 569/19474/17 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко