ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2019 Cправа № 914/545/19

місто Львів

За позовом:

товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут",

до відповідача:

товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" в особі філії товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" у місті Львів, в особі філії товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" у місті Львів-2,

про:

стягнення 1'119'128,14 грн.

Суддя

Рим Т.Я.

Секретар судового засідання

Кушта А.М.

Представники:

позивача:

Борис ОСОБА_1 Юрійович – адвокат,

відповідача:

Романюха Дмитро Миколайович – адвокат.

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" до товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" в особі філії товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" у місті Львів, в особі філії товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" у місті Львів-2 про стягнення 1'119'128,14 грн. Ухвалою від 29.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.04.2019. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

2. Предметом позову є стягнення 1'119'128,14 грн. штрафу за дострокове розірвання договору.

3. В підготовчому засіданні 05.06.2019, враховуючи виконання завдань підготовчого провадження, подання сторонами усіх доказів та повідомлення про всі відомі їм обставини, вирішення усіх заявлених клопотань, судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2019.

АРГУМЕНТІ СТОРІН.

Правова позиція позивача (а.с. 7-10).

4. Відповідач на підставі заяви-приєднання від 19.12.2018 приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії споживачу. Термін дії договору встановлено до 31.12.2019.

5. Відповідач 06.02.2019 повідомив позивача про зміну електропостачальника з 01.03.2019. Зміна відповідачем електропостачальника до закінчення строку дії договору тягне за собою дострокове розірвання такого договору з 01.03.2019.

6. Згідно з умовами пункту 13.3 договору, наслідком таких дій відповідача є нарахування позивачем штрафних санкцій у розмірі повної вартості договірних обсягів споживання електричної енергії на один розрахунковий період (штраф за дострокове розірвання договору). Зважаючи на зазначене, позивач нарахував відповідачеві 1'119'128,14 грн. штрафу.

Заперечення відповідача (а.с. 65-69).

7. Відповідач вважає, що в силу пунктів 3.2, 5.10, 6.1 договору він має право вільно обирати іншого постачальника електричної енергії. Саме цим правом і скористався відповідач, здійснивши в порядку, передбаченому пунктом 10.1 Договору, зміну електропостачальника. Реалізація права не може мати наслідком застосування санкцій.

8. Зміна електропостачальника призводить до припинення дії Договору на підставі пункту 13.5 Договору, а не до його дострокового розірвання, за що передбачено відповідальність пунктом 13.3 Договору.

9. Відповідач вважає нікчемним пункт Договору, яким передбачено відповідальність за дострокове припинення договору, в силу частини 10 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії". Цією нормою встановлено недійсність положень договору, які накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який реалізовує своє право на зміну електропостачальника.

Відповідь позивача на відзив (а.с. 106-109).

10. Пункт 13.3 Договору чітко передбачає штраф за дострокове припинення договору, що цілком відповідає пункту 13.3 примірного договору про постачання електричної енергії споживачу, який затверджений постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018.

11. Відповідач неправильно тлумачить частину 10 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії". Правила, які забороняють вимагати сплати споживачем будь-яких санкцій у разі дострокового розірвання договору, стосуються лише випадків, коли постачання здійснюється постачальником універсальних послуг або ж постачальником "останньої надії". Примірний договір про постачання електричної енергії споживачу не містить такого положення.

12. Пункт 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі – ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі – НКРЕКП), від 14.03.2018 № 312, передбачає вірогідність установити в договорі відповідальність за дострокове розірвання договору у випадку, коли договір про постачання електричної енергії містить фіксований строк дії.

13. Більше того, абзац 10 частини 7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачає, що у договорі про постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Аналогічні правила передбачено і в абзаці 8 пункту 3.2.7 ПРРЕЕ.

14. Умови договору та комерційної пропозиції в частині застосування штрафу за дострокове розірвання договору внаслідок зміни споживачем електропостачальника не створює жодних обмежень права відповідача на зміну електропостачальника.

Заперечення відповідача на відповідь (а.с. 114-116).

15. Відповідач повністю дотримався процедури зміни електропостачальника, оскільки повністю були виконані вимоги ПРРЕЕ, а також укладеного договору між сторонами.

16. Припинення дії договору відбулося внаслідок заміни електропостачальника на підставі пункту 13.5 Договору. А тому позивач застосовує штраф саме за ці дії.

17. Пункт 6.1.3 ПРРЕЕ не містить умов, що позивач має право змінити електропостачальника лише за 21 календарний день до закінчення строку дії попереднього договору.

18. Текст договору та комерційна пропозиція була підготовлена позивачем у справі, а тому відповідач вважає за доцільне застосувати до цієї справи принцип contra proferentem – слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту чи іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови (постанова Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду №753/11000/14-ц).

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

19. Відповідач 19.12.2018 підписав заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (а.с. 20). Згідно з положеннями цієї заяви-приєднання відповідач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції постачальника № 5. Початок постачання: 01.01.2019. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором про постачання електричної енергії споживачу і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

20. Відповідач подав позивачу заявку про обсяги договірного споживання електричної енергії у 2019 році (а.с. 21) у двох об`єктах:

20.1. Заклад торгівлі по вул. Городоцькій, 300, у м. Львів (дозволена до використання потужність – 650 кВт).

20.2. Заклад торгівлі по вул. Джорджа Вашингтона, 8 у м. Львів (дозволена потужність – 800 кВт).

21. Згідно з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу (далі – Договір) (а.с. 22-29) цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електроенергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього Договору (пункт 1.1). За цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пункт 2.1).

22. Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання… (пункт 13.1). Так, згідно з комерційною пропозицією № 5 від 10.12.2018 (а.с. 30-32) Договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2019.

23. Відповідач надіслав позивачеві лист № 9 від 06.02.2019 (а.с. 33), у якому повідомив про укладення ним договору на постачання електричної енергії з товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія". Відповідач мав намір купувати електроенергію з 01.03.2019 від цього постачальника.

24. Позивач надіслав відповідачеві лист № 904-252 від 15.02.2019 (а.с. 34), у якому повідомив про нарахування штрафу за дострокове розірвання договору в розмірі 1'119'128,14 грн. та необхідність його оплатити. Факт надіслання вказаного листа позивач підтверджує списком згрупованих поштових відправлень (а.с. 36).

25. У відповідь на лист позивача, відповідач надіслав позивачу претензію № 17 від 19.02.2019 (а.с. 40-41), де зазначив, що нарахований позивачем штраф не може бути застосований до відповідача, оскільки він розірвав договір з передбаченої умовами Договору підстави. Крім того, заявив вимогу про скасування рахунка на оплату штрафу.

26. Позивач у відповідь на претензію надіслав відповідачеві лист № 904-326 від 26.02.2019 (а.с. 42-43), де зазначив, що нарахування штрафу є законним. Факт надіслання вказаного листа відповідачеві підтверджується списком згрупованих поштових відправлень (а.с. 44). Відповідно до інформації, що знаходиться на веб-сайті публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (а.с. 45) відповідач отримав поштове відправлення позивача 04.03.2019. Однак доказів надання відповіді в матеріалах справи немає.

27. В матеріалах справи є лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 5579/20/7-19 від 23.05.2019 (а.с. 143), у якому, у відповідь на лист відповідача, вказано таке: "Проаналізувавши умови договору, укладеного між вами та електропостачальником, та умови, зазначені у акцептованій споживачем комерційній пропозиції, слід константувати, що відповідно до умов зазначеного договору штраф передбачено за дострокове розірвання договору з ініціативи споживача. Таким чином, застосування штрафу, передбаченого умовами договору, укладеного між ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" та ТОВ "Львівенергозбут", не суперечать положенням частини 7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії". Зазначений лист був відповіддю на звернення відповідача, в якому останній скаржився на дії позивача.

28. Водночас, відповідач у судовому засіданні 10.07.2019 звернув увагу на рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 5-р/2019 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини 1 статті 1, пункту 2 частини 1 статті 4 , частини 1 , абзаців 1, 2 частини 2 статті 5, абзаців 2, 3, 4, 5, 39, 40 частини 3, частини 6 статті 8 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (справа про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг). Зокрема, вказаним рішенням, серед іншого, було визнано неконституційним низку положень Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" в частині порядку призначення членів НКРЕКП.

ОЦІНКА СУДУ.

29. Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

30. Відносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, а також Законом України "Про ринок електричної енергії" (надалі – Закон № 2019-VIII) та ПРРЕЕ.

31. Закон № 2019-VIII було прийнято 13.04.2017. Він суттєво змінив відносини, які виникають на ринку електричної енергії між різними його суб`єктами. Частиною 2 статті 2 цього Закону передбачено, що на виконання зобов`язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме

31.1. Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС (надалі – Директива 2009/72/ЄС).

31.2. Регламенту (ЄС) 714/2009 про умови доступу до мережі транскордонного обміну електроенергією та скасування Регламенту (ЄС) 1228/2003.

31.3. Директиви 2005/89/ЄС про заходи для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури (частина 2 статті 2 Закону № 2019-VIII).

32. Таким чином, Закон № 2019-VIII ухвалено на виконання міжнародних зобов`язань України у рамках Енергетичного Співтовариства, яке засновано на підставі Договору про заснування від 25.10.2005 та до якого приєдналася Україна на підставі Протоколу (дата підписання – 24.09.2010) та Закону України від 15.12.2010 № 2787-VI "Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства".

33. Частина 11 статті 2 Закону № 2019-VIII зобов`язує суб`єкти владних повноважень, а також суди при застосовуванні норм цього Закону брати до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у цій статті. З огляду на це суд вважає за необхідне проаналізувати норми Директиви 2009/72/ЄС в ракурсі справи, що розглядається.

34. В преамбулі Директиви 2009/72/ЄС зазначено загальні принципи функціонування ринку електричної енергії та цілі, яких намагається досягнути Європейський Парламент та Рада Європейського Союзу. До них належать:

34.1. Внутрішній ринок електричної енергії … має своєю метою надати реальну можливість вибору усім споживачам Європейського Союзу … створити нові можливості для розвитку бізнесу та збільшення транскордонної торгівлі задля досягнення підвищення ефективності, конкурентних цін, покращення якості обслуговування, а також для сприяння безпеці постачання і стабільності (пункт 1 Преамбули).

34.2. Лише повністю відкритий внутрішній ринок, який дозволяє усім громадянам Союзу вільно обирати своїх постачальників, а усім постачальникам вільно здійснювати постачання своїм клієнтам, є сумісним із свободами, гарантованими Договором громадянам Союзу (серед іншого свобода переміщення товарів, свобода заснування та свобода надання послуг) (пункт 3 Преамбули).

34.3. З метою розвитку конкуренції на внутрішньому ринку електроенергії великі непобутові споживачі повинні мати змогу вибирати своїх постачальників та укладати контракти із декількома постачальниками для покриття своїх потреб у сфері електроенергії. Такі споживачі повинні бути захищені від виключних застережень, спрямованих на виключення конкурентних чи додаткових пропозицій (пункт 20 Преамбули).

34.4. Найбільше значення для держав-членів повинне мати просування доброчесної конкуренції та простий доступ до різних постачальників задля того, щоб споживачі могли повністю скористатися можливостями лібералізованого внутрішнього ринку електроенергії (пункт 57 Преамбули).

35. Таким чином, одним із основних принципів функціонування ринку електричної енергії Енергетичного Співтовариства, Договірною Стороною якого є Україна, є право споживачів на вільний вибір постачальників.

36. Пунктом а) частини 5 статті 3 Директиви 2009/72/ЄС передбачено, що держави-члени забезпечують, щоб у разі, якщо споживач з дотриманням умов контракту захоче змінити постачальника, то зміну було здійснено відповідним оператором або операторами протягом трьох тижнів. Держави-члени забезпечують, щоб зазначені у пунктах а) і b) частини 5 статті 3 Директиви 2009/72/ЄС права надавалися споживачам на недискримінаційній основі у тому, що стосується виплат, зусиль або часу.

37. Положення пунктів а) та е) частини 1 Додатку 1 "Заходи щодо захисту прав споживачів" Директиви 2009/72/ЄС встановлюють, що … заходи мають на меті гарантувати, щоб споживачі:

а ) мали право на укладення договору зі своїм постачальником електроенергетичних послуг, в якому, серед іншого, вказуються строк дії договору, умови для поновлення та припинення надання послуг та дії договору, а також зазначення того, чи дозволяється розірвання договору без відшкодування;

е) не платили за зміну постачальника.

38. Таким чином, Директива 2009/72/ЄС (на імплементацію якої спрямований Закон № 2019-VIII), передбачає право споживача безкоштовно змінити постачальника, при чому:

38.1. Договір з постачальником, серед іншого, повинен містити положення про умови припинення дії договору та положення щодо того чи дозволяється розірвання такого договору без відшкодування.

38.2. Така зміна повинна відбуватися з дотриманням умов контракту з чинним постачальником.

39. Вказані норми знайшли своє відображення і в українському законодавстві. Зокрема, частиною 5 статті 72, пунктом 2 частини 1 статті 58, частиною 2 статті 59 Закону № 2019-VIII передбачено, що споживачі мають право вільно обирати електропостачальників. Споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника. При цьому, частиною 10 статті 56 Закону № 2019-VIII встановлено, що жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

40. Відповідно до положень частини 1 статті 59 Закону № 2019-VIII зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Згідно з пунктом 10 частини 7 статті 56 Закону № 2019-VIII умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.

41. Отже, загальні засади регулювання ринку електричної енергії, які визначені Законом № 2019-VIII, не відрізняються від європейських стандартів.

42. Вказані положення законодавства (пункти 39, 40 цього рішення) підтверджують, що штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії при зміні постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов`язанням) за зміну постачальника. Додаткові фінансові зобов`язання, про які йде мова в частині 10 статті 56 Закону № 2019-VIII, не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише "вартості зміни постачальника", витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати). Як Директива 2009/72/ЄС, так і Закон № 2019-VIII передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору.

43. Це дозволяє ствердити, що відповідні положення законодавства спрямовані на забезпечення балансу в захисті інтересів не лише споживача, а й постачальника. З цією метою розрізняють заборону плати за відключення (вибір/зміну постачальника) як гарантію захисту інтересів споживача, та компенсаційні виплати постачальнику, що є правовими гарантіями його інтересів. Постачальник, укладаючи договір про постачання електричної енергії на визначений строк, не може бути повністю позбавлений будь-якого захисту від можливих втрат від дострокового розірвання договору з ініціативи споживача. У зв`язку з цим імплементовані в українське законодавство норми щодо можливості встановити штрафні санкції за такі дії мають (виконують) не лише з каральний, а й компенсаційний характер.

44. За таких обставин суд робить висновок, що можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк) з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника не суперечить чинному законодавству, а відтак відповідна умова Договору не може вважатися нікчемною. Зазначене спростовує заперечення відповідача у відповідній частині (пункт 9 цього рішення)

Порядок зміни електропостачальника.

45. Частиною 6 статті 56 Закону № 2019-VIII встановлено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Згідно з частиною 4 статті 72 Закону № 2019-VIII відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Пунктом 1.3 Договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, постачальник та споживач зобов`язуються керуватися чинним законодавством та ПРРЕЕ.

46. Щодо умов Договору, то споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього Договору (пункт 3.2). Споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей Договір у встановленому цим Договором та чинним законодавством порядку (підпункт 10 пункту 6.1).

47. Порядок зміни електропостачальника та розірвання укладеного Договору визначено в розділі 10 Договору. Цей розділ складається з двох положень. В силу пункту 10.1 Договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ (пункт 10.2).

48. Отже, порядок зміни електропостачальника та розірвання договору врегульовано не лише положеннями Договору, а й ПРРЕЕ. Пункт 6.1.3 ПРРЕЕ складається з трьох абзаців та присвячений аналізованим процедурам.

49. Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.

50. Натомість абзац 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ визначає, що коли споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору. Зазначене спростовує заперечення відповідача, відображене в пункті 17 цього рішення.

51. Отже, ПРРЕЕ передбачають особливість порядку зміни електропостачальника для споживача, що уклав строковий договір про постачання електричної енергії, у порівнянні з іншими видами договорів: наприклад, договором купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед", договором постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". В усіх випадках споживач вільний у будь-який час змінити постачальника, однак з тією відмінністю, що при наявності чинного строкового договору, споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору. Інший строк повідомлення порушуватиме абзац 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ, а відтак – і встановлену процедуру. Зазначене спростовує заперечення відповідача, викладене в пункті 15 цього рішення.

52. Отже, пункт 10.1 Договору в цілому відповідає абзацу 1 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ. Проте розділ 10 Договору не містить положень абзацу 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ (порядку зміни електропостачальника під час дії договору про постачання електричної енергії з фіксованим терміном (строком) дії). Ця обставина не дає підстав для висновку, що абзац 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ не застосовується у правовідносинах між сторонами.

Наслідки зміни електропостачальника.

53. Положення ПРРЕЕ фактично ототожнюють поняття "зміни електропостачальника до закінчення строку дії чинного договору" та поняття "дострокового розірвання чинного договору", адже наслідком зміни електропостачальника є припинення дії договору. Таким чином, зміна споживачем електропостачальника до закінчення строку дії чинного строкового договору за своєю суттю є достроковим розірванням чинного строкового договору з ініціативи споживача. Про це додатково свідчить також підпункт 10 пункту 6.1 Договору, який надає право споживачу вільно обирати електропостачальника та розірвати цей Договір у встановленому … порядку.

54. Як установлено судом, відповідач розірвав Договір в односторонньому порядку, реалізувавши своє право на вільний вибір (зміну) електропостачальника, шляхом надіслання відповідного повідомлення позивачу (пункт 23 цього рішення).

55. При чому суд вважає, що розмежування понять "розірвання договору" з "припиненням дії договору", як про це стверджує відповідач, не впливає на юридичну оцінку вчинених сторонами дій, адже припинення договору є наслідком розірвання. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Частиною 2 статті 202 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання… Незаперечною є та обставина, що укладений між сторонами Договір був розірваний за ініціативою споживача, який скористався своїм правом на зміну електропостачальника, наслідком чого стало припинення дії такого Договору.

56. Та обставина, що Договір припинив свою дію внаслідок реалізації права на зміну електропостачальника на підставі пункту 13.5 Договору, не може нівелювати пункт 13.3, який встановлює відповідальність за дострокове розірвання договору за ініціативою споживача. Зазначене спростовує заперечення відповідача, наведені в пункті 8 цього рішення.

57. При чому важливо акцентувати увагу, що основною метою пункту 13.3 Договору є не встановлення підстави чи процедури дострокового розірвання Договору, а власне встановлення санкції чи іншої фінансової компенсації за дострокове припинення договору.

Щодо застосування штрафних санкцій.

58. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктом 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

59. За умови дострокового розірвання Договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення Договору (пункт 13.3 Договору). Отже, умови Договору передбачають застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання Договору з ініціативи споживача.

60. Згідно з Комерційною пропозицією № 5 у разі дострокового розірвання Договору з ініціативи споживача у випадках не передбачених умовами Договору, постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості договірних обсягів споживання електричної енергії на один розрахунковий період.

61. Судом установлено, що відповідач порушив строк повідомлення про зміну електропостачальника, чим достроково розірвав Договір, порушивши пункт 10.2 Договору та абзац 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ (пункти 23, 47, 48 цього рішення). За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування пункту 13.3 Договору та розміру штрафних санкцій, встановлених Комерційною пропозицією № 5.

62. Здійснивши перевірку розрахунку застосованого позивачем штрафу, суд погоджується з його правильністю. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 1'119'128,14 грн. штрафу є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

63. Водночас, суд не бере до уваги аргументи відповідача в тій частині, що Договір є публічним договором приєднання та відповідач не міг взяти участі у визначенні умов Договору. Так, зобов`язання завжди виникає з вольової дії сторін. Відповідач мав вибір постачальників, з якими міг укласти договір про постачання електричної енргії. Тим не менше, відповідач обрав саме позивача для укладення договору, обравши прийнятну для нього комерційну пропозицію. В доповнення до наведеного потрібно зазначити, що текст Заяви-приєднання містить тезу про те, що "… споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі" (а.с. 20). Враховуючи право відповідача вільно обрати електропостачальника, суду не було представлено доказів існування у відповідача труднощів з вибором такого електропостачальника в грудні 2018 року.

64. Крім того, суд не бере до уваги заперечення відповідача, які відображені в пункті 18 цього рішення стосовно необхідності застосування принципу contra proferentem.

64.1. По-перше, як зазначено в постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 № 753/11000/14-ц, на яку посилається відповідач, застосування принципу contra proferentem здійснюється не у всіх випадках, а лише в тих, коли неможливо зміст правочину витлумачити на підставі статті 213 Цивільного кодексу України.

64.2. По-друге, суд надав тлумачення умовам укладеного між сторонами Договору, порівнявши як різні частини договору, так і внутрішнє (міжнародне) законодавство, що відповідає частині 3 статті 213 Цивільного кодексу України.

64.3. По-третє, найбільш спірні пункти укладеного між сторонами Договору (10.1, 10.2, 13.3, 13.5) повністю відповідають положенням, які відображені в Примірному договорі про постачання електричної енергії споживачу, який є додатком № 5 до ПРРЕЕ та затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

ВИСНОВКИ.

65. Можливість установлення в строковому договорі про постачання електричної енергії санкції за дострокове розірвання цього договору з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника (пункт 13.3 Договору та відповідне положення Комерційної пропозиції № 5) не суперечить положенням пунктів "а" та "е" частини 1 Додатку 1 "Заходи щодо захисту прав споживачів" Директиви 2009/72/ЄС, пункту 10 частини 7 статті 56 Закону № 2019-VIII, абзацу 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ. З огляду на це відсутні підстави для застосування частини 10 статті 56 Закону № 2019-VIII в частині нікчемності відповідної умови Договору.

66. Відповідач вільно реалізував своє право на зміну електропостачальника, не сплативши жодної додаткової плати за його реалізацію, однак порушив умови Договору (п. 10.2) та ПРРЕЕ (абзац 3 пункту 6.1.3) в частині строку повідомлення про припинення дії Договору внаслідок зміни електропостачальника.

67. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

68. В силу частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" (адреса: 02140, м. Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 43; ідентифікаційний код 32049199) в особі філії товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" у м. Львів (адреса: 79000, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 300; ідентифікаційний код 33738809) та в особі філії товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" у м. Львів-2 (адреса: 79037, Львівська область, місто Львів, вулиця Джорджа Вашингтона, будинок 8Г; ідентифікаційний код 37331805) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (адреса: 79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 1; ідентифікаційний код 42092130) 1'119'128 (один мільйон сто дев`ятнадцять тисяч сто двадцять вісім) грн. 14 коп. штрафу та 16'786 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 92 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.07.2019.

Суддя Рим Т.Я.